ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 922/3617/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Уркевича В. Ю.- головуючого, Чумака Ю. Я., Міщенка І. С.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Харківської міської ради
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2020 (головуючий суддя Склярук О. І., судді Гетьман Р. А., Дучал Н. М.) і рішення Господарського суду Харківської області від 24.06.2020 (суддя Ольшанченко В. І.) у справі
за позовом Харківської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Кай»
про стягнення 604 197,18 грн,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2019 року Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Кай» (далі - ТОВ «Фірма Кай»), в якому просила стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 604 197,18 грн, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 9 062,96 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для застосування статті 1212 Цивільного кодексу України, оскільки ТОВ «Фірма Кай», набувши право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на спірній земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином у встановленому законодавством порядку не оформило речового права на вказану земельну ділянку та у період з 01.11.2016 по 31.10.2019 не сплачувало плату за користування земельною ділянкою площею 0,7395 га по вул. Костянтина Калініна, 91 у м. Харкові у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
3. Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням 29 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 24.12.2008 № 362/08 з метою врегулювання організаційно-правових та економічних засад визначення порядку продажу земельних ділянок комунальної власності або прав на них, на підставі Земельного кодексу України, статей 26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Харківська міська рада вирішила затвердити «Порядок продажу земельних ділянок або прав на них на підставі цивільно-правових договорів у м. Харкові».
4. Рішенням 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання «Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок юридичним та фізичним особам України» від 19.12.2012 № 966/12 ТОВ «Фірма Кай» надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки та надано дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею орієнтовно 0,7350 га за адресою: м. Харків, вул. Калініна, 91, Жовтневий район, для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «К-1» (ангар), нежитлової будівлі літ. «А-2 А1-1» (адміністративно-виробничий корпус), нежитлової будівлі літ. «Г-1» (гараж), нежитлової будівлі літ. « 3-1 31-1» (гараж). Також ТОВ «Фірма Кай» попереджено, що після прийняття цього рішення необхідно виконати проект відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування, а також передати його на затвердження у встановленому порядку.
5. Рішенням 33 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.04.2014 № 1565/14 надано дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки із земель територіальної громади м. Харкова за адресою м. Харків, вул. Калініна, 91 та визначено, що розмір авансового внеску складає 3 % вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки.
6. 02.10.2014 між Харківською міською радою та ТОВ «Фірма Кай» укладений договір про внесення авансового внеску № 27/14, відповідно до якого ТОВ «Фірма Кай» на підставі рішення 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 19.12.2012 № 966/12, рішення 33 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.04.2014 № 1565/14, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-6300995182014 вносить, а Харківська міська рада приймає авансовий внесок в рахунок оплати ціни земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Харків,вул. Калініна, 91, Жовтневий район.
7. Відповідно до пункту 2.1 вказаного договору розмір авансового внеску становить 79 868,22 грн, що складає 3 % (три відсотки) вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки.
8. 06.10.2014 ТОВ «Фірма Кай» згідно з платіжним дорученням від 06.10.2014 № 63 сплатило Харківській міській раді авансовий внесок у сумі 79 868,22 грн.
9. Як зазначили суди попередніх інстанцій, відповідач неодноразово надавав до Харківської міської ради заяви та необхідний пакет документів для отримання рішення про продаж спірної земельної ділянки загальною площею 0,7395 га.
10. Так, 24.11.2014 ТОВ «Фірма Кай» надало заяву та необхідний пакет документів до Харківської міської ради (через дозвільний центр) для отримання рішення про продаж вказаної земельної ділянки, але отримало лист від Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 26.12.2014 № 13162/0/225-14 щодо відмови у винесенні на розгляд чергової сесії Харківської міської ради питання щодо продажу земельної ділянки та повернення пакета документів на доопрацювання у зв`язку з тим, що звіт з експертної грошової оцінки земельної ділянки не пройшов державної експертизи та рецензування відповідно до вимог статей 21, 22 Закону України «Про оцінку земель».
11. 29.01.2015 відповідач повторно звернувся до позивача через дозвільний центр із відповідним пакетом документів для отримання рішення про продаж спірної земельної ділянки загальною площею 0,7395 га для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. «Г-1» (гараж капітальний), літ. «К-1» (ангар), літ. « 3-1 31-1» (гараж), літ. «А-2 А1-1» (адміністративно-виробничий корпус).
12. За дорученням керівництва позивача Департамент земельних відносин Харківської міської ради листом від 27.02.2015 № 1545/0/225-15 повернув заявнику пакет документів на доопрацювання через ненадання до Департаменту земельних відносин погодження з балансоутримувачами інженерних мереж у встановленому порядку стосовно запитуваної земельної ділянки.
13. Оскільки до порядку денного чергових сесій Харківської міської ради питання щодо продажу зазначеної земельної ділянки винесено не було, ТОВ «Фірма Кай» звернулось до Дзержинського районного суду міста Харкова з адміністративним позовом про визнання дій посадових осіб Департаменту земельних відносин виконавчого комітету Харківської міської ради щодо відмови у винесенні питання продажу ТОВ «Фірма Кай» спірної земельної ділянки незаконними та зобов`язання Департаменту земельних відносин Харківської міської ради внести питання продажу ТОВ «Фірма Кай» вказаної вище земельної ділянки до розгляду чергової сесії Харківської міської ради.
14. Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.10.2015 у справі № 638/4296/15-а адміністративний позов ТОВ «Фірма Кай» задоволено повністю.
15. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2016 постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.10.2015 у справі № 638/4296/15-а скасовано в частині задоволення позовної вимоги про зобов`язання Департаменту земельних відносин виконавчого комітету Харківської міської ради внести питання продажу ТОВ «Фірма Кай» спірної земельної ділянки до розгляду чергової сесії Харківської міської ради та прийнято нове рішення, яким зобов`язано Департамент земельних відносин виконавчого комітету Харківської міської ради повторно розглянути заяву та пакет документів ТОВ «Фірма Кай» стосовно продажу цієї земельної ділянки. В іншій частині постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.10.2015 залишено без змін.
16. 04.03.2016 ТОВ «Фірма Кай» направило заяву та необхідний пакет документів до Харківської міської ради (через дозвільний центр) для отримання рішення про продаж вищевказаної земельної ділянки.
17. Супровідним листом від 09.03.2016 № 12 відповідач надав Департаменту земельних відносин Харківської міської ради примірник № 4 проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки для подальшого прийняття рішення щодо продажу цієї ділянки.
18. Рішенням 5 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.04.2016 № 200/16 «Про продаж земельних ділянок юридичним та фізичним особам України» було відмовлено відповідачу в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у зв`язку з невідповідністю проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вимогам статті 50 Закону України «Про землеустрій».
19. Цим же рішенням Харківської міської ради від 20.04.2016 № 200/16 також відмовлено ТОВ «Фірма Кай» в продажу спірної земельної ділянки відповідно до пункту 5 статті 128 Земельного кодексу України.
20. ТОВ «Фірма Кай» звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Харківської міської ради Харківської області 5 сесії 7 скликання від 20.04.2016 № 200/16 в частині відмови в затвердженні проекту землеустрою та відмови в продажу спірної земельної ділянки.
21. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.09.2017, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 922/880/17, суд визнав незаконним та скасував рішення Харківської міської ради Харківської області 5 сесії 7 скликання від 20.04.2016 № 200/16 в частині відмови в затвердженні проекту землеустрою та відмови в продажу спірної земельної ділянки ТОВ «Фірма Кай».
22. У відповідь на попередження Департаменту територіального контролю Харківської міської ради відповідач надав листом від 04.04.2018 № 29 копії платіжних доручень про сплату земельного податку за 2015 рік та вказав, що 19.03.2018 ним надіслано на адресу Департаменту відповідь та копії платіжних доручень за період із січня 2016 року по лютий 2018 року на підтвердження факту оплати земельного податку.
23. Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, після отримання вищевказаної постанови Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 922/880/17 ТОВ «Фірма Кай» звернулося до відділу у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з листом від 27.02.2018 № 17, в якому просило підтвердити актуальність висновку Управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області від 25.01.2014 № 19/14 «Про погодження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки ТОВ «Фірма Кай».
24. У відповіді від 15.03.2018 № 19-20-0.23,08-811/116-18 на лист відповідача відділ у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області повідомив про те, що висновок Управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області був складений 25.01.2014 за № 345/05 та строк його дії є необмеженим.
25. 18.04.2018 відповідач надав Харківському міському голові клопотання № 35 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою її викупу.
26. За дорученням керівництва Харківської міської ради Департамент земельних відносин листом від 17.05.2018 № 3356/0/225-18 повідомив ТОВ «Фірма Кай», що Департаментом земельних відносин буде підготовлено відповідний проект рішення, який буде розглянуто відповідно до Регламенту Харківської міської ради 7 скликання.
27. Згідно з інформацією відділу у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 05.04.2018 № 19-20-0.23,08-1055/116-18 станом на 29.12.2012 у відділі не обліковуються правовстановлюючі документи на право власності або користування на земельну ділянку по вул. Костянтина Калініна, 91 у м. Харкові.
28. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16.09.2019 № НВ-0003739792019 земельна ділянка площею 0,7395 га по вул. Костянтина Калініна, 91 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137900:12:013:0023 зареєстрована 03.04.2014 в Управлінні Держземагентства у м. Харкові Харківської області. Вид використання: для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «К-1» (ангар), нежитлової будівлі літ. «А-2 А1-1» (адміністративно-виробничий корпус), нежитлової будівлі літ. «Г-1» (гараж), нежитлової будівлі літ. « 3-1 31-1» (гараж).
29. Таким чином, земельна ділянка площею 0,7395 га по вул. Костянтина Калініна, 91 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137900:12:013:0023 сформована як об`єкт цивільних прав з 03.04.2014.
30. Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 25.10.2019 № 186186170 право власності на нежитлові будівлі літ. «Г-1» загальною площею 121,6 кв. м, літ. «К-1» загальною площею 557,8 кв. м, літ. « 3-1 31-1» загальною площею 246,7 кв. м, літ. «А-2 А1-1» загальною площею 1236,1 кв. м по вул. Костянтина Калініна, 91 з 28.09.2011 зареєстроване за ТОВ «Фірма Кай» на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 13.07.2009 у справі № 40/148-09 та постанови Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2010 у справі № 2-а-7487/10/2070.
31. 25.10.2019 Департаментом територіального контролю Харківської міської ради здійснено обстеження земельної ділянки з урахуванням звіту з геодезичної зйомки земельної ділянки по вул. Костянтина Калініна, 91 у м. Харкові, розробленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Геодезично-вишукувальний центр», та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16.09.2019 № НВ-0003739792019.
32. Обстеженням на місцевості встановлено, що земельна ділянка площею 0,7395 га (кадастровий номер 6310137900:12:013:0023) по вул. Костянтина Калініна, 91 у м. Харкові використовується ТОВ «Фірма Кай» для експлуатації та обслуговування будівель.
33. За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Костянтина Калініна, 91 (кадастровий номер 6310137900:12:013:0023) від 25.10.2019.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
34. Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.06.2020, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2020 у справі № 922/3617/19, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
35. Судові рішення мотивовані тим, що відсутні підстави для застосування статті 1212 Цивільного кодексу України, оскільки користування земельною ділянкою ТОВ «Фірма Кай» без укладеного договору оренди землі було зумовлене з метою забезпечення породження учасниками правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, тобто укладення договору купівлі-продажу цієї ж земельної ділянки. Крім того, відповідач вживав всіх заходів щодо оформлення права власності на спірну земельну ділянку у зв`язку із набуттям права власності на нерухоме майно та сплачував земельний податок за неї.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
36. У листопаді 2020 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2020 та рішення Господарського суду Харківської області від 24.06.2020 у справі № 922/3617/19, в якій скаржник просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Харківської міської ради задовольнити повністю.
Рух касаційної скарги
37. Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 16.11.2020 касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Пільков К. М. - головуючий (суддя-доповідач), Мачульський Г. М., Краснов Є. В.
38. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 10.12.2020 у зв`язку з рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.11.2020 № 13 про обрання судді Пількова К. М. до Великої Палати Верховного Суду здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого визначено колегію суддів у складі: Уркевич В. Ю. - головуючий (суддя-доповідач), Чумак Ю. Я., Міщенко І. С.
39. Верховний Суд ухвалою від 23.12.2020 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 24.06.2020 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2020 у справі № 922/3617/19, постановив здійснити перегляд оскаржуваних рішень у письмовому провадженні, надав учасникам справи строк для подання відзиву та витребував із Господарського суду Харківської області та/або Східного апеляційного господарського суду матеріали справи № 922/3617/19.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги
40. Харківська міська рада у касаційній скарзі посилається на те, що суди попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень неправильно застосували норми статей 1212- 1214 Цивільного кодексу України, статей 78 93 120 125 126 206 Земельного кодексу України без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 13.02.2018 у справі № 922/880/17, від 10.02.2020 у справі № 922/981/18, від 02.06.2020 у справах № 922/2845/19 та № 922/2417/19.
41. Крім того, вказує на необхідність відступлення від висновків Верховного Суду у постанові від 15.10.2020 у справі № 922/1379/18. Скаржник зазначає, що відсутність документів, які посвідчують право власності або право оренди на земельну ділянку, як наслідок - право користування, не надає права на її безоплатне використання. Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, на думку скаржника, при врегулюванні спору у межах кондиційних правовідносин не мають значення та не підлягають встановленню обставини - в якому саме порядку землекористувач має намір/оформив у подальшому право користування земельною ділянкою, яким чином триває/тривала процедура оформлення та наявність вини учасників кондиційних правовідносин.
Позиція ТОВ «Фірма Кай»
42. Відповідно до частини першої статті 295 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
43. Згідно зі статтею 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
44. Ухвалою Верховного Суду від 23.12.2020 визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 12.01.2021.
45. Оскільки відзив на касаційну скаргу поданий ТОВ «Фірма Кай» 14.01.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті), а до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відзив надійшов 16.01.2020, тобто відповідач пропустив строк, визначений частиною першою статті 295 Господарського процесуального кодексу України, тому суд залишає відзив на касаційну скаргу без розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
46. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
47. Предметом позову у цій справі є вимога Харківської міської ради про стягнення з ТОВ «Фірма Кай» як власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212- 1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований.
48. Суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні позовних вимог, вказавши, що позивач не мав на меті передавати зазначену земельну ділянку в оренду та отримувати за її користування дохід у вигляді орендної плати, а мав намір отримати дохід від її продажу та прийняв на себе зобов`язання щодо її продажу, які зафіксовані у договорі про внесення авансового внеску від 02.10.2014 № 27/14.
49. Дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
50. Скаржник у касаційній скарзі зазначає про необхідність відступу від висновку щодо застосування статті 1212 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 922/1379/18, з приводу чого Верховний Суд зазначає таке.
51. Предметом спору у справі № 922/1379/18 є стягнення з ТОВ «Род-Ник Інвест» на користь Харківської міської ради неотриманої орендної плати на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України за період до оформлення права власності на цю земельну ділянку.
52. ТОВ «Род-Ник Інвест» на підставі договору купівлі-продажу від 26.01.2017 № 309 на праві власності належить нежитлова будівля, розміщена на відповідній земельній ділянці та у період з 01.02.2017 по 31.03.2018 товариство користувалося спірною земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.
53. Судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на 04.03.2019 земельна ділянка 6310137500:03:001:0007 продана ТОВ «Род-Ник Інвест» за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу земельної ділянки.
54. У пункті 4.34. постанови Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 922/1379/18 зазначено, що установивши, що користування земельною ділянкою ТОВ «Род-Ник Інвест» без укладеного договору оренди землі було зумовлене з метою забезпечення породження учасниками правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, тобто укладення договору купівлі-продажу цієї ж земельної ділянки, який в подальшому був укладений, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що спірне майно (земельна ділянка) не може вважатися набутим чи збереженим відповідачем без достатніх правових підстав, а тому підстави для застосування статті 1212 Цивільного кодексу України відсутні.
55. Ураховуючи встановлені судами фактичні обставини справи № 922/1379/18, а саме укладення в подальшому договору купівлі-продажу земельної ділянки, що використувалася відповідачем без укладеного договору оренди землі, а також з огляду на встановлені судами у цій справі обставини неукладення договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки, правовідносини у справі № 922/1379/18 та у цій справі, судові рішення в якій переглядаються в касаційному порядку, не є подібними. За таких обставин підстави для відступу від висновку щодо застосування статті 1212 Цивільного кодексу України, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 922/1379/18, відсутні.
56. Щодо інших доводів касаційної скарги Верховний Суд зазначає таке.
57. Статтею 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
58. Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
59. Податковим кодексом України встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
60. За змістом статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
61. Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
62. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.
63. Судами встановлено, що ТОВ «Фірма Кай» використовувало спірну земельну ділянку, яка перебуває у комунальній власності, без належних правових підстав, а саме укладеного між ним та власником (Харківською міською радою) договору оренди.
64. Таким чином, Харківська міська рада як власник спірної земельної ділянки мала обґрунтовані сподівання на отримання орендної плати за використання спірної земельної ділянки, однак не змогла їх реалізувати внаслідок неоформлення між сторонами відносин щодо її використання в порядку, встановленому законом.
65. Разом з тим главою 83 Цивільного кодексу України врегульовано відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
66. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
67. Положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
68. За змістом положень глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
69. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
70. Отже, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна. Наведені висновки щодо застосування норм права викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) та від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18).
71. Зі змісту глави 15, статей 120 125 Земельного кодексу України та положень статті 1212 Цивільного кодексу України випливає, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження №12-182гс18) та від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19).
72. Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17 (провадження № 12-188гс18).
73. Для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212- 1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований необхідно, насамперед, з`ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи, пов`язані із безпідставним збереженням майна, розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 922/981/18.
74. Як уже зазначалося, згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 25.10.2019 № 186186170 право власності на нежитлові будівлі загальною площею 1236,1 кв м по вул. Костянтина Калініна, 91 з 28.09.2011 зареєстроване за ТОВ «Фірма Кай» на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 13.07.2009 у справі № 40/148-09 та постанови Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2010 у справі № 2-а-7487/10/2070.
75. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16.09.2019 № НВ-0003739792019 земельна ділянка площею 0,7395 га по вул. Костянтина Калініна, 91 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137900:12:013:0023 зареєстрована 03.04.2014 в Управлінні Держземагентства у м. Харкові Харківської області. Вид використання: для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель.
76. Суди попередніх інстанцій встановили, що земельна ділянка площею 0,7395 га по вул. Костянтина Калініна, 91 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137900:12:013:0023 сформована як об`єкт цивільних прав з 03.04.2014.
77. З огляду на викладене ТОВ «Фірма Кай» як фактичний користувач земельної ділянки без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберегло у себе кошти, які мало заплатити за користування нею, а звідси - зобов`язано повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України, тому суди попередніх інстанцій дійшли необґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
78. За таких обставин обґрунтованими є доводи Харківської міської ради, що судами не було враховано висновків щодо застосування положень статей 1212- 1214 Цивільного кодексу України, статей 78 93 120 125 126 206 Земельного кодексу України, викладених у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 922/981/18, від 02.06.2020 у справах № 922/2845/19 та № 922/2417/19, предметом дослідження в яких було стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки.
79. Посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 922/880/17 є необґрунтованими, оскільки предметом позову у цій справі є визнання незаконним та скасування рішення Харківської міської ради в частині відмови в затвердженні проекту землеустрою та відмови в продажу позивачу спірної земельної ділянки, а у справі, судові рішення в якій переглядаються, предметом позову є стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати. Отже, правовідносини у цих справах не є подібними.
80. У той же час Харківська міська рада у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 604197,18 грн. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій правильності наданого позивачем розрахунку цієї суми та періоду, за який нараховувалася ця сума, не досліджували.
81. Суди попередніх інстанцій також зазначали, що відповідачем сплачувався земельний податок за користування спірною земельною ділянкою. Проте висновки судів щодо врахування/неврахування позивачем сплаченого ТОВ «Фірма Кай» земельного податку при здійсненні розрахунку коштів, збережених у себе відповідачем без достатньої правової підстави, відсутні.
82. Відповідно до частин першої, другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
83. Звідси Верховний Суд позбавлений можливості дослідити проведені позивачем нарахування сум, що підлягають до стягнення з відповідача та встановити їх обґрунтованість, чого не зробили й суди попередніх інстанцій.
84. Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості здійснити дослідження та переоцінку доказів з метою перевірки правильності розрахунку заборгованості відповідача перешкоджає прийняттю нового рішення у справі, тому судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
85. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.
86. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої
статті 287 цього Кодексу.
87. Ураховуючи викладене, касаційна скарга Харківської міської ради підлягає частковому задоволенню, а прийняті у справі судові рішення судів попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Щодо судових витрат
88. З огляду на направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами вирішення спору.
Керуючись статтями 300 301 308 310 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Харківської міської ради задовольнити частково.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2020 та рішення Господарського суду Харківської області від 24.06.2020 у справі № 922/3617/19 скасувати.
3. Справу № 922/3617/19 направити на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. Ю. Уркевич
Судді: Ю. Я. Чумак
І. С. Міщенко