ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2022 року

м. Київ

cправа № 918/996/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В. А. - головуючого, Берднік І. С., Сухового В. Г.,

секретар судового засідання - Дерлі І. І.,

за участю представників сторін:

прокуратури - Голуб Є. В.,

позивача - Накопалов Є. О.,

відповідача-1 - не з`явився,

відповідача-2 - не з`явився,

третьої особи - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Жолудськ-Агро"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.06.2022 (судді: Грязнов В. В. - головуючий, Розізнана І. В., Василишин А. Р.)

та рішення Господарського суду Рівненської області від 23.02.2022 (суддя Заголдна Я. В.)

за позовом Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області

до: 1. Державного підприємства "Дослідне господарство "Городецьке" Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Жолудськ-Агро"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Національна академія аграрних наук України

про визнання недійсним договору та повернення земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У листопаді 2021 року Сарненська окружна прокуратура (далі - Прокуратура) звернулась до Господарського суду Рівненської області з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (далі - Позивач, Держгеокадастр) до Державного підприємства "Дослідне господарство "Городоцьке" Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України (далі - ДП "Дослідне господарство "Городоцьке", Відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Жолудськ-Агро" (далі - ТОВ "Жолудськ-Агро", Відповідач-2), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Національної академії аграрних наук України (далі - НААН, Третя особа) про: визнання недійсним договору про надання послуги № 1/П/21 від 19.03.2021, укладеного між Відповідачами, та додаткової угоди № 1 від 05.04.2021; зобов`язання ТОВ "Жолудськ-Агро" повернути ДП "Дослідне господарство "Городоцьке" за актом передачі земельні ділянки загальною площею 1 311,9541 га з кадастровими номерами 560883000:04:020:0040 та 5620883000:04:026:0029, що розташовані в межах Городоцької сільської ради Сарненського району Рівненської області.

1.2. В обґрунтування позову Прокуратура вказує, що договір про надання послуги №1/П/21від 19.03.2021 укладено виконуючим обов`язки керівника Відповідача-1 без погодження з уповноваженим органом управління державним майном - НААН, що є порушенням вимог п. 3.10. статуту ДП "Дослідне господарство "Городоцьке", статті 73-2 Господарського кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 296. Оскільки згідно з балансом Відповідача-1 активи підприємства станом на 31.12.2020 складали 92,8 млн грн, то правочини, укладені на суму понад 9 283 100,00 грн (що становить 10 % вартості активів), підлягали погодженню із НААН. При цьому спірний договір укладено на суму 13 516 695,74 грн, що перевищує 10 % вартості активів підприємства, а відтак наведений правочин підлягає визнанню недійсним.

Крім того, на думку Прокуратури, договір про надання послуги № 1/П/21 від 19.03.2021 містить ознаки договору оренди землі, а також спільної діяльності, оскільки Відповідач-1 фактично надав можливість Відповідачу-2 за плату та у встановлений строк користуватись (орендувати) визначеними у договорі земельними ділянками, що перебувають у нього на праві постійного користування. При цьому правовий статус постійних землекористувачів (яким є Відповідач-1 на підставі державного акта) не передбачає права передавати земельну ділянку у вторинне користування. Державний акт на право користування також не є тим документом, що надає право користувачу земельної ділянки надавати її третім особам, тобто розпоряджатись такою ділянкою, у тому числі шляхом надання в користування (оренду, спільну діяльність), оскільки цим правом наділений відповідний орган, уповноважений державою на здійснення таких функцій.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 23.02.2022, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.06.2022, позов задоволено.

Визнано недійсним договір про надання послуги №1/П/21від 19.03.2021, укладений між ДП "Дослідне господарство "Городецьке" і ТОВ "Жолудськ-Агро", та додаткову угоду № 1 від 05.04.2021.

Зобов`язано ТОВ "Жолудськ-Агро" повернути ДП "Дослідне господарство "Городецьке" земельні ділянки загальною площею 1 311,9541 га з кадастровими номерами 5620883000:04:020:0040 та 5620883000:04:018:0029, що розташовані в межах Городоцької сільської ради Сарненського району Рівненської області, за актом передачі земельних ділянок.

2.2. Зазначені судові рішення обґрунтовані тим, що Прокуратурою належним чином обґрунтовано в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, а також наявність виключних підстав для представництва держави у спірних правовідносинах відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

При цьому за висновками судів Прокуратурою при зверненні з позовом в інтересах держави правильно визначено орган, на який закон прямо покладає обов`язок захищати інтереси держави у земельних правовідносинах, оскільки саме Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області здійснює контроль за використанням і охороною земель усіх категорій і форм власності, а також за додержанням земельного законодавства у Рівненській області.

Суди також зазначили, що НААН забезпечує реалізацію прав держави як власника відповідних об`єктів, пов`язаних з ефективним їх використанням та розпорядженням, здійснює контроль за використанням і збереженням належного їй майна. Отже, Національна академія аграрних наук України наділена правом оскаржувати правочини, які вчинені Відповідачем-1 із порушенням вимог чинного законодавства у сфері використання та збереження належного йому майна.

2.3. Водночас, суди встановили, що сума спірного договору перевищує 10% вартості активів ДП "Дослідне господарство "Городоцьке", однак, Відповідач-1 не погоджував з НААН укладення зазначеного правочину.

Крім того, сторонами не було дотримано порядку надання земельної ділянки на виконання умов вказаного договору, встановленого нормами земельним законодавством, в частині обов`язкової наявності у сторін договору необхідних правомочностей, оскільки Відповідач-1, як постійний землекористувач, не наділений правом розпорядження землею, у тому числі, передавати її в користування іншим суб`єктам господарювання.

Таким чином, суди дійшли висновку, що ДП "Дослідне господарство "Городоцьке" не мав правових підстав для передання іншій особі спірних земельних ділянок, а відтак ці ділянки підлягають поверненню постійному користувачу.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі ТОВ "Жолудськ-Агро" просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

3.2. У якості підстави для подання вказаної скарги заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статті 53 Господарського процесуального кодексу України у спорах, де прокурор звертається до суду в особі державного чи місцевого органу з підстав, які належать до його компетенції та одночасно з підстав, які не належать до повноважень цього органу, при умові, що позовні вимоги були задоволені лише з підстав, які не відносяться до компетенції позивача, а належать до повноважень іншого органу.

Додатково скаржник зазначає про відсутність висновку суду касаційної інстанції щодо можливості органу, наділеному повноваженнями у сфері земельних правовідносин, оспорювати правочин з підстав перевищення управлінських повноважень іншого державного органу чи суб`єкта, якого наділено компетенцією з управління об`єктами державної власності.

Крім того, на думку заявника, також відсутній висновок Верховного Суду про можливість застосування реституції у вигляді повернення земельних ділянок (на підставі частини першої статті 216 Цивільного кодексу України) щодо визнаного недійсним правочину про надання послуг.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу Держгеокадастр просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

3.4. Сарненською окружною прокуратурою також подано відзив на касаційну скаргу в якому Прокуратура зазначає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів є законними й обґрунтованими, а вказана касаційна скарга не підлягає задоволенню.

4. Обставини, встановлені судами

4.1. Господарськими судами встановлено, що згідно з п. п. 1., 3. статуту ДП "Дослідне господарство "Городецьке" засноване на основі державної власності, перебуває у віданні Національної академії аграрних наук України, як органу управління державним майном та є державним комерційним унітарним підприємством.

Відповідно до п. 2.1. статуту Відповідач-1 є державним сільськогосподарським підприємством, яке створене з метою організаційно-господарського забезпечення Інституту сільського господарства Полісся НААН умов для своєчасного та високоякісного проведення наукових досліджень та їх апробації, виробництва оригінального, елітного та репродукційного насіння сільськогосподарських культур і саджанців тощо. Основними напрямками та видами діяльності підприємства, серед іншого, є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Ефективне власне господарювання як приклад застосування результатів організаційних та наукових здобутків.

4.2. 19.03.2021 ДП "Дослідне господарство "Городецьке", діючи як замовник, та ТОВ "Жолудськ-Агро", діючи як виконавець, уклали договір про надання послуги №1/П/21, за умовами п. 1.1. якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець за завданням замовника надає останньому власними та залученими силами комплексну сільськогосподарську послугу з організації, розробки та виконання технологічних, технічних процесів з вирощування сільськогосподарської культури кукурудзи на сільськогосподарських угіддях замовника, а замовник зобов`язується прийняти надану послугу та оплатити її вартість в порядку та строки, визначені цим договором та специфікацією до нього.

Відповідно до п. 1.2. договору місцем надання послуг є земельні угіддя (ділянки) в межах Городоцької сільської ради Володимирецького району (на даний час - Сарненського району), якими користується замовник на підставі Державного акта РВ № 00007 від 10.03.1994 на право постійного користування земельними ділянками: площею 1 009,5651 га кадастровий № 560883000:04:020:0040; площею 454,0895 га кадастровий № 560883000:04:026:0029; площею 4 624,3893 га кадастровий № 560883000:04:026:0079.

Технологічні, технічні процеси надання послуги, порядок коригування названих процесів, перелік, вид, вартість (або порядок розрахунку вартості та ціну), а також строк, етапи надання послуги, місце, обсяг її надання, інші необхідні умови зазначаються та погоджуються сторонами у відповідній специфікації до цього договору (п. 2.1. договору).

За умовами п. 2.5. договору земельні ділянки, на яких надаватиметься послуга, виконавець згідно з п. 2.2.1. договору приймає від замовника за актом. Сторони погоджують, що на земельних ділянках, які не зазначені в акті, виконавцем послуга надаватися не буде. Підписання акта передачі замовником земельних ділянок для надання послуг виконавцю є днем фактичного надання виконавцеві доступу до земельних угідь (ділянок) зазначених у п. 1.2. договору для надання послуги. Підписанням вищезазначеного акта сторони підтверджують, що замовник надав, а виконавець отримав такий доступ, після чого виконавець має право надавати послугу за цим договором.

Відповідно до п. п. 4.1., 4.2. договору вартість послуг є договірною та погоджується сторонами у специфікації до цього договору як його невід`ємної частини. Вартість послуги, якщо інше не передбачене додатками до цього договору, сплачується замовником виконавцеві протягом двох банківських днів після підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг або акта приймання-передачі надання частини послуги.

У п. 5.1. договору сторони обумовили, що його загальна сума складається із вартості послуги згідно з актом приймання-передачі наданої послуги. Приймання наданої послуги сторони оформлюють шляхом підписання складеного акта приймання-передачі наданої послуги протягом одного календарного дня після завершення надання послуги в цілому.

За умовами п. 6.4.1. договору виконавець вправі отримувати плату згідно з умовами цього договору, надавати послугу власними та залученими силами третіх осіб.

Строк дії договору до 31.12.2021, а в частині виконання сторонами взятих на себе зобов`язань - до моменту їх повного виконання (п. 8.1. договору).

Відповідно до п. 10.6. договору його підписанням замовник гарантує та підтверджує наявність у нього права на використання земельних ділянок, на яких надається послуга, відповідно до вимог законодавства України.

Господарськими судами встановлено, що договір було підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено відтисками їх печаток на кожній сторінці.

Згідно з додатком № 1 до договору (специфікація від 19.03.2021) Відповідачі узгодили, що договірна вартість комплексної сільськогосподарської послуги з організації, розробки та виконання технологічних, технічних процесів з вирощування сільськогосподарської культури - кукурудзи на одному гектарі сільськогосподарських угідь замовника становить 10 302,72 грн в т.ч. ПДВ та складається з:

1. Дисковка1 слід (вартість 820,00 грн з ПДВ).

2. Посів кукурудзи за ДКС3730, або 3623 (кількість 0,8 посівної одиниці) з внесенням: суперфосфату амонізованого марки NPS 9:30:9 (кількість 40 кг) (вартість 5 148,00 грн з ПДВ).

3. Обприскування ґрунтовим гербіцидом від бур`яну марки синтмезо (кількість 2,8 літри); отаман, або сокар (кількість 3,2 літри), турболип (кількість 0,196 літри) (вартість 2 028,00 грн з ПДВ).

4. Збір кукурудзи з поля комбайном (вартість 2 306,72 грн з ПДВ).

Загальна вартість послуги визначається шляхом множення вартості послуги за один га - 10 302,72 грн в т.ч. ПДВ на кількість га, зазначених в акті прийому-передачі сільськогосподарських угідь для надання послуг, передбаченому розділом № 2 договору.

Орієнтовна вартість послуги складає 19 843 491,00 грн з ПДВ, виходячи з планової кількості сільськогосподарських угідь замовника площею 1 926,0439 га. Строк надання послуги до 30.12.2021.

4.3. Як встановлено господарськими судами, 22.03.2021 ДП "Дослідне господарство "Городецьке" та ТОВ "Жолудськ-Агро" підписано акт огляду, аналізу, визначення фактичної площі та передачі земельних ділянок згідно з договору, яким сторони узгодили, зокрема, передання замовником та приймання виконавцем для надання послуг відповідно до вказаного договору земельних ділянок площею 1 311,9541 га кадастрові номери 560883000:04:020:0040 та 560883000:04:020:0029.

4.4. Крім того, 05.04.2021 ДП "Дослідне господарство "Городецьке" та ТОВ "Жолудськ-Агро" було укладено додаткову угоду № 1 до договору, за умовами якої у зв`язку з технічними описками в кадастрових номерах земельних ділянок, що зазначені в п. 1.2. договору, погоджено виправлення описок, у зв`язку з чим його п.1.2. викладено в наступній редакції:

Місце надання послуги (земельні угіддя, на яких надається послуга): земельні угіддя (ділянки) в межах Городецької сільської ради Володимирецького району Рівненської області, якими користується замовник на праві постійного користування земельними угіддями (ділянками). Право постійного користування замовника на зазначені земельні угіддя (ділянки) підтверджується Державним актом РВ № 00007 від 10.03.1994 на право постійного користування земельними ділянками: площею 1 009,5651 га кадастровий № 5620883000:04:020:0040; площею 454,0895 га кадастровий № 5620883000:04:026:0079; площею 462,3893 га кадастровий № 5620883000:04:018:0029.

У зв`язку з технічними описками в кадастрових номерах земельних ділянок, які зазначені в акті від 22.03.2021 огляду, аналізу, визначення фактичної площі та передачі земельних ділянок до договору, сторони також домовились виправити описки, що зумовило викладення акта в новій редакції, відповідно до якої, зокрема, замовник надає доступ виконавцеві для надання комплексної сільськогосподарської послуги згідно з договором до земельних ділянок площею 1311,9541 га з кадастровими номерами 5620883000:04:020:0040, 5620883000:04:018:0029.

Сторони також уточнили і доповнили послуги та їх вартість, що зазначені у специфікації, у зв`язку з чим виклали її п. п. 1. - 3. в наступній редакції:

Договірна вартість комплексної сільськогосподарської послуги з організації, розробки та виконання технологічних, технічних процесів з вирощування сільськогосподарської культури кукурудзи на одному гектарі сільськогосподарських угідь замовника становить 12 936,00 грн в т.ч. ПДВ та складається з:

1. Дисковка1 слід (вартість 816,00 грн з ПДВ).

2. Посів кукурудзи за ДКС3730, або 3623(кількість від 1 до 1,2 посівної одиниці) з внесенням: суперфосфату амонізованого марки NPS 9:30:9 (кількість від 40 до 55 кг) (вартість 5 148,00 грн з ПДВ).

3. Обприскування ґрунтовим гербіцидом від бур`яну (вартість 2 222,00 грн з ПДВ);

4. Обприскування ЗЗР та внесення мікродобрив (вартість 2 352,00 грн з ПДВ).

5. Збір кукурудзи з поля комбайном (вартість 2 400,00 грн з ПДВ).

Загальна вартість послуги визначається шляхом множення вартості послуги, наданої на одному гектарі земельних ділянок, на зазначену в акті прийому-передачі площу сільськогосподарських угідь для надання послуг, передбаченому розділом № 2 договору.

Орієнтовна вартість послуги складає 24 915 303,89 грн з ПДВ, виходячи з планової кількості сільськогосподарських угідь замовника площею 1 926,0439 га.

Усі інші умови договору від 19.03.2021 залишаються без змін.

4.5. Таким чином, згідно з договором, специфікацією № 1 від 19.03.2021, актом огляду аналізу, визначення фактичної площі та передачі земельних ділянок до договору від 22.03.2021, додатковою угодою № 1 до договору від 05.04.2021, ДП "Дослідне господарство "Городецьке" передало, а ТОВ "Жолудськ-Агро" прийняло земельні ділянки загальною площею 1 311,9541 га з кадастровими номерами 5620883000:04: 020:0040 та 5620883000:04:018:0029. Договірна вартість послуги на одному гектарі сільськогосподарських угідь замовника становить 12 936,00 грн в т.ч. ПДВ. Загальна сума правочину становить 16 971 438,20 грн.

4.6. В контексті наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором господарські суди встановили, що в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" 21.10.2021 Сарненською окружною прокуратурою скеровано до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області лист №53-1874вих-21 з проханням повідомити про вжиті заходи цивільно-правового характеру щодо оспорювання договору № 1/П/21 від 19.03.2021.

4.7. Держгеокадастр листом № 10-17-0.6,1-5533/2-21 від 01.11.2021 повідомив, що договір про надання послуги містить ознаки удаваного правочину, який фактично мав на меті передачу права користування земельними ділянками поза обмеженнями та порядком, визначеним чинним законодавством, в той час як ДП "Дослідне господарство "Городецьке" не наділене повноваженнями щодо передачі земельних ділянок у користування, а вилучення із користування можливе за згодою Національної академії аграрних наук України.

Разом з тим, Держгеокадастр, як власник земельних ділянок та орган державного контролю, будь-яких заходів щодо визнання договору про надання послуги № 1/П/21 від 19.03.2021 недійсним в судовому порядку не вживає у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору.

4.8. У подальшому Сарненська окружна прокуратура листом № 53-2048вих-21 від 03.11.2021 повідомила Держгеокадастр, що вважає за необхідне захистити інтереси держави шляхом звернення до суду з позовом в інтересах держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області до Державного підприємства "Дослідне господарство "Городецьке" Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України та ТОВ "Жолудськ-Агро" про визнання недійсним договору про надання послуги № 1/П/21 від 19.03.2021 і повернення земельних ділянок.

4.9. В якості додаткових підстав позову, які обумовили звернення із ним до суду Прокуратура також зазначила, що Відповідачі уклали спірний договір про надання послуги, сума якого перевищує 10% активів ДП "Дослідне господарство "Городецьке", всупереч п. 3.10. статуту Відповідача-1, статті 73-2 Господарського кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 296, також без погодження з НААН, що призвело до незаконного користування державним майном, Прокуратура звернулася до суду із цим позовом.

4.10. Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до п.3.10 Статуту Дослідного господарства, господарське зобов`язання підприємства, щодо вчинення якого є заінтересованість, виноситься на розгляд НААН для надання згоди на його вчинення, якщо балансова вартість майна або послуг чи сума коштів, що підлягають наданню, відчуженню, отриманню або передачі відповідно до господарського зобов`язання перевищує 10% вартості активів згідно останньої річної фінансової звітності підприємства.

Станом на 31.12.2020 активи підприємства становили 92 831 000,00 грн, зважаючи на викладене, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що ДП "Дослідне господарство "Городоцьке" уклало з ТОВ "Жолудськ-Агро" оспорюваний договір на загальну суму 16 971 438,20 грн, що перевищує 10% вартості активів Дослідного господарства згідно даних останньої річної фінансової звітності підприємства 31.12.2020, оскільки 10% вартості його активів складає 9,28 млн грн та дійшов висновку, що вартість укладеного Відповідачами правочину перевищує 10% вартості активів та всупереч положень пункту 1 статті 73-2 Господарського кодексу України, пункту 3.10 Статуту укладення Договору не було погоджено із НААН, яка є органом управління державним майном, якому ДП "Дослідне господарство "Городоцьке" підпорядковане, встановив порушення вимог закону при укладенні Відповідачами Договору та необхідність визнання такого правочину недійсним.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника прокуратури та сторони, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзивах на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

5.2. За змістом частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.3. Як вбачається зі змісту касаційної скарги, підставами її подання стала незгода заявника з висновками судів попередніх інстанцій про порушення інтересів держави в особі державного органу, обраного Прокуратурою в якості позивача, в контексті предмета і підстав позову, оскільки вимоги у цій справі обґрунтовані порушенням порядку укладення спірного договору (за відсутності погодження компетентного суб`єкта), а також удаваністю зазначеного правочину, який містить ознаки прихованої оренди, що заборонена для земель, наданих у постійне користування.

Водночас, позов було задоволено саме у зв`язку з відсутністю дозволу НААН на укладення спірного договору, тобто з підстав порушення управлінської компетенції, що, на думку скаржника, знаходиться поза межами повноважень Держгеокадастру.

5.4. Так, предметом позову у цій справі є вимоги про визнання недійсним договору про надання послуги № 1/П/21 від 19.03.2021, та зобов`язання ТОВ "Жолудськ-Агро" повернути ДП "Дослідне господарство "Городоцьке" спірні земельні ділянки.

При цьому правовими підставами вказаних вимог стало те, що, на думку Прокуратури, спірний договір було укладено:

1) без погодження з уповноваженим органом управління державним майном - НААН, яка повинна надати відповідний дозвіл, оскільки сума зазначеного правочину складає 13 516 695,74 грн, що перевищує 10% вартості активів Відповідача-1.

2) договір про надання послуги № 1/П/21 від 19.03.2021 містить ознаки договору оренди землі, а також спільної діяльності, оскільки ДП "Дослідне господарство "Городоцьке" фактично надало можливість Відповідачу-2 за плату та у встановлений строк користуватись (орендувати) визначеними у договорі земельними ділянками, що перебувають у Відповідача-1 на праві постійного користування. Однак, правовий статус постійних землекористувачів не передбачає права передавати земельну ділянку у вторинне користування.

5.5. Як зазначалося вище, задовольняючи позовні вимоги, господарські суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з того, що Прокуратурою належним чином обґрунтовано в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, а також наявність виключних підстав для представництва держави у спірних правовідносинах відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

При цьому Прокуратурою при зверненні з позовом в інтересах держави правильно визначено орган, на який закон прямо покладає обов`язок захищати інтереси держави у земельних правовідносинах, оскільки саме Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області здійснює контроль за використанням і охороною земель усіх категорій і форм власності, а також контроль за додержанням земельного законодавства у Рівненській області.

5.6. Згідно із частинами другою та третьою статті 4 Господарського процесуального кодексу України державні органи та органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

5.7. Відповідно до частини першої статті 53 Господарського процесуального кодексу України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.

5.8. Держава може вступати в цивільні (господарські) та адміністративні правовідносини. У випадку, коли держава вступає в цивільні (господарські) правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими учасниками цих правовідносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у господарських, правовідносинах. Тому у відносинах, у які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц.

5.9. У судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц.

5.10. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

5.11. Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

5.12. За змістом абзаців першого - третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

5.13. Згідно з частиною четвертою, п`ятою статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

5.14. Суд під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу влади, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

Подібний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц.

5.15. Водночас, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (рішення від 15.01.2009 у справі "Менчинська проти Росії" (Menchinskaya v. Russia), заява № 42454/02, пункт 35).

5.16. Звертаючись до суду з позовом у цій справі, Прокуратура обґрунтовувала необхідність захисту інтересів держави тим, що спірні правовідносини стосуються користування земельними ділянками, власником яких є держава в особі Держгеокадастру, з порушенням вимог чинного законодавства. При цьому уповноваженим органом у таких правовідносинах нею був визначений територіальний орган Держгеокадастру, оскільки саме він здійснює контроль за використанням і охороною земель усіх категорій і форм власності, а також контроль за додержанням земельного законодавства.

5.17. Відповідно до статті 14 Конституції України та частини другої статті 1 Земельного кодексу України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

5.18. За змістом частин першої та другої статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

5.19. Згідно із частинами першою - третьою статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

5.20. У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом (частини перша та друга статті 84 Земельного кодексу України).

5.21. За висновками господарських судів, земельні ділянки загальною площею 1 311,9541 га з кадастровими номером 5620883000:04:020:0040 та 5620883000:04:018:0029, які розташовані в межах Городоцької сільської ради Сарненського району Рівненської області, перебувають у постійному користуванні Відповідача-1, є об`єктами державної власності. Відповідно власником спірних земельних ділянок є держава в особі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області.

5.22. За частиною четвертою статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

5.23. Крім того, згідно з абзацом п`ятим статті 15-2 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

5.24. З наведених норм права вбачається, що до повноважень Держгеокадастру віднесено функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (частина четверта статті 122 Земельного кодексу України), а також державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності (абзац п`ятий статті 15-2 Земельного кодексу України).

5.25. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом (частина друга статті 188 Земельного кодексу України).

5.26. Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля визначено Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (тут і далі - в редакції, чинній на момент подання позовної заяви Прокуратурою).

5.27. За визначенням, наведеним у статті 1 вказаного Закону, охорона земель - система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

5.28. За змістом статті 2 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" серед основних завдань державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

5.29. Органи, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведення моніторингу родючості ґрунтів, визначені статтею 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

5.30. Так, державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний контроль за використанням та охороною земель також здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом, у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю (частина перша статті 5 вказаного Закону). Державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (частина друга статті 5 зазначеного Закону). Моніторинг родючості ґрунтів земель сільськогосподарського призначення та агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення проводить центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики (частина третя статті 5 наведеного Закону).

5.31. Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 (у редакції на час подання Прокуратурою позову, далі - Положення) центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).

5.32. З аналізу завдань, покладених на Держгеокадастр пунктом 4 Положення, вбачається, що Держгеокадастр є як центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, так і центральним органом, який забезпечує реалізацію державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, на які законом покладено різні повноваження.

5.33. Згідно зі статтею 28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

5.34. Таким чином, здійснення вказаних у статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, належить до державного контролю за використанням та охороною земель.

5.35. З викладеного вбачається, що органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі з позовами щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19.

5.36. Як встановлено місцевим і апеляційним судами, 21.10.2021 Сарненською окружною прокуратурою скеровано лист № 53-1874вих-21 до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, у якому поставлено вимогу щодо повідомлення про вжиті заходи цивільно-правового характеру щодо оскарження договору № 1/П/21 від 19.03.2021.

У відповідь на вказаний лист Держгеокадастр у листі № 10-17-0.6,1-5533/2-21 від 01.11.2021 зазначив, що спірний договір про надання послуги містить ознаки удаваного правочину, який фактично мав на меті передачу права користування земельними ділянками поза обмеженнями та порядком, визначеним чинним законодавством, в той час як ДП "Дослідне господарство "Городоцьке" не наділене повноваженнями щодо передачі земельних ділянок у користування, а вилучення із користування можливе за згодою Національної академії аграрних наук України. Разом з тим, Позивач, як власник земельних ділянок та орган державного контролю, будь-яких заходів щодо визнання договору № 1/П/21 про надання послуги від 19.03.2021 недійсним в судовому порядку не вживається внаслідок відсутністю коштів на оплату судового збору.

У подальшому Сарненська окружна прокуратура листом № 53-2048вих-21 від 03.11.2021 повідомила начальника Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про те, що прокуратура вважає за необхідне захистити інтереси держави шляхом звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області до Державного підприємства "Дослідне господарство "Городецьке" Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Жолудськ-Агро" про визнання недійсним договору про надання послуги № 1/П/21 від 19.03.2021 та повернення земельних ділянок.

В такий спосіб суди дійшли висновку про дотримання Прокуратурою порядку передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" і статтею 53 Господарського процесуального кодексу України та, відповідно, наявність правових підстав для представництва нею інтересів держави саме в особі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області.

5.37. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що за результатами розгляду справи, оцінюючи доводи Прокуратури та Позивача про удаваність договору № 1/П/21 від 19.03.2021, суди попередніх інстанцій зазначили, що спірний правочин містить положення, притаманні договору підряду (передання результату роботи, наданих послуг замовникові), оскільки згідно з його п. 5.1. приймання наданої послуги оформлюється сторонами шляхом складання відповідного акта приймання-передачі. При цьому ТОВ "Жолудськ-Агро" не стає власником урожаю, оскільки врожай належить Відповідачу-1, виконавець не впливає на долю вирощеного врожаю, економічно незалежний від його кількості, а відтак вирощені на земельних ділянках культури (результат робіт) є власністю замовника, що відповідає положенням договору підряду.

З огляду на зазначене суди дійшли висновку, що сторони узгодили комплекс робіт з обробки ґрунту та вирощування сільськогосподарської продукції (кукурудзи) саме на умовах підряду, у зв`язку з чим відсутні підстави для висновку, що спірний договір фактично за своєю правовою природою є договором оренди землі чи договором про спільну діяльність (удаваним правочином), оскільки містить всі ознаки договору підряду, а саме надання послуг.

5.38. Водночас задовольняючи позовні вимоги, у тому числі з посиланням на те, що Прокуратурою було обрано належний орган державної влади в якості позивача, господарські суди попередніх інстанцій зазначили, що вартість правочину який укладено між Відповідачами-1 та 2 перевищує 10% вартості активів ДП "Дослідне господарство "Городоцьке". При цьому всупереч положень статті 73-2 Господарського кодексу України, п. 3.10. Статуту Відповідача-1 останнім не було погоджено із НААН, яка є органом управління державним майном та якій підпорядковане ДП "Дослідне господарство "Городоцьке", укладення договору про надання послуги № 1/П/21 від 19.03.2021.

Таким чином, суди дійшли висновку про допущення Відповідачами порушень вимог чинного законодавства при укладенні спірного договору, оскільки ДП "Дослідне господарство "Городоцьке" не отримало необхідного погодження щодо вчинення наведеного правочину.

Крім того, місцевий суд додатково послався на те, що сторонами не було дотримано встановленого нормами земельним законодавством порядку надання земельних ділянок на виконання умов зазначеного договору в частині обов`язкової наявності у сторін договору необхідних правомочностей, оскільки Відповідач-1, як постійний землекористувач, не наділений правом розпорядження землею, у тому числі, передавати її в користування іншим суб`єктам господарювання.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, дійшли висновку про те, що договір № 1/П/21 від 19.03.2021 підлягає визнанню недійсним, однак не з підстав його удаваності, оскільки фактично за своєю правовою природою не є договором оренди землі чи договором про спільну діяльність, а з підстав допущення порушень вимог чинного законодавства при його укладенні.

5.39. З викладеного вбачається, що при зверненні з цим позовом, Прокуратурою на вирішення судів було посталено питання визнання договору № 1/П/21 від 19.03.2021 недійсним з підстав його удаваності та фактичного порушення вимог земельного законодавства під час виконання; а також з підстав порушення порядку укладення зазначеного правочину (за відсутності відповідного дозволу уповноваженого суб`єкта).

При цьому, як зазначалося вище, оцінивши доводи сторін, суди визнали необґрунтованими доводи щодо удаваності спірного договору. В основу судових рішень про задоволення позову було покладено саме висновок про порушення вимог чинного законодавства в частині відсутності погодження НААН на укладення договору № 1/П/21 від 19.03.2021, враховуючи, що Третя особа забезпечує реалізацію прав держави, як власника відповідних об`єктів, пов`язаних з ефективним їх використанням та розпорядженням, здійснює контроль за використанням і збереженням належного їй майна, а відтак Національна академія аграрних наук України, за висновком судів, наділена правом оскаржувати правочини, які вчинені Відповідачем-1 із порушенням вимог чинного законодавства у сфері використання та збереження належного йому майна.

5.40. Отже, зазначивши, що договір № 1/П/21 від 19.03.2021 не є удаваним, відповідає умовам чинного законодавства, які регулюють правовідносини щодо надання послуг, однак укладений з порушенням порядку розпорядженням державним майном (контроль за додержанням якого, за висновком судів попередніх інстанцій, належить до компетенції Третьої особи), місцевий і апеляційний суди дійшли до суперечливих та передчасних висновків про порушення інтересів держави в особі Позивача, до повноважень якого належить здійснення нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

5.41. При цьому колегія суддів критично оцінює посилання місцевого суду на порушення порядку надання земельної ділянки на виконання умов зазначеного договору в частині обов`язкової наявності у сторін необхідних правомочностей (оскільки Відповідач-1, як постійний землекористувач, не наділений правом розпорядження землею, у тому числі, передавати її в користування іншим суб`єктам господарювання), враховуючи, те що суди дійшли висновку про правову природу цього договору саме як договору про надання послуг, а відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, висновки суду першої інстанції про порушення порядку надання спірних земельних ділянок за одночасних висновків щодо відповідності спірного правочину (на підставі якого Відповідач-2 і отримав доступ до вказаних ділянок) умовам договору про надання послуг (який не передбачає передачу будь-якого майна, а лише надання певних послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності), є необґрунтованими.

5.42. За таких обставин, зазначивши, що спірний договір не є удаваним правочином, але не відповідає вимогам чинного законодавства в частині необхідності надання уповноваженим суб`єктом згоди на його укладення (порушення управлінської компетенції), господарські суди попередніх інстанцій не дослідили та належним чином не обґрунтували чи порушуються в такому разі права Держгеокадастру, який є позивачем у цій справі, та наділений повноваженнями здійснювати нагляд (контроль) за використанням і охороною земель усіх категорій та форм власності.

При цьому посилання судів на те, що Прокуратура при поданні позову дотрималась порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" і статтею 53 Господарського процесуального кодексу України, та, відповідно, посилання на наявність правових підстав для представництва нею інтересів держави саме в особі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області не перебувають у системному зв`язку із висновками про порушення інтересів держави саме в особі цього органу оскільки з`ясування наявності підстав для представництва має процесуальний характер, в той час як формування висновку про наявність/відсутність порушення порушеного права здійснюється за результатами розгляду справи.

5.43. Верховний Суд виходить з того, що звертаючись до суду з відповідним позовом, прокурор, як особа, яка користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу, самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах або відсутність такого.

5.44. Водночас, позов складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

А правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності та характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

5.45. Отже, визначення предмета, підстави позову, визначення позивача (тобто зазначення органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або вказати на відсутність такого органу); відповідача у спорі, зазначення, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права - це право, яке належить прокурору, як особі, яка користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу, в даному випадку правами позивача.

Натомість саме на суд покладено обов`язок встановити належність позивача, належність відповідача, надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з оцінки доказів здійсненим за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, ураховуючи принципи господарського судочинства, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, і має перевірити доводи, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб та чи є він ефективним.

5.46. Відповідно до усталеної практики Верховного Суду при вирішенні спору про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні положення статей 3 15 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.

За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину та має бути встановлено не лише наявність підстав, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним, але й чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення. При цьому відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Таке розуміння визнання оспорюваного правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці (постанов Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 28.11.2019 у справі № 918/150/19, від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19).

5.47. Додатково колегія суддів звертає увагу на те, що суди дійшовши висновку про те, що спірний договір є саме договором про надання послуг (договором підряду) за відсутності ознак удаваності зобов`язали ТОВ "Жолудськ-Агро" повернути ДП "Дослідне господарство "Городецьке" земельні ділянки загальною площею 1 311,9541 га з кадастровими номерами 5620883000:04:020:0040 та 5620883000:04:018:0029, що розташовані в межах Городоцької сільської ради Сарненського району Рівненської області, за актом передачі земельних ділянок.

5.48. З огляду на викладене висновки господарських судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову Прокуратури в інтересах держави в особі Держгеокадастру є передчасними та такими, що зроблені без належного дослідження істотних обставин справи, зокрема щодо обґрунтування за зверненням якого саме порушеного права Позивача звернувся Прокурор та чи наділений він повноваженнями для звернення до суду з визначених ним підстав.

Іншими словами, зробивши висновок про те, що Держгеокадастр наділений повноваженнями щодо звернення до суду з питань визнання недійсним договору про надання послуги № 1/П/21 від 19.03.2021 з підстав його удаваності та, відповідно, повернення земельної ділянки, суди не надали оцінки та не обґрунтували те, що цей орган наділений повноваженнями на звернення до суду за визнанням договору недійсним з підстав порушення порядку його укладення, зокрема його укладення без погодження з уповноваженим органом управління державним майном - НААН, яка повинна надати відповідний дозвіл, оскільки сума зазначеного правочину складає 13 516 695,74 грн, що перевищує 10% вартості активів Відповідача-1.

При цьому відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 07.06.2022 у справі № 909/835/18 Національна академія наук, галузеві академії наук та створені ними суб`єкти з огляду на їх правовий статус не є належними позивачами, в особі яких прокурор міг би звернутися з позовом до суду за захистом законних інтересів держави.

5.49. Разом з тим, доводи скаржника про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статті 53 Господарського процесуального кодексу України у спорах, де прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі неналежного позивача колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, як зазначалося вище, суд касаційної інстанції вже неодноразово досліджував вказане питання з висловленням відповідної правової позиції.

5.50. Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.51. Разом з тим, як вбачається з оскаржуваних судових рішень, вони зазначеним критеріям не відповідають, а суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.52. Таким чином, з огляду на предмет і підстави позову у цій справі господарським судам попередніх інстанцій для правильного вирішення спору необхідно було належним чином дослідити наявність чи відсутність порушених інтересів держави в особі визначеного Прокуратурою органу, а також належним чином встановити дійсний характер правовідносин, що склалися між Відповідачами, та вирішити спір відповідним чином.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Положеннями статті 300 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2. За змістом частини третьої статті 310 цього Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

6.3. Відповідно до частини четвертої статті 310 Господарського процесуального кодексу України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

6.4. Ураховуючи викладене та беручи до уваги, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду з урахуванням висновків суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовані судові рішення.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300 301 308 310 314 - 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Жолудськ-Агро" задовольнити частково.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.06.2022 та рішення Господарського суду Рівненської області від 23.02.2022 у справі №918/996/21скасувати.

3. Справу №918/996/21 направити на новий розгляд до Господарського суду Рівненської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв

Судді І. С. Берднік

В. Г. Суховий