ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2022 року

м. Київ

cправа № 923/719/17 (910/618/21)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О.В. - головуючого, В.В. Білоуса, Огородніка К.М.,

за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду (головуючий - І.Г. Філінюк, судді: О.Ю. Аленін, Л.В. Поліщук) від 14.12.2021

за позовом Приватного підприємства "Студія Тир Фільм" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Білоусова І.В.

до Державного підприємства "Національний Центр Олександра Довженка"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державного агентства України з питань кіно

про усунення перешкод у користуванні майном

у межах справи за заявою Державного агентства України з питань кіно

до Приватного підприємства "Студія Тир Фільм"

про визнання банкрутом.

Учасники справи:

представник позивача - не з`явився,

представник відповідача - не з`явився,

представник третьої особи - Команський А.С., в порядку самопредставництва,

представник скаржника (ОСОБА_1) - не з`явився.

1. Короткий зміст вимог

1.1. 31.08.2017 Господарський суд Херсонської області ухвалив порушити за заявою Державного агентства України з питань кінопровадження (далі - Кредитор) у справі про банкрутство Приватного підприємства "Студія Тир Фільм" (далі - Боржник) в загальному порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів, процедуру розпорядження майном тощо.

22.12.2017 Господарський суд Херсонської області постановив визнати Боржника банкрутом, відкрити стосовно нього ліквідаційну процедуру та призначити ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Бєлоусова І.В.

1.2. 02.02.2021 ліквідатор Боржника подав позов про усунення перешкод в користуванні майном - фільмовим матеріалом (непроявленою плівкою) художнього фільму "Зона" (далі - Майно), що беззаперечно належить Боржнику, шляхом зобов`язання Державного підприємства "Національний Центр Олександра Довженка" (далі - Відповідач) передати Майно законному представнику (за довіреністю) або ліквідатору Боржника.

1.3. Позов обґрунтований порушенням Відповідачем права власності Боржника на Майно, що було передане Відповідачу на тимчасове зберігання та право власності Боржника на яке ніким не заперечується, через відмову Відповідача на вимогу ліквідатора Боржника передати Майно Боржнику для формування ліквідатором, на виконання його обов`язків у справі про банкрутство, ліквідаційної маси Боржника.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2.1. 17.08.2021 Господарський Суд Херсонської області вирішив задовольнити позовні вимоги, усунути перешкоди у користуванні Божником належним йому Майном шляхом зобов`язання Відповідача передати Майно законному представнику (за довіреністю) або ліквідатору Боржника.

2.2. Судове рішення мотивовано незаперечуваним правом власності Боржника на Майно, що перебуває на зберіганні у Відповідача та передано попереднім директором Боржника хоча і без укладення договору зберігання.

3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

3.1. 14.12.2021 Південно-західний апеляційний господарський суд ухвалив про задоволення клопотання Державного агентства України з питань кіно (Держкіно, далі - Третя особа) та закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Херсонської області від 17.08.2021.

3.2. Судове рішення мотивовано наявністю підстав для закриття апеляційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на судове рішення першої інстанції, оскільки ОСОБА_1 не набув права на апеляційне оскарження цього рішення з огляду на те, що цим рішенням не вирішувались питання про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника, право власності Боржника на витребуване від Відповідача Майно не оспорювалось, ОСОБА_1 не є уповноваженою особою засновників Боржника (він вийшов зі складу учасників ще у 2017 році), не є кредитором, а був лише залучений до участі у справі про банкрутство при вирішенні питання щодо покладення субсидіарної відповідальності; категорія сторони спору за участі боржника не тотожне категорії сторони (учасника) провадження у справі про банкрутство.

4. Встановлені судами обставини

4.1. У 2017 році ОСОБА_1 вийшов зі складу засновників Боржника.

4.2. ОСОБА_1 не є кредитором у цій справі, оскільки його заява про визнання кредиторських вимог у сумі 11 117 грн 90 коп. не розглянута.

4.3. Листом № 49-21/05 від 03.06.2020 ліквідатор Боржника - арбітражний керуючий Бєлоусов І.В. звернувся до Відповідача з проханням повернення фільмових матеріалів "Зона" з метою проведення їх огляду, експертизи, оцінки для подальшої реалізації на аукціоні для погашення вимог кредитора - Державного агентства України з питань кіно.

4.4. Листом № 148 від 09.06.2020 Відповідач повідомив арбітражного керуючого Бєлоусова І.В., що вихідні матеріали та фільмокопії, що зберігаються у фільмофонді, не підлягають відчуженню та приватизації, оскільки, згідно з положеннями Закону України "Про кінематографію" є частиною державного фонду фільмів - національною спадщиною, яка захищається державою.

4.5. 10.05.2019 ухвалою Господарського суду Херсонської області у справі № 923/719/17 заяву ліквідатора арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. про покладання субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника на його засновників та керівника прийнято до розгляду в межах справи про банкрутство Боржника та залучено до участі у справі заінтересованих осіб стосовно Боржника у процесуальному статусі відповідачів фізичних осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ..

4.6. 14.07.2021 Південно-західний апеляційний господарський суд постановив про задоволення апеляційної скарги ліквідатора Боржника - арбітражного керуючого Бєлоусова І.В., скасування ухвали Господарського суду Херсонської області від 01.04.2021, часткове задоволення заяви ліквідатора Боржника - арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника у цій справі: стягнення з ОСОБА_1 на користь Боржника 7 008 474 грн 20 коп. та про відмову в задоволенні вимог щодо покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2

14.9.2021 Верховний Суд залишив без змін Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2021.

5. Короткий зміст вимог касаційної скарги

5.1. 06.01.2022 ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 та передати справу до апеляційного суду для продовження її розгляду.

6. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6.1. Згідно з аргументами в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі є положення пунктів 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки апеляційний суд, закриваючи апеляційне провадження у цій справі за скаргою ОСОБА_1 , неправильно застосував положення статей 1, 61 Кодексу України з питань банкрутства статей 7, 8 11, 15 Закону України "Про авторське право та суміжні права", пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визначення права ОСОБА_1 на оскарження судового рішення у цій справі як учасника у справі про банкрутство Боржника у спорі про покладення субсидіарної відповідальності, не врахувавши:

- факт списання ліквідатором з балансу Боржника плівки, що перебуває на зберіганні Відповідача (тоді як вартість проявленої кіноплівки, щодо якої заявлено вимогу у цьому спорі, впливає на розмір субсидіарної відповідальності ОСОБА_1 у цій справі);

- зв`язок інформації на спірних плівках з особою ОСОБА_1 , що є первинним суб`єктом права на інформацію на цих плівках як автор літературного сценарію до фільму, кадри якого містяться на спірних плівках, у розумінні положень законодавства про інтелектуальну власність;

- що виконання судового рішення у цій справі призведе до порушення майнових прав ОСОБА_1 як автора літературного сценарію до фільму "Зона", що спростовує протилежний висновок апеляційного суду;

6.2. Також скаржник вказує що суд першої інстанції вирішив про права та обов`язки Боржника, тоді як позивачем є ліквідатор Боржника, що є процесуально відмінною особою від Боржника.

7. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7.1. Державне агентство України з питань кіно та ліквідатор Боржника у відзивах на касаційну скаргу заперечують вимоги та обґрунтування, наведені в касаційній скарзі, з підстав, які загалом аналогічні мотивам в оскаржуваній ухвалі апеляційного суду, додавши:

- про неправильне відмежування скаржником ліквідатора від особи боржника у справі про банкрутство, зокрема при вирішенні спорів за участі боржника;

- про припущення щодо матеріально-правового зв`язку ОСОБА_1 , як автора літературного сценарію фільму "Зона", з інформацією на спірних плівках доти ці плівки не будуть проявлені та відповідна інформація з них, у разі її наявності, не буде отримана (візуалізована);

- про помилковість тверджень скаржника щодо обов`язків ліквідатора Боржника у спірних правовідносинах стосовно виявленого у Боржника майна, яке підлягає включенню до складу ліквідаційної маси, про що Верховний Суд сформулював висновок в постанові у цій справі від 14.09.2021, чим спростовується правовий зв`язок ОСОБА_1 з тим майном, що є предметом цього спору.

8. Касаційне провадження

8.1. Суд відхиляє подане Суду 21.01.2022 представником Відповідача клопотання про закриття касаційного провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 296 ГПК України, яке мотивоване тим, що оскаржуване в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції у цій справі не вирішує питання про права, інтереси та/або обов`язки скаржника - ОСОБА_1 , у зв`язку із чим Суд зазначає про таке.

8.2. Об`єктом касаційного перегляду є ухвала суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження на підставі норми пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, диспозиція якої передбачає, що після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Отже, заперечуючи в касаційній скарзі оскаржувану ухвалу про закриття апеляційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на підставі наведеної норми ГПК України, скаржник, порушуючи питання правильності застосування вказаної норми, порушує питання права на оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі в апеляційному порядку, а відповідно і питання вирішення оскаржуваним рішенням суду першої інстанції у цій справі про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 , що і є предметом дослідження та вирішення у цьому касаційному провадженні.

Враховуючи, що викладені в клопотанні про закриття касаційного провадження підстави аналогічні тим питанням, що порушені, є предметом дослідження та вирішення у цьому касаційному провадженні, у Суду відсутні підстави для закриття касаційного провадження за клопотанням Відповідача на підставі пункту 3 частини першої статті 296 ГПК України.

8.3. Суд також відхиляє подане Суду 27.05.2022 представником скаржника клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване неможливістю скаржника та його представника забезпечити явку в судове засідання у цій справі 31.05.2022 через введений на території України воєнний стан, постійні загрози ракетних обстрілів, а також відсутністю у скаржника та його представника технічної можливості для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції; у зв`язку із чим Суд зазначає про таке.

8.4. Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

В подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022 дію воєнного стану продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб та з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Водночас, за положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

8.5. Враховуючи закінчення визначених процесуальним законом (стаття 306 ГПК України) строків розгляду касаційної скарги, наявність в матеріалах справи доказів повідомлення скаржника та обізнаність інших учасників справи про дату, час та місце судового засідання, участь представника Третьої особи в судовому засіданні 31.05.2022, те, що Судом не визнавалась явка сторін обов`язковою, виходячи зі змісту статей 202 216 ГПК України, а також те, що неявка сторін або інших учасників справи, у даному випадку, не перешкоджає розгляду справи, у Суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Суд також враховує факт реєстрації скаржника в місті Києві, ненадання ним інформації про його місце перебування так його представника, зокрема, в період проведення касаційним судом судового засідання у цій справі, що позбавляє Суд можливості встановити об`єктивні перешкоди для участі скаржника та його представника в судовому засіданні 31.05.2022, яке також проводиться за місцем знаходження Суду - в місті Києві, та в сукупності зумовлює ситуацію, коли розгляд справи мав би бути відкладений на невизначений час, що призвело б до порушення прав інших учасників справи на своєчасне вирішення справи.

9. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Щодо права на оскарження судового рішення у спорі, стороною в якому є боржник, особами, які не брали участь у справі

9.1. Об`єктом касаційного перегляду є ухвала суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України.

9.2. Пунктом 3 частини першої статті 264 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо, зокрема, після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 254 цього Кодексу учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

9.3. Апеляційний суд встановив, що під час розгляду справи в суді першої інстанції та здійснення провадження ОСОБА_1 не був залучений судом до участі у цій справі, а звертаючись з апеляційною скаргою, обґрунтував оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі вирішенням цим судом питання про його права, інтереси та (або) обов`язки.

9.4. Відтак, предметом дослідження, в контексті правильності застосування вказаної норми ГПК України, є право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі та визначення кола суб`єктів цього права, а відповідно і питання вирішення судом першої інстанції про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 .

9.5. За змістом частини першої статті 254 ГПК України визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або рішення містить судження про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмета та підстав позову.

На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки, що означає, що скаржник має довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним

Водночас, судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов`язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.

А тому в апеляційній скарзі має бути чітко зазначено, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, про які саме та яким чином прослідковується та співвідноситься правовий зв`язок вирішених правовідносин між сторонами з правами, інтересами та (або) обов`язками особи, що не брала участі у цій справі.

Доведення цих обставин покладено на скаржника, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, послідовно викладеної стосовно права на апеляційне особами, які не брали участі у справі, в постановах: від 10.05.2018 у справі № 910/22354/15, від 19.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 11.07.2018 № 5023/4734/12, від 06.12.2018 у справі № 910/22354/15, від 09.04.2019 у справі № 916/1717/17, у справі 914/2404/17, від 09.07.2019 у справі № 905/257/18, від 12.09.2019 у справах № 905/946/18 та № 905/947/18, від 18.09.2019 у справі № 905/943/18.

9.6. У разі встановлення господарським судом відповідних обставин суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (частина 2 статті 50 Господарського процесуального кодексу України), та, як наслідок, скасовує судове рішення на підставі пункту 4 частини третьої статті 277 Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке порушення норм процесуального права у будь-якому випадку є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку немає правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, а отже немає і суб`єкта апеляційного оскарження.

9.7. Отже процесуальне законодавство (стаття 254 ГПК України) визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяє їх на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків. У розумінні наведених норм процесуального права судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та (або) обов`язків цієї особи. Таким судовим рішенням безпосередньо зачіпаються права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, в тому числі створюються перешкоди для реалізації її суб`єктивного права чи законного інтересу або реального виконання обов`язку стосовно однієї із сторін спору. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок; такий правовий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Суд звертається до сталої правової позиції Верховного Суду щодо права на апеляційне оскарження судового рішення, викладеної, зокрема, в постановах від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19 та від 01.11.2021 у справі № 10/5026/290/2011.

9.8. ОСОБА_1 як в апеляційній скарзі, так і в касаційній скарзі стверджує про вирішення судом першої інстанції про його права та обов`язки у цій справі з тих підстав, що його було залучено до участі у справі про банкрутство Боржника, зокрема у спорі про субсидіарну відповідальності за зобов`язаннями Боржника, а також через наявний правовий зв`язок із предметом спору у цій справі як автора літературного сценарію до фільму "Зона", інформація та відзнятий матеріал щодо якого міститься на плівках, що є предметом спору.

9.9. Щодо виникнення у ОСОБА_1 процесуальних прав внаслідок залучення до участі у спорі про субсидіарну відповідальності як бувшого засновника та керівника Боржника Суд зазначає про таке.

9.10. Суди встановили, що позовна заява у цій справі подана ліквідатором Боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство (пункт 1.1), про усунення Відповідачем перешкод в користуванні Майном (фільмовим матеріалом (непроявленою плівкою) художнього фільму "Зона").

9.11. Порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник, зокрема і правила визначення учасників таких спорів, регламентований положеннями статті 7 Кодексу України з питань банкрутства (далі - КУзПБ).

Частиною першою та абзацом другим частини другої цієї статті КУзПБ передбачено, що:

- спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею;

- склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи; у справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (з 20.10.2019 - з дня введення в дію КУзПБ, цим Кодексом).

Водночас, згідно з положеннями як статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", так і статті 1 КУзПБ учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір; сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).

9.12. При цьому, при порівнянні змісту положень частини другої статі 4, статей 41 45 49 50 ГПК України та наведених положень статті 1 КУзПБ склад учасників у справах позовного провадження не тотожний складу учасників у справі про банкрутство, зокрема і при вирішенні питання щодо покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника (частина друга статті 61 КУзПБ).

А тому залучення та участь особи у справі про банкрутство боржника не наділяє її безумовно статусом учасника у спорі, стороною в якому є боржник, що розглядається та вирішується відповідно до статті 7 КУзПБ за правилами ГПК України, а відповідно і не наділяє відповідними процесуальними правами, зокрема і правом на оскарження судових рішень у цій справі, тому питання щодо наявності такого права у особи, яка не брала участі у справі позовного провадження при вирішенні спору, стороною в якому є боржник, вирішується за загальним правилом у встановленому законом порядку (пункти 9.5-9.7).

Дійшовши цього висновку, Суд відхиляє протилежні аргументи скаржника (пункт 6.1), в яких скаржник апелює до його безумовного права на оскарження судового рішення у цій справі як учасника у справі про банкрутство Боржника у спорі про покладення субсидіарної відповідальності.

Наведений висновок також узгоджується і з іншим висновком, коли в силу особливостей провадження у справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, звужено чинним законодавством до учасників цієї справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, в хід процедури банкрутства (відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі № 911/5186/14).

9.13. Щодо матеріально-правового зв`язку скаржника з предметом спору у цій справі, про який стверджує скаржник у своїх аргументах (6.1), вказуючи на матеріально-правовий зв`язок інформації на спірних плівках з особою ОСОБА_1 , як автором літературного сценарію до фільму "Зона", кадри якого, за твердження скаржника, містяться на цих плівках; а також на порушення відповідних майнових прав ОСОБА_1 виконанням рішення у цій справі, Суд, звертаючись також до обставин та висновків Суду, які встановлені та про які йдеться в постановах апеляційного суду від 14.07.2021 та касаційного - від 14.09.2021 (у спорі про субсидіарну відповідальність), Суд зазначає про таке.

9.14. При ухваленні цих судових рішень суди вказали на недоведення ОСОБА_1 , попри покладений на нього нормами статті 74 ГПК України відповідний тягар (обов`язок) доказування, існування інформації - фільмових матеріалів на непроявленій кіноплівці фільму "Зона" режисера ОСОБА_1 як об`єкта інтелектуальної власності (пункти 9.12, 9.13 постанови Верховного Суду від 14.09.2021)

Водночас, відповідно до статті 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір.

Цією ж статтею Закону передбачено, що аудіовізуальний твір - твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.

Отже, особливість такого нематеріального об`єкту, як ігровий повнометражний фільм, відмежовує його за Законом від таких об`єктів матеріального світу, як плівки (що можуть містити інформацію з цим фільмом та є предметом спору у цій справі) та коробки, у яких зберігаються ці плівки.

9.15. Враховуючи викладене, недоведення ОСОБА_1 існування на спірних плівках як інформації, що вказує на окремі відзняті матеріали (кадри) фільму "Зона", так і закінченого (повністю створеного) фільму "Зона", що належить до конкретного об`єкта інтелектуальної власності (у розумінні наведених положень Закону України "Про авторське право і суміжні права" та ЦК України), а також відсутність з боку ОСОБА_1 протягом його керівництва Боржником та до визнання Боржника банкрутом ініціативи щодо проявлення спірних плівок в своїй сукупності спростовують аргументи скаржника про його матеріально-правовий зв`язок з предметом спору у цій справі, а саме аргументи щодо авторства ОСОБА_1 стосовно інформації на плівках.

Такі аргументи скаржника до моменту проявлення плівок є його припущенням, що спростовує процесуальне право ОСОБА_1 на оскарження судового рішення у цій справі як автора літературного сценарію та режисера фільму "Зона".

Дійшовши цього висновку, Суд погоджується з аналогічним висновком апеляційного суду в оскаржуваній ухвалі та відхиляє протилежні аргументи скаржника (пункт 6.1).

9.16. Суд не бере до уваги аргументи скаржника (пункт 6.2), що зводяться до неналежної особи позивача у цій справі, оскільки ці аргументи виходять за межі дослідження та вирішення Судом у цьому касаційному провадженні (з перегляду ухвали про закриття апеляційного провадження за скаргою ОСОБА_1 )(пункт 9.4).

9.17. Таким чином доводи скаржника про наявність у нього процесуального права на апеляційне оскарження судового рішення першої інстанції у цій справі не знайшли свого правого та матеріального підтвердження, не ґрунтуються на нормі закону та не відповідають обставинам справи, а тому відповідні вимоги не підлягають задоволенню.

9.18. Висновки апеляційного суду в оскаржуваній ухвалі про закриття апеляційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення суду першої інстанції зроблені відповідно до норм законодавства, а також відповідно до встановлених на підставі доказів у справі обставин справи.

У зв`язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини першої статті 308 та статті 309 ГПК України оскаржувана ухвала апеляційного суду підлягає залишенню без змін як законна та обґрунтована.

9.19. Дійшовши висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги та залишення без змін оскаржуваного судового рішення, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 у справі № 923/719/17(910/618/21) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Васьковський

Судді В.В. Білоус

К.М. Огороднік