№ 927/422/24 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2025 року

м. Київ

cправа № 927/422/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Кондратової І. Д. - головуючої, суддів: Вронської Г. О., Губенко Н. М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційні скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз"

на ухвали Господарського суду Чернігівської області від 18.09.2024 та від 09.10.2024

(суддя Сидоренко А. С.)

та постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2025

(головуюча - Тищенко А. І., судді: Іоннікова І. А., Михальська Ю. Б.)

за скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз"

на дії/бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз"

про стягнення 141 836 139,60 грн.

Хронологія спору

1. У травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - ТОВ "ГК "Нафтогаз України") звернулося до суду з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз" (далі - АТ "Чернігівгаз") про стягнення 141 836 139,60 грн, з яких 94 049 517,56 грн заборгованості, 18 310 669,38 грн пені, 24 024 284,26 грн інфляційних втрат, 3% річних у сумі 5 451 668,40 грн та 847 840 грн судового збору.

2. 04.07.2024 Господарський суд Чернігівської області ухвалив рішення про задоволення позову повністю, а 06.08.2024 видав два накази.

3. У вересні 2024 року АТ "Чернігівгаз" звернулося до суду зі скаргами на неправомірні дії і бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича (далі - приватний виконавець), у яких просило:

1) визнати неправомірними дії приватного виконавця щодо винесення таких постанов:

а) про відкриття виконавчого провадження від 02.09.2024 № НОМЕР_5 (далі - ВП № НОМЕР_5) з виконання наказу Господарського суду Чернігівської області від 06.08.2024 № 927/422/24 про стягнення з АТ "Чернігівгаз" на користь ТОВ "ГК "Нафтогаз України" 94 049 517,56 грн заборгованості, 18 310 669,38 грн пені, 24 024 284,26 грн інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 5 451 668,40 грн;

б) про арешт майна боржника від 03.09.2024 (зведене ВП № НОМЕР_3) щодо стягнення з нього основної винагороди приватного виконавця і витрат виконавчого провадження у сумі 156 953 239,56 грн;

в) про арешт коштів боржника від 03.09.2024 щодо стягнення витрат ВП № НОМЕР_5, штрафів, виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця у сумі 156 020 184,56 грн;

г) про арешт коштів боржника від 03.09.2024 (ВП № НОМЕР_4) у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження у розмірі 933 055 грн;

д) про об`єднання виконавчих проваджень №№ НОМЕР_5, НОМЕР_4 у зведене виконавче провадження від 03.09.2024 № НОМЕР_3;

2) визнати протиправними та скасувати постанови приватного виконавця від 02.09.2024 про відкриття виконавчих проваджень № НОМЕР_5, від 03.09.2024 про арешт майна боржника (зведене ВП № НОМЕР_3), про арешт коштів боржника (ВП № НОМЕР_5), про арешт коштів боржника (ВП № НОМЕР_4), про об`єднання ВП № НОМЕР_5 і ВП № НОМЕР_4 у зведене ВП № НОМЕР_3;

3) зобов`язати приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право АТ "Чернігівгаз") шляхом:

а) повернення на рахунок боржника 3 608 268,48 грн незаконно списаних коштів;

б) вжиття необхідних заходів, пов`язаних зі зняттям арешту у зведеному виконавчому провадженні № НОМЕР_3 і № НОМЕР_5 з усіх грошових коштів/електронних грошей, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях і належать боржнику, зокрема винести та надіслати органу (установі), якому надсилалася для виконання постанова про арешт коштів боржника, а також сторонам виконавчого провадження постанову про зняття арешту;

4) визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця щодо незупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_5 на підставі пункту 15 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" та незняття арешту з грошових коштів АТ "Чернігівгаз", що містяться на семи рахунках у Акціонерному товаристві "Ощадбанк" (далі - АТ "Ощадбанк") та одинадцяти рахунках у Акціонерному товаристві "Банк "Кліринговий Дім" (далі - АТ "Банк "Кліринговий Дім");

5) зобов`язати приватного виконавця усунути порушення (усунути порушене право АТ "Чернігівгаз") шляхом:

а) винесення постанови у виконавчому провадженні № НОМЕР_5 про зупинення вчинення виконавчих дій відповідно до пункту 15 частини першої статті 34 названого Закону та зняття арешту з грошових коштів боржника, що містяться на відкритих рахунках;

б) вжиття необхідних заходів, пов`язаних зі зняттям арешту у виконавчому провадженні № НОМЕР_5, з грошових коштів боржника, що містяться на відкритих рахунках, зокрема надіслати постанову про зняття арешту органу (установі), якому надсилалася для виконання постанова про арешт коштів боржника.

4. Ці скарги мотивовані таким:

- з огляду на приписи пункту 2 частини другої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" виконання рішення у цій справі не може бути здійснене приватним виконавцем, позаяк станом на момент відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_5 боржником була юридична особа, частка держави у статутному капіталі якої перевищувала 25 %, та корпоративні права якої є активами, переданими на підставі до ухвал слідчого судді в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА);

- виконання рішення у цій справі віднесене до компетенції державного виконавця і примусове його виконання можливе лише після врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єктів ринку природного газу відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" (далі - Закон України № 1639-ІХ);

- незважаючи на те, що боржник добровільно оплатив присуджену до стягнення за рішенням суду суму судового збору, приватний виконавець виніс постанову про арешт рахунків товариства у межах суми, у тому числі виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження та штрафу у розмірі 933 055 грн;

- дії приватного виконавця стосовно прийняття заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження та винесення постанови від 02.09.2024 у виконавчому провадженні № НОМЕР_5 учинені з порушенням частини другої статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", а щодо незупинення вчинення виконавчих дій і незняття арешту з відкритих рахунків боржника - з порушенням пункту 15 частини першої статті 34 цього ж Закону і Закону України № 1639-ІХ.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

5. 18.09 та 09.10.2024 Господарський суд Чернігівської області постановив ухвали, залишені без змін постановами Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2025, про залишення без задоволення названих вище скарг АТ "Чернігівгаз".

6. За наслідком розгляду скарги на неправомірні дії приватного виконавця виснували таке:

- виконання судового рішення приватним виконавцем у цій справі правомірне, адже у державному реєстрі відсутні відомості про те, що частка держави у статутному капіталі АТ "Чернігівгаз" перевищує 25 %, а скаржник помилково ототожнює передачу корпоративних прав АТ "Чернігівгаз" в управління АРМА з передачею їх у власність держави. Це стосується і тієї обставини, що 25,000015 % у статутному капіталі АТ "Чернігівгаз" належить АТ "НАК "Нафтогаз України", яке здійснює лише права та несе обов`язки акціонера;

- стягувач звернувся до приватного виконавця із заявою про відкриття виконавчого провадження і доказами наявності у боржника відкритого рахунку у банку, який знаходиться у місті Києві, у межах виконавчого округу цього приватного виконавця, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 21.05.2021 у справі № 905/64/15, від 05.07.2023 у справі № 925/384/21, від 21.12.2023 у справі № 917/1790/20;

- перебування боржника у реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу (далі - реєстр), не може бути підставою для задоволення скарги на неправомірні дії приватного виконавця;

- матеріали справи підтверджують вчинення приватним виконавцем дій щодо винесення відповідних постанов у зв`язку з виконанням боржником судового наказу про стягнення суми судового збору і не містять доказів обізнаності приватного виконавця про сплату боржником у добровільному порядку на момент винесення постанов від 02.09 та від 03.09.2024 присудженої до стягнення суми судового збору.

7. За наслідком розгляду скарги на бездіяльність приватного виконавця виснували таке:

- присуджена судом до стягнення сума заборгованості не підлягає врегулюванню відповідно до Закону України № 1639-ІХ, оскільки за рішенням суду у цій справі присуджено до стягнення заборгованість, яка виникла з типового договору постачання природного газу з постачальником "останньої надії", а не з договору, укладеного на загальних підставах відповідно до пунктів 1 - 4 глави 6 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 30.09.2015 № 294;

- боржник не надав доказів на підтвердження того, що подавав до НКРЕКП довідку, до якої включена заборгованість, присуджена до стягнення судом у цій справі, не подавав договору про організацію взаєморозрахунків для погашення такої заборгованості, тоді як списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних втрат і процентів річних здійснюється лише за договорами купівлі-продажу/постачання природного газу та надання послуг з транспортування природного газу.

Короткий зміст касаційної скарги

8. АТ "Чернігівгаз" оскаржило ці судові рішення й у касаційних скаргах просить їх скасувати і задовольнити його скарги на неправомірні дії і бездіяльність приватного виконавця. Касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі абзацу 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

9. На обґрунтування своїх доводів АТ "Чернігівгаз" послалося на таке:

- виконання рішення суду у цій справі не підвідомче приватному виконавцю з огляду на пункт 2 частини другої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" та на те, що корпоративні права боржника є активами, переданими на підставі ухвал слідчого судді в управління АРМА;

- суди першої й апеляційної інстанцій застосували пункт 4 частини першої статті 1, частину першу статті 19, статтю 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" (далі - Закон № 772-VIII) і розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.05.2022 № 429-р без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у подібних правовідносинах у постановах від 31.01.2024 у справі № 925/1355/22, від 16.04.2024 у справі № 922/331/23, від 18.06.2024 у справі № 922/1297/23, від 19.12.2024 у справі № 903/62/23, у яких суд касаційної інстанції зазначав про те, що зміст управління активами є тотожним змісту права власності. Тобто внаслідок передачі в управління АРМА корпоративних прав АТ "Чернігівгаз" у розмірі, що перевищує 25 % його статутного капіталу, приватний виконавець не мав права здійснювати примусове виконання рішень, боржником за якими є АТ "Чернігівгаз" (відкривати виконавчі провадження і здійснювати будь - які виконавчі дії);

- відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах пункту 2 частини другої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" у разі управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів відповідно до статті 21-1 Закону № 772-VIII;

- присуджена до стягнення за рішенням суду заборгованість підлягає врегулюванню відповідно до Закону України № 1639-ІХ у цілому (щодо стягнення суми основного боргу, пені, інфляційних втрат та процентів річних), оскільки 16.11.2022 НКРЕКП включила боржника у реєстр. Тому висновки судів суперечать правовим позиціям Верховного Суду, зокрема, у постановах від 15.06.2023 у справі № 904/5698/20, від 30.10.2023 у справі № 925/555/21, від 21.12.2023 у справі № 380/13876/22, від 11.07.2024 у справі № 921/366/23, від 12.06.2024 у справі № 500/4626/22, від 19.12.2024 у справі № 903/62/23, від 17.01.2025 у справі № 925/958/22;

- дії приватного виконавця щодо винесення 02.09.2024 постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_5 є неправомірними, а постанова прийнята з порушенням частини другої статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки виконавцем у виконавчому провадженні № НОМЕР_5 є приватний виконавець виконавчого округу міста Києва. Місцезнаходження АТ "Чернігівгаз", як юридичної особи, і все її майно знаходиться на території Чернігівської області, що не входить до території, на якій приватний виконавець має право відкривати виконавче провадження та здійснювати виконавчі дії.

10. Провадження у цій справі зупинялося до закінчення перегляду у касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 903/421/24.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

11. Приватний виконавець і ТОВ "ГК "Нафтогаз України" у відзивах на касаційні скарги просять залишити їх без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду від 18.09.2024 і постанову апеляційного господарського суду від 14.01.2025 - без змін.

12. Аргументи ТОВ "ГК "Нафтогаз України" зводяться до такого:

- АТ "Чернігівгаз" не є юридичною особою, частка держави у статутному капіталі якої перевищує 25 %. Одним із власників цінних паперів АТ "Чернігівгаз" є АТ "НАК "Нафтогаз України" та його відсоток у статутному капіталі боржника складає 25,000015. Відповідно не держава володіє акціями АТ "Чернігівгаз", а АТ НАК "Нафтогаз України", як юридична особа, яка здійснює всі права та несе всі обов`язки акціонера;

- до переліку активів (корпоративні права), на які накладено арешт у кримінальному провадженні, і які передаються в управління АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", увійшли корпоративні права, що належать на праві власності: ТОВ "Омега - Капітал" (19,650191 % від загальної кількості акцій, емітованих АТ "Чернігівгаз"); Компанії Матерон Лімітед (Matheron Limited) (7,303845 % від загальної кількості акцій, емітованих АТ "Чернігівгаз"); ТОВ "Ласфано Україна" (13,275142 % від загальної кількості акцій, емітованих АТ "Чернігівгаз"); ТОВ "Транзит - Інвест" (9,650003 % від загальної кількості акцій, емітованих АТ "Чернігівгаз"); ПрАТ "Газтек" (23,092892 % від загальної кількості акцій, емітованих АТ "Чернігівгаз");

- ураховуючи наявність ухвали слідчого судді про арешт корпоративних прав зі встановленням заборони здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпоряджатися акціями, означає, що власник акцій тимчасово не може розпоряджатися ними на власний розсуд (їх відчужити тощо). Арешт активів (акцій) у кримінальному провадженні зі встановленням заборони розпоряджатися може бути підставою для передачі активів в управління АРМА відповідно до ухвали слідчого судді. У такому разі управління активами (акціями) здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, визначених Законом № 772-VIII. АРМА відповідно до цього Закону не наділена повноваженнями власника майна, арештованого та переданого в управління у порядку статей 100 170-173 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), а по суті виконує функцію установника управління. Тому підстави для ототожнення таких правовідносин з управління зі змістом права власності відсутні. Управління активами здійснюється лише тимчасово на строк дії арешту й особа, чиї активи передані в тимчасове управління АРМА, залишається їх власником;

- суди обґрунтовано виснували про можливість звернення до виконавця із заявою про примусове виконання рішення за місцезнаходженням майна боржника, яким у тому числі є грошові кошти на рахунку останнього, й оскаржувані постанови приватного виконавця відповідають пункту 2 частини другої статті 5 і частини другої статті 24 Закону України "Про виконавче провадження".

13. Аргументи приватного виконавця зводяться до того, що АРМА не здатна виконувати функцію власника майна, не може бути акціонером і здійснювати корпоративне управління АТ "Чернігівгаз". Вона також не наділена ознаками власника майна, арештованого у порядку статей 100 170-173 КПК України. У цих правовідносинах повноваження АРМА охоплюються виключно частиною шостою статті 1032 ЦК України підписанням договору управління активами (майном).

Позиція Верховного Суду

Щодо наявності / відсутності відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" повноважень у приватного виконавця на вчинення виконавчих дій щодо боржника - АТ "Чернігівгаз" з урахуванням його участі у процедурі врегулювання заборгованості та статусу активів, переданих у тимчасове управління АРМА

14. На думку скаржника, у зв`язку з передачею в управління АРМА корпоративних прав АТ "Чернігівгаз" у розмірі, що перевищує 25 % його статутного капіталу, приватний виконавець не мав права здійснювати примусове виконання рішень, у яких він є боржником (відкривати виконавчі провадження і здійснювати будь - які виконавчі дії).

15. Суди попередніх інстанцій з цього приводу виснували про таке:

- наявність ухвали слідчого судді про арешт корпоративних прав зі встановленням заборони здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій і розпоряджатися акціями, означає, що власник акцій тимчасово не може розпоряджатися ними на власний розсуд (їх відчужити, тощо). Арешт активів (акцій) у кримінальному провадженні зі встановленням заборони розпоряджатися може бути підставою для передачі активів в управління АРМА відповідно до ухвали слідчого судді. У такому разі управління активами (акціями) здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 ЦК України з урахуванням особливостей, визначених Законом № 772-VIII;

- скаржник помилково ототожнює передачу в управління АРМА корпоративних прав АТ "Чернігівгаз" з передачею їх у власність держави. Адже дія договору про управління активами припиняється у разі скасування арешту прийнятих в управління активів або їх конфіскації, спеціальної конфіскації, іншого судового рішення про їх стягнення в дохід держави. АТ "Чернігівгаз" не є юридичною особою, частка держави у статутному капіталі якої перевищує 25 %. Тому приватний виконавець мав право здійснювати примусове виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.07.2024 у цій справі;

- те ж саме стосується і тієї обставини, що АТ "НАК «Нафтогаз України" належить 25,000015 % у статутному капіталі АТ "Чернігівгаз". АТ "НАК Нафтогаз України" є одним із власників цінних паперів АТ "Чернігівгаз" і його відсоток у статутному капіталі останнього склав 25,000015. Тож не держава володіє акціями АТ "Чернігівгаз", а АТ "НАК "Нафтогаз України", як юридична особа, яка здійснює всі права та несе всі обов`язки акціонера;

- за наявності документального підтвердження відомостей про наявність майна боржника в межах виконавчого округу приватного виконавця, зокрема відомостей про відкриті на його ім`я рахунки у банках або інших фінансових установах, приватний виконавець підставно відкрив виконавче провадження за таким критерієм як місцезнаходження майна боржника.

16. Відповідно до частини першої статті 316 і частини першої статті 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

17. Згідно з частиною першою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Отже, за загальним правилом саме власнику належить правомочність вчинення правочинів, спрямованих на розпорядженням його майном (такий висновок викладений у пункті 99 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2020 у справі № 826/20221/16).

18. Законодавець поряд з державною, комунальною та приватною власністю на майно відповідно до частини другої статті 316 ЦК України передбачив право довірчої власності як особливий вид права власності, яке виникає із закону або договору управління майном.

19. Відповідно до частини п`ятої статті 1033 ЦК України управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління.

20. У частині другій статті 1029 цього ж Кодексу зазначено, що договір управління майном може засвідчувати виникнення в управителя права довірчої власності на отримане в управління майно. Водночас, за абзацом 2 частини другої статті 1029 ЦК України законом чи договором управління майном можуть бути передбачені обмеження права довірчої власності управителя.

21. Названі вище положення закону передбачають, що укладення договору управління майном саме по собі не призводить до переходу права власності до управителя. Управитель може набути статусу довірчого власника лише у тому випадку, якщо це прямо передбачено умовами договору.

22. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у пунктах 8.42-8.43, 8.45 постанови від 16.05.2025 у справі № 903/421/24 з подібними правовідносинами, до закінчення розгляду якої зупинялося провадження у цій справі, виснувала, що: "управління арештованим майном АРМА має характер строкового повноваження спеціального призначення, яке виникає на підставі судового рішення або згоди власника. Воно має ознаки тимчасовості (діє до моменту скасування арешту або завершення провадження) та цільового характеру (служить для збереження майна). При цьому управитель відповідно до частини третьої статті 21 Закону України № 772-VIII не має права відчужувати активи, прийняті ним в управління. Отже, власник активу зберігає право власності навіть у випадку передачі майна в управління АРМА. Управління не змінює титулу власності - воно лише обмежує реалізацію окремих правомочностей, як-от користування чи розпорядження, і лише на час дії арешту. Це узгоджується зі статтею 41 Конституції України та статтею 1 Протоколу №1 до Європейської конвенції з прав людини, які гарантують непорушність права власності та передбачають, що позбавлення цього права можливе лише за законом, в інтересах суспільства та з дотриманням принципу пропорційності. Отже, управління активами, переданими відповідно до статті 100 КПК України та положень Закону України № 772-VIII, не є тотожним або рівнозначним за правовим змістом праву власності, передбаченому статтями 316 та 317 ЦК України".

23. Тому об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 19.12.2024 у справі № 903/62/23, про те, що зміст управління активами є тотожним змісту права власності, наведеному у статті 317 ЦК України (власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном).

24. Тож у цій справі суди попередніх інстанцій зробили висновки, які відповідають висновкам об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі з подібними правовідносинами, і правильно застосували названі вище норми ЦК України.

25. Разом з тим, посилання АТ "Чернігівгаз" на те, що приватний виконавець не мав права відкривати виконавче провадження та здійснювати виконавчі дії щодо його майна, оскільки частка держави у його статутному капіталі з урахуванням її перебування в управлінні АРМА, складає понад 25 %, не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, зокрема, положень статей 1, 5 та 18 Закону України "Про виконавче провадження", які не містять обмежень щодо примусового виконання рішення у разі тимчасового управління активами без зміни форми власності, оскільки управління активами, здійснюване АРМА, не змінює титулу власності та не перетворює активи на державну власність, а тому саме перебування частки у статутному капіталі товариства в управлінні АРМА не може бути підставою для заборони приватному виконавцеві здійснювати примусове виконання судового рішення.

26. Водночас безпідставним є посилання скаржника на правову позицію Верховного Суду у постанові від 19.12.2024 у справі № 903/62/23 про те, що зміст управління активами є тотожним змісту права власності, наведеному у статті 317 ЦК України (власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном), позаяк, як зазначено раніше, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 16.05.2025 у справі № 903/421/24, до якої зупинявся розгляд цієї справи, відступила від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 19.12.2024 у справі № 903/62/23.

27. Грошові кошти у розумінні глави 13 ЦК є майном.

28. Оскільки майно (наявність відкритого банківського рахунка) боржника знаходиться у виконавчому окрузі міста Києва, то відсутні порушення приватним виконавцем вимог щодо територіальності під час відкриття ним виконавчих проваджень, оскільки сама по собі наявність рахунку боржника у банківській установі, місцезнаходженням якої є місто Київ, є достатньою підставою для відкриття виконавчого провадження і при цьому, ключовим моментом у вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження є надання стягувачем доказів існування рахунків боржника, з яких йому стало відомо про такі існуючі рахунки боржника. Така ж позиція Верховного Суду викладена у пункті 4.17 постанови від 03.07.2025 у справі № 922/829/22.

Стосовно бездіяльності приватного виконавця щодо незняття арешту з грошових коштів АТ "Чернігівгаз", що містяться на відкритих рахунках у банківських установах, та в незупиненні виконавчого провадження відповідно до пункту 15 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження"

29. АТ "Чернігівгаз" зверталося до приватного виконавця із заявою про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні на тій підставі, що вся сума заборгованості, присуджена до стягнення Господарським судом Чернігівської області у рішенні від 04.07.2024 у справі № 927/422/24, підлягає врегулюванню на підставі норм Закону України № 1639-ІХ, і є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій згідно з пунктом 15 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" та зняття арешту з коштів боржника, що містяться на відкритих рахунках в АТ "Ощадбанк" та АТ "Банк "Кліринговий Дім". Мотивував тим, що арешт коштів, які містяться на рахунках боржника, призначених для обліку коштів соціального страхування в національній валюті та оплат за послуги з розподілу природного газу, унеможливлює своєчасні розрахунки з працівниками і призводить до порушення конституційних прав громадян, а також унеможливлює своєчасну оплату на поточний рахунок оператора газотранспортної системи за послуги транспортування природного газу, до того ж товариство не може проводити своєчасні розрахунки з контрагентами за придбані та поставлені товари.

30. На думку скаржника, примусове виконання рішення у цій справі буде можливим лише після реалізації законодавчо передбаченого права врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єктів ринку природного газу відповідно до Закону України № 1639-ІХ, у тому числі, заборгованості за січень та лютий 2022 року, підтвердженої судовим рішенням Господарського суду Чернігівської області від 04.07.2024 у справі №927/422/24, що набрало законної сили, а також врегулювання питання щодо списання сум нарахованих штрафних санкцій на цю заборгованість. Адже постановою НКРЕКП від 16.11.2022 № 1474 АТ "Чернігівгаз" включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.

31. Приватний виконавець відмовився зупинити вчинення виконавчих дій і не зняв арешту з грошових коштів АТ "Чернігівгаз" у банківських установах.

32. Із посиланням на статтю 3 Закону України № 1639-ІХ суди зауважили на тому, що АТ "Чернігівгаз" не надало доказів подання до НКРЕКП інформації для включення до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, у тому числі довідки, до якої включена заборгованість перед ТОВ "ГК "Нафтогаз України", присуджена до стягнення судовим рішенням у цій справі. Не надало також доказів укладення між сторонами договору про організацію взаєморозрахунків для погашення такої заборгованості, який є підставою для проведення взаєморозрахунків відповідно до цього Закону. Тому виснували про відсутність підстав для зупинення вчинення виконавчих дій згідно з пунктом 15 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження". Зауважили при цьому на тому, що лише перебування боржника у реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, недостатньо для вчинення відповідної процесуальної дії. Суди так само мотивували відсутність підстав для зняття приватним виконавцем арешту, накладеного на кошти на рахунках боржника у банках, згідно із частиною четвертою статті 35 Закону України "Про виконавче провадження".

33. Законом України № 1639-ІХ передбачений механізм урегулювання питань щодо основної заборгованості підприємств, включених до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, а також підстави та передумови для списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на цю ж заборгованість, учасниками такої процедури врегулювання, визначеними статтею 1 цього Закону.

34. Згідно із статтею 1 цього Закону учасники процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) - постачальники природного газу, оператори газорозподільних систем та оператор газосховищ, включені до Реєстру, а також особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31.12.2019 включно, особа, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 01.01.2020, у тому числі серед інших ТОВ "ГК "Нафтогаз України".

35. АТ "Чернігівгаз" і ТОВ "ГК "Нафтогаз України" є суб`єктами правовідносин, врегульованих цим Законом. АТ "Чернігівгаз" постановою НКРЕКП від 16.11.2022 № 1474 включений до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу згідно із цим Законом.

36. Відповідно до пункту 15 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України № 1639-ІХ, за умови перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.

37. Згідно з частиною одинадцятою статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" у випадку, передбаченому пунктом 15 частини першої статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до виключення боржника з реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу відповідно до Закону України № 1639-ІХ. У разі поновлення виконавчого провадження, зупиненого на підставі пункту 15 частини першої статті 34 цього Закону, виконавче провадження повторному зупиненню з таких підстав не підлягає.

38. За змістом частини четвертої статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадків, передбачених пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону. У період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану.

39. Приватний виконавець на підставі постанови НКРЕКП про включення до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, зупиняє вчинення виконавчих дій щодо такого підприємства, а також знімає накладені арешти на майно та грошові кошти у випадку, якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України № 1639-ІХ (постанови Верховного Суду від 30.10.2023 у справі № 925/555/21, від 12.12.2024 у справі № 924/395/24, від 20.01.2025 у справі № 924/396/24, від 26.02.2025 у справі № 910/9745/22).

40. Відповідно до абзацу 8 статті 1 Закону України № 1639-ІХ заборгованість (грошові зобов`язання) суб`єктів ринку природного газу, що підлягає (підлягають) врегулюванню відповідно до цього Закону - це, зокрема, заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі, підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, та / або реструктуризована, за договорами з транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 01.01.2020, яка виникла з 01.01.2020 до 28.02.2022 включно.

41. Верховний Суд у постанові від 17.01.2025 у справі № 904/4463/23 зазначив, що законодавець визначив часові межі виникнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України № 1639-ІХ, у разі включення боржника до Реєстру - з 01.01.2020 до 28.02.2022. Віднесення заборгованості, яка виникла поза межами цього періоду, до заборгованості, яка може бути врегульована учасниками процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) за законодавчо визначеною у Законі України № 1639-ІХ процедурою, суперечитиме змісту абзацу 8 статті 1 цього Закону.

42. Як установив суд першої інстанції, у цій справі позивач у січні-лютому 2022 року поставив відповідачеві природний газ, про що сторони склали акти від 31.01.2022 та від 28.02.2022. Натомість відповідач не оплатив виставлені позивачем рахунки від 11.02.2022, від 12.03.2022, від 14.02.2022 та від 21.03.2022.

43. Як зазначалося раніше, Приватний виконавець відмовив боржникові у зупиненні вчиненні виконавчих дій на тій підставі, що АТ "Чернігівгаз" не надало доказів подання до НКРЕКП інформації для включення до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, у тому числі довідки, до якої включена заборгованість перед ТОВ "ГК "Нафтогаз України", присуджена до стягнення судовим рішенням у цій справі. Не надало також доказів укладення між сторонами договору про організацію взаєморозрахунків для погашення такої заборгованості, який є підставою для проведення взаєморозрахунків відповідно до цього Закону.

44. Водночас колегія суддів не погоджується із цим і вважає, що приватний виконавець допустив бездіяльність щодо незупинення вчинення виконавчих дій та незняття арешту з майна і коштів боржника у виконавчому провадженні з огляду на таке.

45. У постанові від 17.01.2025 у справі №925/958/22 Верховний Суд зазначив, що відповідно до частини одинадцятої статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" у випадку, передбаченому пунктом 15 частини першої статті 34 цього ж Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до виключення боржника з реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу відповідно до Закону України № 1639-ІХ. Тобто ключовим критерієм є включення боржника до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу відповідно до Закону України № 1639-ІХ.

46. Зупинення вчинення виконавчих дій на час перебування АТ "Чернігівгаз" у реєстрі підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу відповідно до статті 3 Закону України № 1639-ІХ, є обмеженням, передбаченим Законом, дія якого поширюється на відносини із врегулювання видів заборгованості (грошових зобов`язань), визначених у статті 1 цього Закону, суб`єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру.

47. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у пункті 8.93 постанови від 16.05.2025 у справі № 903/421/24 з подібними правовідносинами, до закінчення розгляду якої зупинялося провадження у цій справі, виснувала, що: "виконавець (державний/приватний) не є учасником процедури врегулювання заборгованості, визначеної Законом України № 1639-ІХ і відповідно до пункту 15 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", а отже, у виконавця виник обов`язок зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу".

48. У пункті 8.94 цієї ж постанови об`єднана палата виснувала, що приватний виконавець, який не є учасником процедури врегулювання заборгованості між сторонами та не уповноважений визначати її результати і хід проведення, встановивши, що боржника включено до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, на підставі відповідної постанови НКРЕКП, та те, що заборгованість за наказом суду у цій справі, щодо якої боржником вживаються заходи із врегулювання відповідно до Закону України № 1639-ІХ, зобов`язаний був зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні стосовно виконання цього наказу на підставі пункту 15 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" (за винятком витрат на оплату судового збору), а також відповідно до частини четвертої статті 35 цього Закону - зняти арешт з майна та грошових коштів боржника.

49. Об`єднана палата у пункті 8.95 постанови зауважила на тому, що зупиняються виконавчі дії за наявності обставин, передбачених пунктом 15 частиною першою статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: 1) перебування боржника у реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу; 2) сума, що стягується за наказом підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України № 1639-ІХ.

50. Поряд з цим об`єднана палата у пунктах 8.97-8.98 названої вище постанови наголосила на тому, що: "Закон не надає виконавцю повноважень оцінювати, тлумачити або перевіряти обсяг заборгованості, яка підлягає врегулюванню в межах процедури, передбаченої Законом України № 1639-ІХ. Визначення і затвердження розміру такої заборгованості здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1179 (на підставі договорів про організацію взаєморозрахунків). Самостійна оцінка приватним виконавцем того, яка частина заборгованості включається до врегулювання, по суті є виходом за межі його повноважень та втручанням у сферу компетенції інших органів. Така поведінка суперечить не лише положенням Закону України № 1639-ІХ, а й загальним принципам виконавчого провадження, які передбачають обов`язковість дотримання чітко визначеного порядку та меж повноважень".

51. Тож приватний виконавець зобов`язаний був зупинити виконавчі дії у межах виконавчого провадження на підставі пункту 15 частини першої статті 34 та частини одинадцятої статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" і зняти арешт з рахунків боржника. Відповідно суди попередніх інстанцій помилилися у висновках про відмову у задоволенні скарги АТ "Чернігівгаз" на бездіяльність приватного виконавця щодо незупинення виконавчого провадження та незняття арешту з грошових коштів боржника, розміщених на відкритих рахунках у банківських установах.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

52. Відповідно до частини третьої статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

53. Згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 308 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

54. За змістом статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

55. Згідно з частинами першою-третьою статті 311 цього ж Кодексу суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте у передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

56. Переглянувши оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції й постанови апеляційного господарського суду про відмову у задоволенні скарги АТ "Чернігівгаз" на неправомірні дії приватного виконавця, тоді як ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні скарги АТ "Чернігівгаз" на бездіяльність приватного виконавця, залишена без змін постановою апеляційного господарського суду, підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення такої скарги.

57. Тому касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 18.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 про залишення без задоволення скарги АТ "Чернігівгаз" на неправомірні дії приватного виконавця слід залишити без задоволення, а касаційну скаргу на ухвалу цього ж місцевого господарського суду від 09.10.2024 і постанову цього ж апеляційного господарського суду від 14.01.2025 задовольнити.

Судові витрати

58. Відповідно до частини першої статті 344 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

59. Оскільки скарга АТ "Чернігівгаз" на бездіяльність приватного виконавця підлягає задоволенню, то судовий збір, сплачений ним за подання апеляційної та касаційної скарг у загальному розмірі 9 084 грн покладається на приватного виконавця. Натомість не підлягає відшкодуванню скаржнику судовий збір, сплачений ним за подання апеляційної та касаційної скарг на судові рішення за скаргами на неправомірні дії приватного виконавця, позаяк вони залишені без змін.

Керуючись статтями 300 301 304 308 309 311 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз" на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 18.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 у справі № 927/422/24 про відмову у задоволенні його скарги на неправомірні дії приватного виконавця залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 18.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 у справі № 927/422/24 залишити без змін.

3. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз" на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 09.10.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 у справі № 927/422/24 про відмову у задоволенні його скарги на бездіяльність приватного виконавця задовольнити.

4. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 09.10.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 у справі № 927/422/24 скасувати.

5. Скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз" на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича у справі № 927/422/24 задовольнити.

6. Визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича щодо незупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_5 з примусового виконання наказу Господарського суду Чернігівської області від 06.08.2024 у справі № 927/422/24, а також щодо незняття арешту з грошових коштів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз", розміщених на відкритих рахунках у банківських установах.

7. Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_5 з примусового виконання наказу Господарського суду Чернігівської області від 06.08.2024 у справі № 927/422/24, а також зняти арешт з грошових коштів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз", розміщених на таких відкритих рахунках у банківських установах: № НОМЕР_6, № НОМЕР_8, № НОМЕР_1 , № НОМЕР_7, № НОМЕР_9, № НОМЕР_10, № НОМЕР_12 в Акціонерному товаристві "Ощадбанк" у місті Чернігові, на проспекті Миру, 19, а також № НОМЕР_11, № НОМЕР_13, № НОМЕР_17, № НОМЕР_14, № НОМЕР_15, № НОМЕР_16, № НОМЕР_20, № НОМЕР_18, № НОМЕР_22, № НОМЕР_21, № НОМЕР_19 в Акціонерному товаристві "Банк "Кліринговий Дім" у місті Києві, на вулиці Борисоглібській, 5-А.

8. Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича (01001, місто Київ, вулиця Велика Житомирська, будинок 25/2, приміщення 3, РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз" (14021, місто Чернігів, вулиця Любецька, 68, код ЄДРПОУ 03358104) судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім гривень) грн за подання апеляційної скарги та судовий збір у сумі 6 056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн за подання касаційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча І. Кондратова

Судді Г. Вронська

Н. Губенко