ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2022 року

м. Київ

справа № П/811/2299/17

касаційне провадження № К/9901/50380/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (далі у тексті - Управління, позивач) на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.01.2018 (суддя Петренко О.С.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018 (судді: Олефіренко Н.А., Білак С.В., Шальєва В.А.) у справі № П/811/2299/17 за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до Приватного підприємства «Бершадський відгодівельний комплекс» (далі у тексті - ПП «Бершадський відгодівельний комплекс»), про заборону вчиняти дії та зобов`язати вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області звернулось до суду із адміністративним позовом до Приватного підприємства «Бершадський відгодівельний комплекс», у якому просило заборонити ПП "Бершадський відгодівельний комплекс" (код ЄДРПОУ - 37908640, 25000, вул. Генерала Родимцева, 100А, м. Кропивницький, Ленінський р-н, Кіровоградська область) відчуження рухомого та нерухомого майна; зобов`язати ПП "Бершадський відгодівельний комплекс" (код ЄДРПОУ - 37908640, 25000, вул. Генерала Родимцева, 100А, м. Кропивницький, Ленінський р-н, Кіровоградська область) допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу та надати документи необхідні для такого опису.

Підставою звернення із даним позовом до суду було не надання ПП «Бершадський відгодівельний комплекс» бухгалтерських документів для проведення опису майна в податкову заставу, у зв`язку з чим податковим керуючим було складено акт №1 від 27.11.2017, у якому зафіксовано факт відмови у здійснені опису майна в податкову заставу.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.12.2017 позовну заяву залишено без руху на підставі частини третьої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України (далі у тексті - КАС України) та позивачу надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали. Судом встановлено такі недоліки: всупереч вимогам статті 183-3 КАС України (у редакції, чинній на час подання позову) та третьої другої статті 283 КАС України - порушено 24-годинний строк звернення до суду з моменту встановлення обставин, які зумовили звернення до суду.

На виконання вимог суду, позивач 09.01.2018 подав клопотання, в якому зазначив, що він звернувся із позовною заявою у загальному порядку, тому встановлення терміну в 24 години є помилковим.

Ухвалою від 10.01.2018 Кіровоградський окружний адміністративний суд позовну заяву Головного управління ДФС у Вінницькій області повернув у зв`язку із невиконанням вимог ухвали про залишення заяви без руху, зазначивши, що заявник звернувся до суду із позовною заявою про зобов`язання платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу та заборонити відчуження рухомого та нерухомого майна, які є похідними від зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків, а тому податковим органом під час звернення із даним позовом у загальному порядку порушено строк звернення до суду, а саме: 24-годинного строку. Посилання заявника на те, що він звернувся до суду в загальному порядку із позовною заявою, суд не прийняв, зазначивши, що податковим органом в позовній заяві та клопотанні наведено різні підстави, що зумовили звернення до суду, проте податковим органом продубльовано п. 89.4 ст. 89 ПК України, згідно якого строк звернення до суду становить двадцять чотири години з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 21.03.2018 ухвалу суду першої інстанції залишив без змін.

Не погодившись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, Головне управління ДФС у Вінницькій області звернулося із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В касаційній скарзі позивач зазначає, що звертався до суду в загальному порядку, а не в порядку статті 283 КАС України.

Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 11.07.2022 призначив справу до касаційного розгляду у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 12.07.2022.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Ханова Р.Ф.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з приписами частини четвертої статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутись до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Пунктом 89.4. ст. 89 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов`язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

Відповідно до положень статті 183-3 КАС України (в редакції, чинній на дату подання позову) було визначено, провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів, зокрема, щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків.

Водночас, залишаючи позовну заяву Головного управління ДФС у Вінницькій області без руху, суд посилався на те, що податковим органом порушено порядок звернення до суду, оскільки позивач звернувся з позовом в загальному порядку, а не за особливостями, передбаченими ст. 283 КАС України (редакція, чинна на дату винесення рішень), порушивши при цьому строк звернення до суду - двадцять чотири години з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, оскільки після складення акту про відмову платника податків від опису майна в податкову заставу №1 від 27.11.2017 позивач мав звернутись із заявою до суду про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного) (частина перша статті 12).

Відтак, податковий орган має право/обов`язок звернутись до суду в порядку загального провадження з дотриманням загальних строків звернення до суду з позовними вимогами про зобов`язання вчинити певні дії - зобов`язати платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу - та забороною вчиняти певні дії - заборонити відчуження рухомого та нерухомого майна. При розгляді вимоги щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків до предмета доказування входить, зокрема наявність підстав та дотримання порядку направлення вимоги щодо погашення суми податкового боргу контролюючим органом та прийняття ним рішення від 10.11.2017 №177 про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) Товариства.

Статтею 283 КАС України врегульовано особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів на підставі заяви щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків.

Цей порядок є альтернативним загальному порядку розгляду справ.

Відповідно до приписів статті 283 КАС України податковим органом заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі (частина друга). Такою обставиною в цьому випадку суди вважають є акт про відмову платника податків від опису майна в податкову заставу від 27.11.2017 №1.

У разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів (частина третя).

Однак, податковий орган, звертаючись до адміністративного суду, самостійно визначає порядок такого звернення: в загальному порядку або відповідно до статті 283 КАС України з метою термінового розгляду, про що обов`язково зазначається в позовній заяві (заяві). Законодавцем визначено, що у порядку ст. 283 КАС України податковий орган може звернутись виключно у разі безспірності таких вимог, оскільки в протилежному випадку суд зобов`язаний відмовити у відкритті провадження відповідно до частини четвертої статті 283 КАС України у зв`язку з наявністю спору про право.

Таким чином звернення до суду із заявою відповідно до статті 283 КАС України для розгляду такої справи у строки, передбачені для окремих категорій термінових адміністративних справ, може бути доцільним лише із вимогою щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, в той час, як звернення до суду у загальному порядку не обмежує коло вимог, передбачених пунктом 89.4 статті 89 ПК України і щодо заборони відчуження платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу, які у свою чергу, як вимоги, безпосередньо не передбачені частиною першою статті 283 КАС України.

Законодавцем встановлено, що суд повинен перевірити обґрунтованість застосування тієї чи іншої вимоги органу доходів і зборів та не обмежувати його у обранні провадження, у який такий розгляд здійснюється. Порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України Кодексом адміністративного судочинства України та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 3 КАС України). Відтак, здійснюючи розгляд справи в порядку загального провадження, суд зобов`язаний перевірити дотримання критеріїв, встановлених частиною другою статті 2 КАС України з метою досягнення основного завдання адміністративного судочинства - справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спору у сфері публічно-правових відносин.

Аналіз наведених приписів податкового законодавства та КАС України свідчить про порушення судом першої та апеляційної інстанцій у даній справі норм матеріального та процесуального права, оскільки, податковий орган звернувся із позовною заявою у порядку загального провадження, але суд першої інстанції зазначив, що визнає її заявою у порядку статті 283 КАС України, яка подана не за формою та з порушенням 24-годинного строку звернення до суду. Крім того, податковий орган має право звернутись із адміністративним позовом в порядку загального провадження незалежно від прийнятого судом рішення відповідно до статей 270 283 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 353 356 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Вінницькій області задовольнити.

Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.01.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018 скасувати.

Справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Вінницькій області до Приватного підприємства «Бершадський відгодівельний комплекс» про заборону вчиняти дії та зобов`язати вчинити певні дії направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова