ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 924/58/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Булгакової І.В., Колос І.Б.,

за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,

представників учасників справи:

позивача - Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» (далі - АТ «Укрзалізниця», позивач, скаржник) - Сковородько А.М. (адвокат, дов. від 28.02.2020 №ц/3-44/42-20),

відповідача - Державного підприємства «Шепетівське лісове господарство» (далі - ДП «Шепетівське лісове господарство», Підприємство, відповідач) - Паляниця Г.В. (самопредставництво, посадова інструкція, витяг з наказу від 02.01.2014 №2-к),

розглянув касаційну скаргу АТ «Укрзалізниця»,

на рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.03.2020 (Субботіна Л.О.) та

постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 (головуючий - суддя Грязнов В.В., судді: Мельник О.В., Розізнана І.В.)

у справі № 924/58/18

за позовом АТ «Укрзалізниця»

до Підприємства

про стягнення 4 425 829, 03 грн нарахувань за час затримки вагонів.

Історія справи

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У січні 2018 року АТ "Українська залізниця звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з ДП "Шепетівське лісове господарство" 4425829,03 грн - платежів за час затримки вагонів.

1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у травні 2016 року ДП "Шепетівське лісове господарство" відправлено зі станції Шепетівка Південно-Західної залізниці до станції Захонь Угорщина вагони №№68615244, 68407501, 67894568, 68027531, 67849513 з вантажем "деревина паливна", відправки №№492744, 492728, 489203, 490615, 495173. По прибуттю вищевказаних вагонів на прикордонну станцію Батьово протягом 15-19 травня 2016 їх було відчеплено зі складу поїздів для проведення митних формальностей на підставі заявок Закарпатської митниці ДФС відповідно до вимог Митного кодексу України. Станом на 15.01.2018 вагони продовжують простоювати в очікуванні розпорядження відповідача щодо його вантажу, який знаходиться у цих вагонах, у зв`язку з чим відповідно до § 6 статті 28, § 1 статті 32 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, до якої Україна приєдналася згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 № 246 "Про угоди щодо міжнародного залізничного вантажного та пасажирського сполучення"; статті 119 Статуту залізниць України, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, позивачем пред`явлено відшкодування витрат залізниці, пов`язані із здійсненням розвантажувальних, навантажувальних, перевантажувальних та інших операцій, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

1.3. Відповідач проти задоволення позову заперечував, та просив застосувати наслідки спливу позовної давності, перебіг якої розпочався з події, яка стала підставою для подання позову.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Справа розглядалась судами неодноразово.

2.2. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 20.03.2020, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.06.2020, у задоволенні позовних вимог АТ «Укрзалізниця» відмовлено.

2.3. Рішення судів попередніх інстанцій мотивоване тим, що затримка вагонів у зв`язку з митними формальностями закінчилась: щодо вагонів №№68615244, 68407501, 67894568, 68027531 - 15.02.2017 та 28.03.2017 - щодо вагону №67849513. Отже, перебіг шестимісячного строку позовної давності до позовних вимог про стягнення платежів за час затримки у зв`язку з митними формальностями починається щодо вимог про стягнення 1 572 743,88 грн з 16.02.2017 та закінчується 16.08.2017, щодо вимог про стягнення 458 982,95 грн починається з 29.03.2017 та закінчується 29.09.2017. Позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення 2 031 726,83 грн платежів, у зв`язку із здійсненням митних формальностей, однак у цій частині відмовлено за спливом строку позовної давності. Крім того, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вагони Підприємства №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531 після 15.02.2017 та вагон №67849513 після 28.03.2017 - простоювали на станціях Львівської залізниці з причин, які залежали від позивача за відсутності вини відповідача, тому відсутні правові підстави для стягнення з Підприємства решти заявлених нарахувань у сумі 2 394 102,20 грн.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. У касаційній скарзі АТ «Укрзалізниця», посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.03.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 у справі № 924/58/18, ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги позивача у повному обсязі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. АТ «Укрзалізниця» у поданій касаційній скарзі із посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вказує, що судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права - статті 613 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), що призвело до ухвалення незаконних та таких, що не ґрунтуються на обставинах справах, судових рішень. При цьому скаржник зазначає, що на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо можливості поділу єдиної події затримання вагонів з різних причин (суб`єкти перевезення незмінні, вантаж і вагони незмінні, причини затримання вагонів різні) на дві окремі події в одному спорі, із окремим застосуванням строку позовної давності до однієї позовної вимоги.

4.2. Водночас АТ «Укрзалізниця» вказує, що суди попередніх інстанцій безпідставно розділили подію простою вагонів на дві частини: пов`язану з митними формальностями та після митних формальностей, і відповідно неправомірно відмовили у позові в повному обсязі з підстав пропуску строку позовної давності стосовно нарахувань за час митного контролю та безпідставності нарахування платежів за час простою вагонів після закінчення митних формальностей. Даний поділ події, на думку скаржника, не узгоджується з практикою Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеною у постановах від 12.09.2019 у справі № 927/4/18, від 02.08.2019 у справі № 904/6396/16, яка вказує, що це є єдиною подією.

5. Позиція відповідача

5.1. Підприємство 01.09.2020, засобами поштового зв`язку, направило до Касаційного господарського суду відзив на касаційну скаргу АТ «Укрзалізниця» у якому просило залишити без задоволення касаційну скаргу, а оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

5.2. Підприємство стверджує, що відповідач неодноразово надавав позивачу своє розпорядження щодо переадресації спірних вагонів, проте позивачем за невідомих відповідачу причин не було виконано розпорядження відповідача щодо переадресації вагонів, при цьому у позивача були відсутні підстави для затримки вагонів саме з причин очікування вирішення питання про переадресацію. Крім того, Підприємство вказує на безпідставність посилання скаржника на статтю 62 Статуту залізниць, оскільки затримка вагонів мала місце саме через причину очікування вирішення питання про переадресацію вагонів, а не з причин несплати нарахувань, пов`язаних із затримкою вантажу митницею, про що зазначено у актах затримки вагонів, складених після закінчення митних формальностей.

5.3. Підприємство зазначає, що твердження скаржника про те, що підставою звернення до суду з цим позовом стало отримання телеграми від 31.02.2018 про відмову від вантажу є неправдивими, адже позов отримано судом першої інстанції 26.01.2018, тобто до отримання названої телеграми. Інших обґрунтувань чи доказів чому позивач не звернувся до суду протягом 6 місяців з моменту закінчення митних формальностей та доказів про причини пропуску строку позовної давності АТ «Укрзалізниця» не надано.

5.4. Підприємство наголошує на тому, що суди попередніх інстанцій, дослідивши всі докази у справі, дійшли обґрунтованого висновку про те, що саме через зволікання АТ «Укрзалізниця» у вирішенні питання про переадресацію вагонів Підприємства призвело до безпідставного нарахування суми у розмірі 4 425 829,03 грн за користування вагонами.

6. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

6.1. Державним територіально-галузевим об`єднанням "Південно-Західна залізниця" (залізниця) та Підприємством (вантажовласник) 08.07.2015 укладено договір №1580 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, предметом якого згідно з пунктом 1.1 договору є надання залізницею вантажовласнику послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги.

Відповідно до пунктів 2.1.1, 2.1.2 договору вантажовласник має право отримувати від залізниці послуги передбачені Статутом залізниць України (далі - Статут), цим договором, діючими Правилами перевезень, затвердженими наказом Міністерства транспорту України, діючим Тарифним керівництвом №1, затвердженим наказом Міністерства транспорту України, та іншими нормативно-правовими актами та документами розпорядчого характеру, що регулюють питання, пов`язані з перевезенням та проведенням розрахунків; вимагати від залізниці належного виконання своїх зобов`язань згідно з цим договором.

Залізниця зобов`язана: приймати до перевезення та видавати вантажі вантажовласника, подавати під навантаження/вивантаження вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами і заявками вантажовласника та надавати йому додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, у тому числі за вільними тарифами, перелік яких зазначається в додатку до цього договору; здійснювати розрахунки безготівкові та готівкою з вантажовласником за перевезення вантажів і надані додаткові послуги згідно з діючими тарифами, вести облік нарахованих і сплачених сум та на вимогу надавати вантажовласнику відповідні розрахункові документи через станцію (ЄТехПД) Шепетівка; списувати з особового рахунку вантажовласника відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, плату за користування вагонами і контейнерами, штрафи, пеню) на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами, контейнерами і т. ін. (пункти 2.2.2, 2.2.3, 2.2.6 договору).

Відповідно до пунктів 2.3.1, 2.3.2 договору залізниця має право: вимагати від вантажовласника належного виконання останнім своїх зобов`язань згідно з цим договором; не надавати послуг вантажовласнику до внесення ним на особовий рахунок попередньої оплати.

У пункті 2.4.2 договору зазначено, що вантажовласник зобов`язаний здійснювати попередню оплату за перевезення вантажів та додаткових послуг шляхом перерахування коштів.

Згідно з пунктом 3.1 договору вантажовласник здійснює попередню оплату залізниці шляхом перерахування коштів на рахунок залізниці № НОМЕР_1 . Послуги вантажовласнику за цим договором надаються за умови наявності коштів на його особовому рахунку.

Відповідно до пункту 4.2 договору у разі відсутності на особовому рахунку вантажовласника коштів, необхідних для оплати перевезення та додаткових послуг, а також відмови від оплати наданих послуг, залізниця припиняє приймання, видачу вантажів та надання додаткових послуг згідно зі статтею 62 Статуту з одночасним віднесенням відповідальності на вантажовласника за невиконання плану перевезень (статті 106,108 Статуту), затримку вагонів контейнерів та зберігання вантажу. При наявності заборгованості залізниця вправі відповідно до статей 51 та 62 Статуту затримати видачу вантажу, що надійшов, і реалізувати його для покриття заборгованості.

Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє 3 роки (пункт 7.1 договору).

Договір підписаний сторонами, скріплений відтисками їх печаток.

6.2. Також до договору від 08.07.2015 №1580 підписано додатки №№ 1, 2 та додаткові угоди від 09.07.2015 № 1, від 13.07.2015 № 2, від 15.10.2015 № 3.

6.3. Підприємством (продавець) та фірмою "PISEC GESELLSCHAFT М.В.Н" (скорочена назва "PISEC GmbH") Австрія (покупець) 01.02.2016 укладено контракт №12-01/2016, відповідно до пунктів 1.1, 2.1 якого продавець продає, а покупець купує на умовах DAF (Інкотермс в редакції 2000р.) дрова паливні породи ялина/ялиця (товар); товар завантажений у залізничні піввагони; кількість товару за цим контрактом становить 8000 куб.м, а саме: дрова паливні породи ялина 7000 куб.м., пиловника соснового (свіжезрубаного) І-ІІ сорту 1000 куб. м.

Поставка дров паливних породи ялина проводиться залізничним транспортом до кордону Україна - Словаччина на умовах DAF Чоп. Поставка дров паливних породи ялина проводиться до кордону Україна-Угорщина на умовах DAF Батьово. Поставка половника соснового (свіжезрубаного) І-ІІ сорту до кордону Україна-Румунія на умовах DAF Вадул-Сірет (пункт 7.1-7.3 контракту).

Термін поставки - 31.12.2016. Датою поставки товару вважається дата перетину товаром митного кордону України згідно відмітки митниці на з/д накладній (пункти 7.4, 7.5 контракту).

Контракт підписаний сторонами, скріплений відтисками печатки та штемпеля.

6.4. Також до контракту від 01.02.2016 №12-01/2016 підписано додатки від 15.02.2016 № 1, від 23.02.2016 № 2, від 01.03.2016 № 3, від 01.04.2016 № 4.

6.5. У травні 2016 року вантажовідправником - Підприємством відправлено зі ст. Шепетівка Південно-Західної залізниці вагони із вантажем "деревина паливна у вигляді колод" маршрутом Шепетівка-Захонь. Отримувач - Пізец ГмбХ, м. Відень, що підтверджується наявними в матеріалах справи СМГС накладними, зокрема:

- 11.05.2016 відправлено вагон №68615244, вага - 31520 кг, відправка №489203;

- 12.05.2016 - вагон № 68407501, вага - 31190 кг, відправка № 490615;

- 13.05.2016 - вагон № 67894568, вага - 40520 кг, відправка № 492744;

- 13.05.2016 - вагон № 68027531, вага - 33280 кг, відправка № 492728;

- 17.05.2016 - вагон № 67849513, вага - 38690 кг, відправка № 495173.

На СМГС накладних міститься відмітка "Пропуск заборонено. Затримано для митного огляду".

Також у матеріалах справи наявні відповідні митні декларації форми МД-2 з інвойсами: №400040000/2016/002001, № 400040000/2016/002041, № 400040000/2016/002073, №400040000/2016/002072, №400040000/2016/002131.

6.6. Вищевказані вагони прибули на прикордонну станцію Батьово Львівської залізниці, де були затримані для митного огляду, про що працівниками залізниці складено акти загальної форми: акт від 13.05.2016 № 10912 щодо затримки вагонів № 68531128 та № 68615244 згідно з заявкою митниці від 13.05.2016 № 04/16; акт від 15.05.2016 № 10922 щодо затримки вагону № 68407501 згідно заявки митниці від 15.05.2016 № 05/16; акт від 15.05.2016 № 10924 щодо затримки вагонів №67894568 та № 68027531 згідно з усним розпорядженням начальника митного посту, заявка для митного огляду дана 16.05 08:00 № 07/16; акт від 19.05.2016 № 10946 щодо затримки вагону №67849513 відповідно до усного розпорядження начальника митного посту. У матеріалах справи наявні відповідні заявки Відділу митного оформлення №4 (Батєво) Митного посту "Залізничний" від 13.05.2016 № 04/16, від 15.05.2016 № 05/16, від 16.05.2016 № 07/16, від 20.05.2016 № 16/6 по вагонам №№68615244, 68407501, 67894568, 68027531, 67849513.

Про затримку вагонів повідомлено вантажовідправника через станцію відправлення шляхом надіслання станцією Батьово телеграм від 13.05.2016 № 59, від 15.05.2016 № 76, від 15.05.2016 № 82, від 20.05.2016 № 132.

6.7. У подальшому вагони №№68615244, 68407501, 67894568, 68027531 знято з затримки на станції Батьово та відправлено на станцію Чоп для митного догляду, про що складено акти загальної форми та нараховані платежі за простій по станції Батьово, в тому числі: акт від 13.05.2016 № 14 (вагони №№ 68531128, 68615244), нараховано 1519,70 грн (за користування - 50,60 грн, за телеграму - 122,00, за маневрову роботу - 1347,10 грн); акт від 15.05.2016 № 20 (вагон №68407501) нараховано 1488,40 грн (за користування - 19,30 грн, за телеграму - 122,00, за маневрову роботу - 1347,10 грн); акт від 16.05.2016 № 27 (вагони № 67894568 та № 68027531) нараховано 2333,30 грн (за користування - 182,80 грн, за телеграму - 122,00, за зберігання - 681,10 грн, за маневрову роботу - 1347,10 грн).

Про прибуття вищевказаних вагонів на станцію Чоп складено акти загальної форми, в яких відображено час початку та закінчення затримки та розмір нарахованих платежів за період затримки:

- акт від 13.05.2016 № 4558 (вагон № 68615244), затримка розпочата 13.05 в 23:10, затримка закінчена 16.06 в 11:40, збір за зберігання - 10018,30 грн, збір за користування - 28 467,00 грн, маневрова робота -673,60 грн;

- акт від 15.05.2016 № 4572 (вагон № 68407501), затримка розпочата 15.05 в 21:35, затримка закінчена 16.06 в 11:40, збір за зберігання - 9134,30 грн, збір за користування - 26735,90 грн, маневрова робота -673,60 грн;

- акт від 17.05.2016 № 4581 (вагон № 68027531), затримка розпочата 17.05 в 19:35, затримка закінчена 16.06 в 11:40, збір за зберігання - 9115,90 грн, збір за користування - 25041,60 грн;

- акт від 17.05.2016 № 4583 (вагон № 67894568), затримка розпочата 17.05 в 19:35, затримка закінчена 16.06 в 11:40, збір за зберігання - 11325,80 грн, збір за користування - 25041,60 грн, маневрова робота - 673,60 грн.

6.8. Згідно з актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу під час огляду 10.06.2016 встановлено, що вантаж деревини у вагонах №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531 відповідає зазначеному у ТСД.

На підставі заявок Відділу митного оформлення №4 (Батєво) Митного посту "Залізничний" №07-70-61/31/058 від 09.06.2016, № 07-70-61/60/064 від 15.06.2016, № 48/16 від 16.06.2016 вагони №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531 повернуто на ділянку станції Батьово та проведено зважування їх на вагах, про що складено акти загальної форми № 11010 від 16.06.2016, № 9928 від 16.06.2016, № 729 від 16.06.2016, № 730 від 16.06.2016, № 737 від 16.06.2016, № 745 від 16.06.2016. У ході перевірки маси вантажу встановлено: у вагоні № 68027531 фактична маса вантажу 30200 кг, що менше документу на 3080 кг; у вагоні № 67894568 фактична маса вантажу 36080 кг, що менше документу на 4440 кг; у вагоні № 68615244 фактична маса вантажу 29940 кг, що менше документу на 1580 кг; у вагоні № 68407501 фактична маса вантажу 29690 кг, що менше документу на 1500 кг.

На підставі заявки Відділу митного оформлення №4 (Батєво) Митного посту "Залізничний" №44/16 від 13.06.2016 про зважування вагону № 67849513 складено акт загальної форми № 678 від 14.06.2016, згідно якого фактична маса вантажу нетто 37360 кг, що менше документу на 1330 кг.

6.9. Підприємство 16.06.2016 звернулось до регіональної філії "Південно-Західна залізниця" з листом № 580, в якому просило надати обґрунтовану відповідь про підстави затримки вагонів на ст.Чоп та ст.Батьово.

Листами № 4151 від 22.06.2016, № 4156 від 30.06.2016, № 2683 від 17.10.2016 станція Шепетівка повідомила ДП "Шепетівський лісгосп" про надходження зі станції Батьово претензійних матеріалів, зокрема від 20.05.2016 №16 щодо затримки вагону № 68615244, від 24.05.2016 № 22 щодо затримки вагону № 68407501, від 23.05.2016 № 29 щодо затримки вагонів №№ 67894568, 68027531, від 18.09.2016 № 122 щодо затримки вагонів №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531, № 124 від 18.09.2016 щодо затримки вагону № 67849513. Вказані претензійні матеріали знаходяться в матеріалах справи.

6.10. У відповідях від 24.06.2016 № 601, від 01.07.2016 № 625, від 20.10.2016 № 1076 на зазначені претензійні матеріали ДП "Шепетівський лісгосп" повідомило про відсутність правових підстав для проведення оплати, у зв`язку з відсутністю фактів порушення митного законодавства України.

Також у листі від 02.09.2016 № 876 ДП "Шепетівський лісгосп" надало відповідь на лист залізниці від 15.08.2016 № 4197 з вимогами про сплату платежів та про відсутність підстав для стягнення суми нарахувань.

6.11. 17.08.2016 станцією Батьово проінформовано вантажовідправника шляхом направлення телеграми на станцію відправлення про продовження простою вагонів, у зв`язку з затриманням їх митним постом.

6.12. Листом від 16.09.2016 № 07-70-61/34/2450 Закарпатська митниця ДФС повідомила залізницю про необхідність направлення вагонів на станцію Чоп для здійснення їх митного огляду із залученням експерта Закарпатської ТПП шляхом їх повного вивантаження.

На підставі вищевказаної заявки вагон № 67849513 відправлено на станцію Чоп, про що станцією Батьово складено акт загальної форми від 16.09.2016 № 691. У акті вказано: вагон затримано по ст.Батьово 19.05.2016. Нараховано за телеграми - 244,00 грн., за маневрову роботу - 2694,20 грн., за зважування - 173,10 грн., за користування - 104856,60 грн., за зберігання до зважування - 8977,80 грн., після зважування - 32025,40 грн., всього - 148971,10 грн. Про прибуття вказаного вагону на станцію Чоп для проведення митного огляду складено акт загальної форми №4653 від 17.09.2016. В акті вказано: затримка розпочата 17.09.2016. Станом на 27.11.17 плата за користування складає 389294,50 грн., збір за зберігання на землі - 4224,60 грн., в вагоні - 139732,2 грн., телеграма 122,00 грн., участь представника залізниці при зважування - 152,40 грн. Вагон продовжує простоювати. Станом на 15.01.2018 плата за користування склала 49805,90 грн, за зберігання - 19187,50 грн. Вагон продовжує простоювати.

Згідно з актами загальної форми від 17.10.2016 № 257 та від 17.10.2016 № 260 проведено повне вивантаження вантажу з вагону №67849513 та нараховано збір за завантажувальні/розвантажувальні роботи та кріплення в розмірі 2445,03 грн. Про проведення митного огляду вантажу у вагоні № 67849513 із залученням представника Закарпатської ТПП складено 27.10.2016 акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу.

Також на підставі заявки митниці від 16.09.2016 № 07-70-61/34/2450 на станцію Чоп відправлено вагони №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531, про що станцією Батьово складено акт загальної форми від 16.09.2016 №690. У акті вказано: вагони затримано по ст.Батьово 16.06.2016. Нараховано за користування - 319832,40 грн., за телеграми - 244,00 грн, за зважування - 692,40 грн, за маневрову роботу - 2694,20 грн, за зберігання - 106739,20 грн, всього - 430202,20 грн.

Про прибуття вищевказаних вагонів на станцію Чоп для проведення митного огляду складено акти загальної форми, в яких вказано: затримка розпочата 17.09.2016, затримка закінчена 15.02.2017 (лист Закарпатської митниці ДФС від 15.02.2017 № 07-70-61/34/410), зокрема: акт від 17.09.2016 №4656 (вагон №68027531, нараховано збір за користування - 132775,20 грн, збір за зберігання - 41988,50 грн.), акт від 17.09.2016 №4657 (вагон № 67894568, нараховано збір за користування - 132775,20 грн, збір за зберігання - 50386,20 грн), акт від 17.09.2016 № 4658 (вагон № 68407501, нараховано збір за користування - 132775,20 грн, збір за зберігання - 41988,50 грн), акт від 17.09.2016 № 4659 (вагон № 68615244, нараховано збір за користування - 132775,20 грн, збір за зберігання - 41988,50 грн).

Листом № 1084 від 27.10.2016 ДП "Шепетівське лісове господарство" зверталось до Державної фіскальної служби України з проханням посприяти у вирішенні питання прискорення завершення митних формальностей Закарпатською митницею ДФС безпідставно затриманих вагонів підприємства з лісопродукцією.

6.13. У листі від 04.11.2016 № М-1/2807 регіональна філія "Львівська залізниця" повідомила ДП "Шепетівський лісгосп", що для з`ясування підстав та причин затримки вагонів необхідно звертатись до митних органів ДФС та правоохоронних органів України, які виступили ініціатором затримки вагонів. Також повідомлено, що надання документів про затримку здійснюється через станцію відправлення, оскільки остаточні розрахунки за експортні вантажі надсилаються прикордонною станцією на станцію відправлення для стягнення цих платежів з відправника.

6.14. Листом від 09.11.2016 № 07-70-61/34/3040 Закарпатська митниця ДФС повідомила залізницю про необхідність проведення митного огляду вагонів №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531 із залученням експерта Закарпатської ТПП шляхом їх повного вивантаження.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 11.11.2016 накладено арешт на вантаж (лісопродукцію), який у режимі експорту слідував до країн Європи, зокрема у піввагонах № 68615244, №68407501, № 68027531, № 67894568, № 67849513, власником яких є ДП "Шепетівське лісове господарство". Вказаний арешт скасовано ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 25.01.2017.

У листі № 1268 від 01.12.2016 ДП "Шепетівське лісове господарство" зверталось до регіональної філії "Львівська залізниця" з проханням надати інформацію про місцезнаходження спірних вагонів з лісопродукцією підприємства.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду у справі № 822/1360/16 від 14.12.2016 залишено без змін постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.10.2016, якою визнано протиправною бездіяльність Закарпатської митниці ДФС щодо затримки залізничних вагонів державного підприємства "Шепетівське лісове господарство": № 68147156, № 68615244, №68407501, № 68027531, № 67894568, № 67849513, № 67672113, № 67180521. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.06.2017 вищевказані судові рішення залишено без змін.

Згідно з листом від 03.02.2017 № 509/10/22-70-00.2-18 Хмельницькою митницею ДФС повідомлено ДП "Шепетівське лісове господарство" про визнання недійсними станом на 03.02.2017 митних декларацій, в тому числі №№ 400040000/2016/002001, 400040000/2016/002041, 400040000/2016/002072, 400040000/2016/002073.

В зв`язку із вказаним ДП "Шепетівське лісове господарство" звернулось до ВСП Ужгородської дирекції залізничних перевезень з листом від 07.02.2017 № 162, в якому просило повернути лісопродукцію, що була затримана Закарпатською митницею ДФС та знаходилась, зокрема у вагонах №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531.

6.15. Згідно з листом Закарпатської митниці ДФС № 07-70-61/34/410 від 15.02.2017 повідомлено ВСП "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" про відсутність заперечень щодо повернення власнику товарів (лісоматеріалів), які перебувають у залізничних вагонах №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531.

6.16. 15.02.2017 залізницею складено акти загальної форми, в яких вказано, що вагони №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531 простоюють в очікуванні вирішення питання про переадресування з 15.02.2017 та нараховані відповідні платежі, зокрема:

- акт № 4553 щодо вагону № 68407501, станом на 27.11.2017 плата за користування складає 257940,70 грн., за зберігання - 79861,10 грн; станом на 15.01.2018 плата за користування складає 49805,90 грн., за зберігання - 15569,60 грн.;

- акт № 4554 щодо вагону № 68615244, станом на 27.11.2017 плата за користування складає 258008,30 грн., за зберігання - 79861,10 грн, маневрова робота - 1448,10 грн., участь представника залізниці при зважуванні - 152,40 грн., телеграма - 122,00 грн.; станом на 15.01.2018 плата за користування складає 49805,90 грн., за зберігання - 15569,60 грн.;

- акт № 4555 щодо вагону № 68027531, станом на 27.11.2017 плата за користування складає 258605,20 грн., за зберігання - 79861,10 грн; станом на 15.01.2018 плата за користування складає 49805,90 грн., за зберігання - 15569,60 грн.;

- акт № 4556 щодо вагону № 67894568, станом на 27.11.2017 плата за користування складає 258605,20 грн., за зберігання - 95833,30 грн; станом на 15.01.2018 плата за користування складає 49805,90 грн., за зберігання - 18683,50 грн.

6.17. Листом від 15.02.2017 № 213 ДП "Шепетівське лісове господарство" звернулось до начальника регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" з проханням здійснити переадресацію вагонів №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531, що були затримані ДФС для митного догляду та знаходяться по станції Чоп, за первинними перевізними документами. Вказано про оплату тарифних платежів за перевезення на нову станцію призначення з коду ЦТЛ 9218167, оплату додаткових зборів на станції переадресування (збори за надану маневрову роботу, за зважування та переадресування). Щодо решти нарахованих зборів і платежів, що виникли у результаті затримки вказаних вагонів Закарпатською ДФС, то підприємство просило їх виставити у претензійному порядку.

6.18. Згідно з платіжним доручення від 17.02.2017 № 534 ДП "Шепетівське лісове господарство" перерахувало ПАТ "УЗ" регіональна філія "Львівська залізниця" 26568,30 грн за переадресування вагонів та маневрові роботи ст.Солотвино.

6.19. 17.02.2017 станцією Чоп проінформовано вантажовідправника шляхом направлення телеграми на станцію відправлення про повернення Закарпатською митницею ДФС комплекту перевізних документів на вагони №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531. Запропоновано вирішити питання щодо повернення вказаних вагонів на станцію відправлення. Про зміст вказаної телеграми ДП "Шепетівський лісгосп" проінформований листом станції Шепетівка № 4053 від 20.02.2017.

У відповідь на цей лист ДП "Шепетівський лісгосп" повідомив станцію Шепетівка про вручення 15.02.2017 начальнику регіональної філії "Львівська залізниця" листа № 213 про переадресацію чотирьох вагонів та просив проінформувати про прийняте рішення щодо виконання вказаної заявки.

01.03.2017 ДП "Шепетівське лісове господарство" повторно звернулось до начальника регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" з проханням здійснити переадресування вагонів №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531, митні декларації яких визнано недійсними та які знаходяться по станції Чоп, за первинними перевізними документами, що повернуті Закарпатською митницею на ст.Чоп. Вказано, що оплату тарифних платежів здійснено 17.02.2017, що підтверджується платіжним дорученням № 534 на суму 26568,30 грн.

На підставі заявки ДП "Шепетівське лісове господарство" залізницею видано наказ № 15/9 від 02.03.2017, в якому вказано: "На підставі письмової заявки ДП "Шепетівське ЛГ" дозволяється переадресувати вагони №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531 по старим перевізним документам зі стягненням всіх належних залізниці платежів та зі згоди митних органів. Оплата по УЗ на станції призначення, код 9218167ЦТЛ. Оплата зборів, пов`язаних з переадресуванням та зборів, які виникли по станції Чоп в результаті затримки стягнути з коду 7531138 ДП "Шепетівське ЛГ". Про вказаний наказ повідомлено представника ДП "Шепетівський лісгосп" в телефонному режимі та під розписку 13.03.2017.

Листом № М-1/1006 від 23.03.2017 регіональна філія "Львівська залізниця" у відповідь на лист від 01.03.2017 № 267 щодо переадресування повідомила, що перераховані згідно з платіжним дорученням № 534 кошти є явно недостатніми для погашення усіх нарахувань, що виникли у зв`язку із затримкою митницею вантажу.

ДП "Шепетівське лісове господарство" зверталось до начальника ВСП Ужгородської дирекції залізничних перевезень із заявою від 13.03.2017 № 315, в якій просило здійснити переадресування вагону № 67849513 на станцію Солотвино за первинними перевізними документами.

На вказане звернення листом від 15.03.2017 № М-1/906 повідомлено, що для оформлення переадресування у поданому листі надано неповну інформацію. Крім того, повідомлено, що переадресування вантажів здійснюється тільки після попередньої оплати всіх належних залізниці платежів.

У листі від 15.03.2017 № 331 ДП "Шепетівський лісгосп" повідомило визначену залізницею інформацію, необхідну для переадресування вагону № 67849513, а також про наявність попередньої оплати на рахунку для проведення переадресації.

Згідно з листом Хмельницької митниці ДФС від 21.03.2017 № 1263/10/22-70-00.2-63 повідомлено ДП "Шепетівське лісове господарство" про визнання недійсною станом на 21.03.2017 митної декларації № 400040000/2016/002131 від 17.05.2016.

Супровідним листом Закарпатської митниці ДФС № 07-70-61/34/759 від 28.03.2017 на адресу станції Чоп повернуто примірник залізничної накладної на вагон № 67849513.

29.03.2017 станцією Чоп проінформовано вантажовідправника шляхом направлення телеграми на станцію відправлення про повернення Закарпатською митницею ДФС примірника перевізного документу на вагон 67849513. Запропоновано вирішити питання щодо повернення вказаного вагона на станцію відправлення. Про зміст даної телеграми станція Шепетівка проінформувала ДП "Шепетівське лісове господарство" листом № 4100 від 30.03.2017.

У листі від 31.03.2017 № НЗТ-10/1166 регіональна філія "Львівська залізниця" повідомила ДП "Шепетівський лісгосп" про обставини затримки вагонів та розмір нарахованих платежів за час затримки.

Листом від 14.04.2017 ДП "Шепетівський лісгосп" зверталось до Державної фіскальної служби з проханням вирішити питання щодо прискорення повернення підприємству належного йому вантажу.

Також у листі від 20.04.2017 № 488 ДП "Шепетівський лісгосп" просило регіональну філію "Львівська залізниця" вирішити питання щодо прискорення повернення залізницею належного підприємству вантажу, розміщеного у п`яти вагонах на станції Чоп.

24.04.2017 ДП "Шепетівське лісове господарство" звернулось до начальника регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" з гарантійним листом № 492, в якому гарантувало здійснити оплату за переадресацію п`яти вагонів (№№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531, 67849513) з лісопродукцією на ст.Солотвино-ІІ, митні декларації яких було визнано недійсними. Підприємство просило здійснити переадресування за первинними перевізними документами, які були повернуті Закарпатською митницею на ст.Чоп. Щодо питання оплати інших платежів за простій вагонів з травня 2016 року, вказано про наявність судових рішень про визнання протиправною бездіяльності митниці та про готовність брати участь в судових засіданнях на стороні залізниці у разі подання позову про стягнення вказаних платежів.

Розглянувши вищевказане звернення, регіональна філія "Львівська залізниця" листом № НЗ-1-10/1640 від 27.04.2017 повідомила, що залізниця не може задовольнити прохання, оскільки нараховані платежі, які виникли внаслідок затримки вагонів, що сталася на шляху прямування не з вини філії, не відшкодовані.

Постановою апеляційного суду Закарпатської області від 03.05.2017 залишено без змін постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 22.02.2017 про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 483 МК України.

6.20. На підставі договору № 93В купівлі-продажу лісопродукції від 22.06.2017 ДП "Шепетівське лісове господарство" реалізувало ТОВ "Трансбуд-С" продукцію на загальну суму 45 322 грн.

Листом від 22.09.2017 № 1049 ДП "Шепетівський лісгосп" повідомило Ужгородську дирекцію залізничних перевезень про укладення договору № 93В купівлі-продажу лісопродукції від 22.06.2017 та про відсутність заперечень щодо передачі ТОВ "Трансбуд-С" товару, який знаходиться у п`яти вагонах.

Листом від 25.09.2017 № 1051 ДП "Шепетівський лісгосп" повідомило начальника станції Шепетівка про реалізацію ТОВ "Трансбуд-С" вантажу, розміщеного у вагоні № 67849513.

Листом від 29.09.2017 № 29/1 ТОВ "Трансбуд-С" повідомило ДП "Шепетівське лісове господарство" про те, що регіональна філія "Львівська залізниця" відмовляється видати лісопродукцію, реалізовану згідно з вищевказаним договором, тому просило розірвати договір.

Додатковою угодою від 29.09.2017 № 1 розірвано договір № 93В купівлі-продажу лісопродукції від 22.07.2017 за взаємною згодою сторін з 29.09.2017.

6.21. Згідно з листа № 07-70-61/34/2099 від 20.09.2017 начальник митного посту "Залізничний" повідомив начальника ВСП "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" та начальника станції Чоп про те, що 06.03.2017 року митну декларацію № 400040000/2016/002131 від 17.05.2016 визнано недійсною, товари під митним контролем не перебувають. Тому митниця не заперечує щодо повернення власнику товарів "лісоматеріали", які перебувають у залізничному вагоні №67849513.

05.10.2017 ДП "Шепетівський лісгосп" звернувся до регіональної філії "Львівська залізниця" з листом № 1099 щодо надання пояснень з приводу дій залізниці. Листом від 30.10.2017 залізницею надана відповідь на вказаний лист.

27.11.2017 ВСП "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" звертався до ДП "Шепетівське лісове господарство" з претензією про сплату нарахованих платежів в сумі 4025497,97 грн.

У відповіді на претензію від 26.12.2017 № 1466 вантажовідправник не погодився з претензійними вимогами, оскільки не доведено вини вантажовласника у затримці вагонів та не зазначено порушень норм права при відправці вантажу. Також просив вирішити питання щодо прискорення виконання умов договору поставки по залізничних накладних та доставки вантажу його одержувачу.

6.22. В зв`язку із вказаним, позивач звернувся до суду із даним позовом.

6.23. Після відкриття провадження у справі № 924/58/18 ДП "Шепетівське лісове господарство" телеграмою від 31.01.2018 №235, адресованою ст. Шепетівка, повідомило, що відмовляється від вантажу, розміщеного у вагонах 68615244, 68407501, 68027531, 67894568, 67849513 на користь ВСП "Ужгородська дирекція залізничних перевезень". Про вказану відмову станція Шепетівка телеграмою від 31.01.2018 № 671 повідомила станцію Чоп Львівської залізниці.

В зв`язку із вказаним 31.01.2018 станцією Чоп Львівської залізниці складено акт загальної форми № 4901 про закінчення затримки вагонів №№ 68615244, 68407501, 68027531, 67894568, 67849513 та нарахування плати за користування та за зберігання.

Також матеріали справи містять розгорнуті розрахунки позивача по нарахуванню платежів за час затримки вагонів, копії відомостей оплати послуг за договором № 1580 від 08.07.2015 за 10.05.2016, 12.05.2016, 13.05.2016, 16.05.2016, 17.05.2016, 18.05.2016, копії виписок з особового рахунку ДП "Шепетівське лісове господарство" за 01.03.2017, 01.04.2017, 01.05.2017, 01.06.2017, 01.07.2017, 01.08.2017, 01.09.2017, 01.10.2017, 01.11.2017, 01.12.2017, 01.01.2018.

7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

7.1. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Оскільки касаційна скарга у цій справі подана після набрання чинності названим Законом, розгляд цієї скарги здійснюється з урахуванням положень ГПК України у редакції від 08.02.2020 (далі - у редакції, чинній з 08.02.2020).

Ухвалою Верховного Суду від 17.08.2020 відкрито касаційне провадження у справі №924/58/18 за касаційною скаргою АТ «Укрзалізниця» з підстав зазначених у ній.

Склад суду касаційної інстанції змінювався відповідно до наявного у справі витягу з протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 26.08.2020 № 29.3-02/1808 у зв`язку з перебуванням судді Бенедисюка І.М. у відпустці призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 924/58/18, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. (головуючий), Булгакова І.В., Колос І.Б.

7.2. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.3. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

8.1. Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача витрат, понесених залізницею через затримку та простой вагонів.

8.2. Згідно з частиною п`ятою статті 307 Господарського кодексу України умови перевезень вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 119 Статуту залізниць України, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 N 457, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов`язаної з митним оформленням.

Відповідно до параграфу 6 статті 28 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, дія якої поширюється на спірні правовідносини, якщо перешкода до перевезення вантажу чи його видачі виникло з причин, що не залежали від перевізника, перевізнику повинні бути сплачені додаткові провізні платежі і витрати, понесені ним у зв`язку з перешкодами, а також неустойки, якщо вони передбачені національним законодавством.

Перевізнику повинні бути відшкодовані всі витрати, пов`язані з перевезенням вантажу, не передбачені тарифами і викликані причинами, які не залежать від перевізника. Ці витрати встановлюються на дату їх виникнення окремо для кожного відправлення та підтверджуються відповідними документами. Відшкодування додаткових витрат здійснюється в прядку, передбаченому статтею 31 Угоди (стаття 32 Угоди).

Згідно з частиною другою статті 218 МК України, розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб.

Суди попередніх інстанцій правильно застосували зазначену норму до спірних правовідносин, що виникли між сторонами у цій справі, як спеціальну норму, що стосується проведення митних процедур саме на залізничному транспорті.

Відтак, Верховний Суд зазначає, що вартість проведених залізницею розвантажувальних, навантажувальних та перевантажувальних робіт, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, має оплачуватися вантажовласниками (вантажовідправниками) не залежно від того, чи виявлено митницею факт незаконного переміщення товару під час здійснення митного контролю.

Близька за змістом правова позиція є послідовною та логічною, викладена Верховним Судом у низці постанов, зокрема: від 06.03.2018 у справі № 911/4079/16, від 03.04.2018 у справі № 911/4080/16, від 16.04.2018 у справі № 911/1318/17 та від 02.05.2018 у справі № 927/526/17, від 21.06.2019 №924/320/17 та інших.

Частиною першою статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.

Виходячи з пункту 8 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25 лютого 1999 року № 113, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 березня 1999 року за № 165/3458 (далі - Правила користування) у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми (форми ГУ-23 - Додаток N 6 до Правил користування) який підписується представниками станції і вантажовласника (до яких у тому числі належать вантажовідправники та вантажоодержувачі). В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Аналогічні вимоги містять також Правила складання актів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 року №334, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 08 липня 2002 року за №567/6855, відповідно до пункту 1 яких при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти (додаток 1) та акти загальної форми (додаток 6 до Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу від 25.02.99 № 113).

Відповідно до пункту 3 Правил складання актів акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу, і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності. Названий пункт передачає невичерпний перелік таких обставин, серед інших зазначені такі обставини: затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства; відмови вантажовласника від підписання: облікової картки виконання плану перевезень вантажів, накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами (контейнерами); затримки вагонів (контейнерів), пов`язаної з митним оформленням вантажу, а також затримки через недодання чи неналежне оформлення відправником документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил.

Таким чином, відповідно до названих норм чинного законодавства, підставами для майнової відповідальності вантажовласників (вантажовідправників) можуть бути різні обставини (зокрема і різні підстави для затримки/простою вагонів) і належним і допустимим доказом на підтвердження факту настання відповідних подій (кожної з них) - затримки/простою вагонів на станції (щодо кожної підстави такої затримки, якщо таких підстав більше однієї) є акт (акти) загальної форми ГУ-23, що складений(ні) згідно з Додатком N 6 до Правил користування.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що простій вагонів на станції відбувався з причин:

- у зв`язку із здійсненням митних формальностей;

- у зв`язку з очікуванням розпорядження вантажовідправника про переадресування вантажу.

Так, судами встановлено, що у зв`язку із здійсненням митних формальностей вагони №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531 простоювали на станціях Львівської залізниці з травня 2016 року по 15.02.2017. Вагон № 67849513 простоював на станціях Львівської залізниці у зв`язку із митними формальностями з 19.05.2016 до 28.03.2017.

Після 15.02.2017 (вагони №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531) та після 28.03.2017 (вагон № 67849513) вагони простоювали в очікуванні розпорядження вантажовідправника про переадресування вантажу.

Таким чином, у цій справі встановлено настання двох подій6затримка вагонів у зв`язку із митними формальностями та простій вагонів у зв`язку очікуванням розпорядження вантажовідправника про переадресування вантажу.

Судами також досліджено акти загальної форми, якими підтверджено період та підстави затримки/простою вагонів.

Верховний Суд звертає увагу на те, що важливим під час розгляду цієї справи є визначення судами на підставі якої події позивач нарахував всі витрати пов`язані з перевезенням вантажу (зокрема, плату за користування вагонами, збір за зберігання вантажу тощо) та чи підтверджується ця подія відповідними документами, складеними з дотриманням вимог Правил.

У залежності від встановленого і можна зробити висновок про те чи простій вагонів був єдиною подією і триває певний проміжок часу чи такий простій вагонів не є єдиною подією у разі наявності декількох різних подій (таких як: затримка у зв`язку з митними формальностями і простій у зв`язку з очікуванням розпорядження щодо вантажу).

За таких обставин суд касаційної інстанції відхиляє аргумент скаржника щодо безпідставного поділу події простою вагонів на дві частини: пов`язану з митними формальностями та у зв`язку з очікуванням розпорядження вантажовідправника про переадресування вантажу.

Посилання скаржника на правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 12.09.2019 у справі № 927/4/18 відхиляється судом касаційної інстанції з огляду на те, що така позиція висловлена за інших фактичних обставин справи, а саме предметом розгляду у названий справі було питання щодо стягнення оплати вартості користування вагонами, зберігання вантажу у вагонах, телеграфного повідомлення, понесення яких залізницею зумовлено затримкою вагонів на підставі ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 05.11.2017 у справі №522/312/17-к. Таким чином, у названій справі наявна лише одна підстава для матеріальної відповідальності відповідача.

Посилання скаржника на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 02.08.2018 у справі № 904/6396/16 відхиляється судом касаційної інстанції з огляду на те, що названою постановою рішення та постанова судів попередніх інстанцій були скасовані повністю та направлено справу №904/6396/16 на новий розгляд до суду першої інстанції, отже зазначеною постановою Суд не вирішив спір по суті, а передав справу на новий розгляд, тобто висновки у цій справі не є остаточними.

За таких обставин суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що доводи позивача з приводу необхідності обрахування початку позовної давності щодо всіх вимог з 31.01.2018, коли відповідачем надано розпорядження щодо вантажу, є необґрунтованим, оскільки затримка вагонів в зв`язку з митними формальностями як єдина подія тривала з травня 2016 року по 15.02.2017 (вагони №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531) та з травня 2016 року по 28.03.2017 (вагон № 67849513), а у подальшому розпочалась нова подія - простій вагонів в зв`язку з очікуванням розпорядження вантажовідправника про переадресування вантажу.

8.3. Щодо строків позовної давності

Судами встановлено, що відповідач заявив про застосування позовної давності, передбаченої частиною 5 статті 315 Господарського кодексу України та статтею 137 Статуту залізниць України.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність визначена статтею 257 ЦК України, а статтею 258 цього Кодексу передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність. Частиною другою статті 9 ЦК України також встановлено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Відповідно до частини п`ятої статті 315 ГК України для пред`явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

За статтею 137 Статуту залізниць України позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом 6 місяців. Зазначений шестимісячний термін обчислюється: а) щодо стягнення штрафу за невиконання плану перевезень - після закінчення п`ятиденного терміну, встановленого для сплати штрафу; б) в усіх інших випадках - з дня настання події, що стала підставою для подання позову.

Вказане положення пов`язує шестимісячний термін для пред`явлення перевізником позову саме з моментом настання події, що є підставою для подання позову.

Верховний Суд зазначає, що визначаючи початок перебігу позовної давності, визначальним є те, що затримка вагонів на станції призначення є єдиною подію (за наявності однієї події, зокрема, однієї підстави затримання вагонів), яка фіксується як порушення одноразово та, водночас, триває певний проміжок часу, і щодо якої як єдиної події й розпочинається перебіг позовної давності.

У разі пред`явлення позовних вимог щодо різних подій, судам належить оцінити докази надані сторонами щодо кожної події окремо.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв`язку із здійсненням митних формальностей вагони №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531 простоювали на станціях Львівської залізниці з травня 2016 року по 15.02.2017, про що складені акти загальної форми № 10912 від 13.05.2016, № 10922 від 15.05.2016, № 10924 від 15.05.2016, № 14 від 13.05.2016, № 20 від 15.05.2016, № 27 від 16.05.2016, № 4558 від 13.05.2016, № 4572 від 15.05.2016, № 4581 від 17.05.2016, № 4583 від 17.05.2016, №9928 від 16.06.2016, № 11010 від 16.06.2016, № 729 від 16.06.2016, № 730 від 16.06.2016, № 737 від 16.06.2016, № 745 від 16.06.2016, №690 від 16.09.2016, № 4656 від 17.09.2016, № 4657 від 17.09.2016, № 4658 від 17.09.2016. № 4659 від 17.09.2016. При цьому в актах загальної форми №4656 від 17.09.2016, № 4657 від 17.09.2016, № 4658 від 17.09.2016. № 4659 від 17.09.2016 зазначено про закінчення 15.02.2017 затримки вагонів №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531 на підставі листа Закарпатської митниці ДФС від 15.02.2017 № 07-70-61/34/410, згідно з яким повідомлено ВСП "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" про відсутність заперечень щодо повернення власнику товарів (лісоматеріалів), які перебувають у залізничних вагонах №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531.

Вагон № 67849513 простоював на станціях Львівської залізниці в зв`язку із митними формальностями з 19.05.2016 до 28.03.2017, що підтверджується листом Хмельницької митниці ДФС № 1263/10/22-70-00.2-63 від 21.03.2017 про визнання недійсною станом на 21.03.2017 митної декларації № 400040000/2016/002131 від 17.05.2016 та листом Закарпатської митниці ДФС № 07-70-61/34/759 від 28.03.2017 про повернення на адресу станції Чоп примірника залізничної накладної на вагон № 67849513. Вказане також не заперечувалось позивачем в судових засіданнях та підтверджується наявними в матеріалах справи поясненнями позивача, викладеними у позовній заяві, поясненнях щодо відзиву та заяви про застосування строків позовної давності від 03.03.2018, апеляційній скарзі. При цьому окремий акт загальної форми про закінчення затримки вагону № 67849513 в зв`язку з закінченням митних формальностей залізницею не складався, а інформація щодо простою була внесена до акту загальної форми №4653 від 17.09.2016. За період затримки даного вагону в зв`язку із митними формальностями складено акти загальної форми № 10946 від 19.05.2016, № 678 від 14.06.2016, №691 від 16.09.2016, № 4653 від 17.09.2016, № 257 від 17.10.2016, № 260 від 17.11.2016.

На підставі вищевказаних актів загальної форми, які складено відповідно до приписів чинного законодавства, що регулюють вказані правовідносини, було розраховано плату за користування вагонами, збір за зберігання, зважування вантажу, збір за телеграфне повідомлення про затримку, тариф та плату за маневрову роботу, які були виконані залізницею через затримку вагонів відповідача у зв`язку із митними формальностями. Вказані нарахування також внесені до відповідних накладних.

Здійснивши перевірку розрахунків позивача, суди дійшли висновку про те, що позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення 2031726,83 грн нарахованих платежів, у зв`язку із здійсненням митних формальностей.

Таким чином, причиною затримки вагонів в період з травня 2016 року по 15.02.2017 (вагонів №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531) та з травня 2016 року по 28.03.2017 (вагон №67849513) було проведення митних формальностей щодо вантажу, який перевозився у вагонах.

Отже, заявлені до стягнення у цій справі платежі за вказаний період були нараховані залізницею за послуги, надані з моменту затримання вагонів до моменту закінчення затримки вагонів в зв`язку з митними формальностями, які є триваючою дією, яка охоплює певний проміжок часу, і щодо якої як єдиної події і розпочинається перебіг позовної давності. Відповідно, моментом, з якого розпочинається перебіг позовної давності до позовних вимог у цій справі, є день настання події, що стала підставою для подання позову, а саме: день закінчення затримки вагонів за цією подією, а не день складання кожного окремого акту загальної форми на різні операції, здійснені в межах єдиного періоду затримки вагонів, на підставі яких були нараховані заявлені до стягнення платежі і збори.

Верховний Суд зазначає, що різні операції не є тотожними з різними причинами простою.

Судами встановлено, що затримка вагонів у зв`язку із митними формальностями була закінчена: 15.02.2017 - щодо вагонів №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531, про що вказано у актах загальної форми № 4656 від 17.09.2016, № 4657 від 17.09.2016, №4658 від 17.09.2016. № 4659 від 17.09.2016; 28.03.2017 - щодо вагону №67849513. Отже, перебіг шестимісячного строку позовної давності до позовних вимог про стягнення платежів за час затримки в зв`язку з митними формальностями починається щодо вимог про стягнення 1572743,88 грн з 16.02.2017 та закінчується 16.08.2017, щодо вимог про стягнення 458982,95 грн починається з 29.03.2017 та закінчується 29.09.2017.

Згідно з відміткою поштової установи на конверті, позивач звернувся з позовом у даній справі 26.01.2018, а тому позивачем пропущений строк позовної давності за вказаними вимогами.

Зважаючи на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги про стягнення 2 031 726,83 грн платежів, нарахованих за час затримки в зв`язку з митними формальностями не підлягають задоволенню, в зв`язку із пропуском строку позовної давності.

Щодо стягнення нарахувань за іншою подією - простоєм вагонів з причин очікування вирішення питання про переадресування, то Верховний Суд зазначає таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач неодноразово надавав позивачу своє розпорядження щодо переадресування вагонів №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531, 67849513, тому у позивача були відсутні правові підстави для затримки вагонів саме з причин очікування вирішення питання про переадресування.

Доводи позивача щодо відмови в переадресуванні вантажу на підставі статті 62 Статуту залізниць України не можуть бути підставою для підтвердження правомірності нарахування спірних платежів, оскільки затримка вагонів після 15.02.2017 (вагони №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531) та після 28.03.2017 (вагон № 67849513) мала місце саме з причин очікування вирішення питання про переадресування, а не з причин несплати нарахувань, що виникли у зв`язку із затримкою митницею вантажу.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що після 15.02.2017 (вагони №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531) та після 28.03.2017 (вагон № 67849513) вагони відповідача простоювали на станціях Львівської залізниці з причин, які залежали від позивача. Тому у суду відсутні правові підстави для стягнення з відповідача 2 394 102,20 грн (4425829,03 - 2031726,83).

Верховний Суд не має права переоцінювати встановлені судом обставини справи в силу імперативних приписів статті 300 ГПК України.

У цій частині доводи АТ «Укрзалізниця», які наведені в касаційній скарзі, не приймаються Касаційним господарським судом, оскільки безпосередньо пов`язані із встановленням фактичних обставин справи та оцінкою доказів у ній, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у постанові суду чи відхилені ним.

З огляду на викладене, не знайшли підтвердження доводи скаржника щодо неправильного застосуванням норм матеріального права, а саме статті 613 ЦК України.

Доводи ДП «Шепетівське лісове господарство», викладені у відзиві на касаційну скаргу, суд касаційної інстанції бере до уваги відповідно до мотивів, наведених у розділі 8 цієї постанови.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, яких у цьому випадку немає.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у надісланих до суду документах (касаційній скарзі та відзиві), не спростовують вказаного висновку.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. З огляду на викладене у розділі 8 цієї постанови Верховний Суд доходить висновку про те, що у цій справі судами встановлено настання двох подій: затримка вагонів у зв`язку із митними формальностями та простій вагонів у зв`язку очікуванням розпорядження вантажовідправника про переадресування вантажу. Верховний Суд звертає увагу на те, що важливим під час розгляду цієї справи є визначення судами на підставі якої події позивач нарахував всі витрати пов`язані з перевезенням вантажу (зокрема, плату за користування вагонами, збір за зберігання вантажу тощо) та чи підтверджується ця/ці подія/ї відповідними документами, складеними з дотриманням вимог Правил.

9.2. Звертаючись з касаційною скаргою, АТ «Укрзалізниця» не довело неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень у справі.

9.3. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу АТ «Укрзалізниця» залишити без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.

10. Судові витрати

10.1. Понесені АТ «Укрзалізниця» у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300 308 309 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.03.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 у справі № 924/58/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Булгакова

Суддя І. Колос