ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 924/121/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.,
секретар судового засідання - Астапова Ю. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Браво" на постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 23.10.2021 (колегія суддів: Дужич С. П., Крейбух О. Г., Тимошенко О. М.) та рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.05.2021 (суддя Кочергіна В. О.) у справі
за позовом Виконавчого комітету Хмельницької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Браво" про стягнення 1 820 847,07 грн та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Браво" до Виконавчого комітету Хмельницької міської ради про стягнення 1 121 212,60 грн,
за участю представників:
позивача (відповідача за зустрічним позовом) - Кучевська Г. В.,
відповідача (позивача за зустрічним позовом) - Орехов А. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заявлених вимог
1. У лютому 2021 року Виконавчий комітет Хмельницької міської ради (далі - Виконавчий комітет Ради) звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Браво" (далі - ТОВ "Браво") про стягнення 636 856,40 грн заборгованості з орендної плати за період з 16.07.2019 по 08.09.2020, 1 055 100,95 грн неустойки за період з 09.09.2020 по 31.03.2021, 38 612,67 грн пені, 65 410,11 грн інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 24 866, 94 грн.
2. 05.03.2021 ТОВ "Браво" звернулося до цього ж суду із зустрічним позовом до Ради про стягнення помилково сплаченої орендної плати у сумі 1 121 212,60 грн з березня по грудень 2016 року та з березня по грудень 2018 року, мотивувавши його тим, що рішенням Виконавчого комітету від 26.12.2019 № 1088 договір оренди цілісного майнового комплексу кінотеатру "Сілістра" розірвано, Господарським судом Хмельницької області шляхом ухвалення рішення у справі №16/5025/879/12 від 23.12.2013, яке набрало законної сили 04.02.2014, визнано за ТОВ "Браво" право власності на 24 % цього кінотеатру. У цьому ж рішенні, серед іншого встановлено, що створена нова річ. Реєстрацію на нову річ Рада здійснила лише 03.11.2020 і саме з цього часу у неї виникло право власності на нову річ. Посилаючись на частини першу та другу статті 358 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), вважає, що після реєстрації 24 % частки власності змінився статус сторін, оскільки ТОВ "Браво" стало співвласником майна. Тому вважає, що кошти перераховувалися ним помилково.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
3. 25.05.2000 Рада прийняла рішення № 385 про передачу ТОВ "Браво" в оренду на п`ять років цілісного майнового комплексу кінотеатру "Сілістра" загальною площею 1 389 кв. м, розташованого на вул. Свободи, 1-А у м. Хмельницькому та 26.05.2000 між ними підписано акт про передачу з балансу кінотеатру "Сілістра" на баланс ТОВ "Браво" основних фондів згідно з переліком на суму 753 174,88 грн.
4. 20.06.2000 Рада як орендодавець та ТОВ "Браво" як орендар уклали договір оренди комунального майна № 2, згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування цілісний майновий комплекс кінотеатр "Сілістра", що перебуває у комунальній власності Ради.
5. Згідно з пунктом 3.1.1 цього договору орендна плата перераховується до міського бюджету щоквартально не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом, з урахуванням щомісячного індексу інфляції стосовно суми орендної плати, визначеної за перший місяць після укладання договору, яка складала 13 244 грн.
6. Вартість капітального ремонту та вартість ремонтно-оздоблювальних робіт, що покращують зовнішній та внутрішній стан комплексу, обов`язково погоджується з орендодавцем. Ці роботи проводяться за рахунок орендаря та зараховуються в рахунок орендної плати (пункт 3.1.2 договору).
7. Відповідно до пунктів 3.3, 3.4, 4.4 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або неповністю, стягується з урахуванням пені в розмірі 1 % суми заборгованості за кожний день прострочення (включаючи день оплати). Наднормативна сума орендної плати, що надійшла орендодавцеві, підлягає поверненню орендареві або заліку в рахунок наступних платежів. У разі припинення договору оренди орендар зобов`язується повернути орендодавцеві орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу. Крім того, це майно має відповідати техніко-економічним показникам, які були чинні на час передачі його в оренду.
8. Договір діє по 20.06.2005. Зміна або розірвання його можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться, розглядаються сторонами протягом двадцяти днів. Одностороння відмова від виконання договору та змін до нього не допускається (пункти 9.1, 9.3 договору).
9. 16.11.2000 між сторонами укладено договір про внесення змін до цього договору, згідно з яким визначено, що орендна плата за перші три роки складає 10 585 грн, а далі 52 923,00 грн на рік, що складає 4 411 грн на місяць з урахуванням щомісячного індексу інфляції.
10. Договір оренди комунального майна від 20.06.2000 № 2 продовжувався за згодою сторін шляхом укладення додаткових угод. Згідно з останньою додатковою угодою від 08.09.2010 термін продовжено до 08.09.2020.
11. 17.10.2005 на підставі рішення Ради від 22.04.1992 № 6 територіальна громада міста Хмельницького в особі Ради отримала свідоцтво про право власності на нерухоме майно кінотеатру "Сілістра" загальною площею 1 389 кв. м.
12. 18.03.2009 Господарський суд Хмельницької області ухвалив рішення у справі №20/4799, залишене без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 17.09.2009, яким за позовом Виконавчого комітету Ради внесено зміни до договору оренди цілісного майнового комплексу кінотеатру "Сілістра" від 20.06.2000 № 2 у частині збільшення розміру орендної плати, її формування, а також строків її оплати та визначено її розмір у сумі 227 614,07 грн. Розмір орендної плати за четвертий квартал 2007 року склав 56 903,52 грн (без урахування індексу інфляції за жовтень-грудень 2007 року).
13. 08.10.2010 інспекцією ДАБ у Хмельницькій області надано дозвіл на виконання будівельних робіт № 0567 з реконструкції глядацького залу кінотеатру "Сілістра", а 15.10.2010 на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації видано сертифікат відповідності № ХМ001002 про закінчення будівництва об`єкта (окремого пускового комплексу) - конференц-залу та приміщення для проведення культурних, спортивних і розважальних заходів.
14. 30.11.2013 Рада прийняла рішення № 11, яким визначила Виконавчий комітет органом, що здійснює управління комунальним майном у межах наданих йому повноважень, та затвердила повноваження виконавчих органів та комунальних підприємств, установ, організацій щодо управління майном, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Хмельницького, надала повноваження орендодавця цьому комітету стосовно цілісних майнових комплексів комунальних підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна.
15. 23.12.2013 Господарський суд Хмельницької області ухвалив рішення у справі №16/5025/879/12, залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.02.2014, про визнання за ТОВ "Браво" права власності на частину кінотеатру "Сілістра" у розмірі 24 % унаслідок проведення ним у період дії договору ремонтно-будівельних робіт (реконструкції), у результаті виконання яких функціональне призначення цього кінотеатру змінилося, оскільки ці поліпшення майна невід`ємні.
16. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 04.02.2016 ТОВ "Браво" провело реєстрацію права власності на 24/100 кінотеатру "Сілістра" загальною площею 1389 кв. м, а підстава виникнення права власності - судове рішення у справі № 16/5025/879/12 від 23.12.2013.
17. 10.10.2019 ТОВ "Браво" звернулося до Хмельницького міського Голови з листом про розірвання з 20.10.2019 договору оренди від 20.06.2000 № 2 унаслідок того, що воно зареєструвало за собою речові права на це майно з часткою 24 %.
18. 29.10.2019 у відповідь на цей лист Виконавчий комітет Ради повідомив ТОВ "Браво" про необхідність здійснення розмежування, оцінки і повної інвентаризації цього майна задля підписання угоди про розірвання договору оренди від 20.06.2000 № 2 і запропонував товариству направити уповноваженого представника для участі у роботі спільної комісії.
19. 26.12.2019 Виконавчий комітет Ради прийняв рішення № 1088 про розірвання договору оренди кінотеатру "Сілістра" від 20.06.2000 за погодженням сторін; зобов`язав ТОВ "Браво" забезпечити проведення аудиторської перевірки об`єкта майна; комісію - подати на затвердження Виконавчому комітету зведений акт інвентаризації та протокол розподілу між орендодавцем та орендарем вартості майна.
20. 11.08.2020 спільною комісією по інвентаризації, розмежуванню й оцінці майна цілісного майнового комплексу кінотеатру "Сілістра" встановлено, що:
- фактичне планування будівлі на дату обстеження відповідає технічному паспорту від 22.02.2019, але планування та площа будівлі на момент передачі в оренду та на момент обстеження відрізняються, зокрема, на момент передачі в оренду у 2000 році площа будівлі становила 1 389 кв. м, а за даними технічної інвентаризації від 22.02.2019 ця площа значно збільшилась і складає 1 921,2 кв. м, відповідно повинна збільшитись і вартість будівлі;
- зовнішній вигляд та об`єм будівлі (характеристики) значно відрізняються від того, що був на момент передачі в оренду, кінотеатр добудовано і реконструйовано. У результаті реконструкції глядацького залу під конференц-зал та приміщення для проведення культурних, спортивних і розважальних заходів, реконструкції фойє, будівля кінотеатру не відповідає призначенню "кінотеатр", яке було на момент передачі в оренду;
- вхід у будівлю можливий лише через добудовані приміщення орендаря. Усередині будівлі та за її межами в орендаря - ТОВ "Браво" виникли власні приміщення;
- ТОВ "Браво" надані дозволи на добудову приміщень, надбудову поверхів до будівлі кінотеатру та реконструкцію приміщень усередині. При цьому дозволів на спорудження окремих об`єктів будівництва за цією адресою не надавалося, як і не надавалося дозволів на проведення невід`ємних поліпшень орендованого майна відповідно до порядку, затвердженого рішеннями Ради.
21. Провести повне розмежування майна орендованого кінотеатру "Сілістра" комісія не змогла, оскільки будівля кінотеатру за період оренди була суттєво добудована, надбудована, перебудована (реконструйована), у тому числі і всередині.
22. 10.09.2020 ТОВ "Браво" звернулося до Виконавчого комітету Ради з листом, в якому зазначило, що після вступу в законну силу рішення Господарського суду Хмельницької області від 23.12.2013 у справі № 16/5025/879/12 через відсутність перерахунку орендної плати з боку орендодавця товариство сплачує кошти за власне майно (24 % від цілісного майнового комплексу) та надало власні розрахунки, що підтверджують переплату, на його переконання, у сумі 1 098 627,73 грн, відповідно товариство просило провести взаємозаліки.
23. 17.09.2020 ТОВ "Браво" у листі до Виконавчого комітету Ради повідомило про закінчення строку дії договору 08.09.2020 та просило укласти тимчасову орендну угоду до вирішення питання по розмежуванню майна.
24. Згідно з довідкою Хмельницького бюро технічної інвентаризації про технічний опис кінотеатру "Сілістра" станом на 28.09.2020 його загальна площа склала 1921,2 кв. м, яка збільшена на 532,2 кв. м унаслідок проведення ремонту з перепланування та реконструкції.
25. 07.10.2020 Виконавчий комітет Ради у відповідь повідомив ТОВ "Браво", що змін до вищевказаного договору оренди у частині сплати орендної плати не вносилося, відповідно це питання не може бути вирішено, а стосовно проведення взаємозаліків послався на те, що з урахуванням статті 45 Бюджетного кодексу України забороняється проведення розрахунків з бюджетом у не грошовій формі, зокрема шляхом взаємозаліку.
26. 16.10.2020 Виконавчий комітет Ради повідомив ТОВ "Браво", що рішенням від 26.12.2019 № 1088 створено спільну комісію по інвентаризації, розмежуванню і оцінці майна цілісного майнового комплексу кінотеатру "Сілістра", проведено інвентаризацію орендованого майна, триває робота комісії по розмежуванню і оцінці майна, про результати якої товариство буде повідомлено додатково. Стосовно оформлення тимчасової угоди для оренди майна, що знаходиться у фактичному користуванні, до прийняття рішення суду по розмежуванню майна повідомив, що чинним законодавством не передбачено укладання таких угод.
27. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 03.11.2020 Рада зареєструвала право власності на 76/100 кінотеатру "Сілістра" загальною площею 1 921,2 кв. м, підстава виникнення права власності - судове рішення у справі № 16/5025/879/12 від 23.12.2013.
28. 12.11.2020 рішенням Виконавчого комітету Ради № 816 затверджено протокол № 4 засідання спільної комісії по інвентаризації, розмежуванню й оцінці майна цілісного майнового комплексу кінотеатру "Сілістра", комісії доручено провести інвентаризацію майна цілісного майнового комплексу станом на 30.11.2020 з метою подальшого проведення оцінки.
29. Натомість 30.11.2020 представники ТОВ "Браво" не забезпечили членам комісії по інвентаризації, розмежуванню й оцінці майна цілісного майнового комплексу кінотеатру "Сілістра" можливості для проведення інвентаризації майна, не допустили до приміщення, не надали відповідних бухгалтерських документів.
30. 30.12.2020 Виконавчий комітет Ради звернувся до ТОВ "Браво" з претензією про сплату заборгованості по орендній платі та пені, у відповідь на яку останнє просило надати документи на розпорядження майном територіальної громади міста Хмельницького.
31. 14.01.2021 рішенням Виконавчого комітету Ради № 2 міському комунальному підприємству по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності доручено прийняти на баланс орендований цілісний майновий комплекс кінотеатру "Сілістра", що повертається з оренди, та протягом трьох місяців після прийняття майна на баланс самостійно провести інвентаризацію.
32. Фінансове управління Ради листом від 14.01.2021 повідомило, що станом на 16.01.2021 сума заборгованості по сплаті орендної плати за користування кінотеатром "Сілістра" складає 924 178,91 грн.
33. У зв`язку з наведеним 08.02.2021 Виконавчий комітет Ради звернувся до Господарського суду Хмельницької області з цим позовом.
34. 05.03.2021 ТОВ "Браво" звернулося до цього ж суду із зустрічним позовом до Ради про стягнення помилково сплаченої орендної плати у сумі 1 121 212,60 грн.
Короткий зміст судових рішень
35. 26.05.2021 Господарський суд Хмельницької області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 23.10.2021, яким частково задовольнив первісний позов Ради, присудив до стягнення з ТОВ "Браво" на користь Ради 636 856,40 грн заборгованості з орендної плати з 16.07.2019 по 08.09.2020, 1 055 100,95 грн неустойки за період з 09.09.2020 по 31.03.2021, 12 696,34 грн пені, 30 702,87 грн інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 20 016,46 грн, а в решті позову відмовив, а також відмовив у задоволенні зустрічного позову ТОВ "Браво".
36. Ухвалюючи ці рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що після набуття 04.02.2014 чинності рішенням Господарського суду Хмельницької області від 23.12.2013 у справі № 16/5025/879/12, Рада та ТОВ "Браво" стали співвласниками кінотеатру "Сілістра" на праві спільної часткової власності з частками 76/100 та 24/100 відповідно. Частка Ради склала 76/100 частин у спільному майні, що відповідає 1460,1 кв. м від загальної площі цього майнового комплексу 1921,2 кв. м.
37. Оскільки після визначення цим рішенням часток співвласників у новоствореному майні нового договору оренди між учасниками цих правовідносин не укладено і не внесено змін до цього договору, то ТОВ "Браво" має сплатити за період з 16.07.2019 по 08.09.2020 орендну плату за користування майном, яке орендувало, площею 1 389 кв. м.
38. Крім того, обов`язком ТОВ "Браво" є сплата неустойки у розмірі 1 055 100,95 грн за період з 09.09.2020 по 31.03.2021, оскільки орендар продовжував користуватися майном після закінчення 08.09.2020 дії договору оренди, не сплачуючи при цьому орендної плати та не повертаючи його орендодавцеві.
39. Унаслідок прострочення сплати орендної плати суди також визнали обґрунтованими позовні вимоги Виконавчого комітету Ради про стягнення з ТОВ "Браво" пені, інфляційних втрат та 3 % річних у визначених судами розмірах.
40. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ТОВ "Браво", суди послалися на те, що площа переданого останньому в оренду майна, яким це товариство продовжує користуватися, не зменшилася, а тому у нього відсутнє право на стягнення заявленої ним у цьому позові суми як помилково сплаченої.
Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги
41. У лютому 2022 року ТОВ "Браво" звернулося з касаційною скаргою на ці судові рішення, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні первісного позову, тоді як зустрічний позов просить задовольнити.
42. Підставами касаційного оскарження скаржник визначив пункти 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
43. Скаржник наполягає на тому, що, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди застосували норми права без урахування правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 910/5902/18, від 12.12.2018 у справі № 442/7505/14-ц та від 20.05.2020 у справі № 911/1902/19.
44. Крім того, ТОВ "Браво" просило Верховний Суд надати висновок щодо застосування норм права у випадку припинення договору оренди у частині у разі набуття орендарем права власності на частку в орендованому ним приміщенні у результаті поліпшення такого приміщення. Скаржник також просив надати висновок чи зобов`язаний співвласник сплачувати неустойку при закінченні договору оренди у разі наявності спору з іншим співвласником про припинення спільної часткової власності та виділ його частки в натурі, який розглядається судом, за висновком комісії по інвентаризації, оцінки, розмежуванню про неможливість розмежування.
45. З урахуванням режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022 (із внесеними в подальшому змінами), затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, справу розглянуто судом у розумний строк.
46. 04.05.2022 Верховний Суд постановив ухвалу, в якій залишив без задоволення подану разом з касаційною скаргою заяву ТОВ "Браво" про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.
47. 26.04.2022 ТОВ "Браво" надіслало на електронну пошту суду касаційної інстанції доповнення до заяви про зупинення виконання оскаржуваних ним рішень. Такі ж доповненні надіслані цим товариством засобами поштового зв`язку та отримані Верховним Судом 18.05.2022.
48. Оскільки зміст цих доповнень був ідентичним попередній заяві, то вони були враховані Верховним Судом при постановленні 04.05.2022 ухвали про залишення без задоволення заяви ТОВ «Браво» про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
49. Матеріалами справи підтверджується, що Рада скористалася наданим їй статтею 295 ГПК України правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу, в якому виклала свої заперечення, зосереджуючи їх на тому, що після ухвалення 23.12.2013 Господарським судом Хмельницької області рішення у справі № 16/5025/879/12 до договору оренди не вносилося змін щодо розміру орендної плати. Стосовно доводів ТОВ "Браво" про відсутність у Ради права власності на новостворену річ після набрання чинності вищевказаним судовим рішенням і до закінчення строку дії договору оренди, Рада, пославшись на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17 та Верховного Суду, викладені у постановах від 27.02.2018 у справі № 925/1121/17 та від 17.04.2019 у справі № 916/675/15, зазначила, що сама по собі державна реєстрація права власності не є підставою для його набуття, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності.
Позиція Верховного Суду
Щодо касаційного оскарження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України
50. Відповідно до положень ГПК України (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України) касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
51. Для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
52. Щодо визначення подібності правовідносин Верховний Суд звертається до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, де Велика Палата конкретизувала свої висновки щодо тлумачення змісту поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
53. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини», зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.
54. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
55. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.
56. Спірні правовідносини у справі, яка переглядається, стосуються питання наявності чи відсутності підстав для стягнення з ТОВ "Браво" на користь Виконавчого комітету Ради заборгованості з орендної плати, неустойки за користування майном після закінчення терміну дії договору, пені, інфляційних втрат та 3 % річних, а також вимоги ТОВ "Браво" про стягнення з Ради помилково сплаченої орендної плати.
57. У справі № 910/5902/18, на яку посилається скаржник, предметом спору було визнання відсутнім права іпотекодержателя, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування реєстраційних записів та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. За наслідками касаційного перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2020 та ухвали Господарського суду міста Києва від 24.06.2019 у справі № 910/5902/18 за касаційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Либідь" 28.05.2020 Верховний Суд прийняв постанову про залишення цих судових рішень без змін. При цьому суд касаційної інстанції з урахуванням повноважень, визначених статтею 300 ГПК України, переглядав доводи скаржника про неправильне застосування судами приписів статей 4 14 20 ГПК України, статей 387 388 654 ЦК України, статей 19, 35, 37 Закону України "Про іпотеку" та статей 2, 9, 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" стосовно законної відмови судів обох інстанцій у задоволенні заяви про витребування майна з чужого незаконного володіння.
58. У справі № 442/7505/14-ц, на яку посилається скаржник, предметом спору було визнання недійсним спадкового договору, предметом якого була частка в праві спільної часткової власності, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та виселення. Верховний Суд, скасовуючи судове рішення апеляційної інстанції про задоволення позову та залишаючи без змін рішення місцевого суду про відмову у задоволенні позову, вказав на безпідставне ототожнення апеляційним судом частки в праві спільної часткової власності з частиною будинку, тоді як суд першої інстанції зробив правильний висновок про право фізичної особи, передбачене статтею 361 ЦК України, на відчуження частки у праві власності на житловий будинок.
59. У справі № 911/1902/19, яка також зазначена у касаційній скарзі, Бучанською міською радою оскаржувалися рішення Ірпінської міської ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на єдиний майновий комплекс, запис про державну реєстрацію прав та свідоцтво про право власності. Верховний Суд, змінюючи лише мотивувальні частини оскаржуваних судових рішень попередніх інстанцій про відмову у позові, послався на наявність між позивачем та відповідачем невирішеного спору про право власності на об`єкт нерухомого майна.
60. Проаналізувавши зміст перелічених вище постанов Верховного Суду у наведених вище судових справах за критеріями подібності, ураховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, з огляду на предмет спору, підстави, правове регулювання та фактичні обставини справ, які встановлені судами та доказами на їх підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про неподібність цих справ за наведеними правовими ознаками у справі, що розглядається, і тому застосування норм матеріального права за неподібності правовідносин у цих справах не може бути аналогічним, а вказані для порівняння судові рішення Верховного Суду - релевантним до обставин цієї справи.
61. Тому Верховний Суд відхиляє як помилкові доводи скаржника про те, що оскаржувані судові рішення прийняті без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, перелік яких міститься у пункті 43 цієї постанови, оскільки зміст правовідносин, їх предмет, підстави та правове регулювання, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин у зазначеній справі і у справі, яка переглядається, є різними, що виключає подібність спірних правовідносин у цих справах.
62. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
63. Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження у цій частині касаційної скарги ТОВ "Браво".
64. Натомість, висновки судів попередніх інстанцій про можливість притягнення орендаря до відповідальності шляхом стягнення з нього пені за прострочення сплати орендної плати та неустойки за користування ним майном після закінчення терміну дії договору, зроблені у справі, що переглядається, відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 25.05.2022 у справі № 389/704/20-ц у подібних правовідносинах, яка враховується в силу приписів частини четвертої статті 300 ГПК України. Тому твердження скаржника з цього приводу, викладені у поясненнях до його касаційної скарги, про незаконність судових рішень не беруться до уваги.
Щодо касаційного оскарження на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України
65. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частини перша та друга статті 300 ГПК України).
66. Як зазначалося раніше в пункті 44 цієї постанови, ТОВ "Браво" у касаційній скарзі також визначило підставою касаційного оскарження пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, указавши на відсутність висновку щодо застосування норм права у випадку припинення договору оренди у частині у разі набуття орендарем права власності на частку в орендованому ним приміщенні у результаті поліпшення такого приміщення. Скаржник також просив надати висновок чи зобов`язаний співвласник сплачувати неустойку при закінченні договору оренди у разі наявності спору з іншим співвласником про припинення спільної часткової власності та виділ його частки в натурі, який розглядається судом, за висновком комісії по інвентаризації оцінки, розмежуванню про неможливість розмежування.
67. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
68. Зі змісту цієї норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору. Тому при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник повинен чітко зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
69. Оскаржуючи судові рішення попередніх інстанцій з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, ТОВ "Браво" ані в касаційній скарзі, ані в поясненнях на неї взагалі не зазначило норми права щодо якої відсутній висновок Верховного Суду і не навело правової норми, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, тоді як наведені у касаційній скарзі доводи фактично стосуються необхідності переоцінки доказів з урахуванням правових висновків у справах, які не є подібними з правовідносинами до цієї справи, яка розглядається, тобто зводяться до заперечення вже здійсненої оцінки доказів у справі.
70. Саме лише прагнення ТОВ "Браво" здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень попередніх інстанцій, оскільки згідно з імперативними приписами статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додатково перевіряти докази. Тому Верховний Суд відхиляє зазначений довід касаційної скарги.
71. Касаційний господарський суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність і передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.
72. Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.
73. Верховний Суд під час прийняття цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" та від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватися лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.
74. Разом з тим Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
75. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення від 28.10.2010, № 4241/03, §54).
76. Отже, Суд зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі і визначальні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
77. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту частини другої статті 287 ГПК України судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними. Ця норма спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.
78. Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Браво" у цій частині.
79. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 та частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
80. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги ТОВ "Браво" у частині оскарження рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.05.2021 та постанови Північно - західного апеляційного господарського суду від 23.10.2021 у справі № 924/121/21 з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для їх скасування.
Судові витрати
81. Оскільки з підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження, а з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, - про залишення оскаржуваних судових рішень без змін, то судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 296 300 301 308 309 314 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційне провадження у справі № 924/121/21 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Браво" у частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Браво" у частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення, а постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 23.10.2021 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.05.2021 у справі № 924/121/21 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя В. Ю. Уркевич