ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 917/2178/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Карлівської міської ради Полтавської області

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 (у складі колегії суддів: Стойка О.В. (головуючий), Істоміна О.А., Попков Д.О.) про відмову у відкритті апеляційного провадження

у справі № 917/2178/17

за позовом Благодійної організації «Фонд «Добробут, благодійність, розвиток»

до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю апарату Карлівської міської ради Полтавської області

про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року Благодійна організація «Фонд «Добробут, благодійність, розвиток» (далі - Благодійна організація) звернулася до суду з позовом до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю апарату Карлівської міської ради Полтавської області про визнання права власності на громадський будинок, що знаходиться за адресою: вул. Полтавський шлях, 83-А, місто Карлівка, Полтавська область, на земельній ділянці кадастровий номер: 5321610100:50:004:0263 (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 01.02.2018 позов задоволено. Визнано за Благодійною організацією право власності на громадський будинок, що знаходиться за адресою: вул. Полтавський шлях, 83-А, місто Карлівка, Полтавська область, на земельній ділянці кадастровий номер 5321610100:50:004:0263.

У листопаді 2023 року Перший заступник керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Карлівської міської ради Полтавської області звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Полтавської області від 01.02.2018, посилаючись на те, що суд ухвалив рішення про права та інтереси Карлівської міської ради, яка не була залучена до участі у справі; просив поновити строк на апеляційне оскарження та відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до закінчення воєнного стану, але не більше як до ухвалення судового рішення апеляційною інстанцією.

В обґрунтування підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі ради зазначено, що оскаржуваним рішенням за позивачем визнано право власності на самочинне нерухоме майно, яке розташоване на землях комунальної власності, водночас Карлівська міська рада як власник землі до участі у справі № 917/2178/17 не залучалася, після направлення повідомлення про порушення інтересів держави, нею відповіді не надано та не вжито належних заходів, спрямованих на захист інтересів держави, шляхом оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 01.02.2018 у справі № 917/2178/17 в апеляційному порядку. Такі обставини, на думку прокурора, свідчить про порушення судом першої інстанції прав та інтересів Карлівської міської ради, яка до участі у справі не залучалась, а відповідач у справі не є юридичною особою, тому не може бути стороною спору. Незважаючи на повідомлення прокурора про необхідність вжиття заходів щодо оскарження судового рішення, Карлівською міською радою апеляційну скаргу не подано, що є беззаперечною підставою для внесення апеляційної скарги саме прокурором. Також зазначено, що прокурор у цих правовідносинах виконує субсидіарну роль, об`єктивної можливості звернутися із апеляційною скаргою до зібрання доказів про наявність підстав для представництва та безпосереднього переконання у наявності порушення інтересів держави за результатами отриманих відповідей, ознайомлення із матеріалами господарської справи, у нього не було.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 відмовлено прокурору у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору; апеляційну скаргу залишено без руху; встановлено апелянту 10-денний строк (з дня вручення ухвали) для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: зазначити обставини та час, коли саме Карлівській міській раді стало відомо про прийняття судом першої інстанції оскаржуваного судового рішення, з наданням відповідних доказів; надати пояснення та належні докази на підтвердження обставин, за яких прокурор дізнався про прийняття оскаржуваного судового рішення; надати докази сплати судового збору у розмірі 2 643,00 грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Першого заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Карлівської міської ради на рішення Господарського суду Полтавської області від 01.02.2018 у справі № 917/2178/17.

Ухвалу мотивовано відсутністю підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 01.02.2018, а також тим, що скаржником таких підстав не доведено.

Постановою Верховного Суду від 28.03.2024 касаційну скаргу Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Карлівської міської ради Полтавської області задоволено частково. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 у справі № 917/2178/17 скасовано. Справу № 917/2178/17 передано на розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Карлівської міської ради Полтавської області.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Полтавської області від 01.02.2018, наведені прокурором в клопотанні про поновлення такого строку та в додаткових заявах. Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Карлівської міської ради Полтавської області на рішення господарського суду Полтавської області від 01.02.2018 у справі № 917/2178/17 залишено без руху. Надано Першому заступнику керівнику Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Карлівської міської ради Полтавської області строк, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, для зазначення інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 01.02.2018 у справі № 917/2178/17. Роз`яснено скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається не поданою та повертається апелянту.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 визнано неповажними вказані Першим заступником керівника Полтавської обласної прокуратури підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 01.02.2018 у справі № 917/2178/17. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Першого заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Карлівської міської ради Полтавської області на рішення Господарського суду Полтавської області від 01.02.2018 у справі № 917/2178/17.

Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у червні 2024 року Заступник керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Карлівської міської ради Полтавської області подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права (абзац 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), просить скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2024, а справу передати до суду апеляційної інстанції для подальшого апеляційного розгляду за апеляційною скаргою прокурора.

Касаційну скаргу обґрунтовано, зокрема, тим, що суд апеляційної інстанції порушив положення статті 316 ГПК і не виконав вказівки, викладені у постанові Верховного Суду від 28.03.2024 у цій справі; також прокурор зазначає, що наведені ним обставини, свідчать про пропущення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з поважних причин, тому цей строк підлягає поновленню на підставі статей 256 261 ГПК.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.07.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 917/2178/17 за касаційною скаргою Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Карлівської міської ради Полтавської області на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 з підстави, передбаченої абзацом 2 частини другої статті 287 ГПК, та постановлено здійснити перегляд зазначеної ухвали без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Відділ державного архітектурно-будівельного контролю апарату Карлівської міської ради Полтавської області та Благодійна організація у відзивах на касаційну скаргу зазначили про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, тому просили касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд виходить із такого.

Згідно зі статтею 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема на апеляційне оскарження судового рішення, ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в даному випадку норм ГПК.

За змістом частини 1 статті 254 ГПК учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 256 ГПК апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (частини 2 статті 256 ГПК).

У частині 3 статті 256 ГПК передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції установив, що 10.11.2023 Перший заступник керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Карлівської міської ради як особи, яка не була залучена до участі у справі, проте вважає, що суд вирішив питання про її права та інтереси, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Полтавської області від 01.02.2018 (повний текс було складено 05.02.2018), тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного рішення суду.

Вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258 259 ГПК, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги (подібні висновки наведено у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 62/112 та від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16).

Відповідно до частин 1, 2 статті 261 ГПК суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо:

1) апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню;

2) є ухвала про закриття провадження у зв`язку з відмовою від раніше поданої апеляційної скарги цієї ж особи на це саме судове рішення;

3) є постанова про залишення апеляційної скарги цієї ж особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення;

4) скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Зазначений у частині 2 статті 261 ГПК річний строк є присічним і не застосовується лише у двох випадках, наведених у зазначеній нормі права.

Положення частини 2 статті 261 ГПК не свідчать про безумовний обов`язок суду відкрити апеляційне провадження у випадку подання апеляційної скарги особою, неповідомленою про розгляд справи або незалученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки.

Скаржник має враховувати, що звернення з апеляційною скаргою поза встановленим процесуальним законом строком оскарження судового рішення покладає на нього обов`язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку, і у разі, коли відповідну апеляційну чи касаційну скаргу подано особою, незалученою до участі у справі. Разом із тим неучасть у справі особи, яка звертається зі скаргою, з посиланням на те, що рішення у цій справі стосується її прав та інтересів, не є безумовною підставою для визнання причин пропуску строку поважними та поновлення цього строку.

Отже, у разі якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного рішення, пропущений процесуальний строк може бути поновлено лише у разі, якщо його пропущено внаслідок виникнення обставин непереборної сили, або якщо апеляційну скаргу подано особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі у справі, щодо якої суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01.11.2021 у справі № 10/5026/290/2011).

У справі № 917/2178/17, що розглядається, прокурор, звертаючись до суду апеляційної інстанції в інтересах держави в особі Карлівської міської ради як особи, яка не була залучена до участі у справі, проте вважає, що суд вирішив питання про її права та інтереси, з апеляційною скаргою, поданою після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного рішення суду, просив поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на поважність причин його пропуску, а саме на те, що про факти, викладені у апеляційній скарзі, прокуратурі стало відомо під час розгляду судом апеляційної інстанції справи № 917/2009/21 за позовом про визнання незаконним рішення, скасування державної реєстрації права власності та витребування з незаконного володіння Благодійної організації на користь Карлівської міської ради громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, що розташовані по вул. Полтавський шлях, 83, м. Карлівка, Полтавської області; у липні 2023 року прокурор повідомив Карлівську міську раду про порушення інтересів держави та наявність підстав для оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 01.02.2018 у справі № 917/2178/17; строк на оскарження прокурором зазначеного рішення суду першої інстанції розпочався з моменту відмови Карлівської міської ради від самостійного оскарження вказаного рішення, тобто з 23.10.2023. Крім того, прокурор також послався на введення в Україні воєнного стану через військову агресію російської федерації в лютому 2022 року.

У заяві про усунення недоліків, поданій на виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 20.11.2023, прокурор, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, крім наведених вище обставин, також зазначив про те, що Карлівська міська рада з матеріалами справи № 917/2178/17 не ознайомлювалась, а про порушене право їй стало відомо з листів, направлених їй Полтавською обласною прокуратурою у липні та вересні 2023 року.

Верховний Суд, скасовуючи ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 у справі № 917/2178/17 та передаючи цю справу на розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора, зауважив, що лише після встановлення випадків, передбачених частиною 2 статті 261 ГПК, для можливості відкриття апеляційного провадження після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного рішення суду, суд апеляційної інстанції має вирішити клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, наведене у поданій прокурором в інтересах держави в особі Карлівської міської ради апеляційній скарзі, та додатково обґрунтоване у заяві про усунення недоліків, поданій прокурором на виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 (про залишення апеляційної скарги без руху із наданням строку на усунення недоліків апеляційної скарги). А у разі відсутності підстав для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 261 ГПК.

На виконання вказівок Верховного Суду, наведених у постанові від 28.03.2024 у цій справі, суд апеляційної інстанції установив, що оскаржуване рішення Господарського суду Полтавської області у справі № 917/2178/17 ухвалене судом 01.02.2018 та згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень опубліковано в реєстрі 09.02.2018, однак апеляційна скарга на це рішення подана тільки 14.11.2023, тобто з пропуском передбаченого законом строку більше ніж у 5 років.

Прокурор не є учасником цієї справи, а апеляційна скарга на рішення Господарського суду Полтавської області від 01.02.2018 у справі № 917/12178/17 подана ним в інтересах держави в особі Карлівської міської ради, яка також не була залучена до участі у розгляді справи.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, прокурор послався на приписи статей 256 261 ГПК та зазначив, що про оскаржуване рішення Господарського суду Полтавської області від 01.02.2018 у справі № 917/2178/17 Полтавській обласній прокуратурі стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень ще в грудні 2018 року в порядку виконання повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України, під час опрацювання судових рішень, проте необхідність звернення з апеляційною скаргою в інтересах міської ради, що не була залучена до розгляду справи в суді першої інстанції, прокурор усвідомив під час розгляду апеляційним судом справи № 917/2009/21, коли досліджувалось питання витребування з чужого незаконного володіння Благодійсної організації іншого майна в межах однієї територіальної громади.

Такі обставини ознайомлення заявника з прийнятим рішенням ще в грудні 2018 року підтверджуються відміткою представника прокуратури про ознайомлення з матеріалами справи 20.12.2018.

Прокурор зазначив, що у зазначених правовідносинах виконує субсидіарну роль, об`єктивної можливості звернутися із апеляційною скаргою до зібрання доказів про наявність підстав для представництва та безпосереднього переконання у наявності порушення інтересів держави за результатами отриманих відповідей, ознайомлення із матеріалами господарської справи, у нього не було.

Також прокурор послався на обставини введення в Україні воєнного стану із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжено Указами Президента України та діє до теперішнього часу, що є обставинами непереборної сили.

Ці обставини, за твердженнями прокурора, свідчать про поважність причин пропущення строку на апеляційне оскарження у справі за № 917/2178/17, а тому такий строк підлягає поновленню на підставі статей 256 261 ГПК.

Питання щодо поновлення та продовження процесуальних строків урегульовано нормами статті 119 ГПК, згідно з частиною 1 якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлення поважності причин пропуску процесуального строку у розумінні положень статті 86 ГПК здійснюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08.04.2021 у справі № 910/3154/20, від 10.04.2018 у справі № 918/115/16, від 19.06.2018 у справі № 912/2325/17, від 18.01.2019 у справі № 921/396/17-г, від 19.06.2020 у справі № 926/1037-б/15).

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність у зв`язку з тим, що норма про можливість поновлення процесуальних строків є по суті пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного із процесуальних строків (такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.08.2023 у справі № 32/257-10).

У справі, що розглядається, апеляційний суд дослідив питання щодо поважності пропуску заявником строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та визнав їх неповажними, оскільки з моменту ознайомлення прокурора в грудні 2018 року з оскаржуваним рішенням суду до моменту подання апеляційної скарги в листопаді 2023 року пройшов досить великий проміжок часу, а доводи прокурора, щодо змінення його ставлення до цього рішення через участь в іншій господарській справі, мають суб`єктивний характер та не є поважною причиною пропуску такого строку. Наданими прокурором доказами підтверджується той факт, що Карлівській міській раді стало відомо про прийняття оскаржуваного у справі № 917/2178/17 рішення місцевого господарського суду ще у грудні 2021 року під час розгляду справи № 917/2009/21 за позовом прокурора, поданого в інтересах держави в особі саме Карлівської міської ради.

За таких обставин суд апеляційної інстанції визнав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 01.02.2018року, наведені прокурором в клопотанні про поновлення такого строку та в додаткових заявах; апеляційну скаргу прокурора залишив без руху та надав строк для зазначення інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Полтавської області від 01.02.2018 у справі 917/2178/17.

На виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 прокурор подав клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, в якому зазначив такі обставини:

- оскаржуване рішення виявлено Полтавською обласною прокуратурою в Єдиному державному реєстрі судових рішень в порядку виконання повноважень, визначених статтею 131 Конституції України, під час опрацювання судових рішень, які оприлюднено у реєстрі; ознайомившись 20.12.2018 зі справою представник прокуратури не знайшов підстав для оскарження рішення суду, оскільки матеріали справи не містили будь-яких документів, які б вказували на те, що спірне майно є комунальною власністю, а про факти, що викладені в цій апеляційній скарзі, прокуратурі стало відомо під час розгляду апеляційним судом справи № 917/2009/21, коли досліджувалось питання витребування з чужого незаконного володіння Благодійної організації на користь Карлівської міської ради Полтавської області громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами;

- судом першої інстанції розглянуто позов до Відділу державного архітектурно- будівельного контролю апарату Карлівської міської ради, який не є юридичною особою, у зв`язку із чим прокурор звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції в інтересах держави в особі Карлівської міської ради як особи, яка не була залучена до участі у справі, відповідно і не була повідомлена про її розгляд, оскільки вважає, що суд вирішив питання про її права та інтереси;

- 11.07.2023 Полтавською обласною прокуратурою направлено Карлівській міській раді повідомлення про порушення інтересів держави та оскарження в апеляційному порядку рішення Господарського суду Полтавської області від 01.02.2018 у справі № 917/2178/17, на яке Карлівська міська рада у листі від 21.07.2023 повідомила прокуратуру, що виконавчим комітетом Карлівської міської ради вирішується питання про подання апеляційної скарги на зазначене рішення суду;

- 07.09.2023 Полтавською обласною прокуратурою повторно здійснено ознайомлення з матеріалами судової справи № 917/2178/17;

- 25.09.2023 Прокуратурою повторно скеровано лист до Карлівської міської ради щодо повідомлення про вжиті органом місцевого самоврядування заходи та причини не оскарження рішення суду у справі № 917/2178/17, на який Карлівська міська рада у листі від 18.10.2023 повідомила прокуратуру про те, що не заперечує проти подання апеляційної скарги, однак підстав для її внесення, на думку міської ради, не встановлено.

- з урахуванням отриманої інформації на підставі статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор оскаржив рішення суду після відмови уповноваженого органу вчинити відповідні дії, у зв`язку з чим прокурор вважає, що відлік строку на оскарження рішення суду першої інстанції почався з моменту отримання відмови від Карлівської міської ради, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції, тобто з 23.10.2023;

- за твердженнями прокурора строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у справі № 917/2178/17 пропущено з поважних причин та підлягає поновленню.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши наведені інші причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у справі № № 917/2178/17, дійшов висновку, що прокурор послався на ті ж самі обставини пропуску строку на апеляційне оскарження, які він вважає поважними, що були наведені прокурором при поданні первісного клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, які були визнані судом неповажними та зумовили залишення апеляційної скарги без руху для наведення інших причин.

За таких обставин суд апеляційної інстанції на виконання вказівок Верховного Суду, наведених у постанові від 28.03.2024 у цій справі, не встановив наявність випадків, з якими процесуальне законодавство (частина 2 статті 261 ГПК) пов`язує можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного рішення суду.

Натомість, дослідивши обставини щодо дотримання строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції встановив, що додаткові обставини, про які прокурор дізнався в процесі розгляду (з кінця 2021 року до початку 2023 року) ним же ініційованої справи № 917/2009/21 (позов у якій подано в інтересах держави в особі Карлівської міської ради Полтавської області), не свідчать по-перше, про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та такими, що не залежали від особи і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та звернення до суду апеляційної інстанції у передбачений законом строк, а, по-друге, з урахуванням наданих апелянтом документів, навіть якщо припустити, що про обставини наявності оскаржуваного рішення прокурор дізнався з кінця 2021 року, а апеляційну скаргу у справі № 917/2178/17 подав у листопаді 2023 року (тобто вже з пропуском строку, передбаченого процесуальним законом на апеляційне оскарження), то за відсутності поважних причин пропуску такого строку зазначене також не свідчить про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежали від апелянта, були пов`язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Суд апеляційної інстанції на підставі наявних у матеріалах справи доказів достеменно встановив про обізнаність апелянта із судовим рішенням суду першої інстанцій у цій справі ще у грудні 2018 року та не подання будь-якого клопотання з цього приводу самою міською радою. При цьому за висновками апеляційного суду прокурор не довів поважність причин, які перешкоджали своєчасно оскаржити рішення суду першої інстанції від 01.02.2018 у справі № 917/2178/17, отже безпідставне поновлення прокурору строку на апеляційне оскарження порушить принцип рівності сторін та принцип юридичної визначеності.

Верховний Суд зазначає, що положеннями статті 1 Конституції України закріплено, що Україна є правовою державою.

Відповідно до статті 8 Конституції України, пункту 1 частини 3 статті 2, частини 1 статті 11 ГПК в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина 1 статті 129 Конституції України).

Одним із основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що в будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (пункт 61 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], No. 28342/95, ECHR 1999-VII). Забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.

Відкриття апеляційного провадження щодо перегляду рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили та чинне декілька років, без наявності виключних обставин, що свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, є порушенням принципу остаточності судового рішення як складової принципу юридичної визначеності, що суперечить статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що прокурором не доведено наявності обставин, які об`єктивно унеможливили вчасне звернення з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Полтавської області від 01.02.2018 у справі № 917/2178/17, оскільки можливість такого звернення залежала виключно від волевиявлення самого скаржника та належного використання ним своїх прав, визначених нормами ГПК, що зумовлює визнання неповажними зазначених прокурором причин пропуску строку на апеляційне оскарження та відмову у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою в інтересах держави в особі Карлівської міської ради Полтавської області на рішення Господарського суду Полтавської області від 01.02.2018 у справі № 917/2178/17 з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 261 ГПК.

Доводи, наведені в касаційній скарзі прокурора про те, що строк на апеляційне оскарження рішення суду виник у прокурора з 23.10.2023, тобто з моменту отримання відмови від Карлівської міської ради, є безпідставними, оскільки за встановлених судом апеляційної інстанції обставин, строк на апеляційне оскарження рішення суду у прокурора виник ще у грудні 2018 року, що підтверджуються матеріалами справи.

Доводи прокурора щодо поважності причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанцій у цій справі та наявність підстав для його поновлення відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки оцінка доводів касаційної скарги, спрямованих на заперечення встановлених судом апеляційної інстанції обставин неповажності заявлених прокурором причин пропуску строку на апеляційне оскарження та переоцінку таких доказів, перебуває поза межами перегляду справи судом касаційної інстанції, який відповідно до частини 2 статті 300 ГПК не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Наведене в сукупності виключає можливість задоволення касаційної скарги.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом статті 309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального законодавства при прийнятті оскарженого судового акта щодо відмови у відкритті апеляційного провадження не знайшли свого підтвердження, підстав для скасування законної ухвали апеляційного господарського суду суд касаційної інстанції не вбачає.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Карлівської міської ради Полтавської області залишити без задоволення.

2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 у справі № 917/2178/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді: В.А. Зуєв

І.С. Міщенко