ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2023 року

м. Київ

справа №П/811/65/17

касаційне провадження № К/9901/35722/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» (далі - Підприємство) на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.05.2017 (суддя - Притула К.М.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2017 (головуючий суддя - Богданенко І.Ю., судді - Дадим Ю.М., Уханенко С.А.) у справі за позовом Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» до Офісу великих платників податків ДФС (далі - Офіс) про скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

У січні 2017 року Підприємство звернулось до суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального ГУ ДФС (правонаступником якої є Офіс), у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.12.2016 № 0000844800.

На обґрунтування зазначених позовних вимог Підприємство послалося на те, що: при проведенні камеральної перевірки дослідженню підлягають саме дані податкової звітності, а у разі виявлення порушення податкового законодавства, податковий орган вправі призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

Кіровоградський окружний адміністративний суд постановою від 18.05.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2017, у задоволенні позову відмовив.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що певні процедурні порушення проведення перевірок без спростування факту вчинення порушення суб`єктом господарювання самі по собі не є такими, що звільняють останнього від відповідальності за вчинені ним порушення податкового та іншого законодавства, та не повинні сприйматися як безумовне свідчення протиправності податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами відповідної перевірки.

Підприємство оскаржило рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 01.11.2017 відкрив касаційне провадження у даній справі.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального права, оскільки враховуючи імперативні норми, зазначені у підпункті 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а тому під час проведення камеральної перевірки у контролюючого органу відсутні правові підстави для визначення порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання, оскільки це потребує використання інформаційних баз контролюючого органу та інших документів, що не передбачено Податковим кодексом України.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27.07.2018 прийняв касаційну скаргу Підприємства до провадження та витребував матеріали справи із суду першої інстанції, а ухвалою від 01.05.2023 - закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 02.05.2023.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди встановили, що Офіс провів камеральну перевірку Підприємства з питань дотримання вимог пункту 50.1 статті 50, пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України щодо своєчасності сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з податку на додану вартість за період з 28.09.2016 по 12.12.2016, результати якої оформлені актом № 18/28-10-50-12-13/03346822 від 13.12.2016, на підставі висновків якого контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 23.12.2016 № 0000844800 про застосування до Підприємства штрафу у розмірі 20% у сумі 837331,17 грн. за затримку сплати на 211 календарних днів суми самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальній сумі 4186655,85 грн.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

У підпункті 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Аналіз зазначених правових норм свідчить, що камеральна перевірка є одним із видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та є способом здійснення податкового контролю, що проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що її проведення не потребує наказу керівника податкового органу або іншого спеціального дозволу чи направлення, згоди платника податків та його присутності. Метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності арифметичних та/або методологічних помилок або інших відомостей, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання чи інших порушень. Камеральній перевірці підлягає уся податкова звітність суцільним порядком. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей камеральною перевіркою не охоплюється.

Своєчасність сплати податків може бути перевірена контролюючим органом під час здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77 78 Податкового кодексу України.

Зважаючи на викладене, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду зазначає, що у контролюючого органу відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати своєчасність сплати платником податків податкових зобов`язань.

Контролюючий орган, здійснюючи перевірку своєчасності сплати Підприємством узгоджених сум податкових зобов`язань, вийшов за межі предмету камеральної перевірки та прийняв протиправне податкове повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату таких зобов`язань.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли неправомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на що ухвалені у даній справі судові рішення підлягають скасуванню із ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог, з урахуванням положень пункту 2 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) щодо способів судового захисту.

Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга Підприємства підлягає задоволенню, а постанова Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.05.2017 та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2017 підлягають скасуванню із ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись п.2 ч.1 ст.5, п. 3 ч. 1 ст. 349, ч. 1 ст. 351, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» задовольнити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.05.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2017 скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.12.2016 № 0000844800.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду