ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 920/1031/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Кондратова І.Д., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Співака С.В.,

представники учасників справи:

позивача - Васійчук Л.Ф.,

відповідача - Бісик Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019

(головуючий суддя Руденко М.А., судді Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.)

та рішення Господарського суду Сумської області від 08.05.2019

(суддя Джепа Ю.А.)

у справі №920/1031/18

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання"

про стягнення 3 909 363,30 грн,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог

1.1. У грудні 2018 року Акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз") звернулося з позовом до Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" (далі - ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання") про стягнення 3 909 363,30 грн.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав зобов`язання за договором №1607000351 від 12.07.2016 у частині обсягів та строку поставки товару, у зв`язку з чим на підставі п. 8.1. договору йому було нараховано пеню та штраф.

1.3. Відповідачем заявлено клопотання про застосування позовної давності.

2. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

2.1. 12 липня 2016 року між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (покупець) та Публічним акціонерним товариством "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" (продавець) укладено договір №1607000351, за умовами якого відповідач зобов`язувався поставити і передати у власність позивачу крани, вентилі, клапани та подібні вироби до труб, котлів, резервуарів, цистерн і подібних виробів (крани, вентилі та клапани (крани кульові Ду1200-Ду1400) - "товар", найменування, кількість і ціна якого вказані у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору (додаток №1), а позивач зобов`язувався на умовах цього договору прийняти товар та сплатити його вартість.

2.2. Відповідно до пункту 3.1 договору ціна договору згідно з специфікації складає 54 249 000,00 грн.

2.3. За змістом пунктів 3.3, 3.4 договору, ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Обсяг закупівлі товару може зменшуватися, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків покупця (позивача).

2.4. Пунктом 4.1 договору визначено, що сплата вартості поставленого товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця (відповідача) по факту поставки окремої партії товару не пізніше 90 робочих днів з дати поставки партії товару.

Відповідно до пункту 5.4 договору перехід права власності на товар позивачу відбувається в момент передачі цього товару на склад позивача.

2.5. Згідно з специфікацією (додаток №1 до договору) сторони домовились про поставку такого асортименту товару: 1) кран кульовий Ду1200 Ру80 ПГП ПУ у кількості 3 шт., ціна за одиницю без ПДВ 5 240 000,00 грн; 2) кран кульовий Ду14000 Ру80 ПГП ПУ у кількості 5 шт., ціна за одиницю без ПДВ 5 897 500,00 грн, всього на загальну суму разом із врахуванням ПДВ - 54 249 000,00 грн.

2.6. 17 липня 2017 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №1 до договору, відповідно до пункту 1 якої сторони домовилися зменшити загальну ціну договору на 1 375 950,80 грн.

Відповідно до пункту 2 додаткової угоди № 1 до договору: "Ціна договору згідно з специфікацією складає 52 873 050,00 грн".

2.7. Відповідно до специфікації (додаток 1 до додаткової угоди №1 до договору) сторони домовилися про поставку такого асортименту товару: 1) кран кульовий Ду1200 Ру80 ПГП ПУ у кількості 2 шт.; 2) кран кульовий Ду1200 Ру80 ПГП ПУ в кількості 1 шт.; 3) кран кульовий Ду1400 Ру80 ПГП ПУ у кількості 2 шт.; 4) кран кульовий Ду1400 Ру80 ПГП ПУ у кількості 3 шт., всього на загальну суму 52 873 050,00 грн.

2.8. На виконання умов договору з 23.08.2016 по 21.08.2017 відповідачем було здійснено часткову поставку товару згідно з заявками позивача на загальну суму 33 453 150,00 грн.

2.9. 13 жовтня 2017 року Філією "УМГ "Київтрансгаз" було направлено на адресу відповідача заявку вих. №2401ВИХ-17-702 від 12.10.2017 на поставку чергової партії товару, а саме: крану кульового Ду1200 Ру80 ПГП ПУ - 1 шт.; крану кульового Ду1400 Ру80 ПГП ПУ - 2 шт.

На виконання умов пункту 5.1 договору вказаний у заявці вих. №2401ВИХ-17-702 від 12.10.2017 товар відповідач був зобов`язаний поставити у строк до 27.12.2017 (включно), проте, у встановлений договором строк крани кульові (у кількості 3 шт.) за вищевказаною заявкою відповідачем поставлено не було.

2.10. Позивач наголошує на тому, що з 13.10.2017 (дати направлення заявки вих. №2401 ВИХ-17-702 від 12.10.2017) по 12.07.2018 (дата закінчення строку дії договору) відповідач, з порушенням строку, товар поставив частково: 1 кран кульовий Ду1400 Ру80 ПГП ПУ на суму 6 723 150,00 грн (відповідно до видаткової накладної від №23 від 28.03.2018) та 1 кран кульовий Ду1200 Ру80 ПГП ПУ на суму 5 973 600,00 грн (відповідно до видаткової накладної від №36 від 30.04.2018), а товар - 1 кран кульовий Ду1400 Ру80 ПГП ПУ на суму 6 723 150,00 грн залишився недопоставленим, що є порушенням пункту 5.1 договору.

2.11. Станом на 12.07.2018 відповідач поставив товар частково - всього на загальну суму 46 149 900,00 грн, з якої товар на суму 12 696 750,00 грн поставлений з порушенням строків поставки відповідно до накладних, копії яких наявні в матеріалах справи.

При цьому позивач у повному обсязі сплатив за поставлений товар в строки та в обсягах, встановлених договором, що підтверджується копіями платіжних доручень, наявних в матеріалах справи.

2.12. Заперечуючи проти позову, відповідач подав докази надсилання 08.02.2017 (час 09 год. 34 хв. 13 сек.) на електронну поштову скриньку директора представництва ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" у м. Києві Курбатова Олексія Юрійовича ІНФОРМАЦІЯ_1 поштового клієнту ІНФОРМАЦІЯ_3 листа від ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2) з вказівкою на тему листа: "Заявки 7 лютого на ДУ700-1400.pdf на 8 аркушах", який містив додаток: електронний документ під назвою "Заявки 7 лютого ДУ700-1400.pdf на 8 аркушах", серед яких міститься заявка №831/28-04 від 07.02.2017.

3. Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1. 08 травня 2019 року рішенням Господарського суду Сумської області у задоволенні позову відмовлено.

3.2. 15 жовтня 2019 року постановою Північного апеляційного господарського суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.

3.3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарські суди дійшли висновку про те, що матеріалами справи підтверджується здійснення відповідачем поставки товару на виконання заявки №831/28-04 від 07.02.2017, яка була отримана відповідачем електронною поштою та прийнята до виконання, факт часткового виконання зобов`язань з боку відповідача не заперечується позивачем, період нарахування пені визначено позивачем неправильно, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 2 549 970,30 грн не підлягають задоволенню. Також при розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що позивачем пропущений спеціальну позовну давність в 1 рік, який встановлений ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу та пені).

4. Стислий виклад вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

4.1. АТ "Укртрансгаз" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019, рішення Господарського суду Сумської області від 08.05.2019 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

4.2. Скаржник обґрунтовує вимоги, що містяться у касаційній скарзі, зокрема, такими доводами.

4.2.1. Суди першої та апеляційної інстанцій не врахували при постановленні оскаржуваних рішень норми Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про електронний цифровий підпис", якими передбачені правила електронного листування.

Скаржник вважає, що згідно з положеннями вказаних законів для здійснення електронного документообігу обов`язковим є ідентифікація автора шляхом проставлення його електронного цифрового підпису. Однак, заявка №831/28-04 від 07.02.2017 на поставку товару та скріншот поштової скриньки відповідача не скріплені електронним цифровим підписом автора, а тому не можуть вважатися електронним документом.

4.2.2. Крім того, АТ "Укртрансгаз" зазначає про невірне застосування судами позовної давності у зв`язку з невірним визначенням початку строку порушеного права позивача на підставі заявки №831/28-04 від 07.02.2017, яку позивач на адресу відповідача не надсилав.

4.3. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому він, заперечуючи проти доводів касаційної скарги, просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019, рішення Господарського суду Сумської області від 08.05.2019 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" зазначає про те, що поняття "електронний доказ" значно ширше ніж "електронний документ", однак обидва документи встановлюють можливість виготовлення паперових копій електронних доказів. Відповідач звертає увагу на те, що позивач під час розгляду справи судами попередніх інстанцій не ставив під сумнів відповідність поданої паперової форми заявки №831/28-04 від 07.02.2017 його електронному примірнику.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

5.1.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги), суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.1.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Щодо суті касаційної скарги

5.2.1. Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач порушив зобов`язання щодо своєчасної поставки товару, а тому позивач нарахував йому штрафні санкції: пеню у розмірі 2 549 970,30 грн за період з 28.12.2017 по 25.06.2018 та штраф у розмірі 1 359 393,00 грн.

5.2.2. Верховний Суд виходить з такого.

Основними доводами касаційної скарги є посилання позивача на те, що суди невірно надали оцінку електронній заявці позивача №831/28-04 від 07.02.207 на поставку товару як належного та допустимого доказу у справі, а тому висновки про те, що строк виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару сплинув 25.04.2017 є необґрунтованими.

Позивач наголошує на тому, що умовами договору не визначена можливість використання електронного листування, тому заявка №831/28-04 від 07.02.2017 на поставку товару не була надіслана у передбаченому договором порядку. Отже, вона не може вважатися належним доказом у справі.

5.2.3. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з положеннями ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 612 зазначеного Кодексу визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

5.2.4. Суди встановили, що на виконання п. 5.1, п. 5.2 договору позивачем було надіслано відповідачу заявку №831/28-04 від 07.02.2017, яка була отримана відповідачем електронною поштою та прийнята до виконання.

Додатково суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до інформації, яка міститься в базі даних "Зареєстровані в Україні знаки для товарів і послуг" Українського інституту інтелектуальної власності, сторінка пошуку в якій розміщена на сайті Українського інституту інтелектуальної власності (http://base.uipv.org/searchBUL/), та п. 3.1 правил Домену.UA, доменне ім`я другого рівня "utg.ua" належить Акціонерному товариству "Укртрансгаз" на підставі свідоцтва №39507 від 15.04.2004, дію якого подовжено до 15.07.2022 (заявка №2002075882).

Крім того, факт отримання вказаного електронного документа саме від позивача доводить і той факт, що на заявці №831/28-04 від 07.02.2017 розміщено реквізит №28 за ДСТУ 4163-2003 "Прізвище виконавця і номер його телефону", а саме: " ОСОБА_2 НОМЕР_2 ".

Суди також встановили, що матеріали справи містять належні докази здійснення відповідачем поставки товару на виконання заявки №831/28-04 від 07.02.2017, факт часткового виконання зобов`язань з боку відповідача не заперечується позивачем, тобто матеріалами справи підтверджується факт виконання умов заявки №831/28-04 від 07.02.2017 обома сторонами.

При цьому позивач надав витяг з реєстраційної картки з електронного журналу вихідної кореспонденції, який вівся до липня 2017 року за допомогою комп`ютерної програми руху вхідної та вихідної кореспонденції "Lotus Notes", яка містить інформацію про здійснення загальним відділом філії УМГ "Київтрансгаз" 07.02.2017 реєстрації листа за №831.

5.2.5. Отже, за висновками судів попередніх інстанцій відповідач надав належні докази надсилання 08.02.2017 (час 09 год. 34 хв. 13 сек.) на електронну поштову скриньку директора представництва ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" у м. Києві Курбатова Олексія Юрійовича (ІНФОРМАЦІЯ_1, поштового клієнту ІНФОРМАЦІЯ_3) листа від ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2) з темою листа: "Заявки 7 лютого на ДУ700-1400.pdf на 8 аркушах", який містив додаток: електронний документ під назвою "Заявки 7 лютого ДУ700-1400.pdf на 8 аркушах", що підтверджується скріншотом.

Враховуючи викладене та з огляду на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що в ході розгляду справи знайшли своє підтвердження факти оформлення, підписання уповноваженою особою, реєстрації та передачі позивачем заявки №831/28-04 від 07.02.2017 виконавцю на виконання, у той час як позивач не довів належними та допустимими доказами, що ОСОБА_2 не є заступником начальника відділу матеріально-технічного постачання позивача, а також того, що поштова адреса ІНФОРМАЦІЯ_2 не закріплена за ним.

5.2.6. Відповідно до ч.ч. 1, 3, 5 ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин сторін) електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

За положенням ч.ч. 1 та 3 ст. 7 цього Закону оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.

Тому в цьому випадку позивач помилково ототожнює поняття електронного документа та надсилання електронної копії письмового документа засобами електронного зв`язку.

5.2.7. Відповідно до ч. 1 ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

Згідно з ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Беручи до уваги встановлений судами попередніх інстанцій факт про те, що під час укладення додаткової угоди №1 від 17.07.2017 сторони лише змінили загальну ціну договору шляхом зміни вартості товару, який станом на дату укладення додаткової угоди №1 не був поставлений відповідачем, та не зазначили про скасування заявки №831/28-04 від 07.02.2017 або ж про право позивача повторно направити заявку та зміну змісту заявки, який передбачений п. 5.2 договору, не вносячи при цьому змін до п. 5.1 договору щодо строків поставки товару, суд касаційної інстанції вважає, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що строк виконання відповідачем зобов`язання щодо поставки товару має розраховуватися від дати направлення заявки №831/28-04 від 07.02.2017 та закінчення такого строку - 25.04.2017 (75 календарних днів з дати відправлення заявки).

5.2.8. Згідно з ч. 6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Тобто, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, позивач мав право на нарахування пені за період з 25.04.2017 по 25.10.2017.

Однак, позивач нарахував відповідачу пеню за період з 28.12.2017 по 25.06.2018, оскільки вважає, що товар мав бути поставлений у період з 14.10.2017 - 27.12.2017.

Отже, у зв`язку з тим, що позивач неправильно визначив період нарахування пені, суд касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів про те, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

5.2.9. Крім того позивач просив стягнути з відповідача 1 359 393,00 грн штрафу, який було нараховано за період з 14.10.2017 до 27.12.2017 відповідно до вимог п. 8.1 договору та становить 7% вартості недопоставленого відповідачем товару.

Проте матеріалами справи підтверджується факт порушення прав позивача з 25.04.2017, відтак суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо застосування за заявою відповідача спеціальної позовної давності в один рік, встановлений ст. 258 ЦК України, оскільки позивач звернувся за захистом порушеного права лише 22.12.2018.

5.2.10. Інші доводи, викладені в касаційній скарзі колегією суддів відхиляються, оскільки є такими, що не спростовують висновку суду першої та апеляційної інстанції та зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу ч. 2 ст. 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд, оцінивши застосування норм матеріального та процесуального права у оскаржуваних судових рішеннях, керуючись позицією Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно того, що обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника, дійшов висновку про необґрунтованість аргументів позивача.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Верховний Суд вважає висновок господарських судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог обґрунтованим. При цьому, доводи скаржника у касаційній скарзі фактично зводяться до переоцінки обставин справи, що не є компетенцією Верховного Суду, враховуючи вимоги ст. 300 ГПК України.

6.2. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.3. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" без задоволення, а судових рішень, що оскаржуються, - без змін.

7. Судові витрати

7.1. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 та рішення Господарського суду Сумської області від 08.05.2019 у справі №920/1031/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Ткач

Судді І. Кондратова

Л. Стратієнко