№ 930/2360/21 - Судова практика України - Законодавство України

Постанова

Іменем України

12 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 930/2360/21

провадження № 61-6172 св 22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 ;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 20 квітня 2022 року у складі колегії суддів: Оніщука В. В., Рибчинського В. П., Копаничук С. Г.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст заяви

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду позовом до ОСОБА_2 , у якому просив стягнути з відповідача на свою користь борг за договором позики у розмірі 83 109,84 грн, з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних від простроченої суми.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 13 січня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 83 109,84 грн.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до розписки від 18 вересня 2019 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 в позику грошові кошти в сумі 70 000 грн, які у встановлений договором строк (до 18 жовтня 2019 року) не повернув, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню борг за договором позики у розмірі 70 000 грн та передбачені частиною другою статті 625 ЦК України інфляційні втрати у розмірі 8 944,84 грн, а також 3 % річних від простроченої суми у розмірі 4 165 грн відповідно до розрахунку позивача, який позичальником не спростовано.

Не погодившись з вказаним рішенням суду 28 березня 2022 року ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку. Разом з апеляційною скаргою відповідач подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, у якому зазначив, що копію оскаржуваного судового рішення він отримав 26 січня 2022 року, проте з 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан. З 27 лютого 2022 року його зараховано до числа членів громадського формування з охорони громадського порядку Якушинецької сільської ради Вінницької області. Вказані обставини унеможливили своєчасне подання ним апеляційної скарги, тому вважав, що зазначені причини пропуску строку є об`єктивними та поважними для поновлення процесуального строку.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 20 квітня 2022 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 13 січня 2022 року у зазначеній справі відмовлено.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги та, звернувшись із повторним клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, зазначив ті ж самі обставини, що й у первісному клопотанні, не надавши відповідних доказів на підтвердження того, що саме введення на території України воєнного стану перешкодило йому подати у визначений законом строк апеляційну скаргу. Крім того, доводи про несвоєчасне надання скаржнику правової допомоги з посиланням на те, що лише 02 березня 2022 року Вінницьким місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_2 було призначено адвоката, апеляційний суд визнав безпідставним та таким, що спростовуються матеріалами справи, якими підтверджено, що представництво інтересів відповідача здійснювалось адвокатом і відповідна правова допомога ОСОБА_2 була надана, однак апеляційна скарга у визначені законом строки не була подана.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2022 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу Вінницького апеляційного суду від 20 квітня 2022 року й передати справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначав те, що порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права призвело до обмеження доступу до правосуддя та унеможливило встановлення фактичних обставин справи.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 липня 2022 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 930/2360/21 із Немирівського районного суду Вінницької області.

У серпні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 вересня 2022 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що ним було зазначено поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, однак суд апеляційної інстанції безпідставно визнав їх неповажними. Так, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження мотивоване тим, що копію рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 13 січня 2022 року він отримав 26 січня 2022 року. Разом з тим, в Україні діє оголошений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 воєнний стан, який безперервно триває з 24 лютого 2022 року та продовжено відповідними Законами України і на цей час. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» обмежено й конституційні права і свободи людини і громадянина, зокрема, право на свободу пересування. Крім того, з 27 лютого 2022 року він зарахований до числа членів громадського формування з охорони громадського порядку Якушинецької сільської ради Вінницької області. Ці обставини унеможливили своєчасне подання апеляційної скарги та, на думку відповідача, є поважними причинами для поновлення цього строку. Також зауважив, що апеляційна скарга була подана з невеликим пропуском строку, передбаченого ЦПК України для подання апеляційної скарги.

Вважав, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, допустивши надмірний формалізм, позбавив відповідача доступу до правосудця та постановив незаконну ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

13 січня 2022 року Немирівським районним судом Вінницької області ухвалено рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

Копію вказаного судового рішення ОСОБА_2 отримав 26 січня 2022 року, що підтверджується записом на обкладинці справи.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, 28 березня 2022 року ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку. Разом з апеляційною скаргою відповідач подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, у якому зазначив, що копію оскаржуваного судового рішення отримав 26 січня 2022 року, проте з 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, а з 27 лютого 2022 року його зараховано до числа членів громадського формування з охорони громадського порядку Якушинецької сільської ради Вінницької області. Вказані обставини унеможливили своєчасне подання ним апеляційної скарги, тому вважав, що зазначені причини пропуску строку є об`єктивними та поважними для поновлення процесуального строку.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 06 квітня 2022 року апеляційна скарга залишена без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали, зокрема, для подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 13 січня 2022 року із доводами та відповідними доказами на підтвердження того, що саме введення на території України воєнного стану перешкодило скаржнику подати у визначений законом строк апеляційну скаргу. Також суд зазначив, що не свідчить про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження посилання заявника на його зарахування до членів громадського формування з охорони громадського порядку, оскільки заявник не довів, яким чином участь у даному формуванні перешкодила йому подати апеляційну скаргу у визначений законом строк.

На виконання вимог вищевказаної ухвали суду представником ОСОБА_2 - адвокатом Проценко Ю. Л. подано клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, у якому зазначено, що копію оскаржуваного судового рішення ОСОБА_2 отримав 26 січня 2022 року та лише 02 березня 2022 року Вінницьким місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги йому було призначено адвоката. Також у клопотанні повторно вказано про те, що 27 лютого 2022 року ОСОБА_2 був зарахований до числа членів громадського формування з охорони громадського порядку Якушинецької сільської ради Вінницької області без зазначення того, яким чином участь заявника у даному формуванні перешкодила йому подати апеляційну скаргу у визначений законом строк, та зроблено посилання на статтю 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», без зазначення того, які саме обмеження свободи пересування, зокрема, на території Вінницької області, перешкоджали скаржнику вчасно подати апеляційну скаргу.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд виходив із того, що ОСОБА_2 не усунув недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі суду від 06 квітня 2022 року, та звернувшись із повторним клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, зазначив ті ж самі обставини, що й у первісному клопотанні, не надавши відповідних доказів на підтвердження того, що саме введення на території України воєнного стану перешкодило йому подати у визначений законом строк апеляційну скаргу. Доводи про несвоєчасне надання скаржнику правової допомоги з посиланням на те, що лише 02 березня 2022 року Вінницьким місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_2 було призначено адвоката, апеляційний суд визнав безпідставним та таким, що спростовуються матеріалами справи, якими підтверджено, що представництво інтересів відповідача здійснювалось адвокатом і відповідна правова допомога ОСОБА_2 була надана, однак апеляційна скарга у визначені законом строки не була подана.

За вказаних обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що вказані скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 13 січня 2022 року є неповажними.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно абзацу другого частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою та другою статті 400 Цивільного процесуального кодексу України визначено, щопереглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними.

Верховний Суд погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).

При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

У пункті 1 частини другої статті 129 Конституції України зазначено, що однією із засад судочинства також проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

За приписами частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини першої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (частина перша, пункт 1 частини другої, частина третя статті 354 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Частиною третьою статті 357 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

У статтях 127 357 358 ЦПК України не визначено конкретного переліку причин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Однак, суд апеляційної інстанції, керуючись верховенством права та основними засадами судочинства, повинен надати оцінку наведеним особою, яка подає апеляційну скаргу, обставинам на предмет поважності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним, та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з урахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, вирішення питання про поновлення процесуального строку належить до дискреційних повноважень суду, і у кожній конкретній справі суд має ґрунтовно перевіряти, чи є обставини, на які посилається заявник, такими, що свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку.

У справі, яка переглядається, 28 березня 2022 року ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 13 січня 2022 року.

Разом з апеляційною скаргою відповідач подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, у якому зазначив, що копію оскаржуваного судового рішення отримав лише 26 січня 2022 року. Проте, 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, а з 27 лютого 2022 року його зараховано до числа членів громадського формування з охорони громадського порядку Якушинецької сільської ради Вінницької області. Вказані обставини унеможливили своєчасне подання ним апеляційної скарги, тому на думку ОСОБА_2 , зазначені причини пропуску строку є об`єктивними та поважними для поновлення процесуального строку.

Залишаючи без руху апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 13 січня 2022 року й надаючи заявнику строк для подання заяви із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд виходив з того, що наведені заявником обставини не можна визнати поважними в цій справі, оскільки ОСОБА_2 не надано відповідних доказів на підтвердження того, що саме введення на території України воєнного стану перешкодило скаржнику подати у визначений законом строк апеляційну скаргу. При цьому, сам лише факт запровадження в країні воєнного стану не є безумовним підтвердженням причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження. Крім того, не свідчить про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення посилання заявника на його зарахування до членів громадського формування з охорони громадського порядку, оскільки відсутні належні докази того, яким чином участь заявника у даному формуванні перешкодила йому подати апеляційну скаргу у визначений законом строк.

Усуваючи недоліки апеляційної скарги та зазначаючи причини пропуску строку на апеляційне оскарження, представник скаржника - адвокат Проценко Ю. Л. вказала, що ОСОБА_2 отримав копію оскаржуваного рішення суду 26 січня 2022 року та лише 02 березня 2022 року Вінницьким місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги йому було призначено адвоката.

Апеляційний суд зазначив, що наведені представником скаржника доводи не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки матеріалами справи підтверджено, що 31 січня 2022 року адвокат Гатенюк Ю. Ю., яка діяла в інтересах ОСОБА_2 , ознайомилась з матеріалами справи та отримала диск з копією технічного запису судових засідань у цій справі, що свідчить про те, що представництво інтересів відповідача здійснювалось адвокатом і відповідна правова допомога ОСОБА_2 була надана, однак апеляційна скарга у визначені законом строки не була подана.

Повторно вказавши у клопотанні про поновлення строку про те, що 27 лютого 2022 року ОСОБА_2 був зарахований до числа членів громадського формування з охорони громадського порядку Якушинецької сільської ради Вінницької області, представник заявника не зазначила, яким чином участь ОСОБА_2 у даному формуванні перешкодила йому подати апеляційну скаргу у визначений законом строк, а пославшись на частину першу статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», не вказала, які саме обмеження свободи пересування, зокрема, на території Вінницької області, перешкодили скаржнику вчасно подати апеляційну скаргу.

При цьому, суд звернув увагу на те, що законом передбачені й інші способи звернення до суду, зокрема, шляхом поштового зв`язку та через електронний суд.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який продовжувався Указами Президента України № 133/2022 від 14 березня 2022 року, № 259/2022 від 18 квітня 2022 року, № 341/2022 від 17 травня 2022 року, № 573/2022 від 12 серпня 2022 року, й діє на цей час.

Тобто, введення та продовження строку воєнного стану у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України було визначено в законодавчому порядку.

Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку.

Разом з тим, питання поновлення строку на оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, адже такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану і унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07 грудня 2021 року у справі № 756/10191/20 (провадження № 61-10617св21), від 05 вересня 2022 року у справі № 697/2360/21 (провадження № 61-4902св22), від 14 вересня 2022 року у справі № 200/21749/17 (провадження № 61-4826св22).

Звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою 28 березня 2022 року, тобто після спливу строку, передбаченого частиною першою статті 354 ЦПК України, не відповідає критеріям розумного строку, адже після отримання копії судового рішення та подання апеляційної скарги минуло більше тридцяти днів.

Доказів того, що неподання апеляційної скарги раніше ніж 28 березня 2022 року зумовлено введенням воєнного стану в Україні ОСОБА_2 не надав.

Таким чином, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що заявник не довів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. У цій справі введення в Україні воєнного стану не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.

За встановлених в цій справі обставин апеляційний суд правильно застосував приписи частини четвертої статті 357 та пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України, за змістом яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржник у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Інші наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновком суду апеляційної інстанції. Суд апеляційної інстанції надав відповідну правову оцінку всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.

Керуючись статтями 400 406 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Вінницького апеляційного суду від 20 квітня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта