ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2022 року

м. Київ

cправа № 922/854/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Вронська Г.О., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.;

за участю представників:

позивача -Лавриновича В.О.,

відповідача - Макарова І.О., Уманцева А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд"

на рішення Господарського суду Харківської області

(суддя - Лаврова Л.С.)

від 15.06.2021

та постанову Східного апеляційного господарського суду

(головуючий - Радіонова О.О., судді - Зубченко І.В., Чернота Л.Ф.)

від 10.11.2021

за позовом Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехнік"

про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

у березні 2021 ДП ІІ "Сантрейд" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Агротехнік" про стягнення збитків у сумі 34 244 690,48 грн, пені за період з 01.12.2020 по 09.03.2021 в сумі 1 144 673,06 грн, штрафу в сумі 7 010 258,62 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №60423377 від 31.07.2020 в частині поставки товару, зокрема, позивачу були недопоставлені 3 797,40 тонн соняшника урожаю 2020 року, у зв`язку з чим позивач вимушений був придбати відповідний товар за вищою ціною у ПП «Золота Нива 1», що призвело до збитків, заявлених до стягнення.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.06.2021, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2021, в задоволені позову відмовлено.

Рішення судів обґрунтовані тим, що порушення відповідачем зобов`язання за договором №60423377 від 31.07.2020 в частині здійснення поставки урожаю соняшника 2020 року було спричинено обставинами непереборної сили, які підтверджені у встановленому законом та договором порядку, а тому вимоги позивача про притягнення відповідача до відповідальності у вигляді стягнення збитків, штрафу та пені не підлягають задоволенню.

У грудні 2021 року ДП ІІ "Сантрейд" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Підставами для скасування судових рішень позивач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій. Стверджує, що суди неправильно застосували статтю 617 ЦК України, статтю 218 ГК України, статтю 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та від 09.11.2021 у справі №913/20/21, суди неправильно застосували статтю 213 ЦК України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 06.05.2020 у справі №126/746/17, від 21.11.2018 у справі №126/3477/16-ц, від 18.04.2018 у справі №753/11000/14-ц, від 17.10.2018 у справі №753/22010/14-ц, від 08.09.2021 у справі №727/898/19, від 11.09.2019 у справі №916/2500/15, від 17.04.2019 у справі №927/430/17, від 03.03.2021 у справі №522/799/16. Апеляційний суд необґрунтовано відхилив клопотання позивача про приєднання до матеріалів справи копії відповіді ТОВ «Опітмусагро Трейд» та копію договору поставки № 44641 від 11.09.2020.

Скаржник вказує на безпідставне врахування судами сертифіката Харківської торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини як безумовного доказу звільнення відповідача від відповідальності за порушення виконання зобов`язань з поставки товару, при відхиленні інших доказів у справі, та вважає, що принцип "contra preferentem" до спірних правовідносин застосуванню не підлягає, а з системного аналізу наведених ним норм законодавства та умов договору поставки випливає, що належним органом, уповноваженим засвідчувати форс-мажорні обставини, є лише Торгово-промислова палата України.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Агротехнік" вважає рішення Господарського суду Харківської області від 15.06.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наявність зазначених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження судових рішень (п. п. 1 та 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, заперечення проти неї і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Як встановлено господарськими судами, 31.07.2020 між Дочірнім підприємством з іноземною інвестицією "Сантрейд" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротехнік" (продавець) укладено договір поставки № 60423377, за яким продавець зобов`язався продати та поставити покупцю товар - соняшник урожаю 2020 року в кількості 4000 (чотири тисячі) метричних тонн з опціоном +3,0/-3,0% за вибором продавця (п. 1.1 та п 3.1 договору).

Базова ціна товару без ПДВ складає 9 230,4 грн за одну метричну тонну товару, базова ціна товару з ПДВ за цим договором складає 11 076,41 грн за одну метричну тонну (п. 4.1 договору).

Розділом 5 передбачено, що продавець зобов`язується здійснити поставку товару автомобільним транспортом на умовах DAP (поставлено в місці), відповідно до правил Інкотермс 2020 поставлено на ПрАТ з ІІ «ДОЕЗ», надалі - пункт поставки, згідно з реквізитами поставки, які зазначені в цьому договорі або в окремих інструкціях покупця (п .5.1 договору).

Продавець зобов`язується поставити весь обсяг товару за реквізитами поставки у строк з 20.08.2020 до 30.11.2020, обидві дати включно (п. 5.2 договору).

Розділом 6 договору визначено, що покупець здійснює оплату шляхом банківського переказу вартості кожної партії товару на поточний рахунок продавця у два етапи: 80 % вартості відповідної партії товару протягом 2-х робочих днів з дати поставки товару і визначення фактичної кількості та якості поставленого товару, а також після отримання покупцем усіх документів на товар, що визначені у п. 6.1.1 цього договору; остаточний розрахунок проводиться покупцем протягом 2-х робочих днів після: а) отримання покупцем документів, що визначені у п.6.1.1.( якщо їх не було надано раніше) та у п. 6.1.2, а також після: б) завершення здійснення покупцем перевірки правильності реєстрації продавцем відповідної видаткової накладної в ЄРПН (ст. 8 цього договору), за умови відсутності порушень з боку продавця встановлених законодавством вимог щодо реєстрації та належного заповнення податкових накладних (п.6.1 договору).

У розділі 7 договору сторони погодили види та розміри відповідальності за неналежне виконання зобов`язань, а саме: у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (п. 7.2 договору).

За непоставку (недопоставку) товару в строк, вказаний в п. 5.2 цього договору, продавець зобов`язується оплатити покупцю пеню (штрафну санкцію) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ вартості товару, поставку якого було прострочено, за кожен день прострочення такої поставки. За прострочення поставки більше ніж на 10 календарних днів, продавець, крім пені (додатково) зобов`язується також сплачувати покупцю штраф в розмірі 20 % від вартості непоставленого (недопоставленого) товару. Пеня та штраф за цим пунктом оплачується продавцем незалежно від заподіяних покупцю збитків (штрафна неустойка) (п. 7.3.1 договору).

Згідно з п. 7.3.2 договору у випадку прострочення поставки покупець має право відмовитися від прийняття/поставки непоставленого (недопоставленого) товару та його оплати, а продавець при цьому зобов`язується відшкодувати покупцю всі понесені у зв`язку з простроченням збитки, а також сплатити покупцю штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого (недопоставленого) товару. Штраф за цим пунктом сплачується продавцем незалежно від заподіяних покупцю збитків (штрафна неустойка).

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України та ст. 259 ЦК України сторони домовилися про те, що до вимог щодо стягнення штрафних санкцій (пеня, штраф та інші види неустойки) за прострочення виконання зобов`язань за цим договором застосовується трирічна позовна давність, а саме нарахування штрафних санкцій здійснюється протягом трьох років, починаючи з першого дня прострочення (п. 7.5 договору)

Розділом 10 договору передбачено, що жодна з сторін не нестиме відповідальності перед іншою стороною чи вважатиметься такою, що порушила цей договір, у зв`язку з будь-якою затримкою у виконанні чи у зв`язку з невиконанням будь-якого свого зобов`язання за цим договором, якщо така затримка чи невиконання були спричинені перешкодою, яка знаходиться поза розумним контролем сторони, включаючи, але не виключно, наступні події форс-мажору: а) повна чи часткова заборона експорту чи прийняття виконавчим чи законодавчим органом іншого нормативного акту, який впливає на виконання цього договору, чи (б) блокада, чи (в) терористичний акт, війна або дії подібні до воєнних або загроза війни, чи (г) заворушення, (д) страйк, локаут чи дії профспілок, чи (е) бунт чи громадянські заворушення, чи (є) поломка обладнання, чи (ж) льодова компанія, чи (з) стихійні лиха, чи (и) непереборні перешкоди для здійснення транспортування, чи (і) епідемії, пандемії чи (ї) пожежа, повінь, чи (й) будь-які інші події, які підпадають під визначення поняття «форс-мажор» (п.10.1 договору).

У випадку неможливості виконання зобов`язань за цим договором частково чи іншим чином у зв`язку з подією форс-мажору, виконання цього договору повинне бути призупинене на період дії форс-мажору, за умови, що сторона, на чиє виконання впливає подія форс-мажору, надала іншій стороні повідомлення протягом 7-и календарних днів після настання такого форс-мажору та повідомила про характер та масштаби впливу такої події. У разі, якщо подія форс-мажору триває більше 30 календарних днів, кожна сторона матиме право відмовитися від невиконаної частини договору шляхом надання іншій стороні повідомлення не пізніше ніж на кінець першого робочого дня , який настане після спливу 30-и денного періоду (п.10.3 договору).

Відповідно до п. 10.5 договору достатнім доказом існування і тривалості події форс-мажору є надання свідоцтва, виданого Торговою палатою відповідної країни, або офіційних текстів законодавчих актів, що набрали чинності.

Згідно з п. 11.1 договору він вступає в силу з дати підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Листом від 11.11.2020 № СК11/11/20-1 ДП ІІ "Сантрейд" нагадало ТОВ "Агротехнік" про укладення між підприємствами договору поставки № 60423377 від 31.07.2020 та просило надати графік поставки продукції.

ТОВ "Агротехнік" листом № 48 від 20.11.2020 повідомило позивача про надзвичайну ситуацію непереборної сили, котру відповідач не міг передбачити та уникнути її негативних наслідків, через що товариство неспроможне виконати взяті на себе зобов`язання, не з його вини. Продавець запропонував змінити предмет договору, зменшивши кількість товару, або ж пролонгувати договір на 2021 рік у зв`язку з неврожаєм соняшника у 2020 році.

Така пропозиція була відхилена покупцем.

14.12.2020 покупець повідомив продавця про право застосування передбачених договором заходів відповідальності (пені та штрафу) у разі невиконання зобов`язань за договором.

08.02.2021 покупець направив продавцю листа № 10-487 у якому повторно наголосив на заходах відповідальності за договором та обов`язку продавця відшкодувати понесені покупцем збитки.

Звертаючись до суду у цій справі позивач стверджував, що відповідач порушив зобов`язання за договором № 60423377 від 31.07.2020 щодо поставки до 30.11.2020 всієї кількості товару, що зумовлює настання для нього правових наслідків, передбачених договором (зокрема, п. 7.3.1) та законодавством, а саме: зобов`язання зі сплати пені і штрафу, передбачених договором, а також відшкодування збитків.

Обґрунтовуючи розмір заподіяних збитків позивач вказував, що для заміщення недопоставлених відповідачем 3 797,40 тонн товару, позивач вимушено уклав договір поставки з іншим контрагентом, а саме договір поставки № 60457721 від 14.01.2021 між ДП ІІ "Сантрейд" та ПП "Золота Нива 1". Внаслідок того, що ціна на соняшник урожаю 2020 року зросла у порівнянні з ціною, яка передбачена у договорі між позивачем та відповідачем, ДП ІІ "Сантрейд" вказувало, що воно зазнало збитків.

Позивачем було надано докази виконання договору № 60457721 від 14.01.2021, зокрема, копії рахунків-фактури та платіжні доручення за оплату товару.

Збитки позивачем визначено, як різницю між вартістю товару за договором поставки № 60423377 від 31.07.2020 та вартістю такої ж кількості товару за договором поставки з ПП "Золота Нива 1" в сумі 34 244 690,48 грн.

Заперечуючи проти заявлених вимог, відповідач вказував на настання обставин непереборної сили, які унеможливили виконання відповідачем договору поставки № 60423377 від 31.07.2020.

На підтвердження форс-мажорних обставини відповідач посилався на довідку Інституту рослинництва імені В.Я. Юр`єва № 1/2а-22/608 від 24.12.2020, у якій зроблено висновок: "Таким чином, згідно проведеного нами аналізу можна зробити висновок, що, виходячи з погодних умов 2020 року, об`єктивних обставин та рівня технологічного забезпечення вирощування соняшнику, основною причиною низької врожайності насіння в господарстві були суховійні явища за відсутності продуктивних опадів в період генеративного розвитку рослин, а саме утворення суцвіть, цвітіння та запліднення. Це призвело до передчасного висихання рослин, утворення недорозвиненого кошика з мілким та невиповненим насінням. Загибель посівів соняшнику на окремих полях пов`язана зі значним дефіцитом ґрунтової вологи в орному, підорному та метровому шарах ґрунту та повною відсутністю продуктивних дощів в критичні періоди вегетації на фоні суховійних явищ".

Аналогічне підтвердження отримано від Харківської торгово-промислової палати, яка у експертному висновку № 4/1-ИМ від 15.01.2021 зробила висновок: "Згідно проведеного аналізу наданих документів можна зробити висновок, що виходячи з погодних умов 2020 року, об`єктивних обставин та рівня технологічного забезпечення вирощування соняшнику, основною причиною низької врожайності насіння в господарстві були суховійні явища за відсутності продуктивних опадів в період генеративного розвитку рослин, а саме утворення суцвіть, цвітіння та запліднення. Це призвело до передчасного висихання рослин, утворення недорозвиненого кошика з мілким та невиповненим насінням. Загибель посівів соняшнику на окремих полях пов`язана зі значним дефіцитом ґрунтової вологи в орному, підорному та метровому шарах ґрунту та повною відсутністю продуктивних дощів в критичні періоди вегетації на фоні суховійних явищ. При цьому, слід зазначити, що агроприйоми вирощування, схема внесення добрив, система захисту посівів від бур`янів, спосіб та строки збирання соняшнику відповідали встановленим рекомендаціям аграріїв, що підтверджується усіма наданими документами та науковим висновком Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр`єва Національної академії аграрних наук України".

Також відповідачем було надано суду копію сертифікату № 6300-21-0427 про форс-мажорні обставини від 07.05.2021 Харківської торгово-промислової палати, відповідно до якого Харківська торгово-промислова палата на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 № 44(5), із змінами та доповненнями, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): виняткові погоди і умови, а саме: посуха; Товариству з обмеженою відповідальністю «Агротехнік» (Україна, 64606, Харківська область, місто Лозова, вул. Свободи, буд. 55, код ЄДРПОУ/ІПН: 31148919), щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: продати та поставити соняшник урожаю 2020 року у кількості 3797,64 метричні тонни, у термін: з 20 серпня 2020 року по 30 листопада 2020 року, за договором поставки №60423377 від 31.07.2020, укладеним з Дочірнім підприємством з іноземною інвестицією "Сантрейд" (код ЄДРПОУ/ІПН 25394566), які унеможливили його виконання в зазначений термін, відповідно до:

- листа Харківського регіонального центру з гідрометеорології від 26.03.2021 №9920-04.3/264;

- звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020 року по Близнюківському району Харківської області (форма № 4-сг);

- звіту про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01.12.2020 по Близнюківському району Харківської області (форма № 37-сг);

- звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2020 році по Близнюківському району Харківської області (форма № 29-сг);

- протоколу № 15 від 21 вересня 2020 року засідання Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при Близнюківській районній державній адміністрації;

- акта за результатами обстеження посівів соняшника під урожай 2020 року у ТОВ "Агротехнік" Близнюківського району Харківської області від 19 серпня 2020 року;

- видаткових накладних від 24.11.2020 № РН-0000108, від 26.11.2020 № РН-0000109, від 26.11.2020 № РН-0000111, від 28.11.2020 № РН-0000112.

Згідно з інформацією в сертифікаті, період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 01 липня 2020 року по 19 серпня 2020 року.

Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд виходить з такого.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини третьої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За загальним правилом обов`язковою передумовою для покладення відповідальності за порушення зобов`язання є вина особи, яка його порушила (частина перша статті 614 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.

За змістом частини другої статті 218 ГК України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.

Так, норма частини другої статті 218 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

В статті 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні" вказано, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за таких умов здійснення господарської діяльності.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката.

Статтями 4.1, 4.2, 4.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44 (5) (нова редакція), Торгово-промислова палата України відповідно до статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" здійснює засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з усіх питань договірних відносин, інших питань, а також зобов`язань/обов`язків, передбачених законодавчими, відомчими нормативними актами та актами органів місцевого самоврядування, крім договірних відносин, в яких сторонами уповноваженим органом із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено безпосередньо регіональну ТПП.

ТПП України уповноважує регіональні ТПП засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, за винятком засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що стосуються зобов`язань за:

- умовами зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України;

- умовами зовнішньоекономічних договорів, контрактів, типових договорів, угод, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України;

- умовами договорів, контрактів, типових договорів, угод між резидентами України, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України.

У випадку настання тимчасової неможливості виконання регіональною ТПП своєї функції із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зокрема, через відсутність уповноваженої особи, окупацію території, настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) тощо дану функцію виконує ТПП України або інша регіональна торгово-промислова палата, найближча за розташуванням, якщо це не суперечить умовам договору, контракту, угоди тощо між сторонами, або за письмовою угодою сторін.

Окрім того, статтею 22 ЦК України встановлено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки, суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з приписами ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22, ст. 611, ч. 1 ст. 623 ЦК України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відсутність хоча б одного з вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Необхідно довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи на підставі доказів у порядку статті 86 ГПК України. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Отже, в силу ст. 74 ГПК України твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема, в контексті наявності самого факту понесення ним збитків як такого та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку між такою поведінкою та заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягала доведенню позивачем перед судом. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Судами встановлено, що відповідач як сільськогосподарський виробник був зобов`язаний поставити позивачу соняшник у строк до 01.11.2020, проте не виконав свої зобов`язання з поставки товару у повному обсязі у узгоджений строк.

Виходячи з власної оцінки зібраних у справі доказів господарські суди дійшли висновку, що відповідачем доведено відсутність його вини у невиконанні своїх зобов`язань за укладеним між сторонами договором, яке сталося внаслідок настання форс-мажорних обставин.

Вказані форс-мажорні обставини, на які посилається відповідач, підтверджені сертифікатом № 6300-21-0427 про форс-мажорні обставини від 07.05.2021 Харківської торгово-промислової палати та були встановлені на підставі таких документів: листа Харківського регіонального центру з гідрометеорології від 26.03.2021 року №9920-04.3/264; звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020 року по Близнюківському району Харківської області (форма № 4-сг), звіту про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01.12.2020 року по Близнюківському району Харківської області (форма № 37-сг), звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2020 році по Близнюківському району Харківської області (форма № 29-сг); протоколу № 15 від 21 вересня 2020 року засідання Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при Близнюківській районній державній адміністрації; акту за результатами обстеження посівів соняшника під урожай 2020 року у ТОВ "Агротехнік" Близнюківського району Харківської області від 19 серпня 2020 року; видаткових накладних від 24.11.2020 № РН-0000108, від 26.11.2020 № РН-0000109, від 26.11.2020 № РН-0000111, від 28.11.2020 № РН-0000112.

Стосовно доводів скаржника про те, що в цьому випадку настання форс-мажорних обставин підтверджено неналежним доказом - сертифікатом Харківської торгово-промислової палати, в той час, як повинно бути підтверджено лише висновком Торгово-промислової палати України, необхідно зазначити, що у розділі 10 договору поставки (п. 10.5) сторони погодили, що достатнім доказом існування і тривалості події форс-мажору є надання свідоцтва, виданого Торговою палатою відповідної країни або офіційних текстів законодавчих актів, що набрали чинності.

Одночасно в абзаці 4 пункту 7.7.2 цього договору вказано, що у випадку неприбуття представника постачальника у пункт поставки у вищевказаний час, акт про неоднорідність товару складається покупцем самостійно з залученням, на розсуд покупця, водія відповідного автотранспортного засобу та /або представника вантажоотримувача та/або регіональної Торгово-промислової палати (ТПП) та /або незалежного сервера.

Отже, в одному випадку у договорі чітко та однозначно вказано, що акт складається за участю представника регіональної Торгово-промислової палати (п. 7.7.2); а в іншому випадку наведено неоднозначне формулювання органу , який є повноважним для видачі свідоцтва про форс-мажорні обставини: Торгова палата відповідної країни (п. 10.5).

З огляду на неоднозначність умов договору поставки щодо органу, повноважного засвідчити настання форс-мажорних обставин, апеляційний суд вважав за можливе розтлумачити спірну умову договору (п. 10.5), та з урахуванням норм статей 213 637 ЦК України і принципу "Contra proferentem" (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав), дійшов висновку, що саме позивач, який включив спірний пункт 10.5 до договору, повинен нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови.

З огляду на наведене та враховуючи норми Закону України "Про торгово-промислові палати України", який визначає право посвідчення форс-мажорних обставин як Торгово-промисловою палатою України, так у уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, умов договору поставки, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду, що сертифікат Харківської торгово-промислової палати є належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин щодо обов`язку відповідача поставити позивачу товар - соняшник урожаю 2020 року.

Таким чином, вищезазначені обставини свідчать про те, що невиконання відповідачем зобов`язань за договором поставки №60423377 від 31.07.2020 укладеним з ДП ІІ "Сантрейд" було викликано форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

Оскільки вищезазначені обставини непереборної сили засвідчені належним чином, відсутня протиправна поведінка, дія чи бездіяльність відповідача; відсутній причинний зв`язок між поведінкою відповідача та збитками; відсутня вина відповідача; відповідач не може бути притягнутий до відповідальності за невиконання умов договору поставки, а саме у спосіб стягнення неустойки, штрафу та відшкодування збитків.

Верховним Судом також відхиляються посилання скаржника на недотримання відповідачем порядку повідомлення про наявність форс-мажорних обставин з огляду на те, що матеріалами справи підтверджується повідомлення позивача листом №48 від 20.11.2020 про несприятливі погодні умови для соняшника (засушлива, спекотна погода, яка призвела до низької врожайності соняшника) та неможливість поставити товар в обсязі, передбаченому умовами договору поставки, а також листами від 16.12.2020 №63, від 18.01.2021 №4, від 12.02.2021 №12 про неможливість виконання зобов`язань за договором внаслідок несприятливих погодних умов влітку 2020 року, тобто внаслідок форс-мажорної обставини, а саме посухи.

Разом з цим колегія суддів Верховного Суду відхиляє аргументи касаційної скарги про те, що судом апеляційної інстанції необґрунтовано відхилено клопотання ДП ІІ "Сантрейд" про приєднання додаткового доказу до матеріалів справи - копії відповіді ТОВ «Опітмусагро Трейд» та копії договору поставки № 44641 від 11.09.2020.

За змістом частин 2 та 3 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Приписи частини 3 статті 269 ГПК України передбачають наявність таких критеріїв, які є обов`язковою передумовою для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, а саме "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи".

Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає.

Така обставина (відсутність обґрунтування, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції) виключає можливість прийняття апеляційним господарським судом додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України (постанови Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 914/1725/19, від 15.12.2020 у справі № 925/1052/19, від 21.04.2021 у справі № 906/1179/20).

Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції, дослідивши наведені у клопотанні ДП ІІ "Сантрейд" причини неподання доказів до місцевого суду, обґрунтовано відмовив у прийнятті та дослідженні додаткових доказів, оскільки ДП ІІ "Сантрейд" не доведено винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене у цій постанові Верховний Суд, проаналізувавши судові рішення, правові висновки щодо застосування норм права в яких, на думку скаржника, не було враховано судами попередніх інстанцій у цій справі, встановив, що оскаржувані рішення у цій справі не суперечать висновкам, викладеним у справах, на які посилається скаржник, а наведені ним посилання зводяться до незгоди скаржника з висновками судів стосовно встановлених ним обставин справи та переоцінки доказів.

За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції та рішення першої інстанції прийняті з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 300 301 308 309 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 15.06.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 у справі № 922/854/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді Г. Вронська

В. Студенець