№ 923/750/21 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2022 року

м. Київ

cправа № 923/750/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Васьковського О.В., Картере В.І.,

за участі секретаря судового засідання Кравченко О.В.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Колосс"

відповідач - Державна податкова служба України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крім та місті Севастополі,

третя особа, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області

третя особа, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державної казначейської служби України

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Колосс"

на ухвалу Господарського суду Херсонської області (про закриття провадження у справі)

від 21.09.2021

у складі судді: Закуріна М.К.,

та постанову Південно-західного апеляційного господарського су

від 01.12.2021

у складі колегії суддів: Лавриненко Л.В. (головуючий), Аленіна О.Ю., Мишкіної М.А.,

у справі за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю "Колосс"

до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крім та м. Севастополі

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області

Державної казначейської служби України

про стягнення шкоди на суму 324 344,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ.

Короткий зміст вимог

1. В червні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Колосс" (далі - позивач, ТОВ "Колосс") звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі про стягнення шкоди на суму 324 344,00 грн., спричиненої внаслідок неповернення суми переплати з податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню відповідно до положень статей 1166 1173 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статей 17 114 Податкового кодексу України (том 1, а. с. 1 - 6).

Розгляд справи місцевим судом та прийняте ним рішення

2. Ухвалою від 21.09.2021 Господарський суд Херсонської області провадження у справі закрив;

роз`яснив ТОВ "Колосс", що спір про повернення надміру сплачених коштів з податку на додану вартість підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства у незалежності від визначення його правової природи як стягнення шкоди у зв`язку з невиконанням судового рішення про зобов`язання скасувати запис про здійснену трансакцію (том 1, а. с. 157 - 164).

2.1. Місцевим судом встановлено, що відносини сторін є такими, що регулюються приписами бюджетного та податкового законодавства та не можуть регулюватися нормами ЦК України, за частиною другою статті 1 якого до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом. Суд зауважив, що оскільки відносини між сторонами є такими, що виникли з бюджетного та податкового законодавства та фактично стосуються повноважень відповідача щодо обліку та повернення податку на додану вартість, заявлена у справі вимога про стягнення шкоди за своєю суттю є вимогою вирішити публічно-правовий спір, що унеможливлює розгляд справи в порядку господарського судочинства.

2.2. Суд зазначив, що з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду (постанова від 02.02.2021 у справі № 908/3512/19), спір про повернення надміру сплачених коштів з податку на додану вартість підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства у незалежності від того, що позивач визначив правову природу такого стягнення як стягнення шкоди у зв`язку з неповерненням спірної суми.

Розгляд справи в суді апеляційної інстанції та прийняте ним рішення

3. Постановою від 01.12.2021 Південно-західний апеляційний господарський суд ухвалу Господарського суду Херсонської області від 21.09.2021 залишив без змін, апеляційну скаргу ТОВ "Колосс" - без задоволення (том 2, а. с. 74 - 82).

3.1. Апеляційний суд встановив, що:

- ТОВ "Колосс" з 10.09.2010 зареєстроване, як суб`єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, а з 01.01.2012 як платник фіксованого сільськогосподарського податку;

- за підсумками 2015 у ТОВ "Колосс" виникла переплата податку на додану вартість на суму 324 344,00 грн.;

- 27.01.2016 ТОВ "Колосс" звернулось до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі з листом № 3 про повернення податку на суму 324 344,00 грн.;

- 28.01.2016 сума переплати в розмірі 324 344,00 грн. була повернута на електронний рахунок ТОВ "Колосс";

- постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017 у справі № 821/762/16 дії податкового органу з анулювання запису про повернення переплати податку в сумі 324 344,00 грн. визнані незаконними та зобов`язано скасувати запис про проведену трансакцію від 15.02.2016.

- 19.04.2017 відкрито виконавче провадження № 53795518 з примусового виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017 у справі № 821/762/16;

- відповідно до постанови Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 26.07.2018, виконавче провадження № 53795518 закінчене на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з неможливістю його виконання.

3.2. Суд апеляційної інстанції, з урахуванням положень статті 4, частини першої статті 20, частини першої статті 173, статті 174 ГК України, частини першої статті 5, частини першої статті 19, пункту 2 частини першої статті 4 КАС України, дійшов висновку, що заявлена у справі вимога про стягнення збитків в сумі 324 344,00 грн. за своєю суттю є вимогою вирішити публічно правовий спір.

3.3. Суд зауважив, що визначені позивачем підстави заявленого позову, такі як протиправність дій органу державної податкової служби щодо анулювання поповнення рахунку з податку на додану вартість на 324 344,00 грн. в системі електронного адміністрування та подальше визнання цих дій протиправними постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017 у справі № 821/762/16 дають підстави для висновку про наявність у спірних відносин ознак публічно-правового характеру.

З огляду на зазначене та з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 03.03.2020 у справі № 922/506/19 та від 02.02.2021 у справі № 908/3512/19, апеляційний суд дійшов висновку, що спір у цій справі підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства незалежно від того, що позивач визначив правову природу такого стягнення як стягнення шкоди, завданої неповерненням спірної суми.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

4. ТОВ "Колосс" 17.12.2021 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 21.09.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.12.2021 у справі № 923/750/21 Господарського суду Херсонської області.

5. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 923/750/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Васьковський О.В., Картере В.І., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2021.

6. Ухвалою Верховного Суду від 17.01.2022 прийнято касаційну скаргу ТОВ "Колосс" до касаційного провадження, датою проведення судового засідання визначено 15.02.2022.

7. Ухвалою Верховного Суду від 15.02.2022 відкладено розгляд касаційної скарги ТОВ "Колосс" на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 21.09.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.12.2021 у справі № 923/750/21, повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги ТОВ "Колосс" на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 21.09.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.12.2021 відбудеться 15.03.2022 о 12:00.

8. Ухвалою від 13.04.2022 Верховний Суд розгляд касаційної скарги ТОВ "Колосс" на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 21.09.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.12.2021 у справі № 923/750/21 призначив на 07.06.2022, 11:45.

9. Від Виконуючого обов`язки начальника ДПС України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крім та місті Севастополі Клима В.І. надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просив касаційну скаргу ТОВ "Колосс" залишити без задоволення, оскаржувані рішення залишити без змін.

10. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Указу Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (від 22.05.2022 № 2263-IX), Верховний Суд дійшов висновку за можливе розглянути справу №923/750/21 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

Розгляд заявлених клопотань

11. 31.05.2022 від ДПС України надійшов лист № 3722/5/99-00-05-02-01-05, в якому Виконуюча обов`язки Голови ДПС України Т.П Кірієнко просила розглянути можливість відкласти розгляд справи № 923/750/21 до закінчення військового стану.

11.1. Щодо можливості здійснювати представництво сторін безпосередньо у судовому засіданні Верховний Суд також враховує, що Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (від 22.05.2022 № 2263-IX) затверджено Указ Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", відповідно до пункту 1 якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.

11.2. Разом з тим, Верховний Суд вважає за можливе розглянути касаційну скаргу ТОВ "Колосс" та звертає увагу на таке.

11.3. Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.

11.4. Положеннями частин першої, другої статті 122 зазначеного Закону передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

11.5. Частиною першою статті 306 Г ПК України визначено, що Касаційна скарга на судові рішення, передбачені пунктами 1, 4 частини першої статті 287 цього Кодексу, має бути розглянута протягом шістдесяти днів, а на ухвали, передбачені пунктами 2, 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження у справі.

11.6. Ухвалою Верховного Суду від 17.01.2022 явка учасників справи та їх представників в судове засідання не визнавалась обов`язковою.

11.7. З огляду на зазначене, Верховний Суд вважає за можливе розглянути касаційну скаргу ТОВ "Колосс" у справі № 923/750/21 за відсутності безпосередньої участі представника ДПС України у визначені ухвалою від 17.01.2022 Верховного Суду дату та час.

12. Від Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі 11.01.2022 надійшла заява про заміну сторони (№ 197/5/21-22-20-04-07), зі змісту якої та доданих до неї документів вбачається таке.

12.1. Відповідно до наказу ДПС України від 30.09.2020 № 529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, до якого, зокрема, включено Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.

12.2. Наказом ДПС України від 24.12.2020 № 755 "Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій" розпочато з 01.01.2021 здійснення територіальними органами ДПС України, утвореними як її відокремлені підрозділи, повноважень і функцій територіальних органів ДПС України, що ліквідуються відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893.

12.3. Наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 № 643 "Про затвердження положень про територіальні органи ДПС" затверджено положення про Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.

12.4. Відповідно до Положення Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України. ГУ ДПС є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (код ЄДРПОУ 43143201) (пункт 1 Положення).

12.5. Підпунктом 12 пункту 5 Положення визначено, що ГУ ДПС з метою організації своєї діяльності забезпечує самопредставництво ДПС та ГУ ДПС у судах через начальника ГУ ДПС, а також без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС через їхніх заступників, державних службовців підрозділів до функціональних повноважень яких належить представництво в судах інтересів ГУ ДПС відповідно до положень про такі підрозділи, які забезпечують представництво інтересів ДПС та ГУ ДПС в судах без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС.

12.6. Відповідно до частин першої, другої статті 52 Г ПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

12.7. З огляду на зазначене, Верховний Суд ухвалив замінити Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та міста Севастополі його правонаступником - Головним управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (код ЄДРПОУ 43995495).

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(ТОВ "Колосс")

13. Скаржник доводив, що спір у цій справі не стосується повернення переплати з бюджету, а суд першої інстанції, через неправильне застосування норм податкового законодавства та неповне з`ясування обставин справи, дійшов неправильного висновку про те, що правовідносини сторін виникли з бюджетного та податкового законодавства. На думку скаржника, в подальшому апеляційний суд, залишаючи ухвалу суду першої інстанції без змін, також неправильно встановив фактичні обставини справи, через що помилково зазначив, що повернення суми податку на додану вартість не є господарським зобов`язанням, а є вимогою вирішити публічно-правовий спір.

13.1. Скаржник, зіславшись на висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постановах від 13.11.2019 у справі № 638/14694/18, від 26.06.2019 у справі №263/5125/18, від 28.02.2018 у справі № 234/14299/15, від 17.09.2019 у справі № 910/13174/18, зазначив, що вимоги про відшкодування шкоди можуть бути розглянуті в порядку адміністративного судочинства за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такі вимоги стосуються шкоди, завданої протиправними діями (бездіяльністю), рішеннями суб`єкта владних повноважень, і заявлені в одному провадженні з вимогою щодо вирішення публічно правового спору. Разом з тим, на думку скаржника, заявляючи вимогу про відшкодування шкоди, заподіяної протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, позивач не заявляв вимоги про вирішення публічно-правового спору. Тому, відповідно до частини п`ятої статті 21 КАС України заявлені у позові вимоги мають вирішуватися за правилами господарського судочинства залежно від суб`єктного складу учасників спору.

13.2. Скаржник аргументував, що висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 02.02.2021 у справі № 908/3512/19, які враховані судом першої інстанції при закритті провадження, не підлягають застосуванню до цього спору, оскільки обставини справи не є аналогічними.

13.3. Скаржник зауважив, що у справі № 908/3512/19 позивач дійсно фактично намагався повернути кошти, сплачені ним до бюджету на погашення неіснуючого боргу (кошти, які були сплачені позивачем на погашення поточних зобов`язань з ПДВ, які погашали недоїмку позивача, скасовану в судовому порядку). Разом з тим, у випадку ТОВ "Колосс", на думку скаржника, невиконання відповідачем судового рішення та завдання товариству майнової шкоди не пов`язане з бюджетом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

14. Відповідно до статті 300 Г ПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

15. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

16. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 Г ПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника, зазначених в пунктах 13 - 13.2. описової частини цієї постанови.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

17. Відповідно до статті 4 Г ПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

18. Частиною першою статті 20 Г ПК України унормовано, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду; 3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; 4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; 5) справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов`язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов`язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах; 6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності; 8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до ПК України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених ПК України; 9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; 10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; 11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті; 12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах; 13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами; 14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою; 15) інші справи у спорах між суб`єктами господарювання; 16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.

19. Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

20. Відповідно до статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень"; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років".

21. При розмежуванні юрисдикційних форм захисту порушеного права основним критерієм є характер (юридичний зміст) спірних відносин.

22. До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

23. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

24. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Щодо суті касаційної скарги

25. Предметом позову у цій справі було заявлено ТОВ "Колосс" стягнення з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі про стягнення шкоди на суму 324 344,00 грн., спричиненої внаслідок неповернення суми переплати з податку на додану вартість. Зазначена шкода, як доводив позивач, виникла внаслідок анулювання 15.02.2016 поповнення рахунка ТОВ "Колосс" в СЕА ПДВ №37524100145558 на суму 324 344,00 грн.

26. Як убачається з матеріалів справи, ТОВ "Колосс" звернулось до суду із позовом, в якому просило визнати незаконними дії податкового органу по анулюванню в СЕА ПДВ запису про суму повернення ТОВ "Колосс" переплати з ПДВ в розмірі 324 344,00 грн. та зобов`язати податковий орган скасувати запис в СЕА ПДВ про транзакцію здійснену на підставі документа № 4342065 від 15.02.2016 про анулювання поповнення рахунка ТОВ "Колосс" в СЕА ПДВ № 37524100145558 на суму 324 344,00 грн.

27. Відповідно до наявної у Єдиному державному реєстрі судових рішень інформації постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 23.09.2016 адміністративний позов ТОВ "Колосс" до Херсонської об`єднаної державної податкової інспекцій Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про зобов`язання вчинити певні дії - залишено без задоволення.

28. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017 у справі № 821/762/16 скасовано постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23.09.2016, ухвалено у справі нову постанову, якою задоволено позов ТОВ "Колосс".

29. За результатами апеляційного перегляду зазначеної постанови місцевого суду від 23.03.2017, постановою від 23.03.2017 (набрала законної сили 03.04.2017) Одеський апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу ТОВ "Колосс" задовольнив;

постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23.09.2016 - скасував;

ухвалив у справі нову постанову, якою адміністративний позов ТОВ "Колосс" до Херсонської об`єднаної державної податкової інспекцій Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнив;

визнав незаконними дії Херсонської об`єднаної державної податкової інспекцій Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області по анулюванню 15.02.2016 в СЕА ПДВ запису про суму повернення ТОВ "Колосс" переплати з ПДВ в розмірі 324 344,00 грн.;

зобов`язав Херсонську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області скасувати запис в СЕА ПДВ про транзакцію здійснену на підставі документа № 4342065 від 15.02.2016 про анулювання поповнення рахунку ТОВ "Колосс" в СЕА ПДВ № 37524100145558 на суму 324 344,00 грн.

29.1. Разом з тим, зазначене рішення станом на момент пред`явлення позову у цій справі не виконане, що також не заперечувалось позивачем.

30. Як правильно зазначив апеляційний суд, механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням електронних рахунків на момент виникнення спірних правовідносин було визначено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок), який розроблено на виконання вимог статті 2001 Податкового кодексу України.

30.1. Так, Порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складання податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в умовах дії системи електронного адміністрування податку на додану вартість, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом із застосуванням рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

30.2. Системний аналіз положень зазначеного Порядку дає підстави для висновку про те, що помилково та/або надміру сплачені грошові зобов`язання з податку вважаються погашеними одночасно із збільшенням суми податку, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Реєстрі, визначену пунктом 9 цього Порядку, а помилково та/або надміру зараховані кошти до бюджету повертаються платнику податку на електронний рахунок у порядку, визначеному статтею 43 Податкового кодексу України.

30.3. При цьому, положення зазначеного порядку не передбачають повернення надмірно сплачених грошових зобов`язань у вигляді завданої шкоди, оскільки законодавцем передбачений інший правовий механізм компенсації таких коштів.

30.4. З огляду на зазначене заявлена у справі вимога про стягнення збитків за своєю суттю є вимогою вирішити саме публічно-правовий спір про зобов`язання відповідачів вчинити дії з відновлення показників ТОВ "Колосс" в системі електронного адміністрування ПДВ та компенсації цієї суми позивачу.

30.5. Аналіз визначених позивачем у позові таких підстав як протиправність дій податкового органу щодо прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ юридичної особи та скасування відповідного рішення контролюючого органу характеризують наявність у правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем, публічно-правового характеру, тому суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що вирішення наявного спору належить до юрисдикції адміністративних судів. При цьому, наявність у позовній заяві посилань на положення цивільного законодавства, якими регулюється відшкодування шкоди, не змінює суті та змісту спірних правовідносин, які виникли між сторонами у цій справі.

30.6. З огляду на зазначене Верховний Суд вважає необґрунтованими доводи скаржника, викладені у пункті описової частини цієї постанови, оскільки висновки місцевого та апеляційного судів узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/23482/17, від 03.03.2020 у справі № 922/506/19, від 02.02.2021 у справі №908/3512/19. У контексті обставин справи № 923/750/21 суть спірних правовідносин полягає у поверненні позивачу з бюджету суми переплати з ПДВ за 2015 рік на суму 324 344,00 грн., а тому відносини між сторонами є такими, що виникли із бюджетного та податкового законодавства та фактично стосуються повноважень відповідача щодо адміністрування податковим органом надміру сплачених грошових зобов`язань з ПДВ.

30.7. Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що заявлена у справі вимога про стягнення збитків за своєю суттю є вимогою вирішити публічно-правовий спір щодо зобов`язання відповідачів вчинити дії з відновлення податкового ліміту позивача та його відшкодування останньому. Зазначене дає підстави для висновку про неможливість розгляду цієї справи в порядку господарського судочинства з огляду на визначені положеннями Глави 2 "Юрисдикція" Г ПК України обмеження щодо юрисдикції господарських судів.

31. Посилання скаржника на висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постановах від 13.11.2019 у справі № 638/14694/18, від 26.06.2019 у справі № 263/5125/18, від 28.02.2018 у справі № 234/14299/15, від 17.09.2019 у справі № 910/13174/18 Верховний Суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.

31.2. Зі змісту постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 638/14694/18 вбачається, що зазначена справа розглядалась судом цивільної юрисдикції за позовом фізичної особи до Харківської міської ради про поновлення порушеного права, стягнення матеріальної та моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30.01.2018 позивач звернувся до Центру надання адміністративних послуг міста Харкова (далі - ЦНАП) із заявою для оформлення й отримання електронного квитка для пільгового проїзду в міському пасажирському електротранспорті. Серед документів, які надав позивач, була довідка з Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради від 6.03.2012 № 5159, що підтверджувала наявність у нього трудового стажу понад 30 років. Разом з тим, відповідач у зазначеній справі не надав позивачу електронний квиток, чим порушив право позивача на пільговий проїзд у наземному електротранспорті та завдав позивачеві матеріальну і моральну шкоду.

31.2.1. За результатами касаційного перегляду, Верховний Суд у зазначеній справі касаційну скаргу фізичної особи задовольнив частково; ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова від 10.10.2018 та постанову Харківського апеляційного суду від 2.04.2019 скасував, а справу направив до суду першої інстанції для продовження розгляду.

31.3. Зі змісту постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 263/5125/18 вбачається, що зазначена справа розглядалась судами адміністративної юрисдикції, за позовом фізичної особи до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (далі - Департамент), в якому позивач просив розглянути питання правомірності дій відповідача та у разі порушення законодавства України скасувати рішення Департаменту стосовно розміру та ненадання субсидії з 2015 по 2017 рік, а також виплатити компенсацію за нанесену позивачу матеріальну шкоду у розмірі 1 млн 10 тис. 333 грн та моральну шкоду у розмірі 300 тис. грн, всього - 1 млн 310 тис. 333 грн.

31.3.1. Тобто спір у зазначеній справі виник не між юридичною стороною та податковим органом та не стосується питання електронного адміністрування податку на додану вартість і відшкодування шкоди у зв`язку неправильними діями податкового органу.

31.4. Відповідно до змісту постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 910/13174/18, справа розглядалась судами господарської юрисдикції, за позовом АТ "Укргазвидобування" до Кабінету Міністрів України про стягнення 56 797 842 475,24 грн. Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що у зв`язку з прийняттям КМУ постанови від 1.10.2015 № 758 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)" позивач був позбавлений можливості вільно продавати природний газ за ринковими цінами та недоотримав компенсацію, передбачену частиною сьомою статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" на суму 56 797 842 475,24 грн.

31.4.1. Тобто спір у зазначеній справі виник не між юридичною стороною та податковим органом та не стосується питання електронного адміністрування податку на додану вартість і відшкодування шкоди у зв`язку неправильними діями податкового органу.

31.5. Зі змісту постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.02.2018 у справі № 234/14299/15-ц вбачається, що зазначена справа розглядалась за позовом фізичної особи до Міністерства соціальної політики України, Донецької обласної державної адміністрації про відшкодування шкоди, завданої через недоплату належних соціальних виплат за касаційною скаргою фізичної особи на ухвалу апеляційного суду Донецької області від 17.02.2016.

31.5.1. Позовна заява у справі № 234/14299/15-ц була мотивована тим, що позивачу була встановлена третя група інвалідності у зв`язку з виконанням службових обов`язків під час проходження строкової військової служби і його віднесено до першої категорії учасників ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції (далі - Чорнобильська АЕС), у зв`язку з чим він набув право на отримання пільг, компенсацій та інших соціальних виплат, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Протоколом Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України від 17.12.2014 № 81 прийнято рішення про безпідставність встановлення йому вищезазначеного статусу і видачі відповідного посвідчення.

31.5.2. Отже, спір у зазначеній справі виник не між юридичною стороною та податковим органом та не стосується питання електронного адміністрування податку на додану вартість і відшкодування шкоди у зв`язку неправильними діями податкового органу.

31.6. Системний аналіз зазначеного дає підстави для висновку про те, висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 638/14694/18, від 26.06.2019 у справі № 263/5125/18, від 28.02.2018 у справі № 234/14299/15, від 17.09.2019 у справі № 910/13174/18, є нерелевантними до правовідносин у цій справі з огляду на інші суб`єктний склад, обставини, предмет судового розгляду та юрисдикцію розгляду спорів у зазначених справах.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

32. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Г ПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

33. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 Г ПК України).

34. Згідно з частиною другою статті 309 Г ПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

35. На підставі викладеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ "Колосс" та залишення оскаржуваних судових рішень без змін.

Судові витрати

36. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін рішень судів попередніх інстанцій, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240 300 308 309 315 317 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Колосс" залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.12.2021 та ухвалу Господарського суду Херсонської області (про закриття провадження у справі) від 21.09.2021 у справі №923/750/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді О.В. Васьковський

В.І. Картере