ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 924/362/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» - Перцова О.І., адвокат ( довіреність від 11.01.2022 №6), Хромов О.І., адвокат (довіреність від 12.01.2022 № 51),
відповідача - приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Шепетівкагаз» - Сташук М.О., адвокат (ордер ВХ № 1028245), Васильченко В.О., адвокат (ордер АО № 1062231),
третьої особи - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
на рішення господарського суду Хмельницької області від 22.07.2021 (суддя Крамар С.І.)
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2021 (головуючий суддя: Демидюк О.О., судді: Савченко Г.І., Крейбух О.Г.)
у справі № 924/362/21
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - ТОВ «Оператор ГТС України», позивач, скаржник)
до приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Шепетівкагаз» (далі - Товариство, відповідач),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор, третя особа)
про стягнення 4 253 817,45 грн.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ТОВ «Оператор ГТС України» звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства про стягнення з останнього 4 253 817,45 грн., з яких : 3 850 194,59 грн. - основного боргу, 192 430,59 грн. - пені, 47 606,59 грн. - 3% річних, 163 585,68 грн. - інфляційних витрат, у зв`язку з невиконанням умов договору транспортування природного газу від 18.12.2019 №1910000221 в частині несплати негативних щодобових небалансів за серпень-листопад 2020.
В обґрунтування позову позивач посилався на те, що за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за серпень, вересень, жовтень, листопад 2020 року ним виявлено наявність у відповідача негативних щодобових небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснено розрахунок остаточних обсягів щодобового небалансу відповідача за кожну газову добу звітного місяця та визначено його остаточну плату за такі щодобові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць. Позивач стверджував, що вказані негативні щодобові небаланси відповідача виникали внаслідок відбору відповідачем з газотранспортної системи природного газу в зазначений період без подання відповідних обсягів природного газу до газотранспортної системи. Відповідачем в повному обсязі не виконано свої зобов`язання з оплати за негативні щодобові небаланси за серпень-листопад 2020 року на загальну суму 3 850 194,59 грн. У зв`язку з простроченням виконання відповідачем зобов`язань з оплати щодобових небалансів за серпень-листопад 2020 року позивачем, на підставі пунктів 13.1 та 13.5 договору, а також приписів статей 536 625 Цивільного кодексу України, частини третьої статті 198 Господарського кодексу України, нараховано відповідачу пеню в розмірі 192 430,59 грн, три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 47 606,59 грн та інфляційні втрати в розмірі 163 585,68 грн.
Ухвалою суду від 29.04.2021, зокрема, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - НКРЕКП.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 22.07.2021 у справі № 924/362/21, яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2021, відмовлено у задоволенні позову.
Рішення та постанову мотивовано тим, що :
- в матеріалах справи відсутні первинні документи та інші докази, які б підтвердили відхилення у функціонуванні ГТС позивача у серпні-листопаді 2020 від її звичайного рівня, власну оцінку попиту на природний газ за газову добу або протягом газової доби щодо якої здійснюється балансуюча дія у зазначеному періоді, інформацію про номінації, алокації в розрізі усіх замовників послуг транспортування та виміряні потоки природного газу, тиск природного газу в газотранспортній системі, тобто докази, які дії були вчинені позивачем з врегулювання небалансу (вчинення балансуючих дій), як того вимагають положення розділу XIII та розділу XIV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 року № 2493 (надалі - Кодекс ГТС);
- оператор ГТС не надав належних доказів, з яких можна встановити процедуру алокації для визначення обсягів небалансу, та який би підтверджував поділ за певний розрахунковий період фактичного обсягу (об`єму) природного газу, поданого для транспортування в точку входу або відібраного з точки виходу, між усіма замовниками послуги транспортування. Позивачем не подано доказів наявності підстав для вчинення дій з врегулювання добового небалансу;
- закупівля позивачем природного газу у АТ «НАК «Нафтогаз України» не свідчить про вчинення балансуючих дій (купівля-продаж короткострокових стандартизованих продуктів або отримання послуг балансування) та не відповідає вимогам Кодексу ГТС щодо вчинення балансуючих дій;
- копії поданих позивачем до матеріалів справи договорів купівлі-продажу природного газу для забезпечення здійснення балансуючих дій, укладенні між ним та АТ «НАК «Нафтогаз України», не можуть бути безспірними доказами вчинення балансуючих дій через закупівлю природного газу, оскільки такі договори не передбачають умови подачі/відбору природного газу виконавцем в режимі кожної доби, що суперечить правовій природі врегулювання добових небалансів. Крім того, акти приймання-передачі газу за вказаними договорами відображають передачу газу не тільки для забезпечення балансуючих дій, але й на інші потреби позивача; з актів неможливо встановити, який конкретно обсяг газу був придбаний саме для здійснення балансуючих дій відносно відповідача;
- при зверненні до суду з даним позовом, позивач повинен надати належні докази, які б свідчили про вчинення стосовно відповідача балансуючих дій кожної газової доби шляхом купівлі-продажу короткострокових стандартизованих продуктів та/або використання послуг балансування, як це встановлено пунктом 3 Глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС;
- надані позивачем до позовної заяви докази закупівлі природного газу у АТ «НАК «Нафтогаз України» за переговорною процедурою не є доказами вчинення балансуючих дій шляхом використанням послуги балансування у серпні-листопаді 2020 та не підтверджують обґрунтованих та реальних витрат оператора ГТС, пов`язаних із врегулюванням добових небалансів відповідача, як це передбачено Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом ГТС;
- позивач, в порушення пункту 19.2 договору, не направив відповідачу акти врегулювання щодобових небалансів за серпень-листопад 2020 та рахунки на оплату засобами поштового зв`язку на адресу відповідача, вказану в договорі. Зважаючи на вимоги пункту 9.3 договору строк оплати, згідно зазначених актів, є таким, що не настав;
- суди вказали, що при встановленні факту наявності чи відсутності врегулювання оператором ГТС добового небалансу (підстав для оплати заявлених вимог), необхідно виходити з доказів, які вказують про відхилення у функціонуванні ГТС від її звичайного рівня (загроза цілісності ГТС); доказів, які дії були вчинені позивачем з врегулювання небалансу (вчинення балансуючих дій); залежно від результатів вчинення балансуючих дій, він виставляє рахунки за врегулювання небалансів;
- в матеріалах справи відсутня інформація, за первинними бухгалтерськими даними стосовно фактичної наявності у позивача ресурсу природного газу, призначеного саме для врегулювання дисбалансів у серпні-листопаді 2020, місяці фактичного вчинення ним балансуючих дій для відповідача та не надано алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування; не обґрунтовано, як позивачем було сформовано ціну продажу та придбання природного газу в серпні-листопаді 2020 та за яким методом. Подані позивачем докази не містять вихідних даних та формули розрахунку розміру плати за небаланс;
- оскільки позивач належними доказами не підтвердив: загрозу цілісності ГТС, вчинення балансуючих дій, дотримання порядку визначення небалансу, здійснення алокації, вчинення заходів з врегулювання небалансу, наявність ресурсу природного газу саме для врегулювання добових небалансів, факту понесення реальних витрат на врегулювання добових небалансів саме відповідача, у нього були відсутні підстави для складання актів та направлення відповідачу через інформаційну платформу рахунків до оплати за врегулювання щодобових небалансів за серпень-листопад 2020, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Крім того суди попередніх судових інстанцій вказали, що відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача 192 430,59 грн. пені, 47 606,59 грн. 3% річних та 163 585,68 грн. інфляційних втрат, у зв`язку з тим, що зазначені вимоги є похідними.
В свою чергу, апеляційний господарський суд врахувавши положення статей 126 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а також складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, критерії реальності, обґрунтованості та пропорційності заявлених сторонами витрат до предмету спору, з урахуванням його ціни, а також відмову в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку про покладення на позивача витрат відповідача в розмірі 50 000 грн., пов`язаних з правовою допомогою адвоката під час розгляду справи № 924/362/21 в суді апеляційної інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ТОВ «Оператор ГТС України» просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій зі справи, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Скаржник в обґрунтування наявності підстав для відкриття касаційного провадження із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України вказує, що судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосовано норми права (зокрема, статтю 35 Закону України «Про ринок природного газу», главу 6 розділу XIV Кодексу ГТС), без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 910/6208/20, від 12.05.2021 у справі № 910/5757/20, від 17.06.2021 у справі № 910/6628/20, від 15.06.2021 у справі № 910/4424/20, від 22.10.2021 у справі № 910/11647/20 та ухвалі від 25.10.2021 у справі № 910/11995/20 стосовно порядку визначення маржинальної ціни (остаточної плати за добовий небаланс).
Також зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права, зокрема, статтю 32 Закону України «Про ринок природного газу», пункт 4 глави 1 розділу XIV, пункти 1, 2 глави З розділу IV, пункт З глави 3 розділу IV Кодексу ГТС, без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 924/1135/20.
Крім того, із посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин положення статті 32 Закону України «Про ринок природного газу» , пункту 5 глави 1 розділу І, пункту 2 глави 6 розділу XIV, пункту 5 глави 4 розділу IV, пункту 4 глави 1, пункту 2 глави З розділу XII, пункту 1 глави 1, пунктів 2, 6, 12, 19 глави 6 розділу XIV, пункту 2 розділу XIII, пункту 8 глави 1 розділу XI, пункту 1 глави 3 розділу XIV, пункту 2 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС щодо яких на момент ухвалення оскаржуваної постанови був відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.
Поряд з цим, вказує на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, а саме вимог: статей 80 123 126 129 ГПК України, оскільки судом внаслідок неправомірного висновку покладено на позивача витрати у розмірі 50 000,00 грн, пов`язані з правовою допомогою адвоката під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.
Отже, підставами касаційного оскарження судових рішень є пункти 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК України.
Доводи інших учасників справи
Товариство у відзиві на касаційну скаргу просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх судових інстанцій - без змін, посилаючись, зокрема, на їх законність та обґрунтованість. До відзиву на касаційну скаргу Товариство надає клопотання, в якому просить суд поновити процесуальний строк для подачі відзиву мотивуючи тим, що вчасно подати відзив Товариство не мало змоги у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та запровадженням в Україні воєнного стану згідно з Указом Президента від 24.02.2022 № 64/2022. Крім того, Товариство у відзиві на касаційну скаргу просить Суд вирішити питання розподілу судових витрат у разі відхилення касаційної скарги та стягнути на користь Товариства витрати понесені останнім на правничу допомогу під час розгляду справи у касаційній інстанції у розмірі 63 000 грн. ( заява в порядку частини восьмої статті 129 ГПК України).
01.06.2022 від Товариства надійшла заява про долучення копії доказів понесених останнім витрат на правничу допомогу. В зазначеному документі також міститься заява Товариства слухати справу за участю належних представників останнього, а саме: адвоката Сташук М.О. та адвоката Васильченко В.О.
01.06.2022 через електронну пошту Верховного Суду від ТОВ «Оператор ГТС України» надійшли заперечення щодо витрат відповідача на правову допомогу, в якому останнє просить Суд відмовити відповідачу у відшкодуванні витрат на правничу допомогу під час розгляду справи в суді касаційної інстанції.
Від ТОВ «Оператор ГТС України» надійшли письмові пояснення, які останнє просить Суд врахувати під час розгляду касаційної скарги.
Протокольною ухвалою від 02.06.2022 вказане клопотання Товариства розглянуто, відзив долучено до матеріалів справи з мотивів наведених у протокольній ухвалі.
Від Регулятора відзив на касаційну скаргу не надходив.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх судових інстанцій встановлено, що 18.12.2019 ТОВ «Оператор ГТС України» (оператор) та Товариством (замовник) укладено договір транспортування природного газу № 1910000221.
Згідно з пунктом 2.1 договору, оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу (далі - послуга) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.
Відповідно до пункту 2.2 договору послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором. Замовник, погоджується з тим, що обов`язковою умовою надання, послуги є доступ замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на веб-сайті оператора. Підписанням цього договору замовник підтверджує, що він ознайомлений із Правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на веб-сайті оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання. Замовник усвідомлює, що порушення ним зазначених Правил позбавляє його права пред`являти претензії до оператора з приводу якості послуги та покладає на нього зобов`язання із відшкодування оператору шкоди або збитків, завданих такими діями або бездіяльністю замовника.
Обсяг послуги, що надається за цим договором, визначається підписанням додатка І до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби (пункт 2.3 договору).
Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу (пункт 2.4 договору).
Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги па умовах, зазначених у договорі (пункт 2.5 договору).
Додаток 1 є невід`ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчастої потужності, крім випадку замовлення потужності на добу наперед.
Додаток 2 є невід`ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання потужності, з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності на добу наперед.
Додаток 3 є невід`ємною частиною цього договору у випадку, коли замовником є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газовидобувне підприємство або виробник біогазу (пункт 2.7 договору).
Згідно з пунктом 2.8 договору взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог-Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим замовником повідомленням па створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за-формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи замовник зобов`язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом ГТС.
Так, на підставі пункту 3.1 договору оператор зобов`язаний:
- своєчасно надавати послуги належної якості;
- розміщувати на своєму веб-сайті чинні тарифи, вартість послуг-балансування, Типовий договір транспортування природного газу і Кодекс;
- приймати номінації та реномінації, а також заявки на розподіл потужності від замовника відповідно до умов, встановлених Кодексом;
- забезпечувати належну організацію та функціонування своєї диспетчерської служби;
- оприлюднювати інформацію, що стосується прав замовника на розподіл потужності, впровадження системних обмежень у випадку аварій та перебоїв у функціонуванні газотранспортної системи, та іншу інформацію, що передбачена Кодексом;
- виконувати інші обов`язки, визначені Кодексом та чинним законодавством України;
- повідомляти замовника про зміну умов, які стали підставою для укладення цього договору;
- здійснити додаткову оплату замовнику у разі недотримання параметрів якості природного газу; який передається ним в точках виходу з газотранспортної системи, в порядку, визначеному цим договором;
- здійснити у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, виплату грошових коштів на рахунок замовника, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів замовника протягом звітного газового місяця.
Відповідно до пункту 4.1 договору замовник зобов`язаний:
- своєчасно та в повному обсязі оплачу вати вартість наданих йому послуг;
- надати оператору фінансове забезпечення в порядку, встановленому у Кодексі та цьому договорі;
- дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та Кодексом;
- негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби оператора;
- вчасно збалансовувати своє портфоліо балансування;
- не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі;
- повідомляти оператора про зміну умов, які стали підставою для укладення цього договору;
- забезпечити можливість цілодобового зв`язку оператора з представниками замовника, зазначеними в цьому договорі;
- здійснити, своєчасну та повну оплату, додаткової плати оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності та/або, плати за зміну умов (обмежень) користування потужністю з обмеженнями, та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним у газотранспортну систему, у порядку, визначеному цим договором та Кодексом.
- реєструвати в Реєстрі споживачів постачальника на інформаційній платформі оператора споживачів, стосовно яких він є діючим постачальником;
- здійснити своєчасну та повну оплату за перевищення розміру договірної потужності, додаткову плату за зміну умов (обмежень) використання потужності з обмеженнями, плату за добовий небаланс, плату за нейтральність балансування, додаткову плату у разі недотримання параметрів ФХП газу та плату за несанкціонований відбір природний газу з газотранспортної системи в порядку, визначеному Кодексом та цим договором;
- здійснити у термін до 5 робочих днів з дня виставлення рахунка оплату-вартості добових небалансів, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів замовника протягом звітного газового місяця.
Згідно з пунктом 7.1 договору, вартість послуги з балансування розраховується за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом ГТС.
Сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу (пункт 9.1 договору).
Згідно з пунктом 9.2 договору, у разі виникнення у замовника негативного добового небалансу оператор здійснює продаж замовнику, а замовник купівлю в оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу ГТС.
У випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним надсилає замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту. Оплата вартості щодобових небалансів оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою чинним законодавством у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період (пункт 9.3 договору).
У випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника у термін до 5 робочих днів з дня повідомлення. За заявою замовника оператор може здійснити зарахування плати за добовий небаланс на користь замовника в якості попередньої оплати за добовий небаланс наступних періодів (пункт 9.4 договору).
Відповідно до пункту 9.6 договору, розбіжності щодо вартості добових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість добових небалансів, яку замовник зобов`язаний сплатити у строк, визначений пунктом 9.3 цього договору, визначається за даними оператора.
У пункті 11.4 договору сторонами обумовлено, що врегулювання щодобових небалансів оформлюється одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).
За умовами пункту 19.1 договору, сторони обмінюються інформацією, що стосується надання послуг, відповідно до порядку і в строки, передбачені Кодексом.
Будь-яке повідомлення, вимога, звіт або інша інформація, що мають бути надані за цим договором, повинні бути письмово оформлені і вважаються наданими, якщо їх надіслано на адреси, вказані в цьому договорі, рекомендованим листом зі сплаченим поштовим збором, вручено кур`єром особисто уповноваженій особі сторони або у погоджених випадках направлено електронною поштою (пункт 19.2 договору).
Повідомлення, вимоги, звіти або інша інформація, надіслані або передані за допомогою засобів, зазначених у пункті 19.2 цього розділу, вважаються отриманими адресатом на дату їх отримання.
У додатку № 3 до договору транспортування природного газу від 18.12.2019 №1910000221, сторонами визначено перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу.
Додатковою угодою № 1 до договору транспортування природного газу, керуючись постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 № 2497, сторони домовились внести в договір зміни і доповнення. Зокрема, викладено абзац 1 та абзац 2 пункту 2.7 розділу II договору в такій редакції:
« 2.7. Додаток 1 є невід`ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчастої потужності, крім випадку замовлення потужності на добу наперед та/або протягом доби.
Додаток 2 є невід`ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання потужності з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності на добу наперед та/або протягом доби».
Виключено абзац третій пункту 2.7 розділу II договору.
У новій редакції викладено права та обов`язки оператора. Зокрема, оператор зобов`язаний:
своєчасно надавати послуги належної якості;
розміщувати на своєму веб-сайті чинні тарифи, вартість послуг з врегулювання добового небалансу, Типовий договір транспортування природного газу і Кодекс;
приймати номінації та реномінації, а також заявки на розподіл потужності від замовника відповідно до умов, встановлених Кодексом;
забезпечувати належну організацію та функціонування своєї диспетчерської служби;
оприлюднювати інформацію, що стосується прав замовника на розподіл потужності, впровадження системних обмежень у випадку аварій та перебоїв у функціонуванні газотранспортної системи, та іншу інформацію, що передбачена Кодексом;
виконувати інші обов`язки, визначені Кодексом та чинним законодавством України;
повідомляти замовника про зміну умов, які стали підставою для укладення цього договору;
здійснити додаткову оплату замовнику у разі недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним в точках виходу з газотранспортної системи, в порядку, визначеному цим договором;
здійснити у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, виплату грошових коштів на рахунок замовника, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів замовника протягом звітного газового місяця.
Додатковою угодою встановлено умови визначення вартості та порядок розрахунків за договірну потужність, умови вирішення спорів.
За результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за серпень, вересень, жовтень, листопад 2020, позивач виявив наявність у відповідача негативних щодобових небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів щодобового небалансу відповідача за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі щодобові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць року, а саме:
- за серпень 2020 виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 152,060 тис.куб.м. (1573821 кВтхгод) всього на загальну суму 626 682,00 грн, з ПДВ;
- за вересень 2020 виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 180,2850 тис.куб.м. (1865950 кВтхгод) всього на загальну суму 1 153 796,39 грн, з ПДВ;
- за жовтень 2020 виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 354,9710 тис.куб.м. (3673950 кВтхгод) всього на загальну суму 2 849 967,46грн, з ПДВ;
- за листопад 2020 виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 127,92861 тис.куб.м. (1324061 кВтхгод) всього на загальну суму 1 000 227,13 грн, з ПДВ.
Станом на 23.03.2021 відповідач частково провів оплату на користь позивача за негативний щодобовий небаланс за серпень, вересень 2020 в сумі 1 780 478,39 грн. Заборгованість відповідача перед позивачем складає 3 850 194,59 грн.
У відповідності до пункту 2.8 договору, позивачем через інформаційну платформу направлено відповідачу акти врегулювання щодобових небалансів № 08-2020-1910000221 за серпень 2020, № 09-2020-1910000221 за вересень 2020, №10-2020-1910000221 за жовтень 2020, № 11-2020-1910000221 за листопад 2020.
Також, на підтвердження здійснення послуг з балансування та наявності заборгованості у відповідача, позивачем до матеріалів справи надано:
- електронні докази що розміщені на цифровому диску DVD-R№QBJ003105418A16 (форми №№ 2, 3, 4, 9 та реєстри файлів), скріншоти з інформаційної платформи щодо інформації про обсяги природного газу, які були завантажені на точках входу та отримані на точках виходу, відображення балансу газу та фізичних обсягів газу відповідача, остаточний небаланс, комерційний баланс газу та перетоки за період серпень-листопад 2020). Реєстри файлів та скріншоти також оформлені на папері);
- електронні докази що розміщені на цифровому диску DVD-R №QBJ003105419В16 (Акти врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць серпень-листопад 2020, рахунки від 31.08.2020 № 08-2020-1910000221; від 30.09.2020 № 09-2020-1910000221; від 31.10.2020 № 10-2020-1910000221; від 30.11.2020 № 11-2020-1910000221 та реєстр файлів відправлених з інформаційної платформи, які також оформлені на папері);
- довідки про добові небаланси відповідача, що виникли внаслідок відбору природного газу для витрат оператора газорозподільної системи, за газові місяці серпень-листопад 2020;
- довідки про добові небаланси відповідача за газові місяці серпень - листопад 2020;
- копії актів приймання-передачі природного газу, оформлених між позивачем та відповідачем за газові місяці серпень-листопад 2020;
- копію повідомлення Товариства на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи та копії довіреностей;
- копію акту звіряння взаєморозрахунків за період з 01.01.2020 по 29.12.2020 з доказами його надсилання на адресу відповідача;
- копії банківських довідок з АБ «Укргазбанк» від 07.12.2020 №172/37715/2020 щодо надходження грошових коштів від відповідача за період з 01.01.2020 по 31.10.2020 та від 24.03.2021 №15932/10051/2021 щодо надходження грошових коштів від відповідача після 31.10.2020;
- копії договорів купівлі-продажу природного газу для забезпечення здійснення балансуючих дій від 12.03.2020 № 2003000041, від 12.03.2020 № 2003000042, від 12.03.2020 № 2003000043, від 16.03.2020 №2003000056, від 16.03.2020 № 2003000057, від 17.03.2020 № 2003000069, від 17.03.2020 № 2003000070, від 19.03.2020 № 2003000083, від 19.03.2020 № 2003000084, від 19.03.2020 № 2003000085, від 19.03.2020 № 2003000086, від 23.03.2020 № 2003000094, від 23.03.2020 № 2003000095, від 23.03.2020 № 2003000096, від 14.04.2020 № 2004000105, від 30.06.2020 № 2006000330, від 30.06.2020 № 2006000331, від 30.06.2020 № 2007000004, від 30.06.2020 № 2007000003, від 30.06.2020 № 2007000005, від 30.06.2020 № 2007000006, від 30.06.2020 № 2007000007, від 30.06.2020 № 2007000008, від 30.06.2020 № 2007000009, від 30.06.2020 № 2007000010, від 30.06.2020 № 2007000011, від 30.06.2020 № 2007000012, від 30.06.2020 № 2007000013, від 30.06.2020 № 2007000014, від 30.06.2020 № 2007000015, від 01.09.2020 № 2009000009, від 31.08.2020 № 2008000162, від 31.08.2020 № 2008000163, від 31.08.2020 № 2008000165, від 31.08.2020 № 2008000167, від 30.09.2020 № 2010000009, від 30.09.2020 № 2010000012, від 30.09.2020 № 2010000013, від 30.09.2020 № 2010000015, від 30.09.2020 № 2010000016, від 30.09.2020 № 2009000217, від 30.09.2020 № 201000031, від 01.10.2020 № 2010000043, від 30.09.2020 № 2010000007, від 30.09.2020 № 2010000029, від 30.09.2020 № 2010000028, від 30.09.2020 № 2010000027, від 30.09.2020 № 2010000026, від 30.09.2020 № 2010000025, від 30.09.2020 № 2010000024, від 30.09.2020 № 2010000023, від 30.09.2020 № 2010000022, від 30.09.2020 № 2010000019, від 30.09.2020 № 2010000021, від 30.09.2020 № 2009000214, від 30.09.2020 № 2009000213, від 13.11.2020 № 2011000103, від 30.09.2020 № 2009000218;
- копії бухгалтерських довідок від 26.11.2020, 26.11.2020, 04.01.2021 та 04.01.2021;
- копії банківських довідок з АБ «Укргазбанк» від 05.02.2021 № 172/4058/2021, від 05.02.2021 №172/4059/2021 та від 05.02.2021 № 172/4060/2021 щодо перерахувань з рахунку відповідача грошових коштів за договорами купівлі-продажу природного газу;
- інформацію щодо ціни та вартості природного газу відповідно до договорів купівлі-продажу природного газу за серпень-листопад 2020;
- копії актів наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності) за період серпень-листопад 2020;
- копію листа Товариства від 06.11.2020 № 957 в якому відповідач гарантує погашення заборгованості по ВТВ за вересень 2020.
У зв`язку з простроченням відповідачем виконання зобов`язань з оплати щодобових небалансів за серпень-листопад 2020, позивачем, на підставі пунктів 13.1, 13.5 договору, нараховано пеню в сумі 192 430,59 грн, а також на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, нараховано 47 606,59 грн. - 3% річних та 163 585,68 грн. - інфляційних витрат.
Також судами встановлено, що 08.07.2021 відповідачем подано копію платіжного доручення від 31.03.2021 № 498 про сплату 849 967,46 грн. за добовий небаланс за жовтень 2020 згідно договору від 18.12.2019 №1910000221 та рахунку від 31.10.2020 №10-2020-1910000221.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за послуги балансування негативних щодобових небалансів обсягів природного газу за період з серпня по листопад 2020 в сумі 3 850 194,59 грн, а також 192 430,59 грн. - пені, 47 606,59 грн. - 3% річних, 163 585,68 грн. - інфляційних витрат, у зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору транспортування природного газу.
Згідно з частиною першою статті 32 та частиною другою статті 35 Закону України «Про ринок природного газу» транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Розмір плати за небаланси замовників визначається виходячи із обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов`язаних із здійсненням балансування.
Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу VІІІ Кодексу ГТС одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.
Оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників); оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників) (пункт 19 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок природного газу»).
Згідно з пунктом 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування. Фізичним балансуванням є заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу. Комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації. Портфоліо балансування - сукупність подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу.
Замовник послуг транспортування - юридична особа або фізична особа - підприємець, яка на підставі договору транспортування, укладеного з оператором газотранспортної системи, замовляє одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування).
Пунктом 3 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС визначено, що перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом.
Відповідно до розділу 1 Кодексу ГТС небаланс - це різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації.
За умовами пункту 2 розділу XIII Кодексу ГТС замовники послуг транспортування зобов`язані своєчасно врегульовувати свої небаланси. Оператор газотранспортної системи вчиняє дії з врегулювання добового небалансу виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій.
Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба (D).
Пунктами 1, 2 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень). У випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування за газову добу дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу відсутній добовий небаланс за цю газову добу. У випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.
Відповідно до пунктів 18, 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці. У випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику послуг транспортування природного газу рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.
Суди вказали, що взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу. Після набуття права доступу до інформаційної платформи замовник зобов`язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом (пункт 2.8 договору).
Суди встановили, що в матеріалах справи містяться докази направлення позивачем відповідачу актів врегулювання щодобових небалансів за серпень-листопад 2020 та рахунків на їх оплату через інформаційну платформу, відображені на цифровому диску DVD-R та паперових копіях електронних доказів - Реєстри файлів відправлених з Інформаційної платформи ТОВ «Оператор ГТС України» за серпень-листопад 2020 (Акти врегулювання добових небалансів за газові місяці серпень - листопад 2020, рахунки).
Проте суди, посилаючись на пункт 19.2 договору зазначили, що строк оплати не настав, оскільки в матеріалах справи відсутні докази направлення на поштову адресу Товариства, вказану в договорі, актів та рахунків на оплату.
Суд касаційної інстанції не погоджується з цими доводами виходячи з наступного.
Розділом 4 глави 3 пункту 2 Кодексу ГТС передбачено, що суб`єкти ринку природного газу, які уклали (переуклали) з оператором газотранспортної системи договір транспортування, набувають права доступу до Інформаційної платформи та статусу користувача платформи з моменту укладення (переукладення) договору; згідно з частиною третьою глави 3 розділу IV Кодексу ГТС обмін даними між уповноваженими особами користувачів Інформаційної платформи та Інформаційною платформою (оператором газотранспортної системи) відбувається через електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи веб-додатка. Усі операції, що здійснюються через інформаційну платформу, зберігаються з інформацією щодо відповідного користувача інформаційної платформи та часу здійснення операції.
Згідно з пунктом 19.2 договору будь-яке повідомлення, вимога, звіт або інша інформація, що мають бути надані за цим договором, повинні бути письмово оформлені і вважаються наданими, якщо їх надіслано на адреси, вказані в цьому договорі, рекомендованим листом зі сплаченим поштовим збором, вручено кур`єром особисто уповноваженій особі Сторони або у погоджених Сторонами випадках направлено електронною поштою.
Відповідно до пункту 19.1 договору сторони обмінюються інформацією, що стосується надання послуг, відповідно до порядку і в строки, передбачені Кодексом.
Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи.
Верховний Суд зауважує, що не надіслання позивачем відповідачу через засоби поштового зв`язку акту та рахунку не може бути підставою для висновку про ненастання строку оплати, оскільки передача інформації про остаточні щодобові подачі та відбори між оператор газотранспортної системи та замовником відбувається в електронному вигляді через інформаційну платформу.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 924/1135/20 і Суд не вбачає підстав для відступу від зазначеної позиції у цій справі.
Проте суди попередніх інстанцій зазначеного не врахували у зв`язку з чим, Верховний Суд вважає, що оскаржувані рішення підлягають скасуванню, а доводи скаржника щодо неврахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 924/1135/20 знайшли своє підтвердження.
Водночас Верховний Суд зазначає, що господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Відповідно виникнення господарського зобов`язання з оплати товарів/робіт/послуг залежить від факту виконання або невиконання такої господарської операції, який і має бути доведений учасниками спірних правовідносин та встановлений судами, а не від самої по собі наявності документу, який містить такі відомості. Визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, суду у розгляді справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху товару/робіт/послуг на суму вказану в оформлених та направлених відповідно до вимог закону документах (обставини здійснення самої господарської операції виходячи із встановленої правової природи договору).
Верховний Суд з огляду на зазначену неповноту встановлення попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи, що на даній стадії судового провадження унеможливлює визнання правовідносин подібними або спростування цього, вважає передчасним надання оцінки доводам скаржника стосовно порядку визначення маржинальної ціни (остаточної плати за добовий небаланс).
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивність, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є одними з основних засад судочинства, закріпленими у статті 124 Конституції України, статтях 2 7 13 14 ГПК України.
Верховний Суд акцентує, що позивач як особа, яка вважає, що її право порушено, самостійно визначає докази, які, на її думку, підтверджують заявлені вимоги. Проте обов`язок надання правового аналізу заявлених вимог, доказів на їх підтвердження та спростування доводів учасників справи покладений на господарський суд.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt).
Законом України № 132-IX від 20.09.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (набув чинності 17.10.2019), зокрема, внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».
Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» («BENDERSKIY v. Ukraine»), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
Крім того Суд звертає увагу на те, що у справі, яка переглядається, позивач на підтвердження позовних вимог надавав такі докази: договори купівлі-продажу природного газу, акти приймання-передачі природного газу за газові місяці серпень - листопад 2020, копії банківських довідок з АБ «Укргазбанк» від 07.12.2020 №172/37715/2020 щодо надходження грошових коштів від відповідача за період з 01.01.2020 по 31.10.2020 та від 24.03.2021 №15932/10051/2021 щодо надходження грошових коштів від відповідача після 31.10.2020, копії бухгалтерських довідок від 26.11.2020, 26.11.2020, 04.01.2021 та 04.01.2021,копії банківських довідок з АБ «Укргазбанк» від 05.02.2021 № 172/4058/2021, від 05.02.2021 № 172/4059/2021 та від 05.02.2021 № 172/4060/2021 щодо перерахувань з рахунку відповідача грошових коштів за договорами купівлі-продажу природного газу, інформацію щодо ціни та вартості природного газу відповідно до договорів купівлі-продажу природного газу за серпень-листопад 2020, копії актів наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності) за період серпень-листопад 2020, рахунки, довідки 1, довідки 3, реєстри файлів завантажених до інформаційної платформи.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Водночас, суди попередніх судових інстанцій, в порушення приписів статі 86 ГПК України, не надали повної оцінки наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності , а також не з`ясували, чи подавав відповідач самостійно відомості про фактичне споживання ним газу та чи вчиняв інші дії, які б свідчили про прийняття умов щодо здійснення господарської діяльності в режимі добового балансування.
Вказане свідчить про те, що судами попередніх інстанцій не дотримано повною мірою вимог: частини третьої статті 86 ГПК України щодо надання судом оцінки як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів); та частин першої і п`ятої статті 236 названого Кодексу, згідно з якими судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, а обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Суд акцентує увагу, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Верховний Суд звертає увагу на те, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
За таких обставин доводи касаційної скарги частково знайшли своє підтвердження.
Таким чином, суд касаційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги ТОВ «Оператор ГТС України» та скасування оскаржуваних судових рішень з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Оскільки Суд скасовує судові рішення попередніх судових інстанцій по суті з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, зазначене є також абсолютною підставою для скасування постанови апеляційного суду в частині покладення на позивача судових витрат пов`язаних з правовою допомогою адвоката під час розгляду справи № 924/362/21 в суді апеляційної інстанції. За правилами Господарського процесуального кодексу України розподіл судових витрат, зокрема і витрат на професійну правничу допомогу, має бути здійснений судом, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. Наведеним доводам щодо заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу судом має бути надана оцінка під час вирішення питання про розподіл судових витрат за наслідками нового розгляду цієї справи.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
З огляду на викладене, враховуючи те, що суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі вагомі, ключові та доречні питання, порушені у касаційній скарзі, які мають значення для вирішення даного спору під час нового розгляду.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.
Під час нового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, перевірити зазначені в цій постанові доводи та докази, а також вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку.
Судові витрати
Відповідно до статті 129 ГПК України питання про розподіл судових витрат суд розглядає лише, якщо вирішено спір по суті і ухвалено остаточне рішення у справі. Оскільки рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд, то розподіл судових витрат у справі, у тому числі й судового збору, сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, а також витрати на професійну правничу допомогу здійснює господарський суд, який ухвалює рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 300 308 310 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 22.07.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2021 зі справи № 924/362/21 скасувати.
Справу № 924/362/21 передати на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає
Суддя І. Колос
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Т. Малашенкова