ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 917/918/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мамалуй О.О. - головуючий, Баранець О. М., Кролевець О. А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз збут»

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2024

у складі колегії суддів: Пуль А.О. - головуючий, Білоусова Я.О., Здоровко Л.М.

та на ухвалу господарського суду Полтавської області від 05.11.2024

суддя: Мацко О.С.

за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз збут» б/н від 09.09.2024 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Байрамова Талята Рефатовича

у справі № 917/918/21

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз збут»

про стягнення 237 058 588,55 грн,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

1. Ухвалою господарського суду Полтавської області від 25.11.2021 затверджено мирову угоду, укладену між товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та товариством з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз Збут» (далі - ТОВ «Полтавагаз Збут», відповідач, боржник); закрито провадження у справі № 917/918/21.

2. За умовами даної мирової угоди сторони, серед іншого, домовились розстрочити сплату залишку заявленої позивачем до стягнення у цій справі заборгованості відповідача перед позивачем за індивідуальним договором у сумі 226 018 781,72 грн, з яких 201 120 524,00 грн основного боргу, З 892 921,88 грн -пені, 1 603 454,02 грн - 3% річних, 4 451 034,92 грн - інфляційних втрат, 14 950 846,90 грн - штрафу на 60 місяців рівними частинами відповідно до графіка, викладеного у п. 5 мирової угоди.

3. Крім того, відповідно до п. 16 мирової угоди, у випадку повного або часткового нездійснення платежів, згідно з графіком, визначеним пунктом 5 мирової угоди, що дорівнює сумі двох місячних платежів, вважається, що строк погашення усієї несплаченої суми залишку заборгованості, вказаної у пункті 5 мирової угоди, настав, і позивач, як стягувач, вправі звернутись до органів державної виконавчої служби або приватного виконавця для дострокового примусового стягнення усієї суми залишку заборгованості за мировою угодою (пред`явити ухвалу про затвердження мирової угоди для примусового виконання), а відповідач зобов`язується сплатити позивачу штраф у розмірі 18 843 768,79 грн.

4. 04 вересня 2024 року приватним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №75966970 з виконання ухвали господарського суду Полтавської області від 25.11.2021 про стягнення з ТОВ «Полтавагаз збут» на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» 104 345 337,33 грн основного боргу та 18 843 768,79 грн штрафу за невиконання мирової угоди.

5. Постановою від 04.09.2024 приватним виконавцем накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, що належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 135 508 357,17 грн.

6. Наказом Міністерства юстиції України № 2339/7 від 23.09.2024 було зупинено на один місяць діяльність приватного виконавця Байрамова Т.Р. Відповідно до листа Міністерства юстиції України № 134496/164330-33-24/20.4.1 від 01.10.2024 внесено відомості про заміщення приватного виконавця Байрамова Т.Р. приватним виконавцем Гаврилівим Андрієм Володимировичем. Станом на час розгляду даної скарги та прийняття ухвали виконавче провадження повернуто приватному виконавцю Байрамову Т.Р.

7. 09 вересня 2024 року від товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз збут» до суду надійшла скарга на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Байрамова Талята Рефатовича, в якій ТОВ «Полтавагаз збут» просить суд:

- визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Байрамова Талята Рефатовича у виконавчому провадженні № 75966970 щодо не винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій, на підставі п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», щодо виконання ухвали господарського суду Полтавської області від 25.11.2021 у справі 917/918/2021;

- визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Байрамова Талята Рефатовича у виконавчому провадженні № 45966970 щодо не винесення постанови про зняття арешту з коштів боржника, щодо виконання ухвали господарського суду Полтавської області від 25.11.2021 у справі 917/918/2021;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Байрамова Талята Рефатовича винести у виконавчому провадженні № 75966970 постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, на підставі п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», щодо виконання ухвали господарського суду Полтавської області від 25.11.2021 у справі 917/918/2021;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Байрамова Талята Рефатовича винести у виконавчому провадженні № 75966970 постанову про зняття арешту з коштів боржника щодо виконання ухвали господарського суду Полтавської області від 25.11.2021 у справі 917/918/2021.

8. Дана скарга мотивована тим, що після отримання від виконавця постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання ухвали суду від 04.09.2024 та постанови про арешт коштів боржника від 04.09.2024, боржник звернувся до виконавця із заявою про зупинення вчинення виконавчих дій, на підставі п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», та надав докази включення ТОВ «Полтавагаз збут» до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, а тому за твердженням боржника, спірна заборгованість підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», що, в свою чергу, є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій згідно з п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження». Приватний виконавець безпідставно, на думку боржника, відмовив у зупиненні вчинення виконавчих дій та знятті арешту з грошових коштів боржника.

9. ТОВ «Полтавагаз збут» у заяві від 31.10.2024 просив суд залишити без розгляду вимоги в частині визнання неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Байрамова Талята Рефатовича у виконавчому провадженні № 75966970 щодо невинесення постанови про зупиненння вчинення виконавчих дій у межах стягнення основного боргу та зобов`язання приватного виконавця винести постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, на підставі п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», в межах стягнення основного боргу, у зв`язку з тим, що приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Гаврилівим А.В. винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у межах суми основного боргу - 104 345 337,73 грн, а решту доводів скарги боржник підтримує та просить їх задовольнити.

Короткий зміст ухвали та постанови судів попередніх інстанцій

10. Ухвалою господарського суду Полтавської області від 05.11.2024 у справі № 917/918/21, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2024, скаргу ТОВ «Полтавагаз збут» б/н від 09.09.2024 (вх. № 11838 від 09.09.2024) на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Байрамова Талята Рефатовича у виконавчому провадженні № 75966970 задоволено частково.

Визнано неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Байрамова Талята Рефатовича у виконавчому провадженні № 75966970 щодо невинесення постанови про зняття арешту з коштів боржника в межах 104 345 337,33 грн основного боргу та зобов`язати усунути порушення шляхом винесення постанови про зняття арешту з коштів боржника в сумі 104 345 337,33 грн основного боргу при виконанні ухвали господарського суду Полтавської області від 25.11.2021 у справі № 917/918/21.

У частині визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Байрамова Талята Рефатовича у виконавчому провадженні № 75966970 щодо невинесення постанови про зупиненння вчинення виконавчих дій в межах стягнення основного боргу та зобов`язання приватного виконавця винести постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, на підставі п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», в межах стягнення основного боргу - залишено скаргу без розгляду.

У іншій частині скарги - відмовлено у задоволенні.

11. Ухвала суду обґрунтована приписами:

- ч. 4 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадків, передбачених пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону;

- п. 15 ч. 1 ст. 34 «Про виконавче провадження», згідно з яким виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», за умови перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.

12. Суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, задовольняючи скаргу боржника в частині, визнання неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Байрамова Талята Рефатовича у виконавчому провадженні №75966970 при виконанні ухвали господарського суду Полтавської області від 25.11.2021 у справі № 917/918/2, щодо невинесення постанови про зняття арешту з коштів боржника в межах суми 104 345 337,33 грн основного боргу та зобов`язання усунути порушення шляхом винесення постанови про зняття арешту з коштів боржника в сумі 104 345 337,33 грн основного боргу, вказав на те, що сума, яка стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», (боржник перебуває в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу), що є підставою не тільки для зупинення вчинення виконавчих дій, а й для зняття арешту з коштів боржника у відповідній сумі.

13. Відмовляючи відповідачеві в задоволенні скарги на дії приватного виконавця в частині визнання неправомірною бездіяльність приватного виконавця щодо невинесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій, на підставі п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», та щодо невинесення постанови про зняття арешту з коштів боржника стосовно виконання ухвали господарського суду Полтавської області від 25.11.2021 у справі № 917/918/2021 в частині сплати штрафу за невиконання мирової угоди, стягнення якого передбачено п. 16 мирової угоди, затвердженої зазначеною ухвалою суду, суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, вказав на те, що сума штрафу за невиконання мирової угоди - 18 843 768,79 грн не є заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», оскільки вказане зобов`язання утворилося внаслідок порушення мирової угоди у вигляді нездійснення оплати на суму, яка перевищує 2 місячні платежі, відповідно до п. 16 мирової угоди, а не через неоплату спожитого природного газу, тому відсутні підстави для зупинення вчинення виконавчих дій та зняття арешту з коштів боржника у вказаній сумі (18 843 768,79 грн) відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження».

14. Судом першої інстанції залишено без розгляду скаргу боржника в частині визнання неправомірною бездіяльності приватного щодо невинесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій в межах стягнення основного боргу та зобов`язання приватного виконавця винести постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, на підставі п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», в межах стягнення основного боргу, з огляду на подану заяву боржника про залишення частково скарги без розгляду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

15. Товариство з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз збут» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2024 та на ухвалу господарського суду Полтавської області від 05.11.2024 у справі № 917/918/21, в якій просить Суд скасувати зазначені ухвалу в частині відмови у задоволенні скарги та постанову та прийняти нове рішення, яким:

- визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Байрамова Талята Рефатовича у виконавчому провадженні №75966970 щодо невинесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій, на підставі п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», в частині стягнення штрафу 18 843 768,79 грн;

- визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Байрамова Талята Рефатовича у виконавчому провадженні №75966970 щодо невинесення постанови про зняття арешту з коштів боржника в частині стягнення штрафу 18 843 768,79 грн;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Байрамова Талята Рефатовича винести у виконавчому провадженні №75966970 постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, на підставі п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», в частині стягнення штрафу 18 843 768,79 грн;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Байрамова Талята Рефатовича винести у виконавчому провадженні №75966970 постанову про зняття арешту з коштів боржника в частині стягнення штрафу 18 843 768,79 грн.

16. Касаційну скаргу подано з посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

17. Касаційна скарга мотивована тим, що:

- штраф у розмірі 18 843 921,50 грн складається з пені в сумі 3 892 921,89 грн - 50% від заявлених позовних вимог та штрафу в сумі 14 940 846,90 грн - 50% заявлених позовних вимог;

- відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість підприємств, включених до Реєстру, за договорами купівлі-продажу/постачання природного газу, підлягають списанню;

- 18 843 768,79 грн штрафу за невиконання мирової угоди підпадає під дію Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», тому підлягає зупиненню виконавче провадження в цій частині;

- відповідно до ч. 11, 12 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не наділений повноваженнями щодо нарахування (стягнення), тобто на вчинення будь-яких виконавчих дій зі стягнення штрафу, передбачених пунктами мирової угоди та визначати суму штрафу.

18. Також скаржник вказує на те, що заборгованість утворилась за енергоносії, яка відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» підлягає врегулюванню, тому висновки суду, що даний борг (штраф у розмірі 18 843 768,79 грн.) не пов`язаний із споживанням природного газу є безпідставними.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

19. У відзиві на касаційну скаргу приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Байрамов Талят Рефатович просить Суд відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити ухвалу господарського суду Полтавської області від 05.11.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2024 у справі № 917/918/21 без змін, оскільки висновки суду є ґрунтовними, повною мірою відповідають обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.

Позиція Верховного Суду

20. Згідно з ч. 1, 2 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

21. Предметом касаційного оскарження є ухвала та постанова судів попередніх інстанцій в частині відмови в задоволенні скарги щодо визнання неправомірною бездіяльність приватного виконавця щодо невинесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій, на підставі п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», невинесення постанови про зняття арешту з коштів боржника в частині стягнення штрафу 18 843 768,79 грн та зобов`язання приватного виконавця винести у виконавчому провадженні № 75966970 постанову про зупинення вчинення виконавчих дій та постанову про зняття арешту з коштів боржника в частині стягнення штрафу 18 843 768,79 грн.

22. Частинами 1 - 4 ст. 192 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

23. Згідно зі ст. 193 ГПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і строки, передбачені цією угодою.

Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

24. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

25. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

26. Частиною 1 ст. 5 Закону передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

27. Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону (ч. 1 ст. 26 Закону).

28. За приписами ч. 5 ст. 26 Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

29. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що на стадії відкриття виконавчого провадження виконавець повинен пересвідчитися, зокрема, чи відповідає виконавчий документ і заява про його виконання вимогам Закону України «Про виконавче провадження», чи надано усі документи, тому, якщо немає підстав для повернення виконавчого документа або відмови у відкритті виконавчого документа, відкриває виконавче провадження.

30. Крім того, в межах наданих Законом України «Про виконавче провадження» повноважень щодо примусового виконання судових рішень, в тому числі ухвали про затвердження мирової угоди, державний/приватний виконавець встановлює чи мало місце повне або часткове невиконання ухвали про затвердження мирової угоди як виконавчого документа, тобто наявність підстав для пред`явлення такого виконавчого документа до примусового виконання, що має наслідком відкриття виконавчого провадження.

31. Таким чином, встановивши, що пред`явлена до примусового виконання ухвала про затвердження мирової угоди, як виконавчий документ, відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», встановивши відсутність підстав для повернення виконавчого документа або відмови у відкритті виконавчого документа, державний/приватний виконавець, діючи в межах наданих йому цим Законом повноважень, відкриває виконавче провадження, накладає арешт на кошти та майно боржника, а також вчиняє інші дії щодо примусового виконання відповідного виконавчого документа.

32. Згідно з п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», за умови перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.

33. Частиною 2 ст. 34 Закону встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.

34. Відповідно до ч. 4, 5 ст. 35 Закону арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадків, передбачених пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону. У період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану.

Після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.

35. Згідно з ч. 11 ст. 35 Закону у випадку, передбаченому пунктом 15 частини першої статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до виключення боржника з реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу». У разі поновлення виконавчого провадження, зупиненого на підставі пункту 15 частини першої статті 34 цього Закону, виконавче провадження повторному зупиненню з таких підстав не підлягає.

36. За приписами ст. 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання видів заборгованості (грошових зобов`язань), визначених у статті 1 цього Закону, суб`єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру.

37. Статтею 1 зазначеного Закону визначено, що:

- процедура врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єктів ринку природного газу - заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) за природний газ та послуги з його транспортування шляхом проведення взаєморозрахунків та реструктуризації заборгованості, а також списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на таку заборгованість у разі її погашення;

- реєстр підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу (далі - Реєстр) - відкритий загальнодоступний перелік підприємств та організацій, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону. Реєстр розміщується на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

- учасники процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) - постачальники природного газу, оператори газорозподільних систем та оператор газосховищ, включені до Реєстру, а також особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, особа, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», розпорядники коштів державного бюджету, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

38. Згідно з 1 ст. 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» для участі у процедурі врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єкти ринку природного газу включаються до Реєстру, який веде Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

39. За приписами ст. 4 вказаного Закону взаєморозрахунки в цілях погашення заборгованості та грошових зобов`язань, що визначені статтею 1 цього Закону, здійснюються за рахунок видатків державного бюджету.

40. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» на заборгованість за договорами купівлі-продажу/постачання природного газу, укладеними з акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», та договорами про надання послуг з транспортування природного газу, яка підлягає врегулюванню відповідно до статті 1 цього Закону, погашену до 31 грудня 2022 року, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону, а також на заборгованість, реструктуризовану відповідно до статті 5 цього Закону, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються.

Неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість підприємств, включених до Реєстру, за договорами купівлі-продажу/постачання природного газу, укладеними з акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», та договорами про надання послуг з транспортування природного газу, у тому числі підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили, що обліковуються учасниками процедури врегулювання заборгованості та не сплачені станом на дату включення до Реєстру, підлягають списанню:

- за умови погашення основного боргу до 31 грудня 2022 року, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону;

- за умови повного виконання належним чином підприємством-дебітором укладеного договору про реструктуризацію заборгованості.

41. Верховний Суд констатує, що наведеними положеннями Закону передбачений механізм урегулювання питань щодо основної заборгованості підприємств, включених до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, а також підстави та передумови для списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на цю ж заборгованість, учасниками такої процедури врегулювання, визначеними ст. 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу».

42. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконанні у приватного виконавця перебуває ухвала господарського суду Полтавської області від 25.11.2021 у справі № 917/918/21 про затвердження мирової угоди, укладеної між сторонами. За умовами даної мирової угоди сторони, серед іншого, домовились розстрочити сплату залишку заявленої позивачем до стягнення у цій справі заборгованості відповідача перед позивачем за індивідуальним договором у сумі 226 018 781,72 грн, з яких 201 120 524,00 грн основного боргу, 3 892 921,88 грн пені, 1 603 454,02 грн 3% річних, 4 451 034,92 грн інфляційних втрат, 14 950 846,90 грн штрафу на 60 місяців рівними частинами відповідно до графіка, викладеного у п. 5 мирової угоди.

Крім того, відповідно до п. 16 мирової угоди у випадку повного або часткового нездійснення платежів, згідно з графіком, визначеним пунктом 5 мирової угоди, що дорівнює сумі двох місячних платежів, вважається, що строк погашення усієї несплаченої суми залишку заборгованості, вказаної у пункті 5 мирової угоди, настав, і позивач, як стягувач, вправі звернутись до органів державної виконавчої служби або приватного виконавця для дострокового примусового стягнення усієї суми залишку заборгованості за мировою угодою (пред`явити ухвалу про затвердження мирової угоди для примусового виконання), а відповідач зобов`язується сплатити позивачу штраф у розмірі 18 843 768,79 грн.

На виконання Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», ТОВ «Полтавагаз збут» взяло участь у процедурі врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) для включення Товариства до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу. На підставі поданих документів, відповідно до встановленої процедури згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.09.2022 №1210 ТОВ «Полтавагаз збут» включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Гавриліва А. В. від 09.10.2024 вчинення виконавчих дій з примусового виконання ухвали господарського суду Полтавської області від 25.11.2021 про затвердження мирової угоди було зупинено в межах суми стягнення, що підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» у розмірі 104 345 337,73 грн до закінчення строку дії зазначених обставин.

43. Верховний Суд зазначає, що уклавши мирову угоду та подавши її на затвердження суду (постановлення ухвали про затвердження цієї мирової угоди), сторони погодили, що у випадку повного або часткового нездійснення платежів, згідно з графіком, визначеним пунктом 5 мирової угоди, що дорівнює сумі двох місячних платежів, вважається, що строк погашення усієї несплаченої суми залишку заборгованості, вказаної у пункті 5 мирової угоди, настав, і позивач, як стягувач, вправі звернутись до органів державної виконавчої служби або приватного виконавця для дострокового примусового стягнення усієї суми залишку заборгованості за мировою угодою (пред`явити ухвалу про затвердження мирової угоди для примусового виконання), а відповідач зобов`язується сплатити позивачу штраф у розмірі 18 843 768,79 грн.

44. Штраф, передбачений п. 16 мирової угоди, у цьому випадку, входить до суми стягнення за відповідним виконавчим документом - ухвалою про затвердження мирової угоди та підлягає примусовому стягненню у випадку повного або часткового невиконання ухвали про затвердження мирової угоди та не вимагається окреме звернення до суду з позовом про стягнення цього штрафу.

45. Таким чином, у випадку пред`явлення до виконання ухвали про затвердження мирової угоди від 25.11.2021, яка є виконавчим документом і відповідає вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження», приватний виконавець наділений повноваженнями накласти арешт на кошти та майно боржника в межах затвердженого судом штрафу, який підлягає сплаті боржником (примусовому стягненню виконавцем) у випадку повного або часткового невиконання боржником мирової угоди, як виконавчого документа.

46. Верховний Суд зазначає, що сума штрафу за невиконання мирової угоди в розмірі 18 843 768,79 грн, який передбачений п. 16 мирової угоди, є зобов`язанням, яке, як встановлено судами, утворилося безпосередньо з факту порушення мирової угоди у вигляді нездійснення оплати на суму, яка перевищує 2 місячні платежі, відповідно до п. 16 мирової угоди.

Зазначений штраф є видом забезпечення виконання саме мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Полтавської області від 25.11.2021, а не грошового зобов`язання за договором купівлі-продажу природного газу, стягнення заборгованості за яким було предметом позову у даній справі і яка (заборгованість) підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу».

47. З огляду на зазначене, суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що штраф, передбачений п. 16 мирової угоди за повне або часткове нездійснення платежів, згідно з графіком, визначеним п. 5 мирової угоди, не є заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», що виключає підстави зупинення виконавчого провадження з примусового виконання ухвали господарського суду Полтавської області від 25.11.2021 в частині стягнення зазначеної суми штрафу, та відповідно, зняття арешту з коштів боржника у вказаній сумі.

48. Ураховуючи вище викладене, відхиляються доводи скаржника про те, що штраф у розмірі 18 843 768,79 грн за невиконання мирової угоди підпадає під дію Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу».

49. Скаржник у касаційній скарзі посилається на ч. 11, 12 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до яких: якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі; до закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

50. Верховним Судом відхиляються посилання скаржника на зазначені норми, оскільки сторони в мировій угоді, затвердженій ухвалою господарського суду Полтавської області від 25.11.2021, встановили конкретну суму штрафу, який не залежить від залишку суми заборгованості боржника перед стягувачем та стягується у випадку повного або часткового нездійснення платежів, згідно з графіком, визначеним пунктом 5 мирової угоди, що дорівнює сумі двох місячних платежів.

51. За таких обставин, Верховний Суд вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для визнання неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Байрамова Талята Рефатовича щодо невинесення постанов про зупинення виконавчого провадження і про зняття арешту з коштів боржника та про зобов`язання приватного виконавця винести постанови про зупинення виконавчого провадження і зняття арешту з коштів боржника щодо штрафу у розмірі 18 843 768,79 грн, передбаченого п. 16 мирової угоди.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

52. За змістом ч. 3 ст. 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

53. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

54. Згідно з положеннями ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

55. За таких обставин, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій, касаційна скарга - залишається без задоволення.

Керуючись ст.ст. 300 301 304 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз збут» залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2024 та ухвалу господарського суду Полтавської області від 05.11.2024 у справі № 917/918/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Судді О. М. Баранець

О. А. Кролевець