ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2020 року
м. Київ
Справа № 918/684/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Волковицької Н. О., Зуєва В. А.,
секретар судового засідання - Мартинюк М. О.,
за участю представників:
позивача - не з`явився,
відповідача 1 - не з`явився,
відповідача 2 - не з`явився,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1 - ОСОБА_1 (самопредставництво),
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 2 - не з`явився,
розглянувши касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборна-15"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2020 (судді: Юрчук М. І., Демидюк О. О., Тимошенко О. М.) і рішення Господарського суду Рівненської області від 23.01.2020 (суддя Горплюк А. М.) у справі
за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборна-15"
до 1) Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, 2) Рівненської міської ради,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради, 2) Управління з питань надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Рівненської міської ради,
про скасування рішення та запису про державну реєстрацію права власності,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборна-15" (далі - ОСББ "Соборна-15") звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради (далі - Управління), Рівненської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення і запису про державну реєстрацію права власності територіальної громади міста Рівного в особі Рівненської міської ради на "Сховище вбудоване в 4-х поверховий житловий будинок" загальною площею 217,1 м2 на вул. Соборній, 15 у м. Рівне (далі - спірне приміщення).
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що правова підстава набуття права власності на спірне приміщення територіальною громадою м. Рівне відсутня, спірне приміщення є допоміжним і не може бути об`єктом права власності чи об`єктом речового права будь-яких інших осіб, окрім співвласників будинку в особі ОСББ "Соборна-15". За твердженням позивача, спірне приміщення як об`єкт цивільного захисту відноситься до категорії споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, яким облікові номери не присвоюються і які перебувають на утриманні балансоутримувача - ОСББ "Соборна-15". За таких обставин, на думку позивача, рішення державного реєстратора та запис про державну реєстрацію права власності у Державному реєстрі прав власності на спірне приміщення є незаконними.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 23.01.2020, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2020, повністю відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСББ "Соборна-15" до Управління та Рівненської міської ради.
2.2. Судові рішення аргументовані тим, що права позивача не порушені внесенням спірного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки зазначена дія державного реєстратора не є підставою набуття права власності, а лише засвідчує визнане державою вже набуте особою право власності. Суди встановили, що позивач не спростував набуте територіальною громадою м. Рівне в особі Рівненської міської ради право власності на спірне приміщення. Крім того, суд апеляційної інстанції наголосив, що судовим рішенням у справі № 918/352/19, яке набрало законної сили, визнано правомірність перебування спірного приміщення у власності територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Рівненської області від 23.01.2020 та постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2020, ОСББ "Соборна-15" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов ОСББ "Соборна-15" задовольнити повністю, визнати протиправним та скасувати рішення та запис про державну реєстрацію права власності територіальної громади міста Рівного в особі Рівненської міської ради на спірне приміщення, а саме: рішення про державну реєстрацію права власності та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 477411330 від 11.07.2019 17:54:40, прийняте державним реєстратором Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Харитоновою Галиною Володимирівною та запис про право власності номер 32358565.
3.2. ОСББ "Соборна-15", звертаючись із касаційною скаргою, зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пунктів 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 05.10.2014 у справі № 6/408 (положення частини 7 статті 75 Господарського процесуального кодексу України), Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 522/7636/14-ц, від 23.10.2019 у справі № 598/175/15-ц, від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18, від 27.02.2018 у справі № 925/1121/17, від 17.04.2019 у справі № 916/675/15. Крім того, ОСББ "Соборна-15" акцентує увагу на тому, що апеляційний господарський суд здійснив апеляційний розгляд справи без участі позивача та відповідача-1.
Скаржник вважає оскаржувані судові рішення незаконними та необґрунтованими. Зазначає, що судами допущені порушення норм процесуального права, які призвели до ухвалення незаконних судових рішень, а саме положень статей 7 8 11 73 75 76-78 86 Господарського процесуального кодексу України.
Окрім того, ОСББ "Соборна-15" наголошує на неправильному застосуванні судами норм матеріального права: пункту 7 частини 1 статті 92 41 55 Конституції України, статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пункту 10 розділу V "Перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", частини 12 статті 32 Кодексу цивільного захисту України, статті 186, частини 2 статті 383 Цивільного кодексу України, статті 19 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", Рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 № 4-рп/2004, пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", статті 2, пункту 1 частини 1 статті 4, статей 9, 19, 24, 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
3.3. У відзиві на касаційну скаргу Управління просить касаційну скаргу ОСББ "Соборна-15" залишити без задоволення, а судові рішення - без змін. Управління зазначає, що для проведення державної реєстрації спірного приміщення заявником подані усі необхідні документи, передбачені пунктом 44 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок № 1127). Отже, на думку Управління, державний реєстратор відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, здійснив державну реєстрацію права власності на спірне приміщення відповідно до положень статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових правна нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку № 1127, у межах повноважень, в порядку та у спосіб, що передбачені чинним законодавством. Крім того, як зазначило Управління, суди установили, що спірне приміщення є об`єктом цивільного захисту, яке не підлягає приватизації згідно з частиною 12 статті 32 Кодексу цивільного захисту України, тому права ОССБ "Соборна-15" не порушені.
3.4. У відзиві Рівненська міська рада просить касаційну скаргу ОСББ "Соборна-15" залишити без задоволення, а судові рішення - без змін. Рівненська міська рада вважає правильними висновки судів про те, що навіть у разі коли приміщення фактично є частиною будівлі, яка належить ОСББ, таке приміщення може бути окремим об`єктом цивільно-правових відносин, а у цій справі спірне приміщення - об`єкт цивільного захисту. Отже, титульним володільцем такого нежитлового приміщення є територіальна громада в особі міської ради. Рівненська міська рада наголошує, що скаржником не надано жодного доказу, що спірне приміщення призначене для забезпечення експлуатації будинку чи побутового обслуговування мешканців будинку.
3.5. Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради у відзиві на касаційну скаргу зазначає про безпідставність, недоведеність вимог касаційної скарги, у зв`язку із чим вважає за необхідне її відхилити. Рішення судів першої та апеляційної інстанції вважає законними та обґрунтованими, а тому стверджує про відсутність підстав для їх скасування.
3.6. У поясненнях на відзиви відповідачів ОСББ "Соборна-15" зазначає про незгоду з твердженнями відповідачів відносно правового статусу спірного приміщення. Вказує, що документ, подані для державної реєстрації права комунальної власності на спірне приміщення, за формою та змістом не відповідають вимогам пункту 44 Порядку № 1127.
4. Розгляд касаційної скарги та обставини справи, встановлені судами
4.1. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (колегія суддів: Багай Н. О. - головуючий, Зуєв В. А., Дроботова Т. Б.) від 28.05.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборна-15" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2020 і рішення Господарського суду Рівненської області від 23.01.2020 у справі № 918/684/19, призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні на 02.07.2020.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 06.07.2020 № 29.3-02/1143 у зв`язку із запланованою відпусткою судді Дроботової Т. Б. призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи: Господарський суд Рівненської області № 918/684/19.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 06.07.2020 у справі № 918/684/19 визначено колегію суддів: Багай Н. О. - головуючий, Зуєв В. А., Волковицька Н. О.
4.2. Розгляд касаційної скарги здійснюється відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України з урахуванням змін, внесених Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08.02.2020.
4.3. Судами установлено, що спір виник щодо частини нежитлового приміщення (споруда цивільного захисту), розташованого у підвальному приміщенні житлового будинку за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 15.
Зазначений житловий будинок введений в експлуатацію у 1956 році загальною площею нежитлових приміщень 862,3 м2, з яких 100,1 м2 побутового обслуговування.
У складі нежитлових приміщень функціонує споруда цивільного захисту -вбудоване сховище на 100 чоловік загальною площею 217,1 м2 за адресою: м. Рівне, вул. Соборна,15, клас сховища - "А-IV" (далі - Сховище). Рік побудови Сховища - 1958, рік вводу в експлуатацію - 1984.
4.4. До матеріалів справи долучено технічний опис конструктивних елементів та інженерного обладнання захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) № 67800, санітарно-технічні системи та спеціальне інженерне обладнання, технічну характеристику конструктивних елементів, основні технічні характеристики захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) № 67800, експлікацію приміщень до плану захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) № 67800, план захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) № 67800, облікову картку сховища № 67800 та план земельної ділянки захисної споруди.
4.5. Управління житловим будинком з моменту його введення в експлуатацію і до 2017 року здійснювали підприємства житлово-комунального господарства, які створювалися місцевими радами з метою зберігання закріпленого за місцевими радами житлового фонду і забезпечення безперебійної роботи інженерного устаткування житлових будинків, своєчасного проведення поточного ремонту, утримання домоволодінь у належному технічному і санітарному стані, забезпечення дбайливого ставлення мешканців до своїх квартир тощо.
4.6. Під час реформування сфери житлово-комунального господарства, були створені житлово-комунальні підприємства, які стали правонаступниками житлово-експлуатаційних контор (ЖЕКів).
4.7. Управління житловим будинком на вул. Соборній, 15 у м. Рівному здійснювала житлово-експлуатаційна контора № 3, правонаступником якої стало у 2001 році житлово-комунальне підприємство "Паркове".
4.8. У подальшому, з метою реформування системи управління житловим фондом міста Рівного, забезпечення населення житловими послугами необхідного рівня та якості, впровадження системи зниження експлуатаційних витрат на утримання житлового фонду та покращення його обслуговування, відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про житлово-комунальні послуги", рішення Рівненської міської ради від 28.12.2010 № 51 "Про затвердження Програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства міста Рівного на 2011 - 2014 роки", Рівненська міська рада рішенням № 1517 від 22.12.2011 надала згоду на передачу на баланс житлово-комунальних підприємств "Західне", "Покровське", "Сонячне" і "Галицьке" житлових будинків, які перебувають на балансі житлово-комунальних підприємств "Центральне" та "Паркове", згідно з додатками 1 - 5 до цього рішення.
4.9. ОСББ "Соборна -15" створене власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку № 15 на вул. Соборній у м. Рівне і діє на підставі Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" чинного законодавства України та Статуту, затвердженого установчими зборами ОСББ 20.12.2016, зареєстроване як юридична особа 23.12.2016.
4.10. Житлово-комунальне підприємство "Покровське" передало, а ОСББ "Соборна-15" прийняло на баланс житловий будинок за адресою: м. Рівне, вул. Соборна,15, що підтверджується актом приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 01.01.2017. Загальна площа нежитлових приміщень не визначена.
4.11. Державний реєстратор Управління прийняв рішення та виніс запис про державну реєстрацію права власності територіальної громади міста Рівного в особі Рівненської міської ради на "Сховище вбудоване в 4-х поверховий житловий будинок загальною площею 217,1 м2 на вул. Соборній, 15 у місті Рівне, індексний номер 47741330 від 11.07.2019.
4.12. ОСББ "Соборна-15", вважаючи, що власники квартир є власниками будинку і спірного приміщення, і їхні права у даному випадку порушені, звернулося до суду із позовом про скасування рішення та запису про державну реєстрацію права власності.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.
5.2. Предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога про скасування рішення про державну реєстрацію права власності та їх обтяжень індексний номер 47741330 від 11.07.2019, прийняте державним реєстратором Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Харитоновою Г. В. та запис про право власності номер 32358565. Підставою позову зазначена відсутність права власності на спірне приміщення у територіальної громади м. Рівне та відсутність передумов для прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію права власності на спірне приміщення.
5.3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди виходили із того, що судовими рішеннями у справі №918/352/19 встановлено належність на праві власності спірного приміщення територіальній громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради, позивачем не доведено існування у нього права власності чи інших речових прав на спірне приміщення, а тому права позивача не порушені внесенням спірного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
5.4. Визначаючи правовий статус та вид спірного приміщення, суди послалися на положення Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", статті 382 Цивільного кодексу України, частину 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", Рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 у справі № 4-рп/2004 про офіційне тлумачення положень частини 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків), статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", пункту 12 частини 2 статті 32, пункту 16 частини 2 статті 17, частини 1 статті 18 Кодексу цивільного захисту України, звернулися до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 598/175/15-ц, та дійшли висновків, що з моменту створення спірне приміщення не набуло статусу допоміжного, є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, оскільки функціональне призначення спірного приміщення станом на дату побудови 1958 рік та введення в експлуатацію у 1984 році - об`єкт цивільного захисту сховище класу А-IV, розташоване у підвалі житлового будинку, має окремий вхід, спосіб і порядок використання приміщення. 06.11.2012 спірне приміщення Управління передало Спілці фотохудожників як сховище № 67800. У результаті приватизації квартир у багатоквартирному будинку на вул. Соборній, 15 у м. Рівне, де розташоване спірне приміщення, ні у мешканців, ні у позивача право власності на спірне приміщення не виникло, оскільки спірне приміщення не могло бути об`єктом приватизації, не призначене для забезпечення експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку, з комунальної власності не вибувало, станом на дату створення ОСББ "Соборна-15" та нині використовується як об`єкт цивільного захисту, свого функціонального призначення не змінювало.
5.5. Окрім того, суд апеляційної інстанції врахував обставини, встановлені у рішенні господарського суду у справі № 918/352/19, яке набрало законної сили. Зважаючи на положення частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції зазначив, що судовими рішеннями у справі № 918/352/19 визнана правомірність перебування спірного приміщення у власності територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради. Відтак суд апеляційної інстанції встановив, що права позивача не порушені внесенням спірного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки позивач не є власником спірного приміщення і оскаржувана дія державного реєстратора не є підставою набуття права власності, а лише засвідчує визнане державою вже набуте особою права власності.
5.6. Суди також зазначили, що внесення до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності на спірне приміщення здійснене державним реєстратором на підставі документів, передбачених пунктом 44 Порядку № 1127. За висновками судів, правових підстав для відмови у державній реєстрації, визначених положеннями статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у державного реєстратора не було.
Аргументи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не спростовують фактичних обставин, покладених в основу висновків оскаржуваних судових рішень про правовий статус та вид спірного приміщення і недоведеність ОСББ "Соборна-15" речових прав на спірне приміщення, у зв`язку із цим обґрунтованими є висновки судів про те, що позивачем не доведено, які саме його права та законні інтереси порушені.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України
5.5. Як уже зазначалося ОСББ "Соборна-15" подало касаційну скаргу з підстав, зокрема, визначених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норми права у подібних правовідносинах без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 05.10.2004 у справі № 6/408 (щодо помилкового надання преюдиціального значення оціночним судженням, зробленим судом при вирішенні іншої справи, ототожнення фактів, установлених цим судом, з їх юридичною оцінкою), постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 522/7636/14-ц (щодо визначення статусу окремих об`єктів державного майна, яке передається у комунальну власність), від 23.10.2019 у справі № 598/175/15-ц (щодо розмежування допоміжних приміщень багатоквартирного житлового будинку), від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18, від 27.02.2018 у справі № 925/1121/17, від 17.04.2019 у справі № 916/675/15 (щодо застосування статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
5.6. Посилання скаржника на те, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 05.10.2004 у справі № 6/408, постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 522/7636/14-ц, від 23.10.2019 у справі № 598/175/15-ц, від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18, від 27.02.2018 у справі № 925/1121/17, від 17.04.2019 у справі № 916/675/15, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень з огляду на таке.
Відносно тверджень скаржника про застосування судами положень частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 05.10.2004 у справі № 6/408, Суд зазначає наступне.
У постанові Верховного Суду України від 05.10.2004 у справі № 6/408 за позовом державного підприємства "Теплоелектроцентраль-2 "Есхар" до корпорації "Укрзарубіжнафтогаз" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергокоплект" про визнання недійсним укладеного відповідачами договору Верховний Суд України зробив висновок про невірне застосування судами частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону, яка діяла до 15.12.2017), а саме помилкове надання судами преюдиціального значення оціночним судженням, зробленим судом при вирішення іншої справи № 17/319-02, ототожнення ними фактів, встановлених судом у іншій справі, з їх юридичною оцінкою.
Наведена постанова Верховного Суду України від 05.10.2004 у справі № 6/408 не може бути взята до уваги, оскільки ця постанова прийнята за іншої, ніж у цій справі фактично-доказової бази, частково подібного правового регулювання, але за інших обставин, установлених попередніми судовими інстанціями, і за іншими поданими сторонами та оціненими судами доказами, у залежності від яких і прийнято судове рішення, що свідчить про неподібність правовідносин у них. Крім того, колегія суддів зазначає, що оскаржувані судові рішення у цій справі ґрунтуються на фактичних обставинах, установлених у справі № 918/352/19.
5.7. Посилаючись як на підставу касаційного оскарження на постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 522/7636/14-ц (щодо визначення статусу окремих об`єктів державного майна, яке передається у комунальну власність), від 23.10.2019 у справі № 598/175/15-ц (щодо розмежування допоміжних приміщень багатоквартирного житлового будинку) та постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18 (щодо застосування статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"), скаржник не урахував, що у цих справах рішення попередніх судових інстанцій скасовані Верховним Судом з передачею справ на новий розгляд, що не означає остаточного вирішення відповідних спорів, а, отже, й остаточного формування правового висновку Верховного Суду у таких справах та в судових рішеннях.
Необхідно також зазначити, що за результатами нового розгляду цих справ фактично-доказова база в них може істотно змінитися, адже й сам новий розгляд став наслідком недостатнього дослідження в ній судами обставин і доказів у справі, а така зміна, у свою чергу, вплине на правові висновки в ній.
5.8. Справа № 916/675/15 за позовом про визнання незаконним і скасування рішення міської ради про передачу в оренду фізичній особі-підприємцю земельної ділянки та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки є відмінною за матеріально-правовим регулюванням спірних правовідносин з тими, які наявні у цій справі № 918/684/19, тобто зазначена справа і ця справа № 918/684/19 є відмінними за істотними правовими ознаками, що свідчить про неподібність правовідносин у них. Спільним для обох справ є лише застосування статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та висновок, викладений в оскаржуваній постанові, який не суперечить висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 17.04.2019 у справі № 916/675/15, про те, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно означає лише підтвердження державою фактів набуття, зміни чи припинення права власності на нерухоме майно або інших речових прав.
5.9. Постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17 за позовом про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету селищної ради про надання згоди на реєстрацію права спільної власності територіальних громад сіл, селищ відповідного району на частину будівлі, прийнята за іншого предмета і підстав позову, іншого правового регулювання спірних правовідносин та за інших фактичних обставин справи та зібраних у ній доказів, відмінних від тих, що мають місце в цій справі, що дає підстави стверджувати про те, що зазначена справа і ця справа № 918/684/19 не є подібними.
Зокрема, у згаданій справі № 911/3594/17 предметом позову було визнання протиправним та скасування рішення виконавчого органу місцевої ради, проте не оспорювалося рішення державного реєстратора про вчинення запису про державну реєстрацію.
5.10. У справі № 925/1121/17 за позовом про визнання права власності на частину будівлі та визнання незаконним і скасування рішення приватного нотаріуса, судові рішення, у тому числі постанова Верховного Суду від 27.02.2018, прийняті за іншого предмета і підстав позову, частково подібного правового регулювання правовідносин щодо набуття права власності на предмет спору, проте за іншої фактичних обставин справи та зібраних у ній доказів, відмінних від тих, що мають місце в цій справі.
5.11. За таких обставин доводи скаржника про неврахування апеляційним господарським судом відповідних висновків Верховного Суду не підтвердилися, а касаційне провадження, яке відкрито на підставі пункту 1 частину 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, повинно бути закрите.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України
5.12. Аргументи касаційної скарги відносно порушення судом апеляційної інстанції пункту 5 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, а саме здійснення судом апеляційної інстанції 22.04.2020 апеляційного розгляду справи без участі позивача та відповідача-1 також не є підставою для скасування оскаржуваних рішень з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
Як убачається з матеріалів справи скаржник в особі представника ОСОБА_2 брав участь у судовому засіданні 18.03.2020. У розписці, яка міститься у матеріалах справи, зазначено, що позивача в особі ОСОБА_2 повідомлено про відкладення апеляційного розгляду (оголошено перерву) у справі до 22.04.2020 (т.2 а.с. 63). Скаржник і сам визнає факт належного повідомлення про розгляд справи 22.04.2020, і указане підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 23.03.2020 ОСОБА_2 (ф.119).
Окрім того, скаржник не звертався до суду з клопотанням чи заявою про відкладення розгляду справи з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 № 211. Також ухвалою про відкриття апеляційного провадження від 25.02.2020 у справі №918/684/19 явку представників учасників справи не визнано обов`язковою.
Отже, доводи скаржника з посиланням на пункт 5 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, не підтвердилися.
5.13. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСББ "Соборна-15", касаційне провадження за якою відкрито з підстав, передбачених у пункті 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки її ухвалено із додержанням норм матеріального та процесуального права.
6. Висновки Верховного Суду
6.1. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
6.2. Відповідно до частини 1 статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
6.3. Беручи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, про неправильне застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права не отримали підтвердження, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, тому оскаржену у справі постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу, касаційне провадження за якою відкрито з підстав, передбачених у пункті 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, - без задоволення.
7. Розподіл судових витрат
7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на скаржника.
Керуючись статтями 296 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборна-15", відкрите на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити. У решті касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборна - 15" залишити без задоволення.
2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2020 і рішення Господарського суду Рівненської області від 23.01.2020 у справі № 918/684/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Багай
Судді Н. О. Волковицька
В. А. Зуєв