№ 922/353/24 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/353/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуюча), Бенедисюка І.М., Ємець А.А.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (далі - АТ "Українські енергетичні машини", скаржник)

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.03.2024 (головуючий - суддя Білоусова Я.О., судді: Пуль О.А., Тарасова І.В.)

у справі за позовом Акціонерного товариства "МЕГАБАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "МЕГАБАНК" Білої Ірини Володимирівни (далі - АТ "МЕГАБАНК")

до АТ "Українські енергетичні машини"

про стягнення коштів.

ВСТУП

Причиною звернення до Верховного Суду є наявність/відсутність підстав для повернення позовної заяви АТ "МЕГАБАНК" на підставі пункту 2 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України .

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий зміст позовних вимог

1. АТ "МЕГАБАНК" звернулося до суду з позовом про стягнення з АТ "Українські енергетичні машини" заборгованості у розмірі 447 081,59 грн, яка складається з:

- 5 948,79 грн заборгованості за договором про надання гарантії № 980/16/148 від 22.11.2016;

- 206,99 грн заборгованості за договором про надання гарантії № 980/16/149 від 22.11.2016;

- 85 245,46 грн заборгованості за договором про надання гарантії № 980/16/150 від 22.11.2016;

- 33 518,37 грн заборгованості за договором про надання гарантії № 980/16/151 від 22.11.2016;

- 3 013,81 грн заборгованості за договором про надання гарантії № 980/17/04 від 10.01.2017;

- 23 350,51 грн заборгованості за договором про надання гарантії № 980/17/05 від 10.01.2017;

- 46 439,34 грн заборгованості за договором про надання гарантії № 980/17/352 від 28.11.2017;

- 66 211,90 грн заборгованості за договором про надання гарантії № 980/17/354 від 28.11.2017;

- 79 813,03 грн заборгованості за договором про надання гарантії № 165 від 20.03.2019;

- 102 192,99 грн заборгованості за договором про надання гарантії № 166 від 20.03.2019;

- 154,91 грн заборгованості за договором про надання гарантії № 131 від 12.05.2020;

- 319,78 грн заборгованості за договором про надання гарантії № 132 від 12.05.2020;

- 264,09 грн заборгованості за договором про надання гарантії № 294 від 30.08.2021;

- 27,36 грн заборгованості за договором про надання гарантії № 295 від 30.08.2021;

- 38,99 грн заборгованості за договором про надання гарантії № 296 від 30.08.2021;

- 310,21 грн заборгованості за договором про надання гарантії № 297 від 30.08.2021;

- 25,06 грн заборгованості за договором про надання гарантії № 298 від 30.08.2021.

2. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань за договорами про надання гарантії в частині своєчасної сплати комісійної винагороди.

Стислий зміст судових рішень

3. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.02.2024 повернуто позовну заяву разом з доданими до неї документами АТ "МЕГАБАНК" у зв`язку з порушенням ним правила об`єднання позовних вимог, визначених частиною першою статті 173 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

4. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.03.2024 задоволено апеляційну скаргу АТ "МЕГАБАНК" та скасовано ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.02.2024, а справу №922/353/24 передано на розгляд Господарського суду Харківської області.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. АТ "Українські енергетичні машини" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.03.2024 та ухвалити нове рішення, яким АТ "МЕГАБАНК" відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. У касаційній скарзі АТ "Українські енергетичні машини" з посиланням на абзац 2 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає про те, що висновки апеляційного суду суперечать правовим висновкам, викладеним в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №910/17999/16 та постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми статті 173 ГПК України.

Позиція інших учасників справи

7. У відзиві на касаційну скаргу АТ "МЕГАБАНК" заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

8. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями суд від 19.04.2024 у справі №922/353/24 визначено колегію суддів у складі: головуюча суддя - Малашенкова Т.М., судді Бенедисюк І.М., Ємець А.А.

9. Ухвалою Верховного Суду від 14.05.2024 відкрито касаційне провадження у справі №922/353/24 за касаційною скаргою АТ "Українські енергетичні машини" у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

10. Предметом касаційного оскарження є постанова Східного апеляційного господарського суду від 29.03.2024, якою скасовано ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.02.2024 про повернення позовної заяви у справі №922/353/24.

11. Переглядаючи у касаційному порядку судове рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

12. Пунктом 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

13. Згідно з частиною першою статті 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

14. Під вимогою розуміють матеріально-правову вимогу, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об`єднані можуть бути вимоги, пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

15. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

16. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

17. Таким чином, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Об`єднаними можуть бути позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того самого відповідача. Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (схожі за змістом висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі №911/414/18 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2022 у справі №921/318/22, від 12.08.2022 у справі №911/2401/21, від 22.01.2021 у справі №904/4376/20, від 22.04.2019 у справі №914/2191/18, від 27.03.2019 у справі №910/15326/18).

18. За змістом частини першої статті 173 ГПК України порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги; (1) не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.

19. Крім того, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у частині першій статті 173 ГПК України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах четвертій, п`ятій вказаної статті (об`єднані вимоги підлягають розгляду в порядку різного судочинства, щодо об`єднаних вимог законом визначена виключна підсудність різним судам).

20. Саме встановлення господарським судом наведених обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, є підставою для повернення позовної заяви з посиланням на пункт 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України.

21. У той же час аналіз пункту 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України у системному співвідношенні з положеннями статті 173 цього Кодексу свідчить про те, що у разі порушення правил об`єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз`єднати позовні вимоги за правилами частини шостої статті 173 ГПК України і розглянути кожну із заявлених вимог окремо.

22. Отже, з урахуванням конкретних обставин суд має право застосувати положення частини шостої статті 173 ГПК України як у разі дотримання правил об`єднання позовних вимог, так і в разі їх порушення. Проте в будь-якому випадку, коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у частинах четвертій, п`ятій статті 173 ГПК України, в суду відсутні підстави для повернення позовної заяви незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об`єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовується позов (схожі за змістом правові висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №902/434/19, від 02.12.2020 у справі №908/420/20, від 24.12.2021 у справі №911/2291/21, від 12.08.2022 у справі №911/2401/21, від 19.12.2022 у справі №921/318/22).

23. Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин (схожі висновки викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2021 у справі №904/4376/20, від 12.08.2022 у справі №911/2401/21).

24. Крім того, обсяг доданих до позовної заяви доказів на підтвердження позовних вимог та підстав їх виникнення не є свідченням порушення/дотримання правил об`єднання/роз`єднання позовних вимог, а тому не має вирішального значення у застосуванні положень частин першої, шостої статті 173 та пункту 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України. А тому великий обсяг доданих до позовної заяви доказів на підтвердження позовних вимог та підстав їх виникнення не є свідченням порушення правил об`єднання позовних вимог. Наведена правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.08.2023 у справі № 910/21280/21.

25. Суд першої інстанції, приймаючи ухвалу від 12.02.2024 у даній справі, виходив виключно з порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, оскільки позовні вимоги обумовлено різними підставами їх виникнення та різними доказами. Суд не убачив пов`язаність заявлених вимог між собою підставою виникнення та поданими доказами; дійшов висновку, що об`єднання заявлених позивачем вимог у цій позовній заяві та одночасний їх розгляд перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін, належній, ретельній оцінці доказів, що має ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що в свою чергу, може призвести до суттєвого утруднення правильного і своєчасного вирішення господарського спору.

26. Натомість суд апеляційної інстанції, встановив, що правовідносини у даній справі стосуються стягнення заборгованості за договорами про надання гарантії, що розрахована позивачем як заборгованість за 17 договорами, укладеними між банком та клієнтом, за якими виникла прострочена заборгованість зі сплати комісійної винагороди.

26.1. Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем заявлено вимоги до відповідача, що ґрунтуються на 17 (сімнадцяти) окремих договорах про надання гарантії: № 980/16/148 від 22.11.2016, № 980/16/149 від 22.11.2016, № 980/16/150 від 22.11.2016, № 980/16/151 від 22.11.2016, № 980/17/04 від 10.01.2017, № 980/17/05 від 10.01.2017, № 980/17/352 від 28.11.2017, № 980/17/354 від 28.11.2017, № 165 від 20.03.2019, № 166 від 20.03.2019, № 131 від 12.05.2020, № 132 від 12.05.2020, № 294 від 30.08.2021, № 295 від 30.08.2021, № 296 від 30.08.2021, № 297 від 30.08.2021, № 298 від 30.08.2021.

26.2. При цьому, договори про надання гарантії: № 980/16/148 від 22.11.2016, № 980/16/149 від 22.11.2016, № 980/16/150 від 22.11.2016, № 980/16/151 від 22.11.2016, № 980/17/04 від 10.01.2017, № 980/17/05 від 10.01.2017, № 980/17/352 від 28.11.2017, № 980/17/354 від 28.11.2017 укладені до договору банківських рахунків юридичної особи №3980 від 22.05.2006.

26.3. Предметом договорів про надання гарантії № 980/16/148 від 22.11.2016, № 980/16/149 від 22.11.2016, № 980/16/150 від 22.11.2016, № 980/16/151 від 22.11.2016 є послуги з видачі гарантії повернення авансового платежу на користь ПрАТ «Укргідроенерго» (бедефіціар) з метою забезпечення виконання відповідачем зобов`язання перед бенефіціаром за договором на виконання Реконструкції 2-х блоків на Канівській гідроелектростанції.

26.4. Предметом договорів про надання гарантії № 980/17/04 від 10.01.2017, № 980/17/05 від 10.01.2017 є послуги з видачі гарантії повернення авансового платежу на користь ПрАТ «Укргідроенерго» (бедефіціар) з метою забезпечення виконання відповідачем зобов`язання перед бенефіціаром за контрактом №UHE/TFCS1/C/3-13 від 30.12.2016, № 980/17/05 від 10.01.2017 «Реконструкція 3-х агрегатів (3-и радіально-осьові турбіни та 3-и генератори) на Київській гідроакумулюючій електростанції».

26.5. Предметом договору про надання гарантії № 980/17/352 від 28.11.2017 є послуги з видачі гарантії на користь ПрАТ «Укргідроенерго» (бедефіціар) з метою забезпечення виконання відповідачем зобов`язання перед бенефіціаром за контрактом №UHE/TKAP3/C/4-14 від 22.11.2017 на здійснення реконструкції двох гідроагрегатів (поворотно-лопатеві турбіни) на ДніпроГЕС-2».

26.6. Предметом договору про надання гарантії № 980/17/354 від 28.11.2017 є послуги з видачі гарантії на користь ПрАТ «Укргідроенерго» (бедефіціар) з метою забезпечення виконання відповідачем зобов`язання перед бенефіціаром за контрактом №UHE/TKAP2/C/4-14 від 22.11.2017 на здійснення реконструкції двох гідроагрегатів (поворотно-лопатеві турбіни) на Середньодніпровській ГЕС».

26.7. Предметом договору про надання гарантії:

- № 165 від 20.03.2019 є послуги з видачі гарантії на користь ПрАТ «Укргідроенерго» (бедефіціар) з метою забезпечення виконання відповідачем зобов`язання перед бенефіціаром за контрактом №UHE/TKPE/C/8-17 від 14.03.2019 на виконання «Реконструкція поворотно-лопатевих агрегатів на Кременчуцькій ГЕС»;

- № 166 від 20.03.2019 є послуги з видачі гарантії повернення авансового платежу на користь ПрАТ «Укргідроенерго» (бедефіціар) з метою забезпечення виконання відповідачем зобов`язання перед бенефіціаром за контрактом №UHE/TKPE/C/8-17 від 14.03.2019 на виконання «Реконструкція поворотно-лопатевих агрегатів на Кременчуцькій ГЕС»;

- № 131 від 12.05.2020 є послуги з видачі гарантії виконання договору на користь ПрАТ «Укргідроенерго» (бедефіціар) з метою забезпечення виконання відповідачем зобов`язання перед бенефіціаром за контрактом №UHE/TFCS1/C/3-13 від 30.12.2016 «Реконструкція 3-х агрегатів (3-и радіально-осьові турбіни та 3-и генератори) на Київській гідроакумулюючій електростанції»;

- № 132 від 12.05.2020 є послуги з видачі гарантії виконання договору на користь ПрАТ «Укргідроенерго» (бедефіціар) з метою забезпечення виконання відповідачем зобов`язання перед бенефіціаром за контрактом №UHE/TKNV/C/2-13 від 21.11.2016 «Реконструкція 2-х блоків на Канівській гідроелектростанції»;

- № 294 від 30.08.2021 є послуги з видачі гарантії на користь ПрАТ «Укргідроенерго» (бедефіціар) з метою забезпечення виконання відповідачем зобов`язання перед бенефіціаром за контрактом №UHE/TKPE/C/8-17 від 14.03.2019 на виконання «Реконструкція поворотно-лопатевих агрегатів на Кременчуцькій ГЕС»;

- № 295 від 30.08.2021 є послуги з видачі гарантії на користь ПрАТ «Укргідроенерго» (бедефіціар) з метою забезпечення виконання відповідачем зобов`язання перед бенефіціаром за контрактом №UHE/TKAP3/C/4-14 від 22.11.2017 на здійснення реконструкції двох гідроагрегатів (поворотно-лопатеві турбіни) на «ДніпроГЕС-2»;

- № 296 від 30.08.2021 є послуги з видачі гарантії на користь ПрАТ «Укргідроенерго» (бедефіціар) з метою забезпечення виконання відповідачем зобов`язання перед бенефіціаром за контрактом №UHE/TFCS1/C/3-13 від 30.12.2016 «Реконструкція 3-х агрегатів (3-и радіально-осьові турбіни та 3-и генератори) на Київській гідроакумулюючій електростанції»;

-№ 297 від 30.08.2021 є послуги з видачі гарантії на користь ПрАТ «Укргідроенерго» (бедефіціар) з метою забезпечення виконання відповідачем зобов`язання перед бенефіціаром за контрактом №UHE/TKNV/C/2-13 від 21.11.2016 «Реконструкція 2-х блоків на Канівській гідроелектростанції»;

- № 298 від 30.08.2021 є послуги з видачі гарантії на користь ПрАТ «Укргідроенерго» (бедефіціар) з метою забезпечення виконання відповідачем зобов`язання перед бенефіціаром за контрактом №UHE/TKAP3/C/4-14 від 22.11.2017 на здійснення реконструкції двох гідроагрегатів (поворотно-лопатеві турбіни) на «ДніпроГЕС-2».

27. Таким чином, встановивши, що позовні вимоги подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача є такими, що виникли з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив про те, що підстав для повернення позовної заяви були відсутні, оскільки позивач не допустив порушення правил об`єднання позовних вимог.

28. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника, наведені у касаційній скарзі, оскільки вони не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для повернення АТ "МЕГАБАНК" позовної заяви на підставі пункту 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України.

29. При цьому Суд зазначає, що як убачається зі змісту ухвали Господарського суду Харківської області від 12.02.2024, суд першої інстанції не встановив заборон об`єднання позовних вимог, передбачених частинами четвертою (вимоги, які підлягають розгляду за правилами різного судочинства), п`ятою (вимоги щодо яких встановлено виключну підсудність) статті 173 ГПК України.

30. Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги щодо неврахування судом апеляційної інстанції правового висновку, викладеного у пункті 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №910/17999/16 стосовно того, що «подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи», оскільки Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2023 у справі №233/2021/19 конкретизувала, зокрема і вказаний висновок, викладений пункті 32 та зазначила, що «Конкретизація полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими», а також не вирішувала питання застосування статті 173 ГПК України та правил об`єднання позовних вимог, а також не наводила правові висновки щодо застосування положень статті 173 ГПК України.

31. Посилання скаржника у касаційній скарзі на постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" також не приймаються судом касаційної інстанції до уваги, оскільки відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд має враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду, тоді як постанови Пленуму Вищого господарського суду України не є джерелом правозастосовчої практики в розумінні цієї правової норми.

32. Отже, підстави касаційного оскарження, наведені скаржником у касаційній скарзі не отримали підтвердження, а тому підстави для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції відсутні.

33. Доводи АТ "МЕГАБАНК", викладені у відзиві, беруться до уваги Верховним Судом у тій частині, яка узгоджується з викладеними у цій постанові міркуваннями.

34. Верховний Суд окремо вважає за необхідне вказати, що у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

35. Верховний Суд зазначає, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, наявність яких скаржником у цій справі аргументовано не доведено.

36.Колегія суддів касаційної інстанції, враховуючи рішення Європейського суду з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" та у справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року), зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

37. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

38. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

39. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися та не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення.

Судові витрати

40. Судовий збір сплачений у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладається на скаржника, оскільки, Верховний Суд касаційну скаргу залишає без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 129 300 308 309 315 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" залишити без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.03.2024 у справі №922/353/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя А. Ємець