№ 918/1154/21 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2022 року

м. Київ

Справа № 918/1154/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г.,

суддів: Банаська О. О., Картере В. І.,

за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,

за участю представників:

Головного управління ДПС у Сумській області - Іванченко Т.С.,

розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Армапром" арбітражний керуючий Мельник І.А. прийняла участь у судовому засіданні особисто,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області за вх. № 5043/2022

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.09.2022

у складі колегії суддів: Юрчука М.І., Савченка Г.І., Тимошенка О.М.,

та на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 06.04.2022 (в частині відхилення кредиторських вимог в сумі 1 279 449,10 грн)

у складі судді Качура А.

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аліот"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Армапром"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Вступ.

1. На розгляд суду касаційної інстанції поставлено питання підтвердження належними доказами кредиторських вимог податкового органу у справі про банкрутство та відповідно визнання/невизнання судами розміру таких вимог.

Хронологія подій та опис обставин, встановлених судами.

2. У провадженні Господарського суду Рівненської області перебуває справа № 918/1154/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Армапром" (далі - ТОВ "Армапром").

3. 28.12.2021 ухвалою Господарського суду Рівненської області відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Армапром", визнано вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аліот" у розмірі 11 216 260,09 грн, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Мельник І.А., здійснено інші процесуальні дії.

4. 29.12.2021 оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Армапром" на офіційному веб-порталі судової влади України.

Подання заяви з кредиторськими вимогами до суду.

5. 31.01.2022 (здано на пошту для відправлення 27.01.2022) Головним управлінням ДПС у Сумській області подано до Господарського суду Рівненської області заяву, в якій Управління просить суд визнати вимоги кредитора до боржника у цій справі у розмірі 1 502 478,28 грн. Заяву подано в межах строків, установлених частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

6. Заява Головного управління ДПС у Сумській області мотивована тим, що станом на дату звернення до суду в боржника наявна заборгованість перед бюджетом щодо орендної плати на землю в сумі 1 497 516,28 грн, яка підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків та податковим розрахунком. Зазначена сума податкового боргу сформована на підставі самостійно визначеного податкового зобов`язання в податкових деклараціях з плати за землю від 19.06.2020 № 9140387632 на суму 178 067,18 грн, від 18.02.2020 № 9028208593 на суму 109 954 грн, від 29.09.2021 № 9284247258 на суму 1 209 495,10 грн.

Розгляд справи судами.

7. 06.04.2022 ухвалою Господарського суду Рівненської області, серед іншого, визнано вимоги кредитора Головного управління ДПС у Сумській області у розмірі: 4 962 грн - витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді (перша черга); 218 067,18 грн - заборгованість (третя черга). Відхилено вимоги кредитора Головного управління ДПС у Сумській області в розмірі 1 279 449,10 грн.

8. 08.09.2022 постановою Північного-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 06.04.2022 у справі № 918/1154/21 (у частині відхилення кредиторських вимог у сумі 1 279 449,10 грн) залишено без змін.

9. Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що копія податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), яка датована 28.09.2021, не містить жодного доказу того, що цей доказ підписано зі сторони уповноваженої особи боржника, і не може розцінюватися як належний та допустимий доказ у цій справі, матеріали якої не містять доказів того, що заявлені до визнання суми податкового зобов`язання були узгоджені в порядку, що передбачений статтею 54 Податкового кодексу України.

Крім того, за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка сформована за параметром пошуку місцезнаходження - Сумська обл., Кролевецький р-н, м. Кролевець, вул. Франка, буд. 19, не виявлено жодного актуального запису про наявність у власності боржника як об`єктів нерухомого майна, так і записів про право оренди на земельну ділянку за вказаною адресою. Ця обставина, як і факт того, що в строк до 20.02.2021 зі сторони ТОВ "Армапром" не було подано відповідної податкової декларації з розрахунком орендної плати до податкового органу, як визначено статтею 287 ПК України, є підтвердженням того, що заявлені вимоги є безпідставними.

Натомість, згідно зі звітом, який подано 22.02.2022 розпорядником майна боржника, останнім визнаються вимоги ГУ ДПС у Сумській області в розмірі 218 067,18 грн, як вимоги, які не забезпечені заставою. Вказані вимоги підтверджуються рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2022 у справі № 640/12126/21.

10. Апеляційним судом додатково зауважено, що щодо поданого податковим органом клопотання про долучення додаткових доказів, колегія суддів враховує положення статті 269 Г ПК України щодо меж перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

11. 12.10.2022 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Сумській області, в якій скаржник просив скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.09.2022 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 06.04.2022 у частині відхилення кредиторських вимог Головного управління ДПС у Сумській області в сумі 1 279 449,10 грн у справі № 918/1154/21 і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

12. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження у цій справі, скаржник зазначає, що відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування положень статей 285-288 Податкового кодексу України щодо самостійного визначення податкового зобов`язання з плати за землю при наявності зареєстрованого договору оренди (тобто наявність узгодженого грошового зобов`язання відповідно до п. 54.1 статті 54 Податкового кодексу) та статті 120 Земельного кодексу України щодо відсутності обов`язку нарахування/сплати податкового зобов`язання з плати за землю у зв`язку з переходом права власності на майно, розташоване на вказаній земельній ділянці, що кореспондується з пунктом 3 частини другої статті 287 Г ПК України.

13. Крім того, скаржник наполягає, що суд не дослідив зібрані у справі докази, зокрема подані ним до суду апеляційної інстанції.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу.

14. До Верховного Суду від розпорядника майна ТОВ "Армапром" арбітражного керуючого Мельник І.А. надійшли письмові пояснення (які за своєю формою є відзивом на касаційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області), в яких наведено прохання відмовити у задоволенні касаційної скарги Головного управління ДПС у Сумській області та залишити без змін постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.09.2022 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 06.04.2022.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій.

А. Щодо суті касаційної скарги.

15. Заслухавши присутніх у судовому засіданні учасників справи, розглянувши матеріали справи, здійснивши перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

16. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги.

Тому судові рішення переглядаються виключно в частині відмови у визнанні грошових вимог контролюючого органу в сумі 1 279 449,10 грн.

17. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що подані до заяви про визнання грошових вимог податковим органом докази не підтверджують заявлені ним вимоги до боржника (детальніше висновки судів відображено в пункті 9 цієї постанови).

18. Судова колегія погоджується з цими висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.

19. Як встановлено судами, 31.01.2022 в межах процесуального строку після оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі № 918/1154/21 про банкрутство до Господарського суду Рівненської області від ГУ ДПС у Сумській області надійшла заява з грошовими вимогами до ТОВ "Армапром" у розмірі 1 502 478,28 грн.

20. Ця заява мотивована тим, що станом на дату звернення до суду в боржника наявна заборгованість перед бюджетом щодо орендної плати на землю в сумі 1 497 516,28 грн, яка підтверджується наданими зі сторони кредитора копіями податкових декларацій від 18.02.2020, від 19.06.2020 та від 29.09.2021, які завірені підписом представника кредитора та на яких відсутні докази їх належного підписання уповноваженими особами від боржника, витягом з історії недоїмок, сформованим на підставі ІКП ІТС "Податковий борг" станом на 13.01.2022 року, випискою облікової картки платника податків.

21. Судова колегія наголошує, що інших документів на підтвердження обставин, викладених в поданій заяві, кредитором не було надано до суду першої інстанції.

22. Спірним питанням, за твердженнями скаржника, є несплата боржником плати за землю та відповідно підтвердження належними доказами цих вимог до боржника податковим органом.

23. Із цього приводу судова колегія відзначає наступне.

24. Положеннями статті 1 КУзПБ унормовано, що кредитор - це юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

25. Відповідно до частини першої статті 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

26. Верховний Суд неодноразово підкреслював, що завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанова Верховного Суду від 25.11.2021 у справі № 924/1351/20).

27. При цьому, розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір, тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати, чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.06.2022 у справі № 902/90/21)

28. Водночас, заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

29. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 914/1126/14, від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20).

30. Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що саме на кредитора покладено обов`язок доказування наявності кредиторських вимог у справі про банкрутство. До такого обов`язку також належить подання сукупності документів, які дозволять суду переконатися в обґрунтованості грошових вимог кредитора. А неподання такої сукупності документів може мати наслідком відмову суду у визнанні спірних вимог кредитора.

31. Нормами КУзПБ та Г ПК України обов`язок доведення підставності та правомірності заявлених грошових вимог покладено на кредитора, в даному випадку Головне управління ДПС у Сумській області при зверненні з відповідною заявою мало надати відповідний пакет документів, який дозволив би суду встановити наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору.

32. Так, згідно з усталеними висновками колегій суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

33. Як встановлено судами попередніх інстанцій, Головне управління ДПС у Сумській області подало до суду в якості підтвердження грошових вимог до боржника копії податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), які датовані 18.02.2020, 19.06.2020 та 28.09.2021 без надання підтвердження того, що даний документ підписано зі сторони уповноваженої особи Товариства-боржника, що, на думку судів попередніх інстанцій, не можна розцінити як належний та допустимий доказ обставин щодо підтвердження наявності вказаного зобов`язання, у тому числі щодо його статусу узгодженості.

34. Також судами встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка сформована за параметром пошуку місцезнаходження - Сумська обл., Кролевецький р-н, м. Кролевець, вул. Франка, буд. 19, та яка була наявна в справі при розгляді заяви з кредиторськими вимогами податкового органу, не виявлено жодного актуального запису про наявність у власності боржника як об`єктів нерухомого майна, так і записів про право оренди на земельну ділянку за вказаною адресою.

35. Суд апеляційної інстанції додатково з`ясував, що станом на 28.12.2021 (дата відкриття провадження у справі про банкрутство) ТОВ "Армапром" не було уже власником жодного об`єкту нерухомого майна. Так, відповідно до Договору про задоволення вимог іпотекодержателя, що посвідчений 30.11.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ченцовою Н.А. та зареєстрований в реєстрі за № 1999, ТОВ "Фінансова компанія "Аліот" звернуло стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі предмета іпотеки у власність Іпотекодержателю з підстав, визначених статтями 36 та 37 Закону України "Про іпотеку". При цьому, що частиною четвертою статті 120 Земельного кодексу України передбачено, що у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті.

36. Зважаючи на викладені вище факти, встановлені судами, у розумінні статті 120 ЗК України та відповідно до вимог п. 286.1 статті 286 ПК України відсутня будь-яка правова підстава для самостійного обчислення та сплати орендної плати за землю зі сторони ТОВ "Армапром", про що і було правомірно зроблено висновки судами попередніх інстанцій.

37. Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що у цій справі судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що до заяви про визнання грошових вимог органом Державної податкової служби не долучено, крім інтегрованих карток платника податків та копій податкових декларацій, жодних первинних документів (як от податкові повідомлення-рішення), які свідчать про податковий борг за невчасні сплати платежів.

38. Беручи до уваги ці обставини, судова колегія вкотре зазначає, що суди за такої доказової бази (без подачі первинних документів, які засвідчують наявність боргу) позбавлені можливості за наявними матеріалами перевірити правомірність нарахування сум податкового боргу.

39. Крім того, подання лише інтегрованих карток на підтвердження суми податкового боргу позбавляє також і платника податків заперечувати проти правильності нарахування цих сум через відсутність можливості перевірити правильність обрахування таких сум.

40. Тобто, з поданих до суду документів неможливо встановити обґрунтованість розрахунків заявника по заявленим сумам кредиторських вимог (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.09.2021 у справі № 914/1194/16, від 08.12.2020 у справі № 925/1500/17, від 09.07.2019 у справі № 909/95/18).

41. Доводи касаційної скарги в частині наявності податкового боргу у боржника зводяться до переоцінки доказів та встановлених судами обставин справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції в силу статті 300 Г ПК України. При чому мотиви касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

42. Стосовно дослідження судом апеляційної інстанції поданих доказів судова колегія наголошує на такому.

43. Додатково суд апеляційної інстанції вказав, що 07.09.2022 на електронну адресу апеляційного суду надійшло від Головного управління ДПС у Сумській області клопотання, у якому управління просить суд долучити до матеріалів справи додаткові докази, а саме квитанції № 1 та № 2, витяг з Держаного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

44. Згідно з частиною третьою статті 269 Г ПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

45. Слід зауважити, що до клопотання, поданого податковим органом 07.09.2022, не було додано заяви про поновлення строку для подачі доказів. Так само у цьому клопотанні не наведено жодного мотиву неможливості подачі доказів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від учасника справи, лише у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник скаржника зауважила, що управління не мало змоги подати їх (докази) раніше, у зв`язку із дією воєнного стану на території України.

46. Водночас, згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 10.11.2022 у справі № 990/115/22, сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки, у зв`язку із запровадженням такого, не може вважатись поважною причиною пропуску цих строків.

47. Тому відхиляються викладені у пункті 13 цієї постанови доводи касаційної скарги.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

48. У зв`язку з викладеним Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій. Тому касаційна скарга Головного управління ДПС у Сумській області за вх. № 5043/2022 підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.09.2022 та ухвала Господарського суду Рівненської області від 06.04.2022 (в частині відхилення кредиторських вимог в сумі 1 279 449,10 грн) у справі № 918/1154/21 - залишенню без змін.

В. Розподіл судових витрат.

49. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240 300 301 308 315 Г ПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області за вх. № 5043/202 залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.09.2022 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 06.04.2022 (в частині відхилення кредиторських вимог в сумі 1 279 449,10 грн) у справі № 918/1154/21 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді О. Банасько

В. Картере