№ 922/3059/16 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2021 року

м. Київ

Справа № 922/3059/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Пєскова В. Г., Погребняка В. Я.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.,

за участю представників:

ФОП Довженка О. С.: Розумної О. О. (в режимі відеоконференції),

арбітражного керуючого Гриценка І. І. (особисто),

ОСОБА_1 : Лимар О. В. (в режимі відеоконференції)

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Довженка Олександра Сергійовича

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2021

у складі колегії суддів: Плахова О. В. - головуючого, Гези Т. Д., Шевель О. В.

та ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.12.2020

у склад судді Міньковського С. В.

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро"

до Фізичної особи-підприємця Довженка Олександра Сергійовича

про визнання банкрутом

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Вступ

1. У справі про банкрутство фізичної особи-підприємця проведено аукціон з продажу майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу в результаті чого був визначений переможець аукціону з яким ліквідатор боржника уклав договір купівлі-продажу майна та склав й підписав акти прийому-передачі майна.

2. За результатами проведених торгів переможець аукціону звернувся до нотаріуса як державного реєстратора із заявою про видачу йому свідоцтва про придбання майна (квартири) на аукціоні, у видачі якого нотаріус постановою відмовила, що згодом мало наслідком звернення ліквідатора боржника (керуючого реалізацією) до суду зі скаргою на дії державного реєстратора, в якій ліквідатор просить визнати зазначену постанову нотаріуса незаконною та скасувати її з підстав, зокрема порушення такою відмовою права власності покупця (переможця аукціону), затягуванням процедури ліквідації (погашення боргів) боржника, що не дає можливості ліквідатору (керуючому реалізацією) завершити ліквідаційну процедуру (процедуру погашення боргів) та скласти повний звіт ліквідатора (керуючому реалізацією).

3. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, визнав обґрунтованими доводи скарги та її задовольнив. Крім того суд першої інстанції зобов`язав нотаріуса виконати приписи діючої редакції частини третьої статті 87 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

4. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, розглядаючи касаційну скаргу боржника, має вирішити питання про те:

- чи підлягає розгляду в межах справи про банкрутство боржника скарга ліквідатора боржника (керуючого реалізацією) на дії державного реєстратора (нотаріуса) ?

- чи наявне у ліквідатора боржника (керуючого реалізацією) право на звернення зі скаргою на дії державного реєстратора (нотаріуса), яким постановою відмовлено у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право власності покупцю (переможцю) аукціону ?

- чи здійснив суд першої інстанції вихід за межі вимог скарги ліквідатора боржника (керуючого реалізацією), зобов`язавши нотаріуса виконати приписи діючої редакції частини третьої статті 87 КУзПБ ?

Короткий зміст і підстави наведених у скарзі вимог

5. Господарським судом Харківської області здійснюється провадження у справі № 922/3059/16 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (далі - ТзОВ "Інкріс-агро") до Фізичної особи-підприємця Довженка Олександра Сергійовича (далі - ФОП Довженко О. С., боржник, скаржник) про банкрутство.

6. 06.08.2020 до Господарського суду Харківської області в межах справи № 922/3059/16 про банкрутство ФОП Довженка О. С. надійшла скарга ліквідатора боржника (керуючого реалізацією) арбітражного керуючого Гриценка Ігоря Івановича (далі - ліквідатор боржника Гриценко І. І.) на дії державного реєстратора, в якій він просить суд визнати незаконною та скасувати постанову в. о. державного нотаріуса Лозівської державної нотаріальної контори Мірошниченко О. М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.12.2018 щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу майна на аукціоні від 04.12.2018 в провадженні у справі про банкрутство ФОП Довженка О. С. у вигляді квартири АДРЕСА_1 , у складі цілісного майнового комплексу ФОП Довженка О. С. та видачі свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажу майна в провадженні у справі про банкрутство у вигляді ЦМК, а саме: квартири АДРЕСА_1 .

7. В якості підстави заявлених вимог ліквідатор боржника (керуючий реалізацією) Гриценко І. І. зазначає, що невнесення державним реєстратором (нотаріусом) наведених відомостей та відповідно відмова у видачі свідоцтва беззаперечно порушують право власності покупця, затягують процедуру ліквідації боржника, не дають можливості ліквідатору завершити ліквідаційну процедуру (процедуру погашення боргів) та скласти повний звіт ліквідатора, оскільки оформлення результатів продажу майна банкрута та перехід права власності від банкрута на покупця є одним з етапів реалізації майна банкрута, який досліджується судом під час розгляду підсумкового звіту ліквідатора, що згодом може бути підставою для визнання дій ліквідатора (керуючого реалізацією) боржника неналежними.

Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

8. Ухвалою від 10.10.2016 Господарський суд Харківської області порушив провадження у справі № 922/3059/16 про банкрутство ФОП Довженка О. С.; визнав розмір безспірних вимог ініціюючого кредитора (ТзОВ "Спектр-Агро") в сумі 786 997,92 грн; ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів.

9. Постановою від 22.11.2016 Господарський суд Харківської області визнав ФОП Довженка О. С. банкрутом; відкрив ліквідаційну процедуру боржника; ліквідатором ФОП Довженка О. С. призначив арбітражного керуючого Гриценка І. І.; вирішив інші процедурні питання.

10. 04.12.2018 у межах справи № 922/3059/16 про банкрутство ФОП Довженка О. С. Центральною універсальною біржею проведений другий повторний аукціон з продажу майна банкрута у формі цілісного майнового комплексу, до складу якого увійшла, зокрема, квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 76,9 кв. м. Переможцем аукціону визначений громадянин ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ).

11. За результатами проведеного аукціону 04.12.2018 між ліквідатором ФОП Довженка О. С. арбітражним керуючим Гриценко І. І. (продавець) та переможцем ОСОБА_1 (покупець) укладено договори купівлі-продажу, а також складено та підписано акти прийому-передачі зазначеного вище майна.

12. На виконання приписів статті 75 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції від 19.01.2013 (далі - Закон про банкрутство) переможець аукціону гр. ОСОБА_1 звернувся до в. о. державного нотаріуса Лозівської державної нотаріальної контори Мірошниченко О. М. як державного реєстратора про видачу нотаріусом свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні проведеного в рамках провадження у справі про банкрутство.

13. 17.12.2018 нотаріус Мірошниченко О. М. винесла постанову, якою відмовила гр. ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії з підстав: ненадання договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 09.07.2004 приватним нотаріусом Лозівського нотаріального округу Харківської області Завадою Н. М.; відсутності згоди другого з подружжя на розпорядження майном; відсутності дозволу органів опіки і піклування на укладення договору; визначення в протоколі об`єкту аукціону як "цілісний майновий комплекс ФОП Довженка О. С.", тоді як чинним законодавством використовується поняття "єдиний майновий комплекс".

14. ОСОБА_1 (переможець аукціону) не погодився з такими діями нотаріуса та звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання дій державного нотаріуса Мірошниченко О. М. протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, однак ухвалою від 17.04.2019 у справі № 520/3688/19 суд відмовив у відкритті провадження з розгляду позову гр. ОСОБА_1 з підстав відсутності між сторонами публічно-правового спору.

15. Згодом гр. ОСОБА_1 звернувся з аналогічним позовом до Лозівського міськрайонного суду Харківської області, який рішенням від 05.08.2019 у справі № 629/1920/19 позов ОСОБА_1 до в. о. державного нотаріуса Лозівської державної нотаріальної контори Мирошниченко О. М., треті особи: арбітражний керуючий Гриценко І. І., Довженко О. С. про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнив.

16. Проте, постановою від 25.02.2020 Харківський апеляційний суд рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05.08.2019 у справі № 629/1920/19 скасував та відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 з підстав неналежно обраного позивачем способу захисту порушених прав.

17. Крім того суди попередніх інстанцій встановили, що наряду з наведеним, 13.12.2018 боржником було подано до Господарського суду Харківської області у справі № 922/3059/16 про банкрутство ФОП Довженка О. С. заяву про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна ФОП Довженка О. С., який проведено 04.12.2018 Центральною універсальною біржею.

18. Ухвалою від 12.07.2019, залишеною без змін Східним апеляційним господарським судом постановою від 12.12.2019 та Верховним Судом постановою від 07.05.2020, Господарський суд Харківської області відмовив у задоволенні заяви ФОП Довженка О. С. про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна ФОП Довженко О. С., який проведено 04.12.2018 Центральною універсальною біржею.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

19. 17.12.2020 Господарський суд Харківської області постановив ухвалу, якою задовольнив скаргу ліквідатора (керуючого реалізацією) на дії державного реєстратора; скасував постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.12.2018 винесену в. о. державного нотаріуса Лозівської державної нотаріальної контори Мірошниченко О. М. щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу майна на аукціоні від 04.12.2018 в провадженні у справі про банкрутство ФОП Довженко О. С. у вигляді квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_2 у складі цілісного майнового комплексу ФОП Довженко О. С. та видачі свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажу майна в провадженні у справі про банкрутство у вигляді ЦМК, а саме: квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ; зобов`язав державного нотаріуса Лозівської державної нотаріальної контори виконати приписи діючої редакції частини третьої статті 87 КУзПБ.

20. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що звернення ліквідатора (керуючого реалізацією) до суду зі скаргою на дії державного реєстратора відповідає ефективному способу захисту і захищає права та інтереси учасників провадження у справі про банкрутство, оскільки невнесення державним реєстратором (державним нотаріусом) відповідних відомостей та відповідно відмова у видачі свідоцтва беззаперечно порушує право власності покупця, затягує та не дає можливості ліквідатору (керуючому реалізацією) завершити ліквідаційну процедуру банкрута (процедуру погашення боргів боржника).

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

21. Східний апеляційний господарський суд постановою від 10.03.2021 ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.12.2020 у справі № 922/3059/16 залишив без змін, погодившись з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для розгляду скарги в межах справи № 922/3059/16 про банкрутство ФОП Довженка О. С., а також визнавши ефективним способом захисту прав та інтересів учасників провадження у справі про банкрутство ФОП Довженка О. С. звернення ліквідатора (керуючого реалізацією) до суду зі скаргою на дії державного реєстратора.

22. Окрім того, суд апеляційної інстанції відхилив доводи скаржника щодо виходу місцевого господарського суду, який в резолютивній частині ухвали зобов`язав державного нотаріуса Лозівської державної нотаріальної контори виконати приписи діючої редакції частини третьої статті 87 КУзПБ, за межі заявлених вимог, оскільки така вказівка є необхідними діями щодо конкретизації подальших дій державного нотаріуса з посиланням на норму закону чинного КУзПБ для ефективного відновлення порушених прав.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

23. 07.04.2021 ФОП Довженко О. С. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.12.2020 у справі № 922/3059/16, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні скарги ліквідатора (керуючого реалізацією) Гриценко І. І.

Рух касаційної скарги

24. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/3059/16 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 09.04.2021.

25. Ухвалою від 16.04.2021 Верховний Суд поновив ФОП Довженку О. С. строк на подання касаційної скарги та залишив зазначену касаційну скаргу без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, а саме обґрунтування підстав касаційного оскарження.

26. 14.05.2021 Верховний Суд постановив ухвалу, якою відкрив касаційне провадження у справі № 922/3059/16 за скаргою ФОП Довженка О. С.; призначив розгляд касаційної скарги ФОП Довженка О. С. на 10.06.2021; надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

27. Ухвалою від 10.06.2021 Верховний Суд зупинив касаційне провадження у справі № 922/3059/16 за касаційною скаргою ФОП Довженка О. С. на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.12.2020 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі № 916/585/18 (916/1051/20).

28. У зв`язку з перебуванням судді Васьковського О. В. у відпустці, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/3059/16 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Пєскова В. Г., Погребняка В. Я., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 29.06.2021, яку ухвалою від 05.07.2021 суд прийняв до провадження.

29. 05.07.2021 Верховний Суд постановив ухвалу, якою прийняв справу № 922/3059/16 за касаційною скаргою ФОП Довженка О.С. до провадження.

30. У зв`язку із перебуванням судді Погребняка В. Я. у відпустці, для розгляду справи № 922/3059/16 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, суддів Білоуса В. В., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2021.

31. 02.08.2021 Верховний Суд постановив ухвалу, якою прийняв справу № 922/3059/16 за касаційною скаргою ФОП Довженка О. С. до провадження; поновив касаційне провадження у справі № 922/3059/16 за касаційною скаргою ФОП Довженка О. С. та призначив скаргу до розгляду на 02.09.2021.

32. У зв`язку із запланованою відпусткою судді Білоуса В. В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/3059/16 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Пєскова В. Г., Погребняка В. Я., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2021.

33. Ухвалою від 05.07.2021 Верховний Суд прийняв справу № 922/3059/16 за касаційною скаргою ФОП Довженка О. С. до провадження та постановив здійснити розгляд скарги у раніше визначену судом дату та час - 02.09.2021.

34. 02.09.2021 Верховний Суд постановив ухвалу, якою відклав розгляд справи за касаційною скаргою ФОП Довженка О. С. на 16.09.2021.

35. У судове засідання 16.09.2021 з`явилися представники ФОП Довженка О. С., ОСОБА_1 та ліквідатор ФОП Довженка О. С. (керуючий реалізацією) арбітражний керуючий Гриценко І. І., які надали пояснення у справі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

(ФОП Довженко О. С.)

36. ФОП Довженко О. С. в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права зазначаючи, зокрема таке:

- суди попередніх інстанцій розглянули справу з порушенням норм статті 7 КУзПБ, оскільки скарга ліквідатора (керуючого реалізацією) Гриценко І. І. не підлягала розгляду в межах справи про банкрутство;

- розгляд скарги здійснено судами за відсутності законодавчо визначених підстав для звернення з нею до суду чим порушено приписи статей 4 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - Г ПК України);

- суди вирішили питання про права та обов`язки осіб, що не були відповідачами у справі;

- місцевий господарський суд під час ухвалення оскаржуваного рішення вийшов за межі позовних вимог;

- суди проігнорували обставини встановлені Харківським апеляційним судом у постанові від 25.02.2020 у справі № 629/1920/19 чим порушили приписи частини четвертої статті 75 Г ПК України.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

Доводи ОСОБА_1

37. ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги ФОП Довженка О. С. та залишити оскаржувані судові рішення без змін зазначаючи, зокрема, таке:

- суди попередніх інстанцій обґрунтовано розглянули скаргу ліквідатора (керуючого реалізацією) на дії державного реєстратора в межах справи про банкрутство, подану ліквідатором (керуючим реалізацією) як спеціальним суб`єктом провадження у справі про банкрутство з метою виконання завдань, визначених КУзПБ в частині цілісного проведення ліквідаційної процедури (процедури погашення боргів боржника);

- скаржник помилково посилається на порушення судами попередніх інстанцій положень частини четвертої статті 75 Г ПК України з огляду на ігнорування судами встановлених у постанові від 25.02.2020 у справі № 629/1920/19 обставин справи, оскільки підставою для відмови у задоволенні позову в зазначеній справі слугували обставини неналежного обрання позивачем способу захисту порушених прав. До того ж скаржник помилково надає преюдиціального значення правовій оцінці суду, а не встановленим судом обставинам у зазначеній справі;

- ліквідатор (керуючий реалізацією) обрав ефективний спосіб захисту порушених прав адже метою подання скарги є визначення належного правового статусу майна та забезпечення виконання завдань КУзПБ й відповідних обов`язків арбітражного керуючого;

- ФОП Довженко О. С. безпідставно ототожнює норми, які регулюють подання скарги із нормами, що визначають порядок подання позовної заяви;

- вказівка суду першої інстанції у резолютивній частині ухвали на необхідні дії державного нотаріуса після скасування незаконної постанови не є виходом суду за межі позовних вимог.

Доводи ліквідатора боржника (керуючого реалізацією) Гриценка І.І.

38. Ліквідатор боржника (керуючий реалізацією) арбітражний керуючий Гриценко І. І. у поданих до суду письмових поясненнях щодо скарги просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги боржника та залишити оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій без змін зазначаючи, зокрема, таке:

- суди правомірно здійснили розгляд скарги ліквідатора (керуючого реалізацією) в межах справи про банкрутство, оскільки розгляд цієї скарги стосується майна боржника і саме цим обумовлена необхідність її розгляду відповідним судом;

- скаржник необґрунтовано посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм частини четвертої статті 75 Г ПК України, а обраний ліквідатором (керуючим реалізацією) спосіб захисту порушених прав є направленим на визначення належного правового статусу майна та забезпечення виконання завдань КУзПБ;

- зобов`язання нотаріуса вчинити дії не є виходом суду за межі позовних вимог, а є конкретизацією подальших дій нотаріуса задля подальшого ефективного відновлення порушених прав.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів попередніх інстанцій

39. Предметом судового розгляду у цій справі є скарга ліквідатора (керуючого реалізацією) на дії нотаріуса щодо відмови у вчиненні нотаріальної дії з нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу майна на аукціоні.

40. Вирішуючи наведені в пункті 4 цієї постанови питання, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, беручи до уваги приписи статті 300 Г ПК України, виходить з такого.

Щодо розгляду скарги ліквідатора боржника (керуючого реалізацією) на дії державного реєстратора в межах справи про банкрутство боржника

41. Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

42. Згідно зі статтею 1 Г ПК України цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

43. Відповідно до частини першої статті 3 Г ПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

44. Провадження у справі про банкрутство ФОП Довженка О. С. порушено на підставі положень Закону про банкрутство в редакції від 19.01.2013, яка діяла до 21.10.2019.

45. 21.10.2019 введено в дію КУзПБ від 18.10.2018 № 2597-VIII, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

46. Згідно пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон про банкрутство.

47. Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство. Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

48. Отже законодавцем за темпоральним принципом (принцип дії закону у часі) визначено пряму дію норм КУзПБ та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.

49. Оскільки на час звернення ліквідатора боржника (керуючого реалізацією) зі скаргою на дії державного реєстратора провадження у справі № 922/3059/16 про банкрутство ФОП Довженка О. С. перебувало на стадії ліквідаційної процедури розгляд цієї справи, в тому рахунку оцінка наявності підстав для розгляду заявлених ліквідатором (керуючим реалізацією) вимог в межах справи про банкрутство, здійснюється з урахуванням положень КУзПБ.

50. Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом Г ПК України, іншими законами України.

51. Провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою (стаття 113 КУзПБ).

52. Згідно із пунктами 6, 7 частини другої статті 114 КУзПБ арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов`язаний, зокрема, виконувати функції з управління та розпорядження майном боржника; здійснювати інші повноваження відповідно до законодавства.

53. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 20 Г ПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

54. Згідно із частиною першою, абзацом 1 частини другої, частиною третьою статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Г ПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

55. Отже, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі № 910/1116/18, від 12.01.2021 у справі № 334/5073/19).

56. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 289/2217/17, від 12.06.2019 у справі № 289/233/18, від 19.06.2019 у справах № 289/718/18 та № 289/2210/17).

57. Таким чином, зокрема, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію вказаного Кодексу має відбуватися господарським судом у межах справи про банкрутство, яку такий суд розглядає. До того ж, вирішуючи питання про необхідність розгляду спору, стороною якого є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, суди мають виходити не тільки з того, чи підлягають такі вимоги вартісній оцінці з урахуванням положень статті 163 Г ПК України, а також надати оцінку змісту заявлених вимог та порушеного права або інтересу, на захист якого такий позов подано.

58. Положеннями частин першої, другої статті 131 КУзПБ передбачено, що майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника, складає ліквідаційну масу. До складу ліквідаційної маси включається все майно боржника, що перебуває у його власності, а також те, що буде отримано боржником у власність після визнання його банкрутом і до завершення процедури погашення боргів боржника, крім майна, визначеного частинами шостою та сьомою цієї статті та статтею 132 цього Кодексу.

59. Тож якщо наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 КУзПБ, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20)).

60. Крім того у пункті 8 частини першої статті 20 Г ПК України та частині другій і третій статті 7 КУПБ законодавчо закріплено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі спори, стороною в яких є боржник, що є цілком логічним, унеможливлює будь-який вплив у процедурі банкрутства та забезпечує реалізацію основоположних принципів судочинства. Тобто такі спори належать до виключної підсудності господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, та їх розгляд здійснюється в межах провадження у справі про банкрутство, без порушення нових справ (див. висновки сформовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.05.2021 у справі № 759/9008/19 (провадження № 14-35цс21)).

61. У справі, що розглядається предметом судового розгляду є вимога ліквідатора боржника (ФОП Довженка О. С.) про визнання незаконною та скасування постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу майна на аукціоні.

62. Відповідно до частини четвертої статті 30 КУзПБ витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

63. Частиною другої статті 133 КУзПБ визначено, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів. Схожі за змістом положення містилися у статті 92 Закону про банкрутство (в редакції чинній, на момент проведення аукціону та винесення нотаріусом оскаржуваної постанови).

64. Отже, характер заявлених вимог та наведених правовідносин свідчить про те, що відповідна скарга ліквідатором боржника подана на захист майнових прав банкрута, який вважає безпідставною відмовою нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу майна за результатом проведеного в межах справи про банкрутство ФОП Довженка О. С. аукціону з продажу майна боржника, оскільки така відмова затягує процедуру ліквідації боржника збільшуючи витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство, не дає можливості ліквідатору завершити ліквідаційну процедуру (процедуру погашення боргів) та скласти повний звіт ліквідатора (керуючого реалізацією), що згодом може бути підставою для визнання його дій неналежними з огляду на недотримання принципу повноти дій.

65. Ураховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого та правомірного висновку щодо розгляду заявлених ліквідатором боржника вимог скарги в межах справи про банкрутство ФОП Довженка О. С. відповідно до статті 7 КУзПБ.

66. Звідси помилковим є доводи скаржника щодо порушення судами першої та апеляційної інстанції норм статті 7 КУзПБ, позаяк такі доводи боржника не узгоджуються із встановленим обставинами справи та наведеними нормами права, які підтверджують наявність підстав для розгляду скарги ліквідатора боржника Гриценка І. І. в межах справи про банкрутство ФОП Довженка О. С.

Щодо права ліквідатора боржника (керуючого реалізацією) на звернення зі скаргою на дії державного реєстратора (нотаріуса)

67. Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

68. Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

69. Судовий захист є одним з найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб.

70. Частинами першою, другою статті 4 Г ПК України встановлено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

71. За змістом частини другої статті 2 Г ПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

72. Захист прав у юридичній науці визначається як сукупність дозволених законом певних дій, прийомів, способів, що використовуються особою, право якої порушено, або може бути порушено чи оспорюється, з метою відновлення порушеного (оспорюваного) права, припинення правопорушення чи запобігання вчиненню правопорушення та відшкодування спричиненої шкоди, тоді як форми захисту - це такий процесуальний порядок, який забезпечує реалізацію права на захист.

73. Частиною шостою статті 12 Г ПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

74. Провадження у справах про банкрутство є однією з форм господарського процесу, тому в його межах повинні виконуватися завдання господарського судочинства та досягатися його мета - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

75. Ліквідатор боржника (керуючий реалізацією) Гриценко І. І. у цій справі для захисту порушених прав та інтересів подав скаргу на дії державного реєстратора (нотаріуса), яка за свою формою та змістом тотожна позовній заяві, а способом захисту визначив визнання незаконною та скасування постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу майна на аукціоні.

76. Суд звертає увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.

77. Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України. Такий перелік не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої статті 16 ЦК України).

78. Одним з таких способів захисту цивільних прав та інтересів є спосіб передбачений статтею 50 Закону України "Про нотаріат".

79. Згідно із статтею 50 Закону України "Про нотаріат" нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

80. Пунктом 1 частини першої статті 34 Закону України "Про нотаріат" визначено, що нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, зокрема, посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності, вимоги про нотаріальне посвідчення правочину тощо).

81. Згідно із частиною першою статті 44 Закону про банкрутство (в редакції чинній, на момент проведення аукціону та винесення нотаріусом оскаржуваної постанови) після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами, зокрема, проведення аукціону.

82. Продаж майна на аукціоні оформлюється договором купівлі-продажу, який укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів. Укладений на аукціоні договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню (частина перша, четверта статті 50 Закону про банкрутство (в редакції чинній, на момент проведення аукціону та винесення нотаріусом оскаржуваної постанови).

83. Частиною першою статті 75 Закону про банкрутство (в редакції чинній, на момент проведення аукціону та винесення нотаріусом оскаржуваної постанови) визначено, що передача майна замовником аукціону і прийняття його покупцем здійснюється за передавальним актом, що підписується сторонами і оформлюється відповідно до законодавства.

84. Відповідно до частин третьої, четвертої статті 75 Закону про банкрутство (в редакції чинній, на момент проведення аукціону та винесення нотаріусом оскаржуваної постанови) акт про передання права власності на куплене нерухоме майно разом із протоколом про проведення аукціону не пізніше трьох робочих днів після повної сплати переможцем запропонованої ним ціни передається нотаріусу, а копії акта не пізніше наступного дня разом із відомостями про нотаріуса надсилаються (вручаються) покупцю, замовнику аукціону та продавцю. За невчасне передання акта нотаріусу організатор торгів сплачує покупцю пеню у розмірі 0,5 відсотка на день від ціни продажу за період прострочення. Нотаріус видає покупцю свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні в порядку, встановленому законом. Послуги нотаріуса оплачує організатор аукціону.

85. Відповідно до частин першої, другої статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

86. За змістом статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

87. Однак, як встановили суди попередніх інстанцій, переможець аукціону ОСОБА_1 на протязі двох років з моменту проведення аукціону з продажу майна банкрута не має можливості зареєструвати за собою право власності на майно (квартиру АДРЕСА_1 ).

88. Таким чином з моменту проведення аукціону, визначення переможця аукціону та підтвердження правомірності проведення відповідного аукціону за результатом його оскарження в судовому порядку, відчужуване майно фактично надалі рахується як майно боржника (тобто як майно, яке входить до ліквідаційної маси боржника), що має негативним впливом строки здійснення процедури погашення боргів боржника та дотримання балансу прав та інтересів кредиторів і боржника у цій справі.

89. Наявність майнових активів у боржника з урахуванням приписів статті 65 КУзПБ унеможливлює завершення керуючим реалізацією процедури погашення боргів боржника, і як наслідок прямо впливає на збільшення витрат, які пов`язані з провадженням у справі про банкрутство ФОП Довженка О. С.

90. Разом з тим суд звертає увагу, що процедури банкрутства за приписами діючого КУзПБ (Закону про банкрутство, який діяв до 21.10.2019) мають строковий характер.

91. Параграф 1 статті 6 Конвенції зобов`язує держави-учасниці організовувати правові системи таким чином, аби забезпечити відповідність судів її різноманітним вимогам. Сукупність порушень держави створює судову практику, що несумісна з Конвенцією (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Боттацці проти Італії").

92. Суд неодноразово встановлював порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, в яких порушувалися питання про тривалість провадження (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Фрідлендер проти Франції").

93. У рішенні ЄСПЛ від 08.06.2006 у справі "Сюрмелі проти Німеччини" визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції тривалість судового провадження, яке продовжувалося у судах понад шістнадцять років та відсутність ефективних засобів оскарження затяжного характеру триваючого розгляду цивільної справи в національному законодавстві.

94. З урахуванням наведеного суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності в ліквідатора ФОП Довженка О. С. (керуючого реалізацією) арбітражного керуючого Гриценка І. І. права звернення до суду керуючого реалізацією зі скаргою на дії державного реєстратора з огляду на вплив відмови у вчиненні оскаржуваної нотаріальної дії на його права та інтереси, зокрема на можливість вчинення ним дій направлених на завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі.

95. Тому аналогічно як і попередні доводи скаржника в цій частині є безпідставними, такими, що не відповідають встановленим обставинам справи та нормам законодавства, яким урегульовані правовідносини в цій частині вимог.

Щодо виходу суду першої інстанції вихід за межі вимог скарги ліквідатора боржника (керуючого реалізацією з 21.10.2019)

96. Згідно з статтею 14 "Диспозитивність господарського судочинства" Г ПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

97. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Таким чином, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

98. Отже, попри обов`язок суду вирішити наявний між сторонами спір з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів відповідних осіб, предмет та підстави позову визначаються та можуть в установленому порядку змінюватися тільки позивачем, тоді як суд позбавлений права на відповідну процесуальну ініціативу (див. подібні висновки, викладені в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.03.2019 у справі № 908/1165/17, від 06.11.2019 у справі № 909/51/19, від 25.03.2020 у справі № 5023/1123/12).

99. Відповідно до частини другої статті 237 Г ПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

100. У поданій до суду ліквідатором боржника (керуючим реалізацією) арбітражним керуючим Гриценком І. І. скарзі на дії державного реєстратора предметом заявлених вимог визначено вимогу про визнання незаконною та скасування постанови в. о. державного нотаріуса Лозівської державної нотаріальної контори Мірошниченко О. М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.12.2018 щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу майна на аукціоні від 04.12.2018. Будь-яких інших вимог у скарзі не заявлялося.

101. Однак наведеного суд першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного судового рішення не врахував та задовольнив вимоги скарги ліквідатора боржника (керуючого реалізацією) арбітражного керуючого Гриценка І. І. додатково наряду з цим зобов`язавши нотаріуса виконати приписи діючої редакції частини третьої статті 87 КУзПБ, з урахуванням чого вийшов за межі заявлених вимог чим порушив наведені вище норми процесуального законодавства щодо розгляду справи в межах заявлених вимог заявником.

102. Зазначені порушення залишив поза увагою і суд апеляційної інстанції відхиливши доводи скаржника в цій частині із посиланням, що така вказівка суду на подальші необхідні дії державного нотаріуса після скасування незаконної постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій не є виходом суду за межі позовних вимог, а є необхідними діями щодо конкретизації подальших дій державного нотаріуса з посиланням на норму закону чинного КУзПБ для ефективного відновлення порушених прав.

103. До того ж суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, зобов`язуючи нотаріуса вчинити дії щодо виконання приписів статті 87 КУзПБ не звернув увагу, що суд не може підміняти орган, до повноважень якого належить прийняти рішення, яке є предметом оскарження, приймати замість нього своє рішення та давати вказівки, які свідчили б про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта. Тобто суд не може зобов`язати нотаріуса вчиняти дії щодо вирішення питань, які безпосередньо належать до його компетенції (аналогічні висновки, викладені у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 161/9939/17, від 01.03.2021 у справі № 473/1878/19, від 16.06.2021 у справі № 757/22958/19-ц, від 01.09.2021 у справі № 185/9807/19).

104. З огляду на викладене оскаржувані судові рішення в цій частині підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, а доводи скаржника щодо виходу судів за межі заявлених вимог визнаються судом обґрунтованими, позаяк знайшли своє підтвердження в ході перегляду справи в касаційному порядку.

105. Аргументи скаржника стосовно порушення судами норм статті 75 Г ПК України з огляду на ігнорування встановлених Харківським апеляційним судом у постанові від 25.02.2020 у справі № 629/1920/19 обставин, суд відхиляє як безпідставні, оскільки преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом, що має місце в цьому разі (див. близькі за змістом висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23.07.2020 зі справи № 910/5315/19, від 03.11.2020 зі справи № 909/948/18, від 09.09.2021 у справі № 910/17126/19).

Щодо суті касаційної скарги

106. З урахуванням викладеного касаційна скарга ФОП Довженка О. С. підлягає задоволенню судом частково.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

107. Відповідно до пунктів 1, 3 частини першої статті 308 Г ПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: залишити судові рішення першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

108. Згідно з статтею 309 Г ПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

109. Частинами першою, другою статті 311 Г ПК України передбачено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

110. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені господарськими судами, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що постанова Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 та ухвала Господарського суду Харківської області від 17.12.2020 у справі № 922/3059/16 підлягають скасуванню в частині зобов`язання державного нотаріуса Лозівської державної нотаріальної контори виконати приписи діючої редакції частини третьої статті 87 КУзПБ. В іншій частині судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій суд залишає без змін.

Висновки щодо застосування норм права

111. Розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію вказаного Кодексу має відбуватися господарським судом у межах справи про банкрутство, яку такий суд розглядає. Вирішуючи питання про необхідність розгляду спору, стороною якого є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, суди мають виходити не тільки з того, чи підлягають такі вимоги вартісній оцінці з урахуванням положень статті 163 Г ПК України, а також надати оцінку змісту заявлених вимог та порушеного права або інтересу, на захист якого такий позов подано.

112. Якщо наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 КУзПБ, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу.

113. Ліквідатор боржника (керуючий реалізацією) має право на оскарження відмови у вчиненні нотаріальної дії щодо посвідчення договору купівлі-продажу майна на аукціоні до суду позаяк така відмова впливає на тривалість розгляду справи про банкрутство і як наслідок збільшення витрат пов`язаних з провадженням у справі про банкрутство боржника та позбавляє його можливості вжиття заходів направлених на завершення ліквідаційної процедури (процедури погашення боргів) боржника.

114. Суд не може зобов`язати нотаріуса вчиняти дії щодо вирішення питань, які безпосередньо належать до його компетенції.

На підставі викладеного та керуючись статтями 286 300 301 308 309 311 314 315 317 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Довженка Олександра Сергійовича задовольнити частково.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.12.2020 у справі № 922/3059/16 скасувати в частині зобов`язання державного нотаріуса Лозівської державної нотаріальної контори виконати приписи діючої редакції частини третьої статті 87 Кодексу України з процедур банкрутства.

3. У решті постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.12.2020 у справі № 922/3059/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. Г. Пєсков

В. Я. Погребняк