№ 947/25386/23 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31липня 2025 року

м. Київ

справа № 947/25386/23

провадження № 61-15626св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «МАРИНІСТ»,

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року, прийняту у складі колегії суддів: Таварткіладзе О. М., Заїкіна А. П., Погорєлової С. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «МАРИНІСТ» (далі - ТОВ «КК «МАРИНІСТ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 62 211,86 грн.

Позов мотивовано тим, що між ТОВ «КК «МАРИНІСТ» як виконавцем та ОСОБА_1 як споживачем, який є власником житлової квартири АДРЕСА_1 , укладено договір від 02 липня 2021 року № 59/МР92 про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території. Відповідно до вказаного договору виконавець забезпечує надання послуг споживачу з обслуговування житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: утримання будинку і споруд та прибудинкової території, а споживач забезпечує своєчасну оплату послуг за встановленими тарифами у строк та на умовах, що передбачені цим договором.

20 серпня 2021 року між сторонами укладено договір 152/МР92 про відшкодування комунальних витрат, відповідно до якого споживач зобов`язується щомісячно відшкодовувати на користь виконавця комунальні витрати по забезпеченню постачання електроенергії, холодної води та водовідведення, технічного обслуговування мереж газопроводу об`єкта.

ТОВ «КК «МАРИНІСТ» щомісячно виставляє ОСОБА_1 загальний рахунок на сплату відповідно до договору про надання послуг та договору про відшкодування комунальних витрат, який відповідач зобов`язаний оплачувати кожного місяця за користування відповідними послугами, шляхом перерахування відповідних сум грошових коштів на рахунок позивача.

Однак, ОСОБА_1 у порушення умов договору про надання послуг та договору про відшкодування комунальних витрат, а також вимог чинного законодавства України, свої зобов`язання зі сплати за надані послуги не виконує, хоча фактично споживає їх, внаслідок чого станом на 28 липня 2023 року існує заборгованість зі сплати за надані та фактично спожиті послуги у розмірі 62 211,86 грн, спожиті за період з 01 липня 2021 року до 30 червня 2023 року за особовим рахунком НОМЕР_1 .

Не погоджуючись з указаним позовом, 06 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ТОВ «КК «МАРИНІСТ», в якому просив:

- визнати незаконними дії ТОВ «КК «МАРИНІСТ» щодо недопуску ОСОБА_1 до його майна (квартири АДРЕСА_1 ), відключення водопостачання та електромережі у період воєнного стану та блокування (відключення електронних) ключів від дверей загального користування та ліфтів;

- зобов`язати ТОВ «КК «МАРИНІСТ» надати вільний доступ до квартири ОСОБА_1 , шляхом відновлення (підключення) електронного ключа, яким відчиняються вхідні двері, двері сходів, калітка та ліфт;

- зобов`язати ТОВ «КК «МАРИНІСТ» здійснити відновлення подачі, водопостачання та електричної мережі до квартири АДРЕСА_1 , шляхом підключення;

- зобов`язати ТОВ «КК «МАРИНІСТ» надати вільний доступ до приватного майна квартири АДРЕСА_1 , а саме: до власних лічильників електромережі, водопостачання та теплопостачання, шляхом надання ключів від шаф на сьомому поверсі, де вони розміщені;

- зобов`язати ТОВ «КК «МАРИНІСТ» перерахувати комунальні платежі відповідно до загальної площі квартири АДРЕСА_1 , та з моменту підписання нового договору надання комунальних послуг;

- стягнути з ТОВ «КК «МАРИНІСТ» судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у розмірі 6 403,77 грн судового збору та 20 000 грн витрат на правову допомогу.

Короткий зміст рішень суду першої інстанції

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 28 лютого 2024 року у задоволенні позову ТОВ «КК «МАРИНІСТ» відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено.

Зобов`язано ТОВ «КК «МАРИНІСТ» надати ОСОБА_1 вільний доступ до квартири за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом відновлення (підключення) електронного ключа.

Зобов`язано ТОВ «КК «МАРИНІСТ» надати ОСОБА_1 вільний доступ до власних лічильників електромережі, водопостачання та теплопостачання.

Зобов`язано ТОВ «КК «МАРИНІСТ» здійснити відновлення подачі водопостачання, електрики до квартири за адресою: АДРЕСА_3 ,.

Зобов`язано ТОВ «КК «МАРИНІСТ» здійснити перерахунок комунальних платежів щодо квартири за адресою: АДРЕСА_3 .

Додатковим рішенням Київського районного суду м. Одеси від 07 березня 2024 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Заліпаєва Ю. В. про ухвалення додаткового рішення задоволено.

Стягнуто з ТОВ «КК «МАРИНІСТ» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 28 000 грн та судовий збір 5 368,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову ТОВ «КК «МАРИНІСТ» та задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що:

- ТОВ «КК «МАРИНІСТ», незважаючи на ті обставини, що умовами договору були визначені фіксовані тарифи за комунальні послуги, в односторонньому порядку змінив їх, та продовжує нарахування плати за комунальні послуги, які ОСОБА_1 фактично не отримує (зокрема, обслуговування паркомісця);

- договір від 02 липня 2021 року № 59/МР92 про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території було розірвано з ініціативи ТОВ «КК «МАРИНІСТ» ще 17 грудня 2021 року;

- нарахована ТОВ «КК «МАРИНІСТ» заборгованість ОСОБА_1 за комунальними платежами заснована на збільшених товариством в односторонньому порядку фіксованих тарифах, а також стосується періоду до передачі ОСОБА_1 квартири і набуття ним права власності на квартиру, а тому підлягає перерахунку ТОВ «КК «МАРИНІСТ»;

- ТОВ «КК «МАРИНІСТ» не мало законних підстав для обмеження ОСОБА_1 у вільному користуванні належним йому майном шляхом блокування позивачу всіх електронних ключів для входу до калитки, входу до під`їзду, ліфту та сходів, а також перешкоджанні у доступі до шаф, де знаходяться лічильник та автомати по світлу, лічильники води та теплопостачанню для зняття власноруч показань для подальшої сплати.

Задовольняючи заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Заліпаєва Ю. В. про ухвалення додаткового рішення та стягнення з ТОВ «КК «МАРИНІСТ» 28 000 грн понесених ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу, суд першої інстанції виходив з дотримання принципів обґрунтованості, пропорційності (співмірності) витрат на оплату послуг адвоката, складності справи, значення її для сторін, з обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Короткий зміст постанов суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ТОВ «КК «МАРИНІСТ» задоволено частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 28 лютого 2024 року в частині відмови у задоволенні первісного позову та зустрічного позову в частині вимоги про зобов`язання здійснити перерахунок комунальних платежів скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Позов ТОВ «КК «МАРИНІСТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КК «МАРИНІСТ» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 60 468,10 грн.

У решті вимог ТОВ «КК «МАРИНІСТ» відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КК «МАРИНІСТ» судовий збір у розмірі 2 214,70 грн.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до ТОВ «КК «МАРИНІСТ» у частині зобов`язання здійснити перерахунок комунальних платежів залишено без задоволення.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ТОВ «КК «Мариніст» за укладеними з ОСОБА_1 договорами № 59/МР92 від 02 липня 2021 року про надання послуг з утримання будинку і споруд прибудинкової території та № 152/МР92 від 20 серпня 2021 року про відшкодування комунальних витрат по забезпеченню постачання електроенергії, холодної води та водовідведення. технічного обслуговування мереж газопроводу об`єкта споживача, є виконавцем послуг, а ОСОБА_1 - їх споживачем.

Сам факт неукладення власником квартири у багатоквартирному будинку договору на постачання комунальних послуг (електро-водо-тепло-газопостачання тощо) або ж відмова споживача таких послуг у продовженні вже укладеного раніше договору за умови недоведення факту подальшого їх непостачання з боку виконавця послуг (технічна можливість та офіційне зафіксоване від`єднання від можливості споживання комунальних послуг у квартирі споживача), не звільняє споживача від обов`язку оплати за фактично надані йому комунальні послуги.

Наявність у ОСОБА_1 заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги підтверджено доказами, які містяться у матеріалах справи.

30 травня 2023 року ТОВ «КК «МАРИНІСТ» та ОСОБА_1 підписали акт звірки розрахунків, відповідно до якого за період з липня 2021 року до квітня 2023 року включно заборгованість ОСОБА_1 становить: за електроенергію (лічильник) - 6 152 грн; холодна вода лічильник 165,73 грн; відшкодування витрат за постачання електроенергії 3 029 грн; відшкодування за водопостачання 580,45 грн; за послуги з розподілу газу 875,07 грн; за опалення 3 401,15 грн; обслуговування парковки - 1 381,18 грн; підсобка 1 287,07 грн; послуга управління багатоквартирним будинком 43 856,78 грн.

Розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за період з 01 липня 2021 року до 30 червня 2023 року включно складається із заборгованості за електроенергію (лічильник) - 6 177,84 грн; холодну воду лічильник 165,73 грн; відшкодування витрат за постачання електроенергії 3 222,47 грн; відшкодування за водопостачання 654,62 грн; за послуги з розподілу газу 875,07 грн; за опалення 3 401,15 грн; обслуговування парковки - 1 381,18 грн; підсобка 1 404,07 грн; послуга управління багатоквартирним будинком 47 843,76 грн.

Висновок районного суду про те, що ТОВ «КК «МАРИНІСТ», незважаючи на ті обставини, що умовами договору були визначені фіксовані тарифи за комунальні послуги, в односторонньому порядку змінив їх, та продовжує нарахування плати за комунальні послуги, які відповідач фактично не отримує (зокрема, обслуговування паркомісця), - не мотивований і не заснований на досліджених обставинах, які фактично встановлені у справі.

Послуга з управління багатоквартирним будинком відповідно до виставлених рахунків розрахована, виходячи із площі квартири ОСОБА_1 та тарифу 24,46 грн, який є зведеним сумарним тарифом та складається із суми тарифів 15,76 (утримання будинку та прибудинкової території) + 0,56 (на сміття) + 4,84 (послуги з управління) + 3,30 (утримання газової котельні).

В оцінці доводів ОСОБА_1 щодо незгоди зі здійсненими нарахуваннями суду першої інстанції слід було перевірити ті тарифи, які використало підприємство при нарахуванні заборгованості та правильність площі квартири ОСОБА_1 , а також врахувати підставність нарахувань заборгованості за паркомісце протягом липня 2021 року - 17 грудня 2021 року, та у разі наявності відповідних клопотань з боку відповідача витребувати акт звірки показань лічильників, до яких ОСОБА_1 було обмежено у доступі.

Разом з тим, ОСОБА_1 30 травня 2023 року без зауважень підписав акт звірки розрахунків, в якому нарахована заборгованість станом на 30 квітня 2023 року.

Незважаючи на можливість здійснення перевірки заборгованості безпосередньо в суді в межах первісного позову, суд першої інстанції зобов`язав здійснити перерахунок заборгованості ТОВ «КК «МАРИНІСТ» в межах зустрічного позову, що не є належним вирішенням спору.

Натомість апеляційним судом з`ясовано походження тарифів, застосованих ТОВ «КК «МАРИНІСТ», які відповідають погодженим сторонами умовам відповідного договору. Крім того, встановлено, що дійсно щодо ОСОБА_1 застосовані обмеження у вигляді доступу до лічильників електро- та водопостачання, проте не встановлено, що керуюча компанія здійснювала нарахування не відповідно до показань лічильників.

Апеляційний суд встановив, що ТОВ «КК «МАРИНІСТ» при розрахунку заборгованості некоректно взяло за основу площу квартири ОСОБА_1 81,5 кв. м, тоді як така площа становить 78,7 кв. м, унаслідок чого нараховано заборгованість у розмірі 47 843,76 грн (81,50 кв. м * 24,46 грн * 24 місяці), замість 46 200 грн (78,7 кв. м * 24,46 грн * 24 місяці).

Інші рядки у зведеній заборгованості розраховані із застосуванням показів лічильників з електроенергії, холодної води та опалення квартири ОСОБА_1 , що передбачено договором № 152/МР92 від 20 серпня 2021 року, та узгоджується із зафіксованими показами витрат самої керуючої компанії, однак які підлягають відшкодуванню споживачем у порядку, визначену договором № 59/МР92 від 02 липня 2021 року.

Тому у цій частині, як і щодо заборгованості за користування підсобкою та паркомісцем за період з липня 2021 року до 17 грудня 2021 року, відсутні підстави для перерахунку заборгованості.

Враховуючи наведене, заборгованість, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КК «Мариніст», встановлено у розмірі 60 468,02 грн.

Встановивши, що між сторонами виникли спірні правовідносини, пов`язані з своєчасністю та повнотою оплати споживачем за надані виконавцем послуги, які супроводжувалися обмеженням доступу споживача ОСОБА_1 до квартири, до власних лічильників електромережі, водопостачання та теплопостачання, та припиненням електро- та водопостачання до належної ОСОБА_1 квартири, суд першої інстанції дійшов правильного по суті висновку про задоволення зустрічного позову в частині заявлених ОСОБА_1 вимог про зобов`язання ТОВ «КК «Мариніст» не чинити зазначених перешкод.

Разом з тим висновок районного суду про задоволення вимоги про зобов`язання ТОВ «КК «Мариніст» здійснити перерахунок комунальних платежів щодо квартири за адресою: АДРЕСА_3 , є неправильним, оскільки не призведе до вирішення спору про стягнення заборгованості, вимога про що заявлена ТОВ «КК «Мариніст» і у задоволенні якої суд необґрунтовано відмовив.

Апеляційний суд самостійно в межах позовних вимог за первісним позовом здійснив перевірку підстав та правильності розрахунку заборгованості за послуги управління багатоквартирним будинком та встановив обґрунтованість їх розміру в сумі 46200 грн та сумарного розміру заборгованості за житлово-комунальні послуги у сумі 60 468,10 грн.

Додаткове рішення Київського районного суду м. Одеси від 07 березня 2024 року змінено, зменшено розмір витрат на професійну правничу допомогу до 6 000 грн.

Стягнуто з ТОВ «КК «МАРИНІСТ» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді першої інстанції, у розмірі 6 000 грн.

Апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Заліпаєва Ю. В., зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката та їх стягнення з позивача ТОВ «КК «МАРИНІСТ» на користь відповідача ОСОБА_1 у розмірі 6 000 грн, оскільки загальний розмір вказаних витрат у сумі 28 000 грн є неспівмірним та суперечить критеріям їх дійсності, необхідності та розумності.

Враховуючи положення статті 141 ЦПК України, зважаючи на підставу, предмет та ціну позову, типовість обставин справи, щодо яких існує стабільна судова практика, апеляційний суд дійшов висновку про неспівмірність заявлених відповідачем за первісним позовом витрат на професійну правничу допомогу складності справи, не відповідність критерію розумності, та співмірності із виконаною роботою адвоката, обрахована стороною відповідача вартість наданих адвокатом послуг підлягає зменшенню.

Не погодившись із заявленою адвокатом сумою 8 000 грн, що підлягає стягненню з ТОВ «КК «МАРИНІСТ», за наступні юридичні послуги: консультація клієнта, попереднє вивчення документів та зібрання адвокатом необхідної інформації; підготовка та надання до суду процесуальних документів; участь адвоката у судових засіданнях та представництво інтересів клієнта у Київському районному суді м. Одеси у справі № 947/25386/23, колегія суддів вважала за необхідне зменшити їх розмір до 6 000 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

22 листопада 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд скасувати оскаржуване судове рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставами касаційного оскарження постанови Одеського апеляційного суду

від 22 жовтня 2024 року заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:

- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду

від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18),

від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18),

від 30 січня 2019 року у справі 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18),

від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19), від 06 квітня 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-84гс20)

у постановах Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 686/6276/19 (провадження № 61-3604св20), від 26 січня 2022 року у справі № 201/11406/20 (провадження № 61-18079св21)від 15 березня 2023 року у справі № 176/552/22 (провадження № 61-12657св22) та у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.

Касаційна скарга мотивована тим, що на початок періоду нарахування заборгованості (з липня 2021 року до 28 грудня 2021 року) ОСОБА_1 не був власником квартири АДРЕСА_1 , а тому підстави для її сплати у нього відсутні. Крім того, ОСОБА_1 не належить паркомісце за адресою вказаного будинку.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними та за умови державної реєстрації таких прав.

Щодо іншої частини заборгованості, то ОСОБА_1 фактично не отримував житлово-комунальних послуг з вини ТОВ «КК «МАРИНІСТ», яке не допускало його до квартири протягом більш ніж три роки. Нарахована заборгованість стосується квартири площею 81,5 кв. м, тоді як належна ОСОБА_1 квартира має площу 78,7 кв. м.

Відзиви на касаційну скаргу від відповідачів до суду не надходили

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 листопада 2024 року касаційну скаргу

ОСОБА_1 залишено без руху.

10 грудня 2024 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з Київського районного суду м. Одеси, іншим учасникам надіслано копії касаційної скарги.

31 грудня 2025 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

02 липня 2021 року між ТОВ «КК «МАРИНІСТ» (в якості виконавця) та ОСОБА_1 (в якості споживача) було укладено договір № 59/МР92 про надання послуг з утримання будинку і споруд прибудинкової території з додатком № 1 до договору із зазначенням Переліку послуг та тарифів на утримання будинку і споруд та прибудинкової території (додаток 3), за умовами якого виконавець забезпечує надання послуг споживачу з обслуговування житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: утримання будинку і споруд та прибудинкової території, а споживач забезпечує своєчасну оплату послуг за встановленими тарифами у строки на умовах, що передбачені цим договором. В додатку № 1 графа послуга з управління будинком - вартість 4,84 грн.

Договір укладено строком на 1 рік з моменту вчинення дії, зазначеної в пункті 6.1 цього договору, та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань, (пункт 6.2. договору № 59/МР92).

Пунктом 6.3. договору № 59/МР92 визначено, що цей договір вважається продовженим на такий самий строк, якщо за місяць до закінчення строку його дії, встановленої пунктом 6.2. цього договору, однією зі сторін не буде заявлено про розірвання цього договору або перегляд його умов. У порядку, передбаченому цим пунктом, строк дії цього договору може бути продовжений необмежену кількість разів.

Згідно з додатком № 1 до договору № 59/МР92 сторонами погоджено Перелік послуг і тариф на утримання будинку і споруд та прибудинкової території (за 1 кв. м): утримання будинку та прибудинкової території - 15,76 грн; послуги з управління - 4,84 грн; тариф на сміття - 0,56 грн; утримання газової котельні -3,30 грн; комора - 5,68 грн; паркінг - 18,21 грн; витрати на утримання місць загального користування (електроенергія та вода) - згідно лічильників.

Починаючи з липня 2021 року ТОВ «КК «МАРИНІСТ» почало виставляти ОСОБА_1 рахунки на оплату послуг з утримання будинку і споруд прибудинкової території з додатком № 1 до договору № 59/МР92 від 02 липня 2021 року, в яких відображено наступні послуги: відшкодування витрат за постачання електроенергії, відшкодування витрат за холодне водопостачання; обслуговування паркомісця, підсобка; послуги з управління багатоквартирним будинком.

20 серпня 2021 року між ТОВ «КК «МАРИНІСТ» (в якості виконавця) та ОСОБА_1 (в якості споживача) укладено договір № 152/МР92 про відшкодування комунальних витрат, відповідно до якого споживач зобов`язується щомісячно відшкодовувати на користь виконавця комунальні витрати по забезпеченню постачання електроенергії, холодної води та водовідведення. технічного обслуговування мереж газопроводу об`єкта споживача.

Згідно з актом прийому-передачі квартири від 08 листопада 2021 року до договору про відступлення прав та обов`язків (заміну сторони) № 2-7-4/096 від 15 червня 2020 року первісний покупець ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Далзі-Фінанс» передав новому покупцю ОСОБА_1 належні первісному покупцю за договором купівлі-продажу майнових прав № 2-7-4/096 від 15 червня 2020 року, укладеним між ТОВ «Маячний», як забудовником, та ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Далзі-Фінанс», як покупцем, а новий покупець прийняв такі права та обов`язки (а. с. 110).

28 грудня 2021 року ОСОБА_1 зареєстрував право власності на квартиру АДРЕСА_1 (а. с. 77).

17 грудня 2021 року ТОВ «КК «МАРИНІСТ» направило ОСОБА_1 лист-претензію про розірвання договору № 59/МР92 від 02 липня 2021 року про надання послуг з утримання будинку і споруд прибудинкової території (а. с. 78).

02 лютого 2022 року ТОВ «КК «МАРИНІСТ» направило ОСОБА_1 повідомлення про сплату заборгованості за комунальними платежами станом на 01 лютого 2022 року у загальній сумі 12 574, 98 грн (а. с. 82, зворот).

15 лютого 2022 року ОСОБА_1 подав заяву про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за ознаками злочину, передбаченого статтею 356 КК України, відносно недопуску його до його квартири та іншого майна, яке належить йому на праві приватної власності, та щодо безпідставного здійснення нарахування сум за ненадані послуги, неіснуючі квадратні метри та неіснуюче нерухоме майно.

18 лютого 2022 року відомості заяви-повідомлення про вчинення кримінального правопорушення згідно зі статтею 356 КК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зареєстровано кримінальне провадження 42022163010000016 (а. с. 86-87).

Встановлено, що ТОВ «КК «МАРИНІСТ» заблокувало ОСОБА_1 електронні ключі для входу до калитки, входу до під`їзду, ліфту та сходів, а також відмовило у наданні ключів від шаф, де знаходяться автомати по світлу, лічильники води та теплопостачанню. Також встановлено, що станом на 03 жовтня 2023 року ОСОБА_1 обмежений у доступі до належного йому житла, що підтверджується протоколом від 03 жовтня 2023 року та поясненнями до нього (а. с. 88).

27 червня 2022 року ОСОБА_1 подав до ТОВ «КК «МАРИНІСТ» заяву про розірвання договору № 152/МР92 від 20 серпня 2021 року (а. с. 83, зворот).

30 травня 2023 року ТОВ «КК «МАРИНІСТ» та ОСОБА_1 підписали акт звірки розрахунків, відповідно до якого за період з липня 2021 року до квітня 2023 року включно заборгованість ОСОБА_1 становить: за електроенергію (лічильник) - 6 152 грн; холодна вода лічильник 165,73 грн; відшкодування витрат за постачання електроенергії 3 029 грн; відшкодування за водопостачання 580,45 грн; за послуги з розподілу газу 875,07 грн; за опалення 3 401,15 грн; обслуговування парковки - 1 381,18 грн; підсобка - 1 287,07 грн; послуга управління багатоквартирним будинком - 43 856,78 грн. З урахуванням фактично сплачених споживачем 3 014,03 грн, залишок заборгованості становить 57 715,42 грн (6 152 грн + 165,73 грн + 3029 грн + 580,45 грн + 875,07 грн + 3 401,15 грн + 1381,18 грн + 1 287,07 грн + 43 856,78 грн - 3014,03 грн) (а. с. 54).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції щодо вирішення спору по суті прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Частиною першою статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з пунктами 5, 12 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у редакції Закону, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон), житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 5 Закону до житлово-комунальних послуг належить житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини; забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу; власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448 цс 19) та в постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц (провадження № 61-11107 св 18), від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16 (провадження № 61-26204 св 18), від 04 вересня 2022 року у справі № 201/1807/21 (провадження № 61-2572 св 22), від 07 листопада 2023 року у справі № 643/17352/20 (провадження № 61-9449 св 22), від 22 грудня 2023 року у справі № 607/2611/22 (провадження № 61-9399 св 23), від 25 березня 2024 року у справі № 462/1232/23 (провадження № 61-16076св23).

У частині третій статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі акта прийому-передачі квартири від 08 листопада 2021 року до договору про відступлення прав та обов`язків (заміну сторони) № 2-7-4/096 від 15 червня 2020 року.

Незважаючи на те, що державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на вказану квартиру здійснено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28 грудня 2021 року, матеріалами справи, зокрема договором про надання послуг з утримання будинку і споруд прибудинкової території від 02 липня 2021 року № 59/МР92, укладеним з ТОВ «КК «МАРИНІСТ» (в якості виконавця), підтверджено, що починаючи з липня 2021 року ОСОБА_1 є споживачем житлово-комунальних послуг, які ним не оплачувались належним чином, що спричинило утворення заборгованості.

Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про те, що ТОВ «КК «МАРИНІСТ» на законних підставах нараховувало споживачу ОСОБА_1 плату за спожиті житлово-комунальні послуги, зокрема, за електроенергію, холодну воду, відшкодування витрат за постачання електроенергії, відшкодування за водопостачання, за послуги з розподілу газу, за опалення, підсобку, послугу управління багатоквартирним будинком, починаючи з липня 2021 року.

ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання зі сплати за спожиті житлово-комунальні послуги належним чином не виконав, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед ТОВ «КК «МАРИНІСТ» за надані послуги за період з 01 липня 2021 року до 30 червня 2023 року.

Апеляційним судом з`ясовано походження тарифів, застосованих ТОВ «КК «МАРИНІСТ», які відповідають погодженим сторонами умовам відповідного договору. Крім того, встановлено, що дійсно щодо ОСОБА_1 застосовані обмеження у вигляді доступу до лічильників електро- та водопостачання, проте не встановлено, що керуюча компанія здійснювала нарахування не відповідно до показань лічильників. Також апеляційний суд встановив, що ТОВ «КК «Мариніст» при розрахунку заборгованості некоректно взяло за основу площу квартири ОСОБА_1 81,5 кв. м, тоді як така площа становить 78,7 кв. м, унаслідок чого нараховано заборгованість за послугу управління багатоквартирним будинком у розмірі 47 843,76 грн (81,50 кв. м * 24,46 грн * 24 місяці), замість 46 200 грн (78,7 кв. м * 24,46 грн * 24 місяці). Щодо інших позицій заборгованості (електроенергії, холодної води та опалення квартири) судом констатовано, що їх розрахунок здійснено із застосуванням показників лічильників ОСОБА_1 , що передбачено договором № 152/МР92 від 20 серпня 2021 року, та узгоджується із зафіксованими показами витрат самої керуючої компанії, однак які підлягають відшкодуванню споживачем у порядку, визначену договором № 59/МР92 від 02 липня 2021 року.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дослідив всі наявні у справі докази у їх сукупності та співставленні, надав їм належну оцінку, правильно визначив характер спірних правовідносин і норми права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, і дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення первісного позову та зустрічного позовів.

Верховний Суд не погоджується з доводами заявника про звільнення від сплати заборгованості за комунальні послуги за період з липня 2021 року, оскільки між сторонами не укладено відповідний договір про їх надання, з огляду на таке.

Умовами договорів № 59/МР92 від 02 липня 2021 року та № 152/МР92 від 20 серпня 2021 року передбачено надання послуг з утримання будинку і споруд прибудинкової території та відшкодування споживачем на користь виконавця комунальних витрат по забезпеченню постачання електроенергії, холодної води та водовідведення, технічному обслуговуванню мереж газопроводу об`єкта споживача відповідно.

27 червня 2022 року ОСОБА_1 подав до ТОВ «КК «МАРИНІСТ» заяву про розірвання договору № 152/МР92 від 20 серпня 2021 року.

Незважаючи на це, матеріали справи не містять відомостей про досягнення сторонами спільної згоди щодо розірвання договорів.

Крім того, факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути правовою підставою для звільнення споживача від оплати за спожиті послуги.

Висновки суду апеляційної інстанції, з урахуванням встановлених у цій справі обставин, не суперечать висновкам Верховного Суду, на які містяться посилання в касаційній скарзі.

Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, не дають підстав для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

У справі, яка розглядається, надано відповідь на всі істотні питання, що виникли при кваліфікації спірних відносин. Наявність у заявника іншої точки зору на встановлені апеляційним судом обставини не спростовує законності та обґрунтованості ухваленого рішення та фактично зводиться до спонукання касаційного суду до прийняття іншого рішення - на користь заявника.

Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Коломієць

Б. І. Гулько

Д. Д. Луспеник