№ 920/93/19 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 920/93/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Васьковського О.В., Огородніка К.М.

за участю секретаря судового засідання Сотник А.С.

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Шалигинське"

представники боржника - не з`явилися,

кредитор (ініціюючий) - Фізична особа-підприємець Опанасюк Олександра Євгенівна

представники кредитора - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Шалигинське"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 03.10.2019

у складі колегії суддів: Остапенко О.М. (головуючий), Отрюх Б.В., Доманська М.Л.,

у справі за заявою

Фізичної особи-підприємця Опанасюк Олександри Євгенівни,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шалигинське"

про порушення справи про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. У січні 2019 Фізична особа-підприємець Опанасюк Олександра Євгенівна (далі - ФОП Опанасюк О.Є.) звернулась до Господарського суду Сумської області із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Шалигинське" (далі - ТОВ "Шалигинське").

2. В обґрунтування заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ФОП Опанасюк О.Є. посилалася на те, що станом на 28.12.2018 у боржника ТОВ "Шалигинське" наявна значна безспірна заборгованість, яку останній неспроможний погасити.

3. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 24.01.2019 у справі № 920/93/19 прийнято заяву ФОП Опанасюк О.Є. про банкрутство ТОВ "Шалигинське".

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

4. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 05.06.2019 у справі №920/93/19 у задоволенні заяви ФОП Опанасюк О.Є. про порушення справи про банкрутство ТОВ "Шалигинське" відмовлено.

5. Вказана ухвала мотивована відсутністю підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, зокрема: за висновками суду першої інстанції на час подання заяви про порушення справи про банкрутство судом визнано недійсним договір про відступлення права вимоги до боржника за договором купівлі-продажу; кредитор звернувся до суду із відповідною заявою передчасно, відтак не має безспірних вимог до боржника у розумінні ч. 3 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; станом на дату винесення оскаржуваної ухвали відбувається оспорювання в судовому порядку факту дійсності договору купівлі-продажу, а також оскарження судового рішення, яким на корить кредитора стягнуто заборгованість за договором купівлі продажу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 920/93/19 апеляційну скаргу ФОП Опанасюк О.Є. на ухвалу Господарського суду Сумської області від 05.06.2019 у справі №920/93/19 задоволено. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 05.06.2019 у справі №920/93/19 скасовано. Справу №920/93/19 направлено до Господарського суду Сумської області для вчинення дій, передбачених ст. 16 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

7. Постанова мотивована тим, що на підставі доданих до заяви доказів судом апеляційної інстанції встановлено, що вимоги заявника не забезпечені майном боржника, є безспірним, що підтверджується рішенням господарського суду, наказом, виданим на підставі цього рішення та постановою про відкриття виконавчого провадження, а також фактом не виконання зобов`язань у сумі 5 894 645,33 грн., сукупний тримісячний строк погашення яких минув, вимоги заявника сукупно складають більше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати. За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство боржника, перелічених у ч. 7 ст. 16 України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегією суддів не встановлено.

8. Під час розгляду справи, господарським судом апеляційної інстанції було встановлено:

8.1. 01.12.2012 між ТОВ „Аратта-Агро" (продавець) та ТОВ „Шалигинське" (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 01/12/12, за умовами якого продавець зобов`язався в порядку і на умовах, визначених цим Договором, передати у власність Покупцю зерно кукурудзи врожаю 2012 року у кількості 1 643 т 535 кг, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити цю сільськогосподарську продукцію.

8.2. У зв`язку із невиконанням ТОВ „Шалигинське" взятих на себе зобов`язань за Договором щодо повної оплати поставленої продукції, ТОВ „Аратта-Агро" звернулось до Господарського суду Сумської області з відповідним позовом про стягнення наявної заборгованості, внаслідок чого 09.03.2016 судом було порушено провадження у справі № 920/234/16.

8.3. 07.12.2016 між ТОВ „Аратта-Агро" та ФОП Опанасюк О.Є. укладено договір про відступлення права вимоги, за яким ТОВ „Аратта-Агро" відступило на користь ФОП Опанасюк О.Є. право вимоги за договором купівлі-продажу № 01/12/12 від 01.12.2012, укладеного з ТОВ „Шалигинське".

8.4. За наслідками нового розгляду позовних вимог постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.03.2018 у справі № 920/234/16, з урахуванням ухвали суду від 29.03.2018 про виправлення описки, замінено позивача - ТОВ „Аратта-Агро" на його правонаступника - ФОП Опанасюк О.Є., позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з ТОВ „Шалигинське" на користь ФОП Опанасюк О.Є. 3 151 341,88 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу від 01.12.2012 № 01/12/12, 271 128,21 грн. 3% річних, 2 510 451,49 грн. інфляційних збитків та 88 993,83 грн. відшкодування витрат по сплаті судового збору.

8.5. Постановою Верховного Суду від 12.06.2018 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.03.2018 у справі №920/234/16 залишено без змін.

8.6. 04.04.2018 Господарським судом Сумської області видано наказ №920/234/16 на примусове стягнення з ТОВ „Шалигинське" на користь ФОП Опанасюк О.Є. суми заборгованості у розмірі 6 021 915,41 грн.

8.7. 13.06.2018 постановою приватного виконавця Закорко В.В. відкрито виконавче провадження № 56607971 з примусового виконання даного наказу. Того ж дня постановами приватного виконавця Закорко В.В. накладено арешт на грошові кошти і все нерухоме та рухоме майно боржника.

8.8. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 15.08.2018 у справі № 920/234/16 боржнику надано відстрочення виконання рішення суду про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу до 31.10.2018.

8.9. Постановами приватного виконавця Закорко В.В. від 23.08.2018 на підставі вказаної ухвали суду було відстрочено виконання судового рішення та зупинено вчинення виконавчих дій до 31.10.2018.

8.10. Постановою приватного виконавця Закорко В.В. від 01.11.2018 поновлено виконавче провадження № 56607971.

8.11. Згідно наявної у матеріалах справи довідки приватного виконавця від 28.12.2018 № 959 про стан виконання судового рішення, 15.11.2018 приватним виконавцем Закорко В.В. направлено платіжну вимогу до АТ "Райффайзен Банк Аваль" та стягнуто з боржника в рамках виконавчого провадження № 56607971 грошові кошти в сумі 143 979,15 грн., з яких 127 270,08 грн. перераховано на користь стягувача ФОП Опанасюк О.Є.

8.12. Станом на 28.12.2018 заборгованість боржника перед ініціюючим кредитором за наказом Господарського суду Сумської області від 04.04.2018 року складає 5 894 645,33 грн. При цьому, подальше стягнення з боржника заборгованості, за твердженням виконавця, не вбачається за можливе, у зв`язку із відсутністю у боржника майнових активів, на які може бути звернуто стягнення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 920/93/19, ТОВ "Шалигинське" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 920/93/19 скасувати, справу передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

10. При цьому, ТОВ "Шалигинське" подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

11. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 920/93/19 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.12.2019.

12. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, судді - Васьковського О.В., судді - Огородніка К.М. від 20.12.2019 клопотання ТОВ "Шалигинське" про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження задоволено. Поновлено ТОВ "Шалигинське" строк на касаційне оскарження. Відкрито касаційне провадження у справі № 920/93/19 Господарського суду Сумської області за касаційною скаргою ТОВ "Шалигинське" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019. Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги ТОВ "Шалигинське" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 відбудеться 28.01.2020. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 20.01.2020. Доведено до відома учасників справи, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.

13. В судове засідання 28.01.2020 учасники справи явку повноважних представників не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників інших учасників справи.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(ТОВ "Шалигинське")

14. В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на неповне з`ясування судом апеляційної інстанції обставини справи та порушення норм процесуального права, зокрема ст. ст. 11 13 42 258 259 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Зокрема, вказує на те, що судом апеляційної інстанції не було належним чином перевірено надані ФОП Опанасюк О.Є. докази направлення копії апеляційної скарги боржнику.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

16. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з ч. 1 ст. 2 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

У відповідності до ст. 1 Закону про банкрутство, банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури;

неплатоспроможність - це неспроможність суб`єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності;

учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб`єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство встановлено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які боржник зобов`язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство.

Перелік цих документів міститься в ст. 11 Закону про банкрутство, в якій, зокрема, зазначається, що до заяви про порушення справи про банкрутство додаються докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова державного виконавця або приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону про банкрутство перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Основне завдання підготовчого засідання полягає у з`ясуванні ознак неплатоспроможності боржника, наявності чи відсутності перешкод для подальшого руху справи про банкрутство.

Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

За наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство або відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.

Суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо:

- заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство;

- вимоги кредитора є повністю забезпеченими майном боржника;

- вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження;

- вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду;

- відсутня хоча б одна з підстав, передбачених частиною третьою статті 10 цього Закону;

- за наявності підстав, передбачених статтею 15 цього Закону.

Зазначений перелік є вичерпним.

Таким чином, завдання підготовчого засідання господарського суду у справі про банкрутство полягає у перевірці обґрунтованості заяви кредитора або боржника щодо наявності ознак неплатоспроможності, а заяви боржника - також і загрози його неплатоспроможності. Крім того, господарський суд перевіряє правовий статус боржника та відсутність перешкод для порушення провадження у справі про банкрутство. Предметом підготовчого засідання є з`ясування наявності підстав, які надають кредитору чи боржнику можливість ініціювати порушення провадження у справі про банкрутство, тобто ознак загрози неплатоспроможності та виникнення обставин неплатоспроможності боржника. Критеріями загрози неплатоспроможності є: наявність кредиторських вимог, розмір яких перевищує 300 мінімальних заробітних плат; їх конкуренція задоволення вимог одного з кредиторів призведе до неможливості задоволення вимог іншого (інших); наявність відкритого виконавчого провадження. Визначальним для вирішення питання про порушення справи про банкрутство боржника, який наполягає на загрозі неплатоспроможності, є дослідження обставин конкуренції кредиторських вимог, співставлення їх розміру з майном боржника, за рахунок якого можливо задовольнити кредиторські вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, заявник подав, серед іншого, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.03.2018 у справі № 920/234/16, ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 29.03.2018 у справі № 920/234/16 про виправлення описки, постанову Верховного Суду від 12.06.2018, наказ Господарського суду Сумської області від 04.0.2018 у справі № 920/234/16 про примусове виконання вказаного рішення, постанову приватного виконавця від 13.06.2018 про відкриття виконавчого провадження, ухвалу Господарського суду Сумської області від 15.08.2018 про відстрочення виконання судового рішення, постанову приватного виконавця від 23.08.2018 про відстрочення виконання рішення, постанову приватного виконавця від 23.08.2018 про зупинення виконавчих дій, постанову приватного виконавця від 01.11.2018 про поновлення вчинення виконавчих дій, а також довідку приватного виконавця від 28.12.2018 № 959 про стан виконання судового рішення.

Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі, серед іншого зазначив про те, що рішенням Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2018 у справі №927/91/17 за позовом ТОВ „Шалигинське" до ТОВ „Аратта-Агро" та ФОП Опанасюк О.Є. визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 07.12.2016, на підставі якого кредитором заявлено свої грошові вимоги, і в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня інформація щодо вирішення апеляційним судом спору у справі № 927/91/17.

Суд апеляційної інстанції не погодився з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ні обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, до набрання рішення суду про визнання договору недійсним законної сили діє встановлена у ст. 204 Цивільним кодексом України презумпція правомірності правочину.

Тобто, до набрання рішенням законної сили воно не створює жодних правових наслідків ані для сторін, ані для будь-яких третіх осіб.

Суд першої інстанції, встановивши, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2018 у справі №927/91/17 було оскаржено в апеляційному порядку і судом апеляційної інстанції було відкрито апеляційне провадження, а також те, що справу ще не розглянуто апеляційним судом, залишив поза увагою ту обставину, що відповідне рішення суду першої інстанції не набрало законної сили, а відтак помилково послався на встановлені у ньому факти та обставини.

Судом апеляційної інстанції було перевірено відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та встановлено, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 у справі №927/91/17 рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2018 скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, повний текст вказаної постанови було складено та зареєстровано в реєстрі 03.06.2019, а оприлюднено 04.06.2019.

Встановивши вказані обставини, суд апеляційної інстанції вказав на те, що на момент прийняття судом першої інстанції ухвали від 05.06.2019, в Єдиному державному реєстрі судових рішень вже був опублікований і доступний для перегляду повний текст постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 у справі № 927/91/17, що свідчить про невідповідність висновку суду першої інстанції про відсутність в реєстрі інформації щодо вирішення апеляційним судом спору у справі №927/91/17 фактичним обставинам.

Крім того, суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції про передчасність звернення кредитора з відповідною заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, у зв`язку з недотриманням трьохмісячного строку невиконання боржником своїх зобов`язань після встановленого для їх погашення строку.

Зокрема, судом апеляційної інстанції встановлено, що виконавче провадження № 56607971 було відкрито 13.06.2018, 23.08.2018 виконання судового рішення відстрочено та зупинено вчинення виконавчих дій до 31.10.2018 і 01.11.2018 приватний виконавець поновив виконавче провадження, після чого строк невиконання боржником судового рішення продовжив свій перебіг, а не розпочав рахуватись спочатку.

Встановивши, що з моменту відкриття виконавчого провадження (13.06.2018) до дня подання заяви про банкрутство (22.01.2019), за вирахуванням часу відстрочення виконавчого провадження і зупинення виконання рішення суду (з 23.08.2018 по 31.10.2018) сукупно минуло понад 3 місяці, суд апеляційної інстанції вказав на відсутність порушень ініціюючим кредитором ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство в частині строків звернення до суду з відповідною заявою.

Щодо посилань суду першої інстанції на оскарження АТ "ПроКредит Банк" договору купівлі-продажу №01/12/12 від 01.12.2012 шляхом звернення до Господарського суду м. Києва із відповідним позовом про визнання цього договору недійсним, невиконання якого стало підставою для звернення ініціюючого кредитора до суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржника, то вони судом апеляційної інстанції відхилені, оскільки встановлено, що позовну заяву банку було повернуто без розгляду ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.03.2019 у справі № 910/1409/19. На момент прийняття судом першої інстанції ухвали від 05.06.2019, в Єдиному державному реєстрі судових рішень вже був опублікований і доступний для перегляду повний текст ухвали Господарського суду м. Києва від 05.03.2019 у справі №910/1409/19.

Щодо посилань суду першої інстанції про наявність апеляційного оскарження судового рішення, яким стягнуто заборгованість з боржника, то судом апеляційної встановлено, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 у справі № 920/234/16 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ "ПроКредит Банк" на рішення Господарського суду Сумської області від 16.08.2017 відмовлено. Вказана ухвала оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 26.03.2019, і станом на дату прийняття оскаржуваної ухвали в установленому порядку не скасована, а отже є чинною.

В касаційній скарзі ТОВ "Шалигинське" вказує на те, що судом апеляційної інстанції не було належним чином перевірено надані ФОП Опанасюк О.Є. докази направлення копії апеляційної скарги боржнику. ТОВ "Шалигинське" не мало можливості реалізувати свої процесуальні права, передбачені ст. 42 ГПК України та надати пояснення та/або заперечення суду, виходячи зі змісту апеляційної скарги ФОП Опанасюк О.Є. і доданих до неї документів.

На думку колегії суддів Касаційного господарського суду, вказані доводи спростовуються матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи, до початку судового засідання в суді апеляційної інстанції, призначеного на 03.10.2019, від представника боржника надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та про відкладення судового засідання на іншу дату. Вказане клопотання було мотивовано тим, що апеляційна скарга ФОП Опанасюк О.Є. на адресу боржника не надходила, з огляду на що останній позбавлений права на належні заперечення проти позиції апелянта.

Представник боржника в судовому засіданні 03.10.2019 відповідне клопотання підтримав та пояснив, що він, як представник, не будучи обізнаним зі змістом та доводами апеляційної скарги, позбавлений можливості повною мірою скористатись своїми процесуальними правами учасника справи та належним чином представляти інтереси клієнта в суді апеляційної інстанції.

Вказане клопотання було розглянуто та відхилено судом апеляційної інстанції, виходячи з такого.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2019 апеляційну скаргу ФОП Опанасюк О.Є. на ухвалу Господарського суду Сумської області від 05.06.2019 у справі № 920/93/19 було залишено без руху та встановлено строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом 10 днів з дня отримання відповідної ухвали, зокрема, надати суду докази на підтвердження відправлення боржнику копії апеляційної скарги.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання ухвали від 19.08.2019 скаржником було подано, в тому числі, докази направлення боржнику копії апеляційної скарги за адресою: 41470, Сумська обл., Глухівський р-н, смт. Шалигине, вул. Шевченка, 199, а саме: опис вкладення, фіскальний чек та відповідну накладну відділення поштового зв`язку зі штриховим ідентифікатором „0113330793405".

Також, судом апеляційної інстанції було встановлено, що згідно відомостей з офіційного сайту Укрпошти у розділі відстеження поштових відправлень за штриховим ідентифікатором „0113330793405" відправлення вручено особисто 10.09.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою скаргу ФОП Опанасюк О.Є. на ухвалу господарського суду Сумської області від 05.06.2019 у справі №920/93/19, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 03.10.2019 за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, уповноважена особа боржника отримала копію вищезазначеної ухвали суду апеляційної інстанції 17.09.2019, що підтверджується відомостями, які містяться на зворотному поштовому повідомленні, тобто завчасно до дати судового засідання.

Також, суд апеляційної інстанції вказав на те, що на виконання п. 3 резолютивної частини наведеної ухвали боржником засобами поштового зв`язку 20.09.2019 подано відзив на апеляційну скаргу, що свідчить про те, що боржник скористався своїм право на надання відповідних заперечень на позицію апелянта у справі.

Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції, представник боржника Максюк С.В. представляє інтереси ТОВ "Шалигинське" на підставі договору про надання правових (адвокатських) послуг від 12.03.2018, тобто більше півтора року, відтак не був позбавлений можливості ознайомитись із матеріалами справи після отримання ухвали суду про призначення справи до розгляду.

Як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, неотримання конкретним представником боржника, який здійснює представництво інтересів боржника в судових органах, копії апеляційної скарги свідчить про неналежну роботу структурних підрозділів боржника та не є поважною причиною для відкладення розгляду справи з цих підстав, оскільки стороною у даній справі є саме ТОВ "Шалигинське", яке копію апеляційною скарги отримало і про дачу, час та місце розгляду справи повідомлено належним чином та завчасно.

За вказаних обставин, колегія суддів Касаційного господарського суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що доводи боржника про неотримання копії апеляційної скарги є безпідставними, не підтверджені відповідними доказами та спростовуються матеріалами справи.

17. Щодо суті касаційної скарги

Доводи скаржника щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права спростовуються вищевикладеним та змістом оскаржуваної постанови.

18. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 (заява №3236/03), "Рябих проти Росії" від 03.12.2003 (заява №52854/99), "Нєлюбін проти Росії" від 02.11.2006 (заява №14502/04)), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ "Шалигинське" та залишення постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 920/93/19 без змін.

19. Судові витрати

У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін постанови суду апеляційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шалигинське" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 920/93/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді О.В. Васьковський

К.М. Огороднік