ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2022 року
м. Київ
cправа № 925/1429/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.
за участю секретаря судового засідання Калітінського М.Ю.,
представників учасників справи:
від позивача: Іванова-Штундер Х.О.,
від відповідача: не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гельмязівське ремонтно-транспортне підприємство"
на рішення Господарського суду Кіровоградської області
у складі судді Поліщук Г.Б.
від 15.02.2022,
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Орєшкіна Е.В., Кощеєв І.М., Чус О.В.
від 13.09.2022
та додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Орєшкіна Е.В., Кощеєв І.М., Чус О.В.
від 27.09.2022
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гельмязівське ремонтно-транспортне підприємство"
до Фізичної особи-підприємця Мартищенка Богдана Леонідовича
про розірвання договору та стягнення 92 665,61 грн,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гельмязівське ремонтно-транспортне підприємство" (далі - Позивач, Скаржник) звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Мартищенка Богдана Леонідовича (далі - Відповідач), в якому просило:
- розірвати договір купівлі-продажу від 22.04.2021 №2204, укладений між Позивачем та Відповідачем ;
- стягнути з Відповідача на свою користь 69 000,00 грн коштів, сплачених за обладнання, 4 000,00 грн коштів за доставку обладнання, 19 044,00 грн збитків від простою підприємства, 3 % річних у розмірі 529,57 грн, інфляційні втрати в розмірі 92,04 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору купівлі-продажу №2204 від 22.04.2021 Відповідач поставив Позивачу обладнання, яке не могло використовуватися за призначенням через виявлені Позивачем істотні недоліки його якості, про що Позивач одразу повідомив Відповідача, однак останній залишив всі звернення без уваги. Вказане призвело до простою підприємства Позивача у зв`язку з неможливістю виконати зобов`язання за іншим договором, для виконання якого було необхідне зазначене обладнання. Позивач вважає, що в діях Відповідача наявне істотне порушення умов договору купівлі-продажу №2204 від 22.04.2021, що відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України є підставою для його розірвання в судовому порядку та стягнення з Відповідача вартості обладнання в сумі 69 000,00 грн, 4 000,00 грн коштів за доставку обладнання, 19 044,00 грн збитків від простою підприємства, 3 % річних у розмірі 529,57 грн, інфляційних втрат в розмірі 92,04 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 15.02.2022, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.09.2022 у справі №925/1429/21, в задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з Позивача на користь Відповідача 10 000,00 грн витрат на правову допомогу.
4. Додатковою постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.09.2022 стягнуто з Позивача на користь Відповідача 15 000,00 грн витрат на правову допомогу надану в суді апеляційної інстанції.
5. Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані тим, що Позивачем не доведено факту поставки Відповідачем товару неналежної якості та Позивачем не доведено наявності фактичних обставин, з якими закон пов`язує можливість розірвання договору купівлі-продажу в судовому порядку. Розмір понесених витрат Відповідача на правову допомогу, пов`язаних із даною справою, в заявленому ним розмірі підтверджується матеріалами справи.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та аргументи учасників справи
6. Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.02.2022, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.09.2022 та додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.09.2022. Позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.
7. Підставою касаційного оскарження Скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки вважає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 13.12.2019 у справі №904/5002/18, від 13.02.2020 у справі №927/293/19, від 12.09.2019 у справі №910/8922/18, від 01.07.2021 у справі №916/1068/20, від 01.06.2021 у справі №927/144/20 та від 09.06.2021 у справі №623/3335/17.
8. Відповідачем надано відзив на касаційну скаргу, в якому він просив закрити касаційне провадження на підставі п.5 ч.1 ст. 296 ГПК України, а у випадку відмови у закритті касаційного провадження, залишити судові рішення попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
9. Позивачем надано письмові пояснення у справі.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
10. 22 квітня 2021 між Фізичною особою-підприємцем Мартищенко Богданом Леонідовичем (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гельмязівське РТП" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №2204 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність покупця просіювач барабанний (далі - обладнання), а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти обладнання та сплатити за нього певну грошову суму. Найменування, кількість, комплектність та технічні характеристики обладнання визначаються в Специфікації (додаток №1 до цього Договору), яка після підписання сторонами стає невід`ємного частиною Договору (п. 1.2. Договору).
11. Згідно п. 2.1. Договору ціна обладнання становить 69 000,00 грн за одну одиницю товару.
12. Пунктом 2.2. Договору передбачено, що оплата обладнання за ціною, визначеною в п.2.1. цього Договору, здійснюється покупцем наступним чином:
- попередня оплата в розмірі 50 % від ціни обладнання - протягом 5 банківських днів з дати укладення цього Договору;
- інша частина в розміри 50% від ціни обладнання - протягом 5 банківських днів з моменту отримання повідомлення від продавця про готовність обладнання до передачі покупцеві.
13. Продавець забезпечує готовність обладнання до передачі покупцеві протягом 21 календарного дня з дати оплати покупцем 50 % від ціни обладнання (п.3.1. Договору).
14. Відповідно до п. 3.2. Договору продавець передає обладнання покупцю протягом 5 календарних днів з моменту оплати покупцем повної ціни обладнання, зазначеної в п.2.1 цього Договору.
15. Згідно п. 3.3. Договору доставка обладнання покупцеві здійснюється перевізником або організацією зв`язку, що обираються продавцем на власний розсуд. Витрати на доставку покладаються на покупця. При цьому обов`язок продавця передати обладнання покупцеві вважається виконаним в момент здачі обладнання обраному продавцем перевізнику або організації зв`язку.
16. Пунктом 3.4. Договору передбачено, що продавець разом з обладнанням передає покупцеві видаткову накладну на обладнання. Виконаний належним чином обов`язок продавця щодо передання обладнання покупцю підтверджує факт отримання покупцем видаткової накладної на обладнання.
17. Відповідно до п. 4.2. Договору продавець ґарантує якість і надійність переданого обладнання протягом гарантійного строку.
18. Згідно п. 4.4. Договору гарантійний строк починається з моменту передання обладнання покупцеві та встановлюється на 12 місяців для металевої конструкції обладнання та на 12 (дванадцять) місяців для комплектуючих виробів обладнання (з урахуванням обмежень, визначених п. 4.3. цього Договору).
19. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним (п. 7.1. Договору).
20. 22 квітня 2021 року сторонами підписано специфікацію до Договору, якою визначені найменування обладнання (просіювач барабанний), кількість - 1 шт., комплектність обладнання та його технічні характеристики, а також керівництво з експлуатації.
21. На виконання умов Договору Позивачем було здійснено оплату 50% від ціни обладнання протягом 5 банківських днів з дня укладення Договору, що підтверджується платіжним дорученням від 28.04.2021 №125 на суму 34 500,00 грн. Також Позивач оплатив іншу частину вартості обладнання у розмірі 50%, що підтверджується платіжним дорученням від 19.05.2021 №139 на суму 34 500,00 грн.
22. За видатковою накладною №2021-2604-1 від 20.05.2021 Відповідачем передано обладнання перевізнику. Обладнання було отримано Позивачем 22.05.2021.
23. Під час огляду вказаного обладнання комісією Позивача у складі заступника директора Хруль Н.В., інженера-енергетика Біленка С.В. та майстра з ремонту технічного устаткування Коноваленка С.В. виявлені наступні порушення технічних характеристик обладнання, про що складено акт №1 від 22.05.2021 про невідповідність продукції: зігнутий відносно горизонталі каркас просіювача барабанного; незварені шви направляючих бункерів; загнутий вал осі барабану, що за собою тягне нерівномірне навантаження на двигун; відсутній кут нахилу барабану; круги барабану мають еліпсевидну форму.
24. У зв`язку з виявленими недоліками комісія Позивача дійшла висновку про істотні недоліки якості обладнання, яке не може використовуватися за призначенням.
25. З огляду на виявлені недоліки якості обладнання покупець направив на адресу продавця досудову претензію від 14.06.2021, до якої долучив копію вищевказаного акту про невідповідність продукції.
26. Позивач в претензії вимагав сплатити кошти на загальну суму 92 044,00 грн, з яких: сплачені Позивачем кошти за обладнання в розмірі 69 000,00 грн, кошти за доставку обладнання в розмірі 4 000,00 грн, збитки від простою підприємства у розмірі 19 044,00 грн та просив забрати поставлене обладнання неналежної якості.
27. Зазначена претензія була повернута Позивачу органами поштового зв`язку з відміткою відділення поштового відділення: «За закінченням терміну зберігання".
28. Позивач вважає, що бездіяльність Відповідача є істотним порушенням умов Договору, оскільки покупець внаслідок отримання неякісного обладнання значною мірою був позбавлений того, на що розраховував при укладенні Договору, тому наявні підстави для розірвання Договору в судовому порядку та повернення сплачених за обладнання коштів в сумі 69 000,00 грн, а також збитків в сумі 19 044,00 грн, 3% річних в сумі 529,57 грн, інфляційних втрат в сумі 92,04 грн, коштів за доставку обладнання в сумі 4 000,00 грн.
РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА
29. Цивільний кодекс України
Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів
1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом
1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Стаття 525. Недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання
1. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 526. Загальні умови виконання зобов`язання
1. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 651. Підстави для зміни або розірвання договору
1. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
2. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
3. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Стаття 653. Правові наслідки зміни або розірвання договору
1. У разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.
3. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
4. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 673. Якість товару
1. Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
Стаття 675. Гарантії якості товару
1. Товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.
2. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).
3. Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.
Стаття 676. Обчислення гарантійного строку
1. Гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.
Стаття 678. Правові наслідки передання товару неналежної якості
1. Покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:
1) пропорційного зменшення ціни;
2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
2. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:
1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;
2) вимагати заміни товару.
Стаття 679. Недоліки товару, за які відповідає продавець
1. Продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.
2. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
Стаття 680. Строки виявлення недоліків і пред`явлення вимоги у зв`язку з недоліками проданого товару
1. Покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом.
2. Якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв`язку з його недоліками може бути пред`явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років, а щодо нерухомого майна - в межах трьох років від дня передання товару покупцеві, якщо договором або законом не встановлений більший строк.
Строк для виявлення недоліків товару, що перевозився або був відправлений поштою, обчислюється від дня одержання товару в місці призначення.
3. Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.
30. Господарський кодекс України (далі - ГК України)
Стаття 269. Гарантії якості товарів. Претензії у зв`язку з недоліками поставлених товарів
1. Строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред`явлення постачальникові претензій у зв`язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.
2. Стандартами, технічними умовами (у разі наявності) або договором щодо товарів, призначених для тривалого користування чи зберігання, можуть передбачатися більш тривалі строки для встановлення покупцем у належному порядку зазначених недоліків (гарантійні строки). Сторони можуть погодити в договорі гарантійні строки більш тривалі порівняно з передбаченими стандартами або технічними умовами (у разі наявності).
3. Гарантійний строк експлуатації обчислюється від дня введення виробу в експлуатацію, але не пізніше одного року з дня одержання виробу покупцем (споживачем), а щодо виробів народного споживання, які реалізуються через роздрібну торгівлю, - з дня роздрібного продажу речі, якщо інше не передбачено стандартами, технічними умовами (у разі наявності) або договором.
5. Постачальник (виробник) гарантує якість товарів у цілому. Гарантійний строк на комплектуючі вироби і складові частини вважається рівним гарантійному строку на основний виріб, якщо інше не передбачено договором або стандартами, технічними умовами (у разі наявності) на основний виріб.
6. Постачальник (виробник) зобов`язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.
31. Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України)
Стаття 236. Законність і обґрунтованість судового рішення
1. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
3. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Стаття 238. Зміст рішення
4. У мотивувальній частині рішення зазначаються:
5) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику…
Стаття 282. Постанова суду апеляційної інстанції
1. Постанова суду апеляційної інстанції складається з: 1) вступної частини; 2) описової частини; 3) мотивувальної частини із зазначенням: а) встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин; б) доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції; в) мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу; г) чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду; ґ) висновків за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції; 4) резолютивної частини. …
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
32. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
33. Згідно статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.
34. Суди першої та апеляційної інстанції, приймаючи рішення про відмову в позові, застосували положення Інструкції № П-7 від 25.04.1966 "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю", яка затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР (наділі - Інструкція П-7).
35. Суд зазначає, що положення Інструкції № П-7 у разі встановлення недоліків товару (обладнання), на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації), як у справі, що розглядається, не підлягають застосуванню, з огляду на таке.
36. Відповідно до постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР" можуть застосовуватись лише ті нормативні акти колишнього Союзу РСР, які не суперечать Конституції і законам України.
37. У даному випадку спірні правовідносини щодо поставки товару неналежної якості на який продавцем надані гарантії щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації) врегульовані законами України.
38. Згідно статті 679 Цивільного кодексу України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
39. Відповідно до частини 6 статті 269 Господарського кодексу України постачальник (виробник) зобов`язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.
40. Отже, за загальним правилом відповідальність продавця за недоліки товару може наступати у випадках, якщо недоліки виникли до передання товару покупцеві або якщо їх виникнення обумовлене причинами, що виникли до передачі товару. І відповідно, коли недоліки товару виявлені після переходу до покупця ризику випадкової загибелі та випадкового знищення товару, саме на покупця у такому випадку покладається обов`язок доведення того, що недоліки чи їх причини виникли до передачі йому товару.
41. Водночас, у випадку встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації), як у справі, що розглядається, існує презумпція вини постачальника (виробника). У такому випадку для звільнення себе від відповідальності саме постачальник (виробник) повинен довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі палати Касаційного господарського суду для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав і цінних паперів від 13.12.2019 у справі № 904/5002/18.
42. Крім того, застосовуючи положення Інструкції П-7, суди попередніх інстанцій безпідставно не взяли до уваги те, що ця Інструкція застосовується в усіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними та Особливими умовами постачання або іншими обов`язковими для сторін правилами не встановлений інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю.
43. Водночас, існує також Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, що затверджено постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 N 888, у якому також передбачено, що постачальник (виробник) зобов`язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу (абз. 6 пункту 33 розділу IV). Тобто, закріплені аналогічні положення щодо покладення обов`язку доведення на постачальника (виробника), як і в частині 6 статті 269 Господарського кодексу України.
44. Суд зазначає, що у разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності. Така неузгодженість може виникнути внаслідок того, що прийняття нової норми не завжди супроводжується скасуванням "застарілих" норм з одного й того ж питання.
45. Верховний Суд зауважує, що у цій справі суди першої та апеляційної інстанцій помилково застосували до спірних правовідносин норми, що закріплені у пунктах 9, 16, 20 Інструкції П-7 (1966 року) та не застосували норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, які підлягали застосуванню.
46. При цьому, слід враховувати, що у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення саме суд, а не Позивач вирішує яку правову норму належить застосувати до спірних правовідносин.
47. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу судів, що відповідно до принципу jura novit curia («суд знає закони») неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 265/6582/16-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц.
48. У пункті 7.43 постанови від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суд, з`ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.
49. Господарський суд при постановленні судового рішення керується не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами на які посилаються сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову). Однак, судами першої та апеляційної інстанцій наведеного вище не враховано.
50. Крім того, суди попередніх інстанцій, відмовивши у позові з підстав недоведеності, фактично поклали ризик настання негативних наслідків, пов`язаних з невчиненням процесуальних дій (не проведення судової експертизи), на Позивача, чим порушили принцип змагальності сторін (пункт 4 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України), суть якого визначена у статті 13 цього Кодексу та полягає в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
51. Таким чином, суди попередніх інстанцій встановивши, що постачальник ґарантує якість і надійність переданого обладнання протягом гарантійного строку (12 місяців з моменту передання обладнання) (пункти 4.2, 4.4 Договору) та встановивши, що покупець відразу після отримання обладнання звернувся до постачальника з претензією про істотні недоліки якості обладнання, не врахували, що постачальник на протязі дії гарантійного строку повинен усунути виявлені покупцем дефекти (недоліки) товару, а при неможливості їх усунення здійснити заміну дефектного товару.
52. За таких обставин, суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову про розірвання Договору та повернення коштів, сплачених за обладнання неналежної якості, залишили поза увагою факт надання Відповідачем гарантій Позивачу щодо якості товару, не встановили, що саме Відповідач відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли внаслідок порушення Позивачем (покупцем) правил експлуатації або зберігання виробу, не дослідили причини виникнення недоліків продукції, на яку за умовами Договору встановлено гарантійний строк, безпідставно поклавши обов`язок доведення цих обставин на Позивача (покупця), а не на Відповідача (постачальника). При цьому застосували норми матеріального права, які не підлягали застосуванню до спірних правовідносин.
53. Згідно з положеннями статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
54. Для повного і всебічного розгляду справи важливим є встановлення та аналіз сукупного зв`язку зазначених вище обставин, а їх відсутність не дає змогу розглянути спір у відповідності до вимог законодавства та встановити наявність підстав для задоволення чи відмови у задоволенні позовних вимог.
55. Від повноти встановлення відповідних обставин справи, оцінки доказів із правильним застосуванням судом норм права у справі, що розглядається, залежить обґрунтованість висновків суду при ухвалені судом рішення по суті спору.
56. Оскаржувані судові рішення у цій справі наведеним вимогам не відповідають.
57. Отже, висновки господарських судів про відмову в позові з підстав недоведеності позовних вимог є необґрунтованими та передчасними.
58. Встановивши зазначені в постанові вище порушення, з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, Суд дійшов висновку про те, що рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.02.2022 та постанова Центрального апеляційного господарського суду від 13.09.2022 у справі №925/1429/21 підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд до господарського суду першої інстанції.
59. Водночас, оскільки Суд дійшов висновку про необхідність скасування рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.02.2022 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 13.09.2022 у цій справі, додаткова постанова Центрального апеляційного господарського суду від 27.09.2022, яка є невід`ємною частиною постанови Центрального апеляційного господарського суду від 13.09.2022 у цій справі, також підлягає скасуванню.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
60. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.
61. Касаційна скарга Скаржника підлягає задоволенню частково, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
62. Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене вище, вжити усі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, предмету і підстав позову, перевірити доводи і докази, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, правильно застосувати норми права, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір.
Судові витрати
63. Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.
Керуючись статтями 300 301 308 310 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гельмязівське ремонтно-транспортне підприємство" задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.02.2022, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.09.2022 та додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.09.2022 у справі №925/1429/21 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Кіровоградської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуюча Г. Вронська
Судді Н. Губенко
І. Кондратова