№ 918/1383/16 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 918/1383/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Огородніка К.М.,

за участі секретаря судового засідання Сотник А.С.

учасники справи:

боржник - Закрите акціонерне товариство "Сільськогосподарське підприємство "Жобрин"

ліквідатор - Драгун Ірина Іванівна, не з`явилася

кредитор (ініціюючий) - Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк", не з`явився,

кредитор - Головне управління ДФС у Рівненській області, не з`явився

учасник провадження- Приватне сільськогосподарське підприємство "Полісся"

представник учасника - Тихончук Л.Х., адвокат, ордер ВК № 1014603 від 21.12.2020,

заявник касаційної скарги (кредитор) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал",

представник кредитора - Бєлкін Л.М., адвокат, довіреність б/н від 03.09.2020,

розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції) касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал",

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

від 03.11.2020

у складі колегії суддів: Дужич С.П., (головуючий), Коломис В.В., Саврій В.А.,

у справі за заявою

Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії -Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк"

до Закритого акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Жобрин"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ.

1. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17.01.2017 за заявою ЗАТ "Держаний ощадний банк України" в особі філії - Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк" порушено провадження у справі № 918/1383/16 про банкрутство ЗАТ "Сільськогосподарське підприємство "Жобрин" (далі - ТОВ "СГП "Жобрин", боржник);

введено мораторій на задоволення вимог кредиторів;

введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядника майна (том 1, а. с. 93 - 94).

2. Ухвалою місцевого суду від 12.05.2017, зокрема, затверджено реєстр вимог кредиторів ЗАТ "СГП "Жобрин", згідно з яким вимоги кредиторів визнані у такому розмірі:

- Рівненська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Рівненській області з грошовими вимогами на суму 6 701,50 грн. (основний борг) - черговість задоволення вимог третя; судовий збір на суму 3 200,00 грн. - черговість задоволення вимог перша;

- ПАТ "Держаний ощадний банк України" в особі філії - Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк" з грошовими вимогами на суму 2 291 786,86 грн., в тому числі основний борг на суму 2 269 104,75 грн. - черговість задоволення вимог четверта; 22 682,11 грн. неустойка (штраф, пеня) - черговість задоволення вимог шоста; судовий збір за подання заяви про порушення провадження у справі на суму 13 780,00 грн. - черговість задоволення вимог перша;

- ПАТ "Західінкомбанк" з грошовими вимогами на суму 3 483 458,26 грн., в тому числі 803 874,98 грн. неустойка (штраф, пеня) - черговість задоволення вимог шоста; 2 679 583,28 грн. - вимоги, що забезпечені заставою майна боржника та внесені окремо до реєстру; судовий збір на суму 3 200,00 грн. - черговість задоволення вимог перша (том 2, а. с. 45 - 47).

3. Постановою Господарського суду Рівненської області від 29.05.2017 ЗАТ "СГП "Жобрин" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Дяченко Я.В.; вирішено інші процесуальні питання (том 2, а. с. 136 - 139).

4. Ухвалою суду від 30.07.2018 припинено повноваження ліквідатора Дяченко Я.В., призначено ліквідатором ЗАТ "СГП "Жобрин" арбітражного керуючого Драгун І. І. (том 2, а. с. 213 - 217).

5. Ухвалою 21.05.2019 місцевий суд здійснив заміну первісного кредитора - Рівненської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС на його правонаступника - Головне управління ДФС у Рівненській області (том 3, а. с. 60 - 62)

6. Ухвалою 09.12.2019 місцевий суд здійснив заміну первісного кредитора - ПАТ "Держаний ощадний банк України" в особі філії - Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк" на його правонаступника - АТ "Держаний ощадний банк України" в особі філії - Рівненського обласного управління АТ Ощадбанк" (том 3, а. с. 131 - 132).

7. Ухвалою 10.01.2020 місцевий суд здійснив заміну первісного кредитора - Головного управління ДФС у Рівненській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 43142449) (том 3, а. с. 142 - 144).

8. Постановою 11.03.2020 апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся" (далі - ПСГП "Полісся");

скасував ухвалу місцевого суду від 14.05.2019 в частині задоволення заяви ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал" (код ЄДРПОУ 39827967) про заміну кредитора у справі № 918/1383/16 з ПАТ "Західінкомбанк" на ТОВ "ФК "Профкапітал" з вимогами до ЗАТ "СГП "Жобрин" на суму 2 679 583,28 грн. (вимоги, що забезпечені заставою боржника та внесені окремо до реєстру);

в задоволенні заяви ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал" (код ЄДРПОУ 39827967) про заміну кредитора у справі № 918/1383/16 з ПАТ "Західінкомбанк" на ТОВ "ФК "Профкапітал" з вимогами до ЗАТ "СГП "Жобрин" на суму 2 679 583,28 грн. (вимоги, що забезпечені заставою боржника та внесені окремо до реєстру);відмовив (том 3, а. с. 48 - 52; 237 - 245).

Короткий зміст вимог заявника

9. 22.05.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" (далі - ТОВ "ФК "Профкапітал") звернулось до Господарського суду Рівненської області із заявою про визнання забезпеченим кредитором, в якій просило:

- визнати ТОВ "ФК "Профкапітал" забезпеченим кредитором у справі № 918/1383/16 про банкрутство ЗАТ "СГП "Жобрин" з вимогами на суму 2 679 583,28 грн. - вимоги, що забезпечені заставою боржника та внесені окремо до реєстру - на підставі Кредитного договору № 1312-2 від 13.12.2005 з додатковими договорами до Кредитного договору, Іпотечного договору № 1312-2 від 13.12.2005 з додатковими договорами, виконавчого напису нотаріуса № 475 від 14.03.2011, Договору від 18.04.2019 про відступлення права вимоги за договором іпотеки № 1312-2 від 13.12.2005, Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки № 164082219 від 18.04.2019, розрахунку заборгованості;

- зобов`язати ліквідатора ЗАТ "СГП "Жобрин" Драгун І.І. внести відповідні відомості до реєстру вимог кредиторів та здійснити пошук майна боржника, яке є предметом іпотеки (том 4, а. с. 56 - 63).

Розгляд справи місцевим судом та прийняте ним рішення

10. Ухвалою 01.09.2020 Господарський суд Рівненської області заяву ТОВ "ФК "Профкапітал" від 22.05.2020 про визнання забезпеченим кредитором задовольнив частково;

визнав ТОВ "ФК "Профкапітал" (код за ЄДРПОУ 39827967) забезпеченим кредитором у справі № 918/1383/16 про банкрутство ЗАТ "СГП "Жобрин" з вимогами на суму 2 679 583,28 грн. (вимоги, що забезпечені заставою боржника на підставі кредитного договору № 1312-2 від 13.12.2005 з додатковими договорами до кредитного договору, іпотечного договору № 1312-2 від 13.12.2005 з додатковими договорами, договору від 18.04.2019 № 560 про відступлення права вимоги за договором іпотеки № 1312-2 від 13.12.2005, Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки № 164082219 від 18.04.2019);

зобов`язав ліквідатора ЗАТ "СГП "Жобрин" Драгун І.І. внести відповідні відомості до реєстру вимог кредиторів;

в решті заяви відмовив (том 4, а. с. 214 - 230).

11. Місцевим господарським судом встановлено, що на момент порушення провадження у справі про банкрутство ЗАТ "СГП "Жобрин", введення процедури розпорядження майном (17.01.2017), визнання останнього банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (29.05.2017), Комерційний банк "Західінкомбанк" мав статус забезпеченого кредитора боржника, зокрема за Іпотечним договором 1312-2 від 13.12.2005, укладеним між Банком та Іпотекодавцем ЗАТ "СГП "Жобрин" (посвідчений приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Омельяненко І.В. та зареєстрований в реєстрі за № 4227).

12. Судом також встановлено, що 22.01.2019 відбувся аукціон з продажу права вимоги ПАТ "Західінкомбанк" за кредитним портфелем - Лот № F44GL37362.

Згідно Протоколу № UA-EA-2018-12-29-000001-Б від 22.01.2019 переможцем аукціону стало ТОВ "ФК "Профкапітал", а за результатами аукціону між банком та ТОВ "ФК "Профкапітал" (Новий кредитор) укладено Договір № 2018-12-29-000001-9 про відступлення права вимоги від 15.02.2019. Одночасно з відступленням права вимоги за кредитним договором банк відступив новому кредитору права вимоги за договорами, які є забезпеченням виконання зобов`язань за кредитним договором, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, зокрема: іпотечний договір № 1312-2 від 13.12.2005, укладений між Банком та іпотекодавцем ЗАТ "СГП "Жобрин" (код ЄДРПОУ 33733690), посвідчений приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Омельяненко І.В., та зареєстрований в реєстрі за №4227, відповідно до якого (договору) надано в іпотеку будівлі та споруди цілісного майнового комплексу.

За таких обставин, з урахуванням положень статей 512 - 514 ЦК України, статті 24 Закону України "Про іпотеку", місцевий суд дійшов висновку, що до ТОВ "ФК "Профкапітал" перейшли всі права, які забезпечують виконання зобов`язань боржником за зазначеним кредитним договором (неустойка, штраф, пеня, порука, гарантія, тощо), а також, що з моменту відступлення права вимоги ТОВ "ФК "Профкапітал" стало правонаступником банку у всіх судових справах та/або виконавчих провадженнях щодо Кредитного договору та договорів забезпечення, майнові права за якими відступаються за Договором.

13. Місцевий суд зазначив, що іпотечний договір №1312-2 від 13.12.2005 не визнаний судом недійсним та, з урахуванням положень статті 204 ЦК України, є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (стаття 11 ЦК України), є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Водночас, суд зауважив, що відсутність іпотечного майна у іпотекодавця не позбавляє іпотечного договору його правомірності. Також суд зауважив, що Господарський суд Рівненської області, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство ЗАТ "СГП "Жобрин", не вирішував будь-якого спору щодо майна боржника, яке є предметом застави за іпотечним договором № 1312-2 від 13.12.2005, укладеним між Банком та Іпотекодавцем ЗАТ "СГП "Жобрин" та/або щодо визнання зазначеного договору недійсним.

14. Суд також зауважив, що вимоги забезпеченого кредитора, які виникли на підставі іпотечного договору №1312-2 від 13.12.2005, не були предметом розгляду під час попереднього засідання у справі №918/1383/16 про банкрутство ЗАТ "СГП "Жобрин" (12.05.2017) і, відповідно, не є повторним розглядом на момент постановлення даної ухвали. Місцевий суд звернув увагу, що Кодекс України з процедур банкрутства не містить будь-яких заборон на внесення змін до реєстру вимог кредиторів чи його доповнення новими вимогами, в тому числі і на стадії ліквідаційної процедури.

15. Місцевий суд звернув увагу на те, що вимога про зобов`язання ліквідатора ЗАТ "СГП "Жобрин" Драгун І.І. здійснити пошук майна боржника, яке є предметом іпотеки, не підлягає задоволенню, оскільки заявником не доведено, що ліквідатор ухилився від виконання такого обов`язку.

Розгляд справи в суді апеляційної інстанції та прийняте ним рішення.

16. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 апеляційну скаргу ПСГП "Полісся" задоволено;

ухвалу Господарського суду Рівненської області від 01.09.2020 в частині задоволення заяви ТОВ "ФК "Профкапітал" від 22.05.2020 про визнання забезпеченим кредитором у справі №918/1383/16 скасовано;

в решті ухвалу залишено без змін.

У задоволенні заяви ТОВ "ФК "Профкапітал" від 22.05.2020 про визнання забезпеченим кредитором у справі №918/1383/16 відмовлено.

17. Апеляційний суд зазначив про передчасність висновку місцевого суду про те, що на момент порушення провадження у справі про банкрутство ЗАТ "СГП "Жобрин" та введення процедури розпорядження майном (17.01.2017), визнання останнього банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (29.05.2017), ПАТ "Західінкомбанк" не заявляв вимоги до боржника за Іпотечним договором № 1312-2 від 13.12.2005.

Суд зауважив, що ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12.05.2017 (яка не оскаржена та набрала чинності) затверджено реєстр вимог кредиторів ЗАТ "СГП "Жобрин" де, зокрема, визнано грошові вимоги ПАТ "Західінкомбанк" до боржника на суму 3 483 458,26 грн, з яких вимоги на суму 2 679 583,28 грн визнано забезпеченими заставою майна боржника та внесені до реєстру окремо.

Суд звернув увагу, що ПАТ "Західінкомбанк" подало на підтвердження своїх кредиторських вимог, забезпечених майном боржника, в тому числі зазначений Іпотечний договір.

За таких обставин, з урахуванням положень абзацу 7 частини другої статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", апеляційний суд дійшов висновку, що ПАТ "Західінкомбанк" реалізував своє право на звернення до боржника з грошовими вимогами, а кредиторські вимоги ПАТ "Західінкомбанк" за Кредитним договором № 1312-2 від 13.12.2005 вже були предметом розгляду господарського суду на стадії розпорядження майном боржника.

Відтак, повторне звернення ТОВ "ФК "Профкапітал" із заявою про визнання його заставним кредитором за цим же Кредитним договором № 1312-2 від 13.12.2005 є безпідставним.

18. Апеляційним судом встановлено, що на момент звернення банку до суду з грошовими вимогами до боржника майно, яке значиться в Іпотечному договорі №1312-2 від 13.12.2005, не було у власності ЗАТ "СГП "Жобрин". Суд зауважив, що 20.02.2012 рішенням Господарського суду Рівненської області у справі №5019/2145/11 задоволено позовні вимоги ПСГП "Полісся" до ПАФ "Брошукова" та ЗАТ "СГП "Жобрин" про визнання права власності і витребування майна та визнано недійсним договір купівлі-продажу від 16.12.2005, укладений між ЗАТ "СГП "Жобрин" та ПАФ "Брошукова" щодо спірних нежитлових приміщень, витребувано з незаконного володіння ЗАТ "СГП "Жобрин" на користь позивача (ПСГП "Полісся") нерухоме майно, в тому числі визначене Іпотечним договором №1312-2 від 13.12.2005 як заставне.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що відсутність у власності ЗАТ "СГП "Жобрин" заставного майна позбавляє ТОВ "ФК "Профкапітал" права бути кредитором, у тому числі й заставним, за зобов`язаннями по Кредитному договору №1312-2 від 13.12.2005, виконання якого забезпечене Іпотечним договором №1312-2 від 13.12.2005.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

19. ТОВ "ФК" Профкапітал" 09.12.2020, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 у справі № 918/1383/16, подавши при цьому клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

20. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 918/1383/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Жуков С.В., Огороднік К.М., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.12.2020.

21. Ухвалою 30.12.2020 Верховний Суд задовольнив клопотання ТОВ "ФК "Профкапітал" про поновлення строку на касаційне оскарження;

поновив ТОВ "ФК "Профкапітал" строк на касаційне оскарження;

відкрив касаційне провадження у справі № 918/1383/16 Господарського суду Рівненської області за касаційною скаргою ТОВ "ФК "Профкапітал" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2020;

розгляд касаційної скарги ТОВ "ФК "Профкапітал" призначив на 16.02.2021 о 11:00.

22. Ухвалою 15.02.2021 Верховний Суд задовольнив клопотання представника ПСГП "Полісся" адвоката Тихончук Л. Х. про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; ухвалив проведення судового засідання здійснити в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon" (https://easycon.com.ua/).

23. Ухвалою 16.02.2021 Верховний Суд відклав розгляд касаційної скарги ТОВ "ФК "Профкапітал" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 у справі № 918/1383/16 на 04.03.2021 о 16.00.

24. У зв`язку з перебуванням судді Жукова С.В. на лікарняному автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 918/1383/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Білоус В.В., Огороднік К.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2021.

25. В З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (зі змінами), Верховний Суд дійшов висновку за можливе розглянути справу № 918/1383/16 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (04.03.2021) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 04.03.2021.

Уповноважені представники скаржника та учасника провадження в судовому засіданні 04.03.2021 навели свої доводи і заперечення щодо вимог касаційної скарги та оскаржених судових рішень.

Інші учасники справи явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників інших учасників справи.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (ТОВ "ФК "Профкапітал")

26. Скаржник доводив, що ПСГП "Полісся" не мало права на оскарження ухвали про визнання ТОВ "ФК "Профкапітал" забезпеченим кредитором, оскільки зазначене підприємство не є стороною у справі про банкрутство ЗАТ "СГП "Жобрин", не є кредитором, тому не має права на оскарження удового рішення щодо формування реєстру кредиторів.

27. Скаржник аргументував, що в оскаржуваній постанові апеляційний суд зіслався на преюдиційні обставини, встановлені рішенням Господарського суду Рівненської області від 20.02.2012 у справі №5019/2145/11. Разом з тим, скаржник, посилаючись на частину п`яту статті 75 ГПК України, зауважив, що обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду, зокрема, в господарській справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

28. Скаржник зауважив, що банк як правопопередник ТОВ "ФК "Профкапітал" не брав участі у справі №5019/2145/11 в Господарському суді Рівненської області при прийнятті рішення від 20.02.2012, однак намагався оскаржити зазначене судове рішення в апеляційному порядку. Разом з тим, постановою від 02.10.2012 у справі № 5019/2145/11 Рівненського апеляційного господарського суду у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, оскільки апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції не вирішував питання про права та обов`язки ПАТ "Західінкомбанк". Водночас, скаржник зазначив, що відсутність впливу судового рішення на права та обов`язки банку означає відсутність преюдиційного значення цього судового рішення для банку. Крім того, скаржник доводив, що на даний момент існують два протилежних судових рішення щодо права власності на спірне іпотечне майно: рішення Господарського суду Рівненської області від 20.02.2012 у справі № 5019/2145/11 та ухвала Апеляційного суду Рівненської області від 06.08.2013 у справі №570/529/13-ц.

29. Скаржник доводив, що апеляційний суд допустив очевидні відступлення від правових позицій, висловлених у постанові Верховного Суду України від 12.10.2016 у справі №200/5731/14- ц; у постановах Верховного Суду від 24.01.2020 у справі №910/10987/18, від 12.02.2019 у справі №917/950/14, від 08.08.2019 у справі №922/2013/18, від 19.07.2018 у справі №922/6658/15, від 31.07.2018 у справі №372/1488/16-ц, від 13.11.2019 у справі №916/665/18, від 27.08.2019 у справі №911/2392/17, від 18.04.2019 у справі №916/2179/17; в ухвалі Верховного Суду від 04.05.2020 у справі №918/1383/16.

Доводи інших учасників у справі

30. У відзиві АТ "Ощадбанк" зазначено, що апеляційним господарським судом обґрунтовано відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, оскільки представником ПСГП "Полісся" було надано пояснення з поданням доказів, в яких зазначено, що нерухоме майно, зазначене у Договорі іпотеки №1312-2 від 13.12.2005, належить з 30.12.2012 на праві приватної власності ПСГП "Полісся", що вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №228258493 від 15.10.2020, а тому, прийнята місцевим судом ухвала є такою, що порушує права ПСГП "Полісся" - як особи, яка не брала участі у справі.

31. AT "Ощадбанк" погодилося з висновками апеляційного суду про наявність підстав для відмови ТОВ "ФК "Профкапітал" у задоволені заяви про визнання його забезпеченим кредитором згідно з кредитним договором №1312-2 від 13.12.2005 та договору іпотеки №1312-2 від 13.12.2005. У відзиві зазначено, що оскаржуваною ухвалою суд першої інстанції, задовольнивши заяву ТОВ "ФК "Профкапітал" про визнання забезпеченим кредитором, повторно визнав (вже іншу юридичну особу) забезпеченим кредитором у справі №918/1383/16 про банкрутство ЗАТ "СГП "Жобрин" з вимогами до останнього на суму 2 679 583, 28 грн, які забезпечені заставою боржника на підставі того ж самого кредитного договору №1312-2 від 13.12.2005. Вчинення таких дій свідчить про подвійне включення/стягнення з боржника 2 679 583, 28 грн, як таких, що забезпечені заставою на підставі одного кредитного договору, як на користь ПАТ КБ "Західінкомбанк", так і на користь ТОВ "ФК "Профкапітал".

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

32. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

33. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

34. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника, зазначених у пунктах 26 - 29 описової частини цієї постанови.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

35. Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі № 918/1383/16 про банкрутство ЗАТ "СГП "Жобрин" було порушене ухвалою суду 17.01.2017 за загальною процедурою на підставі положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

36. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

37. 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

38. Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Отже, законодавцем визначено пряму дію норм Кодексу України з процедур банкрутства та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.

39. Предметом розгляду у цій справі є заява ТОВ "ФК "Профкапітал" про визнання забезпеченим кредитором, яка надійшла до Господарського суду Рівненської області 22.05.2020.

Отже, з урахуванням положень пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, розгляд такої заяви повинен здійснюватися з урахуванням положень зазначеного Кодексу.

40. Процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого, зокрема, є рівномірне і справедливе задоволення вимог усієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника. Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів.

Унаслідок конкуренції прав кредиторів за умови недостатності майна боржника виникає необхідність спеціального правового регулювання. Тому в конкурсному процесі важливим є визначення статусу кредиторів у справі про банкрутство, оскільки від того, якими правами та обов`язками вони наділені і як ефективно їх використовують, залежить досягнення основної мети конкурсного провадження - задоволення/погашення вимог кредиторів.

Отже, статус кредиторів у справі про банкрутство визначають характер їх вимог до боржника, забезпеченість вимог, час виникнення зобов`язання, характер інтересу, що захищається, інші критерії.

41. До забезпечених кредиторів статтею 1 КУзПБ віднесено кредиторів, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.

42. Системний аналіз норм статті 572 ЦК України, статті 1 Закону України "Про заставу", статті 1 Закону України "Про іпотеку" свідчить, що законодавець при конструюванні відповідних правових норм так чи інакше текстуально використовує поняття "переважність права заставодавця (іпотекодавця) перед іншими кредиторами на задоволення своїх вимог за рахунок заставного (іпотечного) майна".

Отже, сутність застави (іпотеки) полягає не лише в тому, щоб забезпечити основне зобов`язання в повному обсязі, а в тому, що правом застави (іпотеки) є право на чужу річ, яке належить кредитору в забезпечення його права вимоги за зобов`язанням і яке виявляється в можливості переважного (порівняно з іншими кредиторами) задоволення із цінності цієї речі.

43. Таке переважне право також закріплено в частині шостій статті 64 КУзПБ, якою встановлено, що погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом, позачергово.

Відтак, можливість переважного задоволення вимог кредитора за рахунок заставного майна забезпечується шляхом відчуження предмета застави (іпотеки) в ліквідаційній процедурі боржника - заставодавця (іпотекодавця) з подальшим спрямуванням виручених від продажу коштів на погашення вимог забезпеченого кредитора.

44. Відкриття провадження у справі про банкрутство щодо боржника не змінює суті заставного (іпотечного) зобов`язання, зазнає змін лише процедура задоволення вимог кредитора, які забезпечені заставою (іпотекою), з урахуванням чого норми КУзПБ щодо забезпечених кредиторів слід застосовувати з огляду на відповідні суміжні норми законодавства про заставу (іпотеку).

Тому визначення забезпеченого зобов`язання та, відповідно, вимог забезпеченого кредитора, які включаються до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, має здійснюватися з урахуванням положень законодавства, яке регулює забезпечення зобов`язань, зокрема статей 572 575 589 ЦК України, Законів України "Про заставу", "Про іпотеку".

45. За змістом положень статті 589 ЦК України, статей 7, 11 Закону України "Про іпотеку", статті 19 Закону України "Про заставу" заставодержатель, а у іпотечних правовідносинах - іпотекодержатель (якщо інше не передбачено договором або законом) має право задовольнити всі свої забезпечені заставою чи іпотекою вимоги до боржника (майнового поручителя, який не є боржником в основному зобов`язанні), визначені на момент фактичного задоволення, за рахунок майнового поручителя у розмірі фактичної реалізації предмета застави, що здійснюється в порядку, передбаченому законодавством.

Зазначені висновки узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 15.05.2018 у справі № 902/492/17 та постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 04.02.2021 у справі № 904/1360/19.

46. Верховний Суд звертає увагу, що питання особливого правового захисту прав забезпеченого кредитора знаходило своє відображення у Законі про банкрутство на всіх стадіях процедури банкрутства.

47. Відповідно до статті 23 Закону про банкрутство забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є не забезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Розпорядник майна зобов`язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

48. Норма статті 23 Закону про банкрутство текстуально відтворена в КУзПБ, а саме: частина восьма статті 45 КУзПБ встановлює, що розпорядник майна зобов`язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.

Отже, з моменту введення в дію КУзПБ правове регулювання статусу забезпеченого кредитора, зокрема в частині порядку набуття ним статусу учасника (сторони) у справі про банкрутство, не змінилося.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19.

Щодо суті касаційної скарги

49. У справі, що розглядається, кредиторські вимоги ПАТ "Західінкомбанк" до боржника, були забезпечені іпотекою нерухомого майна ЗАТ "СГП "Жобрин", а також були визнані та включені до реєстру вимог кредиторів ЗАТ "СГП "Жобрин" ухвалою місцевого суду від 12.05.2017.

50. Задовольняючи заяву ТОВ "ФК "Профкапітал" про визнання забезпеченим кредитором, місцевий суд виходив з того, що вимоги забезпеченого кредитора, які виникли на підставі іпотечного договору №1312-2 від 13.12.2005, не були предметом розгляду у попередньому засіданні у справі № 918/1383/16 про банкрутство ЗАТ "СГП "Жобрин" (12.05.2017) як вимоги ПАТ "Західінкомбанк", тому їх розгляд судом у засіданні 01.09.2020 не можна вважати повторним розглядом спірних грошових вимог.

Разом з тим, апеляційним судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що, звертаючись із заявою про визнання кредиторських вимог, ПАТ "Західінкомбанк" на підтвердження своїх вимог до ЗАТ "СГП "Жобрин" надав до цієї заяви копії іпотечних договорів № 1312-2 від 13.12.2005 та №1312-3 від 13.12.2005.

51. Колегія суддів вважає обґрунтованими висновки апеляційного суду про неможливість повторного визнання та включення до реєстру вимог кредиторів боржника грошових вимог кредитора на ту ж суму та з тих же підстав, що і вимоги кредитора (у цьому випадку банку), які розглядалися місцевим судом у попередньому засіданні та були внесені до реєстру окремо як такі, що забезпечені заставою (іпотекою) майна боржника.

52. Водночас, Верховний Суд звертає увагу на те, що виходячи з аналізу положень кредитного договору № 1312-2 від 13.12.2005 з додатковими договорами до нього та іпотечного договору №1312-2 від 13.12.2005, ПАФ "Боршукова" є позичальником за цим кредитним договором, а ЗАТ "СГП "Жобрин" (боржник у цій справі) виступило майновим поручителем, який надав в іпотеку нерухоме майно в якості забезпечення виконання позичальником основного (кредитного) зобов`язання.

Разом з тим, ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції не перевірили дійсності правовідносин між сторонами зазначених договорів та наявності іпотечних зобов`язань у самого боржника ЗАТ "СГП "Жобрин" і не надали правової оцінки їх суб`єктному складу.

53. Також, судами не з`ясовано, чи є реальним задоволення ТОВ "ФК "Профкапітал" його вимог до боржника (майнового поручителя, який не є боржником в основному зобов`язанні), визначених на момент фактичного їх задоволення, за рахунок майнового поручителя (ЗАТ "СГП "Жобрин") у розмірі фактичної реалізації предмета іпотеки в ліквідаційній процедурі.

54. З матеріалів справи вбачається, що до заяви про визнання забезпеченим кредитором ТОВ "ФК "Профкапітал" додано Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки від 18.04.2019 (том 4, а. с. 72). Разом з тим, місцевим судом не встановлено фактичного власника спірного нерухомого майна на момент розгляду цієї заяви.

55. Також, з матеріалів справи та змісту оскаржуваної постанови апеляційного суду вбачається, що ПСГП "Полісся" на підтвердження права власності на спірне іпотечне майно надало Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, за даними яких станом на 30.12.2012 право власності на предмет іпотеки, визначений іпотечним договором №1312-2 від 13.12.2005 (укладений між КБ "Західінкомбанк" та ЗАТ "СГП "Жобрин"), належало ПСГП "Полісся".

Однак, апеляційний суд, обмежившись формальним посиланням на прийняте рішення у господарській справі № 5019/2145/11 від 20.02.2012, як преюдиційне щодо встановлення обставин витребування спірного нерухомого майна з незаконного володіння ЗАТ "СГП "Жобрин" на користь ПСГП "Полісся" у порядку віндикації, не з`ясував фактичного власника спірного іпотечного майна на момент звернення ТОВ "ФК "Профкапітал" 22.05.2020 із заявою про визнання його забезпеченим кредитором ЗАТ "СГП "Жобрин" та не перевірив дійсності наданої ПСГП "Полісся" інформації з Державних реєстрів щодо правового титулу такого нерухомого майна, а також не встановив чи є реальним погашення спірних вимог ТОВ "ФК "Профкапітал" за рахунок нерухомого майна, обтяженого іпотекою згідно з іпотечним договором №1312-2 від 13.12.2005.

56. Верховний Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

57. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

58. З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

59. Суд зауважує, що чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.

60. У цій справі апеляційним судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "ФК "Профкапітал" вже зверталося до місцевого суду з заявою про заміну КБ "Західінкомбанк" правонаступником, за результатом розгляду якої ТОВ "ФК "Профкапітал" було відмовлено у визнанні правонаступником в частині визнання заставним кредитором відповідно до постанови апеляційного суду від 11.03.2020 у цій справі.

Відмовляючи ТОВ "ФК "Профкапітал" у задоволенні заяви про визнання заставним кредитором, господарські суди повинні були врахувати, що невизнання заявника заставним кредитором може призвести до порушення прав ТОВ "ФК "Профкапітал", яке набуло права вимоги до ЗАТ "СГП "Жобрин" за Кредитним договором №1312-2 від 13.12.2005 та Іпотечним договором №1312-2 від 13.12.2005 за наслідком проведення аукціону з продажу права вимоги ПАТ "Західінкомбанк" 22.01.2019.

Відтак, суди повинні були забезпечити дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів в частині визначення фактичного власника іпотечного майна, а також врахувати, що вибуття іпотечного майна з власності боржника може мати наслідком зменшення ліквідаційної маси та зменшення фактичного розміру коштів, які можуть бути отримані в процесі реалізації такого майна та подальшого погашення вимог забезпеченого кредитора.

Також, колегія суддів зауважує, що відповідно до статті 23 Закону України "Про іпотеку", законодавцем гарантовано збереження дійсності іпотеки у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи та визначено перехід зобов`язань за договором іпотеки до набувача відповідного нерухомого майна.

61. В силу імперативного припису частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

62. З огляду на зазначене, суди першої та апеляційної інстанцій порушили вимоги статей 73-77 86 238 269 ГПК України, не з`ясували достеменно чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення учасників справи, не надали належної оцінки усій сукупності доводів та наявним у матеріалах справи доказам, а також не встановили фактичного власника нерухомого майна та не перевірили дійсності іпотечних правовідносин між боржником (ЗАТ "СГП "Жобрин") і заявником (ТОВ "ФК "Профкапітал").

63. Суд зазначає, що завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі (далі - ЄСПЛ) "Ван де Гурк проти Нідерландів").

64. ЄСПЛ неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення ЄСПЛ "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення ЄСПЛ у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").

65. Більш того, у визначення справедливого судового розгляду справи сторін не можна не враховувати загальні фактичні та юридичні обставини справи (рішення ЄСПЛ у справі "Станкевич проти Польщі").

66. В рішеннях Європейського суду з прав людини наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. (Рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" від 26.10.1984 та Рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" від 28.10.1998). Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (Справа "Хамідов проти Росії").

67. Суд вважає, що допущені процесуальні порушення на предмет повноти дослідження обставин справи є такими помилками, які порушили принцип пропорційності господарського судочинства з метою дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника у справі про банкрутство, яка розглядається, та, як наслідок, не забезпечили справедливого розгляду справи на даному етапі. Рішення судів, прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, не можуть вважатися такими, що відповідають приписам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про право на справедливий суд, а тому підлягають скасуванню з направленням справи у скасованій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

68. Згідно з частиною третьою статті 310 ГПК України, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або 2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або 3) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

69. З огляду на зазначене та наявність порушень норм процесуального права при прийнятті ухвали місцевим судом та постанови судом апеляційної інстанції, які пов`язані з необґрунтованим неприйняттям до уваги обставин щодо вибуття з власності боржника іпотечного майна, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги ТОВ "ФК "Профкапітал", скасування постанови апеляційного суду від 03.11.2020 та ухвали суду першої інстанції від 01.09.2020 у справі №918/1383/16 в частині розгляду заяви ТОВ "ФК "Профкапітал" від 22.05.2020 та направлення справи у скасованій частині на новий розгляд до місцевого суду.

70. Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до частини п`ятої статті 310 ГПК України, висновки суду касаційної інстанції щодо застосування норм права, зазначені у пунктах 40-62 мотивувальної частини даної постанови, є обов`язковими для місцевого та апеляційного судів під час нового розгляду.

При новому розгляді справи судам належить дослідити обставини щодо набуття ПСГП "Полісся" права власності на спірне нерухоме майно, обставини вибуття такого майна із власності ЗАТ "СГП "Жобрин", а також з`ясувати чи може ТОВ "ФК "Профкапітал", яке придбало у ПАТ "Західінкомбанк" право вимоги до ЗАТ "СГП "Жобрин" за спірними кредитним та іпотечним договорами з аукціону від 22.01.2019, реалізувати таке право вимоги шляхом визнання ТОВ "ФК "Профкапітал" кредитором ЗАТ "СГП "Жобрин" на суму 2 679 583, 28 грн як вимог, забезпечених іпотекою майна ЗАТ "СГП "Жобрин".

Судові витрати

71. У зв`язку із скасуванням постановлених судових рішень та направленням справи у скасованій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, питання розподілу судових витрат відповідно до статті 129 ГПК України Верховним Судом не вирішувалось, так як розгляд спірних вимог по суті не завершено.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240 300 308 310 315 317 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" задовольнити частково.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 01.09.2020 у справі № 918/1383/16 в частині розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" від 22.05.2020 скасувати

3. Справу № 918/1383/16 у скасованій частині направити на новий розгляд до Господарського суд Рівненської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

К.М. Огороднік