ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2023 року

м. Київ

справа № 932/5350/21

провадження № 51-2006км22

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

особи, щодо якої матеріали кримінального

провадження закрито ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 січня 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 13 квітня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040030000605, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , такого, що не має судимостей,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК.

Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і встановлені обставини

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 січня 2022 року кримінальне провадження № 12020040030000605 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13 квітня 2022 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

На обґрунтування касаційних вимог прокурор стверджує, що суди дійшли необґрунтованого висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_7 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, оскільки обвинувальний акт було направлено до місцевого суду в межах строку досудового розслідування, тобто відразу після ознайомлення сторони захисту із матеріалами кримінального провадження. Сторона обвинувачення вважає, що перебіг строку досудового розслідування зупинявся з 25 червня по 09 липня 2021 року у зв`язку із ознайомленням сторони захисту із матеріалами досудового розслідування, а надання цих матеріалів провадження стороні захисту для ознайомлення 02 липня 2021 року вже поза межами досудового розслідування не протирічить вимогам ч. 5 ст. 219 КПК. Також на переконання прокурора, суд позбавлений можливості закрити кримінальне провадження з підстави закінчення строку досудового розслідування, так як згідно п. 10 ч. 1, ч. 4 ст. 284 КПК це є прерогативою прокурора. Вказує, що суд апеляційної інстанції не дотримався положень ст. 419 КПК, оскільки в оскаржуваній ухвалі не навів переконливих доводів, з яких апеляційну скаргу прокурора визнав необґрунтованою.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор вважає касаційну скаргу обґрунтованою та просить її задовольнити.

Захисник та особа, щодо якої матеріали кримінального провадження закрито, заперечили проти задоволення скарги сторони обвинувачення.

Мотиви Суду

Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтвердженні доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Доводи прокурора зводяться до незгоди із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, тобто у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Положеннями ст. 219 КПК визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення у ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження (ч. 1 ст. 219 КПК); з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину (п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК).

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 18 березня 2020 року до ЄРДР за № 12020040030000605 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК.

27 квітня 2021 року ОСОБА_7 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК.

Таким чином кінцевою датою строку досудового розслідування було визначено

27 червня 2021 року.

24 червня 2021 року прокурор ОСОБА_8 доручив слідчому ОСОБА_9 повідомити підозрюваного ОСОБА_7 і його захисника ОСОБА_6 про завершення досудового розслідування та надати їм доступ до матеріалів досудового розслідування.

Надалі слідчий ОСОБА_9 24 червня 2021 року надіслав стороні захисту повідомлення про завершення досудового розслідування, в якому зазначив про можливість отримати доступ до матеріалів досудового розслідування 02 липня 2021 року.

Протоколом про відкриття матеріалів досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування підтверджується те, що 02 липня 2021 року сторона захисту розпочала ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, та закінчила його 09 липня 2021 року.

Також 09 липня 2021 року було складено і затверджено обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 , який 12 липня 2021 року зареєстровано у Бабушкінському районному суді м. Дніпропетровська.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відкриття матеріалів досудового розслідування стороні захисту 02 липня 2021 року, вручення обвинувального акта обвинуваченому 09 липня 2021 року та направлення його до суду 12 липня 2021 року відбулося поза межами строку досудового розслідування. З таким висновком погодився і апеляційний суд.

Колегія суддів вважає вказані висновки судів попередніх інстанцій безпідставними, виходячи з наступного.

Як зазначалося вище, у цьому кримінальному провадженні сторона обвинувачення

24 червня 2021 року повідомила стороні захисту про завершення досудового розслідування та можливість отримати доступ до матеріалів досудового розслідування 02 липня 2021 року.

З наведеного слідує, що сторона обвинувачення повідомила сторону захисту про завершення досудового розслідування та можливість отримати доступ до матеріалів розслідування у межах строку досудового розслідування, з урахуванням повідомлення ОСОБА_7 про підозру 27 квітня 2021 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК у строк досудового розслідування не включається період часу, починаючи з наступного дня після направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування до моменту закінчення ознайомлення вказаних осіб з матеріалами досудового розслідування.

При цьому день направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру,повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування,має рахуватися у строк досудового розслідування.

Той факт, що день повідомлення про завершення досудового розслідування та день фактичного надання доступу до матеріалів досудового розслідування можуть не співпадати, не свідчить про те, що строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування необхідно обраховувати з моменту фактичного надання доступу до таких матеріалів. Проміжок часу між цими днями не повинен включатися у строк досудового розслідування.

Таким чином, по даному кримінальному провадженню проміжок часу з 25 червня 2021 року по 09 липня 2021 року не включається у строк досудового розслідування.

Вищенаведене узгоджується з правовим висновком Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, який міститься у постанові від 24 жовтня 2022 року (справа № 216/4805/20).

З огляду на те, що у розглядуваній справі з моменту направлення повідомлення в порядку ст. 290 КПК до закінчення строку досудового розслідування залишалося 3 дні (з 25 по 27 червня 2021 року), які не включаються у строк досудового розслідування, то перебіг цього строку після ознайомлення стороною захисту з матеріалами досудового розслідування (тобто після 09 липня 2021 року) продовжився на 3 дні.

У цьому кримінальному провадженні кінцевою датою строку досудового розслідування з урахуванням часу ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування є 12 липня 2021 року.

Обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 був складений 09 липня 2021 року та судом першої інстанції зареєстрований в автоматизованій системі документообігу суду 12 липня 2021 року.

Отже, отримання 12 липня 2021 року місцевим судом обвинувального акта щодо ОСОБА_7 відбулося у межах строку досудового розслідування. Відтак висновки судів про наявність підстав для закриття кримінального провадження відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК є неправильними.

У той же час колегія суддів не погоджується з доводами прокурора про те, що відповідно до п. 10 ч. 1, ч. 4 ст. 284 КПК саме прокурор, а не суд має право закрити кримінальне провадження з підстави закінчення строку досудового розслідування.

Згідно з положеннями п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Тобто, повноваження суду закрити кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК прямо встановлено статтею 314 КПК.

Тому касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.

Таким чином, за результатами касаційної перевірки колегією суддів встановлено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону судами попередніх інстанцій, внаслідок чого оскаржувані ухвали місцевого та апеляційного судів підлягають скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.

Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, задовольнити частково.

Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 січня 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 13 квітня 2022 року щодо ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3