ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 920/432/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Малашенкової Т.М., Булгакової І.В.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - Верхацький І.В. (довіреність №14-193 від 17.05.2019)
відповідача - представник не з`явився
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Акціонерного товариства «НАК «Нафтогаз України»
на рішення Господарського суду Сумської області від 08.07.2019 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2019
за позовом Акціонерного товариства «НАК «Нафтогаз України»
до Комунального підприємства «Ромникомунтепло» Роменської міської ради
про стягнення 2 948 595,50 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позовних вимог
1. Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (надалі - ПАТ «НАК «Нафтогаз України») звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до Комунального підприємства «Ромникомунтепло» Роменської міської ради (надалі - КП «Ромникомунтепло») про стягнення 2 948 595,50 грн., в тому числі 1 242 452,16 грн. пені, 332 358,82 грн. 3% річних, 1 373 784,52 грн. інфляційних втрат у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору №5259/1617-БО-29 купівлі-продажу природного газу від 27.10.2016 в частинні здійснення своєчасної та у повному обсязі оплати за переданий природний газ за період жовтень - грудень 2016 року, січень-вересень 2017 року.
2. В суді першої інстанції відповідачем заявлено клопотання про зменшення суми пені на 90%. В обґрунтування клопотання заявник посилався на важкий фінансовий стан підприємства, викликаний, зокрема, неплатежами різних категорій споживачів за спожиту теплову енергію, а також той факт, що стягнення неустойки у даному випадку зачіпає не лише майнові інтереси відповідача, а й інтереси населення, можливість постачання їм теплової енергії.
Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду Сумської області від 08.07.2019 (суддя Жерьобкіна Є.А.) у справі №920/432/19 позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства «Ромникомунтепло» Роменської міської ради на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 124 245,22 грн. пені, 332 358,80 грн. 3 % річних, 1 359 492,48 грн. інфляційних збитків, 42 660,57 грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
4. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції здійснив власний розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних втрат та прийшов до висновку про можливість зменшення розміру пені до 10 %.
5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2019 (колегія суддів у складі: Дідиченко М.А., Мартюк А.І., Жук Г.А.) у справі №920/432/19 рішення суду першої інстанції змінено в частині розміру нарахованих інфляційних витрат. Стягнуто з Комунального підприємства «Ромникомунтепло» Роменської міської ради на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 124 245,22 грн. пені, 332 358,80 грн. 3 % річних, 1 372 664,59 грн. інфляційних збитків, 42 858,15 грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Стислий виклад вимог касаційних скарг
6. ПАТ «НАК «Нафтогаз України» у касаційній скарзі просить суд ухвалені у справі рішення Господарського суду Сумської області від 08.07.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2019 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 1 118 206,93 грн. пені скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
7. Оскаржуючи судові рішення суду першої та апеляційної інстанції в частині зменшення розміру пені на 90%, Акціонерне товариство «НАК «Нафтогаз України» вважає, що судами безпідставно застосовано до спірних правовідносин сторін статтю 233 ГК України.
8. Скаржник зазначає, що судами не було враховано інтереси позивача, не досліджено всіх обставин справи щодо визначення даного випадку винятковим, не був врахований майновий стан сторін. Суди також не врахували, що єдиною підставою для звільнення від господарсько-правової відповідальності є дія непереборної сили, тобто надзвичайні та невідворотні обставини.
Аргументи інших учасників справи
9. Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
10. 27.10.2016 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Комунальним підприємством "Ромникомунтепло" Роменської міської ради" (споживач) був укладений договір №5259/1617-БО-29 купівлі-продажу природного газу (далі - договір).
11. Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. договору продавець зобов`язався передати у власність споживачу у 2016-2017 роках природний газ (далі - газ), а споживач зобов`язався прийняти і оплатити газ на умовах договору. Природний газ, що постачається за договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями.
12. Згідно з пунктом 2.1. договору постачальник передає споживачу з 01.10.2016 по 31.03.2017 природній газ обсягом до 2370 тис.куб. метрів.
Відповідно до пункту 3.4. договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформляється актом приймання-передачі.
13. За умовами пункту 6.1 договору оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
14. Відповідно до п. 6.2. договору, сторони погоджуються, що під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер договору є обов`язковим. Оплата за природний газ здійснюється таким чином: споживач перераховує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника кожного банківського дня розрахункового місяця кошти згідно з нормативами перерахування, затвердженими в установленому порядку, які зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві в порядку, визначеному законодавством, - у разі коли на споживача поширюється дія статті 191 Закону України «Про теплопостачання»; в будь-якому випадку, споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 6.1. договору - в разі коли на поточний рахунок із спеціальним режимом використання споживача надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу.
15. За невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та договором (пункт 8.1.).
16. Відповідно до пункту 8.2 договору, у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
17. Між сторонами також укладались додаткові угоди, якими сторони вносили зміни, зокрема, щодо ціни природного газу. Так, додатковою угодою № 5 до договору від 31.03.2017, серед іншого, сторонами внесено зміни до пункту 8.2. договору, а саме замінено слова "21% річних" на " 16,4 % річних".
18. Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно з актами приймання-передачі природного газу за жовтень - грудень 2016 року, січень-вересень 2017 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ загальною вартістю 13 152 285,40 грн.
19. Станом на день розгляду справи в суді першої інстанції заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений природний газ була відсутня, що підтверджується бухгалтерською довідкою позивача.
20. Відповідач свої зобов`язання за договором поставки природного газу виконував з порушенням умов договору, за поставлений природний газ розрахувався не вчасно, що стало підставою звернення позивача з позовом до суду про стягнення 1 242 452,16 грн. пені, 332 358,82 грн. 3% річних, 1 373 784,52 грн. інфляційних втрат за період прострочення.
21. За наслідками розгляду даної справи суд першої інстанції, встановивши порушення відповідачем строків оплати за отриманий природний газ, визнав правомірними та обґрунтованими нарахування позивачем пені у сумі 1 152 186,92 грн., 3% річних у сумі 332 358,80 грн. та інфляційних втрат у сумі 1 359 492,48 грн.
22. Водночас суд першої інстанції визнав обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню клопотання відповідача про зменшення суми пені на 90%, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині були задоволені у сумі 124 245,22 грн.
23. При винесенні постанови апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для зменшення суми пені до 10%, а саме про стягнення пені у розмірі 124 245,22 грн.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Господарський кодекс України від 16.01.2003 №436-IV
24. Частина перша статті 193
Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
25. Частина перша статті 199
Виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.
26. Частина перша статті 230
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
27. Частина перша статті 233
У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
28. Частина друга статті 233
Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Цивільний кодекс України від 16.01.2003 N 435-IV
29. Частина перша статті 549
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
30. Частина третя статті 549
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
31. Частина третя статті 551
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 року N 1798-XII у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII
32. Частина перша статті 300
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
33. Частина друга статті 300
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
34. Пункт 1 частини першої статті 308
Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:
1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
35. Стаття 309
1. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
2. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій
36. Причиною звернення з касаційною скаргою стала незгода позивача з оскаржуваними рішенням суду першої інстанції та постановою апеляційного господарського суду в частині зменшення розміру пені на 90% у зв`язку з відсутністю у судів попередніх інстанцій підстав для застосування до спірних правовідносин сторін статті 233 ГК України.
37. В іншій частині зазначені судові рішення не оскаржуються, а тому згідно з частиною першою статті 300 ГПК України в касаційному порядку не переглядаються.
38. Відповідно до пункту 8.2 договору, у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
39. Відповідно до пункту 8.2 договору - в редакції додаткової угоди №5 від 31.03.2017 - у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 16,4 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
40. Судами встановлено неналежне виконання відповідачем обов`язків за договором в частині своєчасної оплати за отриманий природний газ.
41. З позовної заяви вбачається, що ПАТ «НАК «Нафтогаз України» просило стягнути 1 242 452,16 грн. пені.
42. Виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими Господарським кодексом України та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (частина 1 статті 199 ГК України).
43. Штрафними санкціями відповідно до частини 1 статті 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
44. Згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
45. Аналогічні принципи наведено у статті 233 ГК України, за змістом якої у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
46. За змістом наведених вище норм, зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу та розмір, до якого підлягає зменшенню. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
47. Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №924/709/17, від 20.06.2019 у справі №916/2283/18, від 01.08.2019 у справі №922/2932/18.
48. Отже, питання про зменшення розміру штрафних санкцій вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.
49. Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України).
50. При розгляді даної справи судами було враховано, що:
- відповідачем природній газ використовувався виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями, тоді як основним видом діяльності відповідача є надання послуг з централізованого опалення та постачання теплової енергії, основною категорією яких є населення, бюджетні установи, релігійні організації;
- КП "Ромникомунтепло" Роменської міської ради перебуває у скрутному фінансовому становищі, що підтверджується фінансовим звітом суб`єкта малого підприємництва, де станом на 31.12.2018 на кінець звітного періоду непокритий збиток дорівнює 2 412,1 тис. грн., станом на 31.03.2019 на кінець звітного періоду непокритий збиток дорівнює 843,1 тис. грн.;
- позивачем не надано доказів понесення ним збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором або погіршення матеріального стану підприємства, саме у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору;
- станом на день звернення позивача з даним позовом до суду відповідачем в повному обсязі здійснена оплата отриманого згідно з договором № 5259/1617-БО-29 від 27.10.2016 природного газу і заборгованість відповідача за вказаним договором відсутня.
51. Судами враховано, що предметом даного судового розгляду є стягнення штрафних санкцій та передбачених статтею 625 ЦК України нарахувань, що, в свою чергу, не є основним доходом АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» і не може впливати на його господарську діяльність.
52. Судами також враховано, що окрім стягнення штрафних санкцій, позивачем було застосовано до відповідача також таку міру відповідальності, як стягнення 3% річних, які є платою за користування коштами, що не були своєчасно оплачені боржником, та інфляційних нарахувань, які за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, що не передбачено умовами договору, однак передбачено нормами чинного законодавства.
53. В той же час, нарахування та стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат у значній мірі компенсує позивачу негативні наслідки, пов`язані з порушенням відповідачем умов договору, а стягнення з відповідача пені у повному обсязі, не є співрозмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання.
54. Касаційний суд також зазначає, що в сукупності із об`єктивними обставинами, складної ситуації у державі та її економічного становища, обставини, на які посилався відповідач у клопотанні про зменшення розміру штрафних санкцій, свідчать про їх винятковість, а отже вбачається наявність підстав у суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, для часткового задоволення такого клопотання.
55. Таким чином, оскільки зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, врахувавши наведені вище обставини, а також враховуючи факт повного погашення заборгованості, суди попередніх інстанцій дійшли до правомірного висновку щодо зменшення нарахованої позивачем пені до 10 %.
56. Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги про те, що судами попередніх інстанцій безпідставно застосовано до спірних правовідносин положення частини першої статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України та зменшено розмір штрафних санкцій.
57. При цьому скаржник помилково ототожнює зменшення розміру неустойки з повним звільненням боржника від відповідальності за порушення зобов`язання (стаття 218 ГК України), тоді як зі змісту статті 233 ГК України, яка регулює зменшення розміру штрафних санкцій, чітко вбачається, що зменшення судом розміру стягуваної пені є проявом обмеження відповідальності боржника, але аж ніяк не звільненням його від відповідальності.
58. Інші доводи скаржника щодо неврахування судами всіх істотних обставин справи, а також щодо ненадання об`єктивної оцінки наданим доказам не приймаються судом касаційної інстанції, оскільки вони зводяться до переоцінки судом касаційної інстанції наявних доказів та встановлених обставин справи, спрямовані на надання касаційним судом переваги одних доказів над іншими, а також встановлення достовірності того чи іншого доказу, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно імперативних приписів частини другої статті 300 ГПК України.
59. На підставі викладеного касаційний суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 1 118 206,93 грн.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
60. У касаційній скарзі відсутні аргументи щодо неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права апеляційним господарським судом, що призвели до ухвалення незаконного рішення.
61. Відповідно до положень ГПК України не встановлено підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваної постанови.
Судові витрати
62. Судові витрати у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладаються на Акціонерне товариство «НАК «Нафтогаз», оскільки Касаційний господарський суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін постанову апеляційного господарського суду.
Керуючись статтями 129 300 308 309 315 ГПК України, Касаційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2019 у справі №920/432/19 залишити без змін, а касаційну скаргу Акціонерного товариства «НАК «Нафтогаз» - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. М. Бенедисюк
Суддя І.В. Булгакова
Суддя Т.М. Малашенкова