ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 920/347/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
на ухвалу Господарського суду Сумської області від 24.05.2023 (суддя Резніченко О.Ю.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2023 (колегія суддів: Алданова С.О., Демидова А.М., Корсак В.А.)
за заявою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А. (далі - державний виконавець Яковенко В.А.) про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (далі - ПАТ "Укрнафта")
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вабрі-С" (далі - ТОВ "Вабрі-С")
про стягнення 140 582 472,10 грн,
Суть спору
1. Державний виконавець, виконуючи рішення суду про стягнення з ТОВ "Вабрі-С" на користь ПАТ "Укрнафта" грошових коштів у сумі понад 140 млн. грн, звернувся до суду з заявою про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, а саме, Публічному акціонерному товариству "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (далі - ПАТ "Укртатнафта").
2. ПАТ "Укрнафта" та ПАТ "Укртатнафта" підтверджували заборгованість ПАТ "Укртатнафта" перед ТОВ "Вабрі-С", а ТОВ "Вабрі-С" заперечувало не проти заборгованості, а проти її розміру.
3. Суд першої інстанції відмовив державному виконавцю у задоволенні заяви. Суд апеляційної інстанції залишив це рішення без змін.
4. ПАТ "Укрнафта" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, просило рішення судів попередніх інстанцій скасувати, ухвалити нове - про задоволення заяви державного виконавця.
5. Перед Верховним Судом у цій справі постало питання можливості стягнення заборгованості з особи, яка має заборгованість перед боржником, якщо саме ця особа (а не боржник) не оспорює зазначену заборгованість (ч.1 ст.336 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК)).
6. Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив, виходячи з таких мотивів.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
7. Господарський суд Сумської області рішенням від 12.10.2022 позов задовольнив, стягнув з ТОВ "Вабрі-С" на користь ПАТ "Укрнафта" 104 999 992,80 грн основного боргу, 18 382 190,52 грн пені, 15 620 973,82 грн інфляційних втрат, 1 579 314,96 грн 3% річних, 868 350,00 грн судового збору.
8. 25.01.2023 Господарський суд Сумської області видав відповідний наказ.
9. 07.04.2023 державний виконавець Яковенко В.А. подав до суду заяву від 28.03.2023 №70962947/6 про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам.
10. У заяві державний виконавець просив суд надати дозвіл на звернення стягнення на грошові кошти ПАТ "Укртатнафта" у розмірі 1 928 509,87 грн, з метою виконання наказу Господарського суду Сумської області від 25.01.2023 №920/347/22.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
11. Господарський суд Сумської області ухвалою від 24.05.2023, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2023, у задоволенні заяви державного виконавця Яковенка В.А. про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам відмовив повністю; повернув ПАТ "Укртатнафта" оригінали документів, надані для огляду в судовому засіданні.
12. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, таким:
- під час розгляду заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, відповідно до ст.336 ГПК предметом дослідження суду має бути факт наявності заборгованості, що повинен підтверджуватись доказами, які відповідають вимогам статей 76-79 ГПК, зокрема, це може бути відповідне рішення суду та факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які виконавець просить звернути стягнення;
- представник ПАТ "Укртатнафта" під час розгляду справи судом першої інстанції надавав усні пояснення, що договір та звіти комісіонера були підписані представниками ТОВ "Вабрі-С" та ПАТ "Укртатнафта" за допомогою засобів електронного зв`язку; суд критично оцінює пояснення представника; ПАТ "Укртатнафта" не надало доказів підписання договору комісії за допомогою засобів електронного зв`язку відповідно до приписів законодавства;
- у судовому засіданні 07.08.2023 представник ПАТ "Укртатнафта" зазначив про відсутність можливості надати для огляду оригінал договору, оскільки йому не відомо його місцезнаходження на даний момент;
- під час дослідження та візуального огляду поданих оригіналів доказів місцевий господарський суд встановив, що на всіх оригіналах від імені комітента (ПАТ "Укртатнафта") підпис Пінчука А.І. виконано за допомогою факсиміле; вказані обставини не заперечувались учасниками справи; оригіналу договору комісії від 01.02.2022 №359/11/2118 для огляду в судовому засіданні не подано, що позбавило суд можливості перевірити правомірність використання факсимільного підпису на поданих ПАТ "Укртатнафта" актах;
- представник ТОВ "Вабрі-С" заперечував проти наявності у товариства підписаного договору та специфікацій до договору з боку уповноважених осіб ТОВ "Вабрі-С"; заперечував проти розміру заборгованості ПАТ "Укртатнафта" перед ТОВ "Вабрі-С" у сумі 1 928 509,87 грн та зазначав, що розмір заборгованості є іншим, хоча і не вказував який саме;
- поданими доказами не підтверджено беззаперечність розміру заборгованості ПАТ "Укртатнафта" перед ТОВ "Вабрі-С", що є підставою для відмови у задоволенні заяви державного виконавця.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
13. 29.08.2023 ПАТ "Укрнафта" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Сумської області від 24.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2023, в якій просить суд їх скасувати та задовольнити заяву державного виконавця про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам.
14. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК скаржник у касаційній скарзі зазначає, що оскаржувані рішення судів ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права (статей 76-79 336 ГПК).
15. Скаржник, зокрема, вказує:
- звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником (в цьому випадку - ПАТ "Укртатнафта"), можливо за умови, що така заборгованість не оспорюється зазначеною особою, або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили; з матеріалів, доданих до заяви державного виконавця та з пояснень ПАТ "Укртатнафта", поданих до суду першої та апеляційної інстанцій, вбачається, що останній підтверджує наявність заборгованості перед ТОВ "Вабрі-С" за договором комісії від 01.02.2022 №359/11/2118 (далі - Договір комісії) в розмірі 1 928 509,87 грн; наявні всі підстави для задоволення заяви державного виконавця, інших необхідних умов положення ст.336 ГПК, статей 10, 53 Закону "Про виконавче провадження" не передбачають;
- суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, погодившись з доводами боржника, що заборгованість є "спірною" та відсутні належні докази на її підтвердження; жодна з наведених правових норм не містить вказівки на дослідження наявності чи відсутності оспорення такої заборгованості боржником, оскільки таке оспорення нівелює можливість звернення стягнення на грошові кошти чи майно, належне боржнику, в силу можливої недобросовісної поведінки боржника та його умисного оспорення заборгованості;
- в цьому випадку прослідковується недобросовісність поведінки боржника та вчинення дій на затягування судового процесу та ухилення від виконання рішення суду; саме з метою уникнення такої поведінки боржників та забезпечення можливості виконання рішення суду норма ст.336 ГПК містить вимогу про відсутність оспорення заборгованості особою, яка має заборгованість перед боржником, або наявність судового рішення, що підтверджує таку заборгованість (посилається на постанови Верховного Суду від 23.07.2018 у справі №925/1048/17, від 06.02.2020 у справі №913/381/18);
- посилання на відсутність оригіналу Договору комісії та додатків до нього не спростовує взаємовідносин між ПАТ "Укртатнафта" та ТОВ "Вабрі-С"; сторони в судових засіданнях підтвердили наявність господарських відносин за Договором комісії; боржник лише вказує, що за його даними розмір заборгованості є іншим, однак конкретний розмір боргу не зазначає;
- у справі наявні необхідні первинні документи і наявне підтвердження ПАТ "Укртатнафта" про факт і розмір заборгованості;
- всі оригінали актів виконаних робіт (наданих послуг), що досліджувалися судом першої інстанції, підписані зі сторони ПАТ "Укртатнафта" з використанням факсиміле; основна частина актів є оплаченими ПАТ "Укртатнафта" на користь боржника на суму 2 800 000,00 грн; у ТОВ "Вабрі-С" не виникало сумніву щодо правомірності використання факсиміле на оплачених актах;
- посилання судів на застосування до відносин між ПАТ "Укртатнафта" та ТОВ "Вабрі-С" Закону "Про електронну комерцію" є необґрунтованим; цей закон регулює відносини сторін у сфері електронної комерції та електронної торгівлі (діяльність інтернет магазинів тощо); ПАТ "Укртатнафта", вказуючи про підписання договору за допомогою засобу електронного зв`язку, мав на увазі обмін сканованими копіями підписаного паперового варіанту договору, а не здійснення діяльності у сфері електронної комерції;
- суд апеляційної інстанції залишив поза увагою доводи про порушення права стягувача на мирне володіння майном.
16. 06.10.2023 надійшли пояснення ТОВ "Вабрі-С" на касаційну скаргу, в яких просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
17. У поясненнях ТОВ "Вабрі-С", зокрема, зазначає:
- наявні в матеріалах справи договори та специфікації не містять підписів ТОВ "Вабрі-С" та не посвідчені будь-якою особою; у ТОВ "Вабрі-С" та ПАТ "Укртатнафта" відсутній оригінал Договору комісії з додатками;
- згідно з п.9.7. наданої копії ПАТ "Укртатнафта" Договору комісії ПАТ "Укртатнафта" не мала права надавати інформації ПАТ "Укрнафта";
- відносини між ПАТ "Укртатнафта" та ТОВ "Вабрі-С" не були предметом дослідження у справі №920/347/22 та є спірними; ТОВ "Вабрі-С" заперечує проти вказаного розміру заборгованості ПАТ "Укртатнафта" перед ТОВ "Вабрі-С", за даними відповідача вказана заборгованість є іншою;
- якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги; саме на застосуванні статей 77, ч.6 ст.91 ГПК і наполягає ТОВ "Вабрі-С", оскільки відносини між суб`єктами господарювання мають бути юридично визначеними у встановленому законом порядку та формі;
- послідовна та стала правова позиція щодо предмета дослідження у категорії справ щодо застосування положень ст.336 ГПК висловлена у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2020 у справі №910/5300/17, Верховного Суду від 23.07.2018 у справі №925/1048/17, від 11.09.2019 у справі №902/1260/15, від 01.08.2019 у справі №927/313/18, від 06.02.2020 у справі №913/581/18;
- докази, надані заявником, є недопустимими, неналежними, а сума заборгованості, зазначена в них (1 928 509,87 грн), є оспорюваною.
18. 06.10.2023 надійшли пояснення ПАТ "Укртатнафта", в яких, зокрема, зазначає:
- ПАТ "Укртатнафта" підтверджує заборгованість перед ТОВ "Вабрі-С" в сумі 1 928 509,87 грн за надані комісійні послуги та компенсацію транспортних послуг згідно з Договором комісії та не оспорює вказаний розмір заборгованості;
- на підтвердження суми заборгованості ПАТ "Укртатнафта" надало бухгалтерську довідку та всі наявні первинні документи, що підтверджують факт господарських відносин між ПАТ "Укртатнафта" та ТОВ "Вабрі-С";
- у своїх поясненнях ТОВ "Вабрі-С" зазначає про якусь іншу заборгованість за Договором комісії №359/11/2118, при цьому не вказує, яку саме;
- звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, можливо за умови, що така заборгованість не оспорюється зазначеною особою; посилається на постанову Західного. апеляційного господарського суду від 20.09.2023 у справі №926/2136/22, ухвалену за тотожних правовідносин з іншими контрагентами ПАТ "Укртатнафта" (зокрема, TOB "Ремарі").
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
19. Верховний Суд ухвалою від 22.04.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "Укрнафта", розгляд касаційної скарги призначив у порядку письмового провадження.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо заборгованості іншої особи перед боржником
20. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (ст.129-1 Конституції України, ч.1 ст.18 ГПК).
21. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч.1 ст.327 ГПК).
22. Господарський суд Сумської області рішенням від 12.10.2022 стягнув з ТОВ "Вабрі-С" на користь ПАТ "Укрнафта" 104 999 992,80 грн основного боргу, 18 382 190,52 грн пені, 15 620 973,82 грн інфляційних втрат, 1 579 314,96 грн 3 % річних, 868 350,00 грн судового збору, а 25.01.2023 видав відповідний наказ.
23. 07.04.2023 державний виконавець Яковенко В.А. звернувся із заявою про надання дозволу на звернення стягнення на грошові кошти ПАТ "Укртатнафта" у розмірі 1 928 509,87 грн, з метою виконання наказу Господарського суду Сумської області від 25.01.2023.
24. Суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили (ч.1 ст.336 ГПК).
25. Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі №905/1642/19 зазначив, що подана в порядку ст.336 ГПК виконавцем чи стягувачем заява про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, є по суті вимогою про стягнення коштів з такої особи з визначених законом підстав, що у разі її задоволення судом має відповідати та забезпечувати досягнення мети виконавчого провадження - реальне виконання судового рішення, шляхом стягнення грошових коштів з особи, яка має заборгованість перед боржником.
26. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 у справі №910/7023/19 вказала, що особа, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, в силу ухвали суду про задоволення заяви стягувача, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою.
27. Тобто, положення ч.1 ст.336 ГПК передбачають можливість стягнення заборгованості з особи, яка має заборгованість перед боржником, якщо саме ця особа (а не боржник) не оспорює зазначену заборгованість.
28. Основною умовою про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, відповідно до ст.336 ГПК, є заборгованість, яка підтверджена рішенням суду або таку заборгованість не оспорює особа, якій належать кошти, на які виконавець просить звернути стягнення. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23.07.2018 у справі №925/1048/17, від 06.02.2020 у справі №913/381/18, на які посилається скаржник у касаційній скарзі.
29. Як встановили суди попередніх інстанцій, ТОВ "Вабрі-С" заперечувало не проти самого факту наявності заборгованості з боку ПАТ "Укртатнафта", а саме проти вказаного її розміру, вважаючи, що заборгованість є іншою. При цьому ТОВ "Вабрі-С" не вказувало, який саме розмір заборгованості існує, на його думку.
30. Верховний Суд зауважує, що якщо боржник (ТОВ "Вабрі-С") не погоджується із розміром заборгованості, він не позбавлений можливості звернутися до суду із позовом про стягнення заборгованості в іншій сумі для захисту своїх прав.
31. Порядок звернення стягнення на грошові кошти, встановлений у ч.1 ст.336 ГПК, передбачений законодавцем задля неупередженого, ефективного, своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, виключно з метою фактичного виконання рішення суду. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.09.2022 у справі №910/11124/19.
32. Таким чином, суди, розглядаючи заяву про стягнення заборгованості з особи, яка має заборгованість перед боржником, мають враховувати поведінку та дії сторін, спрямовані на фактичне виконання рішення суду, з метою забезпечення права стягувача на мирне володіння майном.
33. З огляду на це, суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про відсутність підстав для задоволення заяви державного виконавця Яковенко В.А. про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам по справі №920/347/22, пославшись на заперечення ТОВ "Вабрі-С" щодо розміру заборгованості.
34. Суди попередніх інстанцій встановили, що на підтвердження факту наявності заборгованості ПАТ "Укртатнафта" перед ТОВ "Вабрі-С" у розмірі 1 928 509,87 грн учасники справи подали копії: Договору комісії, укладеного між ПАТ "Укртатнафта" та ТОВ "Вабрі-С"; специфікацій, актів на компенсації витрат, акта виконаних робіт (наданих послуг), актів виконаних робіт, платіжної інструкції, звітів комісіонера до Договору, а також листа ПАТ "Укртатнафта" до ПАТ "Укрнафта" про кредиторську заборгованість; довідку ПАТ "Укртатнафта" щодо оперативної кредиторської заборгованості станом на 15.03.2023.
35. Крім того, 18.05.2023 ПАТ "Укртатнафта" надало оригінали доказів (на яких від імені ПАТ "Укртатнафта" підпис Пінчука А.І. виконаний за допомогою факсиміле), а саме, актів виконаних робіт (наданих послуг) та актів на компенсацію витрат за період лютий-серпень 2022 року.
36. Суди попередніх інстанцій зазначили, що ПАТ "Укртатнафта" не надало доказів підписання Договору комісії за допомогою засобів електронного зв`язку відповідно до Закону "Про електронну комерцію", а відсутність оригіналу Договору комісії позбавила суд можливості перевірити правомірність використання факсимільного підпису на поданих ПАТ "Укртатнафта" актах, тому копію Договору комісії суди попередніх інстанцій не взяли до уваги.
37. Дійсно, якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (ч.6 ст.91 ГПК).
38. Водночас, як правильно зазначає скаржник, ПАТ "Укртатнафта" та ТОВ "Вабрі-С" підтверджували наявність господарських відносин за Договором комісії, ТОВ "Вабрі-С" не ставило під сумнів правомірність використання факсиміле на актах, а заперечувало лише проти розміру заборгованості, вважаючи, що за його відомостями такий розмір є іншим, хоча і не вказувало, яким саме.
39. З огляду на це, ненадання для огляду оригіналу Договору комісії не може слугувати підставою для відмови у задоволенні заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, оскільки наявність такої заборгованості підтверджена іншими документами, укладеними сторонами на виконання Договору комісії.
40. Як вже зазначалося вище, ч.1 ст.336 ГПК передбачає можливість стягнення заборгованості з особи, яка має заборгованість перед боржником, якщо саме ця особа (а не боржник) не оспорює зазначену заборгованість. При застосуванні ч.1 ст.336 ГПК суд не вирішує спір між третьою особою, яка визнає свою заборгованість перед боржником, і самим боржником, а сприяє швидкому та ефективному виконанню вже ухваленого судового рішення на користь кредитора.
41. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч. 1 ст. 226 ГПК).
42. Верховний Суд погоджується із доводами скаржника про те, що посилання на відсутність оригіналу Договору комісії та додатків до нього як на підставу для відмови у застосуванні ч.1 ст. 336 ГПК є надмірним формалізмом, оскільки ПАТ "Укртатнафта" та ТОВ "Вабрі-С" підтвердили наявність господарських відносин мж ними за Договором комісії.
43. Верховний Суд звертає увагу, що суд ухвалив рішення на користь ПАТ "Укртатнафта" 12.10.2022, яким стягнув з ТОВ "Вабрі-С" на користь ПАТ "Укрнафта" 104 999 992,80 грн основного боргу, 18 382 190,52 грн пені, 15 620 973,82 грн інфляційних втрат, 1 579 314,96 грн 3% річних, 868 350,00 грн судового збору. 25.01.2023 Господарський суд Сумської області видав відповідний наказ.
44. Тривале невиконання виконання рішення суду про стягнення заборгованості порушує право ПАТ "Укрнафта" як кредитора та стягувача на виконання судового рішення й мирне володіння майном (грошовими коштами).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
45. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
46. Згідно із ч.1 ст.311 ГПК суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
47. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про задоволення касаційної скарги, скасування рішень судів попередніх інстанцій та ухвалення нового рішення - про звернення стягнення на кошти у розмірі 1 928 509,87 грн, які належать ПАТ "Укртатнафта", яке має заборгованість перед ТОВ "Вабрі-С".
Судові витрати
48. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, скасування рішень судів попередніх інстанцій та ухвалення нового рішення, то судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг покладаються на ТОВ "Вабрі-С".
Керуючись статтями 300 301 308 311 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 24.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2023 у справі №920/347/22 скасувати.
3. Ухвалити нове рішення, яким заяву державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А. про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, задовольнити.
4. Звернути стягнення на грошові кошти у розмірі 1 928 509,87 грн, які належать Публічному акціонерному товариству "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (код ЄДРПОУ 00152307, адреса: 39609, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3), що має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Вабрі-С" (код ЄДРПОУ 42820076, адреса: 40000, Сумська обл., м. Суми, Майдан Незалежності, буд. 3/1, каб. 106), з метою виконання наказу Господарського суду Сумської області від 25.01.2023 №920/347/22.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вабрі-С" (код ЄДРПОУ 42820076, адреса: 40000, Сумська обл., м. Суми, Майдан Незалежності, буд. 3/1, каб. 106) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (код ЄДРПОУ 001135390, адреса: 04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5,) 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору за розгляд касаційної скарги.
6. Доручити Господарського суду Сумської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді С. Бакуліна
І. Кондратова