ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2022 року
м. Київ
cправа № 922/40/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Багай Н. О., Берднік І. С.
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу першого заступника керівника Харківської обласної прокуратури на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 (головуючий - Крестьянінов О. О., судді Фоміна В. О., Шевель О. В.) у справі
за позовом керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області
до: 1) Харківської міської ради,
2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради,
3) фізичної особи-підприємця Марченка Валерія Володимировича
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, скасування держреєстрації.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У грудні 2021 року Керівник Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради (далі - Міськрада, відповідач-1), Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради Міністерства юстиції України (далі - Управління, відповідач-2), фізичної особи-підприємця Марченка Валерія Володимировича (далі - ФОП Марченко В. В., відповідач-3) про: 1) визнання незаконним та скасування пункту 19 додатку до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017 № 757/17 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова"; 2) визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 07.02.2018 № 5552-В-С, укладеного між територіальною громадою м. Харкова в особі Міськради, від імені якої діяло Управління, та ФОП Марченком В. В., посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Тихоновою І. В. (реєстровий № 25); 3) визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності ФОП Марченка В. В. на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1401347063101, проведеної 03.04.2018 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г. І. на підставі договору купівлі-продажу від 07.02.2018 № 5552-В-С, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Тихоновою І. В. (реєстровий № 25), з урахуванням виправлень щодо нумерації приміщень, внесених 22.04.2020 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Клопотовим С. Д. на підставі технічного паспорта та довідки ТОВ "ЮК Калина" від 30.03.2020; 4) визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності (щодо зміни нумерації приміщень) ФОП Марченка В. В. на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1401347063101, проведеної 03.04.2018 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г. І. на підставі договору купівлі-продажу від 07.02.2018 № 5552-В-С, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Тихоновою І. В. (реєстровий № 25), з урахуванням виправлень щодо нумерації приміщень, внесених 22.04.2020 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Клопотовим С. Д. на підставі технічного паспорта та довідки ТОВ "ЮК Калина" від 30.03.2020; 5) визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності ФОП Марченка В. В. на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 140102063101, проведеної 20.06.2018 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г. І. на підставі договору купівлі-продажу від 07.02.2018 № 5552-В-С, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Тихоновою І.В. (реєстровий № 25); 6) припинення права власності ФОП Марченка В. В. на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1401347063101 (номер запису про право власності: 25605393), а також на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 140102063101 (номер запису про право власності: 26775961); 7) зобов`язання відповідача-3 повернути Харківській міській об`єднаній територіальній громаді в особі Міськради шляхом складання акта приймання-передачі нежитлові приміщення з реєстраційними номерами об`єктів нерухомого майна 1401347063101 та 140102063101, які є предметом договору купівлі-продажу від 07.02.2018 № 5552-В-С, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Тихоновою І. В. (реєстровий № 25), у стані, не гіршому ніж на момент складання за цим договором акта приймання-передачі цих приміщень від 27.03.2018.
2. Позовна заява обґрунтовується тим, що під час прийняття Міськрадою оспорюваного рішення та в процесі подальшого здійснення процедури відчуження об`єктів нерухомості та укладення оспорюваного договору купівлі-продажу відповідачами було порушено вимоги законодавства про приватизацію, оскільки орендар (ФОП Марченко В. В.) під час оренди спірного нежитлового приміщення не здійснював відповідних поліпшень об`єкта оренди та при зверненні до Управління з відповідною заявою не надала документів, які підтверджують такі поліпшення, що безпосередньо порушує права та інтереси територіальної громади м. Харкова.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.08.2022 (суддя Байбак О. І.) у задоволенні позову відмовлено в зв`язку з пропуском позивачем строку позовної давності без поважних причин, про застосування наслідків спливу якої було заявлено відповідачами.
4. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 (суддя Крестьянінов О. О.) апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури (далі - Прокуратура) залишено без руху та встановлено Харківській обласній прокуратурі десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення її недоліків шляхом надання можливості звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також надання доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі (сплатити 29574,90 грн). Попереджено заявника, що наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174 260 261 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Ухвала аргументована тим, що: 1) апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Харківської області від 08.08.2022 (повний текст рішення складено 15.08.2022) було подано 08.09.2022, тобто з пропуском встановленого 20-денного процесуального строку та без клопотання про його поновлення; 2) оскільки позивачем заявлено вимоги майнового та немайнового характеру і сплачено при поданні позову судовий збір у розмірі 19716,60 грн, то, звертаючись з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 08.08.2022, Харківська обласна прокуратура мала сплатити 29574,90 грн (19716,60х150 %), проте до матеріалів апеляційної скарги не було додано доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі.
5. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 08.08.2022 у справі № 922/40/22.
6. Зазначена ухвала мотивована посиланням на положення статей 6 119 242 260 261 ГПК України, з урахуванням яких суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неусунення заявником недоліків апеляційної скарги у встановлений судом (максимальний передбачений законом) десятиденний строк з огляду на те, що: 1) 21.09.2022 у межах встановленого судом строку через систему "Електронний суд" представником Прокуратури було подано заяву за вх. № 5313 (сформована заявником у системі "Електронний суд" 20.09.2022) про долучення до матеріалів справи квитанції від 13.09.2022 № 1258 про сплату судового збору на суму 29574 грн (тобто не в повному обсязі); 2) 07.10.2022, тобто вже після спливу 30.09.2022 встановленого судом строку на усунення недоліків апеляційної скарги Прокуратура направила поштою до Східного апеляційного господарського суду клопотання № 15/4-6540вих22 про поновлення строку на апеляційне оскарження; 3) 13.10.2022 через систему "Електронний суд" представником Прокуратури подано заяву, в якій зазначалося, що на додаток до раніше направленого клопотання від 07.10.2022 № 15/4-6540вих22 направляється квитанція про доплату судового збору у розмірі 0,90 грн; 4) подані до суду заяви не містять ані обґрунтування причин пропуску відповідного строку на усунення недоліків апеляційної скарги, ані клопотання про продовження/поновлення такого строку.
При цьому апеляційним судом зазначено про доставлення 20.09.2022 о 14:54 ухвали про залишення апеляційної скарги без руху на офіційну електронну адресу Прокуратури, зареєстровану в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС), три підсистеми (модулі) якої: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку офіційно розпочали функціонувати з 05.10.2021.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, перший заступник керівника Харківської обласної прокуратури (далі - скаржник, Прокурор) звернувся з касаційною скаргою, у якій просить зазначену ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до Східного апеляційного господарського суду зі стадії прийняття апеляційної скарги до провадження.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
8. На обґрунтування своєї позиції скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм статей 119, 174, 242, 261 і підпункту 17.14 пункту 17 Перехідних положень ГПК України, статті 9 Закону України "Про судовий збір", наголошуючи, що: 1) твердження суду апеляційної інстанції про неповноту сплати апелянтом судового збору (недоплата становила 0,90 грн), повідомлення суду про здійснення такої доплати, а також звернення з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження поза межами встановленого судом строку для усунення недоліків апеляційної скарги слід розцінювати як надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства, оскільки на момент винесення ухвали від 20.10.2022 усі зазначені судом недоліки заявником було усунуто; 2) факт отримання копії рішення суду засобами електронної пошти не тягне за собою правових наслідків, передбачених статтею 242 ГПК України (аналогічний висновок наведено в постанові Верховного Суду від 02.08.2021 у справі № 914/1191/20), і суд апеляційної інстанції зобов`язаний в силу закону вручати та надсилати судові рішення в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (такий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 19.02.2021 у справі № 909/541/19, від 14.04.2021 у справі № 205/1129/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 01.11.2011 у справі № 908/5825/15), тоді як на адресу Прокуратури поштою не надходила в паперовому вигляді ухвала від 20.09.2022 про залишення апеляційної скарги без руху; 3) в зв`язку з небезпекою для життя працівників, пов`язаної з перебуванням останніх у приміщенні Прокуратури, через постійні обстріли міста Харкова ворожими військами та ведення активних бойових дій на території Харківської області, відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою та іншими обставинами, викликаними воєнним станом, працівники органів Прокуратури не завжди мають можливість виконувати свої повноваження, зокрема вчасно отримувати поштову кореспонденцію та сплачувати судовий збір; 4) через об`єктивні обставини, пов`язані саме з настанням непереборної сили - введенням воєнного стану на території України, усунути в повному обсязі передбачені ухвалою від 20.09.2022 недоліки, а саме надати докази доплати судового збору в розмірі 0,90 грн і клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження у встановлений судом 10-денний строк виявилося неможливим та, враховуючи часткове виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, строк на усунення недоліків міг бути продовженим за ініціативою суду.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
9. Відповідачі не скористалися правом на подання відзивів на касаційну скаргу.
Розгляд справи Верховним Судом
10. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.10.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою першого заступника керівника Харківської обласної прокуратури на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 у справі № 922/40/22 та постановлено здійснити розгляд цієї справи в порядку письмового провадження.
Позиція Верховного Суду
11. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
12. В основу оскаржуваної ухвали покладено висновок апеляційного господарського суду про неусунення заявником (Прокуратурою) недоліків апеляційної скарги у встановлений судом (максимальний передбачений законом) десятиденний строк, перебіг якого закінчився 30.09.2022, оскільки скаржник направив поштою до Східного апеляційного господарського суду клопотання № 15/4-6540вих22 про поновлення строку на апеляційне оскарження лише 07.10.2022, а платіжний документ про доплату судового збору в розмірі 0,90 грн представник Прокуратури подав через систему "Електронний суд" лише 13.10.2022 заяву, натомість апелянт не надав ані обґрунтування причин пропуску відповідного строку на усунення недоліків апеляційної скарги, ані клопотання про продовження/поновлення такого строку.
При цьому суд апеляційної інстанції виходив з факту доставлення 20.09.2022 о 14:54 ухвали про залишення апеляційної скарги без руху на офіційну електронну адресу Прокуратури, зареєстровану в ЄСІТС, три підсистеми (модулі) якої: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку офіційно розпочали функціонувати з 05.10.2021.
13. Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду апеляційної інстанції та водночас відхиляє доводи скаржника про те, що через об`єктивні обставини, пов`язані саме з настанням непереборної сили - введенням воєнного стану на території України, усунути в повному обсязі передбачені ухвалою від 20.09.2022 недоліки, а саме надати докази доплати судового збору в розмірі 0,90 грн і клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження в установлений судом 10-денний строк виявилося неможливим та, враховуючи часткове виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху (в контексті часткової сплати судового збору), строк на усунення недоліків міг бути продовженим за ініціативою суду, а сам по собі факт отримання Прокуратурою копії рішення суду (ухвали від 20.09.2022 про залишення апеляційної скарги без руху) засобами електронної пошти не тягне за собою правових наслідків, передбачених статтею 242 ГПК України (аналогічний висновок наведено в постанові Верховного Суду від 02.08.2021 у справі № 914/1191/20), і суд апеляційної інстанції зобов`язаний в силу закону вручати та надсилати судові рішення в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (такий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 19.02.2021 у справі № 909/541/19, від 14.04.2021 у справі № 205/1129/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 01.11.2011 у справі № 908/5825/15), з огляду на таке.
14. Згідно з частинами 2, 3, 4 статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
15. Частиною 1 статті 285 ГПК України передбачено, що судові рішення суду апеляційної інстанції вручаються (видаються або надсилаються) в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу.
16. Згідно з частинами 5, 6 статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
17. Відповідно до частин 5, 7 статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
18. Верховний Суд наголошує на врахуванні судом апеляційної інстанції тієї обставини, що з 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку, в зв`язку з чим, відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.
19. Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Абзацом 5 пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих "Електронних кабінетів", документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.
20. Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено два способи належного повідомлення сторони про дату, час та місце судового засідання - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 906/184/21, від 02.11.2022 у справі № 910/14088/21, від 29.11.2022 у справі № 916/1716/20, від якого колегія суддів не вбачає жодних підстав відступати.
21. Таким чином, надсилання судового рішення в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету). При цьому відповідно до частини 6 статті 242 ГПК України отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на неофіційну електронну адресу представника не вважається днем вручення судового рішення (схожий висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 911/2130/21, від 06.09.2022 у справі № 910/15784/21).
22. Судом апеляційної інстанції достовірно встановлено та скаржником навіть не заперечується факт доставлення 20.09.2022 о 14:54 ухвали про залишення апеляційної скарги без руху на офіційну електронну адресу Прокуратури, зареєстровану в ЄСІТС, через підсистему "Електронний кабінет", що підтверджується наявною матеріалах справи довідкою (а.с.133 том 4), у зв`язку з чим правильним є подальший висновок суду про неусунення заявником недоліків апеляційної скарги в передбачений частиною 3 статті 260 ГПК України десятиденний строк (до 30.09.2022 включно).
При цьому колегія суддів не може не погодитися з висновком апеляційного суду про те, що всупереч положенням статті 119 ГПК України як подане апелянтом клопотання від 07.10.2022 № 15/4-6540вих22 про поновлення строку на апеляційне оскарження, так і подана 13.10.2022 через підсистему "Електронний суд" заява про долучення до цього клопотання платіжного доручення про доплату судового збору взагалі не містять ані обґрунтування причин пропуску відповідного строку на усунення недоліків апеляційної скарги, ані клопотання про продовження/поновлення такого строку.
23. Надсилання судом апеляційної інстанції копії ухвали від 20.09.2022 про залишення апеляційної скарги без руху заявнику через "Електронний кабінет" в системі ЄСІТС відповідає приписам частин 5, 7 статті 6 ГПК України та зазначене судове рішення вважається врученим Прокуратурі відповідно до частини 5 статті 242 цього Кодексу (схожий висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 910/14088/21).
24. Наведеним вище повністю спростовується твердження скаржника про те, що сам по собі факт отримання Прокуратурою копії рішення суду (ухвали від 20.09.2022 про залишення апеляційної скарги без руху) засобами електронної пошти не тягне за собою правових наслідків, передбачених статтею 242 ГПК України, і суд апеляційної інстанції зобов`язаний в силу закону вручати та надсилати судові рішення саме в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
При цьому касаційна інстанція не бере до уваги посилання скаржника на обґрунтування зазначених заперечень на висновки, викладені в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.02.2021 у справі № 909/541/19, від 14.04.2021 у справі № 205/1129/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 02.08.2021 у справі № 914/1191/20, від 01.11.2011 у справі № 908/5825/15, позаяк вказана судова практика є нерелевантною в часовому вимірі з огляду на те, що в зазначених справах направлення та вручення судових рішень на неофіційні електронні адреси учасників справи відбувалося ще до дати початку функціонування (05.10.2021) трьох підсистем (модулів) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку, тобто за різних фактичних обставин, які зумовили неоднакове правове регулювання процесуальних відносин, які відтак не є подібними зі спірними правовідносинами.
25. Разом з тим колегія суддів вважає передчасними доводи скаржника щодо достатності визнання поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження настання обставини непереборної сили - введення воєнного стану на території України, внаслідок чого усунути в повному обсязі передбачені ухвалою від 20.09.2022 недоліки в установлений судом 10-денний строк виявилося неможливим, з огляду на наступне.
26. Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
27. В пункті 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 сформульовано такий висновок:
"Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку".
У цьому випадку необхідно з`ясувати, в який саме строк позивач міг звернутися до суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції та якими доказами підтверджується неможливість звернення до суду раніше, оскільки право на поновлення строку у зв`язку із запровадженим воєнним станом не може визнаватися безумовним і залежати тільки від факту його запровадження. Вирішення питання про можливість поновлення строку на апеляційне оскарження має вирішуватися з урахуванням конкретних обставин справи (такий висновок викладено в пункті 34 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.10.2022 у справі № 904/3910/21).
28. Верховний Суд зауважує, що як вбачається з матеріалів справи та враховано апеляційним судом, на відміну від касаційної скарги, зміст клопотання від 07.10.2022 № 15/4-6540вих22 про поновлення строку на апеляційне оскарження переконливо свідчить про те, що на обґрунтування існування поважних причин пропуску вказаного строку апелянт не посилався на обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку, зокрема, на постійні обстріли міста Харкова ворожими військами (в тому числі в період з 20 по 30 вересня 2022 року), зумовлені цим можливі знеструмлення приміщення Прокуратури, що могли би бути визнані поважною причиною для поновлення процесуального строку, а обмежився посиланням на запровадження воєнного стану як об`єктивну перешкоду, що унеможливила реалізацію скаржником своїх процесуальних прав та обов`язків.
29. За таких обставин колегія суддів відхиляє доводи скаржника про неврахування судом апеляційної інстанції настання обставини непереборної сили - введення воєнного стану на території України, оскільки судом не встановлено обставин, які дійсно перешкоджали скаржнику через запровадження в Україні воєнного стану усунути недоліки апеляційної скарги в установлений строк (до 30.09.2022), а не 13.10.2022, тобто більш як через місяць після спливу 05.09.2022 строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 08.08.2022, а сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумний строк, у зв`язку із запровадженням такого, не може вважатись поважною причиною пропуску цього строку (схожий висновок викладено в пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22).
30. Водночас Верховний Суд вважає безпідставним твердження скаржника про те, що з урахуванням часткового виконання ним вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху (в контексті сплати переважної частини суми судового збору) строк на усунення недоліків міг бути продовженим за ініціативою суду, оскільки така позиція скаржника не відповідає викладеному в пункті 30 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16 правовому висновку про те, що відповідно до частини 2 статті 119 ГПК України за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. При цьому суд не може продовжити строк понад встановлений ГПК України строк.
Натомість скаржник фактично неправомірно наполягає на продовженні апеляційним судом за своєю ініціативою строку строк на усунення недоліків апеляційної скарги понад 10-денний строк, встановлений частиною 3 статті 260 ГПК України, що є неприпустимим процесуальним порушенням.
31. Верховний Суд також не бере до уваги аргументи скаржника про те, що в зв`язку з небезпекою для життя працівників, пов`язаної з перебуванням останніх у приміщенні Прокуратури, через постійні обстріли міста Харкова ворожими військами та ведення активних бойових дій на території Харківської області, відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою та іншими обставинами, викликаними воєнним станом, працівники органів Прокуратури не завжди мають можливість виконувати свої повноваження, зокрема, вчасно отримувати поштову кореспонденцію та підготувати процесуальні документи, сплачувати судовий збір, оскільки скаржника не було обмежено в праві запровадити дистанційний режим роботи з метою дотримання належного та безперервного функціонування (складання апеляційної скарги не потребує обов`язкового перебування в приміщенні Прокуратури) (схожий висновок наведено в пункті 40 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.10.2022 у справі № 904/3910/21).
32. Разом з тим колегія суддів наразі не вбачає необхідності в наданні оцінки доводам скаржника щодо наявності ознак надмірного формалізму в трактуванні судом апеляційної інстанції процесуального законодавства в частині висновку суду про неповноту сплати апелянтом судового збору (недоплата становила незначну суму - 0,90 грн), що на момент винесення оскаржуваної ухвали заявником було усунуто, оскільки з мотивів, наведених у пунктах 16- 31 цієї постанови, такі доводи Прокуратури не мають істотного значення для правильного вирішення питання щодо відмови у відкритті апеляційного провадження, зокрема, з огляду на недоведеність Прокуратурою поважних причин для поновлення пропущеного процесуального строку.
33. Пунктом 4 частини 1 статті 261 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
34. За наведених обставин Верховний Суд дійшов висновку про обґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 261 ГПК України, оскільки Прокуратура не довела існування поважних причин, що зумовили пропуск процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та об`єктивно свідчили би про неможливість своєчасного звернення з апеляційною скаргою.
35. Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає порушення судом апеляційної інстанції положень статей 119, 174, 242, 261 і підпункту 17.14 пункту 17 Перехідних положень ГПК України та дійшла висновку, що доводи скаржника не отримали підтвердження після відкриття касаційного провадження, в зв`язку з чим касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
36. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
37. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
38. За наведених обставин висновок суду апеляційної інстанції щодо відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Прокуратури відповідає вимогам статей 119 174 242 260 261 ГПК України, що свідчить про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови як такої, що ухвалена без порушень норм процесуального закону.
39. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновку суду апеляційної інстанції про неусунення в установлений строк Прокуратурою недоліків апеляційної скарги, що призвело до правомірної відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Прокуратури, в зв`язку з чим немає підстав для задоволення касаційної скарги
Розподіл судових витрат
40. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу першого заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишити без задоволення.
Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 у справі № 922/40/22 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Н. О. Багай
І. С. Берднік