ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 925/1662/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,

представників учасників справи:

прокуратури - Красножон О.М. (посвідчення від 01.03.2023 №076616),

позивача - не з`явився,

відповідача - Махно А.В. (самопредставництво),

третьої особи 1 - не з`явився,

третьої особи 2 - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури

на ухвалу господарського суду Черкаської області від 20.09.2022 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022,

за позовом Черкаського міського зоологічного парку "Рошен"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-плюс"

про стягнення 119 714,75 грн,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Черкаська міська рада,

Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

1.1. У грудні 2021 року Черкаський міський зоологічний парк "Рошен" (далі Парк, позивач) звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-плюс" (далі - ТОВ "Каштан-плюс", відповідач) про стягнення надмірно сплачених коштів у розмірі 119 714,75 грн та судових витрат.

1.2. В обґрунтування заявлених вимог Парк вказував про те, що спірні зобов`язання сторін виникли на підставі укладеного договору про закупівлю товарів за державні кошти від 04.02.2019 №1 та додаткових угод від 28.02.2019 №1, від 06.03.2019 №2 до нього.

1.3. Зокрема про те, що додаткові угоди від 28.02.2019 №1 та від 06.03.2019 №2 до договору про закупівлю товарів за державні кошти укладено сторонами всупереч положенням пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі". З огляду на наведене, позивач зазначав про нікчемність вказаних додаткових угод до договору та просив суд стягнути з відповідача надмірно сплачені (на виконання цих додаткових угод до договору) грошові кошти на підставі частини першої статті 671 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України).

1.4. Також у позовній заяві Парк зазначав, що у провадженні господарського суду Черкаської області вже перебувала справа №925/509/21 за його позовом до ТОВ "Каштан-плюс" про стягнення надмірно сплачених грошових коштів за спірними нікчемними додатковими угодами до договору. Однак правовим обґрунтуванням якої була стаття 1212 ЦК України. Рішенням господарського суду Черкаської області від 29.06.2021 №925/509/21 у задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю. У зв`язку зі зміною правової позиції Верховного Суду у даній категорії справ (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19) Парк вважає, що позов може бути поданий повторно.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Ухвалою господарського суду Черкаської області від 20.09.2022 (суддя Нестеренко А.М.), яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 (колегія суддів: Євсіков О.О., Корсак В.А., Попікова О.В.), задоволено клопотання представника ТОВ "Каштан-плюс" про закриття провадження у справі №925/1662/21; провадження у справі закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 231, пункту 2 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); повернуто позивачу судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

2.2. Судові рішення мотивовані наявністю рішення господарського суду Черкаської області у справі №925/509/21, яке набрало законної сили 20.07.2021 вирішено спір між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

2.3. Зокрема, суди попередніх інстанцій встановили, що у справі №925/1662/21 провадження відкрито судом за повторним зверненням Парку, який у позовній заяві змінив лише правову підставу позову, зокрема положення частини першої статті 670 ЦК України, водночас у справі №925/509/21 Парком було заявлено аналогічні за змістом вимоги (зобов`язання сторін виникли на підставі укладеного договору про закупівлю товарів за державні кошти від 04.02.2019 №1 та додаткових угод від 28.02.2019 №1, від 06.03.2019 №2 до нього) та правовою підставою для повернення грошових коштів у розмірі 119 714,75 грн позивачем було визначено положення статті 1212 ЦК України.

2.4. За висновком судів, провадження у справі №925/1662/21 відкрито за повторним зверненням позивача, який у позовній заяві змінив лише правову підставу позову. Водночас зміна позивачем правової підстави позову, за наявності рішення суду, що набрало законної сили, яким уже вирішено цей же спір (з таким самим предметом як позову, так і спору), не надає позивачу права на повторне звернення.

3. Стислий виклад вимог касаційної скарги

3.1. Заступник керівника Черкаської обласної прокуратури (далі - Прокурор, скаржник) звернувся 03.01.2023 до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить: скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 20.09.2022, залишену без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022, про закриття провадження у справі №925/1662/21 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4.1. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1.1. У касаційній скарзі Прокурор вказує на неправильне застосування судами попередніх інстанцій приписів статей 175 231 ГПК України. Зокрема, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що у розумінні положень ГПК України підставами позову є норми матеріального права, з якими пов`язується виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення. Поряд з тим у справі №925/509/21 підстави позову (положення статті 670 ЦК України) інші ніж у справі №925/1662/21 (положення статті 1212 ЦК України), а також іншими є і фактичні підстави заявлених позовних вимог. Зокрема, у справі №925/509/21 Парк в обґрунтування позовних вимог зазначав відсутність росту індексу споживчих цін, тобто, фактично доводив порушення сторонами договору положень пункту 7 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі". Тоді як у справі №925/1662/21 позивачем, прокурором та третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, в обґрунтування підстав заявленого позову додано докази на підтвердження відсутності коливання ціни на ринку та порушення сторонами договору вимог пункту 2 частини четвертої статті 36 цього Закону.

4.1.2. Прокурор наголошує на тому, що предмет, фактичні та правові підстави позовів у справах №925/1662/21 та №925/509/21 є різними, хоч і візуально дуже схожими, а тому, відповідно, є відмінними як способи захисту права, так і коло необхідної фактичної доказової бази, що в свою чергу, вказує на неправомірність застосування судами положень пункту 2 частини першої статті 175 та пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України.

4.1.3. Крім того зазначає про те, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 22.02.2022 задоволено клопотання Прокурора, який відповідно до вимог частини третьої статті 53 ГПК України вступив у справу на стороні позивача в інтересах територіальної громади міста Черкаси та залучено до участі у справі №925/1662/21 третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Черкаську міську раду та Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради. Суди мали би врахувати, що хоч фактично замовником та платником грошових коштів за договором про закупівлю є Парк (культурно-освітня установа заснована на комунальній формі, власником майна якої є Черкаська міська рада), однак Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради є розпорядником коштів місцевого бюджету, а тому, відповідно спірна сума грошових коштів не може бути використана позивачем на власний розсуд та підлягає подальшому "автоматичному" поверненню до місцевого бюджету і у подальшому може бути перерозподілена за рішенням Черкаської міської ради на користь цієї культурно-освітньої установи.

4.1.4. На думку скаржника, передумовою для застосування судом положень пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України, необхідна наявність одночасно трьох складових - рішення у справі, що набрало законної сили, повинно бути ухвалене щодо тих самих сторін, про той самий предмет і з тих самих підстав.

4.2. Доводи інших учасників справи

4.2.1. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Каштан-плюс" заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

4.2.2. Позивач та треті особи не скористались своїм правом на подання відзиву/заперечень/ пояснень на касаційну скаргу Прокурора.

5. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, таке.

5.1. Рішенням господарського суду Черкаської області від 29.06.2021 у справі №925/509/21 відмовлено повністю у задоволенні позову Парку до ТОВ "Каштан-плюс" про стягнення 119 714,75 грн. Вказане рішення суду набрало законної сили 20.07.2021.

5.2. В обґрунтування позовних вимог до ТОВ "Каштан-плюс" у справі №925/509/21 Парк посилався на положення статті 1212 ЦК України та вказував, що після підписання договору від 04.02.2019 №1 про закупівлю товарів за державні кошти сторонами спору укладено дві додаткові угоди (№1 та №2), за якими неодноразово підвищено ціну на предмет закупівлі (м`ясо яловичини заморожене) без достатніх правових підстав.

5.3. Предметом позову у справі №925/1662/21, що розглядається, є вимоги Парку до ТОВ "Каштан-плюс" про стягнення на підставі статті 670 ЦК України надмірно сплачених коштів у розмірі 119 714,75 грн.

5.4. В обґрунтування заявлених вимог Парк вказує про те, що спірні зобов`язання сторін виникли на підставі укладеного договору про закупівлю товарів за державні кошти від 04.02.2019 №1 та додаткових угод від 28.02.2019 №1, від 06.03.2019 №2 до нього.

5.5. До суду першої інстанції 29.12.2021 від ТОВ "Каштан-плюс" надійшли клопотання та відзив на позовну заяву, у яких відповідач, посилаючись на пункт 3 частини першої статті 231 ГПК України, просив суд закрити провадження у справі №925/1662/21, оскільки є рішення, яке набрало законної сили, ухвалене щодо тих самих сторін, про той самий предмет і з тих самих підстав, що у справі, яка розглядається.

5.6. Зокрема, у відзиві на позовну заяву відповідач послався на наявність рішення господарського суду Черкаської області від 29.06.2021 у справі №925/509/21, яке набрало законної сили. Вказаним рішенням установлена відповідність, укладених між Парком та ТОВ "Каштан-плюс" додаткових угод №1 та №2 до договору від 04.02.2019 №1 про закупівлю товарів за державні кошти, положенням Закону України "Про публічні закупівлі". Також, за твердженням відповідача, позивачем не подано до позову жодних документів, які підтверджують факт оплати і поставки товару за цим договором, та не подано розрахунку надмірно сплачених коштів, а тому ТОВ "Каштан-плюс" просило суд відмовити у задоволенні позову, з мотивів безпідставності і необґрунтованості позовних вимог, а також урахувати преюдиційні обставини, встановлені господарським судом Черкаської області у справі №925/509/21.

5.7. За заявою заступника керівника Черкаської обласної прокуратури, у порядку частини третьої статті 53 ГПК України, частини шостої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" у справу №925/1662/21 вступив Прокурор, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити. Також зазначав про необґрунтованість клопотання відповідача про закриття провадження у справі з огляду на те, що у справі яка розглядається інший суб`єктний склад учасників та інші правові підстави позову ніж у справі №925/509/21.

5.8. Ухвалою господарського суду Черкаської області від 22.02.2022 залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Черкаську міську раду та Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради.

5.9. Задовольняючи заяву ТОВ "Каштан-плюс" суди попередніх інстанцій виходили з того, що зміна позивачем правової підстави позову, за наявності рішення суду, що набрало законної сили і яким уже вирішено цей же спір, не надає позивачу права на повторне звернення, а відтак, відкрите провадження у справі №925/1662/21 відповідно до пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України підлягає закриттю. Суди також зазначили про те, що вказаного висновку не спростовує зміна складу учасників справи, яка відбулась внаслідок вступу у справу Прокурора та залучення судом до участі у справі третіх осіб за його клопотанням.

5.10. Зважаючи на наявність на момент прийняття оскаржуваних судових рішень такого, що набрало законної сили, рішення господарського суду Черкаської області у справі №925/509/21 між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що і у цій справі, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі №925/1662/21.

6. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

6.1. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 27.02..2023 у зв`язку з перебуванням судді Малашенкової Т.М. у відпустці призначено повторний автоматичний розподіл судової справи №925/1662/21, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Бенедисюк І.М. (головуючий), Колос І.Б., Селіваненко В.П.

6.2. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

6.3. Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.4. Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України, з обґрунтуванням того, в чому полягає порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права судом першої інстанції після апеляційного перегляду справи апеляційною інстанцією, з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій

7.1. Дослідивши доводи касаційної скарги, зміст оскаржуваних судових рішень, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити таке.

7.2. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

7.3. Положеннями пунктів 2, 3, 4, 5 частини першої статті 175 ГПК України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами; у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; є рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, прийняте в межах його компетенції в Україні щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого документа на примусове виконання такого рішення; є рішення суду іноземної держави або міжнародного комерційного арбітражу, визнане в Україні в установленому законом порядку, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

7.4. Згідно з частиною другої статті 175 ГПК України суд не має права відмовити у відкритті провадження у справі у випадках, визначених пунктами 4, 5 частини першої цієї статті, якщо відповідне рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу було скасовано і розгляд справи в тому самому третейському суді, міжнародному комерційному арбітражі виявився неможливим.

7.5. Передумовою для застосування положень пункту 2 частини першої статті 175 ГПК України є наявність такого, що набрало законної сили, рішення чи ухвали суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

7.6. Отже, для закриття провадження у справі, на підставі пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України, необхідна наявність одночасно трьох однакових складових - рішення у справі, що набрало законної сили, повинно бути ухвалене щодо тих самих сторін, про той самий предмет і з тих самих підстав.

7.7. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

7.8. Предметом позову як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу.

7.9. У постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18 наведено такий правовий висновок: "… Підставами заявленого позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача".

7.10. Підставою позову може бути як один, так і декілька юридичних фактів матеріально-правового характеру.

7.11. Отже, предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

7.12. Чинні процесуальні норми ГПК України не позбавляють заявника права на розгляд спору про той же предмет, у разі зазначення ним інших підстав позову та надання інших доказів, якими він обґрунтовує ці підстави.

7.13. Аналогічна правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду від 24.02.2021 зі справи №910/15598/19(910/8017/20), від 18.03.2021 зі справи №909/783/20, від 16.11.2021 зі справи №910/694/21, від 31.05.2022 зі справи №916/2853/20.

7.14. Що ж до підстав позовів у справі, що розглядається та у справі №925/509/21, то Прокурор вважає, що вони є різними, а тому суд першої інстанції, рішення якого залишено без змін судом апеляційної інстанції, закрив провадження у справі №925/1662/21 з порушенням норм процесуального права.

7.15. Так, скаржник зазначає, що іншою підставою позову, яка доводить обґрунтованість позовних вимог у справі №925/1662/21 є положення частини першої статті 670 ЦК України. Водночас суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі, наголошував на тому, що така вимога з такою ж підставою була предметом розгляду у справі №925/509/21.

7.16. Суд зазначає про необґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

7.17. Зокрема, як встановлено судами попередніх інстанцій, предметом позову у справі №925/1662/21 є вимоги Парку про стягнення з відповідача на підставі положень частини першої статті 670 ЦК України сплаченої грошової суми за товар, що не був поставлений згідно умов договору. Обґрунтуванням підстав позовної заяви Парком визначено обставини порушення сторонами договору про закупівлю товарів за державні кошти положень пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" при укладанні додаткових угод від 28.02.2019 №1 та від 06.03.2019 №2 до договору.

7.18. Натомість у справі №925/509/21 предметом позову у справі №925/1662/21 є вимоги Парку про стягнення з відповідача на підставі положень 1212 ЦК України безпідставно отриманих грошових коштів. При цьому обґрунтовуючи свої позовні вимоги у справі №925/509/21, Парк наголошував на тому, що на час укладання сторонами додаткових угод від 28.02.2019 №1 та від 06.03.2019 №2 до договору про закупівлю товарів за державні кошти був відсутнім ріст індексу споживчих цін, тобто, фактично Парк доводив порушення сторонами договору положень пункту 7 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

7.19. Як вже було зазначено вище, чинні процесуальні норми ГПК України не позбавляють заявника права на розгляд спору про той же предмет, у разі зазначення ним інших підстав позову та надання доказів, якими він обґрунтовує ці підстави.

7.20. У такий спосіб, заявлені у даній справі позовні вимоги хоч і стосуються одного і того ж предмета позову в частині стягнення грошових коштів у розмірі 119 714,75 грн сплачених на виконання, на думку позивача, нікчемних додаткових угод №1, та №2 до договору про закупівлю товарів за державні кошти, проте не можна вважати, що між сторонами вже було вирішено спір про той самий предмет, і позови повністю збігаються, як за складом учасників судового процесу, так і за матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

7.21. Отже, незважаючи на те, що предмет спору у справі №925/1662/21 та у справі №925/509/21 (грошових коштів у розмірі 119 714,75 грн) є однаковим, проте підстави та обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги у справі, що розглядається та у справі №925/509/21 відрізняються як за правовим змістом, так і наслідками, що, в свою чергу, вказує на неправомірність застосування судами попередніх інстанцій положень пункту 2 частини першої статті 175 ГПК України та, як наслідок, застосування пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України.

7.22. З огляду на наведене вище, колегія суддів зазначає, що місцевий та апеляційний господарські суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень наведеного помилково не врахували, правового висновку Верховного Суду щодо необхідності чіткого розмежування понять "предмет спору" і "предмет позову", "правова підстава позову", згідно з яким: під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем; під правовою підставою позову слід розуміти посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

7.23. Верховний Суд вважає наведені Прокурором підстави касаційного оскарження обґрунтованими та погоджується із доводами, наведеними у касаційній скарзі про те, що суди попередніх інстанцій при постановленні та ухваленні оскаржуваних ухвали та постанови порушили норми процесуального права та недотримались положень статей 86 175 231 236 ГПК України, позаяк застосований судами попередніх інстанцій підхід є занадто формалізованим та таким, що не охоплює усіх особливостей цього спору й обставин, які передували передачі його на вирішення господарського суду, а тому оскаржувані ухвала та постанова підлягають скасуванню.

7.24. У справі, що розглядається, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних правовідносин, як у матеріально-правовому, так і в процесуальному сенсах.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

8.1. Відповідно до частин першої, другої, четвертої, п`ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

8.2. За змістом частин третьої, четвертої статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.

8.3. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

8.4. Частиною шостою статті 310 ГПК України передбачено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

8.5. Таким чином, за наведених обставин висновки судів першої та апеляційної інстанції не відповідають вимогам статей 175 231 ГПК України, що свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваних ухвали і постанови як прийнятих з порушенням норм процесуального закону, а тому Суд вбачає підстави для задоволення касаційної скарги шляхом скасування оскаржуваних ухвали та постанови і направлення справи №925/1662/21 до господарського суду Черкаської області для продовження розгляду.

9. Судові витрати

9.1. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 ГПК України).

Керуючись статтями 300 301 308 310 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 20.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 у справі №925/1662/21 скасувати.

3. Справу №925/1662/21 за позовною заявою Черкаського міського зоологічного парку "Рошен" до товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-плюс" про стягнення 119 714,75 грн, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Черкаської міської ради, Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради передати до господарського суду Черкаської області для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І Колос

Суддя В. Селіваненко