ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2021 року

м. Київ

Справа № 925/81/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О. М. - головуючий, Мамалуй О. О., Студенець В. І.,

за участю секретаря Низенко В. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Фермерського господарства «Єгор»

на рішення Господарського суду Черкаської області

у складі судді Грачова В.М.

від 28.05.2021

та на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Буравльова С.І., Андрієнка В.В., Шапрана В.В.

від 29.09.2021

у справі за позовом Фермерського господарства «Єгор»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікорнс»

про розірвання договору,

за участю представників:

від позивача: Юрко К.В.,

від відповідача: Кравцов І.В.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2021 року Фермерське господарство «Єгор» звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікорнс» про розірвання договору купівлі-продажу №484/ФКД від 01.06.2020 р.

Вимоги позивача обґрунтовані істотною зміною обставин, у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зокрема тим, що виняткові погодні умови у квітні-серпні 2020 року в Золотоніському районі на території Черкаської області обумовили знищення врожаю кукурудзи, у зв`язку з чим позивач не може виконати умови укладеного договору.

Правовою підставою позову визначено частину 2 статті 652 Господарського кодексу України.

Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій

01.06.2020 року між Фермерським господарством «Єгор», як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнікорнс», як покупцем, укладено договір купівлі-продажу № 484/ФКД, за умовами п. 1.1. якого продавець у порядку та на умовах, визначених договором, зобов`язався передати у власність покупця продукцію (товар), а покупець зобов`язався прийняти товар та оплатити його.

Сторони погодили усі істотні умови договору, і зокрема, домовилися про таке:

п. 1.2. товаром вважаються речі за наступними характеристиками: кукурудза 3-го класу, українського походження 3-го класу, врожаю 2020 року. Кількість товару, метричних тон: 500,000+/-5%, на вибір покупця;

п. 3.1. товар постачається на умовах: EXW ДП «Златодар», Черкаська обл., Золотоніський район, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 47 (пункт призначення), згідно «Інкотермс-2010»;

п. 3.2. поставка товару здійснюється в період з 01.10.2020 року по 15.11.2020 року. Поставка/передача товару здійснюється у пункті призначення, зазначеному у п. 3.1. цього договору;

п. 3.13. у підтвердження безумовного виконання продавцем зобов`язання здійснити поставку товару по цьому договору, сторони складуть відповідну товарну аграрну розписку (товарні розписки) відповідно до вимог Закону України «Про аграрні розписки» (зі змінами та доповненнями). У разі виконання продавцем зобов`язань за аграрною розпискою відповідно до такої розписки та вимог Закону, зобов`язання продавця в частині поставки товару згідно цього договору вважаються виконаними. Положення що стосуються передачі товару відповідно до аграрної розписки вважаються такими, що превалюють над відповідними положеннями, що зазначені в цьому договорі. Усі посилання у документації, що підтверджують передачу товару повинні здійснюватись на реквізити відповідних аграрних розписок;

п. 4.1. орієнтовна загальна вартість товару у договорі (з ПДВ) складає 66800 доларів США;

п. 4.7. за умовами виконання продавцем умов, зазначених у п.3.13. цього договору, покупець здійснює часткову оплату товару на умовах передоплати у розмірі, що складає гривневий еквівалент 26720 доларів США по курсу продажу долара США, що склався на міжбанківському валютному ринку України за даними інтернет сторінки на банківський день, що передує даті виставлення рахунку на передоплату продавцем, впродовж 5 банківських днів з моменту його виставлення;

п. 5.3. сторона не несе відповідальності за порушення договору, якщо воно сталося не з її вини (умислу чи необережності);

п. 5.8. у разі, якщо видані товарні аграрні розписки в силу будь-яких причин будуть визнані недійсними, неукладеними або нікчемними, та/або не будуть виконаними в повному об`ємі, покупець має право вимагати у продавця, а останній зобов`язується впродовж 3 банківських днів з моменту такої вимоги повернути йому надану покупцем передоплату за товар;

п. 8.5. сторона, що має намір послатися на форс-мажорні обставини, зобов`язана невідкладно із урахуванням можливостей технічних засобів миттєвого зв`язку та характеру існуючих перешкод повідомити іншу сторону про наявність форс-мажорних обставин та їх вплив на виконання договору;

п. 8.6. достатнім доказом дії обставин непереборної сили є документ, виданий Торгово-промисловою палатою або іншим компетентним органом;

п. 8.7. якщо такі обставини непереборної сили тривають більше ніж 90 календарних днів, сторони мають право розірвати договір та провести взаєморозрахунки;

п. 11.1. договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 01.09.2021 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором або припинення договору з інших підстав;

п. 11.2. якщо інше не передбачено договором або чинним законодавством України, договір може бути розірваний тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору.

Договір підписаний повноважними представниками обох сторін, їх підписи посвідчені їхніми печатками.

05.06.2020 року сторонами на виконання п. 3.13. Договору складено товарну аграрну розписку, яка посвідчена приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Старовойтовим О.С., номер за реєстром 1833, в якій обумовлено зокрема наступне:

п. 1. Розписка встановлює безумовне зобов`язання боржника (позивача) за розпискою здійснити поставку 500 тон +/- 5% зерна кукурудзи 3-го класу, врожаю 2020 року до 15.11.2020 року у відповідності до умов договору купівлі-продажу № 484/ФКД від 01.06.2020 року;

п. 5. В забезпечення виконання зобов`язання за цією розпискою боржник передає в заставу майбутній урожай кукурудзи в кількості 500 тонн, що вирощується на вказаних у розписці земельних ділянках, загальною площею 110,2181 га із середньою врожайністю 6,50 т/га;

п. 7. Після збору врожаю у 2020 році предметом застави в забезпечення зобов`язань за цією аграрною розпискою стає зерно кукурудзи боржника у кількості 500 тон;

п. 8. У разі недостатності зібраного врожаю для повного погашення за рахунок такої сільськогосподарської продукції зобов`язань боржника за аграрною розпискою предметом застави стає майбутній врожай будь-якої іншої сільськогосподарської продукції, що вирощується або буде вирощуватися боржником на земельних ділянках, зазначених у п. 5 цієї аграрної розписки, а також вся сільськогосподарська продукція боржника до повного виконання зобов`язань за нею.

09.06.2020 року відповідач, на виконання п.п.4.7. Договору, платіжним дорученням № 2357 перерахував позивачу 710217,60 грн попередньої оплати за кукурудзу врожаю 2020 року за договором № 484/ФКД від 01.06.2020 року.

08.09.2020 року комісією за участі представників позивача, Департаменту агропромислового розвитку Черкаської обласної державної адміністрації, державного реєстратора, складено акт обстеження стану посівів сільськогосподарських культур в с. Гельмязів, в якому рекомендовано голові фермерського господарства «Єгор», у зв`язку з економічною недоцільністю збирання кукурудзи на зерно у полі № 19 площею 95 га, списати дану площу кукурудзи та провести підготовку ґрунту під посів с/г культур під врожай 2021 року.

09.09.2020 року Черкаський обласний центр з гідрометеорології листом №23.03.08/241 повідомив позивача на його запит про несприятливі погодні умови в період квітень-серпень 2020 року в Золотоніському районі та їх вплив на стан кукурудзи, в якій вказав про дефіцит опадів, значні перепади температури від холоду до тепла. Спека, ґрунтова засуха, суховії негативно вплинули на вегетацію та обумовили зниження врожаю кукурудзи та території Золотоніського району Черкаської області.

Листом № 230 від 15.09.2020 року позивач повідомив відповідача про те, що на виконання спірного контракту вплинули фактори непереборної сили: несприятливі погодні умови - посуха, що призвело до загибелі врожаю, у зв`язку з чим розглядається питання про намір звернення до Торгово-промислової палати України, готуються відповідні документи про засвідчення форс-мажорних обставин.

13.11.2020 року позивач направив відповідачу повідомлення № 237/11 про неможливість виконання умов договору. В ньому повідомив, що розпочав сільськогосподарські роботи по збиранню зерна кукурудзи 3 класу, але необхідних тоннаж товару не зібрав. Враховуючи форс-мажорні обставини, що унеможливлюють виконання позивачем взятих на себе зобов`язань, просив відповідача укласти зміни до договору поставки № 484/ФКД від 01.06.2020.

16.11.2020 року відповідач звернувся до позивача з вимогою № 453 про усунення порушень, в якій просив негайно, не пізніше одного дня з моменту отримання даної вимоги, виконати зобов`язання за Договором.

17.11.2020 року приватним нотаріусом Ватутінського міського нотаріального округу Побіянською Н.Б. вчинено виконавчий напис, номер за реєстром № 2798 про витребування від Фермерського господарства «Єгор» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікорнс» на підставі товарної аграрної розписки, посвідченої 05.06.2020 року приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Старовойтовим О.С., якою встановлено безумовне зобов`язання Фермерського господарства «Єгор» здійснити поставку 500 тон +/- 5% зерна кукурудзи 3-го класу, врожаю 2020 року у строк до 15.11.2020 року.

На підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Недоступом Д.М. 18.11.2020 року відкрито виконавче провадження № 63655809.

18.11.2020 року Державне підприємство «Держреєстри України» листом №11888 повідомило приватного виконавця Недоступа Д.М. на його запит від 18.11.2020 року про наявність зерна позивача на збереженні на зерновому складі ПрАТ «Таганча» за 15 складськими квитанціями на зерно із зазначенням його виду та кількості, в тому числі і кукурудзи 3 класу загальною вагою 434 478 кг.

18.11.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Недоступом Д.М. винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою накладено арешт і на зерно кукурудзи 3 класу загальною вагою 434 478 кг, що зберігається на зерновому складі ПрАТ «Таганча».

03.12.2020 року Торгово-промислова палата України видала позивачу сертифікат № 3100-20-1921 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) щодо його обов`язку передачі у власність покупцеві продукції, а саме кукурудзи 3-го класу, українського походження, врожаю 2020 року у кількості 500 метричних тонн +/-5% на вибір покупця на умовах EXW ДП «Златодар», Черкаська обл., Золотоніський район, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 47 (пункт призначення), згідно «Інкотермс-2010» у термін з 01.10.2020 року по 15.11.2020 року за договором купівлі-продажу № 484/ФКД від 01.06.2020 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнікорнс» відповідно до вказаних у сертифікаті документів, які унеможливили його виконання в зазначений термін. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 01.06.2020 року по 08.09.2020 року.

21.01.2021 року позивач звернувся до відповідача з повідомленням № 21/01, в якому пропонував укласти додаткову угоду про дострокове розірвання Договору та надати позивачу актуальні дані рахунків відповідача для повернення попередньої оплати.

Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

Господарський суд Черкаської області рішенням від 28.05.2021 у справі № 925/81/21 у задоволенні позову Фермерського господарства «Єгор» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікорнс» про розірвання договору відмовив повністю.

Скасував заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 12.03.2021, у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 2798, вчиненого приватним нотаріусом Ватутінського міського нотаріального округу Побіянською Н.Б. 17.11.2020 року, про стягнення з Фермерського господарства «Єгор» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікорнс» на підставі товарної аграрної розписки, посвідченої 05.06.2020 року приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Старовойтовим О.С., номер за реєстром 1833, якою встановлено безумовне зобов`язання боржника здійснити поставку 500 тон кукурудзи 3-го класу врожаю 2020 року, в строк до 15.11.2020 року.

Рішення суду мотивовано тим, що доводи позивача про неможливість виконання ним зобов`язання щодо поставки товару через форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), на підтвердження чого надано сертифікат Торгово-промислової палати України № 3100-20-1921 від 03.12.2020 року про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), які діяли у період з 01.06.2020 року по 08.09.2020 року і які виключають можливість виконання позивачем зобов`язань за договором купівлі-продажу № 484/ФКД від 01.06.2020 року, спростовані відповідачем. Відповідач надав докази наявності у позивача на зберіганні 434 478 кг кукурудзи 3 класу врожаю 2020 року, вирощеної і зібраної ним.

У зв`язку з викладеним, місцевий господарський суд дійшов висновку, що обставин для припинення зобов`язань за договором на підставі статті 607 Цивільного кодексу України не встановлено, відповідно підстави для застосування частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України для розірвання договору відсутні, а тому відсутні і підстави для задоволення позову у зв`язку з неможливістю виконання договору саме у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2021 рішення Господарського суду Черкаської області від 28.05.2021 у справі №925/81/21 залишено без змін. Суд апеляційної інстанції додатково зазначив, що будь-які виняткові погодні умови у вказаному сертифікаті Торгово-промислової палати України та будь-який їх вплив на стан посівів кукурудзи у відповідному регіоні жодним чином не впливають на можливість продавця виконати умови договору, оскільки, враховуючи предмет договору та товарну аграрну розписку, навіть у разі повної неможливості здобути товар шляхом його самостійного вирощування, позивач в будь-якому випадку не був позбавлений можливості виконати зобов`язання за договором будь-яким іншим способом (міна, позика тощо). Укладений договір не містить обмежувальних умов предмету зобов`язання.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

Фермерське господарство «Єгор» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.05.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2021 у справі № 925/81/21, у якій просило їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Підставою касаційного оскарження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 1 абзацу першого частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення скаржник зазначив, що судом першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права та не враховано висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 16.06.2021 у справі № 375/278/20, від 27.05.2021 у справі № 664/2854/17, від 03.11.2020 у справі № 920/611/19.

Зазначив, що судом апеляційної інстанцій проігноровано сертифікат Торгово-промислової палати України, який відповідно до висновків Верховного Суду щодо підтвердження факту існування форс-мажорних обставин (непереборної сили), має безпосереднє значення для правильного вирішення даної справи, та передбачений умовами договору.

Суди попередніх інстанцій, ігноруючи висновки Верховного Суду щодо презумпції правомірності правочину, умови пунктів 5.10. та 6.1 договору поставки, безпідставно послались на те, що договір поставки не містить жодних застережень, що товар повинен бути вирощений виключно на полях скаржника.

А також послався на необґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій про можливість позивача виконати спірний договір за рахунок продукції, зібраної з інших полів позивача, а не лише з тих, що передбачені договором, оскільки це порушує права інших осіб.

Договір купівлі-продажу № 484/ФКД був складений відповідачем у справі, яким свідомо внесено норми пунктів 4.8.4, 5.10, 6.1 до договору поставки, та які погоджені сторонами договору.

Також зазначив, що судами попередніх інстанцій, всупереч вимогам процесуального закону, не встановлено обставин, що мають значення для справи, не надано їм юридичної оцінки, відповідно не застосовано норми матеріального права, що підлягали застосуванню.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив залишити її без задоволення, а постановлені у справі рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Зазначив, що всі наявні у справі документи, у тому числі і сертифікат Торгово-промислової палати України, який мав б підтвердити неможливість виконання позивачем договору через вплив форс-мажорних обставин, навпаки спростовують неможливість виконання, оскільки стосуються невизначених земельних ділянок, або ділянок «Поля № 19 за межами Гельмязівської сільської ради», які жодним чином не співвідносяться з предметом договору, а також достеменно не підтверджують факту настання форс-мажорних обставин (неврожаю/загибелі посівів кукурудзи).

Також зазначив про відсутність підстав для розірвання договору за статтею 652 Господарського кодексу України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Причиною спору стало питання про наявність або відсутність підстав для дострокового розірвання укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 484/ФКД від 01.06.2020 року за рішенням суду з підстав неможливості його виконання позивачем у зв`язку із зміною істотних обставин, а саме: виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), наявність яких підтверджено сертифікатом Торгово-промислової палати України № 3100-20-1921.

Ухвалюючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що обставин для припинення зобов`язань за договором на підставі статті 607 Цивільного кодексу України не встановлено, відповідно підстави для застосування частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України для розірвання договору відсутні, а тому відсутні і підстави для задоволення позову у зв`язку з неможливістю виконання договору саме у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Однак, як вбачається з позовної заяви, підставою позову позивачем визначено зміну істотних обставин, що на його думку пов`язане з виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а правовою підставою позову визначено наявність умов, передбачених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України, для розірвання спірного договору у судовому порядку у зв`язку з істотною зміною обставин.

Позов мотивовано тим, що сторони не дійшли згоди щодо розірвання укладеного між ними договору у зв`язку із істотною зміною обставин, якими сторони керувались при укладенні договору.

На думку позивача у правовідносинах, що склалися між сторонами спірного договору, одночасно наявні всі умови, передбачені частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України, для його розірвання у судовому порядку у зв`язку з істотною зміною обставин.

Отже, суди попередніх інстанцій, мотивуючи свої рішення відсутністю підстав для застосування частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України для розірвання договору, фактично самостійно змінили визначені позивачем підстави позову, що є недопустимим.

Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина перша статті 1 Цивільного кодексу України).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 14 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частинами 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із статтями 627, 628 та 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України і статтею 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статтею 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Частини перша статті 652 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У відповідності до частини другої статті 652 Цивільного кодексу України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Поняття «істотна зміна обставин» є оціночним. Критерії визначення цього поняття закріплені в абзаці 2 частини 1 статті 652 Цивільного кодексу України, яка визначає, що зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

За відсутності істотної зміни обставин, тобто за незначної зміни обставин або за виникнення ускладнень у виконанні, які сторони могли розумно передбачити, договір відповідно до положень статті 652 Цивільного кодексу України не підлягає розірванню, як за згодою сторін, так і за рішенням суду.

Укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей, проте, під час виконання договору можуть виникати обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін.

При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, за яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватися будь-якою зміною обставин, що виникає під час виконання договору, проте, лише істотна зміна обставин визнається підставою для пред`явлення вимоги про розірвання договору.

Отже, за загальним правилом у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути розірваний за згодою сторін, що відповідає свободі договору. При цьому, можливість розірвання договору може бути обмежена, а саме у випадку, коли інше передбачено договором або випливає із суті зобов`язання.

Водночас, договір, у разі істотної зміни обставин, може бути розірваним не лише за згодою сторін, а і на підставі рішення суду, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились. У такому разі суд при вирішенні питання на предмет можливості задоволення вимоги заінтересованої сторони, має встановити факт зміни істотної обставини, за наявності одночасно чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони не дійшли згоди щодо розірвання укладеного між ними договору у зв`язку із істотною зміною обставин, якими за доводами позивача є форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), що підтверджено сертифікатом Торгово-промислової палати України № 3100-20-1921. У той же час у пункті 8.7 договору поставки сторони передбачили право розірвати договір та провести взаєморозрахунки, якщо обставини непереборної сили тривають більш ніж 90 календарних днів.

Однак, ні місцевим, ні апеляційним господарськими судами не перевірялись наведені позивачем підстави для розірвання договору поставки у зв`язку з істотною зміною обставин, щодо наявності одночасно чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України. Також не встановлювалось існування таких істотних обставин взагалі, з огляду на заперечення відповідача щодо наданих позивачем доказів на підтвердження існування таких обставин.

Відповідно до частин першої та п`ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом пункту 5 частини четвертої статті 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Враховуючи викладене вище, Верховний Суд вважає, що наведені позивачем у касаційній скарзі доводи щодо порушення судами попередніх інстанцій вимог матеріального і процесуального закону, знайшли своє підтвердження. Висновки місцевого та апеляційного судів про відсутність підстав для задоволення позову, є передчасними та такими, що зроблені без встановлення істотних обставин справи, які підлягали з`ясуванню, виходячи з визначених позивачем підстав позову.

Висновки Верховного Суду

Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій припустилися неправильного застосування приписів Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з`ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це відповідно є підставою для їх скасування та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, прав та обов`язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Судові витрати

Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 300 301 308 310 314 315 316 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фермерського господарства «Єгор» задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 28.05.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2021 у справі № 925/81/21 скасувати.

3. Справу № 925/81/21 передати на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Мамалуй

В. Студенець