ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 922/2141/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С. В. головуючий (доповідач), Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
прокурора - Гавловської А.В.,
представників:
позивача - Ковальчука І.В.,
відповідача - не з`явились,
третьої особи - Павленко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 (головуючий суддя - Барбашова С.В., судді: Медуниця О.Є., Пелипенко Н.М.) та рішення Господарського суду Харківської області від 09.09.2021 (суддя Суслова В.В.)
у справі №922/2141/21
за позовом Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
до Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державний концерн "Укроборонпром",
про стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст позовних вимог
1.1.Перший заступник керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" (далі - ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова"), про стягнення з відповідача на користь Міністерства оборони України штрафних санкцій у розмірі 1909394,40 грн за порушення строків виконання умов Державного контракту від 19.09.2007 №247/2/07-9.
1.2.Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним виконанням відповідачем робіт за державним контрактом від 19.09.2007 №247/2/07-9, у зв`язку з чим нараховано та заявлено до стягнення штрафні санкції на загальну суму 1909394,40 грн, з яких: 1379006,72 грн пеня за період з 15.06.2020 по 15.12.2020 та 530387,68 грн - штраф.
2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
2.1.19.09.2007 Міністерством оборони України (замовник) укладено державний контракт №247/2/07-9 з ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" (виконавець) на виконання дослідно-конструкторської роботи (далі - ДКР) по темі модернізація реактивної системи залпового вогню БМ-21 "Град", шифр "Верба/1" (т.1 а.с.16-25).
2.2.Додатковою угодою від 28.11.2012 №1 зміст контракту викладено в новій редакції.
2.3.Згідно з пунктом 1 державного контракту (в редакції додаткової угоди №1 від 28.11.2012 (т.1 а.с. 26-39) виконавець (КП "ХБКМ") зобов`язується за тактико - технічним завданням замовника виконати з дотриманням законодавства ДКР, шифр "Верба/1", за державним оборонним замовленням і передати замовнику (Міністерству оборони України) науково - технічну продукцію (конструкторську документацію, дослідні зразки, макети, вузли, блоки, спецобладнання, матеріальні цінності) (далі - НТП), створені (виготовлені, закуплені) під час виконання ДКР в цілому (етапів, підетапів робіт), вчинити інші дії передбачені контрактом згідно з рішенням замовника, а замовник - прийняти встановленим порядком виконані роботи та оплатити їх. Повний обсяг робіт, який підлягає виконанню, викладений у календарному плані виконання ДКР, шифр "Верба/1" до контракту від 19.09.2007 №247/2/07-09 (додаток №1 до цієї додаткової угоди ( т.1 а.с. 40-42).
2.4.Підставою для укладення цієї додаткової угоди є спільне рішення Міністерства оборони та Міністерства промислової політики України від 03.03.2006 та показники державного оборонного замовлення на 2012 рік, які затверджені КМУ від 03.05.2012 №360-4 (зі змінами) (пункт 2 додаткової угоди №1).
2.5.Пунктом 14 державного контракту (в редакції додаткової угоди №1 від 28.11.2012) визначено, що приймання робіт етапів (підетапів) ДКР, Науково-технічної продукції здійснюється відповідно до "Календарного плану" комісією замовника, або за його дорученням 85 Військовим представництвом Міністерства оборони України (далі - 85 ВП МОУ), у порядку, який визначено стандартами системи розроблення та поставлення на виробництво озброєння та військової техніки за умовами цього контракту, з оформленням акта приймання робіт етапу (підетапу). Акт приймання робіт етапу (підетапу) затверджується замовником. На підставі акта приймання робіт етапу (підетапу) 85 ВП МОУ видає посвідчення на виконані роботи етапу (підетапу).
2.6.Пунктом 17 державного контракту (в редакції додаткової угоди №1 від 28.11.2012) визначено, що акт приймання - передачі науково-технічної продукції надається на затвердження замовнику разом із наступними документами:
-актом приймання робіт етапу (підетапу);
-посвідченням 85 ВП МОУ на виконані роботи етапу;
-висновком 85 ВП МОУ;
-РКМ, завізованими 85 ВП МОУ щодо рівня договірної ціни;
-копіями: платіжних доручень, рахунків і накладних на придбані (отримані, створені) товари, матеріали, спеціальне обладнання, договорів, калькуляцій кошторисної вартості та актів приймання - передачі науково-технічної продукції у співвиконавців.
2.7.Відповідно до пункту 18 державного контракту (в редакції додаткової угоди №1 від 28.11.2012) датою виконання етапів (підетапів) робіт (ДКР в цілому) є дата затвердження замовником акта приймання робіт етапу (підетапу, ДКР в цілому).
2.8.Пунктом 19 державного контракту (в редакції додаткової угоди №1 від 28.11.2012) визначено, що у разі відмови від затвердження акта приймання робіт етапу (підетапу, ДКР в цілому) замовник протягом 20 днів із моменту його отримання, складає мотивовану відмову, про що повідомляє виконавця.
2.9.Відповідно до пунктів 21, 22, 23 державного контракту (в редакції додаткової угоди №1 від 28.11.2012) виконавець у трьохмісячний термін після затвердження акта приймання-передачі НТП проводить за участю 85 ВП МОУ інвентаризацію матеріальних цінностей, які залишилися, зокрема, і у співвиконавців, та складає акт інвентаризації матеріальних цінностей, які були виготовлені (придбані) під час виконання ДКР. Акти інвентаризації, інвентаризаційні відомості та пропозиції щодо подальшого використання матеріальних цінностей, які належать замовнику, надаються 85 ВП МОУ до структурних підрозділів МОУ з питань управління представництвами замовника та з питань розроблення (модернізації) озброєння та військової техніки для врахування. Після завершення ДКР зазначені матеріали надаються до служб забезпечення органів військового управління, відповідно до закріпленої номенклатури, для обліку та прийняття рішення щодо їх подальшого використання. Рішення щодо подальшого використання матеріальних цінностей приймає замовник. Створена НТП приймається виконавцем на безоплатне відповідальне зберігання з укладанням договору зберігання.
2.10.Згідно з підпунктами 7, 10 пункту 30 державного контракту (в редакції додаткової угоди №1 від 28.11.2012) виконавець зобов`язаний: передати дослідний зразок замовнику не пізніше 20 днів до встановленого строку проведення державних випробувань; за власний рахунок забезпечувати зберігання матеріальних цінностей, які залишились після виконання ДКР, до отримання рішення замовника щодо їх подальшого використання.
2.11.За змістом пунктів 58, 64 державного контракту (в редакції додаткової угоди №1 від 28.11.2012) створена або придбана за цим контрактом і оплачена замовником продукція переходить у власність держави. Виключне право її використання та розпорядження нею належить замовнику (МОУ).
2.12.Строки виконання ДКР в цілому (кожного етапу, підетапу) визначаються сторонами в календарному плані (пункт 25 державного контракту).
2.13.Календарним планом виконання ДКР, шифр "Верба/1" до державного контракту (в редакції, викладеній в додатку 1 до додаткової угоди №19 від 06.04.2020), виконання 5 етапу робіт "Коригування РКД та дороблення дослідних зразків за результатами державних випробувань" передбачено у термін 10.02.2020 - 15.05.2020 з терміном здачі - 15.06.2020.
2.14.Додатковою угодою від 10.12.2020 №20 затверджено "Календарний план" виконання ДКР шифр "Верба/1" до державного контракту від 19.09.2007 №247/2/07-9, яким визначено, що 5 етап виконання ДКР шифр "Верба/1" коригування РКД та дороблення дослідних зразків за результатами державних випробувань, здійснюється з 10.02.2020 по 15.05.2020, а його здача має бути завершена до 15.06.2020 (т.1 а.с. 55-62).
2.15.Ураховуючи те, що станом на 15.06.2020 договірні зобов`язання відповідач не виконав, акт приймання робіт етапу 5 на затвердження замовнику не надав, Міністерством оборони України на адресу відповідача направлено претензію від 15.06.2020 №403/2/1/4041 про сплату пені в сумі 7804,06 грн та 546284,20 грн штрафу за прострочення терміну виконання та здачі робіт етапу 5 (т.1 а.с. 54).
2.16.У відповідь на претензію відповідач повідомив позивача про те, що:
- затримка проведення 5 етапу ДКР шифр "Верба/1" зумовлена істотними обставинами, які не залежали від підприємства та не дозволили виконати свої зобов`язання своєчасно (запровадження на території України карантинних та обмежувальних заходів з запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19);
- станом на 19.06.2020 (тобто на 4 день прострочення терміну виконання зобов`язання) роботи за державним контрактом завершенні, про що замовника повідомлено відповідним листом (від 19.06.2020 №2271/51).
2.17.30.10.2020 відповідач повідомив позивача про готовність пред`явлення продукції листом №4461/51.
2.18.30.10.2020 замовником на адресу виконавця скеровано лист №403/2/5/8693 про доручення 85 ВП МОУ призначення комісії для приймання робіт та оформлення відповідного акта.
2.19.Як вказує прокурор, терміном здачі готової продукції за 5 етапом контракту було встановлено 15.06.2020, проте відповідно до акта приймання-передачі науково-технічної продукції, створеної в ході виконання робіт етапу 5 дослідно-конструкторської роботи, шифр "Верба/1" за державним контрактом від 19.09.2007 №247/2/07-9 виконавець виконав, а замовник прийняв продукцію лише 15.12.2020.
2.20.Згідно з пунктом 41 державного контракту (в редакції додаткової угоди №1 від 28.11.2012) за порушення встановлених цим контрактом термінів виконання етапів (підетапів), виконавець сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка від ціни поточного етапу (підетапу) за кожен день прострочення, а за прострочення термінів понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від ціни етапу (підетапу).
2.21.Ураховуючи порушення виконавцем строків виконання робіт етапу 5 за державним контрактом, відповідачу нараховано та заявлено до стягнення у цій справі штрафні санкції на загальну суму 1909394,40 грн, яких: 1379006,72 грн пеня за період з 15.06.2020 по 15.12.2020 та 530387,68 грн - штраф.
3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1.Господарський суд Харківської області рішенням від 09.09.2021 у справі 922/2141/21, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду, задовольнив клопотання відповідача - ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" щодо зменшення штрафних санкцій на 99%; позов задовольнив частково; стягнув з ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" на користь Міністерства оборони України штрафні санкції у розмірі 19093,94 грн за порушення строків виконання умов державного контракту від 19.09.2007 №247/2/07-9; стягнув з ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" на користь Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил витрати зі сплати судового збору у розмірі 28640,92 грн; в частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 1890300,46 грн - відмовив.
3.2.Судами встановлено, що прокуратурою правомірно було визначено період прострочення зобов`язання за державним контрактом щодо виконання відповідачем 5 етапу робіт - з 15.06.2020 по 15.12.2020, а нарахування штрафних санкцій у розмірі 1909394,40 грн не суперечить вимогам чинного законодавства України, здійснено прокуратурою арифметично вірно, тому позов в частині їх стягнення є обґрунтованим. Водночас, за результатами розгляду клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, визнав за можливе зменшити їх розмір на 99%, зазначивши в рішенні про те, що:
- зобов`язання за 5 етапом державного контракту виконані відповідачем у повному обсязі;
- у справі відсутні і позивачем не надані докази понесення ним збитків та заподіяння позивачу шкоди;
- вина відповідача у простроченні виконання зобов`язання відсутня;
- роботи 5 етапу виконувалися відповідачем за власні обігові кошти;
- підприємство відповідача має стратегічне значення;
- прострочення зобов`язання сталося за обставин, які не залежали від волі відповідача.
4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи
4.1.Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 та рішення Господарського суду Харківської області від 09.09.2021 у справі №922/2141/21 та прийняти нове рішення, яким задовольнити повністю позов Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 1909394,40 грн.
4.2.В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій у цій справі не враховано висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 03.10.2019 у справі №914/2202/18, від 27.02.2019 у справі №910/9765/18, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 24.07.2019 у справі №911/1608/18, від 12.06.2019 у справі №910/10427/18, від 11.09.2019 у справі №905/2149/18, від 06.09.2019 у справі №914/2252/18, від 27.09.2019 у справі №923/760/16, від 20.02.2020 у справі №910/7970/19, щодо застосування статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 73 74 76 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України).
4.3.Третя особа подала відзив на касаційну скаргу в якому заперечує викладені в ній доводи та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Відзив мотивовано тим, що судами, відповідно до вимог статті 86 ГПК України, було ретельно досліджено всі наявні в матеріалах справи докази, та прийнято законні та обґрунтовані рішення про зменшення розміру неустойки.
5.Позиція Верховного Суду
5.1.Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
5.2.Як свідчать встановлені судами обставини, сторони у контракті погодили, що за порушення встановлених цим контрактом термінів виконання етапів (підетапів), виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0.1 % від ціни поточного етапу (підетапу) за кожний день прострочення, а за прострочення термінів понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% ціни етапу (підетапу).
5.3.Суди також встановили, що відповідач допустив прострочення виконання зобов`язань за контрактом, у зв`язку з чим йому було нараховано штрафні санкції, які відповідач просив зменшити.
5.4.Відповідно до статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
5.5.Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
5.6.Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
5.7.При цьому, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання за положенням частини першої статті 550 ЦК України.
5.8.Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013.
5.9.Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.
5.10.Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.
5.11.При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19.
5.12.Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань; при цьому вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер.
5.13.Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.05.2020 у справі №918/289/19, про неврахування судами якої скаржник вказує у касаційній скарзі, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін (пункт 8.28).
5.14.Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.02.2020 у справі №918/116/19, зменшення розміру пені на 99 % фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.
5.15.Отже, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань застосування таких санкцій до боржника є стимулювання належного виконання ним договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені та/або штрафу фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.
5.16.Проте, в оскаржуваних рішеннях суди, дійшовши висновків про обґрунтованість зменшення розміру заявлених до стягнення з відповідача пені та штрафу на 99%, фактично не зменшили розмір штрафних санкцій, а звільнили відповідача від їх сплати, що не відповідає наведеним вище правовим нормам, судовій практиці та умовам укладеного між сторонами контракту.
5.17.Крім того, приймаючи рішення про зменшення розміру штрафних санкцій, попередні судові інстанції не надали належної оцінки обставинам, які підлягали оцінці та дослідженню для можливості суду встановити забезпечення балансу інтересів обох сторін спору, а не тільки відповідача, майнового стану сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнових, але й інших інтересів сторін, що заслуговують на увагу.
5.18.Так, відповідно до статті 42 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
5.19.Суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.
5.20.Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів.
5.21.Необхідно враховувати, що сторони укладаючи контракт погодили усі його істотні умови, в тому числі ціну, штрафні санкції, строк виконання. Відтак відповідач, прийнявши на себе зобов`язання за контрактом погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов`язань, а також усвідомлював визначені контрактом строки виконання робіт.
5.22.Заперечуючи проти викладених у клопотанні відповідача про зменшення розміру неустойки доводів, прокурор, зокрема, звертав увагу суду на те, що додаткова угода №19 до контракту була укладена 06.04.2020, тобто вже після початку дії карантину, і відповідач, підписуючи вказану угоду, погодився зі строками виконання контракту та взяв на себе обов`язок щодо його виконання, за таких об`єктивно існуючих обставин.
5.23.Втім, належної оцінки вказаним доводам попередні судові інстанції не надали.
5.24.Колегія суддів також зазначає, що оцінюючи баланс інтересів сторін при зменшенні розміру неустойки, суди мають врахувати, що встановлення обставин понесення іншою стороною збитків у разі порушення строку виконання робіт за контрактом, не є єдиною обов`язковою умовою для висновку про дотримання цього балансу. У правовідносинах, де сторона використовує результати отриманого за договором не з комерційним інтересом, а на виконання покладених на неї повноважень, може бути враховано й вплив прострочення виконання на відносини, що пов`язані з відповідним договором.
5.25.Статтею 17 Конституції України встановлено, що оборона України, захист її суверенітету територіальної цілісності і недоторканності, забезпечення економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, Збройних Сил України, справою всього народу.
5.26.Прагнучи до мирного співіснування з усіма державами, Україна підтримує свою обороноздатність на рівні оборонної достатності для захисту від агресії.
5.27.Основи організації оборони та повноваження державних органів по її забезпеченню, обов`язки підприємств, установ, організацій, посадових осіб щодо зміцнення обороноздатності країни встановлює Закон України "Про оборону України".
5.28.Статтею 3 Закону України "Про оборону України" передбачено, що підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого часу включає забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів озброєнням, військовою та іншою технікою, а також створення високоефективних засобів збройної боротьби.
5.29.Безпосереднє керівництво Збройними Силами України здійснює Міністерство оборони України, яке відповідно до статті З та частини першої статті 10 Закону України "Про оборону України", Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №671 є центральним органом виконавчої влади і військового управління, що забезпечує проведення до життя державної політики у сфері оборони держави та військового будівництва, керівництва Збройними Силами України, їх мобілізаційну і бойову готовність та підготовку до виконання покладених на них завдань і в процесі їх виконання взаємодіє з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади.
5.30.З урахуванням викладеного, невиконання, порушення строків виконання умов державного контракту впливає на ефективність обороноздатності держави в цілому та на репутацію Міністерства оборони України.
5.31.Крім того, відповідно до статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
5.32.Особливий період діє в Україні від 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 "Про часткову мобілізацію". Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав.
5.33.Попередні судові інстанції, вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, помилково не взяли до уваги, що спірні відносини стосуються забезпечення обороноздатності країни у період дії особливого періоду. Водночас, забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів підготовленими кадрами, озброєнням, військовою та іншою технікою, продовольством, речовим майном, іншими матеріальними та фінансовими ресурсами є одним з пріоритетних напрямів у забезпеченні оборони Держави. Тоді як неналежне виконання своїх зобов`язань відповідачем, який вільно, діючи на власний ризик, усвідомлюючи і ту загальновідому обставину, яка не підлягає доведенню, про особливий період, в якому функціонують воєнні органи державної влади та Збройні Сили України, взяв на себе зобов`язання із визначеними в контракті умовами щодо модернізації військової техніки, має негативний вплив на обороноздатність країни та на репутацію Міністерства оборони України, що також не було враховано судами без будь-якого огрунтування.
6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та розподіл судових витрат
6.1.Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 73 74 76 77 86 236-238 282 ГПК України визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.
6.2.Згідно з частинами першою, другою статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
6.3.За змістом частини третьої статті 310 цього Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
6.4.Ураховуючи викладене та беручи до уваги, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвалені у справі судові рішення - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.
6.5.Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги наведене в цій постанові, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо дослідити доводи сторін, наявні у справі докази і, в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством, прийняти відповідне рішення.
7. Розподіл судових витрат.
7.1.Оскільки у цьому випадку Верховний Суд не змінює рішення та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 ГПК України).
Керуючись статтями 300 301 308 310 314 315-317 ГПК України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
1.Касаційну скаргу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил задовольнити частково.
2.Постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 та рішення Господарського суду Харківської області від 09.09.2021 у справі №922/2141/21 скасувати.
3.Справу №922/2141/21 передати на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Бакуліна
Судді О.Р. Кібенко
Л.В. Стратієнко