ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 927/977/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючого, Білоус В.В., Васьковського О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу
Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на ухвалу Господарського суду Чернігівської області
від 05.10.2023
у складі судді: Шморгун В.В.,
та постанову Північного апеляційного господарського суду
від 16.01.2024
у складі колегії суддів: Гаврилюка О.М. (головуючий), Майданевича А.Г., Демидової А.М.,
у справі за позовом
Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз"
про стягнення 265 238 978,53 грн.
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст руху справи
1. Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз", позивач, скаржник) звернулось до суду з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз" (далі - АТ "ОГС "Чернігівгаз", відповідач), у якому позивач просив суд стягнути з відповідача 265 238 978,53 грн. завданих збитків.
1.1. Позовні вимоги обґрунтовані перевищенням обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи, оператором якої до 01.04.2020 було АТ "Укртрансгаз", над обсягами переданого природного газу АТ "Чернігівгаз" у липні 2018 року - лютому 2019 року в об`ємі 24 729,911 тис. куб. м., чим відповідачем було порушено необхідне співвідношення та зумовлено вжиття позивачем заходів фізичного балансування для його відновлення шляхом купівлі і подання потрібного обсягу природного газу в газотранспортну систему з понесенням відповідних витрат.
1.2. Позивач вважає, що протиправні дії відповідача призвели до втрати майна позивача та завдання йому збитків у розмірі вартості такого майна, що становить 265 238 978,53 грн.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
2. Господарський суд Чернігівської області розглядав справу № 927/1041/19 за позовом АТ "Укртрансгаз" до АТ "ОГС "Чернігівгаз" про стягнення 389 203 702,36 грн., з яких 325 045 856,97 грн. заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу, 46 939 105,11 грн. пені, 4 453 233,35 грн. трьох відсотків річних, 12 765 506,93 грн. інфляційних втрат.
3. Позовні вимоги у справі № 927/1041/19 мотивовані невиконанням відповідачем зобов`язань з компенсації місячних негативних небалансів природного газу які, на думку позивача, мають сплачуватись відповідачем на підставі договору № 1512000712 транспортування природного газу від 17.12.2015 за виставленими позивачем рахунками.
3.1. Так, у липні 2018 - лютому 2019 АТ "Укртрансгаз" зафіксував щомісячне перевищення обсягів природного газу, отриманого АТ "Чернігівгаз" з газотранспортної системи, над обсягами газу, переданого АТ "Чернігівгаз" як оператором газорозподільної системи споживачам (місячний негативний небаланс), склав односторонні акти і виставив рахунки за послуги балансування, які "Чернігівгаз" не оплатив.
4. Судами у справі № 927/1041/19 встановлено, що 17.12.2015 позивач та відповідач уклали договір транспортування природного газу № 1512000712 (далі - Договір), відповідно до якого АТ "Укртрансгаз" надає АТ "Чернігівгаз" послуги транспортування природного газу (послуги) на умовах, визначених у цьому Договорі, а "Чернігівгаз" сплачує АТ "Укртрансгазу" встановлену в ньому вартість таких послуг (п. 2.1. Договору).
4.1. Відповідно до п. 2.2. Договору послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, затвердженому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор) від 30.09.2015 № 2493 (далі - Кодекс ГТС), з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором.
4.2. Пунктом 2.3. Договору визначено послуги, які можуть бути надані за ним замовнику, а саме: 1) послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (розподіл потужності); 2) послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (транспортування); 3) послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (балансування).
4.3. Відповідно до п. 9.1. Договору у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу ГТС в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов`язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу ГТС.
4.4. Послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого замовником відповідно до Кодексу ГТС та розділу ІХ цього Договору (п. 11.4. Договору).
5. 29.11.2017 сторони уклали додаткову угоду № 1 до Договору, якою, зокрема, п.9.4. Договору виклали в такій редакції (застосовується до відносин сторін з 29.12.2016): оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник крім вартості послуг, вказаних в абзаці другому цього пункту, зобов`язаний здійснити оплату в строк, що не перевищує п`яти банківських днів. Оплата вартості послуг балансування оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться в строки та за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період.
6. Сторони не укладали додатки 1, 2 до Договору, Додаток 3, оскільки з боку замовника вони підписані особою, яку неможливо ідентифікувати.
7. Позивач здійснив процедуру алокації за період: липень 2018 року - лютий 2019 року (далі - спірний період) та встановив наявність у відповідача негативних місячних небалансів природного газу на загальну суму 325 045 856,97 грн.
8. Також позивач оформив односторонні акти про надання таких послуг: від 31.07.2018 № 07-18-1512000712-БАЛАНС, від 31.08.2018 № 08-18-1512000712-БАЛАНС, від 30.09.2018 № 09-18-1512000712-БАЛАНС, від 31.10.2018 № 10-18-1512000712-БАЛАНС, від 30.11.2018 № 11-18-1512000712-БАЛАНС, від 31.12.2018 № 12-18-1512000712-БАЛАНС, від 31.01.2019 № 01-19-1512000712-БАЛАНС, від 28.02.2019 № 02-19-1512000712-БАЛАНС, які направив відповідачу разом з рахунками на оплату їх вартості на загальну суму 325 045 856,97 грн., розрахунками вартості послуг балансування та звітами по точкам входу/виходу замовника послуг транспортування. Разом з тим, відповідач не оплатив рахунки за послуги балансування обсягів природного газу за спірний період на загальну суму 325 045 856,97 грн.
9. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 16.02.2021 у справі № 927/1041/19, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 та постановою Верховного Суду від 28.07.2021, у задоволенні позову відмовлено повністю.
9.1. Суди у справі № 927/1041/19 дійшли висновку, що у матеріалах справи відсутні та позивачем не надано доказів на підтвердження наявності між сторонами договору, який би регулював відносини саме щодо врегулювання місячних небалансів, оплата за які є предметом цього позову (не подано докази, які б свідчили про внесення до діючого Договору відповідних змін, з метою приведення його в відповідність до чинного Кодексу ГТС).
9.2. Також у судових рішеннях у справі № 927/1041/19 наведені правові висновки щодо обов`язковості документального оформлення факту надання послуг балансування та їх заявленого обсягу при стягненні сум заборгованості за послуги з балансування, обов`язковості з доказової точки зору факту понесення витрат оператора газотранспортної системи, пов`язаних із здійсненням балансування обсягів природного газу в заявлені ним періоди, так само як і розміру заявленої до стягнення вартості послуг балансування та дійшли висновку про недоведеність факту надання відповідних послуг за період липень 2018 року- лютий 2019 року.
10. Верховний Суд у постанові від 28.07.2021 у справі № 927/1041/19 зазначив, що, враховуючи відсутність правової підстави для отримання АТ "Чернігівгаз" послуг транспортування природного газу (неузгодження істотних договірних умов на надання послуг балансування), стягнення АТ "Укртрансгаз" коштів може здійснюватися відповідно до положень статті 1212 ЦК у разі доведення факту набуття АТ "Чернігівгаз" природного газу, який належав Укртрансгазу, без достатньої правової підстави або шляхом стягнення суми збитків, якщо газ був придбаний Укртрансгазом з метою балансування негативних місячних небалансів, які виникли внаслідок відбирання АТ "Чернігівгаз" природного газу для задоволення власних потреб, і не був компенсований Оператору ГТС через договірні механізми (оплату послуг балансування). При цьому Верховний Суд погодився з судами попередніх інстанцій, які встановили, що позивачем не доведено фактичного надання саме послуг балансування у спірний період.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
11. Ухвалою від 05.10.2023 Господарський суд Чернігівської області провадження у справі закрив.
11.1. Місцевий господарський суд зазначив, що підставою позовів у справах № 927/977/23 та № 927/1041/19 є обставини перевищення відповідачем обсягу відібраного у липні 2018 року - лютому 2019 року газу у кількості 24 729,911 тис. куб. м.
11.2. Аналізуючи обставини у справах № 927/977/23 та № 927/1041/19 місцевий господарський суд дійшов висновку, що такі обставини залишаються незмінними, а у справі № 927/977/23 позивач лише намагається доповнити позов новими обставинами, зберігши в ньому первісні обставини та змінивши посилання на інші норми матеріального права, що за наведеним вище висновком Верховного Суду не є зміною підстав позову.
11.3. Суд першої інстанції дійшов висновку, що пред`явлення позовних вимог про стягнення аналогічної суми коштів у виді збитків, а не у виді договірних зобов`язань, що фактично є єдиною відмінністю у справах № 927/977/23 та № 927/1041/19, не можна розцінювати як подання іншого позову; у цьому випадку позивач намагається не просто змінити правову підставу позову, але й повторно довести обставини спірних взаємовідносин, які не зміг довести у справі № 927/1041/19, шляхом надання додаткових доказів, що суд вважає неприпустимим з огляду на принципи змагальності та юридичної визначеності.
11.4. Місцевий господарський суд зазначив, що позивач посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові у справі № 927/1041/19 щодо неналежного способу захисту, але при цьому бере зручну для нього частину із загального контексту, оминаючи інші висновки Верховного Суду про те, що позивач міг би застосувати такий спосіб захисту у разі доведення факту набуття АТ "Чернігівгаз" природного газу, який належав АТ "Укртрансгаз", та про те, що позивачем не доведено фактичного надання саме послуг балансування у спірний період.
11.5. Таким чином, оскільки в частині стягнення з відповідача заборгованості за послуги балансування у розмірі 265 238 978,53 грн. за період липень 2018 року - лютий 2019 року вже є рішення суду, що набрало законної сили, суд дійшов висновку, що провадження у цій справі підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
12. Постановою від 16.01.2024 Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу АТ "Укртрансгаз" на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 05.10.2023 залишив без задоволення;
ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 05.10.2023 залишив без змін.
12.1. Апеляційний господарський суд погодився із висновком господарського суду першої інстанції про те, що посилання позивача на невиконання відповідачем договірних відносин на обґрунтування позову у справі № 927/1041/19 не призвів до зміни предмету та підстав позову у цій справі.
12.2. Також суд апеляційної інстанції погодився із висновком господарського суду першої інстанції про те, що заявлення позовних вимог про стягнення аналогічної суми коштів у виді збитків, а не у виді договірних зобов`язань, що фактично є єдиною відмінністю у справах № 927/977/23 та № 927/1041/19, не можна розцінювати як подання іншого позову; у даному випадку позивач намагається не просто змінити правову підставу позову, але й повторно довести обставини спірних взаємовідносин, які не зміг довести у справі № 927/1041/19, шляхом наведення і надання додаткових доказів, що є неприпустимим з огляду на принципи змагальності та юридичної визначеності.
12.3. Апеляційний господарський суд зазначив, що скаржник безпідставно посилається на висновок Верховного Суду, викладений у постанові у справі № 927/1041/19, оскільки Верховним Судом у справі № 927/1041/19 зазначено про те, що позивач міг би застосувати такий спосіб захисту у разі доведення факту набуття АТ "Чернігівгаз" природного газу, який належав АТ "Укртрансгаз", водночас, позивачем не доведено фактичного надання саме послуг балансування у спірний період, у зв`язку із чим, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду про те, що наведений висновок Верховного Суду не може вважатись підставою для подання позову зі зміненим предметом, але з аналогічними підставами.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
13. АТ "Укртрансгаз" 04.03.2024 звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 05.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 у справі № 927/977/23.
14. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 927/977/23 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 04.03.2024.
15. Ухвалою Верховного Суду від 25.03.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Укртрансгаз", ухвалено здійснити перегляд ухвали Господарського суду Чернігівської області від 05.10.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 у справі № 927/977/23 в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
16. Ухвалою 28.03.2024 Верховний Суд витребувати з Господарського суду Чернігівської області та Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 927/977/23 за позовом АТ "Укртрансгаз" до АТ "ОГС "Чернігівгаз" про стягнення 265 238 978,53 грн.
16.1. Справа № 927/977/23 надійшла до Верховного Суду 11.04.2024 із супровідним листом від супровідним листом від 01.04.2024 № 927/977/23/10-06/479/24 від Господарського суду Чернігівської області
17. Від АТ "ОГС "Чернігівгаз" надійшов відзив на касаційну скаргу AT "Укртрансгаз", в якій представник зазначеного Товариства просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу від 05.10.2023 Господарського суду Чернігівської області у справі № 927/977/23 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 залишити без змін.
17.1. Відзив обґрунтовано тим, що оскільки в частині стягнення з відповідача заборгованості за послуги балансування у розмірі 265 238 978,53 грн. за період липень 2018 року - лютий 2019 року вже є рішення (суду, що набрало законної сили, провадження у цій справі підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України.
17.2. 18.04.2024 від АТ "Укртрансгаз" до Верховного Суду через систему "Електронний суд " надані пояснення щодо релевантної практики Верховного Суду у справах, рішення у яких Верховним Судом були ухвалені після оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанції.
18. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 05.02.2024 №49/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2024 № 3564-IX, Верховний Суд розглядає справу № 927/977/23 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника (АТ "Укртрансгаз")
19. Скаржник зазначив, що суди попередніх інстанцій не врахували, що в розумінні зазначених норм позови вважаються тотожними лише, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників господарського процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У зв`язку з цим не можна вважати, що між сторонами вже було вирішено спір про той самий предмет, і позови у справах № 927/1041/19 та № 927/977/23 повністю збігаються за матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
19.1. Скаржник аргументував, що суди попередніх інстанцій при постановленні та ухваленні оскаржуваних ухвали та постанови порушили норми процесуального права та недотримались положень статей 86 175 231 236 ГПК України, а застосований судами попередніх інстанцій підхід є занадто формалізованим та таким, що не охоплює усіх особливостей цього спору й обставин, які передували передачі його на вирішення господарського суду.
19.2. Крім того, скаржник зазначив, що суди неправомірно позбавили позивача права компенсувати понесені витрати, тому права та законні інтереси позивача залишаються незахищеними, що в свою чергу суперечить принципам державної політики у сфері трубопровідного транспорту щодо захисту законних інтересів підприємства трубопровідного транспорту (стаття 6 Закону України "Про трубопровідний транспорт") та принципам верховенства права, закріпленим у статтях 8 129 Конституції України.
19.3. Скаржник також зазначив, що, зробивши висновки про тотожність сторін у справах № 927/977/23 та № 927/1041/19, суд першої та апеляційної інстанцій не дослідили обставини тотожності інших складових, необхідних для застосування пункту 2 частини першої статті 175 та пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України в їх сукупності, а саме: тотожності предмета позову та підстав позову внаслідок чого дійшли передчасних висновків про наявність правових підстав для закриття провадження у цій справі на підставі пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України.
19.4. Водночас, АТ "Укртрансгаз" звернулося до суду з позовними вимогами до АТ "Чернігівгаз" про відшкодування збитків, керуючись висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 927/1041/19 щодо способу захисту порушеного права, враховуючи відсутність договору, який би передбачав стягнення заборгованості за надання послуг балансування.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
20. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
20.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
20.2. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
20.3. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
20.4. З урахуванням повноважень суду касаційної інстанції відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника, зазначених в пунктах 19 - 19.4. описової частини цієї постанови.
Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги
21. Об`єктом розгляду у цій справі є ухвала місцевого господарського суду, залишена в силі постановою апеляційного господарського суду, якою закрито провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України.
22. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.
23. Положеннями пунктів 2 - 5 частини першої статті 175 цього ж Кодексу визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами; у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; є рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, прийняте в межах його компетенції в Україні щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого документа на примусове виконання такого рішення; є рішення суду іноземної держави або міжнародного комерційного арбітражу, визнане в Україні в установленому законом порядку, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
24. Згідно з частиною другою статті 175 ГПК України суд не має права відмовити у відкритті провадження у справі у випадках, визначених пунктами 4, 5 частини першої цієї статті, якщо відповідне рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу було скасовано і розгляд справи в тому самому третейському суді, міжнародному комерційному арбітражі виявився неможливим.
25. Передумовою для застосування положень пункту 2 частини першої статті 175 цього ж Кодексу є наявність такого, що набрало законної сили, рішення чи ухвали суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
26. Отже, для закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України необхідна наявність одночасно трьох однакових складових - рішення у справі, що набрало законної сили, повинно бути ухвалене щодо тих самих сторін, про той самий предмет і з тих самих підстав (такий висновок узгоджується із правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 31.03.2021 у справі № 9901/306/20, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеної, зокрема в постановах від 20.08.2019 у справі № 916/3255/17 та від 07.11.2019 у справі №912/30/18, від 31.05.2022 у справі 914/1859/21).
27. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
28. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
29. Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
30. Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин та доказів, на яких ґрунтується вимога позивача. У разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
31. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19.
32. Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
33. Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
34. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
35. Водночас, Колегія суддів враховує, що Верховний Суд неодноразово викладав позиції стосовно того, що підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
36. Чинні процесуальні норми ГПК України не позбавляють заявника права на розгляд спору про той же предмет, у разі зазначення ним інших підстав позову та надання інших доказів, якими він обґрунтовує ці підстави. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна обсягу посилань на норми матеріального чи процесуального права (пункт 7.43. постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15).
37. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 9901/433/18 зазначено, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.
38. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.
39. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 ""Совтрансавто-Холдинг" проти України", а також рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
40. З огляду на зазначене, Колегія суддів звертає увагу на відсутність можливості повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, яке набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили позивач не може знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги з тих самих підстав.
Щодо суті касаційної скарги
41. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позовні вимоги у цій справі пов`язані із перевищенням обсягів відібраного АТ "Чернігівгаз" у липні 2018 року - лютому 2019 року природного газу з газотранспортної системи, оператором якої до 01.04.2020 було АТ "Укртрансгаз", над обсягами переданого природного газу, в об`ємі 24 729,911 тис. куб. м.
42. Зазначені обставини були також предметом розгляду у справі № 927/1041/19, в якій позивачем та відповідачем є ті ж самі особи, що і у цій справі.
43. За змістом рішень, прийнятих у справі № 927/1041/19 вбачається, що правовою підставою позивач у зазначеній справі визначив статті 6, 11, частину першу статті 14, частину першу статті 626, статтю 627, частину першу статті 628, статті 629 638 Цивільного кодексу України, статтю 180 Господарського кодексу України, частину першу статті 1, частини першу, другу статті 32 Закону "Про ринок природного газу", Кодекс ГТС, Типовий договір транспортування природного газу, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497.
44. Разом з тим, у цій справі позивач визначив правовою підставою статті 15, 16, 22, 1166 Цивільного України.
45. Отже, позивачем у справі № 927/1041/19 та у цій справі визначено інші правові підстави в обґрунтування позовних вимог.
46. Також у справі № 927/1041/19 заявник обґрунтовував позовні вимоги тим, що обсяги негативних небалансів природного газу виникли внаслідок безпідставного відбору відповідачем з газотранспортної системи природного газу для покриття його власних виробничо-технологічних витрат.
47. Позивачем були зазначені різні суми, які підлягають стягненню, а саме: у справі № 927/1041/19 - 389 203 702,36 грн., у цій справі - 265 238 978,53 грн.
48. Разом з тим, зміна розміру суми до стягнення у справі № 927/1041/19 та у цій справі не спростовує період та обсяги газу, за який такі суми були нараховані, оскільки судами попередніх інстанцій було встановлено, що зазначений позивачем розмір суми стягнення у цій справі охоплюється періодом, за який позивачем нараховано той самий обсяг газу у справі № 927/1041/19.
49. З огляду на зазначене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильних висновків про те, що позивач в обох справах посилається на одні і ті ж обставини, а саме встановлення після здійсненої процедури алокації перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи, оператором якої до 01.04.2020 було АТ "Укртрансгаз", над обсягами переданого природного газу АТ "Чернігівгаз" у липні 2018 року - лютому 2019 року в об`ємі 24 729,911 тис. куб. м.
50. Разом з тим, Колегія суддів звертає увагу, що у цій справі скаржник на підтвердження власних доводів та заперечень надав у якості доказів: розрахунок середньозваженої ціни газу згідно з договорами на закупівлю природного газу за липень 2018 - лютий 2019; копії алокацій (звітів) про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу AT "Чернігівгаз" між замовниками послуг транспортування, звітів про поділ фактичного обсягу (об`єму природного газу, відібраного з точки виходу АТ "Чернігівгаз", між замовниками послуги транспортування (постачальниками) в розрізі їх контрагентів (споживачів); звітів про надходження та розподіл природного газу замовника послуг транспортування за період липень 2018 - лютий 2019 року, звітів по точкам входу/виходу замовника послуг транспортування, складеними AT "Укртрансгаз" за період липень 2018 - лютий 2019 року, а також копії актів приймання-передачі на ГРС природного газу за липень 2018 - лютий 2019, актів прийому-передачі природного газу відповідачем від постачальників у віртуальній торговій точці за липень 2019 - лютий 2019 року, копії звітів AT "Укрнафта" за липень 2018 - лютий 2019.
51. Водночас, аналіз змісту судових рішень у справі № 927/1041/19 свідчить про те, що суд у зазначених справах, в межах доводів позивача, лише встановив відсутність договірних відносин між позивачем та відповідачем, а також досліджував такі докази як: договір транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000712, додатки до зазначеного Договору від 17.12.2015 №1512000712; односторонні акти про надання таких послуг: № 07-18-1512000712-БАЛАНС від 31.07.2018, № 08-18-1512000712-БАЛАНС від 31.08.2018, № 09-18-1512000712-БАЛАНС від 30.09.2018, № 10-18-1512000712-БАЛАНС від 31.10.2018, № 11-18-1512000712-БАЛАНС від 30.11.2018, № 12-18-1512000712-БАЛАНС від 31.12.2018, № 01-19-1512000712-БАЛАНС від 31.01.2019, № 02-19-1512000712-БАЛАНС від 28.02.2019.
52. Тобто, у цій справі скаржником подано інші докази, ніж ті, які були подані позивачем та були досліджені судом у справі № 927/1041/19, що може свідчити про наявність інших обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги у цій справі.
53. Водночас, аналіз змісту позовних вимог у цій справі та змісту судових рішень у справі № 927/1041/19 свідчить про те, що у зазначеній справі суди не досліджували докази, подані скаржником на підтвердження та обґрунтування позовних вимог у справі № 927/977/23. Також скаржник не доводить наявність договірних відносин, а доводить, з урахуванням поданих інших доказів, наявність збитків, завданих неправомірними діями відповідача.
54. Тобто, суди попередніх інстанцій, зіславшись на обставини, зазначені у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 927/1041/19, не врахували, що у зазначеній справі не було предметом доказування набуття без достатньої правової підстави АТ "Чернігівгаз" природного газу, який належав АТ "Укртрансгаз".
55. Водночас, суди не встановили, які докази були подані позивачем у справі № 927/1041/19 та у цій справі та чи досліджувалися такі докази на предмет підтвердження ними придбання АТ "Укртрансгазом" газу з метою балансування негативних місячних небалансів, а, відтак, завдання відповідачем збитків позивачу.
56. Колегія суддів звертає увагу, що саме по собі посилання Верховного Суду у постанові від 28.07.2021 у справі № 927/1041/19 на можливість стягнення АТ "Укртрансгаз" коштів у порядку, визначеному положеннями статті 1212 Цивільного кодексу України, не є безпідставною умовою для подання такого позову та його подальшого задоволення відповідним судом, оскільки у випадку подання такого позову факт набуття АТ "Чернігівгаз" природного газу без достатньої правової підстави, що завдало збитків позивачу, потребує доказуванню в порядку, передбаченому положеннями статей 74 76-77 ГПК України.
57. Разом з тим, подання у цій справі доказів, які, з огляду на відсутність у судових рішеннях будь-яких посилань у справі № 927/1041/19, не були предметом дослідження у зазначеній справі, може свідчити не лише про зміну правової підстави, але і про використання інших доказів, а не доповнення вже поданих до первісного позову з метою повторного розгляду вже розглянутих позовних вимог.
58. Верховний Суд звертає увагу, що обставини надання послуг балансування на підставі договору та завдання збитків внаслідок незаконного відбору газу з газотранспортної системи передбачають відповідний перелік доказів, якими повинні підтверджуватися зазначені обставини. Тобто, якщо в першому випадку суди повинні встановити наявність договірних відносин в частині здійснення балансування системи, то у випадку завдання шкоди суди повинні дослідити в першу чергу причини виникнення збитків, їх наслідки, дії позивача та відповідача та чи наявний взаємозв`язок між діями відповідача та завданими позивачу збитками.
59. Колегія суддів звертає увагу, що згідно зі статтею 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують зазначені обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
60. Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
61. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
62. Зазначення позивачем інших норм права (правових підстав) та подання інших доказів, ніж ті, які вже були предметом дослідження під час судового розгляду у іншій справі (а не доповнення тих, які вже були предметом дослідження у первісній справі), за наявності однакового предмету спору, може свідчити про відсутність підстав для застосування пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України, тому, без дослідження не предмету та правових підстав, але і доказів, якими позивач обґрунтовує власні доводи та заперечення, висновки судів у цій справі є передчасними.
63. Колегія суддів звертає увагу на те, що суд касаційної інстанції є судом права, а не факту та відповідно до частини першої статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, та переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.
64. Отже, для повного і всебічного розгляду цієї справи важливим є встановлення та аналіз взаємозв`язку зазначених вище обставин (з метою з`ясування чи були використані під час подання позову у цій справі докази, які вже були предметом дослідження у справі № 927/1041/19, що може свідчити про вже здійснену оцінку судом тих самих обставин, покладених в обґрунтування предмету спору), а їх відсутність не дає змогу розглянути спір відповідно до вимог законодавства та встановити наявність підстав для задоволення чи відмові у задоволенні позовних вимог.
65. Допущені судами попередніх інстанцій процесуальні порушення щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення цього спору.
66. З огляду на обмеження, визначені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд позбавлений можливості самостійно усунути допущені судами попередніх інстанцій процесуальні порушення, оскільки оцінка доказів та достовірне з`ясування усіх фактичних обставин виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених вказаною статтею процесуального закону.
67. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права та на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
68. Ухвалені у цій справі судові рішення наведеним вимогам в повній мірі не відповідають, оскільки судами попередніх інстанцій допущено неповне з`ясування фактичних обставин.
69. З урахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає частково обґрунтованими підстави касаційного оскарження та погоджується з тими доводами скаржника, які відповідають висновкам суду, зазначеним у мотивувальній частині цієї постанови.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
70. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
71. Зважаючи на допущені судами порушення норм процесуального права щодо неповного дослідження зазначених вище обставин та доказів у справі, неправильне застосування норм матеріального права, а також враховуючи обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги ліквідатора Боржника та скасування оскаржуваних судових рішень з направленням матеріалів цієї справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
72. При новому розгляді справи суду першої інстанції слід врахувати викладене у цій постанові та наведені правові висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, за результатом чого, у залежності від встановленого та вимог закону, прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Щодо розподілу судових витрат
73. Оскільки за результатами касаційного перегляду оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи для нового розгляду до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
На підставі викладеного та керуючись статтями 301 308 310 315 317 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 05.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 у справі № 927/977/23 - скасувати.
3. Справу № 927/977/23 направити для подальшого розгляду до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді В.В. Білоус
О.В. Васьковський