ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2022 року

м. Київ

cправа № 922/4409/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В. А. - головуючого, Берднік І .С., Сухового В. Г.,

здійснивши розгляд у порядку письмового провадження касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВЕРА"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.01.2022 (у складі колегії суддів: Лакіза В. В. - головуючий, Здоровко Л. М., Плахов О. В.)

та ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.12.2021 (суддя Чистякова І. О.)

за позовом Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВЕРА"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державна інспекція архітектури та містобудування України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. Державний реєстратор Дергачівської міської ради Зоткін Сергій Володимирович,

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-БІЛД"

про визнання незаконними та скасування рішень державних реєстраторів, скасування реєстрації повідомлень про початок виконання будівельних робіт і декларацій про готовність об`єкта до експлуатації та зобов`язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У листопаді 2021 року Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради (далі - Рада, Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВЕРА" (далі - Відповідач), в якій просив суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна С. В. № 53037231 від 09.07.2020, яким внесено зміни до об`єкту нерухомого майна 1293660063101;

- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Дергачівської міської ради Харківської області Зоткіна С. В. № 60714470 від 01.10.2021, яким внесено зміни до об`єкту нерухомого майна 1293660063101;

- скасувати реєстрацію повідомлення про початок будівельних робіт від 17.09.2020 № ХК 051200917395;

- скасувати реєстрацію повідомлення про початок будівельних робіт від 17.09.2020 № ХК 051200917376;

- скасувати реєстрацію декларації про готовність об`єктів до експлуатації від 20.10.2020 № ХК 101201020206;

- скасувати реєстрацію декларації про готовність об`єктів до експлуатації від 20.10.2020 № ХК061193612192;

- ухвалити рішення про усунення перешкод у користуванні територіальною громадою належної їй земельної ділянки шляхом зобов`язання TOB "ІВЕРА" повернути Харківській територіальній громаді в особі Харківської міської ради земельну ділянку, загальною площею 1,8662 га, з кадастровим номером 6310136900:01:022:0026, розташовану за адресою: м. Харків, пр. Московський, 118, з приведенням її у придатний для використання стан, який існував до початку дій щодо самовільного захоплення, а саме станом на 2017 рік, включаючи знесення будь-якого самочинно збудованого нерухомого майна, а також поновлення стану ділянки після проведених земельних робіт.

1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що будівництво на земельних ділянках з кадастровими номерами 6310136900:01:022:0026 та 6310136900:01:022:0029, які розташовані за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 118 проводиться Відповідачем самочинно, земельні ділянки самовільно захоплені, відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єктів, які нібито перебували на вказаних ділянках, внесені незаконно на підставі неналежних документів, а зареєстровані повідомлення та декларації щодо вказаного будівництва містять недостовірні дані.

1.3. 26.11.2021 ТОВ "ІВЕРА" звернулось до Господарського суду Харківської області зі зустрічною позовною заявою, в якій просило суд стягнути з Харківської міської ради на користь Відповідача суму збитків у розмірі 85 000,00 грн.

1.4. Зустрічна позовна заява мотивована наявністю підстав для стягнення з Позивача суми збитків у розмірі 85 000,00 грн, оскільки, на думку ТОВ "ІВЕРА", звернення Прокурора до суду із позовом призводить до понесення Відповідачем додаткових витрат, пов`язаних із господарською діяльністю товариства.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Ухвалою Господарського Харківської області від 01.12.2021, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.01.2022, повернуто зустрічну позовну заяву ТОВ "ІВЕРА" на підставі частини шостої статті 180 Господарського процесуального кодексу України.

2.2. Зазначені судові рішення мотивовані тим, що за нормами частини другої статті 180 Господарського процесуального кодексу України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Предметом розгляду справи № 922/4409/21 є вимоги Прокурора про визнання незаконними та скасування рішень державних реєстраторів, скасування реєстрації повідомлень про початок виконання будівельних робіт і декларацій про готовність об`єкта до експлуатації та зобов`язання повернути земельну ділянку. Натомість, вимоги зустрічної позовної заяви ТОВ "ІВЕРА" обґрунтовані посиланням на наявність підстав для стягнення з Позивача суми збитків у розмірі 85 000,00 грн.

Таким чином, за висновком судів, аналіз підстав, покладених сторонами в обґрунтування первісного та зустрічного позовів не може свідчити, що обставини, які обумовили звернення Прокурора та ТОВ "ІВЕРА" до суду безпосередньо пов`язані між собою, оскільки такі обставини мають різні підстави їх виникнення.

Водночас, суди зазначили, що матеріально-правові вимоги заявлені сторонами в первісному та зустрічному позовах спричинять необхідність дослідження та встановлення судом різних обставин і доказів, на які посилаються сторони. Отже, наведене підтверджує, що спільний розгляд зустрічного позову із первісним не сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору, тобто не може вважатись доцільним в розумінні частини другої статті 180 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, посилання ТОВ "ІВЕРА" у зустрічному позові на понесення збитків у зв`язку із зверненням Прокурора до суду із самостійним позовом не доводить відсутність правових підстав для задоволення первісного позову у даній справі та суб`єктивного права Позивача на звернення до суду із відповідними вимогами. У той же час, за результатом розгляду справи, Відповідач не позбавлений права звернення до суду з окремим позовом для захисту своїх прав, які він вважає порушеними.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг

3.1. У касаційній скарзі Відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким направити справу до суду першої інстанції для прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви ТОВ "ІВЕРА" та об`єднання її в одне провадження з первісним позовом.

3.2. Зазначена скарга обґрунтована порушенням місцевим і апеляційним господарськими судами норм статті 180 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. При цьому Відповідач зазначає, що в цій справі наявні передбачені чинним процесуальним законодавством підстави для прийняття його зустрічного позову до спільного розгляду з первісним, оскільки: подана ТОВ "ІВЕРА" в установлені процесуальним законодавством строки зустрічна позовна заява повністю відповідає вимогам статей 162 164 172 173 Господарського процесуального кодексу України; склад сторін за первісним та зустрічним позовами повністю збігаються; первісний позов є взаємопов`язаним із зустрічним, враховуючи, що звернення Прокурора до суду змусило збільшити додаткові витрати Відповідача за договором з генеральним підрядником - Товариством з обмеженою відповідальністю "БУД-ЕЛІТ ФОРМ" при реалізації проекту на об`єктах нерухомого майна, у зв`язку з чим було завдано шкоди ТОВ "ІВЕРА", а відтак первісний і зустрічний позови є пов`язаними та виникають з одних правовідносин.

3.4. Таким чином, на думку скаржника, господарські суди попередніх інстанцій, повернувши його зустрічну позовну заяву, обмежили Відповідача у доступі до правосуддя, який він мав намір реалізувати у спосіб, передбачений законом.

3.5. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

4. Розгляд справи Верховним Судом

4.1. Ухвалою Верховного Суду від 07.02.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВЕРА" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.01.2022 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.12.2021 у справі № 922/4409/21 у письмовому провадженні.

4.2. Розпорядженням Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду № 29.3-02/989 від 31.05.2022 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 922/4409/21 у зв`язку з увільненням судді Міщенка І. С. від роботи у зв`язку із призовом на військову службу по мобілізації.

4.3. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2022 для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВЕРА" у справі № 922/4409/21 визначено колегію суддів у складі: Зуєв В. А. - головуючий, Берднік І. С., Суховий В. Г.

4.4. Ураховуючи наведене, а також обставини, пов`язані зі запровадженням воєнного стану в Україні з 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, та його продовження Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022 і від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", справа розглядається у розумний строк.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм процесуального права, Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

5.2. Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

5.3. Виходячи з норм статей 55 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України.

5.4. Отже, право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог Господарського процесуального кодексу України щодо її подання.

5.5. Частиною першою статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

5.6. Пунктом 3 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

5.7. Згідно із вимогами частин першої та другої статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

5.8. Частиною четвертою та п`ятої статті 180 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 183 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

5.9. За умовами частини шостої статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

5.10. Колегія суддів звертає увагу, що висновки про наявність умов за яких зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом неодноразово викладались Верховним Судом.

5.11. Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

5.12. У постанові від 20.03.2019 у справі № 910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

5.13. Згідно з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 17.05.2021 у справі № 910/18778/20, від 22.04.2019 у справі № 914/2236/18, конструкція частини другої статті 180 Господарського процесуального кодексу України вказує на її імперативність, тобто суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.

5.14. Водночас, у постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 908/1688/20 зазначено, що зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом (пункт 27, 28).

Отже, взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів та доцільність їх спільного розгляду може виявлятись у такому:

- повністю чи частково співпадають підстави обох позовів (фактичні обставини); при цьому правові підстави цих позовів можуть бути різними;

- для підтвердження підстав позову сторонами (позивачем за первісним позовом і відповідачем за зустрічним) надані переважно або частково одні ті самі докази;

- вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись (при цьому предмети та підстави таких позовів можуть бути не пов`язаними, доцільність розгляду в одному провадженні спрямована на процесуальну економію, уникнення процедури примусового виконання одночасно двох судових рішень);

- задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову;

- спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору/спорів між сторонами.

5.15. Як встановлено господарськими судам та вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги Прокурора про визнання незаконними і скасування рішень державних реєстраторів, скасування реєстрації повідомлень про початок виконання будівельних робіт і декларацій про готовність об`єкта до експлуатації та зобов`язання повернути земельну ділянку, мотивовані тим, що будівництво на земельних ділянках з кадастровими номерами 6310136900:01:022:0026 та 6310136900:01:022:0029, які розташовані за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 118 проводиться Відповідачем самочинно; земельні ділянки самовільно захоплені, відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єктів, які нібито перебували на вказаних ділянках, внесені незаконно на підставі неналежних документів, а зареєстровані повідомлення та декларації щодо вказаного будівництва містять недостовірні дані.

У свою чергу вимоги ТОВ "ІВЕРА" за зустрічною позовною заявою про стягнення з Харківської міської ради на користь Відповідача суму збитків у розмірі 85 000,00 грн, мотивовані тим, що звернення Прокурора до суду із позовом призводить до понесення ТОВ "ІВЕРА" додаткових витрат, пов`язаних із господарською діяльністю товариства.

5.16. Таким чином, як правомірно зазначили суди, аналіз підстав, покладених сторонами в обґрунтування первісного та зустрічного позовів не може свідчити, що обставини, які обумовили звернення Прокурора та ТОВ "ІВЕРА" до суду безпосередньо пов`язані між собою, оскільки такі обставини мають різні підстави їх виникнення.

5.17. Водночас, колегія суддів погоджується з висновками місцевого і апеляційного суду про те, що матеріально-правові вимоги заявлені сторонами в первісному та зустрічному позовах спричинять необхідність дослідження та встановлення судом різних обставин і доказів, на які вони посилаються, а відтак спільний розгляд зустрічного позову із первісним не сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору, тобто не може вважатись доцільним в розумінні частини другої статті 180 Господарського процесуального кодексу України.

5.18. Крім того, посилання ТОВ "ІВЕРА" у зустрічному позові на понесення збитків у зв`язку із зверненням Прокурора до суду із самостійним позовом, не доводить відсутність правових підстав для задоволення первісного позову у даній справі, як і відсутність суб`єктивного права Позивача на звернення до суду із відповідними вимогами. У той же час, за результатом розгляду справи, Відповідач не позбавлений права звернення до суду з окремим позовом для захисту своїх прав, які він вважає порушеними.

5.19. За таких обставин висновки господарських судів попередніх інстанцій про наявність підстав для повернення зустрічної позовної заяви повністю узгоджуються з наведеними положеннями чинного процесуального законодавства та правовою позицією Верховного Суду, чим спростовуються відповідні доводи касаційної скарги.

5.20. Інші доводи касаційної скарги зводяться до довільного тлумачення процесуальних норм у зв`язку з чим відхиляються колегією суддів.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частини третьої статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

6.2. За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

6.3. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.4. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.5. У статті 309 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.6. З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки оскаржувані судові рішення прийняті з дотриманням норм процесуального права, тому підстав для їх скасування не вбачається.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене та керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВЕРА" залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.01.2022 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.12.2021 у справі № 922/4409/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв

Судді І. С. Берднік

В. Г. Суховий