ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 922/1469/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н. Г. - головуючого, Банаська О. О., Жукова С. В.,
за участю секретаря судового засідання Громак В. О.
за участю: арбітражного керуючого Татіщева О. Є. (в режимі відеоконференції), представника кредитора ОСОБА_1 - адвоката Гордієнко А. Г. (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Карточка плюс"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.12.2021
у справі №922/1469/21
за заявою Фізичної особи ОСОБА_2
про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 ,-
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2021 року фізична особа ОСОБА_2 звернулась до Господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.05.2021 у справі №922/1469/21 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника; призначено керуючим реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Татіщева О. Є., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, попереднє судове засідання призначено на 01.07.2021.
Повідомлення про відкриття справи про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 18.05.2021.
В липні 2021 року до Господарського суду Харківської області надійшла заява ТОВ "Фінансова компанія "Карточка плюс" з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 2 397 002,40 грн. В обґрунтування своїх вимог ТОВ "Фінансова компанія "Карточка плюс" зазначало, що рішенням Московського районного суду міста Харкова з фізичної особи ОСОБА_2 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна", правонаступником якого є ТОВ "Фінансова компанія "Карточка плюс", стягнуто заборгованість за кредитним договором в розмірі 2 397 002,40 грн, з них: борг за кредитом - 407 643,00 грн, борг за процентами - 107 101,00 грн, борг за пенею - 1 878 817,00 грн. Вказана заборгованість виникла у зв`язку із невиконанням боржником зобов`язань за кредитним договором від 19.09.2008 № ML 708/180/2008. Виконання зобов`язань за кредитним договором від 19.09.2008 № ML 708/180/2008 забезпечені іпотекою нерухомого майна відповідно до договору іпотеки від 19.09.2008 PML 708/180/2008.
При цьому, ТОВ "Фінансова компанія "Карточка плюс" просило включити до реєстру вимог кредиторів боржника грошові вимоги у розмірі 955 400,00 грн як такі, що забезпечені вартістю предмета іпотеки.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.10.2021 у справі №922/1469/21 (суддя Лавренюк Т. А.):
1. Визнано вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Карточка плюс" у загальному розмірі - 2 401 542,40 грн, з яких: основний борг - 514 744,40 грн (з них 407 643,00 грн - заборгованість за кредитом, 107 101,40 грн - несплачені відсотки за користування кредитом); пеня - 1 878 817,00 грн; 3 441,00 грн - судовий збір за подачу позову; 4 540,00 грн - судовий збір за подачу заяви з грошовими вимогами)
2. Визнано вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Карточка плюс" на суму 955 400,00 грн, з яких 407 643,00 грн - заборгованість за кредитом, 544 316,00 грн - пеня та 3 441,00 грн - судовий збір за подачу позову, які забезпечені вартістю предмета іпотеки за договором РМL 708/180/2008 від 19.09.2008 (двокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 45,4 кв.м);
3. Визнано вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Карточка плюс" на суму 1 441 602,40 грн, з яких: 1 334 501,00 грн - пеня, 107 101,40 грн - несплачені відсотки за користування кредитом, як незабезпечені вимоги кредитора, а також 4 540,00 грн судового збору за подачу заяви з грошовими вимогами.
4. Зобов`язано керуючого реструктуризацією за результатами даного судового засідання в 10-денний строк з дня постановлення відповідної ухвали згідно ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства та з урахуванням ст. 123 зазначеного Кодексу повторно організувати та провести збори кредиторів.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.12.2021 (колегія суддів: Ільїн О. В. - головуючий, Россолов В. В., Хачатрян В. С.) ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.10.2021 у справі № 922/1469/21 скасовано. Прийнято нове рішення, яким відмовлено ТОВ "Фінансова компанія "Карточка плюс" у включенні до реєстру кредиторів з незабезпеченими вимогами на суму 1 441 602,40 грн, що є залишком заборгованості, яка не покривається вартістю предмета іпотеки за договором PML 708/180/2008 від 19.09.2008 та визнано склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора ТОВ "Фінансова компанія "Карточка плюс" за зобов`язанням, що виникло з кредиту в іноземній валюті ML 708/180/2008 від 19.09.2008, який забезпечений іпотекою квартири за договором іпотеки PML 708/180/2008 від 19.09.2008, за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 45,4 кв. м., що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника, в розмірі 514 744,40 грн (що складаються із 407 643 грн залишку заборгованості +107 101,40 грн відсотків, що еквівалентно 64 399,40 доларів США (за курсом НБУ долару до гривні 7,993=51 000 доларів США +13 399,40 доларів США) станом на 10.12.2013 (на дату звернення кредитора до Московського районного суду м. Харкова).
У касаційній скарзі ТОВ "Фінансова компанія "Карточка плюс" просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.12.2021 скасувати та залишити в силі ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.10.2021 у справі №922/1469/21.
В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що судом апеляційної інстанції безпідставно застосовано до спірних правовідносин положення п. 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, однією із умов застосування якої є виникнення заборгованості фізичної особи із за кредиту в іноземній валюті. Заявник касаційної скарги не погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що заборгованість фізичної особи ОСОБА_2 виникла за кредитом в іноземній валюті, оскільки вважає, що після ухвалення рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором грошове зобов`язання трансформувалось у зобов`язання у національній валюті за рішенням суду.
Наведене, на думку кредитора, свідчить про не врахування судом апеляційної інстанції правових позицій, що викладені у постановах Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №320/5115/17, від 04.07.2018 №310/11534/13-ц, від 28.03.2018 у справі №444/9519/12.
Разом з тим ТОВ "Фінансова компанія "Карточка плюс" зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано п. 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, оскільки визначено розмір заборгованості в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України, на дату звернення кредитора до суду з позовом про стягнення заборгованості. Між тим як вказана норма КУзПБ встановлює, що склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
ТОВ "Фінансова компанія "Карточка плюс" також вважає необґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції щодо пропуску ним строку на подання заяви з грошовими вимогами до боржника та безпідставними посилання апеляційного суду у цій частині на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20.06.2018 у справі №820/1186/17.
У відзивах арбітражний керуючий Татіщев О. Є. та боржник ОСОБА_2 просять касаційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Карточка плюс" залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість доводів касаційної скарги ТОВ "Фінансова компанія "Карточка плюс" та повністю погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н. Г., заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, доводи відзивів на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 19.09.2008 між ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № МL 708/180/2008. Валюта кредиту за договором визначена у доларах США.
В забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором 19.09.2008 між ОСОБА_2 та ПАТ "ОТП Банк" було укладено договір іпотеки № РМL 708/180/2008, відповідно до якого для забезпечення повного та своєчасного виконання боргових зобов`язань ОСОБА_2 передала в іпотеку нерухоме майно. Предметом іпотеки за цим договором є двокімнатна квартира загальною площею 45,4 кв.м., житлова площа 26,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .
Ринкова вартість предмета іпотеки, згідно із поданим ТОВ "Фінансова компанія "Карточка плюс" звітом про оцінку майна, становить 955 400,00 грн.
Рішенням Московського районного суду міста Харкова від 05.03.2014 у справі № 643/21446/13-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна", як правонаступника ПАТ "ОТП Банк", заборгованість за кредитним договором № МL 708/180/2008 від 19.09.2008 в розмірі 2 393 561,40 грн, з яких борг за кредитом - 407 643,00 грн, за процентами - 107 101,00 грн, за пенею - 1 878 817,00 грн.
Між ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та ТОВ "Фінансова компанія "Карточка плюс" укладено договір факторингу від 07.05.2021 № 07-1/05/2021, відповідно до умов якого ТОВ "Фінансова компанія "Карточка плюс" набуло право вимоги до ОСОБА_2 щодо заборгованості за кредитним договором № МL 708/180/2008 від 19.09.2008, яка була стягнута рішенням Московського районного суду міста Харкова від 05.03.2014 у справі № 643/21446/13-ц у загальному розмірі 2 393 561,40 грн та судового збору на суму 3 441,00 грн, всього на суму 2 397 002,40 грн.
Крім того, судами попередніх інстанцій було встановлено, що 07.05.2021 між ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та ТОВ "Фінансова компанія "Карточка плюс" було укладено договір відступлення прав вимоги, за умовами якого останнє набуло право вимоги до боржника за іпотечним договором № РМL 708/180/2008 від 19.09.2008.
У цій справі фізичною особою ОСОБА_2 визнавався факт наявності перед ТОВ "Фінансова компанія "Карточка плюс" невиконаних зобов`язань за кредитним договором № МL 708/180/2008 від 19.09.2008 та іпотечним договором № РМL 708/180/2008 від 19.09.2008.
Однак, між сторонами існував спір щодо розміру заборгованості, яка підлягає визнанню у справі про банкрутство.
Розглядаючи грошові вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Карточка плюс" до боржника, суди попередніх інстанцій виходили із преюдиційності обставин, встановлених рішенням Московського районного суду міста Харкова від 05.03.2014 у справі № 643/21446/13-ц, яким ОСОБА_2 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна", правонаступником якого є ТОВ "Фінансова компанія "Карточка плюс", стягнуто заборгованість за кредитним договором № МL 708/180/2008 від 19.09.2008 в розмірі 2 397 002,40 грн. Зазначена заборгованість включала, зокрема, 407 643 грн залишку заборгованості за кредитом та 107 101,40 грн відсотків, що було еквівалентно 64 399,40 доларів США за курсом НБУ долара до гривні 7,993 грн станом на 10.12.2013 (дату звернення кредитора до Московського районного суду міста Харкова).
Водночас суди першої та апеляційної інстанцій дійшли протилежних висновків щодо необхідності застосування п. 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ до спірних правовідносин, а відтак - різних висновків щодо складу і розміру грошових вимог ТОВ "Фінансова компанія "Карточка плюс", які підлягають визнанню.
Суд першої інстанції зазначив, що до спірних правовідносин не застосовується п. 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, оскільки, за його висновком, вказана норма підлягає застосуванню у разі, якщо єдиним кредитором у процедурі неплатоспроможності фізичної особи є забезпечений кредитор, заборгованість якого виникла із кредиту в іноземній валюті.
За висновком суду першої інстанції, заборгованість боржника рішенням Московського районного суду міста Харкова визначена у гривневому еквіваленті в розмірі 2 397 002,40 грн та саме ця сума зазначена у договорі факторингу № 07-1/05/2021 від 07.05.2021, відповідно до умов якого ТОВ "Фінансова компанія "Карточка плюс" набуло право вимоги до боржника за кредитним договором № МL 708/180/2008 від 19.09.2008.
Відтак, судом першої інстанції визнано грошові вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Карточка плюс" до боржника на загальну суму 2 397 002,40 грн, із яких 955 400,00 грн - забезпечені заставою майна та 1 441 602,40 грн - не забезпечені вимоги.
Скасовуючи ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.10.2021 у справі №922/1469/21, апеляційний суд зазначив, що судом першої інстанції помилково не застосовано до спірних правовідносин п. 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ. А відтак суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання грошових вимог ТОВ "Фінансова компанія "Карточка плюс" на загальну суму 514 744,40 грн (407 643 грн залишку заборгованості та 107 101,40 грн відсотків) як таких, що забезпечені іпотекою квартири боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУзПБ подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.
За змістом ч. 2 ст. 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, зокрема, розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів. Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.
В абз. 1 п. 5 Прикінцевих і перехідних положень КУзПБ установлено, що протягом п`яти років з дня введення в дію цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.
Отже п. 5 Прикінцевих і перехідних положень КУзПБ підлягає застосуванню у справі про банкрутство фізичної особи за сукупністю таких умов: заборгованість фізичної особи (1), яка виникла до дня введення в дію цього Кодексу (2), за кредитом в іноземній валюті (3), який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника (4).
Одночасно в абз. 2 - 5 п. 5 Прикінцевих і перехідних положень КУзПБ визначені певні особливості провадження у справі про банкрутство фізичної особи у разі, якщо єдиним кредитором у процедурі неплатоспроможності фізичної особи є забезпечений кредитор, а боржник володіє на праві власності одним об`єктом нерухомості (квартирою, житловим будинком), що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника і перебуває в іпотеці забезпеченого кредитора.
Як вбачається із матеріалів справи, суди попередніх інстанцій встановили, що заборгованість фізичної особи ОСОБА_2 перед ТОВ "Фінансова компанія "Карточка плюс" виникла до дня введення в дію КУзПБ відповідно до договору № МL 708/180/2008 за кредитом в іноземній валюті (доларах США), який забезпечений іпотекою квартири, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника.
Отже суди встановили наявність усіх, передбачених в абз. 1 п. 5 Прикінцевих і перехідних положень КУзПБ, умов для застосування п. 5 Прикінцевих і перехідних положень КУзПБ.
Враховуючи наведене, правильним є висновок апеляційного суду про необхідність застосування до спірних правовідносин п. 5 Прикінцевих і перехідних положень КУзПБ, у зв`язку з чим касаційний суд відхиляє протилежні доводи ТОВ "Фінансова компанія "Карточка плюс".
Водночас стягнення за рішенням суду кредитної заборгованості у гривневому еквіваленті та неодноразове відступлення права вимоги за кредитним договором, не змінило підстав виникнення і суті зобов`язання між сторонами, та не трансформувало його, як стверджує заставний кредитор, у нове зобов`язання.
Суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив із того, що до спірних правовідносин не застосовуються положення абз. 2 - 5 п. 5 Прикінцевих і перехідних положень КУзПБ, оскільки ТОВ "Фінансова компанія "Карточка плюс" не є єдиним кредитором боржника.
Разом з тим, в абз. 6 п. 5 Прикінцевих і перехідних положень КУзПБ встановлено, що склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора за зобов`язаннями, які виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника, визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. До розміру вимог такого забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня.
Водночас касаційний суд зауважує, що одними із принципів господарського судочинства є диспозитивність та змагальність.
Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Принцип диспозитивності визначає межі здійснення господарським судом та учасниками справи їхніх процесуальних прав та обов`язків, надає учасникам справи можливість вільно розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору та визначає обов`язок суду здійснювати провадження у справі виключно за зверненням особи, поданим до суду у відповідній процесуальній формі. Реалізація принципу диспозитивності в процесі здійснення правосуддя спрямована на досягнення справедливого балансу між суб`єктами судового процесу і визначає межі процесуальних дій суду під час розгляду справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
В абз. 6 п. 5 Прикінцевих і перехідних положень КУзПБ встановлено, що склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора за зобов`язаннями, які виникли з кредиту в іноземній валюті, визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. До розміру вимог такого забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня.
Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ "Фінансова компанія "Карточка плюс" у заяві з грошовими вимогами до боржника просило визнати грошові вимоги до ОСОБА_2 на загальну суму 2 397 002,40 грн, з яких 407 643,00 грн - борг за кредитом, 107 101,00 грн - борг за процентами, а решта 1 878 817,00 грн - пеня.
При цьому заставний кредитор не наводив розрахунку заборгованості боржника у доларах США, наполягаючи на тому, що зобов`язання між сторонами виникло на підставі рішення суду про стягнення заборгованості у національній валюті.
Відтак, суд апеляційної інстанції, виходячи із положень абз. 6 п. 5 Прикінцевих і перехідних положень КУзПБ, керуючись принципами диспозитивності та змагальності сторін, дійшов обґрунтованого висновку про визнання грошових вимог забезпеченого кредитора до боржника в частині заборгованості за тілом кредиту та процентами у межах заявлених кредитором сум.
Вказане спростовує доводи заявника касаційної скарги про неправильне застосування судом апеляційної інстанції п. 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ в частині визначення складу і розміру грошових вимог забезпеченого кредитора.
Разом з тим, колегія суддів погоджується із доводами ТОВ "Фінансова компанія "Карточка плюс" про необґрунтованість висновків суду апеляційної інстанції щодо пропуску ним тридцятиденного строку на подання заяви з грошовими вимогами до боржника та безпідставність посилання апеляційного суду у цій частині на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20.06.2018 у справі №820/1186/17 з огляду на таке.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, 18.05.2021 на офіційному веб-порталі судової влади України здійснено офіційне оприлюднення про відкриття справи про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 , встановлено строк для подання заяв кредиторів до боржника - до 17.06.2021.
Заява кредитора ТОВ "Фінансова компанія "Карточка плюс" про грошові вимоги до боржника зареєстрована в Господарському суду Харківської області 19.07.2021.
На конверті, в якому надійшла зазначена заява, міститься поштовий штемпель з датою 17.06.2021.
За висновком апеляційного суду, надходження відповідної заяви простим поштовим відправленням більш ніж через місяць з дати закінчення встановленого строку для подання заяв кредиторів до боржника не дозволяє об`єктивно встановити строк подання такої заяви кредитором. Лише поштовий штемпель на конверті з нібито датою прийняття поштою цього простого листа - не є належним та допустимим доказом в контексті ст. ст. 76 77 ГПК України, яким достеменно можливо було б підтвердити подання заяви кредитора в строк, передбачений КУзПБ. Судом апеляційної інстанції зазначено, що належними доказами надіслання рекомендованого листа є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об`єкт поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.
Однак такі висновки апеляційного суду ґрунтуються на припущеннях, суперечать нормам чинного законодавства та встановленим у справі обставинам.
Відповідно до п. 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, просте поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання без видачі розрахункового документа та доставляється/вручається без розписки.
Між тим ні ГПК України, ні КУзПБ не зобов`язує кредитора надсилати до суду заяву з грошовими вимогами у справі про банкрутство рекомендованою кореспонденцією.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що заява ТОВ "Фінансова компанія "Карточка плюс" про грошові вимоги до боржника була надіслана до суду простим поштовим відправленням у конверті, на якому наявний поштовий штемпель з датою 17.06.2021. Обставин, які б спростовували зазначене, судами першої та апеляційної інстанцій у цій справі не встановлено.
Водночас вказаний вище помилковий висновок апеляційного суду не вплинув на правильність судового рішення та не може бути достатньою підставою для його скасування.
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Наведені ТОВ "Фінансова компанія "Карточка плюс" у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не доводять неправильного застосування цим судом норм матеріального та порушення процесуального права, а касаційним судом не встановлено фундаментальних порушень, допущених судом апеляційної інстанції при розгляді даної справи та прийнятті оскаржуваного судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Відтак, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що постанова Східного апеляційного господарського суду від 22.12.2021 у справі №922/1469/21 прийнята відповідно до фактичних обставин, вимог матеріального та процесуального права і підстав для її зміни або скасування не вбачається.
Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається, судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на заявника касаційної скарги.
Керуючись ст. ст. 300 301 314 315 317 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Карточка плюс" - залишити без задоволення.
Постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.12.2021 у справі №922/1469/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя Ткаченко Н. Г.
Судді Банасько О. О.
Жуков С. В.