Стаття 19. Атестація аудиторів
1. Аудитором може бути визнана фізична особа, яка:
1) має вищу освіту;
2) підтвердила високий рівень теоретичних знань та професійну компетентність шляхом успішного складення відповідних іспитів;
3) пройшла практичну підготовку із провадження аудиторської діяльності.
2. Теоретичні знання підтверджуються за такими напрямами:
1) стандарти професійної етики та професійна незалежність;
2) міжнародні стандарти аудиту;
3) законодавчі засади аудиторської діяльності та методика проведення аудиту (професійні навички);
4) управління ризиками та внутрішній контроль;
5) фінансовий аналіз;
6) управлінський облік;
7) міжнародні стандарти фінансової звітності;
8) теорія бухгалтерського обліку та законодавчі засади ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;
9) податкове законодавство та законодавство про єдиний соціальний внесок;
10) господарське, цивільне та трудове законодавство;
11) корпоративне законодавство та законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом;
12) інформаційні технології та комп’ютерні системи;
13) фінанси підприємств;
14) економіка підприємства та статистика.
3. Професійна компетентність підтверджується шляхом складання кваліфікаційного іспиту, який має засвідчити здатність особи застосовувати теоретичні знання на практиці.
4. Особам, які під час навчання у закладах вищої освіти вивчали предмети за напрямами, зазначеними у частині другій цієї статті, протягом мінімальної кількості годин, визначеної комісією з атестації згідно із затвердженим Порядком, та успішно склали іспит, за рішенням комісії з атестації можуть бути зараховані теоретичні знання з відповідних предметів.
Особам, які склали відповідні теоретичні іспити за напрямами, зазначеними у цій статті, в професійних організаціях, які є дійсними членами Міжнародної федерації бухгалтерів та кваліфікація яких визнається органами, уповноваженими на здійснення суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, як професійна кваліфікація аудитора, за рішенням комісії з атестації зараховуються теоретичні знання відповідно до Порядку зарахування теоретичних знань.
{Частина четверта статті 19 в редакції Закону № 2597-IX від 20.09.2022 }
5. Особи, які включені до публічних реєстрів аудиторів країн - членів Європейського Союзу, Великої Британії, Сполучених Штатів Америки, Канади, Австралії, Нової Зеландії та Японії та допущені до проведення обов’язкового аудиту, які мають намір працювати в Україні, повинні скласти спеціальний іспит з підтвердження теоретичних знань з питань законодавства України у сфері аудиторської діяльності і бухгалтерського обліку, податкового законодавства та законодавства про єдиний соціальний внесок, трудового, цивільного, господарського законодавства, у тому числі корпоративного, та законодавства про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
{Частина п'ята статті 19 в редакції Закону № 2597-IX від 20.09.2022 }
6. Особа, яка має вищу освіту та практичний досвід роботи у сфері бухгалтерського обліку, ревізії, права, фінансів, банківської справи, економіки або аудиту не менше 15 років, може бути атестована за результатами кваліфікаційного іспиту.
Особа, яка має вищу освіту, досвід роботи у вищезазначених сферах не менше 7 років, може бути атестована за результатами кваліфікаційного іспиту у разі набуття практичного досвіду із провадження аудиторської діяльності у спосіб, визначений Порядком набуття практичного досвіду із провадження аудиторської діяльності, або складання теоретичних іспитів за напрямами: міжнародні стандарти аудиту, міжнародні стандарти фінансової звітності, управління ризиками та внутрішній контроль. Аудитор, атестований за результатами складання кваліфікаційного іспиту та теоретичних іспитів за вищезазначеними напрямами, не може бути призначений ключовим партнером з обов’язкових завдань протягом трьох років після початку провадження аудиторської діяльності.
{Частина шоста статті 19 в редакції Закону № 2597-IX від 20.09.2022 }
{Щодо зупинення дії частини шостої статті 19 див. пункт 13 розділу X}
7. Кваліфікаційний іспит та іспити з теоретичних знань проводяться незалежними центрами оцінювання знань, акредитованими комісією з атестації.
{Щодо зупинення дії абзацу першого частини сьомої статті 19 див. пункт 13 розділу X}
Підготовку до складання іспитів відповідно до програм, затверджених комісією з атестації, можуть проводити заклади вищої освіти та інші юридичні особи, професійні організації аудиторів та бухгалтерів. Кандидат в аудитори може самостійно підготуватися до складання іспитів.
Підготовку екзаменаційних завдань, рішень цих завдань та критеріїв їх оцінювання забезпечують визначені за рішенням комісії з атестації укладачі.
На підставі такого рішення між укладачем та Органом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю в особі Виконавчого директора укладається строковий трудовий договір (контракт) з додержанням вимог цього Закону і законодавства про працю.
{Частина сьома статті 19 в редакції Закону № 2597-IX від 20.09.2022 }
8. Атестація аудиторів здійснюється комісією з атестації.
Комісія з атестації складається з дев’яти осіб та формується шляхом делегування до її складу:
1) однієї особи від закладів вищої освіти за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері вищої освіти;
{Пункт 1 частини восьмої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2597-IX від 20.09.2022 }
2) двох осіб - представників професійних організацій аудиторів та бухгалтерів, які мають у своєму складі повноправними членами не менше 10 відсотків загальної кількості аудиторів, зареєстрованих у Реєстрі станом на 1 січня поточного року;
{Пункт 2 частини восьмої статті 19 в редакції Закону № 2597-IX від 20.09.2022 }
3) однієї особи від Аудиторської палати України;
4) по одній особі від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного розвитку, та двох осіб від Національного банку України.
{Абзац шостий частини восьмої статті 19 в редакції Закону № 79-IX від 12.09.2019 }
До комісії з атестації можуть бути делеговані представники професійних організацій аудиторів та бухгалтерів, яка мають у своєму складі повноправними членами не менше 10 відсотків загальної кількості аудиторів, зареєстрованих у Реєстрі станом на 1 січня поточного року. Якщо професійних організацій аудиторів та бухгалтерів, які відповідають зазначеному критерію, більше двох, то в першу чергу з їх числа до комісії з атестації включаються представники професійних організацій аудиторів та бухгалтерів, які є членами Міжнародної федерації бухгалтерів. При цьому перевага надається тим професійним організаціям аудиторів та бухгалтерів, які мають у своєму складі повноправними членами найбільшу кількість аудиторів, зареєстрованих у Реєстрі станом на 1 січня поточного року. У разі якщо професійні організації аудиторів та бухгалтерів, які є членами Міжнародної федерації бухгалтерів, серед тих професійних організацій аудиторів та бухгалтерів, які відповідають зазначеному критерію, відсутні, або їх менше ніж дві, то до комісії з атестації включаються представники тих професійних організацій аудиторів та бухгалтерів, які відповідають зазначеному критерію та мають у своєму складі повноправними членами більшу кількість аудиторів, зареєстрованих у Реєстрі станом на 1 січня поточного року.
{Абзац сьомий частини восьмої статті 19 в редакції Закону № 2597-IX від 20.09.2022 }
{Абзац восьмий частини восьмої статті 19 виключено на підставі Закону № 2597-IX від 20.09.2022 }
Професійні організації аудиторів та бухгалтерів обирають представників до комісії з атестації шляхом рейтингового голосування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Голова комісії з атестації обирається з числа її членів простою більшістю голосів від загальної кількості членів комісії з атестації. Персональний склад комісії з атестації затверджує керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.
Строк повноважень членів комісії з атестації становить три роки. Положення про комісію з атестації погоджується Органом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю та затверджується наказом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.
Організаційне, матеріально-технічне та методичне забезпечення діяльності комісії з атестації здійснюється Інспекцією.
{Абзац дванадцятий частини восьмої статті 19 в редакції Закону № 2597-IX від 20.09.2022 }
9. До компетенції комісії з атестації належать:
1) організація розробки та подання на схвалення до Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю проектів Порядку складання іспитів при атестації аудиторів, Порядку набуття практичного досвіду із провадження аудиторської діяльності, Порядку безперервного професійного навчання аудиторів, Порядку зарахування теоретичних знань, інших нормативно-правових актів з питань атестації та професійного навчання аудиторів;
{Пункт 1 частини дев'ятої статті 19 в редакції Закону № 2597-IX від 20.09.2022 }
2) затвердження програм іспитів для кандидатів в аудитори в обсязі, не меншому ніж обсяги навчальних програм закладів вищої освіти IV рівня акредитації;
{Пункт 2 частини дев'ятої статті 19 в редакції Закону № 2597-IX від 20.09.2022 }
3) організація проведення іспитів;
4) затвердження результатів іспитів;
5) прийняття рішень про зарахування іспиту у випадках, передбачених цим Законом;
6) розгляд апеляцій на результати іспитів;
7) акредитація незалежних центрів оцінювання, визначення укладачів екзаменаційних завдань та осіб з перевірки екзаменаційних робіт;
{Пункт 7 частини дев'ятої статті 19 в редакції Закону № 2597-IX від 20.09.2022 }
8) формування вимог до юридичних осіб, що можуть проводити безперервне професійне навчання аудиторів;
9) прийняття рішення про визнання кваліфікаційної придатності особи до провадження аудиторської діяльності;
10) прийняття рішення про розподіл коштів, які надійшли за складання іспитів відповідно до затвердженого порядку;
{Частину дев'яту статті 19 доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 2597-IX від 20.09.2022 }
11) встановлення компетенції за результатами складання окремих теоретичних іспитів.
{Частину дев'яту статті 19 доповнено пунктом 11 згідно із Законом № 2597-IX від 20.09.2022 }
Протиправні рішення комісії з атестації, її дії або бездіяльність, що обмежують чи порушують права юридичних або фізичних осіб, можуть бути оскаржені до Ради нагляду. Рішення Ради нагляду, прийняті за результатами такого оскарження, можуть бути оскаржені до суду.
{Абзац тринадцятий частини дев'ятої статті 19 в редакції Закону № 2597-IX від 20.09.2022 }
10. Порядок складання іспитів при атестації аудиторів (у тому числі методика оцінювання кваліфікаційних іспитів, порядок розподілу коштів, які надійшли за складання іспитів), Порядок зарахування теоретичних знань, Порядок набуття практичного досвіду із провадження аудиторської діяльності та Порядок безперервного професійного навчання аудиторів розробляються комісією з атестації та подаються на схвалення до Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, який після схвалення передає їх для затвердження центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.
{Частина десята статті 19 в редакції Закону № 2597-IX від 20.09.2022 }
11. Іспити проводяться у письмовій або електронній формі з дотриманням анонімності та конфіденційності.
12. За складання кожного теоретичного або кваліфікаційного іспиту справляється плата у розмірі, визначеному комісією з атестації, але не більше однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року. Зазначені кошти зараховуються на спеціальний рахунок Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю та розподіляються Органом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю відповідно до затвердженого порядку та затвердженого комісією з атестації кошторису між незалежними центрами оцінювання знань, особами з перевірки екзаменаційних робіт та іншими особами, залученими до процесу організації та складання іспитів. У разі зарахування іспиту плата не справляється.
Такі кошти можуть використовуватись також для часткового покриття витрат Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, пов’язаних з оплатою праці укладачів, а також організаційним, матеріально-технічним та методичним забезпеченням діяльності комісії з атестації.
{Частина дванадцята статті 19 в редакції Закону № 2597-IX від 20.09.2022 }
13. Свідоцтво про складання іспитів з теоретичних знань та кваліфікаційного іспиту видається Інспекцією на підставі рішення комісії з атестації.
Свідоцтво є чинним протягом п’яти років з дня складення кваліфікаційного іспиту.
Відмову у видачі свідоцтва може бути оскаржено до Ради нагляду. Рішення Ради нагляду, прийняті за результатами такого оскарження, можуть бути оскаржені до суду.
{Частина тринадцята статті 19 в редакції Закону № 2597-IX від 20.09.2022 }
14. Особа, яка має намір бути аудитором, повинна набути практичного досвіду аудиторської діяльності шляхом працевлаштування/стажування у суб’єкта аудиторської діяльності не менше трьох років у будь-який період незалежно від дати отримання свідоцтва про складання іспитів з теоретичних знань та кваліфікаційного іспиту. Вимоги до суб’єктів аудиторської діяльності, у яких особа, яка має намір бути аудитором, проходить стажування, встановлюються Порядком набуття практичного досвіду із провадження аудиторської діяльності.
{Частина чотирнадцята статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2597-IX від 20.09.2022 }
{Щодо зупинення дії частини чотирнадцятої статті 19 див. пункт 13 розділу X}
15. У разі наявності чинного свідоцтва про складання іспитів з теоретичних знань та кваліфікаційного іспиту і позитивної характеристики за результатами набуття практичного досвіду у суб’єкта аудиторської діяльності комісія з атестації приймає рішення про визнання кваліфікаційної придатності особи до провадження аудиторської діяльності.
{Щодо зупинення дії частини п'ятнадцятої статті 19 див. пункт 13 розділу X}
16. Аудитор повинен дотримуватися вимог щодо безперервного професійного навчання.
Аудитори зобов’язані щорічно до 1 липня року, наступного за звітним календарним роком, подавати через електронний кабінет інформацію про проходження безперервного професійного навчання за формою і в порядку, визначеними Радою нагляду, для автоматичного внесення її до Реєстру. У разі неподання аудитором через електронний кабінет такої інформації або непроходження безперервного професійного навчання упродовж року Інспекцією виноситься припис щодо необхідності термінового усунення порушення вимог цього Закону щодо безперервного професійного навчання та/або неприпустимості повторення такого порушення. У разі невиконання аудитором припису протягом двох місяців після його винесення або допущення аудитором повторного порушення вимог цього Закону щодо безперервного професійного навчання протягом двох років рішенням Ради нагляду до аудитора застосовується стягнення у вигляді попередження.
{Частину шістнадцяту статті 19 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2597-IX від 20.09.2022 }
Непроходження аудитором протягом двох років поспіль безперервного професійного навчання або неподання протягом двох років поспіль для автоматичного внесення до Реєстру відповідної інформації є підставою для прийняття Радою нагляду рішення щодо видалення реєстрової інформації з Реєстру та скасування реєстрації.
{Частину шістнадцяту статті 19 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 2597-IX від 20.09.2022 }
17. Порядок безперервного професійного навчання аудиторів затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.
Основними видами безперервного професійного навчання аудиторів є освітні, короткострокові та інші заходи, передбачені затвердженим Порядком, в яких аудитори беруть участь з метою дотримання вимог цього Закону щодо безперервного професійного навчання, а також забезпечення свого професійного розвитку, підтримання на високому рівні та удосконалення практичних навичок з аудиту і набуття нових теоретичних знань за напрямами, визначеними частиною другою цієї статті.
{Частину сімнадцяту статті 19 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2597-IX від 20.09.2022 }
18. Освітні заходи можуть проводити:
{Абзац перший частини вісімнадцятої статті 19 в редакції Закону № 2597-IX від 20.09.2022 }
1) юридичні особи, які відповідають вимогам, встановленим комісією з атестації;
2) аудиторські фірми, що розробили власні програми безперервного професійного навчання, які визнані професійними організаціями - членами Міжнародної федерації бухгалтерів;
3) професійні організації аудиторів та бухгалтерів.
{Пункт 3 частини вісімнадцятої статті 19 в редакції Закону № 2597-IX від 20.09.2022 }
Інформація про осіб, які проводять освітні заходи, оприлюднюється на офіційному веб-сайті Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю на підставі заяви таких осіб та відповідного рішення комісії з атестації.
{Частину вісімнадцяту статті 19 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом № 2597-IX від 20.09.2022 }
Розділ V
РЕЄСТРАЦІЯ АУДИТОРІВ ТА СУБ’ЄКТІВ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ