ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2022 року

м. Київ

cправа № 922/3921/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г.

за участі секретаря: Купрейчук С.П.,

за участі: Арбітражної керуючої Венської О.О. (посв. № 174)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва"

на ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.10.2021

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2022

у справі

за заявою Фізичної особи ОСОБА_1 ,

до боржника Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірми "Харків - Москва"

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

1. Фізична особа ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірми "Харків - Москва", посилаючись на те, що боржник має заборгованість перед нею на загальну суму 9153363,14 грн ., строк сплати якої настав.

2. 04.10.2021 від ініціюючого кредитора через канцелярію суду надійшли докази сплати авансування винагороди арбітражному керуючому в сумі 54 000,00 грн.

3. Ухвалою суду від 04.10.2021 року прийнято заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про банкрутство Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірми "Харків - Москва" до розгляду, запропоновано ініціюючому кредитору надати заяву, оформлену відповідно до положень Кодексу з процедур банкрутства, арбітражного керуючого Венської О.О. про згоду на участь у даній справі або надати пропозицію іншої кандидатури арбітражного керуючого з поданням відповідної заяви, зобов`язано боржника надати суду відзив на заяву, в якому викласти заперечення щодо вимог заявника (за наявності).

4. 18.10.2021 до суду надійшов відзив боржника на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, в якому боржник визнає свої зобов`язання перед фізичною особою ОСОБА_1 , та зазначає, що не має можливості здійснити погашення заборгованості через фінансовий стан товариства.

5. У підготовчому засіданні до суду надійшла заява підписана від імені боржника Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірми "Харків-Москва" керівником Красновим В.О., відповідно до змісту якої убачається, що керівником товариства є Краснов В.О. , а відповідно представником у судове засідання ним уповноважений адвокат Іваненко Євген Володимирович, який також надав до суду Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого убачається, що керівником товариства є саме Краснов В`ячеслав Олексійович .

6. Також у підготовче засідання по справі 18.10.2021 року від імені боржника Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірми "Харків-Москва" з`явились відповідні особи, зокрема Колесник Олексій Юрійович, який зазначив себе як керівника боржника та представник боржника адвокат Третьякова Наталя Юріївна.

Короткий зміст та мотиви рішень судів першої та апеляційної інстанцій

7. Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.10.2021, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 у справі №922/3921/21, відкрито провадження у справі про банкрутство Торгівельно-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва"; визнано розмір вимог ініціюючого кредитора у сумі основного боргу 9153363,14грн, в сумі 22700,00грн. сплаченого судового збору за подачу даної заяви, у сумі 54000,00грн авансування винагороди арбітражного керуючого в справі; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Венську Оксану Олександрівну та встановлено розмір оплати послуг арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірми "Харків - Москва" у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

8. Обґрунтовуючи своє рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ініціюючим кредитором при подачі до суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство повністю дотримані вимоги ст.ст. 1, 34 Кодексу України з процедур банкрутства. Оцінивши надані сторонами докази, суд на підставі статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства вважає за необхідне відкрити провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірми "Харків - Москва", ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів, визнати вимоги ініціюючого кредитора до боржника у розмірі 9 153 363,14 грн, 22 700,00 грн судового збору, сплаченого за подачу даної заяви, та 54 000,00 грн, сплачених як авансування винагороди арбітражному керуючому, суд також вважає за необхідне ввести процедуру розпорядження майном боржника до 170 календарних днів.

Суд першої інстанції врахував відомості про керівника Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірми "Харків - Москва", яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та відхилив посилання на інші обставини та документи з приводу визначення керівника боржника та його представників.

9. Апеляційний господарський суд погодився із висновками суду першої інстанції про те, що грошові вимоги ініціюючого кредитора ОСОБА_1 до боржника ТК ТОВ "Харків - Москва" в сумі 3682288,86грн, які складаються із реальної вартості втраченого (вилученого) майна загальна сума, яка сплачена ОСОБА_1 за договорами купівлі-продажу від 16.11.2016р. № 3218, 3226, 3223, 3221, що становить 2813541,85грн. та інфляційних, які за весь час прострочення починаючи від 17.11.2016р. (до введення карантинних обмежень 12.03.2020 року) становить 868747,01грн є обґрунтованими та повністю підтвердженими.

Щодо грошових вимог ініціюючого кредитора до боржника - Торгівельно-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірми "Харків - Москва" в сумі 5471074,28грн, судова колегія зазначила, що оскаржувану ухвалу господарського суду Харківської області від 18.10.2021р. у справі №922/3921/21 слід скасувати та прийняти нове рішення в цій частині про визнання розміру вимог ініціюючого кредитора в сумі основного боргу у розмірі 3682288,86грн.

Щодо надання відзиву на заяву ініціюючого кредитора про відкриття провадження у цій справі належним представником боржника, суд другої інстанції підтримав позицію місцевого господарського суду і відхилив доводи апеляційної скарги в цій частині.

Крім того, вирішуючи питання щодо прийняття додаткових доказів наданих апелянтом, колегія суддів дійшла висновків про те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в розумінні статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження винятковості випадків, які б перешкоджали у дотриманні апелянтом встановлених як законом так і судом строків для вчинення відповідних процесуальних дій, а саме - неможливості своєчасного подання ним письмових доказів, що додані до апеляційної скарги, до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, а тому підстави для їх дослідження та врахування при розгляді справи відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

10. На виконання вимог п. 5 ч. 2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник зазначив, що підставою для касаційного оскарження судових рішень у даній справі є неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні норм права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 287 цього кодексу. Так, постанова Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 у справі № 922/3921/21 винесена із застосуванням норм права без урахування правових висновків Верховного Суду, зроблених у справах: № 910/7837/17, № 910/10444/20, № 826/10249/18 (в частині порушення судами попередніх інстанцій ч. ч. 2, 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"); № 904/8549/17, № 916/1813/16; № 910/773/19, № 910/14138/18 (в частині порушення судами попередніх інстанцій ст. ст. 73 74 77 91 ГПК України); № 922/1174/20 (в частині порушення судами попередніх інстанцій ст. ст. 34 35 39 Кодексу України з процедур банкрутства (Далі - КУзПБ).

10.1. Скаржник переконує, що 22.11.2021р. документи від імені боржника подані до господарського суду Харківської області були підписані неналежною особою Красновим В.О. , запис про якого, як про керівника підприємства та учасника рейдерського захоплення, скасований вже двічі, тому він ніколи не мав повноважень представляти юридичну особу-боржника.

10.2. Скаржник вважає, що рішення щодо порушення провадження у справі про банкрутство прийнято передчасно, за наявності спору про право щодо кредиторських вимог ініціюючого кредитора.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

11. Розпорядником майна подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Провадження у Верховному Суді

12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/3921/21 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 11.02.2022.

13. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.10.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 у справі № 922/3921/21.

Призначено до розгляду касаційну скаргу Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" на 23 березня 2022 року о 12:45 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.

14. У зв`язку з військовою агресією російської федерації та введенням воєнного стану судове засідання по справі № 922/3921/21 за касаційною скаргою Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.10.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 не відбулося на 23 березня 2022 року о 12 : 45 год. у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.

15. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.04.2022 призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.10.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 у справі № 922/3921/21 на 08 квітня 2022 року о 12:40 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, зал № 330.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Заслухавши суддю-доповідача, арбітражної керуючої Венської О.О., дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід частково задовольнити, оскаржувані судові рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду, виходячи з такого.

17. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

18. Предметом касаційного оскарження у цій справі є питання дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права за результатами відкриття провадження у справі про банкрутство та з`ясування обставин наявності або відсутності спору про право між боржником та ініціюючим кредитором щодо наявності у останнього кредиторських вимог.

19. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

20. Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи, як зазначено в преамбулі, встановлюються нормами КУзПБ.

21. Відповідно до частин другої, третьою статті 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор. Провадження у справі про банкрутство відкривається господарським судом за заявою боржника також у разі загрози його неплатоспроможності.

22. Згідно зі статтею 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом ГПК України, іншими законами України.

23. Порядок подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, а також перелік документів, які мають бути додані до вказаної заяви, визначені статтею 34 КУзПБ.

24. За змістом частини першої статті 35 КУзПБ у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п`яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу, в якій, серед іншого, зазначається дата проведення підготовчого засідання суду. Також ухвалою про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд має право вирішити питання про зобов`язання заявника, боржника та інших осіб надати суду додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.

25. Відповідно до частин першої - п`ятої статті 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість. У разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.

26. Отже завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.

27. Відповідно до частини другої статті 35 КУзПБ підготовче засідання суду проводиться не пізніше 14 днів з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов`язань кредиторам тощо) не пізніше 20 днів.

28. Ураховуючи наведене, зважаючи на обмеження строку проведення підготовчого засідання та стандартів доказування, які суд може використати на цій стадії процесу, подані кредитором до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство докази на підтвердження обґрунтованості вимог до боржника мають переконливо свідчити про відсутність спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора та про наявність порушеного (невиконаного) господарсько-правового зобов`язання.

29. Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

30. Отже, встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є необхідною передумовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Протилежне матиме наслідком відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство у відповідності до частини шостої статті 39 КУзПБ, згідно із якою підставою для відмови у відкритті провадження у справі є те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

31. Звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.

32. У справі, що розглядається Фізична особа ОСОБА_1 ініціювала питання про відкриття провадження у справі про банкрутство Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірми "Харків - Москва" з підстав наявності у боржника заборгованості перед нею на загальну суму 9153363,14грн, строк сплати якої настав.

33. Відкриваючи провадження у справі про банкрутство Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірми "Харків Москва", з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку, що право ОСОБА_1 , на підставі якого вона звернулась до суду, є безспірним.

34. Зміст оскаржуваних судових рішень зводиться до того, що за результатом розгляду місцевим господарським судом та з урахуванням апеляційного перегляду судом другої інстанції цієї справи, обґрунтованими та повністю підтвердженими судами попередніх інстанцій визнано вимоги ініціюючого кредитора в сумі 3682288,86грн, які складаються із вартості втраченого (вилученого) майна загальна сума, яка сплачена ОСОБА_1 за договорами купівлі-продажу від 16.11.2016р. № 3218, 3226, 3223, 3221, що становить 2813541,85 грн та інфляційних, які за весь час прострочення починаючи від 17.11.2016р. (до введення карантинних обмежень 12.03.2020 року) становлять 868747,01грн.

35. Визнаючи такі кредиторські вимоги обґрунтованими та належним чином підтвердженими, суди попередніх інстанцій посилались на наявність відзиву боржника, в якому останній визнає свої зобов`язання перед ініціюючим кредитором та на обставини укладання та подальшого визнання недійсними вищенаведених угод купівлі-продажу нерухомого майна та його витребування з чужого незаконного володіння Верховним Судом України у постанові від 11.09.2019 р. у справі №621/1905/16-ц.

36. Як вбачається з матеріалів справи, у підготовче засідання, яке було призначено місцевим господарським судом на 18.10.2021 прибули від ініціюючого кредитора - адвокат Ольховський М.М., від ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» - адвокат Іваненко Є.В., який був уповноважений Красновим В.О. (внесення відомостей про якого до ЄДР станом на 18.10.2021р. вже скасовано Наказом Мінюсту від 13.10.2021 № 3687/5) та адвокат Третьякова Н.Ю. уповноважена Колесником О.Ю. та особисто - Колесник О.Ю.

37. Краснов В.О. надав до суду заяву від 18.10.2021 р., якою останній повідомляв суд, що єдиним представником ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» є адвокат Іваненко Є.В., повноваження інших представників, зокрема, й Третьякової Н.Ю припинені.

38. В свою чергу, адвокат Іваненко Є.В. подав від імені Товариства боржника до суду відзив, в якому беззаперечно визнав всі кредиторські вимоги ОСОБА_1

39. Натомість, Колесник О.Ю. та адвокат Третьякова Н.Ю. подали письмові пояснення, в яких викладено обставини щодо рейдерського захоплення Товариства, щодо скасування Міністерством юстиції України протиправних реєстраційних дій та відповідно нелегітимність Краснова В.О. та уповноважених ним осіб діяти від імені Товариства, та щодо ненадходження на адресу Товариства заяви про порушення провадження у справі про банкрутство та необхідності для надання часу для підготування відзиву та відповідних доказів. На підтвердження наведених обставин до письмових пояснень були надані відповідні докази, зокрема, й наказ Мінюсту від 13.10.2021 № 3687/5.

40. Місцевий господарський суд, не задовольнивши жодне з вищенаведених клопотань, у одному судовому засіданні розглянув заяву про порушення справи про банкрутство та відкрив провадження.

41. Суд першої інстанції врахував, при прийнятті рішення, відомості про керівника товариства боржника, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та не взяв до уваги обґрунтування доводів на інші обставини та документи з приводу визначення керівника боржника та його представників.

42. Враховуючи наведені вище обставини та відсутність можливості надати свої заперечення щодо кредиторських вимог та відповідні докази через ненаправлення на адресу Товариства заяви про порушення справи про банкрутство та розгляд справи судом першої інстанції у одному судовому засіданні, ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» звернулась до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, до якої були додані докази, які на думку скаржника підтверджують відсутність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства.

43. У своїй постанові апеляційний господарський суд зазначив, що зміна керівника підприємства, не є підставою для прийняття наданих апелянтом додаткових доказів судом апеляційної інстанції.

44. Таким чином вчинені сумнівні реєстраційні дії, що підтверджується Наказом Мінюсту України, суд апеляційної інстанції визначив як «зміна керівника», а дійсні об`єктивні причини неможливості подання доказів (необізнаність із змістом заяви про порушення справи про банкрутство, відмова у наданні судом першої інстанції часу для ознайомлення та надання відзиву, неможливість відновлення запису в ЄДР через існування ухвали іншого суду) - суд апеляційної інстанції такими не визнав.

45. Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги про помилковість врахування відзиву, підписаного від імені Товариства неповноважною особою та інші вищенаведені обставини проведення підготовчого засідання у даній справі, Східний апеляційний господарський суд послався виключно на приписи ч.1 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та відповідно, презумпцію відомостей, оголошених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та залишив без уваги та відповідної юридичної оцінки існування Наказу Міністерства юстиції України від 13.10.2021 № 3687/5.

46. Однак, такі висновки судів попередніх інстанцій та надання переваги Витягу з ЄДР порівняно з Наказом Міністерства юстиції України та іншим обставинам в сукупності, що можуть свідчити про неповноважність осіб, які діяли від імені Товариства, надаючи відзив на заяву ініціюючго кредитора,+ суперечить змісту частини другої та третьої ст.10 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань» та правовим висновкам Верховного Суду щодо застосування наведених норм, викладених у справах №910/7837/17, №910/10444/20 та Великої палати Верховного суду у справі №826/1024/18, як правильно зазначає скаржник у своїй касаційній скарзі.

47. Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

48. Відповідно до статті 10 зазначеного Закону якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

49. У зв`язку з наведеним, суди не з`ясували, чи могла ОСОБА_1 - ініціюючий кредитор, та Краснов В.О. , посилатись на відомості про керівника Краснова В.О. як на достовірні, з огляду на доводи протилежної сторони про те, що останнім достеменно було відомо про те, що такі відомості є недостовірними та скасовані Офісом з протидії рейдерства Міністерства юстиції України Наказами від 08.09.2021 та від 13.10.2021р., оскільки обидві особи були учасниками (зацікавленими особами) розгляду Міністерством юстиції скарг на реєстраційні дії.

50. Підсумовуючи наведене, посилання уповноважених представників Торгівельно-комерційного ТОВ фірма «Харків- Москва» на: скасування Офісом з протидії рейдерства Міністерства юстиції України станом на момент винесення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали запису про особу Краснова В.О. як директора Товариства, який власне й визнав від імені Товариства вимоги ініціюючого кредитора, недопустимість доказів, якими обґрунтував ініціюючий кредитор свої вимоги (копії документів, додані до заяви на обґрунтування наявності грошових вимог не завірені та не посвідчені належним чином); з`ясування наявності чи відсутності доказів направлення заяви про відкриття провадження про банкрутство на адресу ТК ТОВ фірма «Харків-Москва»; з`ясування обставин наявності спору про право, як відсутності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, судами попередніх інстанцій необґрунтовано проігноровано та передчасно відкрито провадження у справі про банкрутство.

51. Суд зауважує, що правова категорія "спору про право" яку з`ясовує суд у підготовчому засіданні перед відкриттям провадження у справі про банкрутство може бути виражена, як в процесуальній формі, про що свідчать судові акти, так і матеріально-правовій формі, що підтверджується юридичними фактами, які дозволяють зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у структурі вимог кредитора, а відтак відсутності можливості, на цій стадії судового провадження, встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника.

52. Відповідно до частини третьої статті 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено змагальність сторін та диспозитивність, які при здійсненні провадження у справі про банкрутство проявляються у наданні учасниками справи відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника, а також інших кредиторів проти них.

53. З огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).

54. Звідси безпідставними є доводи попередніх судових інстанцій щодо відсутності висловлених боржником або будь-якою іншою особою заперечень чи незгоди щодо заявлених ініціюючим кредитором вимог чи про існування будь-якого спору між кредитором і боржником, оскільки законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, який може бути виражений як в процесуальній формі - підтверджуватися судовими актами, так і матеріально-правовій формі - підтверджуватися юридичними фактами.

55. Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

56. Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

57. Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22 лютого 2007 року в справі «Красуля проти Росії», від 5 травня 2011 року в справі «Ільяді проти Росії», від 28 жовтня 2010 року в справі «Трофимчук проти України», від 9 грудня 1994 року в справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 1 липня 2003 року в справі «Суомінен проти Фінляндії», від 7 червня 2008 року в справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії») свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

58. Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

59. Доводи скаржника щодо невідповідності заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство вимогам ст.34 КУзБ (відсутність доказів направлення, непосвідчені копії), яка в подальшому задоволена судом, є важливими і такими, що можуть прямо вплинути на результат розгляду справи, а тому відсутність в рішеннях місцевого і апеляційного господарських судів аргументів стосовно відмови в прийнятті судом цих доводів скаржника порушує вимоги процесуальної рівності сторін перед законом та судом.

60. Слід наголосити, що наведені скаржником обставини через призму судового контролю у цій категорії справ, не могли бути залишені поза увагою господарського суду під час вирішення питання відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

61. Господарські суди попередніх інстанцій при визнанні вимог ініціюючого кредитора, не дослідили та не встановили наявність обставин, що підтверджують відсутність спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора як необхідної передумови для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

62. Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

63. Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

64. Відповідно до частин 2, 5 ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

65. Оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду таким вимогам закону не відповідають, а тому доводи касатора частково знайшли своє підтвердження під час касаційного провадження.

66. У зв`язку з викладеним, висновки попередніх судових інстанцій про відсутність висловлених боржником заперечень чи незгоди щодо заявлених вимог, як і про існування будь-якого спору між кредитором і боржником є передчасними з урахуванням особливої, порівняно із позовним провадженням, ролі господарського суду у справах про банкрутство, яка полягає у судовому контролі таких проваджень з метою дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

67. Відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

68. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

69. За таких обставин, оскаржувані судові рішення не можна визнати як такі, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону, тому вони підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд до місцевого господарського суду.

70. При новому розгляді справи суду, слід врахувати вище викладене, повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, постановити законне та обґрунтоване рішення.

71. Згідно ч. 1 ст. 316 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Розподіл судових витрат

72. Оскільки Касаційний господарський суд дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат, відповідно до ст. 129 ГПК України судом не здійснюється.

Керуючись статтями 240 300 301 308 310 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.10.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 №922/3921/21 скасувати.

3. Справу №922/3921/21 направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді К.М. Огороднік

В.Г. Пєсков