Стаття 20. Право споживача на доставку товару, придбаного шляхом укладення договору поза торговельним чи офісним приміщенням або дистанційного договору
1. Під час укладення договору про купівлю-продаж товару визначаються дата, час, спосіб та ціна доставки товару.
Якщо дату доставки товару в договорі купівлі-продажу не визначено, суб’єкт господарювання повинен доставити товар споживачу не пізніше ніж через 30 днів з дня укладення договору.
Продовження строку доставки понад 30 днів може бути лише за згодою споживача.
2. Товар доставляється в узгоджений між суб’єктом господарювання і споживачем спосіб, зокрема оператором поштового зв’язку до зазначеного споживачем відділення або кур’єром на зазначену під час замовлення адресу доставки. Спосіб доставки може бути змінено за згодою сторін.
3. У разі неможливості доставки товару суб’єкт господарювання зобов’язаний повідомити про це споживача до укладення договору купівлі-продажу.
4. Суб’єкт господарювання, який уклав договір купівлі-продажу, але не може доставити товар у дату та строк, передбачені частиною першою цієї статті, повідомляє про це споживача та узгоджує з ним інший строк доставки. У разі незгоди з доставкою в інший строк споживач має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
5. У разі якщо доставка товару є важливою для споживача у визначений час, він зобов’язаний повідомити про це суб’єкту господарювання до укладення договору.
Якщо суб’єкт господарювання підтвердив готовність доставити товар у визначений споживачем час, але не доставив товар, споживач має право відмовитися від договору.
6. Суб’єкт господарювання зобов’язаний повернути споживачу протягом 14 днів усю суму, сплачену ним за договором купівлі-продажу, від якого споживач відмовився відповідно до частин четвертої і п’ятої цієї статті.
Суб’єкт господарювання зобов’язаний повернути суму, сплачену споживачем за товар, у спосіб, що відповідає способу оплати споживачем за товар, крім випадку, якщо споживач погодився на інший спосіб повернення коштів.
7. Споживач може дозволити третій особі (уповноважити третю особу) отримати від свого імені придбаний ним товар.
Право власності на товар переходить від суб’єкта господарювання до споживача у момент передачі товару споживачу чи визначеній ним третій особі під час доставки.
8. Витрати, пов’язані з втратою чи пошкодженням товару під час його доставки, несе суб’єкт господарювання, крім випадку, якщо споживач самостійно організовує доставку придбаного товару.