ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 924/414/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Кушніра І. В.,

секретар судового засідання - Астапова Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.09.2019 у справі

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" про стягнення 13 577 941,64 грн, з яких: 6 895 889,95 грн основного боргу, 3 172 562,37 грн пені, 608 130,61 грн - 3 % річних, 2 901 358,71 грн інфляційних втрат,

за участю представників:

позивача - Лисенко В. О. (адвокат);

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У травні 2019 року Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України") звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" (далі - ТОВ "Шепетівка Енергоінвест") про стягнення 13 577 941,64 грн, з яких: 6 895 889,95 грн основного боргу, 3 172 562,37 грн пені, 608 130,61 грн - 3 % річних, 2 901 358,71грн інфляційних втрат.

1.2 В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між ними договору купівлі-продажу природного газу від 05.12.2014 № 3110/15-БО-34 (далі - договір № 3110/15-БО-34) в частині оплати отриманого природного газу.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

2.1. 05.12.2014 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) і ТОВ "Шепетівка Енергоінвест" (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 3110/15-БО-34, за умовами якого продавець зобов`язався передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, а покупець - прийняти та оплатити природний газ на умовах цього договору.

2.2. Пунктом 2.1 договору № 3110/15-БО-34 сторонами погоджено, що продавець передає покупцеві з 01.01.2015 по 31.12.2015 природний газ орієнтовним обсягом до 2 730,000 тис.куб.м., в тому числі по місяцях кварталів (тис.куб.м.): І кв. 1 530,0 тис.куб.м. (січень 570,0 тис.куб.м., лютий 510,0 тис. куб. метрів, березень 450,0 тис.куб.м.); ІІ кв. 150,0 тис.куб.м. (квітень 150,0 тис.куб.м., травень - червень 0 тис.куб.м.); ІІІ кв. 0 тис.куб.м. (липень вересень 0 тис.куб.м.); ІV кв. 1 050,0 тис.куб.м. (жовтень 150,0 тис.куб.м., листопад 370,0 тис.куб.м., грудень 530,0 тис.куб.м.).

2.3. Приймання-передача природного газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (пункти 3.3 - 3.4 договору № 3110/15-БО-34).

2.4. Пунктом 5.2 договору № 3110/15-БО-34 сторони визначили, що ціна (до сплати) за 1 000 куб.м. природного газу становить 6 384,70 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) 20 % - 1 276,94 грн. Усього до сплати разом з податком на додану вартість 7 661,64 грн.

2.5. Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (пункт 6.1 договору № 3110/15-БО-34).

2.6. У разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (пункт 7.2 договору № 3110/15-БО-34).

2.7. Згідно з додатковою угодою від 23.02.2015 № 1 до договору № 3110/15-БО-34 ціна за 1 000 куб.м. газу становить 6 180,70 грн, ПДВ 20 % - 1 236,14 грн. Усього до сплати разом з ПДВ 7 416,84 грн. Згідно з додатковою угодою від 18.03.2015 № 2 ціна за 1 000 куб.м. газу становить 9 444,70 грн, ПДВ 20 % - 1 888,94 грн, всього з ПДВ 11 333,64 грн. Згідно з додатковою угодою від 15.04.2015 № 3 ціна за 1 000 куб.м природного газу становить 8 000,20 грн, ПДВ 20 % - 1 600,04 грн, всього з ПДВ 9 600,24 грн. Згідно з додатковою угодою від 29.05.2015 № 4 ціна за 1 000 куб.м природного газу становить 7 602,40 грн, ПДВ 20 % - 1 520,48 грн, всього з ПДВ 9 122,88 грн. Згідно з додатковою угодою від 12.06.2015 № 5 ціна за 1 000 куб.м природного газу становить 7 388,20 грн, ПДВ 20 % ш - 1 477,64 грн, всього з ПДВ 8 865,84 грн. Згідно з додатковою угодою від 27.07.2015 № 6 ціна за 1 000 куб.м природного газу становить 7 395,50 грн, ПДВ 20 % - 1 479,10 грн, всього з ПДВ 8 874,60 грн. Додатковою угодою від 30.07.2015 № 7 сторони встановили порядок зарахування коштів за наявності заборгованості покупця перед продавцем за цим договором. Згідно з додатковою угодою від 21.10.2015 № 8 ціна газу з 01.10.2015 по 31.10.2015 за 1 000 куб.м становить 7 421,10 грн, ПДВ 20 % - 1 484,22 грн, всього з ПДВ 8 905,32 грн. Також сторони погодили, що при визначенні ціни на газ, використаний за цим договором у звітному періоді, приймають ціни/тарифи, визначені відповідно до пункту 5.3 договору, які зазначаються в акті-приймання передачі природного газу. Згідно з додатковою угодою від 22.10.2015 № 9 ціна за 1 000 куб.м природного газу становить 7 288,12 грн, ПДВ 20 %, всього з ПДВ 8 745,74 грн. Додатковою угодою від 02.11.2015 № 10 сторони встановили, що у разі якщо оплата за газ здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання покупця і на нього надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу, покупець зобов`язується здійснити будь-які дії в межах чинного законодавства для виконання пункту 6.1 цього договору. Згідно з додатковою угодою від 25.11.2015 № 11 ціна за 1 000 куб.м природного газу становить 7 292,58 грн, ПДВ 20 %, всього з ПДВ 8 751,10 грн.

2.8. Відповідно до підписаних та скріплених печатками сторін актів приймання-передачі від 31.01.2015, від 28.02.2015р, від 31.03.2015, від 30.04.2015, від 31.10.2015, від 30.11.2015, від 31.12.2015 позивач передав, а відповідач отримав природний газ на загальну суму 14 420 359,80 грн, яку відповідачем сплачено частково в сумі 7 524 469,85 грн.

3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3.1. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.09.2019 (суддя Крамар С. І.) позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "Шепетівка Енергоінвест" на користь АТ "НАК "Нафтогаз України" 6 895 889,95 грн основного боргу, 1 586 281,19 грн пені, 608 130,61грн - 3 % річних та 2 767 559,95 грн інфляційних втрат. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивоване порушенням відповідачем договірних зобов`язань в частині оплати отриманого природного газу, що є підставою для стягнення боргу, пені, 3 % річних та інфляційних втрат з урахуванням арифметично правильного розрахунку останніх, здійсненого судом. Крім того, суд першої інстанції враховуючи клопотання відповідача, співвідношення розміру заподіяних позивачу збитків та заявлених до стягнення сум, а також інтереси обох сторін, дійшов висновку про зменшення розміру пені на 50 %.

3.2. Постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 (колегія суддів: Миханюк М. В., Коломис В. В., Крейбух О. Г.) рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 113 798,76 грн інфляційних втрат і ухвалено в цій частині нове рішення про їх задоволення та стягнення з відповідача зазначеної суми коштів. В решті рішення залишено без змін.

Постанову обґрунтовано неправильним розрахунком місцевим господарським судом суми інфляційних втрат, належних до стягнення з відповідача за порушення ним грошового зобов`язання та їх правильним розрахунком позивачем.

4. Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

4.1. У касаційній скарзі АТ "НАК "Нафтогаз України" наголошує на безпідставному зменшення судом першої інстанції пені, що підлягає стягненню з відповідача на 50 %, оскільки це суперечить положенням статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 549-552 599 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статей 236 238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

З огляду на викладене, АТ "НАК "Нафтогаз України" просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 1 586 281,18 грн пені та ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення з відповідача зазначеної суми коштів.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

5.1. Відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшло.

6. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

6.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2. Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, який з`явився у судове засідання, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд у межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

6.3. Відповідно до статей 11 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

6.4. Згідно зі статтею 526 ЦК України та статтею 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

6.5. За змістом частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

6.6. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

6.7. За змістом статті 625 цього Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

6.8. З аналізу зазначеної норми слідує, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Аналогічну правову позицію наведено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 та у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.07.2018 у справі № 904/10242/17, від 04.12.2018 у справі № 913/63/18 та від 09.10.2019 у справі № 904/4083/18.

6.9. За порушення відповідачем грошового зобов`язання місцевим судом стягнуто з відповідача на користь позивача 608 130,61 грн - 3 %, що не було оскаржено до суду апеляційної інстанції та не оскаржується до суду касаційної інстанції.

6.10. Здійснивши перерахунок суми заявлених позивачем до стягнення інфляційних втрат, місцевий господарський суд дійшов висновку про їх часткове стягнення у сумі 2 767 559,95 грн з підстав їх неправильного розрахунку позивачем. У стягненні 113 798,76 грн інфляційних втрат суд першої інстанції відмовив, що було оскаржено позивачем до суду апеляційної інстанції.

6.11. Суд апеляційної інстанції, перевіривши розрахунок інфляційних втрат, який здійснений місцевим господарським судом, дійшов висновків про його помилковість, натомість визнав розрахунок позивача правильним та арифметично вірним, в зв`язку з чим скасував рішення суду першої інстанції у цій частині вимог і ухвалив у цій частині нове рішення про стягнення 113 798,76 грн інфляційних втрат.

6.12. Згідно з положеннями статті 611 ЦК України та статті 230 ГК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

6.13. Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

6.14. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (частина 6 статті 232 ГК України).

6.15. Судами встановлено, що загальна сума пені за порушення відповідачем грошових зобов`язань становить 3 172 526,37 грн.

6.16. У письмових поясненнях до суду першої інстанції від 05.08.2019 ТОВ "Шепетівка Енергоінвест" просило зменшити пеню на 90 %. В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач посилався, зокрема, на збитковість підприємства, що підтверджується балансом (звіт про фінансовий стан) станом на 31.12.2018; звітом про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2018 рік; балансом (звітом про фінансовий стан) станом на 30.06.2019 рік; звітом про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за перше півріччя 2019 року.

6.17. Згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

6.18. Аналогічні положення містяться у статті 233 ГК України за змістом якої у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

6.19. За змістом наведених вище норм, зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу та розмір, до якого підлягає зменшенню. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Аналогічну правову позицію наведено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 924/709/17 та від 22.01.2020 у справі № 912/684/19

6.20. Дійшовши висновків про зменшення пені на 50 %, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, оцінив в сукупності обставини справи та надані докази, врахував часткову сплату відповідачем заборгованості за природний газ, звернув увагу на вказані відповідачем обставини несвоєчасного відшкодування різниці в тарифах щодо надання послуг з опалення для населення та бюджетних установ; враховував показники фінансового стану підприємства (баланси) щодо збитковості підприємства та зважаючи на відсутність у позивача будь-якої шкоди або прямих збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, у той час як негативні наслідки, спричинені позивачу простроченням виконання грошового зобов`язання, компенсуються, окрім штрафних санкцій, також і за рахунок застосування до боржника відповідальності в порядку частини 2 статті 625 ЦК України, дійшов обґрунтованих висновків про можливість зменшення розміру пені на 50 % та стягнув 1 586 281,19 грн.

6.21. Враховуючи викладене, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції в цілому відповідає встановленим обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а рішення суду першої інстанції - лише в частині задоволення позовних вимог про стягнення 3 % річних і пені.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. Доводи АТ "НАК "Нафтогаз України", наведені у касаційній скарзі, про те, що зменшення судом першої інстанції пені, що підлягає стягненню з відповідача на 50 % суперечить положенням частини 3 статті 219 та статті 233 ГК України, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом касаційної інстанції та спростовуються вищевикладеним.

7.2. Відповідно до статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Російської Федерації", "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

За таких обставин, оскільки фундаментальних порушень не встановлено, постанова суду апеляційної інстанції в цілому, а рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення 3 % річних і пені, прийняті з додержанням вимог матеріального та процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

8. Розподіл судових витрат

8.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 306 308 309 314 315 317 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

2. Постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.09.2019 у справі № 924/414/19 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. Краснов

Суддя Г. Мачульський

Суддя І. Кушнір