Стаття 45. Використання Кредитного реєстру фінансовими компаніями

1. Фінансові компанії, що мають право надавати хоча б одну з фінансових послуг, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 29 цього Закону, подають та отримують інформацію з Кредитного реєстру відповідно до статті 27 цього Закону та в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.

2. Перелік інформації, яка подається фінансовою компанією до Кредитного реєстру, визначається частиною третьою статті 27 цього Закону.

Обсяг інформації, яка подається фінансовою компанією до Кредитного реєстру, визначається нормативно-правовими актами Національного банку України.

3. Національний банк України відповідно до статті 27 цього Закону та своїх нормативно-правових актів надає фінансовим компаніям доступ до інформації з Кредитного реєстру про кредитні операції, зазначені в абзаці першому частини восьмої статті 27 цього Закону. Така інформація надається фінансовій компанії лише щодо боржників (та/або їх пов’язаних осіб), які є боржниками (та/або їх пов’язаними особами) цієї фінансової компанії, або за наявності документально підтвердженого звернення особи щодо наміру здійснити кредитну операцію з цією фінансовою компанією та включає:

1) відомості, що ідентифікують боржника, а саме:

а) для фізичних осіб - резидентів - прізвище, ім’я та по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта/номер паспорта у формі картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

б) для юридичних осіб - резидентів - повне найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження юридичної особи;

в) для фізичних осіб - нерезидентів - прізвище та ім’я (додатково зазначається по батькові за наявності у фізичної особи - нерезидента), дата народження, ідентифікаційний номер, який вони мають у країні постійного місця проживання, якщо це передбачено законодавством цієї країни, або серія і номер паспорта чи іншого документа, що його замінює;

г) для юридичних осіб - нерезидентів - повне найменування, ідентифікаційний код чи реєстраційний номер відповідно до вимог законодавства - місця реєстрації юридичної особи, місцезнаходження юридичної особи;

2) інформація про умови кредитної операції та виконання зобов’язань за кредитною операцією:

а) вид кредиту/наданого фінансового зобов’язання;

б) номер кредитного договору;

в) дата укладення кредитного договору;

г) загальна сума кредиту/сума наданого фінансового зобов’язання відповідно до договору;

ґ) заборгованість за кредитною операцією/залишок фінансового зобов’язання;

д) вид валюти зобов’язання/наданого фінансового зобов’язання;

е) кінцева дата погашення кредиту/дії наданого фінансового зобов’язання відповідно до договору;

є) розмір простроченої заборгованості;

ж) кількість днів прострочення;

з) інформація про списання кредиту з балансу фінансової установи;

и) коментар боржника щодо інформації, розміщеної стосовно нього у Кредитному реєстрі, з якою він не згоден (за наявності);

3) інформація про належність боржника до пов’язаних з кредитором осіб;

4) інформація про забезпечення виконання зобов’язань за кредитною операцією, у тому числі порукою (дата укладення договору про забезпечення виконання зобов’язання, вид та сума забезпечення).

4. Національний банк України у встановленому ним порядку надає фінансовим компаніям доступ до інформації з Кредитного реєстру про будь-які кредитні операції боржника, необхідної для виконання кредитодавцем вимог Національного банку України щодо управління кредитним ризиком. Така інформація надається кредитодавцю лише стосовно боржників (та/або їх пов’язаних осіб), які є боржниками (та/або їх пов’язаними особами) цього кредитодавця та включає відомості про:

1) загальний розмір заборгованості боржника за всіма його кредитними операціями;

2) наявність прострочення виконання зобов’язань хоча б за однією кредитною операцією, максимальний строк такого прострочення та події дефолту.

5. Фінансові компанії зобов’язані використовувати інформацію, отриману з Кредитного реєстру з метою управління кредитним ризиком.