Стаття 11. Підпорядкування службовця місцевого самоврядування та виконання ним актів органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також доручень керівника
1. Службовець місцевого самоврядування діє у межах повноважень, визначених Конституцією та законами України, і підпорядковується своєму безпосередньому керівнику або особі, яка виконує його обов’язки.
2. Службовець місцевого самоврядування зобов’язаний виконувати акти органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб.
3. Службовець місцевого самоврядування зобов’язаний виконувати розпорядження (накази), доручення керівника, видані в межах його повноважень, крім випадків, передбачених цією статтею.
Під час виконання своїх обов’язків службовець місцевого самоврядування не зобов’язаний виконувати доручення працівників патронатної служби.
4. Розпорядження (наказ), доручення має містити конкретне завдання, строк виконання та особу, відповідальну за виконання.
Розпорядження (наказ) має бути письмовим, а доручення може бути письмовим або усним.
5. Якщо службовець місцевого самоврядування отримав розпорядження (наказ), доручення не від безпосереднього керівника, а від керівника вищого рівня, він зобов’язаний повідомити про цей факт безпосереднього керівника невідкладно, але не пізніше одного робочого дня.
6. Виконання розпорядження (наказу), доручення керівника може бути зупинене розпорядженням сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті (у разі створення), районної, обласної ради.
7. Службовець місцевого самоврядування у разі виникнення у нього сумніву щодо законності виданого керівником розпорядження (наказу), доручення повинен повідомити про це такого керівника, виклавши свої застереження у письмовій формі із зазначенням положень нормативно-правових актів, що будуть порушені у разі виконання такого розпорядження (наказу), доручення, та вимагати його письмового підтвердження.
Якщо розпорядження (наказ), доручення буде підтверджено у письмовій формі, службовець місцевого самоврядування зобов’язаний виконати таке розпорядження (наказ), доручення, крім явно злочинного. Одночасно з виконанням такого розпорядження (наказу), доручення службовець місцевого самоврядування зобов’язаний у письмовій формі повідомити про зазначені застереження керівника служби, сільського, селищного, міського голову, голову районної у місті (у разі створення), районної, обласної ради або відповідну раду. Службовець місцевого самоврядування звільняється від відповідальності за виконання зазначеного розпорядження (наказу), доручення, якщо його буде визнано незаконним у встановленому порядку, крім випадків виконання явно злочинного розпорядження (наказу), доручення.
8. Службовець місцевого самоврядування, який виконав розпорядження (наказ), доручення керівника, визнане у встановленому законом порядку незаконним, і не вчинив дії, передбачені частиною сьомою цієї статті, несе відповідальність згідно із законом.
9. Керівник у разі отримання вимоги службовця місцевого самоврядування про надання письмового підтвердження розпорядження (наказу), доручення зобов’язаний письмово підтвердити відповідне розпорядження (наказ), доручення в одноденний строк.
За результатами розгляду протягом передбаченого цією частиною строку керівник зупиняє, змінює або у письмовій формі підтверджує відповідне розпорядження (наказ), доручення.
У разі ненадання письмового підтвердження в одноденний строк розпорядження (наказ), доручення вважається скасованим.
10. За видання керівником та виконання службовцем місцевого самоврядування незаконного розпорядження (наказу), доручення керівник та службовець місцевого самоврядування несуть відповідальність згідно із законом.