№ 918/638/21 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2022 року

м. Київ

cправа № 918/638/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р.- головуючий, Бакуліна С.В., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Шпорт В.В.,

представників учасників справи:

ОСОБА_1 - Шевчук Г.Є.,

Спеціалізованого виробничого сільськогосподарського кооперативу "Селянський ліс" - Яскевич Ф.О.,

Державного реєстратора Зарічненської районної державної адміністрації Драки Людмили Олександрівни - не з`явився,

ОСОБА_2 - не з`явився,

ОСОБА_3 - не з`явився,

ОСОБА_4 - не з`явився,

ОСОБА_5 - не з`явився,

ОСОБА_6 - не з`явився,

ОСОБА_7 - не з`явився,

ОСОБА_8 - не з`явився,

ОСОБА_9 - не з`явився,

ОСОБА_10 - не з`явився,

ОСОБА_11 - не з`явився,

ОСОБА_12 - не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2022 (колегія суддів: Олексюк Г.Є., Петухов М.Г., Мельник О.В.)

у справі за позовом ОСОБА_1

до відповідачів:

1) Спеціалізованого виробничого сільськогосподарського кооперативу "Селянський ліс" (далі - Кооператив),

2) Державного реєстратора Зарічненської районної державної адміністрації Драки Людмили Олександрівни (далі - Реєстратор)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1) ОСОБА_2 ,

2) ОСОБА_3 ,

3) ОСОБА_4 ,

4) ОСОБА_5 ,

5) ОСОБА_6 ,

6) ОСОБА_7 ,

7) ОСОБА_8 ,

8) ОСОБА_9 ,

9) ОСОБА_10 ,

10) ОСОБА_11 ,

11) ОСОБА_12

про визнання недійсними рішень зборів засновників та позачергових зборів членів та скасування внесених державним реєстратором записів.

СУТЬ СПОРУ

1. У цій справі перед Верховним Судом постало питання: чи є припинення трудових відносин підставою втрати членства у виробничому кооперативі за умови відсутності рішення загальних зборів членів кооперативу про виключення учасника зі складу.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

2. Статут Кооперативу в редакції від 28.03.2000 передбачав, що член кооперативу може бути виключений з нього за рішенням загальних зборів членів Кооперативу, у випадку припинення трудової участі у діяльності Кооперативу (пункти 3.14, 3.14.1).

3. 17.01.2008 на підставі наказу №56 ОСОБА_1 , відповідно до записів його трудової книжки серії НОМЕР_1 , звільнений з посади голови Кооперативу.

4. 06.06.2008 відбулися збори засновників Кооперативу, на яких ухвалено рішення, оформлене протоколом №1, про звільнення ОСОБА_1 від обов`язків голови Кооперативу.

5. 13.06.2008 відбулися збори засновників Кооперативу, на яких ухвалено рішення, оформлене протоколом №2, про обрання ОСОБА_11 головою Кооперативу.

6. В період з 15.05.2008 по 28.11.2008 ОСОБА_1 працював в ТОВ "Іква плюс Д" провідним інженером Зарічненського цеху з переробки деревини.

7. В період з 10.12.2008 по 02.12.2009 ОСОБА_1 перебував на обліку в Зарічненському районному центрі зайнятості як безробітний та отримував допомогу по безробіттю.

8. З 01.10.2010 по 06.05.2011 ОСОБА_1 працював робітником з ремонту будівель у ВАТ "Зарічненський молокозавод". Згодом вийшов на пенсію.

9. В редакції, чинній станом на момент проведення зборів засновників Кооперативу 17.09.2018 та 18.09.2018, його статут передбачав (від 22.02.2016):

- Кооператив є добровільним об`єднанням фізичних осіб, створеним для виробництва, переробки і реалізації сільськогосподарського продукції, ведення лісового господарства та захисного лісорозведення, виробництва лісогосподарської продукції, заготівлі, переробки та реалізації продукції лісового, рибного і сільськогосподарського виробництва, надання послуг фізичним і юридичним особам (п.1.1);

- установчий договір про створення та діяльність Кооперативу уклали сторони - засновники: фізичні особи-громадяни України: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 (п.4.1);

- управління Кооперативом здійснюється на основі самоврядування широкої демократії і гласності, рівних прав у прийнятті рішень за правилом "Один член кооперативу - один голос", активної участі членів Кооперативу в розв`язанні всіх питань його діяльності (п.5.1);

- вищим органом управління є загальні збори членів Кооперативу (п.5.2);

- загальні збори членів кооперативу мають право приймати рішення з будь-яких питань, пов`язаних зі статутною діяльністю Кооперативу (п.5.2.23);

- загальні збори членів кооперативу проводяться щорічно після закінчення фінансового року; вони можуть скликатися позачергово, з ініціативи не менше третини членів Кооперативу (п.5.2.24);

- голова Кооперативу зобов`язаний прийняти рішення про скликання загальних зборів членів Кооперативу і повідомити про час і місце їх проведення та порядок денний не пізніше ніж за 10 (десять) днів до їх проведення (п.5.3);

- загальні збори членів Кооперативу правомочні приймати рішення якщо на них присутні більше половини членів Кооперативу; рішення приймається простою більшістю голосів членів Кооперативу присутніх на загальних зборах членів Кооперативу; при цьому, у випадку, якщо при голосуванні голоси членів Кооперативу розподілились порівну, ухваленими (прийнятим) є рішення, за яке проголосував голова Кооперативу (п.5.4).

10. Станом на 14.09.2018 згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) №1004441001 зазначені у п.4.1 статуту фізичні особи вказані засновниками Кооперативу.

11. 17.09.2018 відбулися збори засновників Кооперативу, на яких були ухвалені рішення, оформлені протоколом №3:

1) згідно з п.3.12.4 розд.3 статуту Кооперативу вивести із членів засновників Кооперативу ОСОБА_3 з причини смерті останнього;

2) згідно з п.3.14.4 розд.3 статуту Кооперативу вивести із членів засновників Кооперативу ОСОБА_2 ;

3) задовольнити заяви ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та прийняти їх до складу членів Кооперативу;

4) уповноважити голову Кооперативу Димарчука С.В. та секретаря зборів ОСОБА_12 провести зміни до статуту згідно з чинним законодавством.

12. На зборах 17.09.2018 були присутні засновники Кооперативу: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 .

13. 18.09.2018 Реєстратор внесла до ЄДР запис №16081050028014373 "державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, статутного або складеного капіталу та складу або інформації про засновників", який стосується виключення ОСОБА_2 та ОСОБА_13 зі складу засновників та включення до складу засновників Кооперативу ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10

14. 18.09.2018 відбулись позачергові збори засновників Кооперативу, на яких були прийняті рішення, оформлені протоколом №4:

1) згідно з п.3.14.1 розд.3 статуту Кооперативу вивести із членів засновників Кооперативу ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 ;

2) уповноважити голову Кооперативу ОСОБА_14 та секретаря зборів ОСОБА_12 провести зміни до статуту згідно з чинним законодавством.

15. На зборах 18.09.2018 були присутні засновники Кооперативу: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 .

16. 20.09.2018 Реєстратор внесла до ЄДР запис №16081050029014373 "державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; зміна органу управління, зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників", який стосується виключення ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зі складу засновників Кооперативу.

17. У 2018 році позивач звертався до господарського суду із позовом про визнання недійсними рішень зборів засновників Кооперативу від 17.09.2018 та 18.09.2018. У результаті розгляду справи №918/613/18 постановою Північно-Західного апеляційного господарського суд від 26.02.2019 у задоволенні позову відмовлено із мотивів, що позивач на час проведення зборів 17.09.2018 та 18.09.2018 не був членом Кооперативу, не мав корпоративних прав, а тому відсутні підстави для висновку про те, що вказаними рішеннями засновників порушені будь-які його права, в тому числі корпоративні. При цьому суд апеляційної інстанції виходив із того, що згідно з рішенням позачергових загальних зборів членів Кооперативу, оформлених протоколом від 22.06.2018, ОСОБА_1 вирішено виключити із складу учасників Кооперативу за власним бажанням.

18. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 11.03.2020 у справі №918/636/19, залишеним без змін постановою Північно-Західного апеляційного господарського суд від 18.05.2020 та постановою Верховного Суду від 06.08.2020, визнано недійсними рішення позачергових загальних зборів членів Кооперативу, оформлених протоколами від 18.05.2018 та від 22.06.2018.

Короткий зміст позовних вимог

19. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Кооперативу та Реєстратора про визнання недійсним рішення зборів засновників Кооперативу від 17.09.2018, що оформлене протоколом №3, позачергових зборів членів Кооперативу від 18.09.2018, що оформлене протоколом №4, та скасування записів в ЄДР від 18.09.2018 №16081050028014373 та від 20.09.2018 №16081050029014373.

20. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав таке:

- у 2018 році він звертався до суду із позовом про визнання недійсними вказаних рішень зборів Кооперативу, однак у результаті розгляду справи №918/613/18 Північно-Західний апеляційний господарський суд постановою від 26.02.2019 у задоволенні позову відмовив із мотивів, що позивач на час проведення зборів 17.09.2018 та 18.09.2018 не був членом Кооперативу, не мав корпоративних прав, а тому відсутні підстави для висновку про те, що вказаними рішеннями засновників порушені будь-які його права, в тому числі корпоративні; суд апеляційної інстанції виходив із того, що згідно з рішенням позачергових загальних зборів членів Кооперативу, що оформлені протоколом від 22.06.2018, позивача виключено зі складу учасників за власним бажанням;

- рішенням Господарського суду Рівненської області від 11.03.2020 у справі №918/636/19, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суд від 18.05.2020 та постановою Верховного Суду від 06.08.2020, визнано недійсними рішення позачергових загальних зборів членів Кооперативу, що оформлені протоколами від 18.05.2018 та від 22.06.2018; це є новою обставиною, а склад членів Кооперативу відновлений до стану, що існував до 18.05.2018;

- 17.09.2018 та 18.09.2018 Кооператив провів загальні збори членів (оформлені рішеннями №3 та №4 відповідно), які порушують корпоративні права позивача та норми чинного законодавства щодо порядку скликання та проведення зборів.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

21. Господарський суд Рівненської області рішенням від 07.12.2021 у справі позов задовольнив частково: 1) визнав недійсним рішення зборів засновників Кооперативу від 17.09.2018, оформлене протоколом №3; скасував реєстраційну дію від 18.09.2018 №16081050028014373 в ЄДР; 2) визнав недійсним рішення зборів засновників Кооперативу від 18.09.2018, оформлене протоколом №4; скасував реєстраційну дію від 20.09.2018 №16081050029014373 в ЄДР. У задоволенні позовних вимог до Реєстратора відмовив.

22. Рішення суду першої інстанції мотивоване, зокрема, таким:

- судовим рішенням у справі №918/636/19 визнано недійсними рішення позачергових загальних зборів членів Кооперативу, оформлені протоколами від 18.05.2018 та від 22.06.2018, тому склад членів Кооперативу був відновлений до стану, що існував до 18.05.2018, відтак станом на час прийняття оскаржуваних рішень зборів засновників від 17.09.2018 та від 18.09.2018 ОСОБА_1 був його членом;

- Кооператив порушив порядок скликання загальних зборів членів, встановлений Законом "Про кооперацію", щодо повідомлення про їх дату, місце, час та порядок денний;

- повноважність зборів від 17.09.2021 недоведена належними та допустимими доказами, оскільки кількість присутніх членів Кооперативу становила 3 особи із 7, замість необхідних 4 осіб для наявності кворуму;

- на зборах 17.09.2018 та 18.09.2018 не ухвалювалися рішення про внесення змін до статуту, затвердження нової редакції статуту чи внесення змін до нього, про надання повноважень на підписання статуту, про визначення розміру статутного капіталу (пайового фонду), його зміну (збільшення), про визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв новоприйнятих членів кооперативу, проте такі зміни були зареєстровані в ЄДР 18.09.2018 та 20.09.2018;

- похідні вимоги про скасування реєстраційних дій також підлягають задоволенню;

- позивач самостійно не звертався до Реєстратора із заявами та документами для державної реєстрації змін щодо Кооперативу, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог до Реєстратора.

23. Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 26.05.2022 скасував рішення суду першої інстанції щодо задоволення позову та ухвалив у цій частині нове рішення про відмову у його задоволенні; у іншій частині рішення залишив без змін.

24. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована таким:

- відповідно до статей 1, 3, 8, 10 Закону "Про сільськогосподарську кооперацію", статей 4, 12, 13 Закону "Про кооперацію", пунктів 3.14., 3.14.1. статуту Кооперативу обов`язковою умовою членства у кооперативі є трудова участь у його діяльності та у разі припинення трудової участі у діяльності кооперативу припиняються і членство у кооперативі та, відповідно, і корпоративні права звільненої особи; характерною особливістю виробничого кооперативу, зокрема, сільськогосподарського, є те, що учасники кооперативу залучаються до його діяльності на основі членства при обов`язковій особистій трудовій участі цих осіб;

- із матеріалів реєстраційної справи встановлено, що рішенням зборів засновників Кооперативу від 06.06.2008 (протокол №1) було звільнено ОСОБА_1 від виконання обов`язків голови Кооперативу; із матеріалів справи №918/638/21 вбачається, що ОСОБА_1 відповідно до записів його трудової книжки (основний документ, який підтверджує його трудову діяльність), на підставі наказу від 17.01.2008 №56 звільнений з посади голови Кооперативу з 17.01.2008 згідно з п.1 ст.36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) - за згодою обох сторін; в подальшому, ОСОБА_1 відповідно до записів трудової книжки в період з 15.05.2008 по 28.11.2008 працював у ТОВ "Іква плюс Д" провідним інженером Зарічненського цеху з переробки деревини; в період з 10.12.2008 по 02.12.2009 перебував на обліку в Зарічненському районному центрі зайнятості як безробітний та отримував допомогу по безробіттю; з 01.10.2010 по 06.05.2011 працював робітником з ремонту будівель у ВАТ "Зарічненський молокозавод", згодом вийшов на пенсію; тому доведеним є факт припинення ОСОБА_1 трудової участі в діяльності Кооперативу, що фактично свідчить про припинення його членства в Кооперативі, оскільки сам факт його звільнення унеможливлював його трудову участь у діяльності Кооперативу;

- позивач не надав доказів в підтвердження того, що він у будь-який спосіб приймав трудову участь у діяльності Кооперативу після його звільнення з посади голови Кооперативу 06.06.2008 до моменту подання позову у цій справі; в матеріалах справи також відсутні докази того, що після звільнення ОСОБА_1 з посади голови Кооперативу до дня звернення до суду із позовом, позивач якимось чином цікавився виробничими питаннями, питаннями прибутку та розподілу доходів Кооперативу, або ж звертався із заявами чи претензіями до Кооперативу;

- позивач, звільняючись з посади голови Кооперативу на підставі п.1 ст.36 КЗпП мав передбачити правові наслідки, які неминуче повинні були настати, оскільки як в законодавчих актах, так і в статуті Кооперативу чітко визначено, що з припиненням трудової діяльності автоматично втрачається членство в Кооперативі, так як у іншому випадку втрачається сенс кооперативу та порушується один з основоположних принципів його діяльності - обов`язкова трудова участь членів у його діяльності;

- відсутність рішення загальних зборів членів Кооперативу про припинення членства ОСОБА_1 у зв`язку із припиненням трудової участі у діяльності Кооперативу (одразу після його звільнення з посади голови), відповідно до п.3.14.1 статуту Кооперативу, не спростовує висновку суду, що ОСОБА_1 з 2008 не бере трудової участі у діяльності Кооперативу; прийняття загальними зборами Кооперативу рішення про припинення членства ОСОБА_1 у зв`язку із припиненням трудової участі у ньому має суто процедурний (технічний) характер, визначальною умовою в цьому випадку є не рішення загальних зборів членів Кооперативу про припинення членства ОСОБА_1 , а те, що позивач припинив свою трудову участь в діяльності Кооперативу, що стало наслідком припинення його членства у Кооперативі та, відповідно, припинення корпоративних прав; спірним рішенням загальних зборів членів Кооперативу від 18.09.2018 (протокол №4) було виведено ОСОБА_1 із членів засновників Кооперативу відповідно до п.3.14.1 статуту відповідача;

- щодо посилань позивача на витяг з ЄДР №1004441001 станом на 14.09.2018, в якому ОСОБА_1 зазначений як один із засновників Кооперативу, то відповідно до вимог законодавства та положень статуту відповідача момент припинення членства в Кооперативі не залежить від реєстраційних дій; зазначення в спірних рішеннях, в інших рішеннях Кооперативу, оформлених відповідачем, а також у статуті відповідача про те, що ОСОБА_1 є засновником Кооперативу, не спростовує того факту, що ОСОБА_1 припинив свою трудову участь в діяльності Кооперативу, а його членство припинилося;

- у випадку невирішення відповідачем питання про виділення позивачу майнового паю в натурі, нездійснення розрахунку вартості частини майна, що підлягає виплаті позивачу, несплаті йому належної частки доходу, одержаного Кооперативом до моменту його виходу, надає право позивачу звернутися до суду з окремим позовом та захистити свої права.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

25. 18.06.2022 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2022, у якій просить її скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Рівненської області від 07.12.2021.

26. Скаржник посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1 та 3 ч.2 ст.287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

27. Касаційна скарга мотивована таким:

- відсутній висновок Верховного Суду з питань застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права - ст.13 Закону "Про кооперацію", статей 8, 10 Закону "Про сільськогосподарську кооперацію" у їх системному зв`язку з іншими нормами законодавства, зокрема, ст.15 Закону "Про кооперацію", частини 1, 2 ст.166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), ч.5, ч.4 ст.98, ч.2 ст.102, ч.2 ст.103 Господарського кодексу України (далі - ГК), ч.4 ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", в контексті встановлення судом порядку та моменту припинення членства у виробничому кооперативі з підстав припинення трудової участі в діяльності кооперативу; відсутність такого висновку спричинила довільне тлумачення судом апеляційної інстанції окремих норм права, що призвело до безсистемних висновків у справі;

- висновки суду апеляційної інстанції про те, що визначальною умовою членства позивача у Кооперативі є його особиста трудова участь, у зв`язку з чим з припиненням трудової діяльності автоматично втрачається членство в Кооперативі, а рішення про припинення членства ОСОБА_1 у Кооперативі у зв`язку із припиненням трудової участі у ньому має суто процедурний (технічний) характер є помилковими, оскільки суперечать статуту Кооперативу (в редакції від 28.03.2000), частинам 1, 2 ст.166 ЦК, частинам 4-5 ст.98 ГК, статтям 13, 15 Закону "Про кооперацію", п.10 ч.4 ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (в редакціях станом на час проведення спірних зборів), оскільки підставою припинення членства в Кооперативі є відповідне рішення його органу, до компетенції якого статутом Кооперативу віднесено прийняття таких рішень;

- чинне законодавство не містить положень про те, що членство в кооперативі припиняється автоматично, лише з настанням певної обставини, натомість системний аналіз наведених вище норм у сукупності з положеннями статуту Кооперативу, а також сам факт існування оспорюваних у цій справі рішень загальних зборів членів Кооперативу, якими приймалися рішення про виключення ряду осіб з Кооперативу, зокрема, позивача, вказує на те, що будь-яка з обставин, передбачених у ст.13 Закону "Про кооперацію", є лише підставою для припинення членства в кооперативі у порядку, визначеному його статутом і законом, з оформленням відповідного рішення;

- суд апеляційної інстанції застосував норми матеріального права (статті 36 38 КЗпП, ст.13 Закону "Про кооперацію") без урахування висновку щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у справі №916/1550/16, що сама участь звільненого члена кооперативу у зборах кооперативу, розцінюється як продовження трудової участі у діяльності кооперативу;

- суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права (статті 80 269 ГПК) та не врахував висновки щодо їх застосування, які викладені у постановах Верховного Суду від 18.06.2020 у справі №909/965/16, від 13.04.2021 у справі №909/722/14, від 01.07.2021 у справі №46/603, щодо збирання та прийняття судом додаткових доказів на стадії апеляційного розгляду справи (суд апеляційної інстанції ухвалою 30.03.2022 витребував з Господарського суду Рівненської області матеріали господарської справи №918/613/18, ухвалою від 20.04.2022 зобов`язав Вараську районну державну адміністрацію надіслати до суду належним чином засвідчені копії матеріалів реєстраційної справи Кооперативу; це свідчить про те, що суд апеляційної інстанції збирав докази фактично з власної ініціативи, оскільки учасники справи не заявляли клопотання про витребування таких матеріалів);

- Кооператив в оспорюваних рішеннях загальних зборів визнає членство ОСОБА_1 в Кооперативі та наявність у нього корпоративних прав, оскільки у самому тексті цих рішень, вказуючи його в переліку дійсних членів Кооперативу станом на 17.09.2018 в протоколі №3, в тому числі при визначенні їх кворуму, та станом на 18.08.2018, розглядаючи питання припинення його членства в Кооперативі, тому обставина щодо членства ОСОБА_1 у Кооперативі не підлягає доведенню відповідно до ч.1 ст.75 ГПК.

28. 23.08.2022 до Верховного Суду від Кооперативу надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач просив закрити провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 26.05.2022 в частині касаційного провадження на підставі п.1 ч.2 ст.287 ГПК, касаційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження на підставі п.3 ч.2 ст.287 ГПК залишити без задоволення.

29. Відзив мотивований таким:

- зважаючи на наявність на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення такого, що набрало законної сили, рішення суду у справі №918/613/18 між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що й у цій справі, рішення Господарського суду Рівненської області 07.12.2021 та постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2022 у справі №918/638/21 підлягають скасуванню, а провадження у справі №918/638/21 - закриттю відповідно до ч.1 ст.313, ст.226, п.3 ч.1 ст.231, п.2 ч.1 ст.175 ГПК;

- правовідносини у справі №916/1550/16 та у справі, що переглядається, не є подібними, а тому висновки Верховного Суду, викладені у справі №916/1550/16, не повинні враховуватись; так, Верховний Суд у справі №916/1550/16 зазначив, що 10 осіб, які брали участь в зборах 17.09.2013, які припинили свої трудові відносини з кооперативом раніше, мали право брати участь в управлінні кооперативом шляхом голосування на загальних зборах як повноправні члени кооперативу, проте не були допущені до голосування; у справі № 916/1550/16 позивача, який вважав себе членом кооперативу, фізично не допустили на збори, а позивач був асоційованим членом кооперативу, при цьому, судом встановлені обставини продовження позивачем трудової участі у кооперативі; натомість у справі, що переглядається, суд апеляційної інстанції встановив відсутність трудової участі позивача у Кооперативі;

- у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц наведено висновок, що якщо підприємство, яке є учасником спірних правовідносин, за своїми ознаками відповідає визначенню, наведеному у ст.163 ЦК, яка визначає виробничий кооператив, то до цих правовідносин необхідно застосовувати правове регулювання, передбачене для виробничих кооперативів (такий висновок міститься і у постанові Верховного Суду від 04.08.2020 у справі №902/495/19), а ст.13 Закону "Про кооперацію" містить таку підставу для припинення членства в кооперативі як припинення трудової участі в діяльності виробничого кооперативу; суд апеляційної інстанції урахував висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, які мають перевагу над висновками, зокрема, колегії суддів Касаційного господарського суду, викладені у постанові від 04.12.2018 у справі №916/1550/16 (аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 23.02.2022 у справі №911/3323/20).

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

30. Верховний Суд ухвалою від 03.08.2022 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 21.09.2022.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо порушеного права позивача

31. Суд апеляційної інстанції відмовив у позові мотивуючи це тим, що доведеним є припинення ОСОБА_1 трудової участі в діяльності Кооперативу, що фактично свідчить про припинення його членства в Кооперативі, оскільки сам факт його звільнення унеможливлював його трудову участь у діяльності Кооперативу; як в законодавчих актах, так і в статуті Кооперативу чітко визначено, що з припиненням трудової діяльності автоматично втрачається членство в Кооперативі; прийняття загальними зборами Кооперативу рішення про припинення членства ОСОБА_1 у зв`язку із припиненням трудової участі у ньому має суто процедурний (технічний) характер.

32. Скаржник стверджує, що підставою припинення членства в кооперативі є відповідне рішення його органу, до компетенції якого статутом кооперативу віднесено прийняття таких рішень, а чинне законодавство не містить положень про те, що членство в кооперативі припиняється автоматично, лише з настанням певної обставини.

33. Верховний Суд погоджується із доводами скаржника та вважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

34. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст.15 ЦК).

35. Згідно з ч.1 ст.20 ГПК господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

36. Підприємство - самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності (частини 1, 2 ст.62 ГК у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

37. Відповідно до ст.63 ГК залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні. Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб. Особливості правового статусу унітарних і корпоративних підприємств встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

38. Приписами ст.163 ЦК, яким кореспондують норми ст.95 ГК, визначено, що виробничим кооперативом є добровільне об`єднання громадян на засадах членства для спільної виробничої або іншої господарської діяльності, яка базується на їхній особистій трудовій участі та об`єднанні його членами майнових пайових внесків. Статутом кооперативу та законом може бути передбачено участь у діяльності виробничого кооперативу на засадах членства також інших осіб. Найменування кооперативу має містити його назву, а також слова "виробничий кооператив".

39. Правовий статус виробничих кооперативів, права та обов`язки їх членів встановлюються цим Кодексом та іншим законом. Особливості створення і діяльності сільськогосподарських кооперативів можуть встановлюватися законом (частини 4, 5 ст.163 ЦК).

40. Відповідно до ст.2 Закону "Про кооперацію" виробничий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних осіб для спільної виробничої або іншої господарської діяльності на засадах їх обов`язкової трудової участі з метою одержання прибутку.

41. Згідно зі ст.1 Закону "Про сільськогосподарську кооперацію" сільськогосподарський виробничий кооператив - сільськогосподарський кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних осіб, які є виробниками сільськогосподарської продукції, для провадження спільної виробничої або іншої господарської діяльності на засадах їх обов`язкової трудової участі з метою одержання прибутку.

42. Пункт 1.1 статуту Кооперативу передбачає, що він є добровільним об`єднанням фізичних осіб, створеним для виробництва, переробки і реалізації сільськогосподарського продукції, ведення лісового господарства та захисного лісорозведення, виробництва лісогосподарської продукції, заготівлі, переробки та реалізації продукції лісового, рибного і сільськогосподарського виробництва, надання послуг фізичним і юридичним особам.

43. Таким чином, оскільки Кооператив є сільськогосподарським виробничим кооперативом, то його правовий статус регулюється ЦК ГК, Законом "Про кооперацію" та Законом "Про сільськогосподарську кооперацію", а його функціонування здійснюється на засадах обов`язкової трудової участі його членів.

44. Як встановили суди попередніх інстанцій, позивач на підставі наказу від 17.01.2008 №56 звільнений з посади голови Кооперативу з 17.01.2008 згідно п.1 ст.36 КЗпП (за згодою сторін), а рішенням зборів засновників Кооперативу від 06.06.2008 (протокол №1) звільнений від виконання обов`язків голови Кооперативу.

45. Суди попередніх інстанцій дійшли різних висновків щодо членства позивача в Кооперативі на момент ухвалення оскаржуваних рішень; суд першої інстанції, із посиланням на судові рішення у справі №918/636/19, дійшов висновку, що позивач був членом Кооперативу, натомість суд апеляційної інстанції, посилаючись на припинення трудової участі позивача у Кооперативі, дійшов до протилежного висновку.

46. Суд апеляційної інстанції свій висновок обґрунтував тим, що визначальною умовою припинення членства є не відповідне рішення загальних зборів членів Кооперативу, а те, що позивач припинив свою трудову участь в діяльності Кооперативу.

47. Відповідно до ч.2 ст.166 ЦК член виробничого кооперативу може бути виключений із кооперативу за рішенням загальних зборів у разі невиконання чи неналежного виконання обов`язків, покладених на нього статутом кооперативу, а також в інших випадках, встановлених статутом кооперативу і законом.

48. Згідно з ч.4 ст.98 ГК членство у виробничому кооперативі припиняється у разі, зокрема, припинення трудової участі в діяльності кооперативу. Аналогічне положення міститься у ст.13 Закону "Про кооперацію".

49. У той же час, ч.3 ст.6 Закону "Про сільськогосподарську кооперацію" встановлює, що членство в сільськогосподарському обслуговуючому кооперативі припиняється за умов, передбачених ст.13 Закону "Про кооперацію" та у разі припинення участі в господарській діяльності сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу протягом двох років поспіль.

50. Суди попередніх інстанцій встановили, що статут Кооперативу в редакції від 28.03.2000 передбачав, що член Кооперативу може бути виключений з нього за рішенням загальних зборів членів Кооперативу у випадку припинення трудової участі у діяльності Кооперативу (пункти 3.14, 3.14.1).

51. Із аналізу вищенаведених правових норм вбачається помилковість висновку суду апеляційної щодо автоматичного припинення участі у кооперативі у зв`язку із настанням певної обставини - припиненням трудової участі в діяльності кооперативу, безвідносно до наявності чи відсутності відповідного рішення зборів його членів.

52. Про необґрунтованість такого висновку свідчить ст.15 Закону "Про кооперацію", відповідно до якої до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства.

53. Більше того, такий висновок суду апеляційної інстанції фактично нівелює норму ч.6 ст.98 ГК, якою передбачено, що виключення з виробничого кооперативу (звільнення члена кооперативу з кооперативного підприємства) може бути оскаржене до суду, щодо такої підстави виключення як припинення трудової участі в діяльності кооперативу, адже позивачу буде відмовлено у позові з мотивів відсутності його порушеного корпоративного права.

54. Подібна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від у справі №916/1550/16, на яку посилається скаржник. В цій постанові Верховний Суд дійшов висновку, що в силу ч.4 ст.98 ГК членство у виробничому кооперативі припиняється у разі виключення з кооперативу у випадках і в порядку, визначених статутом, у будь-якому випадку у рішенні загальних зборів про виключення члена чи асоційованого члена з виробничого кооперативу повинні міститися обґрунтовані причини такого виключення і зазначено, які саме факти стали підставою для його виключення.

55. Як вже було зазначено, пункти 3.14, 3.14.1 статуту Кооперативу в редакції від 28.03.2000 передбачали, що член Кооперативу може бути виключений з нього за рішенням загальних зборів членів Кооперативу, у випадку припинення трудової участі у діяльності Кооперативу.

56. Висновки Верховного Суду, які містяться у постанові від 23.02.2022 у справі №911/3323/20, на які посилається відповідач у відзиві на касаційну скаргу, зроблені за інших, не подібних обставин справи, а отже, не підтягають врахуванню. Так, у справі №911/3323/20 спір стосувався членства у колективному підприємстві, а не виробничому кооперативі. Верховний Суд застосував за аналогією норми права, що регулюють питання членства у виробничому кооперативі, але звернув увагу на те, що статут (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) встановлював, що членом підприємства вважається особа, зарахована на роботу згідно з відповідним наказом. Співвласниками підприємства можуть бути громадяни, які досягли 18-річного віку, виявили бажання і підтвердили здатність брати участь у його діяльності, пропрацювавши на підприємстві не менше одного року. При цьому статутом не було визначено порядку виходу членів із колективного підприємства. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що членство позивача у колективному підприємстві було припинено одночасно з припиненням трудової участі.

57. У справі, що переглядається, відповідач є не колективним підприємством, а виробничим кооперативом, статутом якого врегульовано питання як набуття так і припинення членства у кооперативі.

58. Таким чином, Верховний Суд погоджується із доводами касаційної скарги, що суд апеляційної інстанції застосував норми матеріального права без урахування висновку щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у справі №916/1550/16, та дійшов до помилкового висновку, що з припиненням трудової діяльності автоматично втрачається членство в кооперативі, а ухвалення загальними зборами рішення про припинення членства у зв`язку із припиненням трудової участі у ньому має суто процедурний (технічний) характер.

59. У зв`язку із вказаним помилковим є також висновок суду апеляційної інстанції про припинення корпоративних прав позивача та, як наслідок, відсутність у позивача порушеного права та / або інтересу, за захистом яких було пред`явлено позов, що стало підставою для відмови в його задоволенні.

Щодо витребування судом апеляційної інстанції нових доказів з власної ініціативи

60. Скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції порушив норми статей 80 269 ГПК та не врахував висновки щодо їх застосування, які викладені у постановах Верховного Суду від 18.06.2020 у справі №909/965/16, від 13.04.2021 у справі №909/722/14, від 01.07.2021 у справі №46/603.

61. Скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції ухвалою 30.03.2022 витребував з Господарського суду Рівненської області матеріали господарської справи №918/613/18, а ухвалою від 20.04.2022 зобов`язав Вараську районну державну адміністрацію надіслати до суду належним чином засвідчені копії матеріалів реєстраційної справи Кооперативу, що, на думку скаржника, свідчить про збір судом апеляційної інстанції доказів з власної ініціативи без відповідних клопотань учасників справи.

62. Згідно з ч.4 ст.74 ГПК суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

63. Відповідно до частин 2, 3 ст.80 ГПК позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

64. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах 2 та 3 ст.80 цього Кодексу (ч.1 ст.81 ГПК).

65. Статтею 269 ГПК передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

66. Однак, обставини припинення трудової участі позивача в Кооперативі та подальшого його працевлаштування на інших робочих місцях, які стали підставою для рішення суду апеляційної інстанції про відмову у позові, були встановлені на підставі, зокрема, записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої на ім`я ОСОБА_1 , які були досліджені ще судом першої інстанції.

67. Частина 2 ст.311 ГПК передбачає, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

68. Верховний Суд дійшов висновку, що збір доказів (їх витребування) судом апеляційної інстанції з власної ініціативи не призвів до ухвалення незаконного рішення у цій справі, адже помилкові висновки суду апеляційної інстанції не ґрунтувалися на таких нових доказах, а були зроблені на підставі доказів та обставин, зібраних та досліджених ще на стадії розгляду справи у суді першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

69. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

70. Згідно зі ст.312 ГПК суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених ст.300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

71. Враховуючи наведене, касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.

Судові витрати

72. Враховуючи те, що касаційна скарга підлягає задоволенню, витрати зі сплати судового збору за її подання підлягають стягненню з Кооперативу.

Керуючись статтями 300 301 308 312 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2022 у справі №918/638/21 скасувати.

3. Рішення Господарського суду Рівненської області від 07.12.2021 у справі №918/638/21 залишити в силі.

4. Стягнути з Спеціалізованого виробничого сільськогосподарського кооперативу "Селянський ліс" (34044, Рівненська обл., Вараський р-н, с. Привітівка, вул. Лісова, 1, код ЄДРПОУ 05439120) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги в розмірі 18 160 (вісімнадцять тисяч сто шістдесят) грн 00 коп.

5. Доручити Господарському суду Рівненської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

Л. Стратієнко