ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 925/889/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Уркевича В. Ю.- головуючого, Мачульського Г. М., Краснова Є. В.,
за участю секретаря судового засідання Брінцової А. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2021 (головуючий суддя Тищенко А. І., судді: Іоннікова І. А., Скрипка І. М.) та рішення Господарського суду Черкаської області від 02.12.2019 (суддя Кучеренко О. І.) у справі
за позовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації та Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області
до 1) Черкаської районної державної адміністрації, 2) Фізичної особи-підприємця Починок Лідії Миколаївни,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - Державне підприємство «Черкаське лісове господарство»
про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору,
за участю представників:
прокурора - Гребеник І. А.,
позивача-1 - не з`явився,
позивача-2 - не з`явився,
відповідача-1 - не з`явився,
відповідача-2 - не з`явився,
третьої особи- не з`явився,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2019 року заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації (далі - Черкаська ОДА, позивач-1), Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, позивач-2) та Державного підприємства «Черкаське лісове господарство» (далі - ДП «Черкаське лісове господарство») звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Черкаської районної державної адміністрації (далі - Черкаська РДА, відповідач-1) та до фізичної особи-підприємця Починок Лідії Миколаївни (далі - ФОП Починок Л. М., відповідач-2) про:
- визнання незаконним та скасування розпорядження Черкаської РДА від 25.07.2016 № 210 «Про затвердження проекту землеустрою» (далі - розпорядження від 25.07.2016 № 210);
- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між Черкаською РДА та ФОП Починок Л. М. (кадастровий номер земельної ділянки 7124982500:03:001:0069, площею 0,0628 га, яка розташована в адміністративних межах Геронимівської сільської ради Черкаського району (далі - Геронимівська сільрада).
2. Позов обґрунтовано тим, що Черкаська РДА допустила порушення порядку зміни цільового призначення землі, встановленого частинами другою, сьомою статті 20 Земельного кодексу України, та перевищила надані їй згідно зі статтями 122, 149 цього Кодексу повноваження.
3. На думку прокурора, розпорядження від 25.07.2016 № 210 не відповідає вимогам чинного земельного та лісового законодавства на момент його прийняття, зокрема, в частині порушення порядку зміни цільового призначення земельної ділянки та відсутності погодження органу виконавчої влади з питань лісового господарства на відведення у користування земельної ділянки.
4. Звернення прокурора з позовом до суду спрямоване на відновлення порушеного права державної власності на землі лісогосподарського призначення, суспільної рівноваги та забезпечення конституційного права кожному громадянину користуватися лісами у встановлений законом спосіб, повернення до державної власності земель лісогосподарського призначення площею 0,0628 га, право користування на які втрачено поза волею власника.
5. У поданих до суду першої інстанції поясненнях прокурор просив суд виключити з числа позивачів ДП «Черкаське лісове господарство» та залучити вказане підприємство як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів.
6. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 08.08.2019 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів ДП «Черкаське лісове господарство» (далі - третя особа).
Фактичні обставини справи, встановлені судами
7. Розпорядженням Черкаської РДА від 26.06.2014 № 157 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою» ФОП Починок Л. М. надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки площею 0,1 га в оренду терміном на 10 років для будівництва і обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування для потреб жителів територіальної громади, яка розташована в адміністративних межах Геронимівської сільради, за межами населеного пункту.
8. Судами попередніх інстанцій установлено, що згідно з витягом з протоколу № 7 засідання архітектурно-містобудівної ради при управлінні містобудування та архітектури Черкаської обласної держаної адміністрації від 03.07.2015 до порядку денного цього засідання було внесено питання щодо детального плану території площею 0,0628 га з розміщенням туристичної мережі інфраструктури та закладу громадського харчування в адміністративних межах Геронимівської сільради. Територія, яка розглядається, знаходиться у північно-східній частині адміністративних меж Геронимівської сільради і прилягає до південно-східної частини мікрорайону Дахнівський м. Черкас, безпосередньо до перетину вулиць Канівська з вулицею Ворошилова неподалік ресторану «Славутич» та готелю «Україна», згідно з класифікацією видів цільового призначення земельна ділянка відноситься до земель запасу. Архітектурно-містобудівної радою було вирішено погодити детальний план території площею 0,0268 га з розміщення об`єкта туристичної інфраструктури та закладу громадського харчування в адміністративних межах Геронимівської сільради.
9. Розпорядженням Черкаської РДА від 18.04.2016 № 95 внесено зміни до розпорядження від 26.06.2014 № 157. Пункт 1 викладено у наступній редакції: «Надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки площею 0,1 га фізичній особі-підприємцю Починок Лідії Миколаївні в оренду терміном на 10 років для будівництва, обслуговування та ремонту об`єктів транспортної інфраструктури та дорожнього господарства з метою обслуговування потреб жителів територіальної громади, яка розташована в адміністративних межах Геронимівської сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту».
10. Розпорядженням від 25.07.2016 № 210 затверджено проект землеустрою та надано у користування ФОП Починок Л. М. терміном на 10 років земельну ділянку для будівництва, обслуговування та ремонту об`єктів транспортної інфраструктури та дорожнього господарства за кадастровим номером 7124982500:03:001:0069, площею 0,0628 га, яка розташована в адміністративних межах Геронимівської сільради, за межами населеного пункту. Земельну ділянку віднесено до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
11. У висновку до проектної земельної документації Управлінням Держгеокадастру у Черкаському районі Черкаської області від 18.05.2016 № 391/41-16 про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вказано, що Управлінням розглянуто проект щодо відведення земельної ділянки площею 0,0628 га в оренду ФОП Починок Л. М. для будівництва, обслуговування та ремонту об`єктів транспортної інфраструктури та дорожнього господарства з метою обслуговування потреб жителів територіальної громади на території Геронимівської сільради. Назва попереднього землекористувача (землевласника): інформація відсутня.
12. На підставі розпорядження від 25.07.2016 № 210 між Черкаською РДА та ФОП Починок Л. М. укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0628 га, кадастровий номер 7124982500:03:001:0069, терміном на 10 років для будівництва, обслуговування та ремонту об`єктів транспортної інфраструктури та дорожнього господарства з метою обслуговування потреб жителів територіальної громади на території Геронимівської сільради, за межами населеного пункту.
13. Відповідно до рішення від 05.10.2016 № 31721951 державним реєстратором реєстру речових прав на нерухоме майно Управління економіки Черкаської районної державної РДА Буряком Ю. І. зареєстровано за Починок Л. М. право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 7124982500:03:001:0069, площею 0,0628 га для розміщення та експлуатації будівель і споруд, додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій без зміни її цільового призначення (запис про речове право від 03.10.2016 № 16744983).
14. ГУ Держгеокадастру у Черкаській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства в процесі укладення цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, у тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок та встановленого порядку набуття та реалізації прав на землю Черкаською ОДА. У ході перевірки встановлено, що розпорядження від 25.07.2016 № 210 прийняте з порушенням вимог земельного законодавства України. За результатами виявлених порушень ГУ Держгеокадастру у Черкаській області направлено до Черкаської ОДА клопотання від 12.04.2019 № 49-ДК/0024/КВ/06/01 щодо приведення у відповідність до вимог чинного законодавства прийнятого розпорядження. Відповіді на вказане звернення Черкаською ОДА не надано.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
15. Господарський суд Черкаської області рішенням від 02.12.2019 у задоволенні позову відмовив.
16. Північний апеляційний господарський суд постановою від 05.04.2021 рішення Господарського суду Черкаської області від 02.12.2019 залишив без змін.
17. Судові рішення мотивовано тим, що прокурором у належний спосіб не доведено, що земельна ділянка, яку надано у користування ФОП Починок Л. М., відноситься до земель лісогосподарського призначення та перебувала у користуванні ДП «Черкаське лісове господарство».
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
18. У липні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга першого заступника керівника Київської міської прокуратури (далі - скаржник), в якій скаржник просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2021 та рішення Господарського суду Черкаської області від 02.12.2019 скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги
19. Підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
20. На обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема, статті 1, 5, 45, пункт 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України, статті 3 19 20 48 55 122 164 186-1 Земельного кодексу України, а також порушено норми процесуального права, а саме статтю 86, частину 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 368/1158/16-ц (провадження № 14-140цс18), від 23.10.2019 у справі № 488/402/16-ц (провадження № 14-564цс19), Верховного Суду у постановах від 21.04.2021 у справі № 707/2196/15-ц, від 07.04.2021 у справі № 367/3877/15-ц, від 08.02.2018 у справі № 910/9256/16, від 01.03.2018 у справі № 910/19932/16, від 15.01.2019 у справі № 907/459/17, від 19.06.2019 у справі № 911/604/18, від 25.07.2019 у справі № 910/14803/17, від 13.08.2019 у справі № 910/11164/16.
21. Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій установили, що спірна земельна ділянка відноситься до земель Геронимівської сільради та знаходиться у районі виділу 5,6 кварталу 22 Дахнівського лісництва ДП «Черкаське лісове господарство», що підтверджується матеріалами лісовпорядкування, які містяться у справі та є належними доказами щодо віднесення спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення.
22. Водночас суди дійшли помилкового висновку, який не відповідає обставинам справи, що спірна земельна ділянка не перетинається (не накладається) із земельною ділянкою, яка знаходиться у постійному користуванні ДП «Черкаське лісове господарство» площею 40,8310 га (кадастровий номер 71249822500:03:001:0083), оскільки залишили поза увагою те, що вказана земельна ділянка на час прийняття оспорюваного розпорядження не існувала, так як була сформована у 2018 році на підставі технічної документації із землеустрою, тобто після надання у 2016 році спірної земельної ділянки ФОП Починок Л. М., що унеможливило формування земельної ділянки площею 40,8310 га у межах, встановлених матеріалами лісовпорядкування.
23. Отже, земельна ділянка (кадастровий номер 71249822500:03:001:0083) не містить у своєму складі спірної земельної ділянки, у зв`язку з чим їх співставлення судами є помилковим.
24. Скаржник вказує, що на час прийняття оспорюваного розпорядження від 25.07.2016 № 210 документами, що підтверджували право ДП «Черкаське лісове господарство» на раніше надані землі, були планово-картографічні матеріали лісовпорядкування, які включали в себе спірну земельну ділянку, і саме їх суди мали враховувати при встановленні обставин належності спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення.
25. Крім того, скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій не врахували, що погодження землевпорядної документації ДП «Черкаське лісове господарство» та Черкаським обласним управлінням лісового та мисливського господарства не надавались, оспорювана ділянка у постійного лісокористувача не вилучалась, погодження Кабінету Міністрів України на зміну цільового призначення землі в матеріалах справи немає, тобто Черкаською РДА було здійснено незаконну зміну цільового призначення спірної земельної ділянки.
26. У судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Позиція ДП «Черкаське лісове господарство»
27. У письмових поясненнях щодо касаційної скарги ДП «Черкаське лісове господарство» підтримало касаційну скаргу прокурора та просило скасувати рішення судів попередніх інстанцій як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального права.
28. Інші учасники правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу, передбаченого статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
29. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
30. Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, перший заступник керівника Київської міської прокуратури оскаржує постанову суду апеляційної інстанції з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
31. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення прокурора, дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
32. Ліси та землі лісового фонду України є об`єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання у користування.
33. Відповідно до частини другої статті 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.
34. Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу (частина друга статті 3 Земельного кодексу України).
35. За основним цільовим призначенням земельне законодавство передбачає виділення в окрему категорію земель лісогосподарського призначення (пункт «е» частини першої статті 19 Земельного кодексу України).
36. Згідно зі статтею 55 Земельного кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.
37. До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства (стаття 5 Лісового кодексу України).
38. Відповідно до статті 56 Земельного кодексу України землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
39. Згідно із частиною першою статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
40. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (частина друга статті 20 Земельного кодексу України).
41. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється в порядку, встановленому законом. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (частина третя статті 20 Земельного кодексу України).
42. Відповідно до частини третьої статті 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки лісогосподарського призначення підлягає також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, а на території Автономної Республіки Крим - з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства.
43. Зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України (частина сьома статті 20 Земельного кодексу України).
44. Відповідно до статті 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.
45. Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (пункт «б» частини першої статті 164 Земельного кодексу України).
46. Відповідно до пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.
47. Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу.
48. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентуються галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Держлісгоспом СРСР 11.12.1986, планшети лісовпорядкування належать до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення.
49. Тому, вирішуючи питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства, необхідно враховувати пункт 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України.
50. Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 368/1158/16-ц (провадження № 14-140цс18), від 23.10.2019 у справі № 488/402/16-ц (провадження № 14-564цс19), постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 907/459/17, від 19.06.2019 у справі № 911/604/18, від 21.04.2021 у справі № 707/2196/15-ц, від 07.04.2021 у справі № 367/3877/15-ц, від 01.03.2018 у справі № 910/19932/16, від 08.02.2018 у справі № 910/9256/16, на які посилається скаржник у касаційній скарзі.
51. Суди попередніх інстанцій встановили, що оспорюваним розпорядженням від 25.07.2016 № 210 затверджено проект землеустрою та передано ФОП Починок Л. М. в оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,0628 га (кадастровий номер 7124982500:03:001:0069) для будівництва, обслуговування та ремонту об`єктів транспортної інфраструктури та дорожнього господарства з метою обслуговування потреб жителів територіальної громади, що розташована в адміністративних межах Геронимівської сільради, за межами населеного пункту.
52. При цьому суди зазначили, що спірна земельна ділянка відноситься до земель Геронимівської сільради та знаходиться у районі виділу 5,6 кварталу 22 Дахнівського лісництва ДП «Черкаське лісове господарство».
53. З урахуванням наданих доказів, зокрема, проекту землеустрою, який виготовлений на замовлення відповідача-2, та технічної документації із землеустрою, наданою ДП «Черкаське лісове господарство», суди дійшли висновку, що земельна ділянка, яка надана у користування ФОП Починок Л. М. площею 0,0628 га (кадастровий номер 7124982500:03:001:0069), не перетинається (не накладається) із земельною ділянкою, яка знаходиться у постійному користуванні третьої особи, площею 40,8310 га (кадастровий номер 7124982500:03:001:0083), а згідно з даними технічної документації землі, що межують з нею, зайняті під малоповерховою забудовою.
54. Разом з тим суди попередніх інстанцій не врахували, що земельна ділянка площею 40,8310 га (кадастровий номер 7124982500:03:001:0083) була сформована у 2018 році на підставі технічної документації із землеустрою, тобто після надання у 2016 році спірної земельної ділянки ФОП Починок Л. М.
55. Тобто суди не дослідили обставин існування на час прийняття оспорюваного розпорядження земельної ділянки площею 40,8310 га та перебування цієї ділянки у користуванні ДП «Черкаське лісове господарство», включення земельної ділянки площею 0,0628 га до складу земельної ділянки ДП «Черкаське лісове господарство», і як наслідок, не встановили можливості формування останньої земельної ділянки у межах, установлених матеріалами лісовпорядкування.
56. Отже, висновки судів попередніх інстанцій, що земельна ділянка, яка надана у користування ФОП Починок Л. М., площею 0,0628 га (кадастровий номер 7124982500:03:001:0069) не перетинається (не накладається) із земельною ділянкою, яка знаходиться у постійному користуванні третьої особи, площею 40,8310 га (кадастровий номер 7124982500:03:001:0083), є передчасними.
57. Крім того, суди встановили, що згідно з висновком, який міститься у проектній земельній документації, Управління Держгеокадастру у Черкаському районі Черкаської області погодило проект щодо відведення земельної ділянки площею 0,0628 га в оренду Починок Л. М. зі зміною цільового призначення: для будівництва, обслуговування та ремонту об`єктів транспортної інфраструктури та дорожнього господарства з метою обслуговування потреб жителів територіальної громади на території Геронимівської сільради, тому дійшли висновку, що Черкаська РДА, приймаючи оспорюване прокурором розпорядження від 25.07.2016 № 210, діяла у межах визначених законом повноважень та згідно з вимогами земельного законодавства.
58. Разом з тим суди попередніх інстанцій на надали оцінки доводам прокурора, що погодження землевпорядної документації ДП «Черкаське лісове господарство» та Черкаським обласним управлінням лісового та мисливського господарства не надавались, оспорювана земельна ділянка у постійного лісокористувача не вилучалась, погодження Кабінету Міністрів України на зміну цільового призначення землі в матеріалах справи немає.
59. Відповідно до частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
60. Таким чином, Верховний Суд позбавлений можливості з`ясувати усі істотні обставини справи щодо формування земельної ділянки площею 40,8310 га та зміни цільового призначення спірної земельної ділянки, яку було надано у користування ФОП Починок Л. М., чого не зробили й суди попередніх інстанцій.
61. Звідси касаційна скарга першого заступника керівника Київської міської прокуратури є частково обґрунтованою, а рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням наведених норм матеріального та процесуального права.
62. Водночас колегія суддів суду касаційної інстанції відхиляє доводи скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 25.07.2019 у справі № 910/14803/17 та від 13.08.2019 у справі № 910/11164/16 з огляду на таке.
63. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).
64. Як вбачається з постанови Верховного Суду від 25.07.2019 у справі № 910/14803/17, Національний природний парк «Голосіївський» (далі - НПП «Голосіївський») звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Авеста-Буд» (далі - ТОВ «Авеста-Буд») про визнання незаконним рішення Київської міської ради від 29.10.2009 № 532/2601 (зі змінами, внесеними згідно з рішенням Київської міської ради від 25.03.2010 № 446/3884) «Про внесення змін до договору оренди ділянки від 01.07.08 № 79-6-00632, укладеного між Київської міською радою та ТОВ «Авеста-Буд», для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення, паркінгами, зі створенням та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків, із подальшими їх експлуатацією та обслуговуванням на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м. Києва».
65. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення прийняте Київською міською радою з порушенням вимог статей 123 124 149 150 Земельного кодексу України, статей 7, 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».
66. У справі № 910/11164/16 за позовом Громадської організації «Корчувате-наш дім» та НПП «Голосіївський» до Київської міської ради та ТОВ «Авеста-Буд» предметом позову є визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 28.10.2010, укладеного між відповідачами, та зобов`язання ТОВ «Авеста Буд» повернути за актом прийому-передачі земельну ділянку площею 2,6495 га, кадастровий номер 8000000000:90:119:0063, що розташована у Голосіївському районі міста Києва на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1), державі в особі НПП «Голосіївський», якому вона передана у постійне користування.
67. Позовна заява обґрунтована укладенням оспорюваного договору з порушенням норм земельного та природоохоронного законодавства України, а саме: не розроблявся проект землеустрою, Київською міською радою не приймалося рішення про передачу спірної земельної ділянки в оренду, відсутня згода постійного землекористувача та погодження Верховної Ради України на вилучення ділянки природно-заповідного фонду, не проводилася державна експертиза землевпорядної документації з надання в оренду цієї земельної ділянки.
68. З викладеного вбачається, що у вказаних справах спірні земельні ділянки відносяться до земель природно-заповідного фонду, правовий режим яких відрізняється від правового режиму земель лісогосподарського призначення, щодо яких розглядається спір у справі № 925/889/19.
69. Звідси судові рішення у справах № 910/14803/17 та № 910/11164/16 ухвалені за іншої фактично-доказової бази (обставин справи та зібраних у них доказів), іншого суб`єктного складу учасників судового процесу ніж у справі, що розглядається, тобто зазначені справи і справа № 925/889/19, судові рішення в якій переглядаються, є відмінними за істотними правовими ознаками, що свідчить про неподібність правовідносин у них.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
70. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
71. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
72. Зважаючи на викладене, касаційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури слід задовольнити частково, судові рішення попередніх інстанцій - скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Щодо судових витрат
73. З огляду на направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами вирішення спору.
Керуючись статтями 300 301 308 310 314- 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2021 та рішення Господарського суду Черкаської області від 02.12.2019 у справі № 925/889/19 скасувати, справу направити на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. Ю. Уркевич
Судді: Г. М. Мачульський
Є. В. Краснов