ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 924/575/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В. А. - головуючого, Багай Н. О., Дроботової Т. Б.,

помічник судді, який, за дорученням судді, здійснює повноваження секретаря судового засідання - Сташків Т.Г.,

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Хмельницької міської ради

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 (судді: Петухов М. Г., Маціщук А. В., Олексюк Г. Є.)

за позовом Хмельницької міської ради

до Фізичної особи - підприємця Дацькової Любові Петрівни

про стягнення 55 557,23 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Хмельницька міська рада звернулася до Господарського суду Хмельницької області з позовом, в якому просить (із врахуванням заяви про зміну предмета позову) стягнути з Фізичної особи-підприємця Дацькової Любові Петрівни (далі - ФОП Дацькова Л. П.) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 55 557,23 грн за фактичне використання земельної ділянки по вул. Чорновола, 88 у місті Хмельницькому.

1.2. В обґрунтування позовних вимог Хмельницька міська рада вказує, що з 2009 року ФОП Дацькова Л. П. є власником приміщення гаражу загальною площею 269,8 кв. м по по вул. Чорновола, 88 у м. Хмельницькому на підставі договору дарування від 30.01.2009, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 12.06.2018 №127337641.

Позивач вказує, що з 2009 року ФОП Дацькова Л. П. користувалась земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та не сплачувала за таке користування кошти. З моменту прийняття рішення міською радою від 21.09.2016 про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою звернулась до Хмельницької міської ради із клопотанням про затвердження проєкту землеустрою та передачу земельної ділянки по вул. Чорновола, 88 у м. Хмельницькому площею 449 кв. м в оренду лише у лютому 2018 року.

1.3. Також позивач зазначає, що після оформлення за собою 30.01.2009 права власності на приміщення гаражу загальною площею 269,8 кв. м та здійснення самовільного будівництва нежитлових приміщень по вул. Чорновола, 88 у м. Хмельницькому, відповідач договір оренди земельної ділянки не укладала, плати за користування землею не здійснювала, хоча земельна ділянка використовувалась для обслуговування вказаного об`єкту нерухомого майна.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 29.08.2019 позовні вимоги задоволені повністю. Стягнуто з ФОП Дацькової Л. П. на користь Хмельницької міської ради 55 557,23 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

2.2. Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що ФОП Дацькова Л. П., як фактичний користувач земельної ділянки площею 449 кв. м по вул. Чорновола, 88 у місті Хмельницькому без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберегла у себе кошти, які мала заплатити за користування нею, а тому зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки (позивачу) на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Місцевий суд також зазначив, що відсутність договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. У результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати, розмір якої відповідно до нормативів за період з 01.02.2015 по 01.02.2018 становить 55 557,23 грн.

Також, суд першої інстанції зазначив, що позивачем строк позовної давності для звернення із позовом в частині стягнення з ФОП Дацькової Л. П. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за спірну земельну ділянку у період з 01.02.2015 по 11.07.2016 не пропущено.

2.3. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 скасовано рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.08.2019, закрито провадження у справі №924/575/18.

2.4. Закриваючи провадження у справі, апеляційний суд зазначив, що у матеріалах господарської справи відсутні докази на підтвердження того, що Дацькова Л. П. використовувала належне їй нерухоме майно у господарській діяльності, а відповідно позивачем не доведено, що спірні правовідносини виникли між Хмельницькою міською радою та Дацьковою Л. П. саме, як фізичною особою-підприємцем.

Також суд зазначив, що матеріали справи свідчать про те, що спірні правовідносини виникли між Хмельницькою міською радою та Дацьковою Л. П., як фізичною особою.

При цьому апеляційний господарський суд, врахувавши правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 922/3204/17, дійшов висновку про необхідність розгляду даного спору у порядку цивільного судочинства.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. У касаційній скарзі Хмельницька міська рада просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.11.2019, рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.08.2019 залишити в силі.

3.2. Вимоги скарги обґрунтовані тим, що відповідач, як на момент подання позову міської ради, так і на момент прийняття постанови апеляційного суду, зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На думку скаржника, основним видом діяльності відповідача є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. При цьому зазначає, що із копії технічного паспорта на нежитлові приміщення вбачається, що у відповідача перебувають гаражі, а саме, зблоковані бокси, які зокрема, не знаходяться в гаражному масиві для використання індивідуального транспорту. Тобто, спірну земельну ділянку відповідач використовує у своїй підприємницькій діяльності.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

4.2. Ухвалою Верховного суду від 12.12.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Хмельницької міської ради на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 у справі №924/575/18 і призначено розгляд справи на 23.01.2020.

4.3. У зв'язку з неявкою в судове засідання 23.01.2020 учасників справи, Суд відклав розгляд касаційної скарги Хмельницької міської ради на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 у справі №924/575/18 до 13.02.2020.

4.4. Ухвалою Верховного Суду від 10.02.2020 задоволено клопотання Хмельницької міської ради і ухвалено здійснити розгляд справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції 13.02.2020. При цьому доручено Господарському суду Хмельницької області забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції для Хмельницької міської ради 13.02.2020.

У відкрите судове засідання 13.02.2020 учасники справи не з'явились.

4.5. Зважаючи на вищевикладене, з огляду на відкладення розгляду справи та у зв'язку зі складністю справи, справа розглядається Верховним Судом у розумний строк.

4.6. Суди попередніх інстанцій установили, що Дацькова Л. П. є власником приміщення гаражу загальною площею 296,8 кв. м по вул. Чорновола, 88 м. Хмельницький на підставі договору дарування від 30.01.2009, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 12.06.2018 №127337641.

4.7. Рішенням постійно діючої комісії з питань самочинного будівництва від 26.04.2016 Дацьковій Л. П. було надано дозвіл на збереження самочинного будівництва нежитлових приміщень по вул. Чорновола, 88 м. Хмельницький.

4.8. Рішенням 8 сесії Хмельницької міської ради від 21.09.2016 №43 Дацьковій Л. П. надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Чорновола, 88 у м. Хмельницькому площею 449 кв. м.

4.9. Відповідно до акта обстеження земельної ділянки від 07.11.2017, представниками управління земельних ресурсів та земельної реформи здійснено обстеження земельної ділянки по вул. Чорновола, 88 м. Хмельницький та встановлено, що земельна ділянка згідно чинного законодавства не оформлена, знаходиться на закритій території та з вул. Пілотська встановлені ворота.

4.10. 22.02.2018 Дацькова Л. П. звернулася до Хмельницької міської ради із клопотанням про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання в оренду площею 0,0449 га, що розташована за адресою м. Хмельницький, вул. Чорновола, 88 м. Хмельницький.

4.11. Рішенням 21 сесії Хмельницької міської ради від 11.04.2018 №79 Дацьковій Л. П. затверджено проєкт землеустрою щодо відведенням в оренду земельної ділянки площею 0,0449 га, що розташована за адресою м. Хмельницький, вул. Чорновола, 88 м. Хмельницький терміном на три роки.

4.12. 30.05.2018 між Хмельницькою міською радою та фізичною особою Дацьковою Л. П. укладено договір оренди землі №181/01 за яким в оренду передано земельну ділянку загальною площею 449 кв. м, що знаходиться за адресою м. Хмельницький, вул. Чорновола, 88 строком на три роки до 11.04.2021.

4.13. Відповідно до інформації Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 07.09.2017 та від 05.03.2018 Дацькова Л. П. протягом 2014-2018 років земельний податок/орендну плату не сплачувала.

4.14. Хмельницькою міською радою здійснено розрахунок розміру орендної плати, яку мала б сплатити відповідач у випадку виконання вимог чинного законодавства, а саме при укладенні договору оренди землі, на підставі нормативно грошової оцінки земельної ділянки, яка становить 55 557,23 грн за період з 01.02.2015 до 01.02.2018.

4.15. Рішенням, оформленим протоколом засідання комісії для визначення збитків власникам землі та землекористувачам від 14.02.2018 №1 по першому питанню було вирішено скласти акт визначення розміру збитків внаслідок використання Дацьковою Л. П. земельної ділянки по вул. Чорновола, 88 у м. Хмельницькому без правовстановлюючих документів.

4.16. 20.02.2018 складено акт про визначення розміру збитків, відповідно до якого розмір збитків, заподіяних Дацьковою Л. П. територіальній громаді становить 55 557,23 грн.

4.17. 26.04.2018 рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради Хмельницької області "Про затвердження актів визначення розміру збитків, заподіяних внаслідок використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів та втрату чинності підпунктів рішення виконкому" №318 було затверджено вказаний акт.

4.18. Відповідно до повідомлення від 04.05.2018 №788/02-01-14, позивач запропонував Дацьковій Л. П. у 10-денний термін, з дня надходження цього повідомлення розглянути акт комісії щодо визначення розміру збитків, рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради та повідомити у письмовій формі про результати їх розгляду. Повідомлено, що у разі відмови добровільно відшкодувати завданні збитки, відповідні матеріали будуть направлені до органів прокуратури для проведення перевірки.

4.19. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 13.03.2019 закрито провадження у справі №686/15489/18 за позовом Дацькової Л. П. до виконавчого комітету Хмельницької міської ради про визнання незаконними, протиправним та скасування рішення, оформлене протоколом засідання комісії для визначення збитків власникам землі та землекористувачам від 14.02.2018 №1, в частині складення актів визначення розміру збитків внаслідок використання Дацьковою Л. П. земельної ділянки по вул. Чорновола, 88 у м. Хмельницькому без правовстановлюючих документів; акт про визначення розміру збитків від 20.02.2018, складений внаслідок використання Дацьковою Л. П. земельної ділянки по вул. Чорновола, 88 у м. Хмельницькому без правовстановлюючих документів; визнання незаконним, протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради Хмельницької області "Про затвердження актів визначення розміру збитків, заподіяних внаслідок використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів та втрату чинності підпунктів рішення виконкому" №318 від 26.04.2018 в частині затвердження акта визначення розміру збитків, заподіяних внаслідок використання земельної ділянки площею 0,0449 га по вул. Чорновола, 88 у м. Хмельницькому Дацьковою Л. П. без правовстановлюючих документів, згідно якого сума нарахованих збитків складає 55 557,23 грн та зобов`язання Дацькової Л. П. відшкодувати визначені збитки.

4.20. Закриваючи провадження у справі, Хмельницький міськрайонний суд виходив з того, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Зокрема, суд керувався позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 12.12.2018 у справі №501/463/15-а, відповідно до якої рішення виконавчого комітету про затвердження акта щодо визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також розміру таких збитків, завданих внаслідок користування земельною ділянкою, не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 19 Кодексу адміністративного судочинства, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача, тому воно не може бути предметом спору.

4.21. Предметом спору у цій справі є вимоги позивача про стягнення з ФОП Дацькової Л. П. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 55 557,23 грн за фактичне використання земельної ділянки.

4.22. Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

4.23. Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

4.24. Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

4.25. Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

4.26. При цьому визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

4.27. Частинами другою, третьою статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Отже, за загальним правилом критеріями належності справи до господарського судочинства в сукупності є суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин.

4.28. Зокрема, відповідно до пункту 6 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

4.29. Таким чином, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на землю, реєстрації або обліку прав на землю, яка (права на яку) є предметом спору, сторонами яких є юридичні особи та фізичні особи-підприємці, розглядаються в порядку господарського судочинства, а інші - за правилами цивільного судочинства.

4.30. Як установлено судом апеляційної інстанції, у договорі дарування від 30.01.2009 зазначено, що нежитлова будівля за адресою: м. Хмельницький, вул. Чорновола, 88, була прийнята в дар Дацьковою Л. П. як фізичною особою, а не фізичною особою-підприємцем.

4.31. Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на приміщення гаражу загальною площею 269,8 кв. м за адресою: м. Хмельницький, вул. Чорновола, 88 зареєстровано за фізичною особою Дацьковою Л. П. на підставі договору дарування від 30.01.2009.

4.32. Також суд дослідив, що рішенням 21 сесії Хмельницької міської ради від 11.04.2018 №79 затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 0,0449 га, що розташована за адресою м. Хмельницький, вул. Чорновола, 88 терміном на три роки Дацьковій Л. П. як фізичній особі.

4.33. Крім того 30.05.2018 між Хмельницькою міською радою та фізичною особою Дацьковою Л. П. укладено договір оренди землі №181/01 за яким в оренду передано спірну земельну ділянку.

4.34. Отже, апеляційний господарський суд, дослідивши наявні докази у справі, дійшов висновку, що право власності на приміщення гаражу належить Дацьковій Л. П. саме як фізичній особі та те, що міською радою затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду спірної земельної ділянки та надано її в оренду Дацьковій Л. П. як фізичній особі, а не фізичній особі-підприємцю.

4.35. Крім того апеляційний суд також установив, що згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Дацькової Л. П. зареєстрована як фізична особа-підприємець та видом діяльності є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

4.36. Однак суд апеляційної інстанції, дослідивши докази у справі, дійшов висновку, що Дацькова Л. П. у всіх наявних документах у справі значиться як фізична особа та на підставі договору оренди землі від 30.05.2018 набула цивільних прав на користування спірною земельною ділянкою саме як фізична особа. Тобто, у спірних правовідносинах Дацькова Л. П. не діє як підприємець.

4.37. Аналізуючи доводи скаржника щодо неправильної оцінки апеляційним господарським судом зазначених обставин, колегія суддів враховує наступне.

4.38. Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

4.39. Відтак, підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

4.40. За змістом частини першої статті 320 Цивільного кодексу України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності.

Тобто, фізична особа, яка є власником, зокрема, нерухомого майна, має право використовувати його для здійснення підприємницької діяльності.

4.41. Відповідно до частини першої статті 58 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.

4.42. Згідно з частиною першою статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього кодексу.

4.43. Відповідно до частини другої статті 50 Цивільного кодексу України фізична особа здійснює право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

4.44. Фізична особа, яка в установленому законом порядку набула статусу підприємця, не втрачає свого статусу фізичної особи. Натомість згідно з частиною восьмою статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

4.45. Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус "ФОП" сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.

4.46. Правовий статус ФОП надає людині з повною цивільною дієздатністю право займатися підприємницькою діяльністю. Набуття такого статусу не позбавляє людину як учасника суспільних відносин статусу фізичної особи.

4.47. Цивільні права й обов`язки фізичної особи набуваються та здійснюються у порядку реалізації цивільної дієздатності цієї особи.

Тобто для встановлення факту користування відповідачем земельною ділянкою з метою здійснення господарської, зокрема підприємницької, діяльності потрібно встановити факт ведення діяльності нею як ФОП на цій земельній ділянці, спрямованої на виготовлення та реалізацію, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №686/19389/17, від 09.10.2019 у справі №209/1721/14-ц.

4.48. Апеляційний господарський суд, з урахуванням встановлених фактичних обставин справи, дійшов висновку, що позивачем не надано суду доказів та недоведено в процесі розгляду справи, що фізична особа Дацькова Л. П. використовує земельну ділянку у підприємницькій діяльності саме як фізична особа-підприємець.

Колегія суддів звертає увагу, що наявність статусу підприємця не підтверджує те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи-підприємця така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №761/5115/17.

4.49. Таким чином, доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, що факт наявності у Дацькової Л. П. статусу фізичної особи-підприємця є доказом того, що вона з 01.02.2015 до 01.02.2018 використовувала спірну земельну ділянку для здійснення господарської діяльності не знайшли свого підтвердження з огляду на предмет та підстави позову і встановлені обставини справи судом.

4.50. За таких підстав, комплексно оцінивши всі встановлені обставини справи та наявні докази у матеріалах справи, з урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.06.2018 у справі №922/3204/17, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства та закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню у порядку господарського судочинства.

4.51. Інші доводи, викладені у касаційній скарзі, вже були предметом дослідження та оцінки судом апеляційної інстанції і зводяться до переоцінки доказів та установлених обставин справи, що не входить до повноважень Верховного Суду, передбачених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України.

4.52. З огляду на імперативні положення статті 300 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд не вправі встановлювати обставини, які не були встановлені у рішеннях судів попередніх інстанцій, а його повноваження обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги.

4.53. За таких обставин, Верховний Суд, в межах доводів касаційної скарги, дійшов висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. Частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

5.3. Згідно зі статтею 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.4. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.5. Відповідно до частини першої статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.6. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення у справі прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.

5.7. Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного судового рішення не знайшли свого підтвердження та не спростовують обставин справи, на які посилався суд як на підставу для закриття провадження у справі, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення у справі не вбачається.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Хмельницької міської ради залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 у справі №924/575/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв

Судді Н. О. Багай

Т. Б. Дроботова