№ 922/3502/19 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 922/3502/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Катеринчук Л. Й., Пєскова В. Г.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2020

у складі колегії суддів: Россолова В. В. - головуючого, Ільїна О. В., Хачатрян В. С.

та ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.12.2019

у складі судді Жигалкіна І. П.

у справі за позовом фізичної особи ОСОБА_1

до

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Плюс Харків",

2. Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк"

про визнання недійсними правочинів (пов`язана з банкрутством)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст та підстави заяви про забезпечення позову

1. У жовтні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Плюс Харків" (далі - ТОВ "Омега Плюс Харків", відповідач 1) та Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" (далі - ПАТ АТ "Укргазбанк", відповідач 2) про:

- визнання недійсним правочину з передання нежитлових приміщень 1-го поверху № 29 , 29 б , 29 в , 29 г , 29 д, 31, 31 б, 31 в, 31 г, 32, 32 а площею 124,3 м. кв., 2-го поверху 5-1, 5-3, 5-4, 5-5, 5-1а площею 216,5 м. кв., загальною площею 340,8 м. кв. в літ "А-6", які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Плюс Харків" (далі - ТОВ "Омега Плюс Харків"), що оформлений актом приймання-передачі майна для формування статутного (складеного) капіталу ТОВ "Омега Плюс Харків" від 17.05.2016;

- визнання недійсним з моменту укладення договору іпотеки від 27.09.2016 № 34/2016-1 укладеного між ТОВ "Омега Плюс Харків" та ПАТ АТ "Укргазбанк".

2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.11.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 922/3502/19 в порядку загального позовного провадження та призначено її до розгляду.

3. 05.12.2019 ОСОБА_1 до суду подано заяву від 05.12.2019 вх. № 29602 про забезпечення позову, яку ухвалою суду від 05.12.2019 повернуто заявнику на підставі приписів частини сьомої статті 140 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

4. Також, 05.12.2019, на адресу Господарського суду Харківської області надійшло клопотання ПАТ АТ "Укргазбанк" від 05.12.2019 вх. № 29564 про передачу справи суду у іншому складі для розгляду в межах справи про банкрутство № 922/2960/17, мотивоване здійсненням на момент відкриття провадження у цій справі щодо ТОВ "Омега Плюс Харків" провадження у справі про банкрутство № 922/2960/17 та введенням ухвалою суду від 14.09.2017 щодо відповідача 1 мораторію на задоволення вимог кредиторів.

5. 17.12.2019 ОСОБА_1 вдруге звернулася до Господарського суду Харківської області з заявою про забезпечення позову від 17.12.2019 вх. № 30615, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- заборони будь-яким державним реєстраторам прав на нерухоме майно (особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно) проводити реєстраційні дії пов`язані зі зверненням стягнення на предмет іпотеки (нерухоме майно) на підставі договору іпотеки від 27.09.2016 № 34/2016-І;

- заборони ПАТ АТ "Укргазбанк" та ТОВ "Омега Плюс Харків" вчиняти дії, пов`язані зі зверненням стягнення на предмет іпотеки (нерухоме майно) на підставі договору іпотеки від 27.09.2016 № 34/2016-І;

- заборони будь-яким особам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нежитлових приміщень в літ. "А-6", які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

6. В обґрунтування заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 посилається на можливість вчинення ПАТ АТ "Укргазбанк" як іпотекодержателем, з огляду на здійснення стосовно ТОВ "Омега Плюс Харків", який є іпотекодавцем за договором іпотеки від 27.09.2016 № 34/2016-І провадження у справі про банкрутство, дій направлених на звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі спірного договору іпотеки від 27.09.2016 № 34/2016-І незважаючи на оскарження в судовому порядку дійсності цього договору, що як наслідок ускладнить ефективний захист порушених прав позивача.

Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

7. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивачу належали на праві власності нежитлові приміщення 1-го поверху № 29, 29 б, 29 в, 29 г, 29 д, 31, 31 б, 31 в, 31 г, 32, 32 а площею 124,3 м. кв., 2-го поверху 5-1, 5-3, 5-4, 5-5, 5-1 а площею 216,5 м. кв., загальною площею 340,8 м. кв. літ "А-6", які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

8. 17.05.2016 вказані приміщення позивачем було передано у якості внеску до статутного капіталу ТОВ "Омега Плюс Харків".

9. 27.09.2016 між ТОВ "Омега Плюс Харків" та ПАТ АБ "Укргазбанк" укладено договір іпотеки № 34/2016 відповідно до якого, вказані приміщення передані ТОВ "Омега Плюс Харків" в іпотеку ПАТ АБ "Укргазбанк".

10. Нежитлові приміщення на момент вчинення правочину та передачі майна належали позивачу на праві власності на підставі рішення Київського районного суду міста Харкова від 15.04.2015 у справі № 640/6630/15-ц.

11. Згодом, постановою Апеляційного суду Харківської області від 25.05.2018 рішення суду першої інстанції у справі № 640/6630/15-ц про визнання права власності було скасовано.

12. Вказані обставини, на думку ОСОБА_1 , свідчать, що спірні приміщення не набули статусу об`єкта цивільних прав і не могли бути предметом правочинів, зокрема передаватися в іпотеку.

13. З урахування наведеного ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання недійсним правочину з передачі нежитлових приміщень до статутного капіталу ТОВ "Омега Плюс Харків" та визнання недійсним з моменту укладення договору іпотеки від 27.09.2016 № 34/2016-1 між ТОВ "Омега Плюс Харків" та ПАТ АБ "Укргазбанк".

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

14. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.12.2019 у справі № 922/3502/19 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково. Заборонено будь-яким державним реєстраторам прав на нерухоме майно (особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно) проводити реєстраційні дії пов`язані зі зверненням стягнення на предмет іпотеки (нерухоме майно) на підставі договору іпотеки від 27.09.2016 № 34/2016-І; заборонено ПАТ АБ "Укргазбанк" та ТОВ "Омега Плюс Харків" вчиняти дії, пов`язані зі зверненням стягнення на предмет іпотеки (нерухоме майно) на підставі договору іпотеки від 27.09.2016 № 34/2016-І; в іншій частині у задоволенні заяви позивача відмовлено.

15. Ухвала місцевого суду мотивована існуванням обставин за яких невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, враховуючи наявність у ПАТ АБ "Укргазбанк" повних та достатніх підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі спірного договору іпотеки.

16. З урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлені позивачем заходи забезпечення позову як заборона будь-яким державним реєстраторам прав на нерухоме майно (особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно) проводити реєстраційні дії пов`язані зі зверненням стягнення на предмет іпотеки (нерухоме майно) на підставі договору іпотеки від 27.09.2016 № 34/2016-І та заборона ПАТ АБ "Укргазбанк" та ТОВ "Омега Плюс Харків" вчиняти дії, пов`язані зі зверненням стягнення на предмет іпотеки (нерухоме майно) на підставі договору іпотеки від 27.09.2016 № 34/2016-І є обґрунтованими та адекватними, прямо стосуються предмету спору.

17. Разом з тим, суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині заборони будь-яким особам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нежитлових приміщень в літ. "А-6", які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 з огляду на необґрунтованість правомірності такого заходу забезпечення позову та не доведення позивачем, що невжиття вказаних заборон реєстраційних дій може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та є ефективним способом захисту або поновлення прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

18. Східний апеляційний господарський суд постановою від 27.02.2020 ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.12.2019 у справі № 922/3502/19 залишив без змін погодившись із висновками місцевого господарського суду щодо наявності підстав для забезпечення позову. Крім того зазначив, що наявність чинного та дійсного договору іпотеки, який є предметом заявленого позову, надає ПАТ АБ "Укргазбанк" як іпотекодержателю з урахуванням приписів статей 12, 33 Закону України "Про іпотеку" повні та достатні підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Короткий зміст вимог та підстав касаційної скарги

19. 18.03.2020 ПАТ АБ "Укргазбанк" поштовим відправленням через апеляційний господарський суд звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2020 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.12.2019 у справі № 922/3502/19, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

20. У якості підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі ПАТ АБ "Укргазбанк" посилається на ухвалення судами оскаржуваних рішень з порушенням норм процесуального права, що за своєю суттю підпадає під правове регулювання частини другої статті 287 ГПК України.

Щодо реалізації учасниками справи процесуальних прав

21. Згідно із пунктами 1, 2 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

22. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом (частини перша, друга статті 13 ГПК України).

23. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 3, 4 частини п`ятої статті 13 ГПК України).

24. За змістом пунктів 2, 3 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

25. Відповідно до частини першої статті 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

26. Отже, учасник справи, який не є касатором, керуючись принципами рівності учасників процесу перед законом і судом та змагальності сторін, вправі реалізувати своє процесуальне право на подання письмового відзиву на касаційну скаргу іншого учасника справи (висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 43/122).

27. Таке право реалізується учасником справи на протязі строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі.

28. Ухвалою Верховного Суду від 18.05.2020 касаційну скаргу ПАТ АБ "Укргазбанк" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2020 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.12.2019 у справі № 922/3502/19 призначено до розгляду в порядку письмового провадження та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 07.06.2020, але не менше ніж до закінчення карантину.

29. Ця ухвала, як і інші судові рішення касаційного суду у справі № 922/3502/19, надіслана на адресу учасників справи рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення та була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

30. Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

31. У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення ЄСПЛ у справі "Гурепка проти України № 2" наголошується на принципі рівності сторін, одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

32. На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

33. З урахуванням викладеного учасники справи мали достатньо часу для реалізації ними процесуальних прав, передбачених ГПК України, зокрема, права на висловлення (викладення шляхом надіслання на поштову/електронну адреси суду) своєї позиції щодо поданої касаційної скарги ПАТ АБ "Укргазбанк".

34. Станом на момент розгляду цієї касаційної скарги ОСОБА_1 надано письмовий відзив щодо поданої касаційної скарги.

35. Будь-яких заяв, клопотань тощо від учасників справи щодо неможливості реалізації ними своїх процесуальних прав на подання відзиву, власної позиції (пояснень тощо) щодо касаційної скарги до суду не надходило.

36. Разом з цим, судом враховується, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

37. Суд неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").

38. Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").

39. Суд бере до уваги те, що касаційне провадження у цій справі відкрито 18.05.2020, що надавало можливість учасникам справи достатньо часу для реалізації їх процесуальних прав.

40. Клопотань (заяв) щодо неможливості реалізації процесуальних прав, продовження процесуальних строків тощо від учасників справи не надходило.

41. Суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.

42. У свою чергу постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією (у тому числі у м. Києві). Зокрема, дозволено: з 22.05.2020 регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25.05.2020 перевезення пасажирів метрополітенами.

43. Водночас 17.07.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX (далі - Закон № 731-IX) яким пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України викладено у новій редакції, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

44. Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 731-IX процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

45. Отже, законодавцем обмежено строки, встановлені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, (в редакції, чинній з 02.04.2020 до 16.07.2020), зокрема й строк на подання відзиву, який закінчується через 20 днів після набрання чинності Законом № 731-IX.

46. З часу набрання чинності Законом № 731-IX двадцятиденний строк, протягом якого учасники справи мали право на продовження процесуальних строків, закінчився 06.08.2020.

47. Станом на час прийняття цієї постанови учасники справи, окрім тих, що скористалися правом на подання відзиву раніше, своїм правом на продовження процесуального строку на подання відзиву (процесуальної позиції) не скористалися, заяву про продовження строку на реалізацію такого права не подали.

48. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність в учасників справи достатнього часу та можливості для реалізації своїх процесуальних прав.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Доводи ПАТ АБ "Укргазбанк"

49. ПАТ АБ "Укргазбанк" в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неповне з`ясування всіх обставин справи зазначаючи, зокрема, таке:

- розгляд заяви про забезпечення позову та постановлення ухвали про її задоволення здійснено передчасно та незаконним складом суду, оскільки поданий позов повинен був розглядатись виключно в межах справи № 922/2960/17 про банкрутство ТОВ "Омега Плюс Харків";

- апеляційним господарським судом не надано жодної оцінки аргументам скаржника щодо передчасного постановлення місцевим господарським судом оскаржуваної ухвали суду та розгляду заяви про забезпечення позову незаконним складом суду;

- судом першої інстанції залишено поза увагою, що ПАТ АБ "Укргазбанк" та ТОВ "Омега Плюс Харків" на момент подання позову ОСОБА_1 та на момент вжиття заходів забезпечення цього позову не могли здійснювати будь-які реєстраційні дії пов`язані зі зверненням стягнення на предмет іпотеки на підставі договору іпотеки від 27.09.2016 № 34/2016-І, оскільки на вказаний час майно вибуло із власності іпотекодавця та перейшло до третіх осіб, іпотека ПАТ АБ "Укргазбанк" була припинена, а майно було передано в іпотеку іншим особам. Обставини щодо відновлення права власності іпотекодавця на спірне майно стали наявними лише 20.12.2019, тоді як оскаржувану ухвалу постановлено 17.12.2019;

- у відповідачів 1, 2 (ПАТ АБ "Укргазбанк" та ТОВ "Омега Плюс Харків") на момент вжиття заходів забезпечення позову була відсутня можливість вчинення дій стосовно майна, яке є предметом оспорюваних правочинів у зв`язку з порушенням щодо ТОВ "Омега Плюс Харків" ухвалою суду від 14.09.2017 провадження у справі про банкрутство № 922/2960/17 та введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника, який ухвалою суду від 31.10.2019 у справі № 922/2960/17 визнано таким, що діє;

- судами не вмотивовано, яким чином імовірне рішення суду у цій справі про задоволення позовних вимог впливатиме на права та обов`язки позивача, оскільки майно вибуло із володіння ОСОБА_1 на підставі інших договорів.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

Доводи ОСОБА_1 .

50. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 заперечує щодо доводів касаційної скарги ПАТ АБ "Укргазбанк" та вважає оскаржувані судові рішення обґрунтованими, прийнятими із додержанням норм матеріального та процесуального права, зазначаючи, зокрема, таке:

- заяву про забезпечення позову розглянуто належним складом суду відповідно до вимог ГПК України;

- доводи ПАТ АБ "Укргазбанк" про вибуття майна із власності іпотекодавця та припинення запису про іпотеку є безпідставними, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявна інформація згідно якої іпотекодавцем та іпотекодержателем майна значиться відповідно відповідач 1 та відповідач 2;

- ПАТ АБ "Укргазбанк" незважаючи на наявність мораторію у справі про банкрутство вчиняв та продовжує вчиняти дії направлені на стягнення на предмет іпотеки;

- вжиття заходи забезпечення позову гарантують реальне виконання можливого рішення суду та недопущення порушення законних прав та інтересів позивача.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

51. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-XI "Про внесення змін до ГПК України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон від 15.01.2020 № 460-XI), яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження судових рішень.

52. Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 15.01.2020 № 460-XI установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

53. Оскільки ПАТ АБ "Укргазбанк" з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2020 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.12.2019 у справі № 922/3502/19 звернулося до Верховного Суду 18.03.2020, тобто після набрання чинності Закону від 15.01.2020 № 460-XI, розгляд такої скарги судом здійснюється із застосуванням положень ГПК України у редакції чинній від 08.02.2020.

54. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

55. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

56. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

57. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції

58. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судом першої інстанції та апеляційним господарським судом за наслідком перегляду справи в апеляційному порядку норм процесуального права за результатом розгляду заяви позивача про забезпечення позову.

59. Надаючи оцінку доводам скаржника наведеним у пункті 49 цієї постанови, суд касаційної інстанції враховуючи приписи статті 300 ГПК України щодо перегляду у касаційному порядку судових рішень в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження та на підставі встановлених фактичних обставин справи зважає на таке.

60. Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

61. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).

62. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду або незабезпечення таким рішенням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

63. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

64. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

65. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України). Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

66. Отже умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19, від 28.10.2019 у справі № 916/1845/19).

67. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

68. Оскільки ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами немайнового характеру у цьому випадку має бути застосовано та досліджено таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому, у таких немайнових спорах необхідно досліджувати, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 904/2285/19, від 16.03.2020 у справі № 916/3245/19).

69. Звертаючись із заявою про забезпечення позову, ОСОБА_1 обґрунтувала необхідність її задоволення можливістю вчинення ПАТ АТ "Укргазбанк" як іпотекодержателем з огляду на здійснення стосовно ТОВ "Омега Плюс Харків", який є іпотекодавцем за договором іпотеки від 27.09.2016 № 34/2016-І провадження у справі про банкрутство, дій направлених на звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі спірного договору іпотеки від 27.09.2016 № 34/2016-І незважаючи на оскарження в судовому порядку дійсності цього договору.

70. Правовою підставою заявлених вимог позивачем визначено, зокрема, приписи статей 136 137 ГПК України, статей 12, 33 Закону України "Про іпотеку".

71. Суд першої інстанції, з аргументами якого погодився апеляційний господарський суд, задовольняючи частково подану заяву позивача дійшов висновку про обґрунтованість її вимог та вжиття заходів забезпечення позову у цій справі. За висновками суду здійснення щодо відповідача 1, який є іпотекодавцем майна за договором іпотеки від 27.09.2016 № 34/2016-І, надає ПАТ АБ "Укргазбанк" як іпотекодержателю у відповідності із нормами статей 12, 33 Закону України "Про іпотеку" повні та достатні підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки незважаючи на оскарження цього договору в судовому порядку.

72. Тобто висновок судів попередніх інстанцій ґрунтується на наявності у ПАТ АБ "Укргазбанк" вільної та реальної можливості звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

73. Втім такий висновок судів попередніх інстанцій є помилковим та зробленим без належного врахування ними встановлених обставин справи та норм права, які регулюють відповідні правовідносини.

74. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 14.09.2017 Господарським судом Харківської області порушено провадження у справі № 922/2960/17 про банкрутство ТОВ "Омега Плюс Харків" (відповідач 1), який є іпотекодавцем майна за договором іпотеки від 27.09.2016 № 34/2016-І вимоги про визнання недійсним якого є предметом спору у цій справі.

75. Провадження справі про банкрутство ТОВ "Омега Плюс Харків" здійснювалося в редакції норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" чинній від 19.01.2013 (далі - Закон про банкрутство).

76. Відповідно до частини дев`ятої статті 16 Закону про банкрутство в ухвалі про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство зазначається, зокрема, про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

77. Частиною другою статті 19 Закону про банкрутство передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження (проваджень) у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

78. Мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію (частина перша статті 19 Закону про банкрутство).

79. Відповідно до частини третьої статті 19 Закону про банкрутство протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

80. Згідно інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.10.2019 у справі № 922/2960/17 визнано таким, що діє, мораторій на задоволення вимог кредиторів, який введений ухвалою суду від 14.09.2017 у цій справі.

81. Відповідно до статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

82. Згідно із частинами першою, другою статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Аналогічні положення містить частина друга статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

83. Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 16 Закону про банкрутство з моменту відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство: пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому цим Законом, та в межах провадження у справі про банкрутство.

84. Отже на момент звернення ОСОБА_1 з позовом до суду (29.10.2019) та згодом із заявою про забезпечення позову (17.12.2019) щодо ТОВ "Омега Плюс Харків" (відповідач 1 у цій справі) здійснювалося провадження у справі № 922/2960/17 про банкрутство та було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, наявність якого передбачала розгляд вимог забезпечених кредиторів лише в порядку визначеному Законом про банкрутство.

85. У постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.10.2019 у справі № 910/11946/18 на підставі аналізу приписів статей 589 590 Цивільного кодексу України, статті 20 Закону України "Про заставу", статті 33 Закону України "Про іпотеку" зроблено висновок, що передбачені Законом про банкрутство наслідки, які настають з моменту порушення справи про банкрутство, полягають, зокрема в обмеженні прав заставодержателя майна боржника вільно обирати способи та процедуру звернення стягнення на передане в заставу (іпотеку) майно, а також в особливостях задоволення вимог забезпечених кредиторів до боржника - лише в порядку, передбаченому Законом про банкрутство, та в межах провадження у справі про банкрутство.

86. Таким чином ПАТ АБ "Укргазбанк" як іпотекодержатель з урахуванням здійснення щодо ТОВ "Омега Плюс Харків" провадження справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, на момент розгляду заяви позивача про забезпечення позову був обмежений в праві вільно обирати способи та процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки та розгляд його вимог міг відбуватися лише у порядку, передбаченому Законом про банкрутство, та в межах провадження у справі про банкрутство чого не було враховано та залишено поза увагою судами попередніх інстанцій.

87. До того ж, як свідчать матеріали справи, зокрема долучена ПАТ АБ "Укргазбанк" до справи Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 26.02.2020 № 201988260 та копія наказу Міністерства юстиції України від 20.12.2019 У 4095/5, та на чому наголошує скаржник, ПАТ АБ "Укргазбанк" на момент розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову не міг здійснювати будь-які реєстраційні дії пов`язані зі зверненням стягнення на предмет іпотеки на підставі договору іпотеки від 27.09.2016 № 34/2016-І, оскільки на вказаний час майно вибуло із власності іпотекодавця та перейшло до третіх осіб, а іпотека ПАТ АБ "Укргазбанк" була припинена. Відновлення права власності іпотекодавця на спірне майно відбулося лише 20.12.2019, тоді як оскаржувану ухвалу постановлено 17.12.2019.

88. За сукупності наведеного висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для забезпечення позову є передчасними, зробленими без належного урахування обставин справи та норм права, які регулюють відповідні правовідносини, в зв`язку з чим підстави для задоволення заяви позивача про забезпечення позову цій справі відсутні.

89. Крім того надаючи оцінку доводам скаржника щодо розгляду заяви про забезпечення позову незаконним складом суду, оскільки поданий позов повинен був розглядатись виключно в межах справи № 922/2960/17 про банкрутство ТОВ "Омега Плюс Харків", судом враховується таке.

90. Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

91. За змістом частини другої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

92. Частинами першою, другою статті 4 ГПК України встановлено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

93. Такими превентивними передбаченими законом заходами запобігання правопорушення є, зокрема, заходи забезпечення позову визначені главою 10 розділу І ГПК України.

94. Згідно із частиною першою статті 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

95. Системний аналіз наведених норм процесуального закону свідчить, що право особи на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду, в тому числі додержання правил юрисдикції у господарських судах.

96. Отже розгляд заяви та вжиття заходів забезпечення позову здійснюються виключно судом компетентним розглядати спір по суті. При цьому першочерговим при надходженні на розгляд суду заяви про забезпечення позову є надання оцінки щодо порядку звернення з нею до суду за умови дотримання яких здійснюється її розгляд по суті.

97. Частиною шостою статті 12 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

98. Суд звертає увагу, що 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII (далі - КУзПБ).

99. У пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство.

100. Відповідно до частини першої статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

101. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб`єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи (частина друга статті 7 КУЗПБ).

102. Згідно з частинами першою - третьою статті 3 ГПК України (у редакції, чинній на час касаційного перегляду) судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

103. Тобто законодавець указав, що у Законі про банкрутство містяться процесуальні норми, які передбачають особливості розгляду справ указаної категорії.

104. Закон про банкрутство № 2343-XII втратив чинність з 21.10.2019, з набранням чинності КУзПБ.

105. Відтак можна зробити висновок, що КУзПБ передбачає також особливості розгляду справ про банкрутство, що і підтверджено у статті 7 цього Кодексу.

106. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі "Дія 97 проти України" від 21.10.2010).

107. Суд нагадує про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються (рішення ЄСПЛ у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997).

108. Частина друга статті 7 КУЗПБ визначає підсудність спорів одному господарському суду, який акумулює спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником.

109. У цій справі ОСОБА_1 звертаючись до Господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсним правочину з передання нежитлових приміщень, оформленого актом приймання-передачі майна від 17.05.2016 та визнання недійсним з моменту укладення договору іпотеки від 27.09.2016 № 34/2016-1 в якості відповідача 1 визначила ТОВ "Омега Плюс Харків" щодо якого здійснюється провадження у справі № 922/2960/17 про банкрутство.

110. Таким чином, з огляду на положення законодавства України, чинного на момент розгляду заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, розгляд спорів з позовними вимогами до боржника та щодо його майна, та спорів про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

111. Проте, всупереч наведеному, суд першої інстанції не передав матеріали справи разом із заявою про забезпечення позову для розгляду за підсудністю суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство та здійснено розгляд вказаної заяви по суті, вживши заходи забезпечення позову, в окремому позовному провадженні поза межами справи про банкрутство.

112. Суд апеляційної інстанції в межах наданих йому повноважень визначених статтею 269 ГПК України, доводи скаржника, який в апеляційній скарзі звертав увагу суду на тому, що ним 05.12.2019 до суду першої інстанції було подано клопотання про передачу справи суду в іншому складі для її розгляду в межах справи про банкрутство аргументи ПАТ АБ "Укргазбанк" щодо розгляду заяви про забезпечення позову незаконним складом суду залишив поза увагою та без жодної оцінки.

113. Згідно з статтею 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

114. Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

115. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін (рішення ЄСПЛ у справі "Устименко проти України").

116. ЄСПЛ у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Zand v. Austria", висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]".

117. За таких обставин розгляд місцевим господарським судом заяви про забезпечення позову з порушенням підсудності та залишенням апеляційним судом прийнятого за результатом розгляду заяви судового рішення без змін є таким, що в цілому нівелює порядок розгляду справ за участю боржника та ставить під сумнів саму сутність судового розгляду.

Щодо суті касаційної скарги

118. Ураховуючи наведене вище суд касаційної інстанцій дійшов висновку про повне задоволення касаційної скарги ПАТ АБ "Укргазбанк".

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

119. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

120. Частинами першою та другою статті 311 ГПК України передбачено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

121. З урахуванням викладеного постанова Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2020 та ухвала Господарського суду Харківської області від 17.12.2019 у справі № 922/3502/19 підлягають скасуванню із прийняттям у справі нового рішення - про відмову ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Щодо судових витрат

122. Частиною чотирнадцятою статті 129 ГПК України передбачено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

123. Оскільки за результатом розгляду касаційної скарги Верховним Судом прийнято нове судове рішення - про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарги слід покласти на позивача.

Висновки щодо застосування норм права

124. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача

125. У разі порушення провадження у справі про банкрутство боржника та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника іпотекодержатель обмежений у праві вільно обирати способи та процедуру звернення стягнення на передане боржником в іпотеку майно та розгляд його вимог може відбуватися лише у порядку, передбаченому Законом про банкрутство, та в межах провадження у справі про банкрутство.

126. Розгляд заяви та вжиття заходів забезпечення позову здійснюються виключно судом компетентним розглядати спір по суті. Розгляд спорів з позовними вимогами до боржника та щодо його майна, та спорів про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

На підставі викладеного та керуючись статтями 286 300 301 308 311 314 315 317 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" задовольнити.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2020 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.12.2019 у справі № 922/3502/19 скасувати.

3. У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 05.12.2019 вх. № 29602 про забезпечення позову відмовити повністю.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" (вул. Єреванська, буд. 1, м. Київ, 03087, ідентифікаційний код - 23697280) 1 921,00 грн (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню 00 коп.) судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги та 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді Л. Й. Катеринчук

В. Г. Пєсков