Стаття 11. Уповноважені органи системи надання соціальних послуг
1. До уповноважених органів системи надання соціальних послуг належать:
1) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення;
2) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації;
3) виконавчі органи міських рад міст обласного значення, рад об’єднаних територіальних громад.
2. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, належать:
1) забезпечення формування державної політики у сфері надання соціальних послуг та здійснення управління системою надання соціальних послуг;
2) нормативно-правове, організаційно-методичне та інформаційне забезпечення надання соціальних послуг;
3) організація та координація підвищення професійної компетентності/кваліфікації працівників, які надають соціальні послуги;
4) здійснення моніторингу надання соціальних послуг, оцінки їх якості та оприлюднення відповідних результатів;
5) контроль за додержанням вимог цього Закону у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
6) забезпечення створення та функціонування Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг;
7) координація діяльності місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування та надавачів соціальних послуг щодо реалізації державної політики у сфері надання соціальних послуг;
8) збір, аналіз та поширення відповідно до законодавства інформації щодо надання соціальних послуг, кращого національного та міжнародного досвіду надання соціальних послуг;
9) затвердження державних стандартів соціальних послуг;
10) здійснення міжнародного співробітництва з питань надання соціальних послуг;
11) вирішення інших питань щодо надання соціальних послуг відповідно до закону.
3. До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій належать:
1) забезпечення реалізації державної політики у сфері надання соціальних послуг на регіональному рівні;
2) узагальнення визначених районними державними адміністраціями, виконавчими органами міських рад міст обласного значення, рад об’єднаних територіальних громад потреб у соціальних послугах, оприлюднення відповідних результатів;
3) інформування населення регіону про перелік соціальних послуг, їх зміст і порядок надання у формі, доступній для сприйняття особами з будь-яким видом порушення здоров’я;
4) забезпечення ведення Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг на регіональному рівні;
5) затвердження, забезпечення фінансування та виконання регіональних програм в частині забезпечення потреб осіб/сімей у соціальних послугах, розроблених за результатами визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади у соціальних послугах;
6) здійснення контролю за додержанням вимог цього Закону у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
7) здійснення на регіональному рівні моніторингу надання соціальних послуг, оцінки їх якості та оприлюднення відповідних результатів;
8) координація діяльності суб’єктів системи надання соціальних послуг на регіональному рівні;
9) забезпечення взаємодії надавачів соціальних послуг та органів, установ, закладів, фізичних осіб - підприємців, які в межах своєї компетенції надають на регіональному рівні допомогу вразливим групам населення та особам/сім’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах, та/або здійснюють їх захист;
10) збір, аналіз та поширення відповідно до законодавства інформації щодо надання соціальних послуг, сприяння впровадженню кращого досвіду надання соціальних послуг;
11) організація та забезпечення підвищення професійної компетентності/кваліфікації працівників, які надають соціальні послуги;
12) забезпечення надання на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці соціальних послуг особам/сім’ям відповідно до їхніх потреб;
12 - 1 ) визначення особливостей порядку організації надання соціальних послуг на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (або на регіональному рівні) у разі введення надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях;
{Частину третю статті 11 доповнено пунктом 12 - 1 згідно із Законом № 2193-IX від 14.04.2022 }
13) здійснення контролю за цільовим використанням бюджетних коштів, спрямованих на фінансування соціальних послуг;
14) забезпечення дотримання прав отримувачів соціальних послуг;
15) призначення керівників утворених ними надавачів соціальних послуг, діяльність яких фінансується за рахунок коштів відповідного бюджету;
16) вирішення інших питань щодо надання соціальних послуг відповідно до закону.
До повноважень Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій належать також повноваження, передбачені пунктом 4 частини четвертої цієї статті.
4. До повноважень районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад міст обласного значення, рад об’єднаних територіальних громад належать:
1) визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади у соціальних послугах, у тому числі із залученням надавачів соціальних послуг недержавного сектору, оприлюднення відповідних результатів;
2) інформування населення про перелік соціальних послуг, їх зміст і порядок надання у формі, доступній для сприйняття особами з будь-яким видом порушення здоров’я;
3) здійснення заходів для виявлення вразливих груп населення та осіб/сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах;
4) забезпечення за результатами оцінювання потреб особи/сім’ї надання базових соціальних послуг особам/сім’ям відповідно до їхніх потреб, вжиття заходів з надання інших соціальних послуг таким особам/сім’ям шляхом створення мережі надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору та/або залучення надавачів соціальних послуг недержавного сектору (шляхом соціального замовлення, державно-приватного партнерства, конкурсу соціальних проектів, соціальних програм тощо), та/або на умовах договору з уповноваженими органами, передбаченими пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті;
5) затвердження, забезпечення фінансування та виконання регіональних програм в частині забезпечення потреб осіб/сімей у соціальних послугах, розроблених за результатами визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади у соціальних послугах;
5 - 1 ) визначення особливостей надання соціальних послуг на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади у разі введення надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях;
{Частину четверту статті 11 доповнено пунктом 5 - 1 згідно із Законом № 2193-IX від 14.04.2022 }
6) забезпечення підвищення професійної компетентності/кваліфікації працівників надавачів соціальних послуг, утворених ними;
7) координація діяльності суб’єктів системи надання соціальних послуг на місцевому рівні;
8) забезпечення взаємодії надавачів соціальних послуг та органів, установ, закладів, фізичних осіб - підприємців, які в межах своєї компетенції надають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади допомогу вразливим групам населення та особам/сім’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах, та/або здійснюють їх захист;
9) збір, аналіз та поширення відповідно до законодавства інформації щодо надання соціальних послуг, сприяння впровадженню кращого досвіду надання соціальних послуг;
10) забезпечення ведення Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг на місцевому рівні;
11) здійснення моніторингу надання соціальних послуг, оцінки їх якості, оприлюднення відповідних результатів;
12) здійснення контролю за цільовим використанням бюджетних коштів, спрямованих на фінансування соціальних послуг;
13) здійснення контролю за додержанням вимог цього Закону у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
14) забезпечення дотримання прав отримувачів соціальних послуг;
15) призначення керівників утворених ними надавачів соціальних послуг, діяльність яких фінансується за рахунок коштів відповідного бюджету/бюджетів;
16) вирішення інших питань щодо надання соціальних послуг відповідно до закону.
Моніторинг надання соціальних послуг та оцінка їх якості здійснюються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.