ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/2651/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Губенко Н.М.,

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.,

розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз"

на додаткове рішення Господарського суду Харківської області

(суддя - Аріт К.В.)

від 03.10.2023

та постанову Східного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Стойка О.В., судді: Мартюхіна Н.О., Попков Д.О.)

від 23.11.2023

у справі № 922/2651/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут»)

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз"

про стягнення 36 212 310, 44 грн,

за участю представників учасників справи:

позивача - Василевська О.В.,

відповідача - Баранова В.І.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог і ухвалених судових рішень по суті спору

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» (далі - ТОВ «ЙЕ Енергія», позивач) звернулось до суду з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» (далі - АТ «Харківгаз», відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 36 212 310,44 грн за договором купівлі-продажу природного газу, з яких:

25 117 260,02 грн - заборгованість за спожитий природний газ,

1 350 159,44 грн - пеня,

1 316 660,99 грн - 3% річних,

8 428 229,99 грн - інфляційні втрати.

Також позивач просив Суд стягнути витрати на професійну правничу допомогу в сумі 83 250,00 грн.

1.2. Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.09.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського від 23.11.2023, у справі №922/2651/23 позов задоволено частково. Стягнуто з АТ «Харківгаз» на користь ТОВ «ЙЕ Енергія» заборгованість у розмірі 25 117 260,02 грн, пеню у розмірі 1 346 941,07 грн, 3% річних у розмірі 1 316 660,99 грн, інфляційні витрати у розмірі 8 428 229,99 грн.

2. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень, ухвалених за результатом розгляду заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (у суді першої інстанції)

2.1. Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 03.10.2023 у справі № 922/2651/23 стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 83 242,60 грн.

2.2. Постановою Східного апеляційного господарського від 23.11.2023 додаткове рішення господарського суду Харківської області від 03.10.2023 у справі №922/2651/23 залишено без змін.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись із оскаржуваними судовими рішеннями, АТ «Харківгаз» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 03.10.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 у справі №922/2651/23 скасувати, ухвалити нове рішення суду, яким відмовити у задоволенні заяви у повному обсязі.

На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі АТ «Харківгаз» вказує, що суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, що призвело до порушення апеляційним судом норм права та ухвалення судового рішення, яке не відповідає закону. Крім того, суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15, від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, від 13.07.2022 у справі №496/3134/19, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, постанові Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 308/7190/21.

Скаржник відзначає, що матеріали справи не містять належних доказів, понесених ТОВ «ЙЕ Енергія» витрат на професійну правничу допомогу, яка надавалась їй у справі адвокатом Олександр Романенко, адже останній відповідно до відомостей у Єдиному реєстрі адвокатів України здійснює адвокатську діяльність індивідуально.

Отже, за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 126 та частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та враховуючи обсяг наданих на підтвердження понесених судових витрат доказів, необхідно дійти висновку про відсутність підстав для задоволення вимог в цій частині, оскільки не надано належних та допустимих доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі, а, отже, розмір судових витрат відповідно до статті 74 ГПК України не доведений та документально не обґрунтований, що виключає підстави для його задоволення.

3.2. ТОВ «ЙЕ Енергія» подало до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу - без задоволення.

Крім того, позивач відзначає, що надасть докази розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції протягом п`яти днів з дати ухвалення рішення суду згідно з частиною восьмою статті 129 ГПК.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції, та мотиви, з яких виходив суд при ухваленні оскаржуваного судового рішення

4.1. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано:

- договір про надання юридичних послуг від 02.03.2020 №1/42, укладений між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Гарант Груп» в особі керуючого партнера Чишинського Р.В., з додатковими угодами від 31.12.2020 №1, від 31.12.2020 №2 та від 19.05.2023 №ПД/03359500 до договору;

- наказ від 30.03.2021 №25-ОС про призначення Романенка О.М. на посаду адвоката управління;

- довіреність від 29.12.2022 №265/23;

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДН №5753 від 25.03.2020, що видане на підставі рішення Ради адвокатів Донецької області від 26.02.2020 №2;

- акт приймання-передачі наданих послуг від 22.09.2023;

- звіт про фактично надані послуги від 22.09.2023.

4.2. Судами встановлено, що між позивачем та Адвокатським об`єднанням "Гарант Груп" в особі керуючого партнера Чишинського Р.В. укладено договір про надання юридичних послуг №1/42 від 02.03.2020 (далі - Договір), відповідно до якого адвокатське об`єднання виконувало роботи та надавало послуги у обсязі та порядку, встановленому за домовленістю сторін.

В подальшому між сторонами було укладено ряд додаткових угод.

Зокрема у пункті 1 Додаткової угоди від 19.05.2023 №ДП/03359500 до Договору сторони узгодили, що відповідно до пункту 1.1 Договору сторони домовились укласти цю Додаткову угоду про надання Виконавцем професійної правничої допомоги, що полягає у захисті прав та законних інтересів Замовника адвокатами Виконавця на стадії досудового врегулювання спору, а також в місцевому, апеляційному та касаційному господарському суді у зв`язку із неналежним виконанням Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (код ЄДРПОУ 03359500) грошових зобов`язань за Договором купівлі-продажу природного газу № від 15.04.2020 GASD-150420-14/12A167-144-20.

4.3. Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг від 22.09.2023 (далі - Акт) Адвокатське об`єднання "Гарант Груп" надало, а ТОВ "ЙЕ Енергія" прийняло послуги, загальний обсяг яких складає 27 год. 45 хв. на загальну суму 83 250 грн, в тому числі:

- підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних витрат, підготовка розрахунку по заборгованості (10 год., загальна вартість 30 000,00 грн);

- підготовка відповіді на відзив (9 год., загальна вартість 27 000,00 грн);

- підготовка заперечень на клопотання про зупинення провадження у справі (4 год. 25 хв., загальна вартість 12 000,00 грн);

- представництво інтересів у судових засіданнях (4 год., загальна вартість 13 000,00 грн);

- підготовка заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (30 хв., загальна вартість 1 500,00 грн).

4.4. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди виходили з такого:

- відповідачем клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу до суду не надано;

- обсяг наданих адвокатом послуг підтверджується наявними в матеріалах справи доказами;

- надані адвокатом послуги цілком відповідають критеріям дійсності, необхідності, розумності їх розміру та є такими, що підтверджуються матеріалами справи;

- ураховуючи часткову відмову в позові, судові витрати в розмірі 83 250,00 грн розподіляються пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим, на відповідача покладаються витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 83 242,60грн.

5. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд клопотань

5.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2023 для розгляду касаційної скарги у справі №922/2651/23 визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. (головуючий), Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.

Ухвалою Верховного Суду від 18.12.2023 відкрито касаційне провадження у справі №922/2651/23 за касаційною скаргою АТ «Харківгаз» на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 03.10.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 у справі №922/2651/23.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2024 для розгляду касаційної скарги у справі №922/2651/23 визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. (головуючий), Бакуліна С.В., Губенко Н.М.

5.2. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» 29.01.2024 через «Електронний суд» подало до суду заяву про заміну кредитора в зобов`язанні та процесуальне правонаступництво.

Ухвалою Верховного Суду від 28.02.2024 у справі №922/2651/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" про заміну кредитора в зобов`язанні та процесуальне правонаступництво у справі №922/2651/23 задоволено. Замінено позивача у справі №922/2651/23 - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут".

5.3. Об`єктом касаційного оскарження є додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 03.10.2023 та постанова Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 у справі №922/2651/23 у частині задоволених вимог заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому Суд враховує, що додаткове рішення у частині відмови у задоволенні заяви жодною із сторін ані до суду апеляційної, ані до суду касаційної інстанції не оскаржувалось, а відтак Верховним Судом у цій частині не переглядається.

5.4. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд

6.1. Дослідивши наведене у касаційній скарзі, у межах доводів та підстав касаційного оскарження, Верховний Суд відзначає таке.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене статтею 129 ГПК України. Верховний Суд звертає увагу, що зазначена норма є загальною та повинна застосовуватись у системно-логічному зв`язку із частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України.

Розподіл судових витрат визначений статтею 129 ГПК України, частиною четвертою якої передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких відповідно до частини третьої статті 123 цього Кодексу належать витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Частиною восьмою статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно зі статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

6.2. Так, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що заявлений до стягнення розмір судових витрат на професійну правничу допомогу відповідає критеріям дійсності, необхідності, розумності їх розміру, що підтверджуються матеріалами справи.

При цьому суди врахували, що відповідачем не заявлялось клопотання про зменшення розміру таких витрат.

Таким чином, суди попередніх інстанцій під час вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на подані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, врахувавши характер спору у даній справі, а також відсутність заперечень з боку відповідача стосовно заявленої суми витрат, керуючись принципами справедливості та верховенства права, дійшли висновку, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат (пропорційно задоволеним позовним вимогам) на адвоката є співрозмірним та необхідним у даній справі.

6.3. Проаналізувавши вищенаведене правове регулювання спірних правовідносин щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, зміст оскаржуваних судових рішень, а також доводи скаржника у цій частині, Верховний Суд відзначає, що суди попередніх інстанцій під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, надавши оцінку доказам та доводам сторони щодо розподілу таких витрат, урахувавши відсутність заперечення відповідача про необґрунтованість таких витрат на правову допомогу, встановивши дійсність надання таких послуг, виходячи з конкретних обставин справи, зокрема щодо складності справи, необхідності наданих послуг тощо, керуючись такими критеріями, як обґрунтованість, пропорційнійсть, співмірність та розумність їхнього розміру, у відповідності до вимог статей 126 129 ГПК України дійшли висновку про часткове задоволення заяви позивача про розподіл витрат на професійну правову допомогу.

При цьому Суд враховує, що відповідачем у розумінні статтей 76-79 ГПК України не доводились обставини неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу позивача у заявленій частині, а також те, що такі послуги не були надані, так як останній не заявляв клопотання/заперечення проти задоволення таких витрат у відповідній сумі.

6.4. За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що доводи касаційної скарги, з урахуванням наведеного у цій Постанові, не знайшли свого підтвердження.

Суд відхиляє як помилкові доводи скаржника про неврахування судами висновків щодо застосування норм права у постановах Верховного Суду у справах №755/9215/15, №826/1216/16, №496/3134/19, №904/4507/18, №922/1964/21 та №308/7190/21, адже застосування господарськими судами у цій справі норм права при здійсненні розподілу витрат на професійну правничу допомогу не суперечить жодному з вказаних скаржником висновків суду касаційної інстанції.

Отже, наведені скаржником доводи не отримали свого підтвердження під час касаційного провадження, що виключає можливість скасування оскаржуваного судового рішення.

Верховний Суд бере до уваги та вважає частково прийнятними доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, у тій частині, в якій вони не суперечать мотивам цієї Постанови.

6.5. Колегія суддів касаційної інстанції акцентує, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", а не "суду факту", отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

Верховний Суд неодноразово вказував та наголошував, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Касаційний господарський суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. Доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм права при ухваленні оскаржуваних судових рішень за результатами перегляду справи в касаційному порядку не знайшли свого підтвердження з мотивів, викладених у розділі 6 цієї Постанови.

7.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

7.3. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень в оскаржуваній частині - без змін, як таких, що ухвалені із додержанням норм права.

8. Судові витрати

8.1. Зважаючи на те, що судовий збір за подання касаційної скарги на рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу не сплачується, відповідно Верховним Судом не розподіляється.

Керуючись статтями 129 300 308 309 315 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" залишити без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 03.10.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 у справі № 922/2651/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Студенець

Судді С. Бакуліна

Н. Губенко