ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 липня 2022 року
м. Київ
Справа № 9901/449/21
Провадження № 11-492заі21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Анцупова Т. О.,
суддів Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Штелик С. П.
розглянула в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Президента України про зобов`язання вчинити дії
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 листопада 2021 року (у складі колегії суддів Кравчука В. М., Єзерова А. А., Коваленко Н. В., Стародуба О. П., Чиркіна С. М.),
УСТАНОВИЛА:
Рух справи
1. 22 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Президента України, у якому просила «зобов`язати відповідача вчинити дії щодо оцінки «дискримінаційних» рішень Житомирської обласної державної адміністрації про анулювання ремонту ґрунтової дороги по проспекту Машинобудівників у м. Малині Житомирської області, до місця масового поховання жертв фашизму 1941 року та відмови у реєстрації статуту релігійної парафії Російської Православної Церкви за кордоном м. Малин, що збудувала храм на місці родинного будинку рабина-богослова Вайсблат (родина рабина Баал-Шев Това), голови Рабинського Суду.»
2. Позовну заяву мотивувала тим, що «у повідомленні про відміну торгів не міститься обґрунтування ОДА про наявність підстав відсутності подальшої потреби щодо будівництва дороги. ОДА не обґрунтувала взагалі своє рішення. Тобто ОДА безпідставно-необґрунтовано і незаконно прийняла рішення про подальше бездоріжжя на проспекті Машинобудівників м. Малин.
3. Таким чином, ОДА порушує права позивачки щодо благоустрою м. Малин і учасників закупівлі, передбачені ст. 5 ЗУ Про публічні закупівлі, а саме: добросовісна конкуренція серед учасників, недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі.»
4. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 листопада 2021 року в справі № 9901/449/21 повернуто позовну заяву ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з невиконанням позивачкою вимог ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 листопада 2021 року та неусуненням недоліків позовної заяви.
5. Не погодившись з ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 листопада 2021 року, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою до Великої Палати Верховного Суду.
6. Станом на 21 липня 2022 року відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 до Великої Палати Верховного Суду не надходив.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
7. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 03 листопада 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху.
8. Залишаючи позовну заяву без руху, суд дійшов висновку про те, що вона не відповідає вимогам пунктів 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 КАС України, а саме:
- позивачка не оскаржує будь-які рішення, дії чи бездіяльність Президента України;
- у заяві відсутні будь-які аргументи стосовно того, що Президент України своїм рішенням, діями чи бездіяльністю допустив порушення її прав, свобод та/або інтересів під час здійснення владних управлінських функцій;
- у прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 не обрала способу(ів) судового захисту відповідно до положень частини першої статті 5 КАС України (визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ін.).
9. На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачкою подано уточнену позовну заяву.
10. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 18 листопада 2021 року повернув позовну заяву ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
11. Суд виходив з того, що аргументація уточненої позовної заяви та формулювання позовних вимог дають підстави стверджувати, що позивачка не виконала вимог ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 листопада 2021 року та не усунула недоліків позовної заяви.
Короткий зміст та обґрунтування вимог, наведених в апеляційній скарзі та у відзиві на неї
12. В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 листопада 2021 року, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення спору по суті.
13. ОСОБА_1 мотивує свою апеляційну скаргу тим, що ухвала Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 листопада 2021 року є протиправною, оскільки в ній не зазначено, у чому позовна заява не відповідає КАС України, а також зазначає, що «з приводу аргументів відповідача про відсутність у позивачки порушеного права у цій справі, слід зазначити, що вказане питання не може бути вирішено на стадії відкриття провадження у справі, а має бути з`ясовано у процесі розгляду справи». Інші доводи апеляційної скарги є ідентичними викладеним у її позовній заяві.
Оцінка Великої Палати Верховного Суду
14. Дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, та перевіривши матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з таких підстав і мотивів.
15. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
16. У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
17. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
18. За змістом частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
19. Відповідно до частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо, зокрема, оскарження актів, дій чи бездіяльності Президента України.
20. Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, форма та зміст якої визначаються статтею 160 КАС України.
21. Частиною першою статті 160 КАС України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
22. Частиною п`ятою статті 160 КАС України передбачені вимоги до змісту позовної заяви. Зокрема, у позовній заяві вказуються: зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваними рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
23. Згідно із частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
24. Частиною другою статті 169 КАС України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
25. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
26. Як слідує з матеріалів справи, судом першої інстанції позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю наведеним вище вимогам статті 160 КАС України, зокрема пунктам 4, 5, 9 частини п`ятої.
27. Суд дійшов висновку про необхідність уточнення змісту позовних вимог (обрання способу судового захисту) та викладу обставин на обґрунтування своїх вимог.
28. На виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху ОСОБА_1 подала уточнену позовну заяву, в якій зазначила такі позовні вимоги:
- зобов`язати Президента України оцінити «антиконституційно-протиправні» рішення Житомирської ОДА про анулювання ремонту ґрунтової дороги по пр. Машинобудівників у м. Малині Житомирської області, до місця масового поховання жертв фашизму 1941 року та відмову у реєстрації статуту релігійної парафії Російської Православної Церкви за кордоном м. Малин, що збудувала храм на місці родинного будинку рабина-богослова Вайсблат (родина рабина Баал-Шев Това), голови Рабинського Суду;
29. - зобов`язати Верховну Раду України прийняти закон щодо контролю Президентом як гарантом Конституції України виконання всіма державними службовцями присяги Українському народу; поновити право правозахисників захищати інтереси громад України у судах.
30. Водночас указані в ухвалі суду від 03 листопада 2021 року недоліки позовної заяви ОСОБА_1 не усунула, оскільки у прохальній частині ОСОБА_1 фактично перефразувала позовну вимогу до Президента України, замінивши слово «дискримінаційних» на «антиконституційно-протиправні» без належного обґрунтування, та заявила додаткову вимогу до Верховної Ради України, яка в позовній заяві не визначена нею відповідачем у справі.
31. Такі зміни у змісті позовних вимог не дають підстав для висновку про виконання позивачкою вимог пунктів 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 КАС України.
32. Отже, постановляючи оскаржувану ухвалу від 18 листопада 2021 року, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення позову ОСОБА_1 відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України з огляду на невиконання позивачкою вимог ухвали суду про залишення її позовної заяви без руху.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
33. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для задоволення апеляційної скарги, адже оскаржувану ухвалу від 18 листопада 2021 року суд першої інстанції постановив з дотриманням норм процесуального права, викладені у скарзі твердження позивачки не спростовують правильності висновків суду.
34. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Висновки щодо розподілу судових витрат
35. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
36. Оскільки Велика Палата Верховного Суду не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 266 308 311 316 322 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
ПОСТАНОВИЛА:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 18 листопада 2021 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. О. Анцупова
Судді: Ю. Л. Власов Л. М. Лобойко
І. В. Григор`єва К. М. Пільков
М. І. Гриців О. Б. Прокопенко
Д. А. Гудима Л. І. Рогач
І. В. Желєзний О. М. Ситнік
О. С. Золотніков І. В. Ткач
Л. Й. Катеринчук О. С. Ткачук
Г. Р. Крет С. П. Штелик