ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 920/644/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.;
за участю представників:
Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради - Фадєєва В.Ю.,
ТОВ "Пумане Сервіс" - Лугового С.В., Чирка Є.В.,
Сумська міська рада - Рибалки М.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2021
у справі № 920/644/21
за позовом Сумської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пумане Сервіс"
про стягнення 164 323,62 грн.
ВСТАНОВИВ:
Сумська міська рада (далі - позивач) звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пумане Сервіс" (далі - ТОВ "Пумане Сервіс", відповідач) 164323,62 грн за користування місцями, що перебувають у комунальній власності Сумської міської територіальної громади для розташування рекламних засобів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Пумане Сервіс" не уклало із Сумською міською радою договору тимчасового користування місцями, які перебувають у комунальній власності, для розміщення реклами, проте користується рекламними конструкціями у місцях, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Суми, а відтак у відповідача виник обов`язок щодо внесення оплати за користування цими місцями за період з 13.04.2017 по 01.06.2021.
Відповідач заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Сумської області від 03.08.2021 позовні вимоги Сумської міської ради задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Пумане Сервіс" на користь Сумської міської ради 164323,62 грн коштів за користування без оформленого договору тимчасового користування місцями, що перебувають у комунальній власності Сумської міської територіальної громади для розташування рекламних засобів, 2464,85 грн витрат по сплаті судового збору.
Рішення мотивоване тим, що відносини з фактичного використання місць для розміщення рекламних засобів/спеціальних конструкцій без укладення відповідного договору та неотримання їх власником доходів у виді плати за фактичне користування такими місцями за своїм змістом є кондикційними, для яких доведення вини особи не має значення, важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212- 1214 ЦК України).
За висновком суду першої інстанції, ТОВ "Пумане Сервіс" як фактичний користувач місць для розміщення рекламних засобів/спеціальних конструкцій, який без достатньої правової підстави (відсутність договору на тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів), за рахунок власника цих місць (позивача) зберіг у себе кошти, що мав сплатити за користування такими місцями, а відтак зобов`язаний повернути ці кошти власникові на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.
Суд першої інстанції виходив з встановлених у справі обставин:
- механізм розміщення зовнішньої реклами на території Сумської міської територіальної громади врегульовано Правилами розміщення зовнішньої реклами на території міста Суми, затвердженими рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 17.12.2013 № 650 (далі за текстом «Правила № 650»). З 15.07.2020 діють Правила розміщення зовнішньої реклами на території Сумської міської територіальної громади, затвердженні рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 07.07.2020 № 343 (далі за текстом «Правила № 343»);
- за період з 13.04.2017 по 01.06.2021 позивачем відповідачу було надано у користування 18 місць, які перебувають у комунальній власності Сумської міської територіальної громади , для розміщення рекламних засобів, про що свідчать копії рішень та дозволів;
- Виконавчим комітетом Сумської міської ради прийняте рішення від 13.04.2017 №165 «Про розміщення зовнішньої реклами в м. Суми», відповідно до додатку 3 до якого, підлягають переоформленню дозволи ТОВ «Пумане Сервіс» з типу «трол» на «пілон» зі зміною місця розміщення (4 одиниці);
- Виконавчим комітетом Сумської міської ради прийняте рішення від 18.02.2018 №115 «Про розміщення зовнішньої реклами в м. Суми», відповідно до якого, підлягають переоформленню дозволи ТОВ «Пумане Сервіс» з типу «трол» на «пілон» зі зміною місця розміщення (14 одиниць);
- станом на дату подачі позовної заяви договір тимчасового користування місцями, що знаходяться в комунальній власності для розташування рекламних засобів, між сторонами не підписаний. При цьому, рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради № 165 та № 115, якими відповідачу надано право на підставі відповідних дозволів користуватися місцями комунальної власності є чинними, і відповідач продовжує користуватися такими місцями для розташування своїх рекламних засобів, з метою здійснення підприємницької діяльності.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2021 рішення Господарського суду Сумської області від 03.08.2021 скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Сумської міської ради у справі № 920/644/21.
За висновком апеляційного суду, підстави для застосування у спірних правовідносинах положень статті 1212 ЦК України відсутні, оскільки матеріали справи не свідчать про відсутність правової підстави для розміщення відповідачем зовнішньої реклами.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що матеріали справи містять рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради № 115 від 20.02.2018 та рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради № 165 від 13.04.2017 «Про розміщення зовнішньої реклами в м. Суми», якими надано та переоформлено дозволи відповідачу на розміщення зовнішньої реклами згідно з додатками. Вказані дозволи є підставою для розміщення зовнішньої реклами, і, відповідно, підставою для виникнення правовідносин між сторонами, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень статті 1212 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
До Верховного Суду з касаційною скаргою звернулося Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради (далі - Управління, скаржник), яке просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2021 скасувати, залишити в силі рішення Господарського суду Сумської області від 03.08.2021; в іншому випадку - направити справу на новий розгляд.
В обґрунтування підстав зазначає про неправильне застосування апеляційним судом норми матеріального та процесуального права; зокрема, статті 1212 ЦК України, без урахуванням висновків викладених у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 17.12.2019 в аналогічній справі №925/9/18.
Обґрунтовуючи право на оскарження судового рішення скаржник посилається на те, що оскаржуваною постановою вирішено питання про права та обов`язки Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради як робочого органу Виконавчого органу Сумської міської ради з питань реклами, який оформлює та видає дозволи, організовує демонтаж рекламних засобів, здійснює відповідний контроль, однак яке не було залучене до участі у справі.
Незалученням Управління до участі у справі було позбавлено можливості останнього спростувати обставини, встановлені оскаржуваною постановою апеляційного суду, зокрема висновки суду щодо діючих дозволів, в інших судових справам: № 480/6879/21 за позовом ТОВ "Пумане Сервіс" до Управління про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії та у справі №480/8932/21 за позовом ТОВ "Пумане Сервіс" до Виконавчого комітету Сумської міської ради, третя особа - Управління, про визнання протиправним та скасування рішення про демонтаж.
Скаржник наголошує, що висновки по даній справі безпосередньо впливають на долю людей в кримінальному провадженні № 42020201010000277 відносно керівника Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 364 КК України щодо недоотримання бюджетом громади Сумської міської ради 164323,62 грн, внесення відомостей про яке до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні (07.09.2020) передувало зверненню позивача з позовною заявою у цій справі про стягнення вказаної суми.
Доводи інших учасників справи
ТОВ «Пумане Сервіс» подало заяву про спростування твердження скаржника - Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради щодо неучасті його представників у справі № 920/644/21, вказавши на те, що складання та подання процесуальних документів (позовна заява, касаційна скарга тощо), а також участь у судових засіданнях від позивача - Сумської міської ради у справі №920/644/21 здійснювалось посадовими особами Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частинами 1 - 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Дослідивши доводи касаційної скарги та матеріали справи, зокрема аргументи Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради в обґрунтування наявності підстав для подання ним касаційної скарги на судові рішення у справі, суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу.
Зі змісту наведеного вбачається, що Господарським процесуальним кодексом України виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на касаційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділи на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.
При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо із судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто суд має розглянути й вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов`язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийнято про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, або у резолютивній частині рішення суд зазначив про її права, інтереси та (або) обов`язки. У цьому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 13.10.2021 у справі № 917/1697/20, від 12.11.2018 у справі № 910/2611/18, від 09.04.2019 у справі № 916/1717/17, від 03.07.2019 у справі № 910/15668/18, від 22.05.2019 у справі № 904/7274/17, від 09.07.2019 у справі № 01/1494(14-01/1494).
Таким чином, особа, яка не брала участі у розгляді справи та звертається з касаційною скаргою в порядку, передбаченому статтями 17 287 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, це означає, що скаржник в касаційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, і про які саме.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 296 ГПК України при розгляді касаційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи і яка вважає, що суд оскаржуваним судовим рішенням було вирішено питання про її права, інтереси та/або обов`язки, суд касаційної інстанції, перевіривши матеріали касаційної скарги на предмет їх відповідності статтям 288 290 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення скарги без руху, повернення касаційної скарги чи для відмови у відкритті касаційного провадження з інших підстав, відкриває касаційне провадження за скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника касаційної скарги.
Якщо касаційним судом буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом не вирішувалися, то касаційний суд закриває касаційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України.
Подібну правову позицію викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 62/112.
Вирішуючи ж питання наявності в оскаржуваному судовому рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради Верховний Суд виходить з наступного.
Предметом позову у цій справі є вимога Сумської міської ради про стягнення з ТОВ "Пумане Сервіс" 164 323,62 грн за фактичне користування місцями, що перебувають у комунальній власності Сумської міської територіальної громади, для розміщення рекламних засобів/спеціальних конструкцій без оформленого відповідного договору.
Оскільки спірні правовідносини між сторонами пов`язані із наявністю або відсутністю правових підстав для використання відповідачем місць комунальної власності для розміщення зовнішньої реклами висновки судів стосувались встановлення обставин у контексті застосування положень статті 1212 ЦК України.
Механізм розміщення зовнішньої реклами на території Сумської міської територіальної громади врегульовано Правилами розміщення зовнішньої реклами на території міста Суми, затвердженими рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 17.12.2013 № 650 (далі за текстом - «Правила № 650»). З 15.07.2020 діють Правила розміщення зовнішньої реклами на території Сумської міської територіальної громади, затвердженні рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 07.07.2020 № 343 (далі за текстом - «Правила № 343»).
Відповідно до пункту 2.1.12. розділу 2 Правил № 650 місце розташування рекламного засобу - площа зовнішньої поверхні будинку, споруди, елемента вуличного обладнання або відведеної території на відкритій місцевості у межах населеного пункту, що надаються розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування власником або уповноваженим ним органом (особою).
Таким уповноваженим органом є Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради. Згідно пункту 1.1. розділу 1 Положення про управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 27.04.2016 № 662-МР (зі змінами), Управління є виконавчим органом Сумської міської ради та робочим органом, на який покладено виконання функцій щодо регулювання діяльності у сфері розміщення зовнішньої реклами на території Сумської міської територіальної громади.
Розділом 3 Положення про Управління визначено його основні завдання та функції, зокрема:
пп. 3.2.26. п. 3.2 - оформлює та видає дозволи на розміщення зовнішньої реклами на підставі рішень Виконавчого комітету Сумської міської ради;
пп. 3.2.28 п. 3.2 - передає розповсюджувачам зовнішньої реклами в тимчасове платне користування місця, що знаходяться у комунальній власності Сумської міської територіальної громади, для розміщення рекламних засобів;
п.3.2.36 п.3.2 - Укладає з розповсюджувачами зовнішньої реклами договори на тимчасове користування місцями розміщення рекламних засобів у місті Суми та контролює їх виконання у відповідності до Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Суми;
п. 3.2.44 п.3.2 - Здійснює, в межах повноважень, договірну роботу щодо договорів, угод, контрактів, стороною яких виступає Управління, Сумська міська рада, її виконавчий комітет та Сумський міський голова.
Зі змісту рішення суду першої інстанції, яким задоволено позовні вимоги, та постанови суду апеляційної інстанції, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог, вбачається, що їх мотивувальні частини містять дослідження обставин перебування відповідача у правовідносинах з Управлінням, зокрема, щодо дій відповідача та Управління з підготовки проекту договору на тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів (подання заяви щодо зміни типу рекламних засобів, вивчення посадовими особами Управління технічної документації у дозволах наданих товариством, усунення помилок в частині обрахунку площі конструкцій тощо) та встановлення факту відсутності станом на дату подачі позовної заяви підписаного між відповідачем та Управлінням відповідного договору, як стверджує відповідач, виключно у зв`язку з бездіяльністю позивача.
Тобто, правова оцінка діям відповідача та Управління була здійснена судами без участі Управління, не залученого до участі у справі, чим позбавлено останнього можливості підтвердження/спростування встановлених судами обставин щодо вчинення дій на виконання ним повноважень з оформлення та видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами, укладення відповідного договору та контролю його виконання у відповідності до Правил розміщення зовнішньої реклами в м.Суми.
Незалучення Управління призвело до залишення поза увагою судів обставин щодо наявності інших судових справ між сторонами (№ 480/6879/21 за позовом ТОВ "Пумане Сервіс" до Управління про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії; №480/8932/21 за позовом ТОВ "Пумане Сервіс" до Виконавчого комітету Сумської міської ради, третя особа - Управління, про визнання протиправним та скасування рішення про демонтаж; № 591/6854/21 за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 42020201010000277 відносно службової особи Управління архітектури та містобудування Сумської ради, відкритому за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 367 Кримінального кодексу України щодо неналежного виконання своїх службових обов`язків).
Разом з цим, як передбачено частинами першою, третьою, четвертою статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.
Всупереч наведених вище сутності принципу змагальності приписів чинного законодавства, місцевий та апеляційний господарські суди розглянувши справу по суті заявлених позовних вимог не з`ясували, чи зачіпають спірні правовідносини безпосередньо права та обов`язки Управління.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями"(рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України").
Аналізуючи зміст судових рішень, прийнятих місцевим та апеляційним господарськими судами у цій справі крізь призму прийнятих Європейським судом рішень, Верховний Суд зазначає про невідповідність рішень судів попередніх інстанцій вимогам щодо справедливого судового розгляду, оскільки судами оцінено обставини щодо дій, прав та обов`язків Управління, яке не було залучено до участі у справі.
Доводи відповідача про те, що складання та подання процесуальних документів, а також участь у судових засіданнях від позивача здійснювались посадовими особами Управління, не свідчать, що останнє було стороною у справі, та не спростовують доводів скаржника про незалучення його до участі у справі, оскільки позивач та Управління є окремими юридичними особами,
Висновки Верховного Суду
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 310 ГПК судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Оскільки під час касаційного розгляду справи було виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судових рішень у даній справі у зв`язку із тим, що суди прийняли рішення про Управління, яке не було залучене до участі у справі, судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд, а касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Під час нового розгляду справи суду необхідно урахувати зазначене, оцінити правомірність вимог позивача, надати належну оцінку всім доводам учасників справи із належним обґрунтуванням прийняття або неприйняття відповідних доводів і доказів, та встановити обставини щодо наявності або відсутності підстав для задоволення позову.
Крім того, оскільки скаржник у касаційній скарзі стверджує, що судові рішення безпосередньо впливають на права та обов`язки Управління , яке не було залучено до участі у справі, колегія суддів звертає увагу, що вказані доводи повинні бути оцінені судом при новому розгляді справи.
Розподіл судових витрат
Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 ГПК України).
Керуючись статтями 240 300 301 304 308 310 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2021 та рішення Господарського суду Сумської області від 03.08.2021 у справі №920/644/21 скасувати.
3. Справу № 920/644/21 в скасованій частині передати на новий розгляд до Господарського суду Сумської області .
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Огороднік К.М.
Судді Жуков С.В.
Ткаченко Н.Г.