ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2020 року

м. Київ

Справа № 918/519/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О. А. - головуючий, Губенко Н. М., Кондратової І. Д.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства фірми "Інтерекопласт"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2020

(головуючий - Маціщук А.В., судді Олексюк Г.Є., Петухов М.Г.)

та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 18.02.2020

(суддя Качур А.М.)

у справі за позовом ОСОБА_1

до Публічного акціонерного товариства "Рівненський радіотехнічний завод"

третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області та Житомирській області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватне підприємство фірма "Інтерекопласт"

про визнання недійсним рішення загальних зборів,

ВСТАНОВИВ:

1. У зв`язку з відпусткою судді Ткача І. В. склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 28.07.2020, який наявний в матеріалах справи.

Короткий зміст позовних вимог

2. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Рівненський радіотехнічний завод" про визнання недійсними рішення загальних зборів ПАТ "Рівненський радіотехнічний завод", оформлені протоколом № 12 від 29.04.2011.

3. Позовні вимоги було обґрунтовано тим, що ПАТ "Рівненський радіотехнічний завод" не повідомило позивача як акціонера про скликання загальних зборів акціонерів товариства, що призвело до неможливості прийняти участь у загальних зборах, а отже - до порушення корпоративних прав позивача.

4. ОСОБА_2 , який також є акціонером ПАТ "Рівненський радіотехнічний завод", заявив самостійні вимоги щодо предмета спору до спільного розгляду з первісним позовом.

5. Вимоги ОСОБА_2 мотивовані посиланням на порушення його корпоративних прав, оскільки відповідач також не повідомив його про скликання загальних зборів 29.04.2011.

Короткий зміст рішенні судів попередніх інстанції

6. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 28.05.2019, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 та постановою Верховного Суду від 28.10.2019, позови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволені, визнано недійсними рішення загальних зборів акціонерів ПАТ "Рівненський радіотехнічний завод", оформлені протоколом № 12 від 29.04.2011.

7. Висновки судів мотивовано тим, що позивач та третя особа ОСОБА_2 не були присутні на загальних зборах товариства 29.04.2011 і докази щодо належного їх повідомлення про скликання та про порядок денний таких зборів у матеріалах справи відсутні, а тому суди дійшли висновку про порушення порядку скликання загальних зборів, передбаченого ст. ст. 35, 47 Закону України "Про акціонерні товариства", що спричинило порушення прав позивача та третьої особи на участь у зборах акціонерів та прав на участь в управлінні товариством.

Короткий зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

8. 17.12.2019 Приватне підприємство фірма "Інтерекопласт" (далі - ППФ "Інтерекопласт") звернулось до Господарського суду Рівненської з заявою про перегляд рішення Господарського суду Рівненської області від 25.05.2019 за нововиявленими обставинами.

9. Як на підставу перегляду рішення суду у даній справі за нововиявленими обставинами ППФ "Інтерекопласт" посилається на те, що 16.12.2019 прокурором у кримінальному провадженні було надано ОСОБА_3 (колишньому голові наглядової ради відповідача) належним чином завірену копію протоколу № 2 "Про підсумки голосування на загальних зборах акціонерів ПАТ "Рівненський радіотехнічний завод" від 29.04.2011. На думку заявника, даним протоколом спростовуються висновки судів щодо неможливості встановлення кворуму на проведених 29.04.2011 зборах відповідача. Крім того, заявником надані суду письмові заяви фізичних осіб ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , які заявник просить вважати показами свідків відповідно до ст. 66 ГПК України та які, на його думку, доводять присутність позивача та третьої особи ОСОБА_2 на зборах 29.04.2011.

Короткий зміст ухали місцевого та постанови апеляційного судів за результатом розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

10. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18.02.2020, залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2020, відмовлено ППФ "Інтерекопласт" в задоволенні заяви про перегляд рішення Господарського суду Рівненської області від 28.05.2019 за нововиявленими обставинами.

11. Висновки судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що заявник помилково ототожнив такі поняття як "новий доказ" та "нововиявлена обставина". При цьому суд встановив, що з наданого протоколу № 2 "Про підсумки голосування на загальних зборах акціонерів ПАТ "Рівненський радіотехнічний завод" від 29.04.2011" вбачається, що його зміст по суті дублює зміст наявного в матеріалах справи та дослідженого при розгляді справи протоколу № 12 від 29.04.2011, а тому зазначений доказ - протокол № 2 не відображає нових/нововиявлених обставин.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення їх доводів

12. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, ППФ "Інтерекопласт" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Рівненської області від 18.02.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2020 скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

13. Вимоги касаційної скарги обґрунтовані тим, що: суди безпідставно не врахували, що наявність новивиявлених обставин у даній справі підтверджується копією протоколу № 2 "Про підсумки голосування на загальних зборах акціонерів ПАТ "Рівненський радіотехнічний завод" від 29.04.2011 та письмовими заявами фізичних осіб ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 ; суди попередніх інстанцій не врахували висновки, наведені у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 923/605/13; справу розглянуто місцевим господарським судом за відсутності учасника справи - арбітражного керуючого ППФ "Інтерекопласт" Франка О. П., не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду, яке відбулось 18.02.2020, внаслідок чого арбітражний керуючий був позбавлений можливості прийняти участь у судовому засіданні.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

14. ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій залишити без змін.

15. 22.07.2020 ПАТ "Рівненський радіотехнічний завод" подало відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного та ухвалу місцевого судів залишити без змін.

Позиція Верховного Суду

16. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наступне.

17. Відповідно до ч. 1 ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

18. Згідно з п. 1 ч. 2 цієї статті однією із підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

19. У ч. 4 зазначеної статті передбачено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

20. До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

21. Необхідними ознаками наявності нововиявлених обставин у розумінні положень ч. 1 ст. 320 ГПК України є одночасна відповідність таким чотирьом умовам: по-перше, їх існування на час розгляду справи; по-друге, ці обставини не були встановлені судом, хоча повинні були бути встановлені; по-третє, ці обставини не були та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; по-четверте, істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.

22. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

23. Так, як було зазначено, на підтвердження наявності нововиявлених обставин у даній справі заявник посилається на те, що 16.12.2019 прокурором у кримінальному провадженні було надано ОСОБА_3 (колишньому голові наглядової ради відповідача) належним чином завірену копію протоколу № 2 "Про підсумки голосування на загальних зборах акціонерів ПАТ "Рівненський радіотехнічний завод" від 29.04.2011, і на переконання заявника, даним протоколом спростовуються висновки судів щодо неможливості встановлення кворуму на проведених 29.04.2011 зборах. Крім того, заявником надані суду письмові заяви фізичних осіб ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , які заявник просить вважати показами свідків відповідно до ст. 66 ГПК України та які, на його думку, доводять присутність позивача та третьої особи ОСОБА_2 на зборах 29.04.2011.

24. Надавши оцінку вказаним доводам заявника про наявність нововиявлених обставин у даній справі, судами було встановлено, що з наданого протоколу №2 "Про підсумки голосування на загальних зборах акціонерів ПАТ "Рівненський радіотехнічний завод" від 29.04.2011 вбачається, що його зміст по суті дублює зміст наявного в матеріалах справи та дослідженого судом протоколу № 12 від 29.04.2011. Зазначений доказ (протокол № 2) не відображає жодних нових обставин, що могли б вважатися нововиявленими. Так, зміст наданого протоколу № 2 "Про підсумки голосування на загальних зборах акціонерів ПАТ "Рівненський радіотехнічний завод" від 29.04.2011 не підтверджує, які саме учасники, зокрема, позивач та третя особа із самостійними вимогами, були присутні на загальних зборах, тоді як матеріали справи не містять реєстру учасників товариства, присутніх на спірних загальних зборах.

25. Крім того, нововиявленими обставинами визнаються лише істотні для справи обставини, які не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою.

26. Разом з тим, як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, звертаючись до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, ППФ «Інтерекопласт» всупереч ч. 2 ст. 320 ГПК України жодним чином не довела, що в неї не було об`єктивної можливості знати про такі докази та надати їх під час розгляду справи у суді.

27. Натомість судами було встановлено, що з тексту наданого суду протоколу № 2 "Про підсумки голосування на загальних зборах акціонерів ПАТ "Рівненський радіотехнічний завод" від 29.04.2011 вбачається, що заявника ППФ "Інтерекопласт" було обрано до складу наглядової ради ПАТ «Рівненський радіотехнічний завод», що свідчить про те, що на час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції заявник мав можливість об`єктивно знати про наявність протоколу № 2 "Про підсумки голосування на загальних зборах акціонерів ПАТ "Рівненський радіотехнічний завод" від 29.04.2011.

28. Крім того, суди обґрунтовано відхилили посилання заявника на заяви від 05.02.2020 та від 07.02.2020 акціонерів ПАТ «Рівненський радіотехнічний завод» ОСОБА_4, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .

29. Колегія суддів звертає увагу на необхідності розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту).

30. Так, у свої заявах від 05.02.2020 та від 07.02.2020 акціонери ПАТ «Рівненський радіотехнічний завод» ОСОБА_4, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 зазначають, що позивач та третя особа ОСОБА_2 , який заявляє самостійні вимоги на предмет спору, були присутні на загальних зборах акціонерів ПАТ «Рівненський радіотехнічний завод», що відбулись 29.04.2011, та приймали участь у голосуваннях зі всіх питань порядку денного.

31. Разом з тим, вказані заяви датовані значно пізніше, ніж судові рішення у даних справах, отже відповідні заяви за своєю правовою природою є новими доказами, за допомогою яких заявник має на меті переоцінити докази, яким судами вже була надана оцінка, про що правомірно зазначено судами попередніх інстанцій.

32. При цьому обставини відсутності відповідних осіб на спірних загальних зборах та їх неповідомлення про проведення таких загальних зборів були встановлені судами на підставі інших доказів, наявних у матеріалах справи на час розгляду справи судами попередніх інстанцій.

33. Крім того, судами встановлено, що подані заяви не відповідають критеріям належності, допустимості, достовірності та вірогідності, оскільки всупереч приписів ч. 2 ст. 88 ГПК України не містять підтвердження про обізнаність відповідних осіб із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань.

34. Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що дослідження обставин і перевірка доказів на підтвердження наявності нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нову правову оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів під час вирішення спору по суті, та кваліфікації таких обставин як нововиявлених.

35. З огляду на зазначене суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що наведені заявником обставини не є нововиявленими у розумінні положень ст. 320 ГПК України, оскільки спрямовані на переоцінку судом доказів, які вже були предметом дослідження та яким уже було надано оцінку при прийнятті рішення.

36. Доводи касаційної скарги щодо неврахування судами попередніх інстанцій висновків, наведених у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 923/605/13, відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки правовідносини у даній справі та у справі № 923/605/13 не є подібними, оскільки під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, слід розуміти рішення у тих справах, де подібними є предмет і підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені фактичні обставини, а також матеріально-правове регулювання спірних відносин.

37. При цьому посилання скаржника на вказану постанову Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 923/605/13 зводиться до наведення практики ЄСПЛ, яка має бути врахована судами з урахуванням конкретних обставин справи.

38. Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що одним із загальновизнаних принципів побудови системи перевірки судових рішень, у тому числі в господарському судочинстві, є принцип "правової визначеності", реалізація якого має на меті досягнення стабільності правового регулювання та наявних правовідносин, необхідної для того, щоб кожен з учасників цих правовідносин міг у розумних межах бути впевненим у незмінності досягнутого ним правового статусу, набутих прав та обов`язків.

39. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, зокрема і в рішенні від 29.10.2015 у справі "Устименко проти України", що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), необхідно тлумачити у контексті Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення від 24.07.2003 у справі "Рябих проти Росії").

40. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає наявність доказу, який раніше не міг бути доступний, однак його наявність могла би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (див. рішення від 18.11.2004 у справі "Праведна проти Російської Федерації").

41. Враховуючи зазначене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність нововиявлених обставин у даній справі.

42. Доводи касаційної скарги про те, що справу розглянуто місцевим господарським судом за відсутності учасника справи - арбітражного керуючого ППФ "Інтерекопласт" Франка О. П., не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду, яке відбулось 18.02.2020, внаслідок чого арбітражний керуючий був позбавлений можливості прийняти участь у судовому засіданні, не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, враховуючи наступне.

43. Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до ухвали Господарського суду Рівненської області від 14.01.2020 у справі № 918/454/18 ППФ "Інтерекопласт" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором Франка О. П.

44. З матеріалів справи вбачається, що на адресу ППФ "Інтерекопласт": м. Рівне, вул. Гагаріна, 39, Господарський суд Рівненської області рекомендованим листом з повідомленням про вручення своєчасно направив ухвалу від 20.01.2020 про відкриття провадження за нововиявленими обставинами. Вказана ухвала була завчасно 28.01.2020 вручена, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення. Адреса ППФ "Інтерекопласт" підтверджена відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також матеріалами справи, зокрема - зазначена у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

45. Враховуючи зазначене, посилання скаржника про порушення місцевим судом норм процесуального права у зв`язку з неповідомленням про судове засідання арбітражного керуючого ППФ "Інтерекопласт" Франка О. П. є безпідставним, оскільки вказаний арбітражний керуючий не є самостійним учасником судового процесу, а виступає представником такого учасника - ППФ "Інтерекопласт", який був належним чином повідомлений про відповідне судове засідання.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

46. Відповідно 300 ГПК України до якої переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

47. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

48. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 309 ГПК України).

49. Таким чином, перевіривши ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій в межах вимог та доводів касаційної скарги, встановивши, що доводи касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судами норм процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, Верховний Суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для її задоволення.

Розподіл судових витрат

50. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства фірми "Інтерекопласт" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 18.02.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2020 у справі №918/519/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді Н. М. Губенко

І. Д. Кондратова